Трансрівневі обліково-інформаційні системи індикативного управління сільськогосподарським підприємством

Методичні засади трансрівневого функціонування обліково-інформаційних систем індикативного управління сільськогосподарським підприємством. Компаративістський аналіз управлінських індикаторів. Стратегічний, тактичний і операційний рівні управління.

Рубрика Менеджмент и трудовые отношения
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 15.12.2017
Размер файла 50,0 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http: //www. allbest. ru/

Київський кооперативний інститут бізнесу і права

Трансрівневі обліково-інформаційні системи індикативного управління сільськогосподарським підприємством

Камінська Тетяна Григорівна

Доктор економічних наук, професор,

професор кафедри обліку і оподаткування

Краєвський Володимир Миколайович

Кандидат економічних наук, доцент,

доцент кафедри фінансів, банківської справи і страхування

Анотація

Досліджено теоретико-методичні засади трансрівневого функціонування обліково-інформаційних систем індикативного управління сільськогосподарським підприємством. Проведено компаративістський аналіз на основі індикаторів обліково-інформаційних систем з використанням відповідних технологій. У результаті отримано узагальнені відомості, вироблення яких і є місією створення трансрівневих обліково-інформаційних системи індикативного управління сільськогосподарським підприємством.

Ключові слова: трансрівневі обліково-інформаційні системи, індикативне управління, сільськогосподарські підприємства.

Аннотация

Каминская Татьяна Григорьевна Доктор экономических наук, профессор, профессор кафедры учета и налогообложения Киевский кооперативный институт бизнеса и права

Краевский Владимир Николаевич

Кандидат экономических наук, доцент,

доцент кафедры финансов, банковского дела и страхования

Киевский кооперативный институт бизнеса и права

Трансуровневые учетно-информационные системы индикативного управления сельскохозяйственными предприятиями

Исследовались теоретико-методические основ трансуровневого функционирования учетно-информационных систем индикативного управления сельскохозяйственным предприятием. В статье проведен компаративистский анализ на основе индикаторов учетно-информационных систем с использованием соответствующих технологий. В результате получены обобщенные сведения, выработка которых и является миссией создания трансуровневых учетно-информационных систем индикативного управления сельскохозяйственным предприятием.

Ключевые слова: трансуровневые учетно-информационные системы, индикативное управление, сельскохозяйственные предприятия.

Summary

Kaminska T.

Doctor of Economics, Professor,

Department of Accounting and Taxation Kyiv Cooperative Institute of Business and Law

Kraevsky V.

Ph.D., associate professor, assistant professor of finance, banking and insurance Kyiv Cooperative Institute of Business and Law

Trans-level accounting information systems indicative management of agricultural enterprises

The theoretical and methodological foundations trans-level functioning of accounting and management information systems indicative of the agricultural enterprise. The article comparative analysis on the basis of accounting and information systems with the use of appropriate technology indicators. As a result, obtained summary information, the development of which is the mission of creating trans-level accounting and management information systems indicative of the agricultural enterprise.

Keywords: trans-level accounting and information systems, indicative management, agricultural enterprises.

Вступ

Обліково-інформаційні системи функціонували з моменту появи суспільства, оскільки на будь-якій стадії розвитку соціуму існує потреба в управлінні. Його організація полягає у взаємодії керуючої і керованої частин. Фактичний стан останньої постійно порівнюється з бажаним за вимогами менеджменту. Цей компаративістський аналіз здійснюється на основі індикаторів обліково-інформаційних систем з використанням відповідних технологій. В результаті отримуються узагальнені відомості, вироблення яких і є місією таких систем.

Обліково-інформаційні системи сільськогосподарських підприємств в практиці їх дільності набувають різних типізацій конфігурації залежно від призначення та місця використання. В переважній більшості структуризація слідує за дисперсованими рівнями індикативного управління.

