Сучасні концепції економічної ефективності діяльності та ефективності управління підприємством

Размещено на http://www.allbest.ru/

СУЧАСНІ КОНЦЕПЦІЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ЕФЕКТИВНОСТІ УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ

С.П. Лобов,



Постановка проблеми. В даний час існує велика кількість різноманітних класифікацій економічної ефективності, але недостатньо уваги приділяється визначенню економічної ефективності окремих видів діяльності. Крім того, потребує уточнення економічна сутність ефективності управління підприємством та визначення можливостей використання часткових і узагальнюючих показників ефективності діяльності для оцінки ефективності управління.

Аналіз останніх досліджень і публікацій.У сучасному науковому обороті існує багато близьких понять, так чи інакше пов'язаних із проблемою ефективності:

- ефективність і результативність;

- рентабельність, прибутковість, продуктивність тощо.

Однак границі між цими поняттями розпливчасті, і навколо них ведуться активні дискусії. Існує багато визначень ефективності в словниках: «відношеннякорисного результату (ефекту) до витрат»; «здатність системи в процесі її функціонування надавати економічний ефект» [1, с. 1009-1010].

Ефективність економічна[3, с. 327-328]:

- відношення між витратами рідких ресурсів і виробленим у результаті їхнього використання обсягом товару або послуги;

- виробництво продукту певної вартості при найменших витратах ресурсів;

- міра наших витрат на досягнення поставлених цілей.

Економічна ефективність у масштабі народного господарства характеризує здатність всієї економіки країни одержати максимальний результат при використанні наявних обмежених ресурсів [3, с. 328].Як бачимо, майже у всіх визначеннях ефективності мова йде про співвідношення результату та витрат. При цьому складним завданнямє визначення, вимір результату та витрат.

Отже, економічна ефективність - це відносний показник, що показує відношення отриманого результату до витрат, що обумовили цей результат. Визначити ефективність - значить співвіднести результат з витратами (або ресурсами), які цей результат викликали. Однак зміст показника економічної ефективності залежить від того, що дослідник бере як результат і що як витрати.

Ефективність функціонування системи будь-якої складності розглядається подвійно:

- з одного боку, це сукупність «внутрішніх» витрат і результатів;

- з іншого боку, це сукупність витрат і результатів, що лежать за межами системи.

Як зазначається у роботі [12], при системній оцінці ефективності необхідно враховувати не тільки сприятливі зміни внутрішніх системних параметрів, але йекстерналії, які повинні бути позитивними (позитивний вплив функціонування системи на навколишній соціально-економічний простір).

Якщо досліджувана система оцінюється статично, на критичний момент часу, то ефективність трактується подвійно:

- потенційна ефективність - максимально можлива ефективність, яку здатна надавати система в процесі її функціонування;

- фактична ефективність - фактично отримана ефективність.

При функціонуванні економічних систем завжди спостерігається деякий розрив між їх потенційною та фактичною ефективністю, що свідчить про дію гальмуючих факторів: неоптимальний розподіл ресурсів, недосконалість економічних стимулів, недостатню якість прийнятих рішень або їх виконання [1, с. 1010].

Якщо дослідник оцінює систему в динаміці, то мова йде про ефективність її трансформації - здатність системи надавати більший економічний ефект при її зміні (або при зміні умов її функціонування), чим в інших умовах.

Перераховані вище підходи до визначення ефективності дають можливість її оцінювати двома способами:

1. зіставленням ефективності однієї системи в різних умовах;

2. порівнянням ефективності різних систем між собою.

Метою статті є дослідження видів та показників економічної ефективності діяльності підприємства, визначення економічної сутності ефективності управління підприємством.

Викладення основного матеріалу. Розглянемо більш детально види економічної ефективності.

Ресурсна (технологічна) ефективність -ступінь інтенсивності використання ресурсів економічного суб'єкта з точки зору співвідношення між обсягамивипуску різних видів продукції за певною технологією та розмірами витрачених ресурсів.

Інституціональна ефективність - актуальна для трансформаційної неврівноваженої економіки, у якій великого значення набувають інституціональні аспекти діяльності. Роль кожної економічної організації розглядається з точки зору відповідності її діяльності стійкимочікуванням, пропонованим з боку економічних суб'єктів і фізичних осіб. Особливо це важливо для великих акціонерних товариств, які є містоутворюючими. Ці підприємства суттєво впливають на різні групи зацікавлених осіб (акціонерів, працівників, держави, кредиторів тощо). Тому при оцінці ефективності їх діяльності потрібно обов'язково враховувати інтереси усіх зацікавлених осіб.

