Основи логістики

Другий етап. На основі аналізу мети функціонування системи і обмежень зовнішнього середовища визначаються вимоги, яким має відповідати система

Третій етап. На базі цих вимог орієнтування формуються деякі підсистеми

Четвертий етап. Аналіз різноманітних варіантів і вибір підсистем, організація їх в єдину систему

Рис. 4.5. Етапи системного підходу при створенні логістичних систем

Системний підхід є систематизація, об'єднання предметів або знань про них шляхом встановлення істотних зв'язків між ними. При такому синтезі потрібна далекоглядність, уміння пов'язувати близькі цілі з далекими, технічні і економічні перспективи з екологічними і соціальними. Системний підхід не існує у вигляді строгої методологічної концепції. Це свого роду сукупність пізнавальних принципів, дотримання яких дозволяє певним чином зорієнтувати конкретні дослідження.

4.2 Зміна парадигм в логістиці

У залежності від рівня нестабільності навколишнього середовища, складності розв'язуваних задач менеджментом приймалася та чи інша парадигма управління. Еволюція логістики також супроводжувалася зміною парадигм.

Парадигма	=	Вихідна концептуальна схема, модель постановки проблем і їх вирішення, панівних у певному історичному періоді

Рис. 4.7. Суть поняття «парадигма»

Всього в історичному ракурсі розвитку логістики можна виділити три парадигми (рис. 4.8):

1) функціональна;

2) ресурсна;

3) інноваційна.

Три парадигми в розвитку логістики
Функціональна парадигма (1960 - 1985 рр.)
Була пов'язана з тим, що протягом певного часу за логістикою закріплювалися операційні види діяльності (транспортування, складування, вантажопереробка, оформлення на митниці та страхування вантажів тощо). З метою виконання логістичних функцій у компаніях почали створювати логістичні підрозділи. Основними завданнями служб логістики основним завданням було зниження витрат при виконанні замовленого набору послуг і дотримання стандартів якості обслуговування як власних підрозділів, так і зовнішніх клієнтів. У своїй діяльності логістики цього періоду зосереджувались на пошуку оптимальних рішень - кожний у своїй функції
Ресурсна парадигма (з середини 90-х рр. ХХ століття)
Пов'язана з виникненням у бізнесі принципу «загальних витрат». Укрупнено до складу загальних витрат належать: 1) операційні витрати на логістику; 2) адміністративно-управлінські витрати; 3) витрати пов'язані з іммобілізацією коштів запасу; 4) втрачений прибуток (упущені продажі). У кінцевому підсумку проаналізовані групи витрат надають можливість охарактеризувати в цілому ефективність використання ресурсів компанії, вкладених у логістику. Саме загальні витрати є комплексним вимірювачем порівняльної ефективності прийнятих рішень. Ресурсну парадигму характеризувати за допомогою таких чинників, як розширене використання компаніями логістичного аутсорсингу, наділення служб логістики управлінням запасами та розвиток міжфункціональної координації. Ресурсна парадигма логістики була пов'язана з якісно новим рівнем її розвитку - перехід від операції до координації. Період характеризується прискореним зростанням кількості 3PL-провайдерів.
Інноваційна парадигма
Передовою ідеєю є управління ланцюгами постачання, що втілюється в оптимізації доданої цінності в ланцюгу постачань. Логістика безперервно підвищує рівень інтеграції виконуваних операцій. Розрізняють 3 види інтеграції: 1) інфраструктурна - припускає об'єднання управління активами логістики; 2) організаційна - еволюція типу організаційної структури служб логістики; 3) інформаційна - побудування єдиного інформаційного простору контрагентів у ланцюгу постачань.

Рис. 4.8. Зміна парадигм у логістиці

Таким чином, сучасна інноваційна парадигма логістики виступає системою наукових знань, які дають цілісне уявлення про закономірності та принципові підходи до розуміння і управління потоковими процесами в економічній діяльності підприємства та їх оптимізацію. Саме використання в системі управління підприємством сучасної інноваційної парадигми логістики забезпечує прискорений ріст якості й обсягів обслуговування споживачів у порівнянні з ростом сукупних витрат на нього при компромісно збалансованих між собою внутрішньосистемних і зовнішніх зв'язках.

Рис. 4.9. Тенденції розвитку сучасної логістики

Звичайно розвиток сучасної логістики має перешкоди. І від вирішення таких перешкод (бар'єрів) в логістиці залежить розвиток і підвищення ефективності підприємницької діяльності на Україні (див. рис. 4.10).

Бар'єри в розвитку логістики
		1) недостатній рівень законодавчої та нормативної бази в сфері логістики;
		2) нерівномірний розвиток логістики на території держави;
		3) відстала транспортна та складська інфраструктура;
		4) відсутність сформованого ринку 3PL-провайдерів;
		5) відсутність дієвої системи сертифікації логістичних послуг;
		6) недостатній рівень знань персоналу у сфері логістики;
		. . .

Рис. 4.10. Основні проблеми розвитку логістики в Україні

Таким чином, в сучасних умовах, вирішуючи проблеми ефективного управління підприємствами, сучасне промислове підприємство слід вивчати як цілісне поєднання системи економічних, соціальних і управлінських процесів, для яких ще не створено універсальної методології наукового дослідження та практичного управління його функціонуванням і розвитком. Посилення динамічності та ймовірності середовища, у якому існує підприємство, вимагає розвитку таких якостей його системи управління, як гнучкість, адаптивність, здатність протистояти кризовим явищам із одночасним використанням логістичних принципів і положень.

Тема 5. Логістика закупок та розміщення замовлень

5.1. Суть і визначення логістики постачання.

5.2. Управління постачальниками.

5.3. Управління закупівлями.

5.1 Суть і визначення логістики постачання

Перш ніж розглянути цілі та завдання логістики постачання, необхідно зупинитися на термінологічному аспекті цієї проблеми (табл. 5.1).

