Готовність керівника загальноосвітнього навчального закладу до змін

Размещено на http://www.allbest.ru/

Готовність керівника загальноосвітнього навчального закладу до змін

Ефективність управління керівника - один з основних чинників, що визначає ефективність діяльності загальноосвітнього навчального закладу (ЗНЗ). Від чого ж залежить ефективність управління? По-перше, від особистісних якостей керівника ЗНЗ, таких як критичне мислення, креативність, мобільність, активна життєва позиція, здатність до критичної оцінки життєвого та професійного досвіду, свідомого вибору шляхів та методів удосконалення особистих і професійних якостей. По-друге - від вчасно отриманих знань і набутого управлінського досвіду, чітко визначених професійних потреб і ціннісних орієнтацій. По-третє - від навичок стратегічного планування і здатності гнучко реагувати на зміни потреб суспільства в якісній освіті. Слід зазначити, що керівники ЗНЗ часто чинять опір освітнім змінам чи взагалі не готові до них, що негативно впливає на процес ефективного управління закладом освіти. Тому питання готовності керівника загальноосвітнього навчального закладу до змін набувають певної актуальності.

У контексті нашого дослідження заслуговують на увагу такі: психологічна готовність керівників ЗНЗ до управління освітньою організацією (О. Брюховецька, Т. Дзюба, Л. Карамушка, О. Тополенко) [2; 10; 12]; підготовка майбутніх менеджерів освіти та керівних кадрів у системі середньої освіти в період змін (В. Івкін, М. Москальов) [5]; управління процесом змін (І. Петрова) [7]; опір змінам в організаціях (І. Ансофф, Л. Карамушка, Дж. Коттер, Д. Кудрявцев, О. Можвіло, О.Толков) [1; 4; 10; 11]. Незважаючи на багатоаспектність проведених досліджень, питання щодо готовності керівника загальноосвітнього навчального закладу до змін потребують свого подальшого розроблення.

Мета статті - визначити готовність керівників загальноосвітніх навчальних закладів до змін.

Загальноєвропейська інтеграція України, упровадження європейських норм і стандартів в освіті, реалізація концепції неперервної освіти передбачають зміну парадигми процесу управління загальноосвітнім навчальним закладом. У цьому випадку результативність управління закладом освіти та надання ним якісних освітніх послуг значною мірою залежить від особистого ставлення керівника до змін. Зміни при цьому можуть відбуватися як в усіх складових педагогічного процесу, так і в індивідуальному розвитку керівника ЗНЗ.

У науковій літературі поняття «зміни» характеризується як змінювання; перехід, перетворення чогось у щось якісно інше; заміна когось, чогось кимось, чимось іншим [6, с. 158]; різні типи нововведень, які можуть уміло поєднуватись у різних напрямах, а саме: зміна цілей організації, структури, техніки, технологічних процесів, конструкцій виробів [3].

Під змінами в системі загальної освіти розуміємо різні типи нововведень і перетворень, які забезпечують ефективне використання всіх наявних ресурсів ЗНЗ і сприяють конкурентоспроможності закладу освіти на ринку якісних освітніх послуг.

Готовність керівника ЗНЗ до змін характеризуємо тим, як він реагує на будь-які зміни, наскільки адекватно їх сприймає і оцінює свою роль, своє місце у процесі змін, володіє відповідними знаннями і вміннями. Готовність до змін виявляється на трьох рівнях: на рівні якостей керівника ЗНЗ (відкритість до змін, здатність до самопізнання, самокритичність, цілеспрямованість, рішучість, наполегливість, самостійність, гнучкість, креативність); на рівні характеристик діяльності (уміння управляти собою, прогнозувати, досягати успіхів, формувати команду); на рівні процесів професійного розвитку, самовдосконалення (чітке уявлення про свої можливості (ідеальні та реальні), уміння співвідносити реальну ситуацію зі своїми цілями, мобілізувати зусилля на зміну ситуації, передбачення можливих результатів (розширення компетентностей, зміна професійних орієнтацій, життєдіяльності, готовність до змін).

З метою усвідомлення проблем, що виникають в управлінській діяльності керівника ЗНЗ було проведено дослідження, спрямоване на вивчення готовності керівників загальноосвітніх навчальних закладів Одеської області до змін.

У дослідженні брали участь 85 керівників ЗНЗ, серед них: 55 % - директори шкіл, 45 % - заступники директора з навчально-виховної роботи. За віком респонденти розподілилися на чотири групи: 32-40 років - 22 %, 41-45 років - 37 %, 47-50 років - 22 %, 51-60 років - 19 %. У дослідженні використано методику «Особистіша готовність до змін» (автори - Ролнік, Хезер, Голд, Халл, в адаптації Н. Бажанової, Г. Бардієр) [8].

Питальник складався з 35 тверджень, на які треба було відповісти за шкалою від 1 до 6 балів. Вимірювання готовності керівників ЗНЗ до змін здійснювалося за сьома показниками: пристрасність, винахідливість, оптимізм, сміливість, адаптивність, упевненість, толерантність до двозначності.