В обґрунтуванні організаційно-методологічних положень просторування управлінських ієрархічних щаблів беруть активну участь вітчизняні та зарубіжні науковці. Зокрема, особливої уваги заслуговують роботи В. П. Галушка, О. Д. Гудзинського, Й. С. Завадського, Г. Г. Кірейцева, В. М. Краєвського, І. Д. Лазаришиної, Г. В. Савицької, В. К. Савчука, Р. А. Фатхутдінова, С. В. Філіппової, Г. М. Чорного, М. Г. Чумаченка та інших вчених. Однак, аналіз цього проблемного питання різними спеціалістами, які вкладають в нього суперечливий зміст, свідчить про неоднозначне фахове трактування останнього. Особливої уваги потребують аспекти трансрівневої функціональності обліково-інформаційних систем індикативного управління сільськогосподарським підприємством.

Мета дослідження. Дослідити теоретико-методичні засади трансрівневого функціонування обліково-інформаційних систем індикативного управління сільськогосподарським підприємством.

1. Виклад основного матеріалу (результати досліджень)

Будь-який господарюючий суб'єкт включає виробничо-технологічну та обліково-інформаційну системи. Перша з них -- об'єкт управління, друга -- його сервісний інструмент. Обидві системи перебувають у постійній взаємодії, яка забезпечується комунікацією. Реалізація системних функцій і їх корегування відбувається під контролем менеджменту. А весь цей складний механізм працює задля головної мети -- зростання ефективності діяльності [11].

У всіх обліково-інформаційних системах дані на вході трансформуються в інформацію на виході, яка потім надається користувачам. Такі обліково-інформаційні системи поєднують інтелектуальні та технічні ресурси в процедурах збирання, обробки, передачі і використання необхідних відомостей. Часто в багатьох обліково-інформаційних системах спостерігається ще й зворотний зв'язок, під яким розуміють отримувані повідомлення про досягнення мети індикативного управління. Ці обліково-інформаційні системи називають кібернетичними або саморегульованими [3, С. 23].

Обліково-інформаційні системи забезпечують розробку збалансованих індикаторів, необхідних для прийняття рішень. В практиці господарювання сільськогосподарських підприємств обґрунтування таких індикаторів відбувається за трьома основними рівнями управління: операційним, тактичним і стратегічним. Кожний з них характеризується власним набором компетенцій та функцій, потребуючи при цьому визначених ієрархічною специфікою відомостей.

Розвиваючи думку в контексті наведеної експлікації (рис. 1), вважаємо, що до складу загальної обліково-інформаційної системи індикативного управління сільськогосподарським підприємством включають виробничі обліково-інформаційні системи та обліково-інформаційні системи перспективного індикативного управління. Відмінною ознакою перших є обов'язкова дотичність з безпосередньо виробничим процесом (операційний рівень), в той час, як останні всебічно корелюють з інтелектуальними процедурами пошуку рішень (тактичний і стратегічний рівень). Розглянемо їх детальніше.

На операційному рівні управління діяльністю сільськогосподарського підприємства розробка індикаторів здійснюється за допомогою бізнес-програм, планів виробництва, маркетингових каталогів, фінансових звітів, інструктивних матеріалів і т.д. Загалом менеджмент цього рівня фокусується на використанні внутрішніх джерел даних, вимагаючи високої їх формалізації. Більшість прийнятих рішень виявляються спрямованими на одну конкретну дію. Змістовно зрозуміле та організаційно не структуроване інформаційне середовище дозволяє найчастіше використовувати для опрацювання розрізнених відомостей оптимізаційні методи, наприклад, такі, як лінійне програмування.

Обліково-інформаційна система, що відноситься до операційної сходинки управлінської ієрархії включає в себе на правах підсистем обліково-інформаційну систему господарських операцій, обліково-інформаційну систему контролю процесів та обліково-інформаційну систему автоматизації офісів [11;12, С. 166].

Обліково-інформаційна система господарських операцій збирає, обробляє та зберігає дані, які є результатом діяльності сільськогосподарського підприємства, обслуговує його інформаційні бази, забезпечує видачу різноманітних документів, в тому числі, підготовку звітності. Ця система розвинулася з перших ручних обліково-інформаційних систем і еволюціонувала до рівня допоміжних механічних систем обробки відомостей, а згодом і до автоматизованих обчислювальних систем. Вона накопичує та опрацьовує дані за підсумками ділових операцій таких як купівля, обмін, продаж, а також узагальнює інформацію, створену різноманітним впорядкуванням записів, наприклад, у файли.

