Типи професійної кар'єри аспірантів

професійний кар'єра аспірант міжнародний

Проаналізуємо основні типи професійної кар'єри аспірантів, виділені за названими критеріями.

Розпочнемо з аналізу типів професійної кар'єри аспірантів, виділених за соціальними критеріями.

Стосовно основних типів професійної кар'єри аспірантів в різних соціальних галузях («соціально-галузевий критерій» аналізу), то тут можна, на наш погляд, говорити про три основні типи: а) професійну кар'єру в освітньо-науковій галузі («профільну» кар'єру); б) професійну кар'єру в освітньо-науковій галузі та в сфері бізнесу («профільну комбіновану» кар'єра); в) професійну кар'єру в інших соціальних галузях (державну службу, промисловість, бізнес та ін.), без поєднання з освітньо - науковою діяльністю («непрофільну» кар'єру).

Слід зазначити, що здійснення аспірантами майбутньої професійної кар'єри в освітньо-науковій сфері слід розглядати, як «профільну» кар'єру. Підготовка аспірантів до даного типу кар'єри є, на наш погляд, пріоритетним, оскільки першочергове завдання аспірантури, як відомо, полягає, у підготовці фахівців вищої кваліфікації саме для цієї сфери.

Разом з тим, суттєвим є той факт, що ще одним із можливих напрямків професійної кар'єри аспірантів є поєднання професійної кар'єри в освітньо-науковій сфері та в сфері бізнесу (як на рівні найманих працівників, так і на рівні власного бізнесу).

Даний напрям кар'єри можна назвати, на наш погляд, як «профільну комбіновану» кар'єру». Її виокремлення відображає тенденції сучасного соціального і професійного життя в Україні, коли бізнес, підприємництво стає все більш «реальним» фрагментом нашого життя [7; 8], а, з іншого боку, враховуючи те, що багато аспірантів, наприклад, технічних спеціальностей, мають відношення до розробки сучасних інформаційних технологій, свідчить про прагнення опитуваних втілювати свої власні ідеї, бути самостійними як щодо професійної діяльності, так і щодо вирішення матеріальних проблем, а також сприяти зближенню науки і бізнесу.

Також робота на рівні найманих працівників (консультантів, експертів тощо) в сучасних бізнес-структурах, яка поєднується з основною науковою або викладацькою роботою, дає можливість бути сучасним працівникам вищих навчальних закладів на рівні сучасних професійних тенденцій, а також сприяти розвитку вищих навчальних закладів (підготовці спільних проектів, організації практики для студентів, пошуку для студентів майбутніх місць роботи тощо).

Отже, можна говорити про те, що поєднання «основної» (освітньо-наукової професійної кар'єри) з «додатковою» (роботою в бізнес-структурах та створення власного бізнесу, близького до основного напрямку науково-освітньої діяльності) є одним із суттєвим напрямків можливої професійної кар'єри аспірантів.

І ще одним можливим напрямком професійної кар'єри аспірантів є професійна кар'єра в інших соціальних сферах (державна служба, промисловість, бізнес та ін.), без поєднання з освітньо-науковою діяльністю. Даний тип професійної кар'єри, на наш погляд, можна назвати «непрофільна» кар'єра, оскільки мова йде роботу в інших сферах, які не мають прямого відношення до освіти та науки, і де фахівці, як правило, не здійснюють наукової та освітньої діяльності. І, разом з тим, отримання наукового ступеня після завершення аспірантури та захисту дисертації дає можливість фахівцям підвищити свій професійний і соціальний статус та здійснювати свою професійну діяльність на більш високому рівні.

Отже, можна говорити про те, що навчання в аспірантурі має враховувати сучасні тенденції в соціально-економічному житті та готувати аспірантів до різних типів професійної кар'єри, віддаючи перевагу, все ж таки, «профільним» та «профільних комбінованим» типам професійної кар'єри.

Щодо вітчизняного та міжнародного контексту («вітчизняно-міжнародний критерій» аналізу професійної кар'єри аспірантів), то тут, з урахуванням сучасних реалій [7; 8; 17], можна виділити такі можливі типи професійної кар'єри: а) професійна кар'єра в Україні у вітчизняних організаціях; б) професійна кар'єра в Україні у зарубіжних вітчизняних організаціях; в) професійна кар'єра за кордоном.

