Модель ефективності системи управління якістю у ВНЗ

Размещено на http://www.allbest.ru/

Модель ефективності системи управління якістю у ВНЗ

Я. М. Манькута

аспірант

Основною метою розробки і впровадження системи управління якістю є поліпшення, впорядкування, оптимізація роботи ВНЗ, забезпечення його дієздатності, високої конкурентоспроможності випускників, підвищення якості навчання, удосконалення навчального процесу і його відповідність міжнародним стандартам якості ISO серії 9000. У сучасних умовах українські ВНЗ використовують стандарти як засіб позиціонування, хоча їх головне призначення - розвиток особистості на користь собі і суспільству. Ефективність системи управління якості залежить від етапу її розвитку.

В роботі побудовано модель ефективності системи управління якістю ВНЗ на етапах її розробки, побудови, впровадження та функціонування за рахунок використання процесного підходу, зокрема виділення характеристик бізнес-процесів та їх зважування за методом «золотого перерізу». Модель дозволяє оцінювати ефективність системи управління якістю та досліджувати її динаміку.

Ключові слова: якість, освітня послуга, оцінювання, ВНЗ, ефективність, процесний підхід.

The main purpose of developing and implementing a quality management system is improving, streamlining, optimization of the university, and ensure its capacity, highly competitive graduates, enhance learning, improve the educational process and its compliance with international quality standards ISO 9000. Ukrainian universities use the standards as a means of positioning although their main purpose - personal development in favor themselves and society in the modern world. The effectiveness of the quality management system depends on the stage of its development.

The author developed a model of efficiency for quality management in universities stages of development, construction, implementation and use by the use of the process approach, including the allocation characteristics of business processes and their weighting method "golden section". The model allows to evaluate the effectiveness of the quality management system and explore its dynamics.

Key words: quality, educational services, evaluation, university, efficiency, process approach.

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями. Ефективне управління вищим навчальним закладом в умовах сучасних ринкових відносин набуває особливо актуального значення у зв'язку з появою нових вимог, що висуваються ринком праці, учасником якого виступає ВНЗ. Ці вимоги обумовлені вступом України до Світової організації торгівлі, приєднанням до Болонського процесу, спрямованістю державної політики на інтеграцію української системи вищої освіти у світову систему вищої освіти тощо. Для адекватного механізму реагування на вимоги необхідна система управління якістю, орієнтована на задоволення потреб споживачів освітніх послуг.

Треба відзначити, що завдання широкого впровадження системи управління якістю освітніх послуг органічно входить в комплекс взаємопов'язаних завдань, що вирішуються в рамках вдосконалення управління та підвищення його якості. Управління якістю освітніх послуг і всіх сформованих адміністративно-господарських функцій освітнього закладу повинно реалізовуватись як єдиний процес, що відрізняється за специфічними цілями, завданнями і методами.

Але поряд з реалізацією процесного підходу в системі управління якістю необхідним є забезпечення її ефективності, виконання вимог, що висуваються до неї та реалізація можливостей.

Водночас оцінювання системи управління якістю передбачає використання некількісних показників, зокрема й ефективності, отже потребується модель, що враховувала б якісні і кількісні фактори, а також давала би відповідь щодо змін ефективності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Якість - сукупність властивостей об'єкта для забезпечення одержання певних результатів, що не включає до себе характеристики ресурсів, які використовуються для отримання цих результатів [1].

Якість освіти у ВНЗ - це комплексна характеристика процесів виховання і навчання людини в системі вищої школи, яка задовольняє потреби зацікавлених осіб і представляє собою сукупність одержуваних результатів без включення показників ресурсів (наприклад, грошових коштів), що використовуються в цих процесах [2].

В наведеному випадку досить проблематичним є розмежування властивостей та ресурсів ВНЗ, тому більш доцільно використовувати поняття «інтегральної якості освіти у ВНЗ» з виокремленням результативної характеристики «ефективність ВНЗ».

На думку автора [3] «система управління якістю освіти у ВНЗ» може бути представлена як ієрархічна структура.

Проблема оцінювання ефективності системи якості ВНЗ на сьогодні актуальна як в Україні, так і за кордоном. В роботах В. Батіщева, А. Варшавського, Ю. Адлера, Л. Заварикіної, Ф. Ван Вухта, Д. Хьюстона, приділено увагу побудові ієрархічних показників, а також багатомірному ранжуванню [4-9].