Цільова ефективність - ступінь відповідності функціонування досліджуваної системи її цільовому призначенню, ступінь досягнення еталонного значення. В сучасній економічній теорії даний вид ефективності отримав назву «результативність» та розвивається як окремий напрямок у роботах П.Друкера, Д.Скотт-Сінка, О.І.Олексюка.

Народногосподарська ефективність виражає загальнонародний інтерес. Її показники оцінюють рівень і динаміку ефективності суспільного виробництва з точки зору економічних інтересів суспільства в цілому.

У той же час деякі автори пропонують поряд з названими видами ефективності наступні: ринкова (ліквідність бізнесу, майнового комплексу), виробнича(технічна, технологічна, організаційна), інвестиційна (інвестиційний потенціал), фінансова (платоспроможність, фінансова стійкість), комерційна (швидкість оборотності активів), соціальна (соціальна стабільність колективу), екологічна (рівень охорони навколишнього середовища) [6]. На нашу думку, фінансова та інвестиційна ефективність, як і операційна, повинні визначатись на підставі відповідних видів діяльності підприємства.

Згідно ПСБО 1 [10, с.10], «інвестиційна діяльність - придбання та реалізація тих необоротних активів, а також тих фінансових інвестицій, які не є складовою частиною еквівалентів грошових коштів. Фінансова діяльність - діяльність, яка призводить до змін розміру і складу власного та позикового капіталів підприємства. Операційна діяльність - основна діяльність підприємства, а також інші види діяльності, які не є інвестиційною чи фінансовою діяльністю».

Більш повні визначення, на нашу думку, наведені у [2]. Інвестиційна діяльність підприємства - це цілеспрямовано здійснюваний процес вишукування необхідних інвестиційних ресурсів, вибору ефективних об'єктів інвестування, формування збалансованої по вибраних параметрах інвестиційної програми і забезпечення її реалізації.

Під фінансовою діяльністю підприємства розуміється цілеспрямована система заходів з забезпечення залучення необхідного обсягу капіталу із зовнішніх джерел і своєчасного та повного виконання зобов'язань по його обслуговуванню та поверненню. Операційна діяльність - це основний вид діяльності підприємства, з метою здійснення якої воно створено [2].

Пропонуємо в залежності від видів діяльності розрізняти 3 види ефективності діяльності (табл.1).

У роботі [12] розглядаються також внутрішня та зовнішня ефективність, статична та динамічна ефективність.Внутрішня ефективність відображає власну оцінку отриманого ефекту підприємства від діяльності підприємства, його результативність на основі співвідношення ресурсів (витрат) і продукту (результату).

Таблиця 1. Класифікація економічної ефективності в залежності від видів діяльності

Вид економічної ефективності	Визначення
Операційна ефективність	підвищення продуктивності за рахунок прискорення бізнес-процесів, економія питомих витрат за рахунок оперативного контролю витрат, зниження втрат від ризиків за рахунок оперативного перепланування на 1 грн витрат без додаткових капітальних вкладень.
Фінансова (кредитна) ефективність	скорочення розриву між фактичною та нормативною величиною власного капіталу за рахунок змін в структурі активів та пасивів на 1 грн сумарних активів без додаткових капітальних вкладень.
Інвестиційна ефективність	перевищення приведених надходжень грошових коштів над приведеними відтоками грошових коштів, отримане в результаті залучення додаткових інвестицій.

Зовнішня ефективність відображає структуру суспільних потреб, ступінь задоволення їхнім підприємством, рівень корисності зробленого продукту, долю підприємства на ринку готової продукції і його потенційні можливості. Як правило, орієнтири зовнішньої ефективності представлені в місії підприємства. Однак у практичній діяльності нерідкі випадки, коли цілі внутрішньої та зовнішньої ефективності вступають у протиріччя. Тому в сучасних умовах поширеним є клієнтоорієнтований підхід, який використовується при формулюванні цілей діяльності підприємства та визначенні ключових показників ефективності (KPI). Зовнішня ефективність в комбінації з цільовою активно розвиваються у рамках сучасної теорії результативності.