Стосовно здійснення професійної кар'єри аспірантів в Україні у вітчизняних організаціях, яку можна назвати, як «вітчизняну» кар'єру, то мова йде про те, випускники аспірантури працюють у вітчизняних організаціях, реалізуючи різні типи професійної кар'єри, які описані вище, та докладають свої зусилля для вирішення актуальних соціально-економічних завдань, з урахуванням як вітчизняних, так і міжнародних тенденцій розвитку суспільства і тих викликів, які виникають в ньому. Думаємо, що даний тип професійної кар'єри аспірантів є достатньо бажаним для України, оскільки він сприяє її прогресивному розвитку, адже саме вітчизняна еліта, до якої відносяться аспіранти, сприятиме визначенню та реалізації основних напрямків освітньо-наукової та інших видів діяльності.

Щодо здійснення професійної кар'єри аспірантів в Україні у міжнародних організаціях, яку можна назвати «вітчизняно-зарубіжна» кар'єра, то йдеться про те, що аспіранти, працюючи в міжнародних компаніях в Україні, здійснюють свою професійну кар'єру в реальному міжнародному контексті, при цьому перебуваючи на території України (працюючи за стандартами міжнародних компаній, спілкуючись із зарубіжним колегами в процесі регулярних зарубіжних відряджень та їх приїзду в Україну, беручи участь в різних спільних семінарах, тренінгах як на території України, так і за кордоном тощо). Думається, що даний вид професійної кар'єри є, з одного боку, найбільш сприятливим для аспірантів, які знають мову та орієнтуються на міжнародні стандарти діяльності та високі матеріально-економічні стандарти свого життя, але прагнуть залишатися в Україні. Разом з тим, він є достатньо важливим і для України, оскільки робота в Україні міжнародних компаній сприяє більш швидкому становленню в Україні міжнародного бізнесового простору, розвитку міжнародних підходів. Однак, підкреслимо, що даний тип професійної кар'єри аспірантів є більш складним, порівняно з попереднім типом, оскільки він вимагає, на наш погляд, більш високого рівня професійної підготовки аспірантів та психологічної готовності аспірантів та ін.

Стосовно професійної кар'єри аспірантів за кордоном, яку можна назвати «зарубіжна» професійна кар'єра, то тут мається на увазі те, що аспіранти після закінчення аспірантури їдуть працювати за кордон (працюючи в університетах, науково-виробничих комплексах або в інших видах організацій). Така можливість з'являється в аспірантів в результаті або ж попередніх міжнародних контактів (стажування за кордоном, реалізації спільних наукових проектів тощо), або ж в результаті спеціальних пошуків можливих вакансій в зарубіжних організаціях, яка в силу інформаційної відкритості сьогоднішнього суспільства та знання англійської мови багатьма молодими людьми, стає достатньо доступною для аспірантів.

Позитивно оцінюючи той факт, що можливість виникнення такого типу професійної кар'єри для вітчизняних аспірантів свідчить про їх конкурентоздатність на міжнародному ринку праці, зазначимо, що він є, на наш погляд, не дуже бажаним для вітчизняної науки й освіти, оскільки, як свідчить досвід, веде до втрати наших висококваліфікованих фахівців, на які потрачені зусилля української держави. Адже, як правило, дані фахівці, пройшовши певні етапи професійної кар'єри за кордоном, не повертаються додому і дуже рідко сприяють встановленню та підтриманню контактів своїх університетів та інших організацій із зарубіжними організаціями.

Разом з тим, з урахуванням сучасних глобалізаційних тенденцій [1], де мобільність фахівців є суттєвою ознакою професійної діяльності, сприяння вітчизняними фахівцями, які працюють за кордоном, встановленню та реалізації міжнародних контактів забезпечило б більш швидке входження вітчизняних організацій в міжнародний контекст. Цього можна, на нашу думку, досягти, зокрема, в результаті формування у аспірантів більш вираженої патріотичної позиції, до чого сьогодні мають докладати більше зусиль вищі навчальні заклади. Окрім того, можливим підходом до вирішення цієї проблеми може бути, на наш погляд, укладання, так званих, певних «психологічних контрактів» [21] з фахівцями, які починають включатись в міжнародну активність, які спрямовані, зокрема, на визначення певних зобов'язань та винагород для всіх учасників цієї діяльності (як аспірантів, так і організації).

