Посилення інноваційності у сфері підвищення кваліфікації і професійного розвитку педагогічних працівників
Запровадження інноваційних технологій навчання в практику діяльності закладів післядипломної педагогічної освіти. Обґрунтовування потреб здійснення моніторингу закладами післядипломної освіти з метою оновлення та вдосконалення роботи освітньої галузі.
Рубрика | Менеджмент и трудовые отношения |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 01.12.2017 |
Размер файла | 20,1 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Посилення інноваційності у сфері підвищення кваліфікації і професійного розвитку педагогічних працівників
Світлана Одайник
кандидат педагогічних наук, доцент кафедри менеджменту освіти КВНЗ «Херсонська академія неперервної освіти» Херсонської обласної ради
У статті розглянуто питання доцільності запровадження інноваційних технологій навчання в практику діяльності закладів післядипломної педагогічної освіти, теоретично обгрунтовано потребу здійснення моніторингу закладами післядипломної освіти з метою оновлення та вдосконалення роботи освітньої галузі.
Ключові слова: післядипломна освіта, інноваційні технології, інформаційно-комунікаційні технології, дистанційна освіта, моніторинг інноваційного розвитку, підвищення кваліфікації фахівців.
В статье рассмотрены вопросы целесообразности внедрения инновационных технологий обучения в практику деятельности учреждений последипломного педагогического образования,теоретически обосновывается необходимость осуществления мониторинга заведениями последипломного образования с целью обновления и совершенствования работы образовательной отрасли.
Ключевые слова: последипломное образование, инновационные технологии, информационно-коммуникационные технологии, дистанционное образование, мониторинг инновационного развития, повышение квалификации специалистов.
The article examined the question of necessity of inculcation of innovative technologies of training in practice of activities of establishments of postgraduate pedagogical education, it is theoretically grounded need to cany out the process of monitoring by establishments of postgraduate education with the aim of renewing and improving the work of the education branch.
Key words: postgraduate education, innovative technologies, information and communication technologies, distance education, monitoring of innovative development, improvement of qualification of specialists.
Постановка проблеми. Основні стратегічні напрями розвитку післядипломної педагогічної освіти в Україні - це послідовна інтеграція в європейський освітній простір. Бажання українських педагогів іти в ногу з часом, бути конкурентоспроможними, вдосконалювати свої професійні навички впродовж останніх років усе більше стимулює їх до отримання післядипломної освіти. Компетентність, відповідальність, здатність здійснювати професійну діяльність на рівні міжнародних стандартів та готовність до постійного професійного зростання - це ті якості, що характеризують сучасного педагога. У зв'язку з цим особливої актуальності набуває проблема визначення ролі системи післядипломної освіти у цьому процесі.
На сьогоднішній день діяльність закладів післядипломної освіти спрямована на роботу з науково-педагогічними та педагогічними працівниками, досягнення збалансованості між попитом і пропозицією фахівців на ринку праці, істотне поліпшення науково-методичного забезпечення процесу навчання, впровадження інноваційних концепцій і технологій.
У той же час післядипломна освіта як система навчання дорослих зможе бути ефективною лише за умов, якщо вона спиратиметься на найголовніший принцип - оперативно і максимально повно забезпечувати потреби як суспільства, так і окремих громадян.
У системі післядипломної педагогічної освіти сьогодні відбувається активний пошук нових підходів, форм і методів роботи. Стратегія роботи такої системи полягає в тому, що провідним напрямом її діяльності є не стільки власне функціонування, скільки розвиток системи освітив цілому. Це передбачає зміну ретрансляційних завдань на дослідницькі, спрямування роботи на виявлення освітніх потреб, вивчення специфіки освітніх процесів у системі освіти, супроводження реформування загальної середньої освіти [4].