За національним стандартом України під системою управління якістю варто розуміти систему управління, спрямовану на контролювання діяльності організації стосовно якості [10].

Організація системи управління якістю відбувається на основі виконання основних положень ДСТУ ISO 9000:2007 «Система управління якістю. Основні положення та словник термінів» [10], вимог ДСТУ ISO 9001:2009 «Система управління якістю. Вимоги» [11], з урахуванням специфічних особливостей освітньої галузі, зокрема вимог стандарту ДСТУ-П IWA 2:2007 «Система управління якістю. Настанови застосування ISO 9001:2000 у сфері освіти» [12] та «Стандартів і рекомендацій для гарантії якості вищої освіти на Європейському просторі», розроблених Європейською асоціацією по гарантії якості вищої освіти ENQA за прямим дорученням Конференції міністрів освіти європейських країн, що підписали Болонську декларацію [13].

Але аналіз цих стандартів не дає відповіді відносно визначення ефективності системи управління якості.

Формулювання цілей статті. Метою роботи є побудова моделі ефективності системи управління якості у ВНЗ.

Виклад основного матеріалу дослідження з повним обгрунтуванням отриманих наукових результатів. Система управління якістю в своєму розвитку проходить наступні етапи: розробка, побудова, впровадження, використання. На кожному етапі потребується певна модель, що дозволяє максимізувати її ефективність. При розробці системи управління якістю у ВНЗ слід дотримуватися наступних вимог: - система повинна бути придатною для її сертифікації; компактною, зрозумілою та зручною; приносити практичну користь ВНЗ; давати можливість використання її як основи інформаційної моделі діяльності навчального закладу.

Побудова системи управління якістю повинна розглядатися як пріоритетний проект, спрямований на всебічне поліпшення діяльності ВНЗ, який проводиться вищим керівництвом навчального закладу. На цьому етапі ефективність забезпечується максимальною деталізацією бізнес процесів та їх власників. Визначимо етапи побудови ефективної системи управління якістю.

I. Підготовчий етап

1. Прийняття рішення про розробку системи управління якістю освітніх послуг відповідно до концепції та вимог стандартів серії ISO 9000.

1.1. Призначення відповідального за систему управління якістю освітніх послуг.

1.2. Створення керівних і робочих відділів з розробки та впровадження системи управління якістю освітніх послуг.

1.3. Підготовка власних кадрів.

2. Базове навчання вищого керівництва, керівників середньої ланки, членів робочої групи і співробітників.

2.1. Аналіз вимог, що пред'являються до системи управління якістю освітніх послуг і визначення організаційно-методичних підходів до формування системи управління якістю освітніх послуг.

2.2. Видання наказу про початок розробки системи управління якістю освітніх послуг.

ІІ. Етап проектування системи управління якістю освітніх послуг.

1. Розробка документації.

1.1. Аналіз існуючої документації.

1.2. Розробка Політики і цілей у сфері якості.

1.3. Розробка структури процесів системи управління якістю освітніх послуг (1-2 рівень).

1.4. Розробка організаційної структури системи якості освітніх послуг.

1.5. Розробка положення про структурний підрозділ з урахуванням вимог системи управління якістю освітніх послуг.

1.6. Розробка матриці відповідальності за процеси системи управління якістю освітніх послуг.

2. Розробка ієрархії документації системи управління якістю освітніх послуг та вимог до оформлення та змісту документації системи управління якістю освітніх послуг.

3. Розгортання цілей за якістю.

3.1. Встановлення показників і цілей для керівництва й їх відстеження.

ІІІ. Етап документування системи управління якістю освітніх послуг.

1. Розробка обов'язкової документації системи управління якістю освітніх послуг.

1.1. Розробка Положення з якості - ПЯ.

1.2. Розробка Документованої процедури (ДП) «Управління документацією».

1.3. Розробка ДП «Управління записами».

1.4. Розробка ДП «Проведення внутрішніх аудитів».

1.5. Розробка ДП «Управління невідповідностями».

1.6. Розробка ДП «Коригувальні та запобіжні дії».

2. Збір та актуалізація документації третього рівня: робочі інструкції, внутрішньовузівські положення про реалізацію процесів (прийом абітурієнтів, практика, сесії і т.д.), положення про структурний підрозділ, посадові інструкції тощо.

3. Розробка алгоритмів процесів.

4. Розробка форм записів за якістю.

5. Складання табеля і альбому форм документів.

6. Створення електронної інформаційної системи управління якістю освітніх послуг, яка буде відображати всі документи.