Обліково-інформаційна система контролю процесів призначена для прийняття оперативних рішень, які корегують ситуаційний перебіг в роботі сільськогосподарського підприємства, наприклад, автоматичне регулювання кількості запасів продукції, керування збиральними лініями тощо. Подібні рішення називаються програмованими, оскільки вони приймаються на підставі заданих їй правил вибору. Найвиваженіші альтернативи встановлюються після того, як було співставлено певну кількість подій [11].

Обліково-інформаційна система автоматизації офісів забезпечує в діяльності сільськогосподарського підприємства функціональність менеджменту, підтримуючи засоби його зв'язку. Ця система залишила в минулому традиційні ручні паперові методи передачі інформації. На заміну друкарській машинці та листам прийшли текстовий редактор і електронна пошта.

Наступною холархічною структурною одиницею розробки збалансованих індикаторів є обліково-інформаційна система тактичного рівня управління. Останній в діяльності сільськогосподарського підприємства характеризується складанням тактичних планів та здійсненням контролю за їх виконанням. Керманичі цього рівня стикаються з невизначеністю і, як наслідок, складністю ситуацій, що вимагають проведення фахового аналізу, а також застосування інтуїцій персональних навичок для вирішення завдань. Більшість відомостей, які використовуються, надходить з неформальних джерел. Вони збираються і оцінюються кожним менеджером самостійно. При цьому, управлінці послуговуються й формалізованими з допомогою комп'ютерної техніки офіційними даними. Адже, зовнішня інформація дуже різноманітна. Існує безліч змінних, в тому числі непередбачуваних поведінкових й особистісних факторів, що роблять тактичні рішення неякісними. Згадувані вище оптимізаційні моделі за таких умов недостатньо корисні, на відміну від інтуїції самих керівників, хоча окремі алгоритми моделювання можна впроваджувати для підготовки різного роду синопсисів [11].

Крім розглянутої обліково-інформаційної забезпечувальної функції, орієнтовані на досягнення короткострокових цільових орієнтирів індикатори тактичного рівня управління сільськогосподарським підприємством виконують ще й ревізійно-спрямовуючі завдання. Модератори на цьому рівні індикативного управління є частиною встановленої системи контролю, який включає бюджетний контроль, виробничий контроль, контроль запасів тощо.

Постійно звершувана контролююча функція обумовлює можливість реалізації акту спрямованого впливу на керований об'єкт. Здійснюваний з метою досягнення визначеної раніше стратегії управлінський акт, в основу якого покладено об'єктні дані обліково-інформаційної системи, називається прийняттям рішення, а процедури його формування процесом підтримки прийняття рішення [6, С. 408; 11].

Обліково-інформаційна система тактичного рівня управління сільськогосподарським підприємством, що забезпечує розробку збалансованих індикаторів, поділяється на обліково-інформаційну звітову систему та обліково-інформаційну систему підтримки прийняття рішень.

Обліково-інформаційна звітова система наперед планує та надає звіти, необхідні управлінцю. Тобто, вона забезпечує користувачів інформаційними продуктами, які задовольняють їх щоденні потреби задля прийняття рішення. Така система містить відомості про внутрішнє середовище підприємства, які були попередньо оброблені обліково-інформаційною системою господарських операцій [11].

Обліково-інформаційна система підтримки прийняття рішень допомагає менеджеру їх продукувати у кожному конкретному випадку в режимі спілкування. Вона спирається на комп'ютерні обліково-інформаційні системи, які моделюють рішення використовуючи спеціальні бази даних. Наприклад, електронні таблиці та інші інструменти сучасних програмних продуктів дозволяють керманичу отримати в роботі безпосередні відповіді, що надані на поставлені запитання типу «що буде, якщо?». Це відрізняє систему підтримки прийняття рішень від наперед визначених резюмуючих консультацій інших обліково-інформаційних систем. Застосовуючи в своїй практиці систему підтримки прийняття рішень, управлінець досліджує можливості альтернатив, попередньо отримавши експериментально перевірену інформацію за результатами аналізу множини припущень [8, С. 173-199; 11].