Таблиця 5.1. Визначення основних термінів логістики постачання

Визначення	Джерело
1	2
Постачання - процес матеріально-технічного забезпечення виробництва, включаючи закупівлю сировини і матеріалів, мобілізацію внутрішніх резервів, у тому числі невикористаних запасів тощо	Родников А.Н. Англо-русский словарь по экономике движения товара. - М.: Экзамен, 2001. - с. 370.
Постачання - це взаємопов'язані бізнес-функції, які включають планування, закупівлі, управління запасами, транспортування, отримання, вхідний контроль і управління відходами	APICS Dictionary. The Industry Standard for More than 3500 Terms and Definitions / Eleventh Edition. - The Association for Operation Manage-ment, 2005. -P.88
Постачання - це діяльність, яка забезпечує для споживача доступність матеріалів або послуг потрібної якості, кількості, місця та часу	Terminology in Logistics and Definitions / Glossary of Logistics Terms. - European Logistics Association, 2005. P. 76
Логістика постачання - це координація й інтеграція видів логістичної діяльності з діяльнітю маркетинговою та комерційною для досягнення корпоративних цілей організації бізнесу з оптимальними витратами ресурсів.	Логистика: Учебник / В.В. Дыбская, Е.И. Зай-цев, В.И. Сергеев, А.Н. Стерлигова; под ред. В.И. Сергеева. - М.: Эксмо, 2008. - 944 с.
1	2
Закупівлі / Управління закупівлями - функціональна діяльність, у процесі якої встановлюються та розвиваються джерела постачання, підготовлюються котировки, встановлюються ціни й умови, розміщуються замовлення на закупівлю та забезпечується відповідна доставка	Terminology in Logistics and Definitions / Glossary of Logistics Terms. - European Logistics Association, 2005. P. 81
Закупівлі / Управління закупівлями - термін, використовуваний у промисловості та менеджменті, для позначення функції та відповідальності за забезпечення матеріалами, продуктами та послугами	APICS Dictionary. The Industry Standard for More than 3500 Terms and Definitions / Eleventh Edition. - The Association for Operation Management, 2005. P.94
Постачання - це процес, виконуваний організаційною одиницею фокусної компанії або частиною інтегрованого ланцюга постачань, які відповідають за отримання предметів постачання необхідної якості, у необхідній кількості, в потрібний час і за прийнятною ціною, а також за управління постачальниками, тим самим роблячи свій внесок у конкурентну перевагу та реалізацію корпоративної стратегії ланцюгу постачань	Лайсонс Дж., Джиллингем М. Управление закупочной деятельностью и цепями поставок / Пер. з 6-го англ. - М.: ИНФРА-М, 2005. - 798 с.

За кордоном сфера діяльності з забезпечення організацій необхідною продукцією (послугами), традиційно називається Purchasing/Procurement - закупівлі/управління закупівлями/постачанням.

У зарубіжній практиці відсутній єдиний підхід до термінології у досліджуваній галузі. Зростаючий інтерес до управління закупівлями викликав виникнення різноманітних концепцій у сфері постачання. Такі терміни як «закупівля», «управління закупівлями», «постачання», «поставка», «забезпечення сировиною та матеріалами», «менеджмент постачання» тощо, є майже взаємозамінними. Єдиної думки з приводу визначенням кожного з цих термінів не існує.

За сучасних умов господарювання під процесом «постачання» розуміють й управління закупівлями, і управління постачальниками (див. рис. 5.1).

Рис. 5.1. Сучасне визначення постачання

Таким чином, постачальницька діяльність в сучасному розумінні - це (рис. 5.2):

Рис. 5.2. Суть постачальницької діяльності

Сфера діяльності, пов'язана з постачанням, є значно ширшою, ніж просто купівля (придбання) товарів. Вона включає також усі ті функції, виконання яких необхідним для безперервного забезпечення фірми як щоденно, так і в довгостроковий період.

Рис. 5.3. Призначення постачальницької діяльності

Основні цілі логістики постачання наочно зображені на рисунку (рис. 5.4).

Рис. 5.4. Основні цілі логістики постачання

Таким чином, основними цілями логістики постачання є:

1) забезпечення підрозділів компанії предметами постачання і послугами згідно з вимогами до них;

2) оптимізація витрат на закупівлі;

3) здійснення ефективного управління постачальниками.

З метою ефективного втілення сформульованих цілей необхідна реалізація певних завдань логістики постачання (рис. 5.5).

Рис. 5.5. Завдання логістики постачання

Отже, розглянуті цілі та завдання дозволяють міркувати про стратегічну роль постачання, яка полягає в:

стратегічному партнерстві з постачальниками;

координації постачальницьких процесів із діяльністю виробничих/збутових/транспортних/складських підрозділів підприємства;

забезпечення нормального функціонування компанії шляхом безперервного постачання ресурсів життєзабезпечення тощо.

5.2 Управління постачальниками

Безперебійне постачання сировиною, комплектуючими, запчастинами та послугами сторонніх організацій є одним з пріоритетних завдань для керівника будь-якого підприємства. Від регулярного постачання залежить безперебійний випуск готової продукції та, відповідно до цього, можливість задовольняти замовлення клієнтів. Крім того, своєчасне забезпечення допоміжних підрозділів підприємства необхідними запчастинами та матеріалами дозволяє у запланований термін здійснювати обслуговування та ремонт обладнання, не допустити простоїв у його роботі, що сприяє зменшенню витрат підприємства.

При придбанні матеріальних ресурсів одним з найбільш важливих видів діяльності є вибір найкращого постачальника з усіх потенційно можливих. Через чисельність найрізноманітніших дієвих осіб, зацікавленість котрих необхідно враховувати при прийнятті рішень, процес закупівлі є надзвичайно складним. До цього процесу залучаються як особи, які приймають рішення, так і ті, хто на ці рішення впливає.

В узагальненому вигляді процес управління постачальниками можна сформулювати таким чином (рис. 5.6):

Рис. 5.6. Суть управління постачальниками

Управління постачальниками підтримує всі стандартні функції підрозділу, що відповідає за закупівлі необхідних підприємству товарів, матеріалів, сировини, запчастин та послуг: ведення картотеки пропозицій постачальників; відстеження вимог, що надходять від інших підрозділів, заявок (вимог) на придбання; складання плану закупівлі відповідно до укладених договорів і довгострокових контрактів; вибір постачальника та формування замовлення на постачання тощо.