Статична ефективністьє основною формою оцінки на короткому відрізку часу, коли вирішуються оперативні та тактичні питання, що не враховують повноцінне якісне відновлення виробничої бази.

Динамічна ефективністьприпускає досягнення більш високих результатів за рахунок гнучкого варіювання ресурсами та зміни технології в довгостроковому періоді. Динамічна ефективність - основний спосіб підтримки високої конкурентоспроможності підприємства протягом тривалого часу.

Розрізняють також загальну (абсолютну) і порівняльну (відносну) ефективність. Абсолютна ефективність характеризує загальну величину ефекту в розрахунку на одиницю витрат або ресурсів. Відносна ефективність використовується при виборі оптимального варіанту з кількох варіантів господарських рішень.

Від економічної ефективності діяльності підприємства потрібно відрізняти ефективність управління підприємством.

Як відмічається в роботі [5], поняття «економічна ефективність управління підприємствами» тісно пов'язане з поняттям «економічна ефективність діяльності підприємства». Перше поняття використовується відносно керуючої підсистеми (суб'єкта управління), друге - відносно підсистеми, що керується (об'єкта управління).

Враховуючи те що об'єкт та суб'єкт управління органічно пов'язані, в роботі [5] робиться висновок, що економічна ефективність діяльності підприємства одночасно визначає економічну ефективність управління підприємствами.

Безумовно ефективність управління підприємствами пов'язана з ефективністю їх діяльності. Але на нашу думку, ефективність управління є динамічною та має місце лише у разі зміни ефективності діяльності у досліджуваному періоді порівняно з попереднім. Адже якщо ефективність діяльності залишилась незмінною, то незмінним є стан об'єкта управління, а отже, керуючі впливи на цей об'єкт не були ефективними. Отже, важливою ознакою ефективності управління є зміна ефективності діяльності та про ефективність управління можна говорити лише у разі підвищення ефективності діяльності.

При цьому слід зазначити, що на ефективність діяльності впливають і зовнішні фактори, не пов'язані з управлінням підприємством, зокрема ціни на ресурси, попит, політичні фактори, макроекономічні фактори. Також можуть вплинути випадкові події: зміна якості сировини, погодні умови тощо.

На наш погляд, при визначенні ефективності управління підприємством слід виключити з величини економічного ефекту вплив зовнішніх факторів, тому що в процесі управління підприємством неможливо на них впливати. Причому незалежно від того, чи позитивно, чи негативно вони вплинули.

В роботах [4, 7] ефективність управління визначається фактично як цільова ефективність (результативність за П.Друкером), тобто як ступінь відповідності фактичного результату очікуваному (бажаному), ступінь досягнення цілі. Але управління за цілями є лише одним з видів управління, тому дане визначення, на нашу думку, є занадто вузьким. Не менш важливими є управління ризиками, управління бізнес-процесами. Ризики виникають випадково, незалежно від цілей підприємства, тому потребують спеціальних засобів управління, зокрема управління в режимі реального часу. Крім того, досягнення цілей може відбуватись і по незалежних від керівництва підприємства причинах, зокрема зі сприятливою кон'юнктурою ринку.

На нашу думку, при оцінці ефективності управління потрібно враховувати виключно ті результати, які отримані безпосередньо внаслідок прийняття управлінських рішень, тобто потрібно оцінювати економічний ефект для кожного рішення. Звісно, це дуже ускладнює проведення оцінки. Тому метод прямого рахунку доцільно застосовувати лише відносно найбільш важливих рішень, що суттєво вплинули на ефективність діяльності підприємства. В інших випадках, можуть використовуватись експрес-методи з непрямим розрахунком економічного ефекту як величини зміни ефективності діяльності під впливом факторів, на які було спрямовано керуючі впливи.

Ефективність управління безпосередньо залежить від суб'єкта управління - керівника, від того, як своєчасно та обґрунтовано він приймає рішення та контролює їх виконання. Слід зазначити, що на великих промислових підприємствах, зокрема ГЗК, постійно впроваджуються нова техніка та технології, що також впливають на ефективність діяльності. Але в даному випадку доцільно говорити про окремий економічний ефект від цих заходів, а не про ефективність управління.

Від керівника та його рішень залежить, в першу чергу, величина втрат від ризиків. Адже усі рішення щодо зниження ризиків приймаються в реальному часі виключно керівниками. При цьому ризики можуть виникати як в процесі операційної діяльності, так і в процесі інвестиційної, фінансової діяльності.

