Проблеми розвитку вітчизняної ювелірної промисловості як підґрунтя реалізації антикризового управління

Размещено на http://www.allbest.ru/

Проблеми розвитку вітчизняної ювелірної промисловості як підґрунтя реалізації антикризового управління

А.М. ШТАНГРЕТ,

Постановка проблеми. Господарська діяльність вітчизняних промислових підприємств характеризується як агресивністю зовнішнього середовища функціонування, так і непередбачуваністю змін в державному регулюванні розвитку національної економіки, що вимагає, поруч із традиційними методами управління, застосування й інших, зокрема антикризового управління. Лише антикризове управління здатне забезпечити вирішення проблем в умовах низької купівельної спроможності населення, посилення фіскального тиску, відкритості внутрішнього ринку, зростаючих темпів трудової міграції, значних коливань курсу національної валюти, політичної й соціальної напруженості та військових дій на території країни [1, с. 59-61; 7, с. 114116]. Усі зазначені проблеми характерні для вітчизняної ювелірної промисловості, сучасний період для якої не можна вважати таким, що визначаються сталим розвитком, скоріше навпаки - певним занепадом під впливом зовнішніх факторів в наслідок нездатності протидіяти і адаптуватися кожного окремого підприємства. Передумовою застосування актуального в таких умовах антикризового управління повинне стати ретельне визначення ключових проблем та формування відповідного методичного забезпечення.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Досить широкий спектр поглядів на різні аспекти застосування антикризового управління окреслений у працях учених-економістів серед яких О. Амосов, О. Ареф'єва, М. Білик, М. Бойко, В. Василенко, Л. Кальніченко, А. Колос, О. Кузьмін, Л. Лігоненко, Н. Пашута, О. Пушкар, В. Савчук, Н. Скворцов, С. Слава, О. Терещенко, Н. Туленков, О. Тридід, А. Чернявський, І. Школа й інші. Окремі аспекти розвитку ювелірної промисловості розглядають такі економісти-дослідники як А. Босак, В. Вартанян, Д. Вислогузов, К. Ефремова, В. Збойков, О.Михайловський, В. Михальський та ін.

Віддаючи належне науковій та практичній значущості праць провідних учених, слід зазначити, що у вітчизняній літературі й практиці господарювання підприємств ювелірної промисловості недостатньо досліджені важливі питання застосування антикризового управління як інструменту виживання в поточних умовах господарювання.

Метою статті є окреслення ключових проблем розвитку вітчизняної ювелірної промисловості, обґрунтування важливості застосування антикризового управління на підприємствах ювелірної промисловості та окреслення ключових методичних засад його реалізації.

Виклад основного матеріалу. Перш ніж окреслити сукупність ключових проблем розвитку вітчизняної ювелірної промисловості, вважаємо за доцільне представити результати здійсненого тенденційного аналізу основних аспектів діяльності підприємств, які спеціалізуються на виробництві ювелірних виробів, біжутерії та подібних виробів (код 32.1 за КВЕД - 2010). Основою аналізу стали офіційні статистичні дані [4, с. 193-370]. Перший аспект на якому доцільно акцентувати увагу - динаміка кількості підприємств, що визначає загальні тенденції розвитку ювелірної промисловості в Україні (рис. 1).

В загальному кількість підприємств, які спеціалізуються на виробництві ювелірних виробів скоротилась із 361 у 2010 р. до 232 у 2016-му, тобто на 35, 73%. Для порівняння, кількість промислових підприємств загалом у цьому ж часовому відрізку зменшилась на 11, 0%, в т.ч. переробної промисловості - на 12, 66%. Відтак визначене вище скорочення підприємств ювелірної промисловості можна вважати ознаками наявності та розвитку кризових процесів, зважаючи і на те, що в період 2013-2016 рр. наявні суто негативні тенденції до зменшення кількості вітчизняного товаровиробника в сфері ювелірного виробництва.

Для підприємств ювелірної промисловості найбільш цінним ресурсом є кваліфікований персонал. Йдеться не просто про працівників, а про майстрів із стажем та відповідними творчими навичками, здатних створювати витвори мистецтва. Лише унікальність та творчий підхід забезпечує виробництво конкурентоспроможної ювелірної продукції. Відтак вважаємо за необхідне звернути увагу на наявність негативних тенденцій стосовно скорочення кількості зайнятих працівників на підприємствах ювелірної промисловості. Темп скорочення у 2016 р. порівняно із 2010-им склав 54, 35%, тобто можна говорити про суттєві втрати людського капіталу, які в умовах складного виробництва відновити буде надзвичайно складно. Для порівняння в загальному по промисловості скорочення зайнятих працівників складало 27, 16%, в т.ч. в переробній промисловості - 25, 27%.