Приймаючи рішення про закупівлі, менеджери із закупок мають враховувати наступні параметри (рис. 5.7):

Рис. 5.7. Змінні, що враховуються при ухваленні рішень про закупівлю

При роботі з постачальниками необхідно вирішувати цілу низку певних завдань (рис. 5.8):

реєстрація документів, на підставі яких виробляється закупівля;

оформлення доручень на отримання;

розподіл матеріальних цінностей по складах;

контроль стану договорів та платіжних документів на придбання;

одержання звітів у різних аналітичних розрізах та ін.

При цьому результатом управління постачальниками є матеріально-технічне забезпечення підприємства. Формування плану матеріально-технічного забезпечення виробляється на підставі заявок відділу збуту, виробничої програми, заявок виробництва на основі розрахованої потреби в матеріальних цінностях на підставі інших планів постачання.

Матеріально-технічне забезпечення вирішує завдання, пов'язані з підготовкою даних для формування інших планів та проведення розрахунків у сполучених функціональних областях.

Рис. 5.8. Основні завдання при управлінні постачальниками

5.3 Управління закупівлями

Поряд із такими функціями, як виробництво, складування та транспортування, закупівельна діяльність є одною з ланок у послідовності процесів, за допомогою яких проекти та ресурси трансформуються в готову продукцію, яка задовольняє попит покупців.

Суть закупівельної діяльності докладно відображена на рисунку (рис. 5.9).

Рис. 5.9. Значення закупівельної діяльності

Таким чином, управління закупівлями буде полягати в (рис. 5.10):

Рис. 5.10. Суть управління закупівлями

На процес прийняття рішень про закупівлю впливає ряд чинників (рис. 5.11). При цьому треба зазначити, що до факторів-збудників, які визначають поведінку покупця, належать і фактори ситуаційного впливу: зміни в макросередовищі, зокрема, економічна ситуація в країні, рівень науково-технічного прогресу, зміна форми власності; зміни обставин у покупця, зокрема, зміни його фінансового стану, дії інших покупців, які можуть і стимулювати акт купівлі, і протидіяти його здійсненню.

Взагалі, прийняттю рішення про придбання передує порівняльна оцінка існуючих варіантів.

Рис. 5.11. Чинники, що впливають на закупівельну діяльність

Проте для проведення стратегічних закупівель необхідний більш ретельний моніторинг зовнішнього середовища й оцінка можливих ризиків (рис. 5.12).

Рис. 5.12. Моніторинг зовнішнього середовища

Значним успіхом при виконанні закупівельної діяльності є досягнення розумного компромісу стосовно витрат і сервісу (рис. 5.13).

Рис. 5.13. Процес ухвалення рішень щодо закупівель

Варто пам'ятати, що стрімкий розвиток сучасних підприємств, інтеграція у світову економіку та вихід на зовнішні ринки характеризується взаємовідносинами з постачальниками, які знаходяться за межами держави. Це означає ускладнення бізнес-процесів служб постачання, які тісно пов'язані з оподатковуванням, проходженням митних процедур, взаєморозрахунками в різних валютах.

Тема 6. Виробнича логістика

6.1. Поняття і завдання виробничої логістики.

6.2. Вимоги до організації виробництва.

6.3. Місія і стратегія логістики.

6.1 Поняття і завдання виробничої логістики

Методологія логістики дає можливість послідовно раціоналізовувати складні виробничі системи. Вона озброює методами підвищення організованості виробничих систем і уможливлює отримання конкурентних переваг.

У ринковій економіці життєспроможність підприємств, завоювання ними конкурентних переваг можливі лише за умови їх обов'язкової безперервної організаційно-технічної перебудови з метою наближення реально існуючого виробництва до оптимального проекту, що відповідає досягнутому рівню знань, техніки, технології, організації й управління виробництвом.

Виробничий процес - це сукупність взаємопов'язаних процесів, у результаті яких вихідні матеріали перетворюються на готові вироби. Матеріальний потік за мірою перетворення цих процесів розбивається на окремі напрями - «струмки», які на окремих ділянках рухаються з однаковою або різною швидкістю, паралельно чи перетинаються, тимчасово поєднуються й розділюються по-іншому. Наскільки спокійно та рівномірно будуть вони просуватися залежно від системи управління.

Усі ланки цього ланцюга мають бути інтегровані в цілісну систему, елементи якої ретельно «припасовані» між собою. Будь-яка неузгодженість негайно приведе до провалів на шляху матеріального потоку, а отже, до порушення його планомірного руху.

Система управління матеріальними потоками у сфері виробництва має свою специфіку й отримала назву виробничої логістики (логістика виробничих процесів).

Рис. 6.1. Мета виробничої логістики

Реалізації цілей виробничої логістики уможливлюється шляхом рішення таких завдань логістики виробництва (рис. 6.2).

Рис. 6.2. Завдання виробничої логістики

Завдання логістики виробничих процесів полягає в ефективному управлінні матеріальними потоками всередині підприємства. При цьому дана стадія розглядається як внутрішньовиробнича логістична система.

Відповідно до стадії робота внутрішньовиробничої логістичної системи повинна базуватися на таких основних принципах (рис. 6.3).

Рис. 6.3. Основні принципи в логістиці виробництва

Таким чином, основними завданнями внутрішньовиробничої логістики є:

планування виробництва на основі прогнозів потреб готової продукції та замовлень споживачів;

організація оперативного-колективного планування з детальним розкладом графіка виробництва;

організація управління технологічними процесами виробництва;

контроль якості, дотримування стандартів якості продукції;

організація стратегічного та оперативного планування постачань;

налагодження процесів збереження ресурсів у цехах;

прогнозування, планування та нормування витрат матеріальних ресурсів у виробництві;

організація роботи внутрішньовиробничого транспорту;

управління запасами на всіх рівнях внутрішньовиробничої складської системи та в технологічному процесі виробництва;

встановлення норм незавершеного виробництва та контроль за їх виконанням;

інформаційне та технічне забезпечення процесів управління внутрішньовиробничими матеріальними потоками.