В цілому можна зробити висновок, що підготовка аспірантів до професійної кар'єри повинна обов'язково включати підготовку до роботи в міжнародному контексті (знання мови, знання міжнародних стандартів діяльності, отримання досвіду міжнародного спілкування та ін.).

Далі проаналізуємо типи професійної кар'єри аспірантів, виділених за внутріорганізаційними критеріями.

Що стосується змістовно-посадового контексту професійної кар'єри аспірантів («професійно-посадовий» критерій аналізу), то, згідно з літературними джерелами [1; 10; 11], можна говорити про такі основні типи професійної кар'єри аспірантів: а) змістовну («горизонтальну»); б) посадову («вертикальну»).

Коли мова йде про «горизонтальну» кар'єру аспірантів, то відповідно до існуючих підходів до аналізу даного типу професійної кар'єри [1], варто говорити про професійне просування, професійний ріст і розвиток аспірантів. Це може проявлятися, на наш погляд, насамперед, в таких основних видах активності аспірантів під час навчання в аспірантурі: 1) засвоєння необхідних знань у процесі вивчення з іноземної мови, філософії, спецдисципліни та ін.; 2) оволодіння різними вміннями та навичками, необхідними для здійснення різних напрямків науково-педагогічної діяльності: а) аналізу літературних джерел, виокремлення недосліджених аспектів певної наукової проблеми, постановка наукових завдань та ін.; б) написання тез, статей та ін.; в) підготовка виступів на конференціях (семінарах), участь в обговоренні наукових доповідей та ін.; г) підготовка тексту дисертації (аналіз загальної структури роботи, аналіз та підбір матеріалу для окремих розділів дисертації, написання та редагування тексту, проходження обговорення дисертації на кафедрі та ін.); д) уміння спілкуватися із студентами, вести практичні та семінарські заняття, готувати необхідні методичні розробки для їх проведення та ін.

Зазначені складові професійного зростання аспірантів відповідають, згідно виділених етапів професійного зростання [10; 11], етапу навчання. Разом з тим, вони будуть змінюватися після закінчення аспірантури та активного включення випускників аспірантури, наприклад, в роботу кафедри. Це буде проявлятися у необхідності оволодіння новими функціями, наприклад, такими, як участь в наукових проектах, які здійснюються на кафедрі, підготовка власних навчальних курсів тощо.

Стосовно «вертикальної» професійної кар'єри аспірантів, то слід враховувати, насамперед, зміст даного типу кар'єри, який викладено в літературі [1; 10; 11], і враховувати, що така кар'єра передбачає певний рух фахівця в просторі організаційних позицій, що передбачає послідовну зміну функцій, статусу та соціально-економічного положення, просування фахівця по певним ступеням виробничої, соціальної, адміністративної та іншої ієрархії, зайняття певної посади та ін.

Скоріше за все, ми можемо говорити про те, що можливість здійснення «вертикальної» кар'єри може з'явитись в аспірантів уже після закінчення аспірантури (наприклад, якщо мова йде про «профільну» професійну кар'єру, про що згадувалось вище, яка здійснюється в освітньо-науковій сфері, то йтиметься про послідовне проходження випускником аспірантури посади асистента, старшого викладача, доцента, професора, керівника кафедри тощо, або керівника наукової групи, сектора, відділу тощо).

І ще одним із можливих видів професійної кар'єри, виділених за названим вище критерієм, може стати поєднання «горизонтальної» та «вертикальної» професійної кар'єри, як послідовно, так і паралельно. Наприклад, це може проявлятися у тому, що випускник аспірантури, захистивши дисертацію, займе такі посади, наприклад, в освітній сфері, як заступник декана, зав. кафедрою та ін., тобто, адміністративні посади. Разом з тим, випускники можуть продовжувати активну наукову роботу, будучи керівниками наукових проектів, здійснюючи підготовку докторської дисертації та ін.

В цілому, можна говорити про те, що підготовка аспірантів до професійної кар'єри повинна включати, на нашу думку, розуміння наявності «горизонтальних» та «вертикальних» типів професійної кар'єри та їх поєднання.