Пристрасність характеризується такими якостями респондентів, як енергійність, невтомність, підвищений життєвий тонус. Винахідливість - уміння знаходити виходи зі складних ситуацій, звертатися до нових джерел для вирішення нових проблем. Оптимізм - великі надії, віра в успіх, небажання орієнтуватися на гірший розвиток подій, прагнення фіксуватися не на проблемах, а на можливостях їх вирішення. Сміливість характеризується як тяга до нового, невідомого, відмова від випробуваного і надійного. Адаптивність передбачає вміння змінювати свої плани та рішення, перебудовуватися в нових ситуаціях, не наполягати на своєму, якщо цього вимагає ситуація. Впевненість ґрунтується на вірі у себе, у свою гідність та свої сили. Толерантність до двозначності базується на спокійному ставленні до відсутності конкретних відповідей, самовладання в ситуаціях, коли суть того, що відбувається не зрозуміла, або результат справи не передбачуваний, коли не визначені цілі і очікування, коли почата справа залишається незавершеною (рис. 1).

Рис. 1. Показники готовності керівників ЗНЗ до змін

Як свідчать дані рис. 1, на високому рівні виявлено такі показники готовності керівників ЗНЗ до змін, як пристрасність (26 %), винахідливість (44 %), сміливість (4 %), упевненість (4 %); відсутні - оптимізм, адаптивність, толерантність до двозначності. На середньому рівні - пристрасність (37 %), винахідливість (41 %), оптимізм (44 %), сміливість (11 %), адаптивність (19 %), упевненість (19 %), толерантність до двозначності (19 %). На низькому рівні виявлено: пристрасність (37 %), винахідливість (15 %), оптимізм (56 %), сміливість (85 %), адаптивність (81 %), упевненість (77 %), толерантність до двозначності (81 %). Отже, більшість керівників ЗНЗ мають песимістичні погляди щодо впровадження змін в освіті; не вірять в успіх; орієнтуються на гірший розвиток подій; фіксуються на проблемах, а не на можливостях їх вирішення; побоюються невідомого, нового; не бажають змінювати свої плани та рішення, перебудовуватися в нових ситуаціях; не вірять у власні сили; важко налаштовуються на нову діяльність.

Слід зазначити, що респонденти 47-50 років мають вищі результати порівняно з іншими віковими групами і схильні до винахідливості на високому (22 %) і середньому рівні (22 %). У той же час такі показники як оптимізм (26 %), сміливість (30 %), адаптивність (34 %), впевненість (30 %), толерантність до двозначності (30 %), виявляють низький рівень і найбільшу кількість. Тобто для цієї вікової категорії керівників ЗНЗ пріоритетними є вміння знаходити вихід зі складних ситуацій, звертатися до нових джерел для вирішення нових проблем.

Результати дослідження довели, що загалом керівники ЗНЗ мають низький рівень готовності до змін і потребують подальшої серйозної та планомірної соціально- психологічної роботи, спрямованої на її формування.

Для підвищення готовності до змін керівникам ЗНЗ було запропоновано модель успішного управління організаційними змінами Л. Грейнера (рис. 2).

Рис. 2. Модель управління організаційними змінами [13].

На першому етапі важливим кроком є усвідомлення необхідності змін, і підготовка до їх проведення. Тиск може здійснюватися через зовнішні фактори (поява реформ в освіті, зростаюча конкуренція серед закладів освіти, зміни в економіці), а також внутрішніми (зниження якості освіти, значне зростання витрат на забезпечення навчально-виховного процесу, плинність кадрів, конфлікти). На другому етапі керівник ЗНЗ відчуває необхідність змін, але не може зробити обґрунтований аналізу проблем. Виникає потреба в посередницьких послугах зовнішнього консультанта, який може об'єктивно оцінити ситуацію. Посередництво має бути об'єктивним та ефективним, сприяти зміні орієнтації. Третій етап характеризується збором відповідної інформації, визначаються причини виникнення проблем, які потребують змін. За Л. Грейнером, цей процес необхідно починати на вищому рівні управління, а потім поступово спускатися до нижчого управлінського рівня. Однак неможливо виявити проблему і прийняти рішення без достовірної інформації з нижчих рівнів управління. Четвертий етап - це знаходження нового рішення та шляхів його виконання. Після визначення проблеми керівник ЗНЗ шукає спосіб виправлення ситуації. У більшості випадків керівник ЗНЗ повинен має заручитися згодою тих, хто відповідає за його виконання. На п'ятому етапі загальноосвітній навчальний заклад не може брати на себе ризик, проводячи масштабні зміни без обґрунтованого визначення проблем, прихованих труднощів. Шляхом експерименту й виявлення негативних наслідків можливого рішення керівник ЗНЗ корегує свої плани для досягнення бажаного ефекту. На шостому етапі керівник ЗНЗ мотивує учасників навчально-виховного процесу, щоб вони погодилися і прийняли запропоновані для закладу освіти зміни. Цього можна досягти через переконання підлеглих, що зміни вигідні як закладу освіти, так і особисто кожному члену педагогічного колективу. Можливими способами підкріплення згоди на зміни є похвала, визнання, кар'єрне зростання, а також участь у проведенні змін [9].