6.2 Вимоги, що ставляться до організації виробництва

Можна виділити головну ціль і цілі трьох рівнів, що будуть сприяти створенню оптимальної виробничої логістичної системи. Головна ціль полягає у забезпеченні своєчасної і комплектної поставки продукції відповідно до угод, тобто робота на споживача.

Ціль першого рівня полягає у мінімізації витрат на виробництво, забезпеченні безперервного завантаження робітників і робочих місць, безперервність руху предметів праці у виробництві.

Ціль другого рівня - підвищити організованість процесів виробництва, реалізації основних принципів організації виробництва:

спеціалізація - диверсифікація;

стандартизація - універсалізація;

прямоточність - невизначеність;

безперервність - переривистість;

паралельність - послідовність;

пропорційність - резервування;

надійність - гнучкість;

ритмічність - аритмічність.

Цілі третього рівня - у забезпеченні працеспроможності виробничої системи у заданому діапазоні якісних та кількісних показників, забезпечення повного циклу управління у їх взаємозв'язку, прогнозуванні, нормуванні, плануванні, організації, обліку, контролі, аналізі, координації, регулюванні, стимулюванні.

Цільова орієнтація виробничих процесів передбачає всіляке зменшення неупорядкованості різноманітності та невизначеності у русі предметів праці як в просторі, так і в часі. Так, односпрямований рух предметів праці у виробництві забезпечує: багатократне зменшення складності системи та працевитратності управління виробництвом завдяки скороченню у десятки разів кількості різноманітних міжцехових та внутрішньоцехових технологічних маршрутів та виробничих зв'язків між учасниками; створення бази для узгодження строків виконання робіт з безперервним завантаженням планових робочих місць та виробничих дільниць; підвищення технологічної однорідності робіт на кожному робочому місці.

При організації виробництва розрізняють три рівні:

1) на кожному робочому місці;

2) у масштабах окремого виробничого процесу;

3) у взаємозв'язку всіх виконуваних процесів.

При цьому завдання щодо кожного з рівнів організації виробництва складаються з (рис. 6.4):

Рис. 6.4. Рівні організації виробництва

Рис. 6.5. Вимоги до організації виробництва

Порівняння традиційної системи управління виробництвом і управління із застосуванням основних положень логістики можна охарактеризувати табл. 6.1.

Таблиця 6.1. Порівняльний аналіз концепцій управління на підприємствах

Традиційна система управління	Логістична система управління
Виробнича інтеграція розглядається як другорядне питання	Підтримання високого ступеня виробничої інтеграції
Спрямованість на максимальну продуктивність	Спрямованість до підвищення гнучкості й адаптації виробництва до кон'юнктури ринку
Оптимізація окремих функцій	Оптимізація всіх потокових процесів
Підтримування будь-якими засобами високого коефіцієнту виробничих потужностей	Підвищення пропускної спроможності виробничих потужностей
Запаси у вигляді матеріальних ресурсів і готової продукції для забезпечення виробництва й обслуговування споживачів	Запаси у вигляді потужностей задля досягнення високої гнучкості та мінімізації технологічних циклів. Відмовлення від надлишкових матеріальних і товарних запасів.
Узгодженість виробничих й інфраструктурних операцій здійснюється шляхом завищення часу на їх виконання	Відмова від завищення часу на виконання виробничих і логістичних операцій
Переважання спеціалізованого устаткування	Переважання універсального устаткування
Виробництво орієнтовано на максимізацію партій виготовлюваної продукції, на програму, на складування	Відмовлення від виготовлення продукції, на яку немає замовлення від покупців. Зниження партіонності
Допущення браку в межах встановлених норм	Усунення браку
Пасивність в оптимізації внутрішньовиробничих переміщень	Усунення нераціональних внутрішньовиробничих переміщень

У процесі розвитку науково-технічного прогресу численні фірми, особливо у високорозвинутих державах зазнали серйозних ускладнень у підвищенні ефективності промислової діяльності. Насамперед це пов'язано з такими чинниками як (рис. 6.6):

Рис. 6.6. Ускладнення в підвищенні ефективності виробничої діяльності

Таким чином, з позиції логістики, важливість управління виробничими процесами полягає в найбільш ефективному щодо зменшення витрат і підвищення якості продукції управлінні матеріальними потоками і незавершеного виробництва в технологічних процесах виробництва готової продукції.

Новизна концепції логістичного підходу до управління промисловими системами стосується всебічного і комплексного вирішення питань руху матеріальних ресурсів у процесі виробництва та споживання.

Логістична система охоплює та узгоджує процеси виробництва, закупівлі та розподілу готової продукції, а також є основою при стратегічному плануванні та прогнозуванні виробництва. Логістична концепція потребує комплексного підходу до управління системою каналів, через котрі надходять на підприємство, переміщуються у середині його, ідуть з нього усі матеріальні потоки при виробництві та розподілі.

6.3 Місія і стратегія логістики

Місія - заява про що-небудь.

Стратегія - конкретний план довгострокових дій, реалізація яких приведе підприємство до поставлених цілей.

У табл. 6.2 приведений перелік стратегій найчастіше використовуваних компаніями.

Таблиця 6.2. Основні логістичні стратегії (приклад)

Стратегія	Шляхи реалізації
1	2
Мінімізація загальних витрат	Скорочення (оптимізація) витрат в окремих логістичних функціях; оптимізація рівнів запасів; вибір оптимальних варіантів «складування - транспортування» тощо
Покращення якості сервісу	Покращення якості виконання логістичних операцій та функцій (транспортування, складування, переробки, упакування тощо); підтримка передпродажного і післяпродажного сервісу; створення системи управління якістю сервісу; сертифікація фірмової системи управління якістю відповідно до національних і міжнародних стандартів і процедур (зокрема ISO 9000) тощо
Мінімізація інвестицій в інфраструктуру	Оптимізація конфігурації логістичної мережі; пряма доставка товарів до споживачів, минаючи складування; використання складів загального користування; використання логістичних посередників при транспортуванні, складуванні, вантажопереробці вантажів; використання логістичної технології «точно в строк»; оптимізація розташування об'єктів інфраструктури тощо
Логістичний аутсорсинг	Рішення «зробити або купити»; зосередження компаній на власних ключових сферах компетенції, пошук посередників для виконання не ключових функцій; оптимізація вибору джерел зовнішніх ресурсів; застосування інновацій постачальників; оптимізація кількості посередників і функцій, що за ними закріплені

При формуванні стратегії логістики необхідно враховувати наступні чинники (табл. 6.3).