Якщо в процесі інвестиційної діяльності, зокрема впровадження нової техніки та технології, виникли будь-які ризики, то величину зниження втрат від них доцільно враховувати при оцінці ефективності управління.

Також від керівника залежить організація бізнес-процесів на підприємстві. При впровадженні передових методів організації можливо прискорення бізнес-процесів, використання внутрішньогосподарських резервів та навіть збільшення виробничої потужності підприємства. І все це без додаткових витрат та інвестицій.

Отже, ефективність управління представляє собою підвищення ефективності діяльності підприємства за рахунок своєчасних та обґрунтованих управлінських рішень, що дозволяють використати внутрішньогосподарські резерви, а також знизити втрати від операційних, інвестиційних та фінансових ризиків.

В процесі оцінювання ефективності використовуються критерій та показники ефективності. Критерій ефективності - це ознака, на підставі якої формулюється висновок про ефективність/неефективність досліджуваного об'єкту. Показник ефективності - це засіб кількісного виміру рівня ефективності.

Критерій ефективності діяльності підприємства може розглядатись подвійно: як досягнення максимуму ефекту з кожної одиниці витрат або як досягнення мінімуму витрат на кожну одиницю ефекту.

Розглянемо більш детально показники економічної ефективності операційної діяльності підприємства. У роботах [4, 9] розрізняються узагальнюючі показники ефективності операційної діяльності та часткові показники для оцінки ефективності використання окремих видів ресурсів (основних та оборотних фондів, матеріальних та трудових ресурсів). Як відмічається у роботі [9], в процесі оцінки ефективності діяльності можуть враховуватись або застосовувані ресурси (сукупність живої та уречевленої праці), або споживані (поточні витрати на виробництво продукції).

Відповідно, при визначенні узагальнюючих показників ефективності операційної діяльності може використовуватись або витратний підхід (економічні результати порівнюються зі споживаними ресурсами), або ресурсний підхід (економічні результати порівнюються з застосовуваними ресурсами). Ефективність застосовуваних ресурсів підприємства (Езр) у роботі [9] пропонується визначати як продуктивність праці з урахуванням усіх видів ресурсів:

, (1)

де Vчп - обсяг чистої продукції підприємства, грн;

Чп - чисельність працівників підприємства, осіб;

Фос - середньорічний обсяг основних фондів за відновною вартістю, грн;

Фоб - вартість оборотних фондів підприємства, грн;

kпвп - коефіцієнт повних витрат праці, що визначається на макрорівні як відношення чисельності працівників до обсягу утвореного за розрахунковий рік національного доходу, частки од.

Слід зазначити, що більшість вітчизняних промислових підприємств, зокрема ГЗК, є дуже капіталомісткими. Тому в роботах [4, 11] в знаменнику показника ефективності за ресурсним підходом враховується саме вартість основних та оборотних фондів, тобто сукупні активи підприємства за балансом. Так, в роботі [11] пропонується такий показник економічної ефективності за ресурсним підходом (Е):

, (2)

де Vт - обсяг товарної продукції підприємства, грн;

Со - вартість основних фондів, грн;

Соб - вартість оборотних фондів, грн;

Са - сукупні активи підприємства, грн.

В роботі [4] пропонується визначати багатофакторну продуктивність (А) на підставі виробничої функції:

Y = A La1 K a2 M a3 Ea4 , (3)

де Y - обсяг товарної продукції підприємства, грн;

L - витрати праці (чисельність працівників), грн;

K - витрати основного капіталу (амортизація основних фондів), грн;

M - матеріально-енергетичні витрати, грн;

E - витрати на інновації, грн;

а1, а2, а3, а4 - коефіцієнти еластичності випуску продукції за відповідними видами ресурсів.

Багатофакторна продуктивність (А) визначається з формули (3) як співвідношення обсягу продукції та витрат ресурсів:



(4)

Перевагою використання багатофакторної продуктивності є те, що в неї більш точно враховується вплив витрат ресурсів на обсяг продукції. Але для побудови виробничої функції та визначення коефіцієнтів еластичності використовується кореляційно-регресійний аналіз, що потребує репрезентативної вибірки. Це ускладнює практичне використання даного методу. операційний фінансовий інвестиційний керівник

Іншою поширеною модифікацією показника економічної ефективності за ресурсним підходом є рентабельність сукупних активів (Рса), в чисельнику якого замість обсягу продукції враховується операційний прибуток:

, (5)

де Попер - операційний прибуток, грн.