Слід зазначити, що процеси змін як правило супроводжуються опором, який може мати різну силу та інтенсивність. Причини опору можуть приховуватися в особистих і структурних бар'єрах. До особистих бар'єрів належать: острах перед невідомим, коли перевага віддається звичному; потреба в гарантіях, особливо коли під загрозою власне робоче місце; заперечення потреби в змінах і побоювання явних витрат; загроза вже сформованим на робочому місці соціальним відносинам; нерозуміння значущості нової діяльності для перспектив розвитку ЗНЗ. Структурні бар'єри - нестача ресурсів і часу через оперативну роботу, що гальмує зміни, які не можуть бути реалізовані паралельно [7]. Тому, щоб подолати ці бар'єри керівнику ЗНЗ потрібно бути готовому до змін.

Отже, керівники ЗНЗ відчувають необхідність змін, але не володіють усіма потрібними для цих умов здібностями та підготовкою. Вирішити цю проблему можна шляхом навчання - обміну досвідом у межах закладу освіти; самоосвіти; відвідування науково-практичних конференцій, семінарів, тренінгів, технопарків.

Керівник загальноосвітнього навчального закладу є генератором змін і тому має бути готовим до подолання перешкод, таких як: опір будь-якій новій ідеї; опір науково- теоретичним обґрунтуванням; опір технологічному прогресові; фінансово-економічний опір; соціальний опір; психологічний опір, авторитарна ментальність, стереотипність, підсвідоме прагнення залишити все, як є.

Готовність керівника ЗНЗ до змін підвищує конкурентоспроможність закладу освіти на ринку освітніх послуг і дозволяє надати якісну освіту учасникам навчально- виховного процесу.

Література

1. Ансофф И. Стратегическое управление / И. Ансофф; пер. с англ. Е. Л. Леонтьева, Н. Смирнов. - М. : Экономика, 1989. - 519 с.

2. Брюховецька О. В. Психологічні умови підготовки керівників загальноосвітніх навчальних закладів до управлінського спілкування : автореф. дис. ... канд. психол. наук : 19.00.07 / О. В. Брюховецька. - К., 2007. - 21 с.

3. Гейтс Б. Бизнес со скоростью мысли / Б. Гейтс. - М. : ЕКСИМО-Пресс, 2001. - 465 с.

4. Можвіло О. А. Класифікація психологічних причин опору інноваційним змінам персоналу організацій / О. А. Можвіло // Актуальні проблеми психології. Том І. : Організаційна психологія. Економічна психологія. Соціальна психологія / за ред.

B. Д. Максименка, Л. М. Карамушки - К. : Науковий світ, 2008. - Ч. 21-22. - С. 24-28.

5. Москальов М. В. Психологічні особливості підготовки майбутніх менеджерів до управління змінами в організації / М. В. Москальов // Теоретичні і прикладні проблеми психології : зб. наук. праць. - Луганськ : Вид-во СНУ ім. В. Даля. - 2006. - № 5 (16). - С. 134-137.

6. Новий тлумачний словник української мови : [у 3 т.] / В. В. Яременко, О. М. Сліпушко. - К. : Аконіт, 2000. - Т. 2. - 912 с.

7. Петрова І. Л. Управління змінами : навч. посіб. / І. Л. Петрова, В. І. Поліщук, В. П. Печенізький; Фундація ПАУСІ. - К.; Львів : ЗУКЦ, 2008. - 64 с.

8. Психология менеджмента : практикум / под ред. Г. С. Никифорова. - СПб. : Речь, 2010. - 535 с.

9. Рульєв В. А. Менеджмент : навч. посіб. для вузів / В. А. Рульєв, С. О. Гуткевич. - К. : Центр учбової літератури, 2011. - 312 с.

10. Технологія психологічної підготовки персоналу організацій до роботи в умовах соціально-економічних змін (на матеріалі освітніх організацій) : навч. посіб. / за наук. ред. Л. М. Карамушки. - К. : Науковий світ, 2008. - 230 с.

11. Толков О. С. Психологічні особливості діяльності персоналу вищої школи в умовах опору змінам / О. С. Толков // Вісник післядипломної освіти : зб. наук. праць. - 2010. - Вип. 1 (14). - Ч. 2: Психологія. - С. 415-422.

12. Тополенко О. О. Формування психологічної готовності керівників закладів середньої освіти до прийняття управлінських рішень : автореф. дис. . канд. психол. наук : 19.00.10 / О. О. Тополенко. - К., 2009. - 21 с.

13. Greiner Larry E. Patterns of Organization Change / Larry E. Greiner // Harvard Business Review. - 1967. - Vol. 45 (3), May-June. - P. 119-130.

Размещено на Allbest.ru