Таблиця 6.3. Вплив чинників зовнішнього середовища на логістичну стратегію

Ключові чинники	Характеристики	Вплив на елементи логістичної стратегії
Економічні змінення	Зростання валового внутрішнього продукту Рівень інфляції Відсоткові ставки Динаміка заробітної платні Динаміка розвитку галузей економіки Ціни на енергоносії	Змінення витрат на підтримування запасів Внутрішні обмеження на витрати і тарифи Динаміка заробітної плати Рішення в складуванні Рішення в транспортуванні
Демографічні зміни	Темпи зростання населення Вікова структура Розмір родини Міграція населення Чисельність працездатного населення	Розташування складської та транспортної інфраструктури Наявність робочої сили Стан споживацького ринку (потужність) Витрати на доставку продукції Тривалість логістичних циклів Рівні запасів
Політичні зміни в законодавстві	Величина податків Схеми і норми амортизації Торговельна та митна політика Захист прав споживачів Захист навколишнього середовища Промислова структурна політика Транспортне регулювання	Інвестиції в будівництво заводів й устаткування Вибір транспорту та способу транспортування Упакування Переробка вантажів Розташування складів
Обмеження	Тенденції використання власних природних ресурсів Розташування нових джерел ресурсів Торговельні та тарифні зовнішньоекономічні бар'єри	Витрати на транспортування Глобалізація джерел постачання Витрати на створення та підтримування запасів Вимоги до складування

Таким чином, основними цілями розроблюваних фірмами логістичних стратегій зазвичай є зниження загальних витрат і покращення якості наданого сервісу.

Модуль 2. Функціональні підрозділи логістики

Тема 7. Логістика розподілу

7.1. Основні поняття, функції і завдання логістики розподілу.

7.2. Логістичні канали й їх структура. Логістичні посередники в дистрибуції, їх класифікація та функції.

7.1 Основні поняття, функції та завдання логістики розподілу

Логістика розподілу (логістика збуту, логістика «на виході») - функціональна сфера логістики, завдання якої полягає в інтегрованому управління функціями й операціями, які сприяють просуванню готової продукції та супутнього сервісу від виробників і/або оптових торговельних компаній до кінцевих споживачів.

Рис. 7.1. Основні функції логістики розподілу

7.2 Логістичні канали та їх структура. Логістичні посередники в дистрибуції, їх класифікація та функції

При розгляданні логістичних каналів і посередників, зупинімося на термінологічному аспекті цієї проблеми (табл.7.1).

Таблиця 7.1. Основні визначення каналів розподілу

№ з/п	Визначення
1	Канал розподілу - структура, поєднує внутрішні підрозділи організації з зовнішніми агентами та дилерами, оптовими та роздрібними торгівцями, через яких здійснюється продаж товарів, продуктів або послуг
2	Канал розподілу - ряд організацій або окремих осіб, які здійснюють передачу того або іншого товару на шляху від виробника до споживача. При цьому відбувається не просте переміщення товару з рук у руки, але має місце передача права власності на товар що передається. Відбувається своєрідний перепродаж товару, причому, за винятком кінцевого споживача, інші учасники цього ланцюга купують його з метою подальшого перепродажу, а не для використання за призначенням
3	Логістичний канал розподілу становить відповідним чином зорганізовану низку тою чи іншою мірою постійних перекупників, які здійснюють посередництво між виробником і споживачем
4	Логістичний канал розподілу становить відособлену сукупність ланок логістичної системи, орієнтованих по основному потоку, сформованому з метою виконання маркетингових вимог і/або економії на масштабах логістичної діяльності за рахунок гармонізації трансакційних одиниць упакування, збереження, переробки вантажів і транспортування продукції
5	Логістичний канал розподілу - це сукупність незалежних юридичних або фізичних осіб, які приймають участь у процесі просування товару від виробника до споживача, а також супутній цьому руху сервіс; це система господарських зв'язків між компаніями - учасниками процесу купівлі-продажу продукції та послуг

При виявленні можливих варіантів каналів розподілу необхідно визначитися з типом використовуваних посередників (табл. 7.2).

Таблиця 7.2. Типи посередників в каналах розподілу

Тип посередника	Ознака посередника
Ділер Дистрибутор Комісіонер Агент, брокер	Від свого імені і за свій рахунок Від чужого імені і за свій рахунок Від свого імені і за чужий рахунок Від чужого імені і за чужий рахунок

При цьому важливо зазначити: не всі учасники каналу розподілу роблять однаковий внесок у господарські зв'язки й рівною мірою виграють від цього. У зв'язку з цим виділяють основних і спеціалізованих учасників каналу (рис. 7.2).

Рис. 7.2. Учасники каналу розподілу

Логістична система розподілу є невід'ємною частиною загальної логістичної системи, забезпечуючи найбільш ефективну організацію розподілу виробленої продукції. Вона охоплює весь ланцюг системи розподілу і маркетинг, транспортування, складування та ін.

Якщо під логістикою розуміють науку про управління економічними потоковими системами, а під розподілом - сукупність комерційного, канального і фізичного розподілу готової продукції і послуг, то розподільчу логістику можна визначити як процес управління комерційним, канальним і фізичним розподілом готової продукції і послуг з метою задоволення попиту споживачів та одержання прибутку.

Процедура вибору каналу розподілу подана на рис. 7.3.

Рис. 7.3. Процедура вибору каналу розподілу

Обрані канали розподілення мають безпосередній вплив на швидкість, час, ефективність руху та збереження продукції при її доставці від виробника до кінцевого споживача. При цьому організації або особи, які входять до складу каналу, мають виконувати низку важливих функцій.

