Забезпеченість та ефективність використання обліково-інформаційного забезпечення агропромислового виробництва

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Забезпеченість та ефективність використання обліково-інформаційного забезпечення агропромислового виробництва

Важливою передумовою якісного контролю є послідовне вдосконалення обліково-аналітичного забезпечення, посилення ролі управлінського обліку, раціональна організація й ефективне використання методичних прийомів.

Для ефективного управління виробництвом необхідна облікова інформація, відповідно деталізована, яка дасть змогу оперативно здійснювати внутрішньогосподарський контроль та сприятиме реальному його впливу на діяльність підрозділів.

У розроблення питань обліково-аналітичного забезпечення господарського контролю вагомий внесок зробили вітчизняні та зарубіжні вчені: М.Т. Білуха, Ф.Ф. Бутинець, Б.І. Валуєв, Н.І. Дорош, І.К. Дрозд, Є.В. Калюга, Г.Г. Кірейцев, М.Д. Корінько, В.Ф. Максімова, Л.В. Напа-довська, Б.Ф. Усач, В.О. Шевчук та інші. Разом з тим, є питання, повязані з реалізацією завдань організації і формування системи внутрішньогосподарського контролю в аграрних підприємствах, які потребують подальшого вивчення та вдосконалення.

Обґрунтування теоретичних й практичних засад інформаційно-облікового забезпечення внутрішньогосподарського контролю і надання практичних рекомендацій щодо вдосконалення управління підприємством.

В сучасних умовах господарювання в Україні змінюються і уточнюються функції бухгалтерського обліку з метою покращання інформаційного забезпечення управління. Це зумовлює потребу перегляду ряду теоретичних та практичних моментів бухгалтерського обліку, що досягається впровадженням положень (стандартів) бухгалтерського обліку та узгодження нормативної бази з особливостями підприємств різних організаційно-правових форм та галузей. Без даних бухгалтерського обліку неможливо дати об'єктивну оцінку результатам господарської діяльності підприємства. На підставі облікової інформації створюється інформаційна основа для розвитку ринку та оцінювання ефективності функціонування підприємств [1, с. 15]. Насамперед це стосується підприємств агропромислового комплексу. Швейцарський професор І.Ф. Шерр ще на початку XX століття підкреслював роль обліку в управлінні підприємством: «Бухгалтерский облік - безгрішний суддя минулого, необхідний керівник теперішнього та надійний консультант майбутнього кожного підприємства» [2, с 120].

У Законі «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. визначено, що бухгалтерський облік - це процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень [3].

Пріоритетною обліковою інформацією для більшості користувачів є дані фінансової звітності підприємства, що формуються в результаті належного відображення операцій (фактів господарського життя) господарюючих суб'єктів за звітний період. Однак склад та кількість користувачів фінансової звітності неможливо обмежити, що підкреслюють в роботах М.Р. Мет'юс та М.Х.Б. Перера [4, с. 151-153]. Поширена думка, що серед користувачів на чільне місце слід висувати інвесторів, насамперед потенційних інвесторів, що не мають (на відміну від засновників) можливості отримати детальнішу та достовірнішу прогнозну інформацію. Це визначає такі функції фінансової звітності, як, по-перше, надання власникам та іншим користувачам інформації про ефективне (чи неефективне) використання доручених керівництву майна і коштів; по-друге, забезпечення належною інформацією процесу прийняття рішень. Наскільки інформація фінансової звітності може задовольнити користувачів - оцінити важко.

Облікова інформація - важлива складова економічного інформаційного простору. Суб'єкти господарювання, що надають інформацію про свою діяльність та її результати, формують певний масив облікового і, відповідно, економічного інформаційного простору. Кожне підприємство в процесі діяльності використовує інформацію зовнішнього середовища і утворювану всередині самого суб'єкта господарювання. Показники обліку, узагальнені у фінансовій звітності, стають чинником, здатним впливати на рішення суб'єктів щодо їхніх намірів і подальших дій. Отже, облікова інформація певною мірою формує економічний інформаційний простір і водночас залежить від нього.

Облікова інформація повинна:

забезпечувати інформаційну базу для користувачів в процесі прийняття рішень;

підвищувати ефективність управління підприємством;

створювати умови для ефективного використання підприємством ринкових механізмів.

