Главная Коллекция "Otherreferats" Менеджмент и трудовые отношения Сучасні механізми розвитку вищих навчальних закладів та ефективне використання їх економічного потенціалу

Сучасні механізми розвитку вищих навчальних закладів та ефективне використання їх економічного потенціалу

Аналіз сучасного розвитку вищих навчальних закладів. Обґрунтування необхідності реалізації стратегічного підходу в діяльності навчального закладу. Розробка фінансової стратегії, підходів випереджального планування підготовки висококваліфікованих фахівців.

Рубрика Менеджмент и трудовые отношения
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 01.02.2018
Размер файла 95,1 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК [378 : 372.77] (477)

Сучасні механізми розвитку вищих навчальних закладів та ефективне використання їх економічного потенціалу

А.В. Ромін, к.т.н., доц., проректор-начальник факультету цивільного захисту Національного університету цивільного захисту України, м. Харків

Анотація

Проаналізовано сучасний розвиток вищих навчальних закладів з метою підвищення їх діяльності на ринку освітніх послуг. Доведено необхідність реалізації стратегічного підходу в діяльності ВНЗ з виділенням і детальною розробкою фінансової стратегії навчального закладу. Проаналізовано сучасний стан розвитку системи вищої освіти, зроблено висновок про невідповідність кількісних і якісних параметрів задоволення потреб в освітніх послугах.

Ключові слова: вища освіта, система якості, атестація навчальних закладів.

The article analyzes modern development of higher educational establishments in order to improve their activities in the educational market. The necessity of a strategic approach to the allocation of higher educational establishments and extensive development of the financial strategy of the institution. Analyzed the modern state of higher education on the basis of which concluded discrepancy quantitative and qualitative parameters meet the needs of educational services.

Key words: higher education, quality system certification of educational institutions.

У процесі зміни вищої школи багато вищих навчальних закладів розробляють свої моделі структурно-функціональної організації навчального процесу, що орієнтовані на активізацію управління процесами сегментації та позиціювання ВНЗ з метою підвищення ефективності своєї діяльності на ринку освітніх послуг.

Для цього треба розглянути ідею “підприємницького університету” в рамках макроекономічних трансформацій економіки, коли до складу організаційних функцій включаються також функції управління процесами сегментації й позиціювання ВНЗ як необхідні передумови повномасштабного та ефективного використання їх економічного потенціалу.

В останні роки фахівці багатьох галузей гуманітарного та соціального знання - економісти, політологи, соціологи, філософи, історики, педагоги - активно займаються вирішенням різних проблем вищої освіти. Пошук ефективних механізмів державного управління вдосконалення вищої освіти, оптимального розподілу повноважень між різними рівнями управління є предметом для наукового аналізу як теоретиків так і науковців-практиків [1 - 4].

Метою статті є дослідити сучасні механізми розвитку вищих навчальних закладів та ефективне використання їх економічного потенціалу

У позначеному контексті університет підприємницького типу - це університет, в якому забезпечуються:

- адміністративно-структурна, нормативно-правова, науково-методична, фінансово-економічна й матеріально-технічна єдність наукової та освітньої діяльності на основі інноваційних принципів і організації управління;

- адекватний зовнішнім умовам розвиток структури й інфраструктури інноваційної діяльності у сфері науки і освіти;

- виконання фундаментальних і прикладних досліджень та дослідно- конструкторських розробок за пріоритетними напрямами розвитку науки й техніки;

- збалансованість і взаємозв'язок етапів фундаментальних та пошукових досліджень, прикладних розробок, затребуваність результатів НДДКР і їх упровадження у виробництво, кадрове забезпечення, маркетинговий і технічний супровід просування кінцевої продукції на ринок;

- прогнозування й активне формування в регіоні або в галузі ринків праці, освітніх послуг і наукоємних технологій з метою випереджального кадрового та науково- технічного забезпечення національної економіки і пріоритетних галузей промисловості;