Рис. 7.4. Функції суб'єктів каналу розподілу

Основні учасники системи розподілу наведені на рис. 7.4, основним завданням яких є забезпечення доступності готової продукції.

Рис. 7.5 Основні учасники системи розподілу

При організації збутового (розподільного) процесу перед персоналом служби логістики постає низка завдань різноманітної складності (табл. 7.3).

Таблиця 7.3. Завдання логістики в дистрибуції

Область	Завдання
Інформаційна підтримка управління замовленнями	Розробка структури мережі передачі замовлень Визначення ступеня автоматизації обробки замовлень Використання власних і зовнішніх телекомунікаційних мереж
Управління запасами і складування	Визначення гарантійного (страхового) запасу Контроль складських запасів Придбання або оренда складу і складського устаткування Визначення кількості, місцезнаходження, потужності складів Вибір форми власності складів Технічне забезпечення складування і комплектації замовлень
Транспортування	Вибір видів транспорту та способів транспортування Придбання свого транспорту або використання посередників у транспортуванні Організація процесу транспортування (оптимальні транспортні маршрути, плани використання і завантаження транспортних засобів)
Упакування	Виконання функцій упакування Вибір одиниць тари та упакування (складські, навантажувальні, транспортні) Гармонізація одиниць упакування
Післяпродажний сервіс	Повернення дефектних товарів Гарантійне обслуговування Утилізація упаковок
Управління логістикою	Післяопераційний облік і розподілення логістичних витрат Оптимізація складських запасів і партій відвантажень Управління оборотними коштами

Необхідно відзначити, що при формуванні розподільної мережі варто поміркувати й про сервіс. Обслуговування споживачів або клієнтів (сервіс) становить сукупність дій, які здійснюються при виконанні замовлень і спрямовані на підтримування лояльності клієнтів або створення у свідомості споживачів іміджу організації. Рівень обслуговування споживачів безпосередньо впливає на ринкову частку компанії, на її загальні витрати та, у підсумку, на рентабельність, визначаючи не лише лояльність уже наявних споживачів, але й те, скільки потенційних споживачів можуть стати фактичними.

Тема 8. Логістика запасів

8.1. Матеріальні запаси: визначення, економічний зміст.

8.2. Суть управління запасами.

8.1 Матеріальні запаси: визначення, економічний зміст

На рівні фірм запаси відносяться до кількості об'єктів, які вимагають великих капіталовкладень, і тому є одним із факторів, що визначає політику підприємства і які впливають на рівень логістичного обслуговування в цілому. Зміна обсягів товарно-матеріальних запасів значною мірою залежить від переважаючого на даний момент ставлення до них підприємців, яке, безумовно, визначається кон'юнктурою ринку.

Товарно-матеріальні запаси завжди вважались чинником, що забезпечує безпеку системи матеріально-технічного постачання, її гнучке функціонування, і були свого роду «страховкою», «дахом».

Рис. 8.1. Зміст матеріальних запасів

Рис. 8.2. Види матеріальних запасів

Запаси відіграють як позитивну, так і негативну роль в економіці в цілому і в окремих організаціях бізнесу.

Рис. 8.3. Роль матеріальних запасів в економіці

Враховуючи позитивну і негативну роль запасів логістиками розробляються дієві стратегічні і оперативні плани логістичної діяльності.

8.2 Суть управління запасами

Рис. 8.4. Основна проблема управління матеріальними запасами

Рис. 8.5. Недоліки існуючої системи управління запасами

Організовуючи процес закупівель, використовують планування придбання сировини та матеріалів. При плануванні враховується ряд факторів: темпи інфляції і можливість девальвації валют ряду країн, що призводить до зростання цін, зростання концентрації капіталів на ринку постачань, технологічний розвиток виробництва, поява нових матеріалів тощо. На основі аналізу створюється набір варіантів поведінки фірми стосовно постачальників у конкретних ринкових зонах. Взагалі, управління запасами полягає у вирішенні таких основних задач (рис. 8.6).

Рис. 8.6. Задачі при управлінні матеріальними запасами

Рис. 8.7. Основні питання при управлінні матеріальними запасами

Якісне планування та інформаційне обслуговування логістики запасів вирішує завдання урівноваження протиріччя між необхідністю безперервного забезпечення виробництва і мінімізацією складських запасів.

В процесі планування закупівель необхідно визначити :

матеріали, що потрібні;

кількість матеріалів, що буде потрібна для виробництва продукту;

час, коли виникне потреба в продукті;

можливості постачальників, що пропонують продукцію до продажу;

площі складських приміщень;

витрати на закупівлі;

можливості організації виробництва деяких деталей на своєму підприємстві.

Логістична система - це єдиний план, котрий підпорядковує інтереси підрозділів якогось із підприємств цілі логістики.

Тема 9. Логістика складування

9.1. Роль складування в логістичній системі. Класифікація складів.

9.2. Основні проблеми функціонування складів.

9.3. Логістичний процес на складі.

9.1 Роль складування в логістичній системі. Класифікація складів

Логістичний процес на складі досить складний, оскільки вимагає узгодженості функцій постачання запасами, переробки вантажу і розподілу замовлень. Логістика на складі охоплює усі основні функціональні галузі, що розглядаються на мікрорівні. Тому логістичний процес на складі є набагато ширшим, ніж технологічний процес і забезпечує:

постачання запасами і контроль за поставками;

розвантаження і приймання вантажів;

внутрішньоскладське транспортування та перевалку вантажів;

складування і зберігання вантажів;

комплектацію замовлень клієнтів та відвантаження;

транспортування та експедирування замовлень;

збирання та доставку порожніх товароносіїв;

контроль за виконанням замовлень;

інформаційне обслуговування складу;

обслуговування клієнтів (надання послуг).

Взагалі під складом розуміють (рис. 9.1):

Рис. 9.1. Визначення складу

Склад - це місце перетворення матеріальних потоків, направлених на задоволення потреб клієнтської бази. Логістика займається не управлінням складом, але управлінням товарними потоками, що проходять через склад і складську мережу.