Стратегічний рівень управління діяльністю сільськогосподарського підприємства характеризується тим, що перед розробкою одноіменних індикаторів визначаються місія, цілі управління, довгострокові плани, стратегія їх реалізації тощо. Оскільки більшість стратегічних алгоритмів за своєю природою часто неструктуровані, формально обліково-інформаційна система цього рівня індикативного управління відіграє обмежену роль при обробці інформації. До того ж, вона отримує відомості лімітованим за джерелами збором потрібних даних для визначення потенційних небезпек і можливостей. Наведені обставини обумовлюють наступні характеристики стратегічної інформації: 1) переважно це зовнішні відомості і невеликий масив внутрішніх, на які існує стійкий попит (критичним, а відтак, надзвичайно важливим вважається вивчення саме зовнішнього середовища, наприклад, тенденцій економічної, технологічно їй екологічної кон'юнктури, політичних факторів тощо); 2) орієнтація на майбутнє (стратегічне планування здійснюється на основі середньо і довгострокового, тому їх прогнози життєво необхідні, при цьому, інформація про минулі результати, яка потрібна для менеджерів тактичного рівня управління, має другорядне значення) [7, С. 170; 11].

Обліково-інформаційна система стратегічного рівня управління сільськогосподарським підприємством Виконує такі основні функції: покращує ефективність виробництва, сприяє інноваціям, генерує стратегічні інформаційні ресурси, на основі яких розробляються збалансовані індикатори [6, С. 407; 11].

За сутністю обліково-інформаційна система стратегічного рівня управління діяльністю сільськогосподарського підприємства репрезентується у формі виконавчої обліково-інформаційної системи, оскільки надає різнобічні відомості каналами комунікацій, отримані з офіційних та неофіційних джерел. Тобто, керівникам надходять неоднорідні дані у найрізноманітніший спосіб, включаючи звіти, листи, повідомлення, періодичні видання, рекламу і т.д.

З наведених причин обліково-інформаційній системі цього рівня індикативного управління надзвичайно важливо уникати жорсткості загальної структурної конфігурації. Гнучкість як властивість актуалізована ще й наявністю більш ніж одного способу зворотного зв'язку. Його характеристики узагальнені нами в наступних тезах: 1) зворотній зв'язок використовується для рутинної звітності якщо потрібні коригувальні дії під час виявлення порушень; 2) адаптація зворотного зв'язку проводиться як реагування на виправлення короткострокових планів і їх бюджетів за обставин, коли обліково-інформаційна система зафіксувала факт зміни кон'юнктури; 3)»кризовий» зворотний зв'язок спрямований на усунення непередбачуваних порушень, що можуть змінити довгострокові плани [4, С. 56; 11].

Підсумки розгляду обліково-інформаційної системи за рівнями управління діяльністю сільськогосподарського підприємства дозволили авторам конкретизувати характеристики ієрархічного індикативного диспергування в межах функціонально-особистісних обов'язків їх менеджерів.

Так, на стратегічному рівні управління діяльністю сільськогосподарського підприємства необхідність розробки відповідних укажчиків входить до повноважень невеликої групи керманичів. Йдеться, перш за все, про директора (президента)та його заступників (віце-президентів). Як вже зазначалося, на цьому керівному щаблі формулюються індикатори місії, організаційних цілей, загально корпоративної стратегії, основних задач щодо її реалізації, рішень стосовно виходу на нові ринки, випуску додаткових видів продукції, залучення інвестицій, напрямів проведення наукових досліджень та можливостей впровадження сучасних розробок [2, С. 96].

