Удосконалення засад стратегічного аналізу в сільськогосподарських підприємствах

Размещено на http://www.allbest.ru

К. А. Пріб,

д. е. н., доцент,

професор кафедри менеджменту

Інституту підготовки кадрів

державної служби зайнятості України

УДОСКОНАЛЕННЯ ЗАСАД СТРАТЕГІЧНОГО АНАЛІЗУ В СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВАХ

В статті обґрунтовано основні напрями удосконалення засад стратегічного аналізу в сільськогосподарських підприємствах. Запропоновано методичний підхід оцінки макрооточення, який уможливлює одночасне і комплексне вивчення його стану, динаміки та порівняльної характеристики. Доведено доцільність та виділено особливості аналізу безпосереднього оточення сільськогосподарського підприємства у розрізі наявних і потенційних конкурентів, споживачів, постачальників, товарів-замінників та суб'єктів опосередкованого впливу. Розкрито підходи до вимірювання потенціалу і здійснення сегментації ринку. Виділено основні компоненти внутрішнього середовища сільськогосподарського підприємства з огляду на специфіку функціонування: маркетинг, виробництво, фінанси, трудові ресурси, внутрішньогосподарська інфраструктура, природно-кліматичні, у тому числі земельні, ресурси. Наведено ключові показники аналізу компонентів внутрішнього середовища і потенціалу товаровиробника. Запропоновано підходи та виділено основні індикатори аналізу альтернативних стратегій.

Ключові слова: стратегічний аналіз, стратегічне управління, стратегія, сільськогосподарське підприємство, зовнішнє середовище, ринковий потенціал, внутрішнє середовище.

стратегічний удосконалення сільськогосподарський макрооточення

In the article the basic directions of improvement principles of strategic analysis in agricultural enterprises. The methodical approach assessment of the macroeconomic environment for the simultaneous and comprehensive study of its condition, dynamics and comparative characteristics. The expediency and analysis of selected features close environment of agricultural enterprises in the context of existing and potential competitors, customers, suppliers, substitutes and subjects of indirect effects. Solved approaches to measuring capacity and implementation of market segmentation. Solved approaches to measuring capacity and implementation of market segmentation. The main components of the internal environment of agricultural enterprises considering the specifics of operation: marketing, production, finance, human resources, internal infrastructure, climatic, including land resources. Shows key performance components analysis of the internal environment and potential producers. The approaches and highlights the main indicators analysis of alternative strategies.

Keywords: strategic analysis, strategic management, strategy, agricultural enterprise, environment, market potential, internal environment.

Постановка проблеми

Сучасний світ надзвичайно динамічний. При чому частота змінюваності різноманітних його параметрів постійно зростає, а характер змін стає дедалі складнішим. В таких умовах процвітання, розвиток, а іноді навіть просте виживання господарюючих суб'єктів доволі часто потребують віртуозного управління, що ґрунтується на глибокому розумінні, своєрідному «відчутті» динамічних процесів та передбаченні майбутніх векторів їхнього руху в глобальному просторі, економіці, соціумі, політико-правовій сфері, розвитку науки, техніки та інновацій, перебігу природних явищ тощо. Саме це стало поштовхом до розвитку в другій половині ХХ ст. нового підходу до управління підприємницькими структурами й усіма суб'єктами ринку - стратегічного менеджменту, роль і значимість якого через півстоліття не тільки не згасли, а й далі посилюються.