Рис. 9.2. Переваги складування

Класифікація складів подана в табл. 9.1.

Таблиця 9.1. Класифікація складів

№	Ознаки	Склади
1	За функціональними сферами	постачання виробництва розподілення (дистрибуції)
2	За видами продукції (матеріальних потоків)	сировини матеріалів комплектування незавершеного виробництва готової продукції тари залишків і відходів інструментів
3	За формами власності	власні (щодо фірми) комерційні орендовані державних або муніципальних підприємств
4	За функціональним (розподільним) призначенням	підсортувальні розподільні сезонного чи тривалого зберігання транзитно-перевальні (вантажні термінали) постачання виробничих процесів
5	Стосовно учасників логістичної системи (фірма)	виробників торгівельних компаній торгівельно-посередницьких компаній транспортних компаній експедиторських компаній логістичних посередників
6	За товарною спеціалізацією	спеціалізовані неспеціалізовані універсальні змішані
7	За технічною оснащеністю	частково механізовані механізовані автоматизовані
8	За типом складських будівель, споруд: за технічною будовою за поверховістю будівлі	відкриті майданчики майданчики під накриттям закриті споруди багатоповерхові і одноповерхові
9	За наявністю зовнішніх транспортних зв'язків	із причалами та рейковими під'їзними шляхами із рейковими під'їзними шляхами із автодорожнім під'їздом

9.2 Основні проблеми функціонування складів

Функціонування усіх складових логістичного процесу має розглядатися у взаємозв'язку та взаємозалежності. Такий підхід не тільки дає змогу чітко координувати діяльність служб складу, він є основою планування і контролю за просуванням вантажу на складі з мінімальними витратами.

Управління логістикою складування пов'язано з:

1) координацією зі суміжними службами, які забезпечують проходження продукції через склад (рис. 9.3, 9.4);

2) організацією вантажопереробки на складі.

Рис. 9.3. Завдання логіста у складуванні

Матеріальний потік проходить три функціональні ділянки логістики, кожна з яких характеризується наявністю складів певного вигляду (див. рис. 9.5).

Рис. 9.5. Логістика складування

Рис. 9.4. Координація діяльності суміжних служб на складі

У більшості випадків функціональні ділянки логістики починаються та закінчуються складами. Склад одночасно є водночас і межею цих ділянок, і об`єднуючим елементом руху матеріальних потоків між ланками логістичної системи.

9.3 Логістичний процес на складі

Логістичний процес на складі представлений на рис. 9.6.

Рис. 9.6. Схема логістичного процесу на складі

Як можна побачити на рис. 9.6 логістичний процес на складі складається з: операцій, пов'язаних з функцією логістичної координації постачання (закупівлі) і продажів; операцій, пов'язаних із переробкою вантажу та відповідним обігом документів.

Здійснити оцінювання ефективності логістичного процесу на складі можна на підставі показників, поданих у таблиці 9.2.

Таблиця 9.2. Показники ефективності логістичного процесу на складі

Ключові чинники	Показники ефективності та результативності
Якість складського сервісу та задоволеність споживачів	Забезпечення своєчасного виконання замовлення Цілковита задоволеність рівнями запасів Точність параметрів замовлення Чисельність повернених замовлень, відсутність запасів, підвищення тарифів Помилки при виконанні замовлень Випадки втрат, крадіжок, псування тощо Повернення покупцями товарів Скарги споживачів Оцінка споживачами ступеню задоволеності сервісом
Інвестиції	Швидкість і кількість обороту запасів Прискорення обороту оборотного капіталу Середній рівень запасів на складі Повернення на інвестиції в основні фонди Інвестиції в складську інфраструктуру Інвестиції в технологічне (підйомно-транспортне) устаткування
Логістичні витрати	Витрати на управління складськими запасами Витрати на внутрішньоскладське транспортування Витрати, пов'язані з якістю продукції та сервісу (збитки від недостатнього рівня якості, втрати продажів, повернення товарів, застарілість запасів тощо) Витрати на складську переробку вантажів і зберігання Витрати, пов'язані з процедурами замовлень
Тривалість логістичних циклів	Тривалість складових циклу замовлення Термін поповнення запасів Термін обробки замовлень споживачів Термін доставки замовлення Термін підготовки та комплектації замовлення Тривалість циклу закупівлі товарів Тривалість циклу підготовки звітів
Продуктивність	Кількість оброблених замовлень на одиницю часу Вантажні відправлення на одиницю складських потужностей та вантажної місткості транспортних засобів Використання складського простору Кількість операцій переробки вантажу на годину Загальні логістичні витрати на одиницю інвестованого у складські запаси капіталу Загальні логістичні витрати на одиницю складського товарообігу

Рис. 9.7. Алгоритм формування складської мережі

Тема 10. Транспортна логістика

10.1. Цілі і завдання транспортної логістики.

10.2. Основні види транспортування.

10.1 Цілі та завдання транспортної логістики

Транспортування є ключовою логістичною функцією, яка пов'язана з переміщенням продукції транспортним засобом (або засобами) за визначеною технологією в ланцюгу постачань і складається з низки логістичних операцій, включаючи експедитування, переробку вантажів, упакування, перехід прав власності на вантаж, страхування ризиків, митні процедури тощо.

Сучасну місію транспортування можна стисло сформулювати таким чином: «доставляти потрібний товар необхідної якості й у необхідній кількості в загаданий термін і з оптимальними витратами».

