Інноваційні проекти - головні чинники антикризового управління

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІННОВАЦІЙНІ ПРОЕКТИ ? ГОЛОВНІ ЧИННИКИ АНТИКРИЗОВОГО УПРАВЛІННЯ

Устимчук К., Курінна І.Г.

Дніпропетровський національний університет

імені Олеся Гончара (Україна)

Інноваційні процеси припускають, не тільки існування критерію отримання прибутку, який регулюється параметрами зміни цін і економії на поточних витратах при виробництві кінцевої продукції, а й структурну перебудову виробничої діяльності, розширення номенклатури та підвищення якості товарів і послуг, які повинні бути орієнтовані на облік споживчих переваг. Стратегія підвищення конкурентоспроможності суб'єктів господарювання на основі зменшення витрат і зниження цін на товари і послуги може бути використана в короткостроковому планової періоді. Вона не забезпечує сталий розвиток компанії на довгострокову перспективу. Інноваційний сценарій розвитку компаній є більш результативним, так як здійснення науково-дослідних розробок, пошук технологій прориву, розвиток людського капіталу в умовах економіки знань забезпечує поступальний розвиток суб'єктів господарювання і розробку сценаріїв їх стійкого стану на ринку товарів і послуг.

На думку П. Друкера, існують певні чинники, які визначають впровадження інноваційних підходів в умовах структурної перебудови регіональних соціально-економічних систем [1]:

1) виникнення непередбаченого сценарію розвитку подій на зовнішньому і внутрішньому ринках, які вимагають гнучкої реакції і зміни сценарію розвитку;

2) низька ефективність прогнозів і розроблених сценаріїв розвитку соціально-економічних систем в силу різкої зміни параметрів зовнішнього середовища і кон'юнктури світового ринку;

3) інновації, які є необхідною умовою перетворення негативних моментів виробничих процесів і технологічних ланцюжків, які в стратегічному плані дозволять їх усунути;

4) структурна перебудова галузевого, регіонального і світового ринків товарів і послуг;

5) зміна тенденцій і показників демографічних параметрів на регіональному і світовому ринку;

6) культурно релігійні, ціннісні характеристики в розвитку споживчого ринку та його перетворення; інноваційний управління ринковий потенціал

7) дослідження і відкриття, що формують положення економіки знань, що відображають тенденції розвитку науково-технічних перетворень.

Кінцевим результатом використання інтелектуального капіталу є його різні форми реалізації, які залежать від обсягу фундаментальних знань і практичних умінь з використанням сучасних інформаційно-комунікаційних технологій, які визначають практичну значущість управлінських рішень в техніко-технологічному процесі, організаційних перетвореннях систем управління, стимулах і мотиваціях персоналу.

Під впливом досягнень науково-технічного прогресу відбулися зміни в системі управління інноваційною діяльністю суб'єктів господарювання. В умовах економіки знань наукові дослідження, винаходи, здійснення інноваційних проектів стають головними чинниками антикризового управління та структурної перебудови соціально-економічних систем. Інновації, по суті, є результатом перетворення нових знань і умінь, кінцевим підсумком яких стають передові організаційно-економічні структури, технологічні ланцюжки, інформаційно-комунікаційні зв'язки, підвищення якості товарів і послуг. Під інноваційним потенціалом розуміються умови, показники, чинники, що забезпечують підвищення результативності використання виробничих, технологічних, інвестиційних і кадрових ресурсів при поєднанні інтересів суспільства і підприємницьких структур на основі впровадження досягнень науково-технічного прогресу.

Для українських компаній використання інновацій ефективно пов'язано зі змінами в організаційній структурі, мотиваційних стимулів, систем управління, розподіл посадових функцій і координації діяльності структурних підрозділів і робочих колективів з метою комплексного здійснення процесів інноваційної діяльності на всіх рівнях управління.

Зміна положення України на світовому ринку товарів і послуг та тенденції трансформації ринкової кон'юнктури внутрішнього ринку вимагають пріоритетного розвитку комерційних і господарських видів інноваційної діяльності, які спрямовані на вдосконалення технологічних ланцюжків, продуктів або товарів, організаційно-управлінські та соціально-психологічні трансформації господарської діяльності. Еволюція наукових підходів до поняття інноваційна діяльність відбувалася під впливом розвитку пріоритетних напрямків технологічних укладів, що відображають тенденції розвитку науково-технічного прогресу. У більшості наукових досліджень доведено, що за останні двадцять років роль інноваційних процесів в зростанні валового внутрішнього продукту, поступальному розвитку соціально-економічних систем, підвищення рівня і якості життя населення в регіонах і розвинених країн істотно збільшилася, і намітилися тенденції до перетворення інновацій в провідний чинник зростання виробництва.

Список використаних джерел

1. Друкер П. Энциклопедия менеджмента; пер. с англ. / П.Ф. Друкер. - М.: Издательский дом "Вильямс", 2004. - 432 с.

2. Гринько Т.В. Подходы к потребности предприятия во внедрении инноваций / Т.В. Гринько, О.П. Крупський // Economics, management, law: innovation strategy: Collection of scientific articles (2016, Zhengzhou, China) - Zhengzhou: Henan Science and Technology Press. - P. 109-115.

Размещено на Allbest.ru