Для сільськогосподарських підприємств розвиток стратегічного управління особливо актуальний, адже товаровиробники в сільському господарстві більше порівняно із господарюючими суб'єктами інших галузей економіки наражаються на негативний вплив дестабілізаційних процесів соціально-економічної динаміки. Важливою складовою стратегічного управління, яка дозволяє вчасно передбачити загрози функціонуванню сільськогосподарського підприємства та виявити резерви його майбутнього розвитку, а отже й потребує поглиблення теоретико-методологічних засад і обґрунтування практичних підходів до реалізації, є стратегічний аналіз.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. З огляду на значимість стратегічного аналізу основні аспекти його здійснення активно вивчаються вітчизняними і зарубіжними науковцями. Так, систематизації методів і моделей стратегічного аналізу в управлінні діяльністю сільськогосподарських товаровиробників присвячені роботи Л. О. Мармуль [1]. У дослідженнях Ю. Г. Бондаренко розкриті переваги використання методу SWOT-аналізу при вивчені середовища у процесі формування стратегії, що є найпоширенішим інструментом оцінок [2]. Водночас В. М. Колесник та С. М. Божко запропонували застосовувати рейтинговий підхід у стратегічному аналізу сільськогосподарських підприємств [3]. М. Ю. Кісіль обґрунтував доцільність використання методів економіко-математичного моделювання з урахуванням особливостей виробничих сільськогосподарських процесів та обмежень, які діють при виробництві та реалізації продукції [4]. В свою чергу Є. Ю. Лагода показав ефективність використання системи показників фінансової діагностики у процесі стратегічного аналізу в умовах розробки стратегії сільськогосподарського підприємства, спрямованої на забезпечення його стійкості [5].

Проте, особливості діагностики внутрішнього і зовнішнього середовища з огляду на специфіку аграрної діяльності, оцінювання виробничого і ринкового потенціалу, аналіз стратегічних альтернатив розвитку окремих бізнес- сегментів сільськогосподарських підприємств залишають вивченими не достатньо та потребують подальших досліджень.

Постановка завдання. Виходячи з вищевикладеного метою дослідження стало удосконалення засад стратегічного аналізу як важливої складової управління сільськогосподарським підприємством.

Результати дослідження

Стратегічний аналіз є важливим інструментом створення стратегії сільськогосподарського підприємства. Він спрямований на оцінювання середовища функціонування товаровиробника, вивчення ринку, вимірювання потенціалу господарюючого суб'єкта, аналіз стратегічних альтернатив, оцінку ефективності обраної стратегії тощо. Узагальнено структура стратегічного аналізу як складова управління підприємством наведена на рис. 1.

Початковим етапом аналізу є діагностика зовнішнього і внутрішнього середовища. Зовнішнє середовище являє собою сукупність умов і чинників підприємницького, фінансово-економічного, соціально-культурного, політико-правового, природно-кліматичного і іншого характеру, які утворюються і діють незалежно від господарюючого суб'єкта, проте впливають або потенційно можуть вплинути на його функціонування і розвиток. Зовнішнє середовище є некерованим з боку менеджменту сільськогосподарського підприємства. З певною часткою умовності в його структурі можна виділити компоненти макро- (віддаленого) та мезо- (наближеного) оточення.

Макрооточення зазвичай здійснює лише опосередкований вплив на діяльність сільськогосподарських підприємств, проте у ньому створюються умови, які в решті решт визначають загальний вектор економічної динаміки, а отже й основні стратегічні орієнтири розвитку товаровиробника. Основними компонентами макрооточення є економічна, природна, технологічна, політико-правова, соціально-демографічна, культурна тощо.

Ці компоненти необхідно вивчати по окремих складових за їх станом, тенденціями розвитку та характером впливу на господарську діяльність товаровиробника.

Рис. 1. Аналітична складова стратегічного управління сільськогосподарським підприємством

Так, природна компонента макрооточення для сільськогосподарських підприємств характеризується наявністю, якістю й доступністю природних ресурсів, погодно-кліматичними умовами господарювання, забрудненістю навколишнього природного середовища тощо. Технологічна - включає рівень технологічного розвитку та практичного використання інновацій в аграрній сфері. Політико-правова компонента містить політичну стабільність, долучення держави до глобалістичних процесів у світі, вектор зовнішньополітичної та економічної інтеграції, а також досконалість і стабільність господарського законодавства в країні, розвиток державної регуляторної політики та її вплив на підприємництво тощо. Соціально-демографічна компонента характеризується чисельністю та щільністю населення, особливостями його регіонального розміщення, структурою за віком та освітою, міграційними процесами, рівнем зайнятості тощо. В свою чергу культурна компонента охоплює системи суспільних цінностей і вірувань людей, що також впливає на продовольчі уподобання населення та структуру споживання.