І насамкінець, розглянемо такий аспект професійної кар'єри аспірантів, який стосується мобільності аспірантів (стабільно - динамічний» критерій аналізу типів професійної кар'єри аспірантів).

Слід зазначити, що мобільність фахівців, їх здатність адаптуватися до роботи в різних організаціях, оволодівати новими аспектами професії, а то і новими професіями, виступає сьогодні однією із характеристик їх успішної професійної діяльності [4:

12: 13].

У відповідності з наявними в літературі підходами [11], можна виділити такі можливі типи професійної кар'єри аспірантів: а) просування по службі в одній організації в рамках однієї спеціальності; б) просування службовими сходинками в одній організації зі зміною спеціальності; в) перехід в іншу організацію в рамках однієї спеціальності; в) перехід в іншу організацію зі зміною спеціальності. Тобто, мова йде про орієнтацію аспірантів на професійну кар'єру в одній організації (у рамках однієї спеціальності чи зі зміною спеціальності) або професійну кар'єру в різних організаціях (у рамках однієї спеціальності чи зі зміною спеціальності).

Ураховуючи специфіку освітньо-наукової діяльності, скоріше всього можна говорити про «реальність» змін щодо організації і меншу «реальність» стосовно зміни спеціальності. В останньому випадку мова може йти про оволодіння новими аспектами професійної діяльності або про оволодіння суміжними спеціальностями (наприклад, психолога і менеджера, якщо фахівець планує працювати в сфері психології і займати адміністративну посаду тощо).

Слід наголосити, що готовність до роботи в різних організаціях є особливо суттєвою, коли фахівець планує здійснювати свою кар'єру в міжнародному контексті, працювати в різних проектах тощо. В будь-якому випадку, це вимагає швидкої адаптивності, гнучкості, уміння переключатись з одного виду діяльності на інший, оволодівати новими технологіями, швидко встановлювати міжособистісні контакти тощо. І оволодіння такими вміннями повинно, на наш погляд, складати один із важливих напрямків професійної кар'єри аспірантів.

Загалом, можна говорити про те, що сучасне професійне середовище, в якому будуть працювати випускники аспірантури, вимагає від аспірантів готовності до вибору та здійснення багатьох типів професійної кар'єри.

Висновки та перспективи подальших досліджень. Узагальнюючи викладений вище матеріал, можна зробити такі основні висновки:

1. Аналіз можливих типів професійної кар'єри аспірантів доцільно здійснювати на основі використання спеціальних критеріїв, які відображають основні «вектори» діяльності випускників аспірантури. До основних із них можна віднести: «соціально-галузевий»; «вітчизняно-міжнародний»; «професійно-посадовий»; «стабільно-динамічний».

2. У результаті використання «соціально-галузевого» та «вітчизняно-міжнародного» критеріїв здійснюється аналіз переважно соціальних аспектів здійснення професійної кар'єри і мова йде про виокремлення таких можливих типів професійної кар'єри аспірантів: а) «профільну»; «профільну комбіновану», «непрофільноу»; б) кар'єру в Україні у вітчизняних організаціях; кар'єру в Україні в зарубіжних організаціях; в) кар'єру за кордоном.

3. Згідно з «професійно-посадовим» та «стабільно-динамічним» критеріями висвітлюються переважно внутріоргані - заційні аспекти здійснення професійної кар'єри і йдеться про такі можливі типи професійної кар'єри аспірантів: а) змістовну («горизонтальну»); посадову («вертикальну»); б) кар'єру в одній організації (у рамках однієї спеціальності чи зі зміною спеціальності); кар'єру в різних організаціях (у рамках однієї спеціальності чи зі зміною спеціальності).

4. Урахування особливостей даних типів професійної кар'єри є доцільним, на наш погляд, як вищими навчальними закладами, так і самими аспірантами, для забезпечення більш ефективного здійснення професійного становлення та розвитку аспірантів.

До перспектив подальших досліджень можна віднести вивчення особистісних характеристик аспірантів (мотивація, кар'єрні орієнтації, локус контролю ін.), які впливають на вибір та здійснення ними певних типів професійної кар'єри.

Список використаних джерел