1) проаналізувати найбільш поширені методи аналізу, що використовуються для управління діяльності підприємства;

2) використавши прийоми перспективного аналізу визначити залежність оборотних активів від обсягів реалізації продукції одного з господарських товариств м. Рівне;

3) на основі одержаних результатів визначити місце економічного аналізу в системі управління діяльністю підприємства.

Таблиця 1. Динаміка відносних показників оборотних активів на прикладі одного з підприємств м. Рівне (%)

Таким чином, розрахунки аналітичної таблиці 1 свідчать про стабільне фінансове становище господарського товариства, його високу платоспроможність і фінансову стійкість, а також про збільшення обсягів виробництва.

Аналогічним чином проводимо процентний аналіз оборотних активів господарського товариства за ступенем ліквідності.

Дані аналітичної табл. 2 показують, що у процентному відношенні вартість всього майна, що контролює підприємство за період спостереження, зросла на 82,5% в той же час найбільшими темпами зростали високоліквідні активи (134,8%) та середньоліквідні активи (89,5%). За цей же період низьколіквідні активи збільшились тільки на 33,7%.

Таблиця 2. Динаміка відносних показників оборотних активів за ступенем ліквідності на прикладі одного з підприємств м. Рівне (%)

Отже, за аналізований період ліквідність оборотних засобів значно підвищилась, що свідчить про позитивну фінансову стійкість і платоспроможність господарського товариства. Як бачимо, використання процентного аналізу підвищує наочність ретроспективного аналізу.

Розробляючи певний господарський проект, фінансова служба товариства розраховує та обґрунтовує можливі обсяги реалізації продукції, виходячи з її потенційної привабливості в майбутньому. Цей прогноз може ґрунтуватись на результатах аналізу як зовнішньої, так внутрішньої інформації. Внутрішній перспективний аналіз при його здійсненні вирішує питання максимізації прибутків та мінімізації витрат у майбутньому або оптимального використання оборотних активів товариства.

Для проведення перспективного аналізу оборотних активів побудуємо табл. 3 за звітними даними одного з підприємств м. Рівне.

Таблиця 3. Розрахунок оборотних активів на прикладі одного з підприємств м. Рівне на 2007 рік (тис. грн.)

В табл.3 прогнозні значення були отримані за допомогою екстраполяції. Як відомо, екстраполяція - це метод визначення кількісних характеристик явищ, які не спостерігалися, шляхом розповсюдження на них попередніх розрахунків. Екстраполяцію можна здійснити як на майбутнє (перспективна екстраполяція), так і в минуле (ретроспективна екстраполяція).

Перспективний аналіз оборотних активів, результати якого відображені в таблиці 3 дає можливість підприємству визначити свій фінансово-господарський стан у майбутньому. На основі з наших розрахунків, видно, що обсяг оборотних активів на підприємстві зросте до 1403,82 тисяч гривень, а виробничі запаси зменшаться до 59,08 тисяч гривень, це свідчить про те, що товари не залежуються на складах, а реалізовуються на ринку. Очікується також зростання дебіторської заборгованості до 488,11 тисяч гривень, що позитивно вплине на розширення виробничо-господарської діяльності підприємства, оскільки з'являються нові покупці продукції. Підтвердженням цього факту є також збільшення грошових коштів до 327,27 тисяч гривень.

Орієнтація вітчизняної економіки на ринкові відносини, корінна зміна інтересів господарюючих суб'єктів викликають необхідність вирішення принципово нових економічних підходів. Ці проблеми пов'язані з аналізом ринку, складанням прогнозів розвитку кон'юнктури, аналітичним обґрунтуванням бізнес-планів. Традиційний методичний арсенал економічного аналізу у вирішенні цих завдань є безсилим і обмеженим. Тому методична база економічного аналізу потребує певного розширення та доповнення. Суттєво важливим з цієї точки зору є застосування економіко-математичних методів і моделей.

Широке використання математичних методів є важливим напрямком удосконалення управлінського аналізу, внаслідок чого підвищується ефективність управлінської діяльності підприємства і його підрозділів за рахунок скорочення термінів їх проведення, глибшого аналізу впливу факторів на результати комерційної діяльності, заміни наближених і спрощених розрахунків більш точними обчисленнями, постановки і рішення нових багатомірних завдань аналізу. Застосування економіко-математичних методів моделювання мало місце й у вітчизняній аналітичній практиці. Зразком можуть бути моделі оптимізації обсягів виробництва, прибутку, витрат, а також аналіз беззбитковості підприємства з точки зору вивчення постійних і змінних витрат. Але, маючи багатий вітчизняний досвід моделювання запасів, не було спроб застосувати їх в управлінні товарно-матеріальними запасами.

Для ефективного управління активами підприємства доцільно користуватися базовими моделями, які розроблені наукою управління. Так, наприклад, моделлю управління запасами необхідно користуватися для визначення часу розміщення замовлень на ресурси і маси готової продукції на складах. Головна мета цієї моделі - зведення до мінімуму негативного впливу нагромаджених запасів, що знаходить свій вираз у певних витратах. Ці витрати можуть бути трьох видів: на розміщення замовлень, на зберігання, а також втрати, що викликані недостатнім рівнем запасів. Модель лінійного програмування застосовують для визначення оптимального способу розподілу дефіцитних ресурсів за наявності конкуруючих потреб [4].

Найпоширенішим методом ухвалення рішень виступає економічний аналіз оборотних активів, що охоплює майже всі методи оцінки витрат і економічних переваг, а також рентабельності господарської діяльності підприємства. Типова економічна модель основана на аналізі беззбитковості. Знаходження точки беззбитковості дає значний ефект та обсяг корисної інформації. Зіставляючи величину точки беззбитковості та оцінку обсягу продажів, менеджер в змозі визначити майбутню прибутковість проекту, орієнтовний рівень ризику [5].

Таким чином, в результаті нашого дослідження можна зробити наступні висновки:

Література