Водночас, основною компонентою макрооточення, що справляє вирішальний вплив на стан і перспективи розвитку сільськогосподарського підприємства, є економічна. Зазвичай її оцінюють за станом загальноекономічної кон'юнктури, розвитком фінансово-кредитної сфери, системою оподаткування, змінами у структурі споживання, рівнем платоспроможного попиту тощо. Проте, дослідженнями встановлено, що аналіз економічної компоненти макрооточення доцільно здійснювати за допомогою комплексу спеціальних індикаторів, що містить такі групи показників: ефективності використання капіталу, інтенсивності діяльності, рівня продовольчої безпеки держави та експортного потенціалу сільського господарства, фінансових ризиків, стану основного капіталу, наявності платіжних проблем, цінової кон'юнктури, зайнятості населення в сільськогосподарському виробництві, інтенсивності інвестиційних процесів та рівня забезпеченості інвестиційних потреб. У процесі аналізу необхідно використовувати три типа показників: аналітичні, що уможливлюють кількісне вимірювання окремих характеристик макросередовища; динамічні, які дають уявлення про зміни індикаторів у часі; порівняльні, що уможливлюють виявлення співвідношень між аналітичними показниками в сільському господарстві й економіці в цілому. Такий методологічний підхід уможливлює одночасне і комплексне вивчення стану, динаміки та порівняльної характеристики макрооточення сільськогосподарського підприємства.

Разом з тим, внаслідок просторової розпорошеності виробництва, залежності його результатів від природно-кліматичних і ґрунтових умов, транспортної інфраструктури та віддаленості від центрів збуту продукції, розвитку економіки району та області, стану платоспроможного попиту місцевої громади і багатьох подібних чинників для сільськогосподарських підприємства особливого значення набуває регіональний аспект оцінок. В якості основних показників аналізу тут доцільно використовувати: щільність сільського населення; рівень доходів на одного сільського мешканця; забезпеченість закладами соціальної сфери; валовий регіональний продукт на одну особу; рівень платоспроможності та самофінансування регіону; забезпеченість з розрахунку на 1 га сільськогосподарських угідь: сукупним та власним капіталом, основними й оборотними засобами; віддача 1 га сільськогосподарських угідь у вигляді: валової продукції, виручки, валового та чистого прибутку.

Аналіз безпосереднього оточення сільськогосподарського підприємства спрямований на вивчення шести ключових компонентів. Зазначимо, що зазвичай у стратегічному аналізі виділяють п'ять компонентів наближеного оточення: конкуренти в галузі, потенційні конкуренти, покупці, постачальники та товари-замінники. Для сільськогосподарських підприємств в якості шостої компоненти необхідно аналізувати суб'єкти опосередкованого впливу, що спричинено специфікою діяльності. Так, наприклад, розвиток органічного землеробства, бджільництва, виробництва екологічно чистих продуктів тваринництва в сільськогосподарських підприємствах ускладнений, а іноді взагалі не можливий в тому разі, коли сусідні господарства провадять діяльність традиційним інтенсивним способом з активним використанням мінеральних добрив, засобів захисту рослин, генетично-модифікованих організмів тощо. Адже використання хімічних речовин та інших засобів інтенсивного землеробства забруднює повітря, ґрунти та водоймища, призводить до отруєння природних ресурсів, які використовуються не лише господарствами з інтенсивним типом виробництва, а й підприємствами-сусідами.

Ефективному функціонуванню сільськогосподарських підприємств може завадити відсутність об'єктів інфраструктури, розвиненої шляхової мережі, транспортного сполучення, зв'язку тощо. Погіршує забезпечення висококваліфікованими кадрами та, у такий спосіб, умови і можливості ведення діяльності й відсутність закладів соціально-культурної сфери, побутового обслуговування, торговельної мережі тощо.