К.Уолш пропонує також визначати рентабельність власного капіталу. При цьому даний автор зазначає, що у рентабельності власного капіталу, на відміну від рентабельності сукупного капіталу, потрібно враховувати чистий, а не операційний прибуток, тому що в ньому виключені відсотки по кредитах. Адже власний капітал, на відміну від сукупного, не враховує позикові кошти.

З метою оцінки економічної ефективності діяльності підприємства за витратним підходом у роботах [4, 11] визначається рентабельність операційних витрат (Рвит):

(6)

де Вит - операційні витрати, грн.

Змішаний підхід до оцінки економічної ефективності діяльності підприємства розглядається в роботах [8, 11]. В роботі [8] пропонується у знаменнику враховувати як витрати підприємства, так і вартість застосовуваних ресурсів, приведених за допомогою нормативного коефіцієнту економічної ефективності:

, (7)

де Сперс - витрати на навчання персоналу, грн;

Ен - нормативний коефіцієнт економічної ефективності, частки од.

В роботі [11] пропонується в знаменнику формули (7) визначати «авансовані кумулятивні інвестиції»:

Ск.а. = Со + nоб х Соб, (8)

де nоб - кількість оборотів оборотних коштів за оцінюваний період.

На нашу думку, даний метод є більш коректним, ніж розглянуті вище, тому що враховує витрати оборотних коштів лише у тієї частині, яка була витрачена безпосередньо у оцінюваному періоді.

До узагальнюючих показників економічної ефективності діяльності підприємства в роботах [4] також відносяться:

- рентабельність продажів:

(9)

де В - виручка від реалізації продукції, грн.

- рентабельність виробленої продукції:



(10)

Але як справедливо відмічає А.М.Турило, ці показники не є показниками економічної ефективності у класичному розумінні цієї категорії, адже як чисельник, так і знаменник цих показників визначають результати діяльності.

Найбільш поширені часткові показники ефективності операційної діяльності наведено у табл. 2.

Таблиця 2. Часткові показники ефективності операційної діяльності

Чисельник Знаменник	Обсяг виробництва продукції (V)	Основні фонди (ОФ)	Оборотні кошти (ОБ)	Матеріальні витрати (МВ)	Чисельність працівників (Ч)
Обсяг виробництва продукції (V)		Фондо-місткість (ОФ/V)	Тривалість 1 обороту (ОБ/V)	Матеріало-місткість (МВ/V)	Праце-місткість (Ч/V)
Основні фонди (ОФ)	Фондо-віддача (V/ОФ)
Оборотні кошти (ОБ)	Коефіцієнт оборотності (V/ОБ)
Матеріальні витрати (МВ)	Матеріало-віддача (V/МВ)
Чисельність працівників (Ч)	Продук- тивність праці (V/Ч)	Фондооз-броєність (ОФ/Ч)

Для часткових показників, у яких обсяг виробництва продукції розташований у знаменнику розрахункової формули, критерієм ефективності є мінімум їх величини. Для показників, у яких обсяг виробництва продукції розташований у чисельнику, критерієм ефективності є максимум їх величини.

На нашу думку, часткові показники більш корисні при оцінці ефективності управлінських рішень, тому що в більшості випадків ці рішення спрямовані на підвищення ефективності використання окремих видів ресурсів. Тому економічний ефект відповідних заходів традиційно і визначається на підставі зміни часткових показників ефективності, які є об'єктом управління.

Висновки.Фінансова та інвестиційна ефективність, як і операційна, повинні визначатись на підставі відповідних видів діяльності підприємства.Важливою ознакою ефективності управління є зміна ефективності діяльності та про ефективність управління можна говорити лише у разі підвищення ефективності діяльності. При визначенні ефективності управління підприємством слід виключити з величини економічного ефекту вплив зовнішніх факторів, тому що в процесі управління підприємством неможливо на них впливати. Причому незалежно від того, чи позитивно, чи негативно вони вплинули.Ефективність управління безпосередньо залежить від суб'єкта управління - керівника, від того, як своєчасно та обґрунтовано він приймає рішення та контролює їх виконання.