Метою статті є питання доцільності запровадження інноваційних технологій навчання в практику діяльності закладів післядипломної педагогічної освіті, теоретичне обґрунтування потреби здійснення моніторингу закладами післядипломної освіти з метою оновлення та вдосконалення роботи освітньої галузі.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питанням підвищення кваліфікації вчителів приділено значну увагу в монографічних роботах багатьох учених (В. Боднар, Н. Клокар, С. Крисюк, В. Маслов, В. Олійник, Н. Протасова, П. Худоминський), розкрито роль обласного інституту післядипломної педагогічної освіти щодо модернізації змісту освіти в Україні (Л. Даниленко, Н. Клокар, М. Лапенок, Л. Покроєва та ін.), визначено особливості процесу навчання у післядипломній освіті (Л. Гончаренко, В. Жерносек, А. Зубко, М. Красовицький, Т. Сущенко та ін.).
Вагомий внесок у розвиток теорії інноваційних технологій навчання, зокрема в системі післядипломної педагогічної освіти, зробили Ю. Бабанський, В. Беспалько, П. Гальперін, Л. Даниленко, Л. Зоріна,
І. Зязюн, М. Кларін, Н. Коломийський, Е. Коротов, В. Луговий, Н. Протасова, В. Пуцов, І. Раченко, Н. Тализіна, О. Тонконога, М. Шкіль та ін.
Виклад основного матеріалу. Важливе місце у системі неперервної освіти посідає післядипломна освіта, яка створює умови для постійного розвитку компетентності педагогів. Завдяки цьому долається розрив між здобутою професійною підготовкою вчителів у вищому навчальному закладі та новими вимогами, що висуває розвиток науки, техніки, економіки, суспільства.
Сутність післядипломної освіти полягає в удосконаленні освіти та професійній підготовці осіб шляхом поглиблення, розширення й оновлення їх професійних знань, умінь і навичок або отримання іншої спеціальності на основі здобутого раніше освітньо-кваліфікаційного рівня.
У післядипломній педагогічній освіті відбувається оновлення освітніх технологій. Більшість дослідників сходяться на думці, що структура інноваційного навчання оптимально відповідає характеру сучасних соціальних процесів. Педагогічна інноватика охоплює такі теоретичні принципи, як створення нового в системі освіти і педагогічної науки; сприйняття нового соціально-педагогічним співтовариством; застосування педагогічних інновацій, а також системи рекомендацій для теоретиків і практиків щодо пізнання інноваційних освітніх процесів та управління ними [2].
Інноваційні технології навчання ґрунтуються на різних формах і рівнях співробітництва, яке розвивається від максимальної допомоги викладача (методиста) слухачеві-вчителю до послідовного зростання активності останнього, налагодження конструктивного партнерства з викладачем.
Сутність навчальної інноваційної технології передбачає відповідний добір операцій і дій педагога та учня, в результаті яких суттєво покращується мотивація учнів до навчального процесу. Такими вважають особистісно орієнтовані, інтеграційні, інформаційні, дистанційні, модульно-розвивальні технології [1]. Педагогічні інновації можуть використовуватися у системі післядипломної педагогічної освіти з певними змінами, корекцією, переорієнтацію мети на формування особистості професіонала, розвитку, перш за все, нахилів до наукової та інноваційної діяльності, формування логічного й образного мислення.
Навчання у закладі системи післядипломної педагогічної освіти повинно забезпечити формування низки професійнозначущих і соціально необхідних у сучасності особистісних компетентностей: комунікативної культури, вміння працювати в команді, культури інноваційного мислення, толерантності, професійної відповідальності, організаційних якостей, лідерства.
Вирішити означену проблему можна на основі інноваційної освіти, головна мета якої - розвинути пізнавальну активність і самостійність фахів- ців-практиків, зокрема, у процесі підвищення їхньої кваліфікації.
