Інформаційна компетентність фахівця інженерних військ

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інформаційна компетентність фахівця інженерних військ

Наталія БІЛИК

У статті проведений аналіз поняття інформаційної компетент-ності фахівця інженерних військ, яка має дві складові індивідуальні і особистісні характеристики, які відображають досвід роботи з ін-формацією, знаннями, уміннями, навичками в сфері тактики інже-нерних військ у збройних конфліктах і які можуть порівнюватися з поняттям “інформаційна компетентність” як частина і ціле. Вико-ристання інформаційних технологій дозволить змінити рівень самос-тійної роботи тих, хто навчається, за рахунок посилення мотивації навчання, активації навчально-пізнавальної діяльності, запроваджен-ня об'єктивного контролю і оперативного зворотного зв'язку.

Ключові слова: інформаційна компетентність, комп'ютерна компетентність, інформаційно-технічна грамотність.

Постановка проблеми у загальному вигляді. На сучасному ета-пі розвитку суспільства інтеграція України в Європейський прос-тір невідмінно пов'язана з якістю національної системи освіти, її конкурентоспроможністю, відповідністю вимогам Болонської конвен-ції. Освітні події останнього десятиліття сприяли значним перетво-ренням в українській системі освіти. Підготовка фахівців інженерних військ спрямовується на формування в них ключової компетентнос-ті щодо виконання завдань інженерного забезпечення на місцевості. Нині, під час впровадження в усі сфери буття новітніх інформаційних технологій комп'ютерної техніки особливого значення в підготовці, зо-крема офіцерів технологій набуває проблема формування інформацій-на компетентність, як складова загальної професійної компетентності. інформаційний компетентність інженернихй військо

У зв'язку з тим, що інформація стає головною ланкою любого про-цесу, підвищуються вимоги щодо підготовки спеціалістів. Це повинні бути спеціалісти, які постійно самовдосконалюються, переключають-ся із одного виду діяльності на інший.

Тому одне із першочергових завдань під час підготовки фахівців інженерних військ - підготовка конкурентоспроможного професіо-нала, який володіє високим рівнем компетентності у сфері тактики інженерних військ, невід'ємною частиною якої є уміння продуктив-но використовувати інформаційні технології у своїй професійній діяльності. Так як сучасний офіцер повинен добре орієнтуватись в інформаційному середовищі, отримувати інформацію та оперувати нею відповідно до власних потреб, а саме: створювати бойові та звіт-ні документи, робочу карту, таблиці бойове застосування підрозділів, графіки, діаграми; використовувати: Інтернет технології, бази даних засобів інженерного озброєння, здійснювати анкетування, діагнос-тування пошук необхідної інформації в мережі Інтернет; розробля-ти власні електронні програми; використовувати і поєднувати готові електронні програми, електронні підручники, енциклопедії, довідни-ки у своїй професійній діяльності.

Метою даної статті є аналіз поняття “інформаційна компетент-ність фахівця інженерних військ” та визначення його структури і змісту у термінах компетентності, що входять до його складу.

Виклад основного матеріалу дослідження. У сучасній літературі визначають кілька видів понять, пов'язаних із вивченням інформацій-них та комп'ютерних технологій.

Поряд з поняттям “інформаційна компетентність” часто ви-користовуються такі поняття, як “комп'ютерна компетентність”, “комп'ютерна грамотність”, “інформаційна грамотність”, “інформа-ційно-технологічна грамотність”. Водночас слід відмітити різний під-хід авторів до трактування цих питань [1-3].

Розглянемо, що означають ці поняття. У низці робіт автори ви-значають комп'ютерну компетентність як рівневу освіту, що харак-теризує професійну підготовку фахівця до використання інформа-ційно-комунікаційних технологій на теоретичному, практичному і творчому рівні.

Звернення до проблеми комп'ютерного підходу вимагає поділити поняття: “компетентність” і “компетенція”. Так, термін компетентний у словнику Кадемія М. Ю. визначається, як “знаючий”, обізнаний в якійсь сфері спеціаліст [6].

Компетентність, на наш погляд, - це поняття найбільш широке, яке пропонує володіння людиною відповідною компетенцією, що включає його особисті відносини до його предмета діяльності.

Отже компетенція - це якоюсь мірою відчуження, задана вимога до освітньої підготовки, а компетентність - особиста якість (характе-ристика), яка вже відбулася.