Тактичний рівень управління діяльністю сільськогосподарського підприємства відповідає за розробку збалансованих індикаторів підготовки і реалізації тактичних планів (процедур)з впровадження тих рішень, які були прийняті вищим керівництвом. Менеджери цього рівня мають досить широку свободу дій щодо виконання згаданих планів. Наприклад, вони самостійно визначають: скільки необхідно прийняти нових працівників; яке обладнання придбати додатково; як використати наявні інформаційні та інші ресурси тощо. До цієї когорти входять менеджери-керівники виробничих та функціональних підрозділів -- переважно головні спеціалісти сільськогосподарського підприємства.

Менеджмент операційного рівня управління діяльністю сільськогосподарського підприємства формує індикатори коригування роботи кожного безпосереднього виконавця. До цієї категорії, зокрема, відносять начальників секторів, керівників груп, майстрів цехів, бригадирів ланок (загонів) тощо [5, С. 306].

Отже, керманичі вищого рівня управління сільськогосподарським підприємством узагальнюють індикатори формулювання стратегії, розробки планів її реалізації, а нижчого-конкретної роботи, яка виконується у відповідності до цих планів.

Обліково-інформаційне обґрунтування індикаторів за ієрархічними щаблями менеджменту підприємств аграрної сфери передбачає врахування організаційних особливостей зовнішніх процесів управління сільськогосподарським виробництвом, зокрема, в рамках системи державного регулювання агропромислового комплексу (АПК). Природно, що в цьому випадку виникає питання про функції та співвідношення озвучених понять державного «управління» та «регулювання», про корелювання об'єктивного і суб'єктивного в управлінській діяльності [1, С. 186]. Тому, при всій тісноті зв'язків, взаємодії і взаємозалежності, методологічно і, що особливо важливо, практично необхідно, по можливості, встановити чіткіше їх розмежування.

На нашу переконання, державне управління за змістом є значно ширшим поняттям, що включає і управлінські, і регулюючі функції впливу держави на економічні, соціальні та екологічні процеси як в самому сільському господарстві, так і у використовуючих його інтеграційних міжгалузевих об'єднаннях(наприклад, АПК) [9; 10].

Поділяємо думку, що обумовлюючими ідеями, детермінуючими розробку індикаторів обліково-інформаційного відображення особливостей сучасного стану АПК України є: накопичення та загострення суперечностей економічного і політичного характеру; збитковість сільськогосподарських підприємств; повільні темпи реформування цієї галузі; збереження тенденцій до звуженого відтворення.

Разом з тим, вітчизняний АПК залишається мультиплікатором сталого розвитку, що зумовлює підвищену увагу до нього з боку держави.

На наш погляд сьогодні спостерігаються такі загальносвітові індикативні акценти управління спільною взаємодією учасників дуалістичної зв'язки «держава -- сільськогосподарське підприємство (як системоутворюючий суб'єкт АПК)»: дотування аграрного виробництва; посилення регулюючої ролі держави в реформуванні галузі; сприяння розширенню місткості аграрного ринку; державна підтримка сільського господарства; протекціонізм щодо вітчизняного виробника тощо [9; 10].

Держава за допомогою відповідних індикаторів трансрівневих обліково-інформаційних систем впливає на функціонування сільськогосподарського підприємства в рамках реалізації аграрної політики.

Стоїмо на позиціях, що основними інституційними одиницями реалізації вітчизняної аграрної політики сьогодні є: Міністерство аграрної політики та продовольства України, управління агропромислового розвитку обласних і районних державних адміністрацій, Аграрний фонд, державні асоціації виробників тощо [9; 10].

Їх усіх вважаємо репрезентантами відповідних рівнів управління і одночасно суб'єктами регулювання діяльності сільськогосподарського підприємства поза межами його самого. Відтак, кожний з них генерує власні індикатори визначеної особистим місцезнаходженням локальної обліково-інформаційної системи. Йдеться про індикативні орієнтири управлінських щаблів в зовнішньому середовищі досліджуваного організаційного формування, тобто, диференційно обґрунтованих індикаторів державного макрорівня, галузевого (районного) мезорівня та мікрорівня безпосередньо такого сільськогосподарського підприємства.