- надання широкого спектра варіативних освітніх програм і послуг різних рівнів, форм і змісту, включаючи навчання через участь студентів у дослідженнях і розробках;

- кооперація і реалізація різних освітніх програм з профільними установами вищої освіти різних рівнів (ВНЗ, коледжі, центри довузівської підготовки, гімназії);

- глибока інтеграція науково-технічної, навчальної та інноваційної діяльності з профільними підприємствами промисловості й науковими організаціями;

- участь представників виробничої, галузевої і академічної науки в колегіальних і експертно-аналітичних органах управління вузом;

- наявність довгострокових договірних відносин із стратегічними партнерами ВНЗ за основними науково-освітніми напрямами діяльності (цільова підготовка фахівців і кадрів вищої кваліфікації, виконання НДДКР і подальший їх супровід на підприємстві, включаючи випереджальну підготовку кадрів для освоєння нових зразків виробів або нових технологій, створення спільних структур науково-освітнього або інноваційного профілю, матеріально-технічна підтримка наукового й навчального процесів);

- захист прав на об'єкти інтелектуальної власності у сфері науки та освіти, їх комерційно вигідне використання для всіх учасників наукової, освітньої й інноваційної діяльності.

Рисунок. Схема функціонально-структурної організації університетського комплексу

навчальний заклад стратегія фахівець

У контексті вирішення сукупності стратегічних завдань, а також ефективної реалізації перелічених вище переваг і особливостей університету підприємницького типу запропонована нами модель функціонально-структурної організації університетського комплексу (рисунок) за своїми функціональними можливостями зводить і узгоджує на єдиній методологічній основі інтереси різних учасників (як безпосередніх, так і непрямих) науково-освітнього процесу [2, с. 17].Центральним блоком представленої на рисунку схеми функціонально- структурної організації університетського комплексу є рівень структурних наукових, навчальних і обслуговуючих підрозділів університету. Основними завданнями першого рівня є:

- просування нових знань і фіксація результатів на кожному етапі наукової діяльності;

- розробка та впровадження нових методів підготовки фахівців, заснованих на поєднанні проектної діяльності і традиційних освітніх програм;

- створення організаційних основ підготовки студентів до проведення самостійної науково-дослідної й конструкторської роботи;

- адресна підготовка фахівців для підприємств різних галузей;

- розробка системи управління якістю науково-дослідної діяльності у вищому навчальному закладі;

- оптимізація структури і функцій адміністративних підрозділів, що забезпечують ефективне управління науково-інноваційною та освітньою діяльністю у ВНЗ;

- організація взаємодії структурних підрозділів ВНЗ з підприємствами малого і середнього бізнесу, що входять до технопарків, інноваційно-технологічних і науково- виробничих центрів;

- нормативно-правовий і методичний супровід науково-інноваційної діяльності;

- правова охорона об'єктів інтелектуальної власності у сфері науки і освіти;

- пошук потенційних інвесторів і залучення інвестицій до вищого навчального закладу;

- сприяння реалізації науково-технічних програм, спрямованих на створення наукоємних технологій і конкурентоспроможної продукції;

- сприяння трансферу технологій на російський і зарубіжний ринки;

- взаємодія з фондами підтримки наукової, освітньої й інноваційної діяльності;

- створення банків даних інноваційних проектів.

Рівень розвитку інноваційної інфраструктури є також значним чинником впливу на процеси сегментації й позиціювання ВНЗ [1, с. 115]. Основними завданнями цього рівня структури ВНЗ є:

- інтеграція підприємств малого та середнього бізнесу, що мають договірні відносини з ВНЗ;

- створення наукоємної науково-технічної продукції та конкурентоспроможних зразків нової техніки й матеріалів, орієнтованих на ринок високих технологій;

- сприяння розвитку інформаційної інфраструктури підтримки науково- інноваційної діяльності у ВНЗ;

- вироблення механізму участі представників ВНЗ у діяльності підприємств і акціонерних компаній, співзасновником яких виступає ВНЗ.