Поняття “компетенція” включає сукупність взаємопов'язаних якостей особистості (знань, вмінь, навичок, способів діяльності), що задаються по відношенню до визначеного кола предметів і процесів та необхідності для якісної продуктивної діяльності по відношенню до них, а компетентність, володіння, людиною відповідної компетен-ції, що включає його особисті відносини до неї і предмета діяльнос-ті [2; 3]. Таким чином, можна зробити висновок, що компетентність відрізняється від компетенції. Компетенція - система знань, умінь, навиків і якостей, які і складають структуру явища. Компетенція - це також здатність мобілізувати певні знання, наявність певних посадо-вих повноважень, функції, володіння певними функціями. Компетен-ція забезпечує ефективний перебіг діяльності в освітньому процесі.

“Комп'ютерна грамотність” стосується навичок роботи з комп'ю-терною технікою та зміст поняття “інформаційна компетентність” включає наявність у людини сучасного суспільства виробленої звич-ки отримувати знання з використанням сучасних комп'ютерних тех-нологій так саме, як ті, що навчаються отримують інформацію через книги. У такий спосіб сукупність стійких навичок постійних ефектив-них застосувань досягнень цивілізації, а саме: виховання мотивації і навичок застосування інформаційних технологій визначається як ін-формаційна компетентність [3].

Необхідно відмітити, що компетентний підхід в освіті встановлює новий тип освітніх результатів, які не зводяться до комбінацій відо-мостей і навиків, а орієнтований на здатність і готовність особистості до вирішення різного роду проблем, щодо його діяльності. Дані освіт-ні результати, які називаються компетентними, слід розглядати, як здатність вирішувати складні реальні завдання - професіональної і соціальної діяльності, світоглядні, особистісні.

Інтегральну характеристику такої підготовки повинен мати ви-кладач, який має досвід бойових дій в АТО, який зможе визначити спроможність вирішувати типові завдання інженерного забезпечення на полі бою, а також проблеми вирішення їх, що виникають в реальних ситуаціях обстановки з використанням знань і професійного досвіду.

Провівши аналіз визначення інформаційної компетентності, слід сказати, що вона утримує в собі дві ключові складові - індивідуальні і особистісні характеристики, які відображають досвід роботи з інфор-мацією, знаннями, уміннями, навиками в сфері тактики дій інженер-них військ у збройних конфліктах і війнах, які можуть порівнюватися з поняттям “інформаційна компетентність” як частина і ціле.

Разом з тим інформація, яка отримана із районів АТО та на мето-дичних зборах стає фундаментальним ресурсом спеціаліста інженер-них військ, реалізація чого пропонує:

покращення якості навчання під більш повним використанням доступної інформації;

підвищення ефективності навчального процесу на основі його ін-дивідуалізації та інтенсифікації на основі застосування мультимедії;

розробка нових методів і застосування інтерактивних технологій навчання з орієнтуванням на розвиток та упередження освіти;

підвищення рівня професіоналізму в оволодінні цифровою техні-кою при розробці презентацій;

підготовку студентів освітнього процесу до життєдіяльності в умовах інтенсивної інформації з районів проведення збройного конф-лікту щодо знищення терористів;

підвищення рівня професійної компетентності і конкурентоспро-можності майбутніх спеціалістів інженерних військ.

Застосування інформації інших технологій відповідно до вимог Болонського процесу актуальним є питання здійснення та забезпе-чення самостійної роботи студентів на кафедрі військової підготовки, що набуває нині пріоритетного значення. Сучасний викладач кафедри має бути здатним до саморозвитку, самоосвіти, інноваційної діяльнос-ті, щоб відповідати вимогам військової освіти. Самостійну роботу студентів слід класифікувати таким чином: самостійна робота студен-тів, що виконується поза аудиторією, це творча робота з обов'язковим відгуком “викладач - студент”; самостійна робота, що виконується в аудиторних умовах, як форма індивідуальних і групових занять.

Використання інформаційних технологій дозволяє, на наш по-гляд, змінити рівень самостійної роботи студентів за рахунок поси-лення мотивації навчання, розширення можливості подачі інформа-ції, активації навчально-пізнавальної діяльності студентів, розши-рення та ускладнення навчальних завдань, запровадження об'єктив-ного контролю за їхньою навчальною діяльністю та скорочення часу контролю, здійснення оперативного зворотного зв'язку.