Висновки та перспективи подальших досліджень

Таким чином, підбиваючи підсумок, необхідно зазначити, що сільськогосподарське підприємство -- це складний об'єкт. Його необхідно розглядати в бінарному усвідомленні функціонального середовища, внутрішня складова якого характеризується стратегічним, тактичним і операційним рівнями управління, а зовнішня -- простору є саме це організаційне формування як першопочатковий мікрорівень. Далі в ієрархічній піраміді менеджменту слід досліджувати мезорівень (району, галузі) та макрорівень (держави). На кожному з них локалізується відповідна обліково-інформаційна система, що продукує власний набір індикаторів. Їх обґрунтованість обумовлюється не тільки іманентністю структуризації та трансцендентністю потенціювання можливостей, а й обов'язковим врахуванням галузевої специфіки діяльності такого монографічно визначеного об'єкта дослідження.

трансрівневий управління сільськогосподарський стратегічний

Література

1. Афанасьев М. В. Основи менеджменту: навч.-метод. посіб. / Афанасьев М. В. -- Харків: ВД ІНЖЕК, 2003. -- 481 с.

2. Белінський П. І. Основи теорії менеджменту організацій: навч. -- метод. посіб. / Белінський П. І., Лук'янова Л. М., Маніліч М. І. -- Чернівці: «БУТ ЛТД», 1999. -- 188 с.

3. Буряк Л. Д. Фінансовий менеджмент у малому бізнесі: навч.-метод. посіб. / Буряк Л. Д. -- К.: КНЕУ, 2002. -- 84 с.

4. Вершигора Е. Е. Менеджмент: учеб. пособ. / Вершигора Е. Е. -- М.: Инфра-М, 2004. -- 256 с.

5. Герчикова И. Н. Менеджмент: учебник / Герчикова И. Н. -- М.: Банки и биржи, 2002. -- 478 с.

6. Гріфін Р. В. Основи менеджменту: підручник / Гріфін Р. В. -- Львів: Бак, 2001. -- 624 с.

7. Єрмошенко М. М. Менеджмент: навч. посіб. / Єрмошенко М. М., Єрохін С. А., Стороженко О. А. -- К.: Національна академія управління, 2006. -- 656 с.

8. Інформаційно-аналітичний процес: праксеологічний підхід / [Савчук В. К., Костенко О. М., Краєвський В. М.]; за заг. ред. В. К. Савчука. -- К.: видавництво «Вік Принт», 2013. -- 204 с.

9. Офіційний сайт Міністерства аграрної політики та продовольства України / [Електронний ресурс]. -- Режим доступу: // http://www.minagro.kiev.ua.

10. Офіційний сайт «Навчальні матеріали онлайн» / [Електронний ресурс]. -- Режим доступу: // http://pidruchniki.com.

11. Офіційний сайт «VPS-хостинг» / [Електронний ресурс]. -- Режим доступу: // http://www.topaz.ho.ua.

12. Хміль Ф. І. Основи менеджменту: підручник / Хміль Ф. І. -- К.: «Академвидав», 2007. -- 576 с.

References

1. Afanasev m.v. osnovy menedzhmenta: ucheb. posobie. / afanasev m.v. -- xarkov: id inzhek, 2003. -- 481 s.

2. Belinskij p.i. osnovy teorii menedzhmenta organizacij: ucheb. posobie. / belinskij p.i., lukyanova l.m., manilich m.i. -- chernovcy: «but ltd», 1999. -- 188 s.

3. Svekla l.d. finansovyj menedzhment v malom biznese: ucheb. posobie. / svekla l.d. -- m.: kneu, 2002. -- 84 s.

4. Vershigora e.e. menedzhment: ucheb. posob. / vershigora e.e. -- m.: infra-m, 2004. -- 256 s.

5. Gerchikova i.n. menedzhment: uchebnik / gerchikova i.n. -- m.: banki i birzhi, 2002. -- 478 s.

6. Griffin r.v. osnovy menedzhmenta: uchebnik / griffin r.v. -- lvov: bak, 2001. -- 624 s.

7. Ermoshenko m.m. menedzhment: ucheb. posobie. / ermoshenko m.m., eroxin s.a., storozhenko a.a. -- m.: nacionalnaya akademiya upravleniya, 2006. -- 656 s.