Поруч із кількістю підприємств та зайнятих працівників важливим показником розвитку є динаміка обсягу реалізованої продукції (робіт, послуг), яка в графічному вигляді нами подана на рис. 2.

Попри незначне зростання обсягу реалізованої продукції (робіт, послуг) у 2014-2016 рр., наявність інфляційних процесів та девальвація національної валюти, засвідчують скоріше про негативні тенденції і скорочення ювелірного виробництва в Україні, причини чого будуть розглянуті в подальшому.

Ефективність господарської діяльності безпосередньо визначається кінцевими фінансовими результатами, відтак, спираючись на офіційні статистичні дані, нами в графічному вигляді подано динаміку чистого прибутку (збитку) та частки збиткових підприємств ювелірної промисловості (рис. 3).

Безперечно, що факт негативного кінцевого результату, тобто збитків у 2013-2016 рр., а також наявна тенденція до зростання 'їх величини, вказують на низьку ефективність господарської діяльності підприємств ювелірного виробництва. Більш того явними є ознаки кризового стану у значної частини підприємств, адже збитковими були у 2016 році - 40, 5%. Для порівняння, в загальному по промисловості збитковими були у цьому ж році 27, 5%, в т.ч. переробної промисловості - 25, 1%. Важливо також звернути увагу, що, на відміну від промисловості в загальному, у 2016 році для ювелірної промисловості мало місце зростання величини збитків та збільшення частки збиткових підприємств.

Ще один аспект, який, на нашу точку зору, заслуговує на увагу - динаміка та величина відносного показника ефективності господарської діяльності - рентабельності (збитковості) усієї діяльності підприємств ювелірної промисловості (рис. 4).

По при позитивно вищу рентабельність підприємств ювелірної промисловості у 2010-2012 рр. наступний період - 2013-2014 рр. - характеризувався суттєво більшим рівнем збитковості та негативною динамікою у 2016 році., що свідчить про поглиблення кризи у ювелірному виробництві в Україні.

Узагальнюючи доцільно ще раз підкреслити, що результати проведеного тенденційного аналізу вказують на кризові процеси у вітчизняній ювелірній промисловості, які мають тенденцію до поглиблення. Причини зазначеного можна визначити впливом наступних чинників, які нами узагальнені за результатами ознайомлення із науковим доробком [2, с. 32; 3, с. 110; 5, с. 235; 6, с. 113-118]:

- посиленням фінансової кризи, зростанням рівня інфляції та розбалансуванням системи грошового обігу в державі;

- зниженням митних зборів на імпорт коштовностей;

- засиллям товарів іноземного виробництва на внутрішньому ринку;

- низькою конкурентоспроможністю вітчизняної продукції в наслідок більш високої вартості дорогоцінних металів як основної складової собівартості виробленої ювелірної продукції у порівнянні із закордонними товарами;

- негативним впливом чинників політичної та соціальної нестабільності, військовими діями на території країни;

- складно прогнозованою зміною законодавчого поля діяльності підприємств ювелірної промисловості;

- нездатністю керівництва більшості підприємств забезпечити гнучке управління, яке б уможливило як протидію негативному впливу зовнішнього середовища, так і адаптацію до них з метою виживання.

На нашу думку, вплив перелічених вище чинників актуалізує застосування антикризового управління, яке полягає у забезпеченні стійкості підприємства до впливу зовнішніх та внутрішніх чинників, захисті усіх ресурсів та збільшенні ефективності 'їх використання, виявленні, нейтралізації та ліквідації наслідків дії загроз та ризиків, уможливлення досягнення пріоритетних інтересів та формування передумов сталого розвитку.