Іншим важливим чинником, що впливає на ефективність самос-тійної роботи студентів є використання електронного навчання, його ефективність і перспективність полягає у розвитку навичок; здійснен-ня самостійного навчання, пошуку шляхів розв'язування проблеми рішення і виконання завдань інженерного забезпечення, уміння про-водити власні дослідження, вдосконалювати теоретичні знання, умін-ня і навики в галузі майбутньої професійної діяльності. Розвиток ре-сурсів Інтернет (файл “Сапер”, “Анатомія армії” та інші) впроваджен-ня та використання у навчальному процесі можуть сприяти розвитку технології навчання, яка інтегрується з інформаційної технології та вдало вписується в традиційну систему підготовки офіцерів запасу, що отримало назву “веб-тест”.

Зважаючи на досвід, методика навчання за допомогою “веб-тест” в інтеграції з традиційною методикою навчання та активного використання Інтернету та рольових ігор в підготовці викладачів інформаційних технології в процесі навчання на кафедрі. Веб-тест у педагогіці - це проблемне завдання з елементами рольової ігри, для виконання якої використовуються інформаційні ресурси Інтернету та електронного посібника і довідника [1; 2]. Під “веб-тестом” розуміють комп'ютерну гру, в якій гравець (командир ін-женерного підрозділу) має добитися певної мети, використовуючи власні знання і досвід, а також спілкуючись з учасниками сайту [5]. Учасник вчиться виходити за рамки змісту та форм подання на-вчального матеріалу викладачем: створює можливість розвитку навичок спілкування Інтернету, тим самим, реалізовуючи основну функцію - комунікативну; веб-тест підтримує навчання на рівні мислення, аналізу, синтезу та оцінки; учасник веб-сайту отримує додаткову можливість професійної експертизи своїх творчих здіб-ностей та умінь; підвищується мотивація студентів до вивчення дисципліни, з одного боку, і до використання комп'ютерних техно-логій у навчальній діяльності, з іншого.

Веб-тест складається з таких елементів: вступу, де вказується тер-мін проведення певної самостійної роботи і задаються вихідні умови, завдання із трьох ступенів складності; посилання на джерела мережі Інтернету: електронні адреси книг та методичних посібників; поетап-ний опис процесу виконання завдання, з поясненням принципів пе-реробки інформації, допоміжними питаннями, таблицями, схемами, графіками; висновки, що містять орієнтовні результати виконання завдання, шляхом подальшої самостійної роботи із вказаної теми і де можливо застосувати одержані результати.

Таким чином можна сказати та зробити висновок, що основою веб-сайтів є методика, яка орієнтована на самостійну діяльність сту-дентів - індивідуальну, парну і групову і яка здійснюється ними за певний проміжок часу.

Отже, інформаційна компетентність, як і її структура, є динаміч-ним явищем, оскільки відкрита для зовнішніх і внутрішніх впливів, тому необхідно створити модель її розвитку, яка б відповідала вимо-гам часу, як змістовно, так і технологічно.

Інформаційна компетентність ХХІ століття розвивається дина-мічно, тому сучасна вища школа повинна готувати фахівців військо-вої справи, які не лише здатні адаптуватися до умов ведення бойових дій у збройному конфлікті, що у подальшому змінюються, але й таких, які зможуть у сучасному середовищі діяти на випередження.

Список використаної літератури

1. Пометун О. І. Теорія і практика послідовної реалізації компетентніс- ного підходу в досвіді зарубіжних країн. К. : К.І.С. 2004. С. 16-25.

2. Компетентнісний підхід у сучасній освіті. Світовий досвід та українсь-кі перспективи / за загальною редакцією О. В. Овчарук К. : К.І.С., 2004. 112 с.

3. Заболоцька О. С. Компетентність, кваліфікація, компетенція як клю-чові категорії компетентнішої парадигми вищої освіти. Вісник Житомирсь-кого державного університету імені Івана Франка. 2008. № 39. С. 52-56.

4. Долингер В. А. Компьютерная компетентность - основа профессио-нализма современного учителя математики. Информационные технологии в образовании 2003 : материалы науч. -практ. конференции. URL : http://ito/ edu.ru/2003/n3/n-3-1788/html

5. Баловсяк Н. В. Організаційно педагогічні умови формування інфор-маційної компетентності. Вісник Луганського педагогічного університету імені Тараса Шевченка. Педагогічні науки. 2005. № 4. С. 21-26.

6. Кадемія М. Ю., Євсюкова С., Ткаченнко Т. В. Інформаційно-комуніка-ційні технології навчання: словник-глосарій : навчальний посібник для сту-дентів, викладачів. Львів. : СПОЛОМ, 2011. 196 с.

Размещено на Allbest.ru