8. Informacionno-analiticheskij process: prakseologicheskij podxod / [savchuk v.k., kostenko a.m., kraevskij v.m.]; pod obshh. red.v.k. savchuka. -- m.: izdatelstvo «vek print», 2013. -- 204 s.

9. Oficialnyj sajt ministerstva agrarnoj politiki i prodovolstviya ukrainy / [elektronnyj resurs]. -- rezhim dostupa: // http:// www.minagro.kiev.ua.

10. Oficialnyj sajt «uchebnye materialy onlajn» / [elektronnyj resurs]. -- rezhim dostupa: // http://pidruchniki.com.

11. Oficialnyj sajt «vps-xosting» / [elektronnyj resurs]. -- rezhim dostupa: // http://www.topaz.ho.ua.

12. Xmel f.i. osnovy menedzhmenta: uchebnik / xmel f.i. -- m.: «akademvidav», 2007. -- 576 s.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Сутність системи управління підприємством. Оцінка інформаційних технологій підтримки процесів прийняття управлінських рішень. Внутрішнє середовище підприємства. Впровадження CRM-концепції управління ДП завод "Пожспецмаш". Стандарти моделі управління.

    дипломная работа [1,9 M], добавлен 08.04.2013

  • Сутність лінійного управління підприємством на прикладі товариства "Міські інформаційні системи". Встановлення вертикальних рівнів управління, зв'язків між різними підрозділами, повноважень і відповідальності різних посад та посадових обов'язків.

    лабораторная работа [34,5 K], добавлен 15.03.2015

  • Економічна сутність управління підприємством в умовах сучасної ринкової економіки. Аналіз ефективності діючої системи управління підприємством ОКВПВКГ "Миргородводоканал". Напрямки по удосконаленню системи управління на ОКВПВКГ "Миргородводоканал".

    дипломная работа [188,7 K], добавлен 09.05.2012

  • Сутність управлінської праці. Ієрархічні рівні управління, документація та інформаційна взаємодія. Функції керівників та фахівців в управління підприємством. Виконання завдання робітником в певний час. Прийняття колективних рішень та їх класифікація.

    курс лекций [255,9 K], добавлен 03.01.2012

  • Запровадження мотиваційних моделей. Мотиваційні засоби та їх вплив на управління персоналом підприємства. Напрямки вдосконалення мотиваційної системи у процесі управління підприємством в сучасних умовах кризи. Впровадження закордонного досвіду.

    курсовая работа [628,2 K], добавлен 05.02.2011

  • Сутність стратегічного управління. Розробка стратегій функціональних підсистем. Визначення майбутнього бiзнесу компанії. Напрями виправлення недоліків в здійсненні процесу стратегічного управління підприємством. Оцiнка рiвня досягнень поставлених цілей.

    дипломная работа [233,1 K], добавлен 05.07.2009

  • Сутність і рівні менеджменту, історія розвитку, його методологічні основи, планування як інструмент. Організація і структура управління на підприємстві. Мотивація управління підприємством. Прийняття управлінських рішень. Культура і стиль управління.

    учебное пособие [330,6 K], добавлен 01.04.2012

  • Конкурентоспроможність підприємства: сутність і актуальність в умовах ринкової економіки, управління в системі маркетингового менеджменту. Діагностика системи управління підприємством, шляхи та стратегічний підхід до вдосконалення даного процесу.

    дипломная работа [339,4 K], добавлен 15.06.2014

  • Концепції ефективного управління підприємством. Узагальнення цілей та розкриття функції управління. Принципи управління індивідуальною працею робітників за Ф. Тейлором. Побудова "Дерева цілей" та організаційної структури. Сучасні принципи управління.

    контрольная работа [223,7 K], добавлен 27.02.2010

  • Поняття і види диверсифікації діяльності підприємства. Рівні та проблеми управління диверсифікованим підприємством, методи та шляхи його вдосконалення. Аналіз господарської та фінансової діяльності підприємства. Виробничі стратегії диверсифікації.

    курсовая работа [488,4 K], добавлен 17.12.2012

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.