Антикризове управління на підприємствах ювелірної промисловості повинно бути спрямоване на вирішення наступних ключових завдань:

- розроблення системи моніторингу за динамікою ключових показників фінансово-господарської діяльності підприємства та зміною ступеня агресивності зовнішнього середовища;

- розроблення варіантів реалізації превентивних захисних антикризових рішень при негативній дії зовнішніх та внутрішніх чинників;

- формування резервних фондів усіх необхідних ресурсів для реалізації реактивних антикризових рішень з метою мінімізації можливих втрат та оптимізації витрат на ліквідацію наслідків;

- підготовка персоналу до дій в умовах антикризового управління із визначенням додаткових функціональних обов'язків та повноважень;

- узгодження процесу реалізації антикризових рішень із стратегічними орієнтирами розвитку підприємства.

Ефективність реалізації антикризового управління на підприємствах ювелірної промисловості залежить від:

- якості підготовки персоналу, який повинен приймати обґрунтовані рішення в умовах не завжди повної інформації, здатним діяти в нестандартних умовах, бути підготовленим та володіти необхідними знаннями;

- чіткості функціонування системи моніторингу, яка б надавала повну інформацію про поточний рівень, динаміку та можливі зміни ключових показників фінансово-господарської діяльності підприємства;

- існування та дії системи превентивного управління, яка б дозволила своєчасно відчути сигнали про формування внутрішніх та зовнішніх чинників і процесів, здатних спричинити виникнення та розвиток загрози та ризику, передбачити 'їх настання та можливі наслідки.

В поточних умовах господарювання саме антикризове управління покликано забезпечити готовність підприємства максимально ефективно використовувати свої ресурси, в т.ч. для формування системи власного захисту, тим самим виключаючи можливість виникнення та розвитку кризових процесів. В поточних умовах розвитку ювелірної промисловості, коли ознаки кризового розвитку є уже явними, призначення антикризового управління можна визначити як стабілізація ситуації та пошук шляхів відновлення докризового стану.

Поточний стан вітчизняної ювелірної промисловості характеризується поглибленням кризових процесів, які знаходять вираження у скороченні кількості підприємств, втратою людського капіталу, зростанням величини збитків та збитковістю усієї діяльності. В таких умовах застосування традиційних методів управління є малоефективним, яке не сприяє вирішенню проблем, а погіршує ситуацію. Антикризове управління є більш доцільним, зокрема в наслідок готовності реалізувати превентивні захисні заходи, здатністю протидіяти будь-яким негативним змінам, а також можливістю пошуку шляхів відновлення до прийнятного рівня основних показників діяльності при мінімальній величині необхідних ресурсів. Сприяти цьому можуть визначені методичні засади реалізації антикризового управління на підприємствах ювелірної промисловості.

Подальшого дослідження потребують проблеми пов'язані із врахуванням специфіки господарської діяльності підприємств ювелірної промисловості при формуванні системи індикаторів наявності та розвитку кризових процесів.

антикризовий управління ювелірний промисловість

Список використаних джерел

1. Антикризові технології в управлінні економічною безпекою підприємства: моногр. / М. М. Караїм, В. В. Мартинів, А. М. Штангрет та ін. ; за заг. ред. А.М. Штангрета. Укр. акад. друкарства, 2016. -- 250 с.

2. Босак А. О. Передумови розвитку золотодобування в Україні / А. О. Босак, В. Я. Чорній // Вісник Національного університету водного господарства та природокористування. -- 2011. -- №2. -- С. 30-35.

3. Вартанян В. М. Дослідження розвитку українського ринку ювелірної продукції / В. М. Вартанян, В. М. Гавва, Д. О. Турко // Економіка та управління підприємствами машинобудівної галузі: проблеми теорії та практики. -- 2008. -- №3. -- С. 108-117.

4. Діяльність суб'єктів господарювання: стат. зб. / за редакцією М. С. Кузнєцової. -- ТОВ «Видавництво «Консультант», 2017. -- 588 с.

5. Михайловський О. В. Трансформація функцій золота у сучасній міжнародній економіці / О. В. Михайловський // Актуальні проблеми економіки. -- 2011. №12. -- С. 230-237.

6. Михальський В. В. Золото в структурі світового фінансового ринку: моногр. / В. В. Михальський. -- К.: Ніка-Центр, 2010. -- 252 с.

7. Удосконалення методичного забезпечення антикризового управління на підприємствах видавничо-поліграфічної галузі: моногр. / В. І. Воробйов, А. М. Штангрет, О. М. Петрашова. -- К.: [Укр. наук-до- слід. ін--т спец. видів друку], 2010. -- 210 с.

Размещено на Allbest.ru