Отже, деякі види виробництв, господарюючі суб'єкти та об'єкти інфраструктури можуть здійснювати вирішальний, хоча і опосередкований вплив на діяльність сільськогосподарських підприємств. При цьому вони не пов'язані з товаровиробником прямо, а є суб'єктами опосередкованого впливу. Під час аналізу доцільно вивчати тенденції розвитку цих суб'єктів, характер, ступінь та наслідки їхнього впливу на функціонування підприємства, а також виявляти і оцінювати ймовірну реакцію товаровиробника з метою усунення перешкод власній господарській діяльності.

При оцінюванні наявних та потенційних конкурентів потрібно вивчати їх присутність у галузі, конкурентні позиції на ринку та конкурентні переваги, обсяги продажів та частки ринку, якість товарів, ритмічність і строки постачання тощо. У зв'язку з вектором євроінтеграції нашої держави та намаганням товаровиробників закріпитися на світових і європейських аграрних ринках важливо приділяти увагу вивченню відповідності продукції конкурентів і самого сільськогосподарського підприємства світовим стандартам якості.

При оцінюванні споживачів необхідно аналізувати їх наявність, платоспроможність, споживчий потенціал, територіальне розташування. З огляду на залежність споживчого кошику від віку, статі, стану здоров'я громадян, навіть їх освіти, релігійних переконань, поглядів на культуру харчування, різноманітних соціально-психологічних характеристик, положення в суспільстві, манери поведінки, смаків, звичок, традицій тощо, усі ці характеристики споживачів доцільно вивчати у процесі аналізу.

Аналіз постачальників має ґрунтуватися на вивченні асортименту їхніх товарів, рівня спеціалізації, ритмічності поставок, ціни і вартості товарів, якості, гарантій тощо.

Певні особливості, що витікають зі специфіки роботи сільськогосподарських підприємств та функціонування продовольчого ринку, відбиваються на підходах до аналізу товарів-замінників. Зазвичай у стратегічному управлінні такими товарами-замінниками розуміють аналогічні за якістю або ключовими характеристиками продукти, які значно різняться за ціною продажу, наприклад - м'ясо індички і м'ясо курки. При зростанні ціни на один з таких товарів-замінників автоматично збільшується попит на інші. Поряд з тим, товари-замінники можуть замінювати звичні продукти, проте при цьому забезпечувати ряд інших нецінових переваг, наприклад нижчу калорійність, відсутність шкідливих домішок, простоту використання, більший термін зберігання, кращі умови транспортування та переробки тощо. Наприклад - звичайне та порошкове молоко, натуральні та концентровані соки тощо.

Проте, товари-замінники на продовольчому ринку доцільно розглядати значно ширше. Адже, як показує досвід, в харчовому раціоні замінювати один одного можуть навіть ті продукти, які абсолютно не є аналогами. Наприклад, зниження купівельної спроможності населення призводить до скорочення споживання м'яса, сирів, яєць, фруктів, овочів. Натомість збільшується споживання картоплі, хлібобулочних виробів, круп. У цьому разі замінниками стають різні як за ціною, так і за основними якісними характеристиками товари.

Крім того, розвиток та поширення різних культур харчування, вегетаріанства, вживання сирих продуктів тощо призводить до викривлення структури споживання та замінювання одних продуктів іншими без їх цінового або якісного зв'язку, що також потрібно враховувати у процесі аналізу мезооточення сільськогосподарських підприємств.

По завершенню аналізу зовнішнього середовища необхідно оцінити потенціал ринку та здійснити його сегментацію. Під потенціалом ринку розуміють верхню межу попиту, його максимальне кількісне або вартісне значення в певний проміжок часу. Вимірювання потенціалу ринку проводять здебільшого на основі спеціальних прийомів аналізу і обчислення його місткості за: структурними характеристиками; індексом дослідної панелі; рівнем інтенсивності споживання товару; сумою первинного, повторного і додаткового продажів; методом ланцюгових відношень.