Необхідна умова інноваційної освіти - активне навчання, в якому повинні переважати методи і технології, спрямовані на самостійне засвоєння слухачами знань і набуття вмінь у процесі їхньої активної розумової і практичної діяльності. Найбільш поширеними в сучасній системі підвищення кваліфікації є такі інноваційні підходи, як проектування, моделювання, активні та інтерактивні форми роботи зі слухачами, проблемні лекції і семінари, тематичні дискусії, «круглі столи», ділові ігри, тренінги тощо.
Сьогодні інформаційні технології охоплюють усе більші прошарки населення та широко використовуються у зв'язку з переходом на викладання за Болонською системою в нових напрямах науки та освіти. Нині інформаційно-комунікаційні технології відіграють ключову роль у системі післядипломної освіти в організації навчання педагогічних працівників за дистанційною формою навчання. Таке навчання в контексті інноваційного розвитку післядипломної педагогічної освіти має значні перспективи.
У сучасній педагогічній галузі дистанційне навчання визначається як комплекс освітніх послуг, наданих широким верствам населення у себе в країні та за кордоном за допомогою спеціалізованого освітнього середовища, заснованого на використанні новітніх інформаційних технологій, що забезпечують обмін навчальною інформацією на відстані. Процес одержання знань, умінь і навичок у системі дистанційного навчання отримав назву дистанційної освіти.
До принципово важливих переваг дистанційної освіти на основі інформаційно-комунікаційних технологій дослідники найчастіше відносять: інтерактивність (міжсуб'єктна діяльність, діалог викладача з користувачем), адаптивність (індивідуальний характер навчання, самостійний вибір слухачем навчального курсу, терміну навчання, періодичність відновлення навчальної діяльності з метою підтримки фахових знань), особистісну орієнтованість [5].
Дистанційна освіта, яка щороку поширюється в Україні, відкриває ряд можливостей: надання якісно нових можливостей самопідготовки й удосконалення професійних знань; здобуття освіти та надання нових інформаційних навчальних технологій на відстані з використанням локальних і глобальних мереж, компакт-дисків, відеокасет, телевізійного кабельного і супутникового зв'язку; відкриття шляху до навчання безпосередньо на робочому місці; здійснення індивідуалізованого процесу з необхідною кількістю часу без будь-яких відчутних зупинок у роботі.
Загальним критерієм для визначення найбільш перспективних технологій навчання з метою забезпечення інноваційного розвитку післядипломної педагогічної освіти повинна бути їх спроможність забезпечувати ефективну комунікацію і самостійність слухачів курсів підвищення кваліфікації. Кожна технологія має свої можливості та межі застосування, що визначає її ефективність [3].
Для багатьох освітніх закладів, зокрема й інститутів післядипломної освіти, одним з основних чинників розвитку є володіння об'єктивною інформацією стосовно результатів навчально-виховного процесу відповідно до державних стандартів. Саме ця інформація сприяє прогресу в освітній політиці та впливає на процес прийняття рішень в управлінській сфері, мета яких - оновлення та вдосконалення роботи галузі.
Однією з важливих передумов забезпечення інноваційного розвитку післядипломної освіти є формування національної системи оцінювання і моніторингу якості освіти.
Під моніторингом у закладі післядипломної педагогічної освіти розуміємо інформаційну систему, яка постійно змінюється завдяки безперервності відстеження певного об'єкта за представленими параметрами, факторами і критеріями управління з метою прийняття оперативного управлінського рішення щодо прогнозування подальшого розвитку цього об'єкта.