Таблиця 10.1. Порівняльні характеристики видів транспорту

Вид транспорту	Переваги	Вади
1	2	3
Залізничний	Висока перевізна та пропускна спроможність Не залежить від кліматичних умов, пори року та часу доби Висока регулярність перевезень Відносно низькі тарифи; значні знижки для транзитних відправок	Обмежена кількість перевізників (природна монополія) Великі капітальні вкладення до промислово-технічної бази Висока матеріаломісткість й енергоємність перевезень Не має доступу до кінцевих точок продажів (споживання) Недостатньо висока збереженість вантажу
Морський	Можливість міжконтинентальних перевезень Низька собівартість перевезень на великі відстані Висока провізна та пропускна спроможність Низька капіталоємність перевезень	Низька швидкість доставляння Залежить від географічних, навігаційних та погодних умов Мала частота відправлень Жорсткі вимоги до упакування та закріплення вантажів Необхідність у створенні складної портової інфраструктури
1	2	3
Внутрішній водний (річковий)	Висока перевізна спроможність на глибоководних ріках й водоймищах Низька собівартість перевезень Низька капіталоємність	Обмеженість географії перевезень Низька швидкість доставляння Залежність від нерівномірності глибин рік й водоймищ, від навігаційних умов Сезонність Недостатня надійність перевезень і збереження вантажу
Автомашинний	Висока доступність Можливість доставляння вантажу «від дверей до дверей» Висока маневреність, гнучкість, динамічність Висока швидкість доставляння Можливість використання різноманітних маршрутів та схем доставляння Висока збереженість вантажу Можливість відправлення вантажу дрібними партіями Широкі можливості у виборі найбільш прийнятого перевізника	Низька ефективність Залежність від погодних і дорожніх умов Висока собівартість перевезень на великі відстані Недостатня екологічна чистота Неможливість тривалого очікування розвантаження Можливість розкрадання вантажу і угону автотранспорту
Повітряний	Найвища швидкість доставляння вантажу Висока надійність Найвища збереженість вантажу Найкоротші маршрути перевезень	Висока собівартість перевезень, найвищі тарифи Висока капіталоємність, матеріало- і енергоємність перевезень Залежність від погодних умов Обмежена географічна доступність
Трубопровідний	Низька собівартість Висока продуктивність Висока збереженість вантажу Низька капіталоємність	Особливі види вантажів (газ, нафтопродукти, емульсії сировинних матеріалів) Транспортування тільки великих обсягів вантажів

До завдань транспортної логістики в першу чергу відносять завдання, рішення яких підсилює узгодженість дій безпосередніх учасників транспортного процесу: забезпечення технічної відповідності учасників транспортного процесу. Технічна відповідність означає узгодженість параметрів транспортних засобів.

10.2 Основні види транспортування

Рис. 10.1. Процедури вибору перевезення

Рис. 10.2. Суть транспортної логістики

Размещено на http://www.allbest.ru/

Тема 11. Інформаційна логістика

11.1. Інформаційні потоки в логістиці.

11.2. Інформаційні системи в логістиці.

11.1 Інформаційні потоки в логістиці

Невід'ємною частиною логістики є логістичний інформаційний потік.

В основі процесу управління матеріальними потоками лежить обробка інформації, тобто сукупності функціонуючих в економічних об'єктах різних відомостей, які можна фіксувати, передавати, перетворювати і використовувати для здійснення таких функцій управління, як планування, облік, економічний аналіз, регулювання тощо. Ця інформація циркулює в логістичних системах. У зв'язку з цим одним із ключових понять логістики є поняття інформаційного потоку (рис. 11.1).

Рис. 11.1. Сутність інформаційного потоку

Інформація має бути інтегрованою і охоплювати процеси виробництва, розподілу та задоволення попиту. На основі результатів аналізу структури та географії матеріальних інформаційних потоків створюється багаторівнева система.

Як і будь-яка інша система, інформаційна складається з певним чином взаємопов'язаних елементів і має сукупність інтегративних якостей. Логістичні системи по окремих елементах можна розглядати по-різному. Найчастіше інформаційні системи розподіляються на дві підсистеми: функціональну та обслуговуючу.

Функціональна підсистема складається із сукупності завдань, згрупованих за принципом загальності мети. Обслуговуюча ж включає такі елементи:

технічне забезпечення, тобто сукупність технічних засобів, що забезпечують обробку та передачу інформації;

інформаційне забезпечення, котре включає довідки різного характеру, класифікатори, кодифікатори, засоби формалізованого списування даних;

матеріальне забезпечення, тобто сукупність методів вирішення функціональних завдань.

Логістичні інформаційні системи, як правило, являють собою автоматизовані системи управління логічними процесами. Тому математичне забезпечення в логічних інформаційних системах - це комплекс програм і сукупність засобів програмування, що забезпечує вирішення завдань управління матеріальними потоками.

Класифікація інформаційних потоків наведена в табл. 11.1.

Таблиця 11.1. Класифікація інформаційних потоків

№	Класифікаційна ознака	Різновид інформаційного потоку
1	2	3
1	У залежності від типу систем, що зв'язуються потоком:	горизонтальні;
		вертикальні
2	У залежності від місця проходження потоку:	зовнішні;
		внутрішні
3	У залежності від напрямку стосовно логістичної системи:	вхідні;
		вихідні
4	За часом виникнення інформації:	регулярні;
		періодичні;
		оперативні
5	У залежності від призначення:	директивні (керуючі);
		нормативно-довідкові;
		обліково-аналітичні;
		допоміжні

11.2 Інформаційні системи в логістиці

Інформаційні потоки в сукупності (інтегровано) складають інформаційну систему, яка в той же час є значним елементом будь-якої логістичної системи та є її підсистемою. Ця підсистема забезпечує проходження і обробку інформації у логістичній системі та при більш детальному розгляді сама розгортається у складну інформаційну систему, що складається із різних підсистем.

Рис. 11.2. Суть інформаційної системи

Складність, велика розмірність і наявність великої кількості документів, що використовуються при управлінні матеріальними потоками в логістичній системі, викликали появу за кордоном концепції «Electronic Data Interchange» - EDI («електронного обміну даними»). У найбільш загальному трактуванні EDI становить комп'ютерний інформаційний обмін між користувачами з застосуванням стандартного формату даних і який обслуговує сучасні телекомунікаційні технології.

Автоматична система контролю чітко відстежує такі показники процесів, як наявність напівфабрикатів і випуск нової продукції, стан виробничих запасів, обсяг постачання матеріалів та комплектуючих деталей, ступінь виконання замовлень. Структура системи вихідних даних, що використовуються для автоматичного контролю, залежить від особливостей кожного підприємства, для якого складається логістична система зі вказуванням усіх вузлових точок, вхідних та вихідних шляхів до них і відповідних інформаційних потоків.