Усіх споживачів ринку доцільно поділити на окремі групи, які вирізняються між собою потребами і вимогами щодо ціни і якості товарів, виділити частки ринку, здійснивши у такий спосіб його сегментацію. В кінцевому підсумку сегментація ринку передбачає вибір цільових сегментів, які найбільше відповідають можливостям сільськогосподарського підприємства та особливостям розвитку ринку.

Наступною складовою стратегічного аналізу є оцінювання внутрішнього середовища сільськогосподарського підприємства - частини загального середовища, яка перебуває в межах господарюючого суб'єкта, формується ним та є здебільшого керованою в боку менеджменту товаровиробника. Внутрішнє середовище не залежить від організаційно-правової форми підприємства та об'єднує всі функціональні сфери його господарської діяльності. Основними компонентами внутрішнього середовища сільськогосподарського підприємства з огляду на специфіку функціонування є: маркетинг, виробництво, фінанси, трудові ресурси, внутрішньогосподарська інфраструктура, природно-кліматичні, у тому числі земельні, ресурси, якими розпоряджається господарюючий суб'єкт. Кожну з цих компонентів необхідно відокремлено аналізувати за допомогою комплексу чинників.

Основними показниками, що характеризують маркетинг сільськогосподарського підприємства, є: різноманітні дані про продукцію, що виробляє підприємство, її якість, асортимент, обсяги; частка ринку, яку займає товаровиробник, його рейтингові конкурентні позиції; стан системи збуту, використовувані технологій просування товарів на ринок; наявність та якість реклами; наявність торгових марок товаровиробника; імідж продукції на ринку тощо.

Виробництво, як складову внутрішнього середовища, характеризують такі показники: наявність, стан і забезпеченість з розрахунку на одиницю площі чи діяльності основними засобами; рівень диверсифікації виробництва; склад і структура вироблюваних продуктів; забезпеченість ресурсами та їхня доступність; переваги розташування; екологічна безпека виробничих процесів тощо.

Фінансову сферу характеризують показники: забезпеченість та структура активів; структура джерел фінансування, рівень фінансової автономії; забезпеченість оборотними коштами; фінансові результати господарювання, зокрема отримуваний чистий прибуток, рентабельність капіталу та діяльності; обсяг капітальних вкладень та загалом інвестицій у виробництво тощо.

Вивчення трудових ресурсів необхідно здійснювати по таких напрямах: управлінський персонал та спеціалісти підприємства; кваліфікація працівників; ефективність кадрової політики; застосовувана система стимулів для мотивування працівників і її ефективність; плинність кадрів; спроможність підприємства залучати додаткових працівників, у тому числі й на сезонні роботи, та рівень їх кваліфікації і таке інше.

Також необхідно вивчати інфраструктурну, ресурсну і інноваційну складову внутрішнього середовища за наявністю, забезпеченістю, інтенсивністю й ефективністю використання тощо.

По результатах вивчення внутрішнього середовища сільськогосподарського підприємства визначають його стратегічний потенціал - сукупність економічних, фінансових, техніко-технологічних, кадрових, організаційних та управлінських можливості товаровиробника, які можуть бути використані для досягнення його стратегічних цілей.

На наступному етапі аналізу необхідно визначити стратегічні альтернативи розвитку окремих бізнес-сегментів (напрямів діяльності чи окремих продуктів) сільськогосподарського підприємства. Під стратегічними альтернативи слід розуміти набір різних варіантів стратегій, які уможливлюють досягнення основних цілей підприємства в межах обраного напряму діяльності й існуючих обмежень на використання ресурсів. Генерація і оцінювання стратегічних альтернатив здійснюється за допомогою найрізноманітніших моделей: «кривої досвіду», «життєвого циклу попиту», «товар - ринок» тощо. В основу аналізу покладено врахування з одного боку стану зовнішнього середовища, а з другого - характеристику внутрішніх процесів. При цьому, індикатори, що дозволяють оцінити внутрішнє і зовнішнє середовище можуть різнитися. Дослідженнями з'ясовано, що для сільськогосподарських підприємств оптимальним індикатором оцінок зовнішнього середовища є прогнозований темп зростання місткості ринку, а внутрішнього середовища - рівень використання внутрішнього потенціалу.