Отже, моніторинг розглядаємо як управлінську дію, яка характеризується трьома складовими, а саме: безперервністю відстеження; виділенням параметрів, факторів, критеріїв; прийняттям управлінського рішення. педагогічний працівник післядипломний освітній
У закладах післядипломної освіти систематично здійснюється вивчення якості надання освітніх послуг під час курсів підвищення кваліфікації і в міжкурсовий період. Дані моніторингу аналізуються та систематично розглядаються на засіданнях кафедр, відділів, науково-методичних лабораторій. Даний аналіз дає можливість з'ясувати результативність роботи з підвищення кваліфікації освітян, визначити оптимальні форми і терміни проведення курсів, планувати і коригувати роботу. Результати проведеного моніторингу за звітні періоди оприлюднюються й впливають на формування програм освітньої діяльності курсів підвищення кваліфікації на плановий період. Моніторинг післядипломної педагогічної освіти дозволяє визначити результативність діяльності суб'єктів освітнього процесу, а саме:
ефективність функціонування системи післядипломної педагогічної освіти в регіоні;
безперервність в отриманні післядипломної освіти педагогічними і керівними кадрами;
якість управління освітнім процесом, ефективність науково-методичної роботи, ресурсне і кадрове забезпечення навчального процесу;
науковість та доступність змісту освіти, ефективність засобів, методів і прийомів навчання;
якість освітнього процесу.
Не менш важливим є запровадження у закладах післядипломної педагогічної освіти моніторингу інноваційного розвитку. Узагальнюючи різні підходи до тлумачення даного поняття у сфері освіти, зазначимо, що моніторинг інноваційного розвитку -- це спеціально організоване, безперервне вивчення показників процесу інноваційного розвитку закладу, виявлення відхилень від заданих цілей; розробка системи заходів щодо мінімізації відхилень, а також виділення тенденцій розвитку.
Сенс моніторингу полягає не стільки в тому, щоб отримати конкретну картину змін, що відбуваються в процесі інноваційного розвитку закладу в певний момент часу, на певній стадії, скільки в тому, щоб виявляти тенденції розвитку цього процесу, передбачати можливі шляхи, спрямовані на підтримку позитивних змін.
Моніторинг інноваційного розвитку післяди- пломної освіти включає наступні напрями:
моніторинг інновацій, метою якого є діагностування та прогнозування стану освіти;
моніторинг інноваційних освітніх програм;
моніторинг якості інноваційного розвитку безперервної освіти;
моніторинг інноваційних процесів в освіті, що дозволяє визначати стратегію і тактику впровадження нововведень у систему вищої освіти з урахуванням особливостей і можливостей закладу.
Висновки
Отже, сучасна система післядипломної педагогічної освіти перебуває в стані пошуку нових підходів до її реформування. Спираючись на вітчизняні досягнення та враховуючи світовий досвід, можна зробити висновок: вибираючи концепцію розвитку навчального закладу, потрібно створювати моделі і технології інноваційних процесів разом із методикою їх практичної реалізації. Це відкриє шлях українській системі підвищення кваліфікації до входження у європейський культурно-освітній простір.
Виконання програми організації та здійснення моніторингових досліджень дасть можливість закладам післядипломної освіти одержати об'єктивну інформацію про рівень якості освіти в області та використати її для корекції змісту, форм і засобів діяльності в загальноосвітніх навчальних закладах; створити систему постійного відслідковування процесу формування знань та умінь школярів; забезпечити підвищення кваліфікації педагогів з окремих методичних проблем; визначити напрями та перспективи професійного зростання педагогічних працівників; прогнозувати розвиток освіти в області.
Поєднання досвіду закладів післядипломної педагогічної освіти України та центрів підвищення кваліфікації вчителів зарубіжних країн дає можливість оновлювати зміст, методи і форми навчання слухачів, упроваджувати ефективні моделі курсів підвищення кваліфікації вчителів.
Список використаної літератури
1. Даниленко Л. І. Управління інноваційною діяльністю в загальноосвітніх навчальних закладах : монографія / Л. І. Даниленко. - К. : Міленіум, 2004. -358 с.
2. Євтух М. Б. Забезпечення якості вищої освіти -- важлива умова інноваційного розвитку держави і суспільства / М. Б. Євтух, І. С. Волощук // Педагогіка і психологія. - 2008. - № 1. - С. 58.