Список літератури

1. Абалкин Л.И. Экономическая энциклопедия / под.ред. JI.И.Абалкина. - М.: Экономика, 1999. - 1055 с.

2. Бланк И. А. Управление прибылью / Бланк И. А. - К.: Ника-Центр, 2007. - 766 с.

3. Вечканов Г.С. Словарь рыночной экономики / Вечканов Г.С., Вечканов Г.Р. - СПб: Петрополис, 1995. - 379 с.

4. Гончарук А. Г. Управление эффективностью деятельности предприятия / Гончарук А. Г. - О.: Астропринт, 2012. - 258 с.

5. Грузинов В.П. Эффективность управления промышленными предприятиями / В.П.Грузинов, И.А.Астафьев // Журнал автомобильных инженеров.-2012. - №1. - С.44-49

6. Евдокимова Т.В. Анализ генезиса теоретических подходов к понятию и оценке эффективности // Вестник Томского гос. ун-та. Экономика.-2013.-№3 (23). - С. 22-27.

7. Мухин В.И. Основы теории управления / Мухин В.И. - М.: Экзамен, 2002. - 256 с.

8. Петухов Р. М. Оценка эффективности промышленного производства: Методы и показатели / Петухов Р. М. - М.: Экономика, 1990. - 208 с.

9. Покропивний С.Ф. Економіка підприємства / за заг. ред. С. Ф. Покропивного. - Вид. 2-ге, перероб. та доп. - К.: КНЕУ, 2001. - 528 с.

10. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності». Затверджено Наказом Мінфіну України № 87 від 31.03.99 р. // Офіційний вісник України. - 1999. - № 25 (09.07.99), С. 10.

11. Салига К. С. Ефективність реальних інвестицій: монографія / Салига К. С. - Запоріжжя: ГУ "ЗІДМУ", 2007. - 284 с.



Анотація

Встановлено, що фінансова та інвестиційна ефективність, як і операційна, повинні визначатись на підставі відповідних видів діяльності підприємства. Важливою ознакою ефективності управління є зміна ефективності діяльності та про ефективність управління можна говорити лише у разі підвищення ефективності діяльності. Доведено, що при визначенні ефективності управління підприємством слід виключити з величини економічного ефекту вплив зовнішніх факторів, тому що в процесі управління підприємством неможливо на них впливати. Причому незалежно від того, чи позитивно, чи негативно вони вплинули. При оцінці ефективності управління потрібно враховувати виключно ті результати, які отримані безпосередньо внаслідок прийняття управлінських рішень, тобто потрібно оцінювати економічний ефект для кожного рішення. Ефективність управління безпосередньо залежить від суб'єкта управління - керівника, від того, як своєчасно та обґрунтовано він приймає рішення та контролює їх виконання. Обґрунтовано, що часткові показники більш корисні при оцінці ефективності управлінських рішень, тому що в більшості випадків ці рішення спрямовані на підвищення ефективності використання окремих видів ресурсів. Тому економічний ефект відповідних заходів традиційно і визначається на підставі зміни часткових показників ефективності, які є об'єктом управління.

Ключові слова: фінансова та інвестиційна ефективність, ефективність управління, часткові та узагальнюючі показники, критерій ефективності, ресурсний підхід.

It is established that financial and investment efficiency, and operating, should be determined on the basis of relevant activities of the enterprise. An important feature of management effectiveness is a change in performance and we can speak about management efficiency only in case of increase of efficiency of activity. It is proved that in determining efficiency of enterprise management influence of external factors should be excluded from economic effect, because in the process of enterprise management is impossible to influence them. Regardless of whether positively or adversely they areaffected. When assessing management effectiveness it is necessary to consider only those results that are obtained directly as a result of managerial decision-making, there is need to assess the economic effect for each decision. Management efficiency directly depends on the subject of management - head, how timely and reasonable take decisions and monitor their implementation. It is proved that the partial indicators are more useful in evaluating efficiency of management decisions, because in most cases these solutions are aimed at improving the efficiency of use of certain types of resources. Therefore, economic effect of relevant measures and traditionally determined on the basis of changes in particular indicators of effectiveness that are the object of management.

Keywords: financial and investment efficiency, efficiency of management, partial and general indicators, criteria of efficiency, resource-based approach.

Размещено на Allbest.ru