Наведені вище підходи висвітлюють загальні принципи стратегічного аналізу. Проте, багато аспектів його реалізації залежить від індивідуальних особливостей сільськогосподарського підприємства, поточного стану бізнес-середовища, прогнозованих перспектив його зміни в майбутньому й від низки інших чинників.

Висновки з даного дослідження та перспективи подальших наукових розвідок

Стратегічний аналіз є важливою складовою стратегічного управління сільськогосподарським підприємством. Він включає оцінювання зовнішнього і внутрішнього середовища, визначення потенціалу ринку й товаровиробника, аналіз стратегічних альтернатив тощо. У сільськогосподарському підприємстві стратегічний аналіз вирізняється рядом особливостей, зумовлених специфікою діяльності товаровиробників, функціонування аграрних ринків, впливом оточення тощо.

Перспективи подальших наукових розвідок у даному напрямку пов'язані з необхідністю удосконалення методичних підходів аналізу функціональних стратегій сільськогосподарського підприємства, а також оптимізацією оцінок стратегічних альтернатив.

Література

1. Мармуль Л. О. Роль стратегічного аналізу в управлінні виробничою діяльністю сільськогосподарських підприємств / Л. О. Мармуль // Наукові праці Полтавської державної аграрної академії. Серія: Економічні науки. - Вип. 2, Том 1. - 2011. - С. 152 - 157.

2. Бондаренко Ю. Г. Стратегічний аналіз умов розвитку сільськогосподарських підприємств [Електронний ресурс] / Ю. Г. Бондаренко // Вісник Харківського національного технічного університету сільського господарства: Економічні наук. Вип. 112. - Харків: ХНТУСГ. - 2011. - 519 с. - Режим доступу:http://khntusg.com.ua/files/sbornik/vestnik_112/18.pdf.

3. Колесник В. М. Розробка стратегії розвитку аграрних підприємств [Електронний ресурс] / В. М. Колесник, С. М. Божко // Ефективна економіка. - 2009. - № 3. - Режим доступу: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=49.

4. Кісіль М. Ю. Особливості використання методів економіко-математичного моделювання в стратегічному менеджменті сільськогосподарських підприємств[Електронний ресурс] / М. Ю. Кісіль // Ефективна економіка. - 2011. - № 10. - Режим доступу: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=377.

5. Лагода Є. Ю. Стратегічне управління як основа фінансової стійкості аграрних підприємств [Електронний ресурс] / Є. Ю. Лагода // Наукова електронна бібліотека періодичних видань НАН України / Проблемы материальной культуры - Экономические науки. - Режим доступу: http://dspace. nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/34999/09-Lagoda.pdf?sequence=1.

References

1. Marmul, L. О. (2011) “A role in managing strategic analysis of industrial activity farms”, Proceedings of Poltava State Agrarian Academy. Series: Economics, vol. 2,volume 1, рр. 152 - 157.

2. Bondarenko, G. (2011) “Strategic analysis of the conditions of agricultural enterprises”, Journal of Kharkov National Technical University of Agriculture, Economic Sciences, [Online], vol. 112, available at: http://khntusg.com.ua/files/sbornik/vestnik_112/18.pdf.

3. Kolesnik, V. and Divinity, S. (2009) “Development strategy of agricultural enterprises”, Efficient Economy, [Online], vol. 3, available at: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=49.

4. Kisil, M. (2011) “Features of methods of economic-mathematical modeling in strategic management of agricultural enterprises”, Efficient Economy, [Online], vol.10, available at: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=377.

5. Lagoda, E. “Strategic management as a basis for the financial sustainability of agricultural enterprises”, Problems materyalnoy culture. Economic Sciences, available at: http: // dspace. nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/34999/09-Lagoda.pdf?sequence=1.

Размещено на Allbest.ru