IV. Впровадження системи управління якістю освітніх послуг.

1. Видання наказу про впровадження проекту системи управління якістю освітніх послуг.

2. Проведення внутрішнього аудиту.

2.1. Складання програми внутрішнього аудиту.

2.2. Проведення внутрішнього аудиту.

2.3. Складання звіту по внутрішньому аудиту.

2.4. Складання плану коригувальних дій.

2.5. Проведення заходів коригувальних дій.

V. Сертифікація системи управління якістю освітніх послуг.

1. Вибір органу, що сертифікує й подача заявки на сертифікацію.

2. Проведення аудиту «на місці».

3. Складання плану коригувальних та попереджувальних заходів на основі результатів перевірки.

4. Реалізація плану коригувальних й попереджуючих заходів на основі результатів перевірки.

5. Інспекційний контроль системи управлення якістю.

Впровадження та використання системи управління якістю в ВНЗ неможливе без визначення оцінки її поточного стану - ефективності, що характеризується певною множиною показників або факторів. Оскільки система управління якістю в ВНЗ орієнтована на управління бізнес-процесами, то ці фактори повинні відповідати процесам ВНЗ й водночас бути узгодженими за інформацією.

Ця задача найчастіше формулюється як побудова інтегрального показника системи управління якістю ВНЗ.

В роботі О. Марковського [14] зазначено, що технологія застосування принципу золотого перерізу до розв'язання проблеми побудови інтегрального показника є універсальною, і може бути представлена у вигляді поетапної процедури таким чином.

Етап 1. Виділення множини факторів та побудова бінарного дерева, вершинами якого є обрані фактори.

Етап 2. Зважування вершин отриманого бінарного дерева, яке виконується на основі принципу золотого перерізу. На кожному рівні дерева міститься дві вершини, більш важлива зважується вагою 0,62, менш важлива отримує вагу 0,38. Процедура зважування виконується послідовно від вершини - кореня дерева до його кінцевих вершин.

Етап 3. Застосування побудованого зваженого дерева до прийняття рішень.

Будуватимемо структуру якості бізнес-процесів ВНЗ у вигляді бінарного дерева, враховуючи принцип гармонізації, тобто виконуючи перший етап побудови структури із використанням технології “золотого перерізу” (рис. 1).

Рис. 1. Структура системи управління якістю ВНЗ

якість навчання золотий переріз

Перший рівень декомпозиції відображає розподіл системи управління якістю на якість процесу та якість результатів. В якості процесів можна виділити два основних напрями:

- відповідність зовнішнім вимогам до освітніх послуг, тобто відповідність Болонському процесу, а також нормативним вимогам держави. На цьому рівні суттєвою є науково-методична діяльність, а саме рівень наукового потенціалу (визначається кількістю докторів, кандидатів та незахищених викладачів), інтенсивність наукової діяльності (визначається кількістю наукових праць за певний проміжок часу, зокрема за індексами цитування, кількістю монографій, очною участю в міжнародних конференціях), частка акредитованих освітніх послуг (може обчислюватись як середній термін до проведення наступної акредитації), рівень методичного забезпечення;

- відповідність внутрішнім вимогам до освітніх послуг. Передбачається, що ВНЗ вже впроваджує систему управління якістю, тому суттєвою є частка освітніх послуг, що відповідають стандарту якості та кількість персонально відповідальних осіб як власників бізнес-процесів ВНЗ. Окрім цього суттєвим є виявлення суперечностей в системі внаслідок неякісних процесів, що може призвести до втрати студентів (відрахування їх за різними причинами), а також нездатності системи виконувати вимоги внаслідок суб'єктивно-об'єктивних причин.

В гілці «якість результатів» можна виокремити два напрями:

- задоволеність споживачів, що визначається якістю, обсягом фінансових результатів;

- ступінь виконання критеріїв результативності.

Декомпозицію можна проводити до рівня, на якому відбувається однорідність з точки зору впливу на бізнес-процеси системи управління якістю.

Оскільки певна кількість показників є нечіткими, то для їх кількісного оцінювання доцільно представляти їх в вигляді лінгвістичних змінних ,

де - назва лінгвістичної змінної;

- множина її значень (терм-множина), що включає назви нечітких змінних, областю визначення для яких є Х;

- синтаксична процедура, що дозволяє оперувати елементами терм-множини T, зокрема генерувати нові терми;

M - семантична процедура, що дозволяє перетворити кожне нове значення лінгвістичної змінної, що створене процедурою G, в нечітку змінну, тобто сформувати відповідну нечітку множину.