Проблема побудови єдиного облікового інформаційного простору стосується кожного підприємства, його керівництва і власників, вимагає зваженості при організації процесу управління і обліку; вжиття заходів для підвищення достовірності звітних даних та ефективного забезпечення інформацією відповідних користувачів. В умовах ринку вимоги до взаємної ув'язки та зіставності показників бухгалтерського обліку зростають. Облік повинен бути тим інструментом, що здатен підвищити ефективність господарювання та фінансовий стан підприємства.

Провідна роль у загальній сукупності економічної інформації, що використовується в процесі управління підприємством, належить даним бухгалтерського обліку. Це обумовлено специфікою бухгалтерського обліку, який, з одного боку, функціонуючи в системі управління та охоплюючи процеси виробництва, збуту, розподілу прибутку тощо, формує повну картину щодо кругообігу засобів, а з іншого - формує дані належного рівня достовірності. Статтею 3 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» передбачено, що»… метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства» [3].

Отже, в системі фінансового і управлінського обліку формується необхідна інформація для контролю та подальшого регулювання всіх господарських процесів. При цьому ознакою саме даних бухгалтерського обліку є обов'язкове відображення господарських процесів і явищ суворо документувальним способом, що сприяє реалізації важливих принципів наукового управління, конкретності і об'єктивності. Спостереження за економічними процесами та їх облік сприяють цілеспрямованому керуванню подіями шляхом очікуваного передбачення майбутніх подій та їх наслідків.

Бухгалтерський облік, відображаючи господарські процеси і явища в динаміці, дає змогу встановити тенденції і закономірності в розвитку керованого об'єкта, надаючи тим самим необмежені можливості для своєчасного напрацювання оптимальних управлінських рішень з належним впливом на керований об'єкт. Облік виступає у ролі інструмента, що забезпечує всі щаблі управління інформацією про стан суб'єктів управління. У практиці управління при прийнятті рішень на підприємствах застосовуються дані, узагальнені бухгалтерією, що користується вимогами законодавчих та нормативних актів. Слід звернути увагу, що при недостатності бухгалтерської інформації може використовуватись при обґрунтуванні управлінських рішень додаткова інформація, що створюється як системно, наприклад, за допомогою управлінського обліку, так і іншими методами, наприклад, шляхом опитування, однак зібрані таким чином дані недостатньо достовірні, але при достатній їх оперативності дають змогу приймати своєчасні управлінські рішення.

Прийняття управлінських рішень на основі ненадійного обліково-інформаційного забезпечення може призвести до негативних наслідків. Певним гарантом надійності даних бухгалтерського обліку може стати контроль.

Практика свідчить, що на тих підприємствах, де налагоджено поточний внутрішньогосподарський контроль, інвентаризаційну діяльність, забезпечується ощадливість і збереження цінностей. З метою посилення боротьби з нестачами і розкраданням необхідно, щоб внутрішньогосподарський контроль здійснювався об'єднаними зусиллями всіх спеціалістів, керівників господарських підрозділів та бухгалтерських служб. При цьому особливе значення має щоденний контроль за переміщенням цінностей на окремих об'єктах підприємства.

Контроль поточної господарської діяльності не завжди здійснюють комплексно, об'єднаними зусиллями ревізорів, економістів та інших спеціалістів об'єднань і підприємств. Цим повинні займатися спеціалісти, які знають економіку, технологію виробництва.

Важко визначити оптимальну структуру системи внутрішнього контролю у співвідношенні з бухгалтерською службою та іншими складовими апарату управління, оскільки на неї впливає низка чинників: розмір і фінансовий стан підприємства, специфіка виробництва і реалізації продукції, забезпеченість кваліфікованими і досвідченими кадрами. На нашу думку, доцільно погодитись із В.Ф. Максимовою, яка зазначає:»… слід врахувати, що складність організації внутрішньогосподарського контролю безпосередньо пов'язана з вартістю використання конкретних засобів контролю і потенційними збитками в разі відсутності» [5, с. 175]. Витрати на організацію і функціонування контролю містять також витрати, пов'язані з перекваліфікацією працівників, але в сукупності не повинні перевищувати віддачу.

Рівень складності системи внутрішнього контролю залежить від окремих факторів. Можна згрупувати їх у такі групи:

1) організаційно-правові (організаційна структура та розмір підприємства, особливості та складність операцій підприємства, структура облікового апарату та форма ведення бухгалтерського обліку);

фінансові (вартість використання засобів контролю, можливість залучення фахівців);

кадрові (укомплектованість, освіта і компетентність облікового та іншого адміністративного персоналу).