Рівень стратегічного партнерства реалізує процеси довгострокової взаємодії ВНЗ на договірній основі з підприємствами, організаціями і установами, включаючи зарубіжні фірми. Унаслідок цього оперативно вирішується низка завдань, значущих для позиціювання ВНЗ як надійного і стабільного партнера по бізнесу, в тому числі:

- розвиток мережі стратегічного партнерства;

- розробка моделей інтеграції науково-технічної, навчальної й інноваційної діяльності з профільними підприємствами промисловості та науковими організаціями;

- розробка міжвузівських програм цільової підготовки фахівців для промислових підприємств і організацій;

- розробка підходів випереджального планування підготовки висококваліфікованих фахівців;

- створення центрів підготовки перепідготовки фахівців і перспективних наукових досліджень за сприяння міністерств, відомств, агентств; створення регіонального міжвузівського центру взаємодії з ринком праці;

- створення регіонального центру системних інновацій вищої школи;

- аналіз затребуваності та працевлаштування випускників і аспірантів;

- розробка та впровадження ефективних механізмів прогнозування ринку праці в пріоритетних науково-освітніх напрямах;

- створення ефективних механізмів незалежної суспільно-колегіальної експертизи якості підготовки фахівців, а також освітніх програм основного і додаткового профілю;

- проведення маркетингових досліджень у сфері аналізу й перспектив підготовки висококваліфікованих кадрів і розвитку інноваційних наукоємних технологій [3, с. 209].

Дефіцит фінансування вищої школи на сучасному етапі висуває на перший план завдання оптимізації потоків матеріальних ресурсів на рівні кожного ВНЗ з метою підвищення ефективності використання його економічного потенціалу на ринку освітніх послуг. При цьому стає очевидним, що характеристики ресурсів ВНЗ є базовою основою його економічного потенціалу.

Ресурси, що використовуються у вищому навчальному закладі, слід класифікувати залежно від особливостей їх впливу на процес його функціонування. Зокрема, вищі навчальні заклади можуть ефективно використовувати обмежене фінансування і неефективно - повноцінне.

Таким чином, проблема підвищення ефективності використання потенціалу ВНЗ є багатогранною, вона пов'язана з різними аспектами його діяльності, такими як: організація навчального процесу, формування фонду оплати праці, соціальний захист студентів, аспірантів, докторантів тощо. У даному контексті стратегія вищого навчального закладу може вважатися ефективною, якщо вона сприяє позитивним кількісним і якісним змінам усіх видів ресурсів. Учасникам процесу інноваційного розвитку має бути зрозуміло, наскільки поліпшується кадровий потенціал ВНЗ як за формальними показниками (захист дисертацій, збільшення кількості викладачів вищої кваліфікації, персональні нагороди і заохочення), так і за неформальними (авторські програми і наукові розробки, інноваційні технології, робота тимчасових творчих груп і колективів); наскільки в науковій діяльності й освітньому процесі освоєні нові інформаційні технології покращали навчально-методичне забезпечення та технічну базу закладу вищої освіти, чи спостерігається кількісне і якісне зростання ресурсів ВНЗ, посилення їх мобільності і продуктивності.

Література

1. Теоретико-прикладні аспекти управління закладами освіти : наук-метод. посіб. - К. : Актуал. освіта, 2002. - 312 с.

2. Управління вищими навчальними закладами : монографія / С. Салига, О. Яришко. - Запоріжжя : ЗЦНТІ, 2005. - 194 с.

3. Ходикіна І. Ю. Трансформація університетської системи в концепції університету ХХІ сторіччя / І. Ю. Ходикіна // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Конкурентний потенціал і євроінтеграція (регіональні аспекти) : зб. наук. пр. - Львів, 2006. - Вип. 1 (57). - С. 207-215.

4. Щербань М. Як модернізувати університет? : [досвід кращих ВНЗ України має слугувати особистості й державі] / М. Щербань // Освіта. - 2012. - N° 22/23. - С. 3.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2025, ООО «Олбест» Все наилучшее для вас