Семантична процедура M повинна бути такою, що кожна вершина дерева структури системи управління якістю має значення вершини , за різних G.

Окремо зважимо кожну вершину коефіцієнтом гармонійності , який визначається за принципом золотого перерізу та приймає значення від 0 до 1. На рис. 2 подано перенумеровані вершини дерева структури з визначеними коефіцієнтами гармонійності.

Рис. 2. Коефіцієнти ідеальної структури

Обчислення інтегрального показника системи управління якістю проводиться за формулою:

, (1)

де i - номер вершини, i=6, 7, 10, 12-19.

Висновки з даного дослідження і перспективи подальших розвідок у даному напрям

В роботі побудовано модель ефективності системи управління якістю ВНЗ на етапах її розробки, побудови, впровадження та функціонування за рахунок використання процесного підходу, зокрема виділення характеристик бізнес процесів та їх зважування за методом «золотого перерізу». Модель дозволяє оцінювати ефективність системи управління якості та досліджувати її динаміку.

Перспективою подальших наукових розробок є апробація моделі.

Список літератури

1. Качалов В.А. Стандарты ИСО 9000 и проблемы управления качеством в вузах (записки Менеджера качества) // В.А. Качалов. М: ИздАТ, 2001. -- 128 с.

2. Новиков Д.А. Как оценивать качество образования? / Д.А. Новиков [Электронный ресурс] -- Режим доступа. -- URL: http://www.anovikov.ru/artikle/kacth_obr.htm

3. Комкина Т.А. Исследование показателей качества образования в Российской Федерации с учетом региональных особенностей / Т.А. Комкина : диссертация … кандидата экономических наук: 08.00.05. М., 2012. -- 175 с.

4. Батищев В.И. Разработка модели качества знаний с учётом динамики процесса квалиметрии / В.И. Батищев, В.В. Жиров // Математическое моделирование и краевые задачи. Труды восьмой Всероссийской научной конференции с международным участием . - Самара: СамГТУ, 2011. - С.130-134.

5. Варшавский А.Е. Анализ двух основных рейтингов университетов / А.Е. Варшавский, Т.А. Комкина // Прикладная эконометрика, Москва - 2011. - №3 (23). - С.57-78.

6. Адлер Ю.П. А ВУЗ и ныне там // Стандарты и качество. -- 2002. -- № 4. -- С. 66--68.

7. Заварыкина Л.В. Сравнительный анализ международных методологий ранжирования высших учебных заведений / Л.В. Заварыкина, А.С. Лопатина, О.В. Перфильева // Вестник международных организаций, - 2012, - № 1, - С.70-121.

8. Ван Вухт Ф. Многомерное ранжирование: новый инструмент прозрачности в области высшего образования / Ф. Ван Вухт, Д. Вестерхайден // Вестник международных организаций, - 2012, - № 1, - С.9-33.

9. Houston D. Rethinking Quality and Improvement in Higher Education / D. Houston // Quality Assurance in Education. 2008. Vol. 16. No.1. P. 61--79.

10. Система управління якістю. Основні положення та словник термінів (ISO 9000:2005, IDT): ДСТУ ISO 9000:2007. [На заміну ДСТУ ISO 9000:2001; чинний від 2007-09-03]. - К.: Держспоживстандарт України, 2008. - 35 с.

11. Система управління якістю. Вимоги (ISO 9001:2008, IDT): ДСТУ ISO 9000:2009. [На заміну ДСТУ ISO 9001:2001; чинний від 2009 06 22]. - К.: Держспоживстандарт України, 2009. - 33 с.

12. Системи управління якістю. Настанови щодо застосування ISO 9001:2000 у сфері освіти: (IWA 2:2003, IDT): ДСТУ IWA-П 2:2007. - [Уведено вперше; чинний від 2008-01-01]. - К.: Держспоживстандарт України, 2008. - 62 с.

13. Стандарты и рекомендации для гарантии качества высшего образования в европейском пространстве. - Йошкар-Ола: Аккредитация в образовании, 2008. - 58 с.

14. Марковський О.В. Моделі структури в системі ризик-менеджменту банку / О.В. Марковський // Моделювання управління життєздатністю комерційного банку : монографія / за заг. ред. д.е.н., проф. Л.Н. Сергєєвої. - Запоріжжя : КПУ, 2011. - С. 81-103.

Размещено на Allbest.ru