Р. Адамс серед умов добре діючої системи внутрішнього контролю відзначає: якість управління, кваліфікацію персоналу, наявні ресурси [6, с. 169]. Для більшості підприємств ці чинники є визначальними при організації системи внутрішнього контролю.

Різноманіття умов функціонування підприємств певних організаційно-правових форм господарювання вимагають нових підходів до організації обліку і контролю, які повинні відповідати вимогам управління і власників, сприяти ефективному господарюванню. Облік відображає і дає змогу контролювати господарські процеси підприємства, отже, обумовлений особливостями саме цього суб'єкта, його місцем у суспільстві та економіці. Досліджуючи місце і значення бухгалтерського обліку в системі господарського механізму певного типу, необхідно підкреслити його зв'язок зі всіма елементами управління - плануванням, контролем, аналізом та ін. Саме облік є інформаційною базою, що забезпечує функціонування цих елементів, він також забезпечує інформацією про ефективність управління загалом. Професор М.С. Пушкар підкреслює, що «бухгалтерський облік є частиною загальної інформаційної системи, яка перетворює первинні дані, зафіксовані в документах, на продукт для управління. Таким продуктом є готова до споживання інформація, яка має всі властивості товару.» [7, с. 49]. Вдосконалення і зміни в системі управління сільськогосподарськими підприємствами вимагають належної перебудови системи обліку і контролю як найважливіших його функцій.

Отже, система обліку та система контролю характеризують об'єкт управління - підприємство з усіма його особливостями загалом створюють інформаційну основу його діяльності, ідентифікуються з системою господарського механізму як складові частини, водночас входять до складу економічної системи управління у вигляді окремих підсистем. Між цими складовими системи господарського механізму існують зв'язки, що їх об'єднують. Ефективно розвиватися економічна система може лише за умови раціональної взаємодії та взаємного впливу усіх складових системи. Слід зауважити, що не тільки інформація бухгалтерського обліку є об'єктом внутрішньогосподарського контролю. Існування ефективної системи контролю в системі управління здатне впливати на якість облікової інформації, на повноту документування господарських операцій та збереженість активів.

Функції внутрішнього контролю підприємства визначаються його завданнями і метою діяльності, різноманіттям об'єктів для перевірки, потребами управління і станом бухгалтерського обліку і містять такі елементи:

перевірка системи бухгалтерського обліку;

перевірка бухгалтерської і оперативної інформації;

спеціальне вивчення окремих статей звітності;

перевірка дотримання законів, нормативних актів, вимог облікової політики, рішень і вказівок керівництва і власників (загальних зборів);

перевірка діяльності окремих ланок управління;

перевірка наявності, стану і забезпечення збереженості майна;

розроблення та надання пропозицій з ліквідації виявлених недоліків і рекомендацій з підвищення ефективності управління.

Але для успішної реалізації своїх функцій суб'єкти внутрішнього контролю підприємства повинні виконувати такі обов'язки: визначати методи і джерела отримання інформації щодо діяльності підприємства; встановлювати порядок використання отриманої інформації; впливати на стан бухгалтерського обліку, визначати чинники (фактори), що впливають на фінансово-господарську діяльність підприємства.

Література

обліковий правовий інформаційний менеджмент

1. Карданская Н.Л. Принятие управленческого решения: Учеб. для вузов. - М..ЮНИТИ, 1999. -407 с.

2. Шерр И.Ф. Бухгалтерії и баланс (Перев. с нем.). - М.: Зкономическая жизнь, 1925. -575 с.

3. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 р. М996-ХІІ // Бухгалтерський облік і аудит. - 1999. - №6. - С. 3-8.

4. Метьюс М.Р., Перера М.Х.Б. Теорія бухгалтерського учета /Пер. с англ. М..ЮНИТИ, 1999. - 663 с.

5. Максимова В.Ф. Загальний підхід до організації системи внутрішньогосподарського контролю // Вісник ЖІТІ. - №21. - С. 174-179.

6. Адамс Р. Основи аудита. - М.: Аудит, Юнити, 1995. - 398 с.

7. Пушкар М.С. Фінансовий облік: Підручник. - Тернопіль: Карт-бланш, 2002. - 628 с.

Размещено на Allbest.ru