3. Ибрагимов Г. И. Инновационные технологи обучения в условиях реализации компетентностного подхода / Г. И. Ибрагимов // Инновации в образовании. - 2011.-№ 4. - С. 4-13.
4. Покроєва Л. Д. Організація моніторингу ефективності та якості післядипломної педагогічної освіти [Електронний ресурс] / Л. Д. Покроєва, 3. В. Рябова. - Режим доступу : http://tme.umo.edu.ua/ docs/1/08pldppo.pdf.
5. Якухно І. І. Організаційно-методичні аспекти застосування інформаційно-комунікаційних технологій у підвищенні кваліфікації педагогічних кадрів під час дистанційного навчання / І. І. Якухно // Післядипломна освіта в Україні. - 2011. -- № 2. -С. 61-63.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Завдання, об'єкти, інструментарій та результати моніторингу якості діяльності управлінь освіти, коефіцієнт його ефективності. Фактори функціонування системи моніторингу якості освіти на республіканському та регіональному рівнях, умови її якісних змін.
научная работа [136,0 K], добавлен 15.02.2009Визначення якісної моделі ціннісної орієнтації в управлінській діяльності, що забезпечує успішне керівництво загальноосвітнім навчальним закладом. Роль ціннісної орієнтації особистості в структурі управлінської діяльності та шляхи її реалізації.
магистерская работа [167,9 K], добавлен 17.06.2011Тенденції розвитку сучасного ресторанного бізнесу України. Загальна характеристика діяльності ресторанів України. Огляд інноваційних технологій, що використовуються в практиці ресторану "Base" м. Київ, сучасні заходи для вдосконалення діяльності.
курсовая работа [37,1 K], добавлен 29.12.2013Аналіз та шляхи вдосконалення механізмів ресурсного забезпечення діяльності підприємства в розрізі його видів: кадрового, фінансово-економічного, матеріально-технічного, інформаційно-комунікативного. Напрямки підвищення професійного рівня працівників.
магистерская работа [1,7 M], добавлен 02.02.2014Організація та джерела поповнення та оновлення персоналу. Методи професійного підбору персоналу та їх характеристика. Організація професійного підбору персоналу, аналіз ефективності його методів і технологій у ТОВ "Кагма", шляхи їх вдосконалення.
курсовая работа [126,8 K], добавлен 18.05.2011Огляд значення людського чинника в організації і понять менеджменту персоналу. Аналіз методів навчання кадрів, підвищення кваліфікації та трудової мотивації для розвитку здібностей працівників і стимулювання їх до виконання робіт більш високого рівня.
курсовая работа [42,0 K], добавлен 12.10.2011Вимоги до викладачів при прийнятті до університетів. Порядок прийому, вимоги до ступеню, порядок ведення занять. Регулювання оплати праці. Порядок отримання вченого ступеню. Види відряджень для підвищення кваліфікації. Порядок захисту дисертацій.
курсовая работа [88,9 K], добавлен 21.07.2009Моніторинг дiяльностi органiв управлiння освiтою. Мета, завдання, порядок та відповідальність за проведення моніторингу. Методи опрацювання і накопичення інформації. Показники моніторингу у системі загальної середної освіти Автономної Республіки Крим.
методичка [42,6 K], добавлен 25.02.2009Суть професійного розвитку персоналу: завдання управління; організація, методи і форми системи професійного навчання. Загальна характеристика компанії Nestle в Україні. Аналіз системи підготовки персоналу, розробка стратегії кар’єрного росту працівників.
курсовая работа [2,4 M], добавлен 23.01.2014Висока заробітна платня як найбільш ефективний мотивуючий фактор для працівників. Аналіз специфічних особливостей двофакторної мотиваційно-гігієнічної концепції Ф. Герцберга. Дослідження потенціалу курсів підвищення кваліфікації державних службовців.
статья [12,4 K], добавлен 22.02.2018