Значення факторингу в системі стратегічного управління підприємством

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Стратегічне управління діяльністю підприємств здійснюється в умовах динамічної зміни факторів зовнішнього та внутрішнього середовища, які впливають на якість розробки корпоративних бізнес-моделей. Тому, важливими теоретичними і прикладними аспектами, які потребують подальшого опрацювання, є поглиблення парадигми стратегічного управління компанією крізь призму положень концепції бізнес-моделювання, що надає можливість уточнення поняття «бізнес-модель» компанії, визначення основних характеристик бізнес-моделі, формування комплексної системи оцінки ефективності та стійкості бізнес-моделі управління в умовах мінливості факторів середовища.

Система стратегічного управління компанією в сучасних умовах передбачає реалізацію комплексу управлінських дій, спрямованих на формування динамічної структури, здатної вести неперервну у часі та економічно успішну щодо досягнення поставлених стратегічних цілей діяльність в умовах постійного впливу факторів зовнішнього та внутрішнього середовища, зберігаючи при цьому ознаки цілісності і рівноваги соціально-економічної системи. У роботі детально обґрунтовано взаємозв'язок бізнес-моделей та корпоративної стратегії компанії (рис. 1).

Сазонцем І.Л. розкрито здатність компаній функціонувати та розвиватись в умовах мінливого внутрішнього і зовнішнього середовища, перебуваючи при цьому у стані динамічної рівноваги у визначений період часу в конкретній ринковій ситуації. Така динамічна рівновага може бути інтерпретована як стан економічної стійкості. Водночас економічну стійкість можна розглядати як критерій прийняття стратегічних рішень, як ключову конкурентну перевагу компанії з досягненням цілей стратегій та ефективності використання корпоративної бізнес-моделі.

Рис. 1. Бізнес-модель формування корпоративної стратегії

факторинг конкурентний стратегічний корпоративний

У процесі розробки корпоративної бізнес-моделі діяльності суб'єктів страхування життя і забезпечення певного рівня стратегічного управління стійкості у перспективі важливим є урахування зовнішніх та внутрішніх факторів. До «ядра» основних факторів включаються керовані компанією внутрішні фактори: достатність обсягу страхових резервів, статутний фонд, страхові виплати, обсяги надання послуг або виробництва продукції, портфель заказів. Із зовнішніх, некерованих компанією факторів, до складу «ядра» відносять: темп економічного росту, рівень фінансової освіченості та страхової культури населення, рівень інфляції та цінові очікування, рівень платоспроможного попиту на продукцію та послуги компанії. Стійкість ринку розглянуто як важливий фактор зовнішнього середовища, що створює передумови для стійкого функціонування компанії.

Зарубіжний досвід щодо фінансового забезпечення стратегічних галузей національної економіки свідчить про те, що на сьогодні існують певні методи в механізмі, які повинні забезпечувати галузь фінансовими ресурсами для ії функціонування і особливо для розвитку. Так, світова практика виробила наступні важелі та інструменти фінансового забезпечення розвитку галузі: державні гарантії щодо інвестицій, податкові інструменти стимулювання інвестицій, страхування інвестицій.

Вітчизняний механізм включає ще такий інструмент, як пряма державна підтримка - дотації з бюджетів усіх рівнів, галузеві угоди щодо ціни на енергоресурси та сировину, транспортування продукції. На прикладі металургійної галузі можна зазначити, що він не є дієвим, оскільки рівень рентабельності продажів в галузі досить низький, обсяги продажів на світовому ринку знижуються, вітчизняна металопродукція за своєю собівартістю та якістю не може конкурувати із світовими лідерами - Китаєм, США, Індією тощо.

Тому Чередніченко С.В. пропонується наступний механізм фінансового забезпечення функціонування та розвитку металургійної галузі України, який в свою структуру включатиме управлінську та функціональну підсистеми, що відображають системну діяльність держави, цілі якої є підпорядкованими цілям державної політики, та містить набір фінансових важелів, інструментів та індикаторів ефективності реалізації механізму (рис. 2), які повинні застосовуватись комплексно в залежності від глибини кризового стану галузі. Тобто наведений механізм являє собою систему, в якій керуючі та цільова складові об'єднані в управлінську підсистему, оскільки вони повинні забезпечувати ефективність, результативність та справедливість функціональної підсистеми.

Отже, з точки зору управлінського підходу проведення державної політики є саме управлінською діяльністю стосовно фінансового (ресурсного) забезпечення, що складається з формування механізму прийняття рішень, процесу безпосереднього прийняття управлінських рішень стосовно механізму фінансового забезпечення та його реалізації через функціональну підсистему.

Рис. 2. Механізм фінансового забезпечення функціонування та розвитку металургійної галузі України

Фінансування, як правило, здійснюється в день надання накладної на відвантажену партію товару. Розмір дострокового платежу може становити до 90% від суми поставки. Залишок коштів (від 10%) за винятком комісії банку-фактору повертається відразу після оплати поставки покупцем. Таким чином, постачальник може планувати свої фінансові потоки не залежно від платіжної дисципліни покупців, при цьому будучи впевненим в безумовному надходженні коштів з банку проти акцептованих товарно-транспортних документів по поставках з відстрочками платежу. Слід зазначити, що чільне місце серед сучасних інструментів стратегічного управління компаніями займає факторинг.

Факторинг іноді плутають з банківським кредитом, не дивлячись на те, що призначення у них різне: дострокові факторингові платежі компанії, як правило, використають для фінансування поточної діяльності, а кредитні ресурси - у якості інвестиційних або інноваційних коштів. Крім того, факторинг має свої переваги перед кредитом (табл. 1).

Основними конкурентними перевагами факторингу для постачальників є:

- можливість збільшення кількості потенційних покупців;

- можливість збільшення обсягів поставок;

- зміцнення ринкової позиції;

- відсутність застави.

Основні конкурентні переваги факторингу для покупців:

- можливість проведення розрахунків із постачальниками з відстрочкою платежу після реалізації товару кінцевому споживачу;

- можливість користування товарним кредитом, а тому відсутність необхідності в кредиті банку.

Основними перевагами факторингу для банку (фактора) є:

- посилення ділових відносин із клієнтами через пропозицію додаткової конкурентоспроможної послуги;

- додаткова можливість збільшення клієнтської бази за допомогою залучення на обслуговування платоспроможних покупців (дебіторів) постачальника;

- зменшення обсягів резервування за факторингом порівняно з кредитними операціями.

Таблиця 1. Порівняння банківського факторингу та кредиту

Досліджуючи основні напрями формування стратегій розвитку сучасних компаній слід визначити наступне:

1. Стратегії розвитку компаній підпорядковуються та систематизують відповідно до корпоративних бізнес-моделей, що запозичені у вітчизняну практику менеджменту із іноземного досвіду організації бізнесу;

2. Науково-методичні підходи до стратегічного розвитку є універсальними для всіх типів компаній, що працюють в різних галузях та сферах економіки. Існуючи особливості нівелюються з точки зору підходів адміністративного менеджменту;

3. Найбільш важливою складовою формування та реалізації стратегій розвитку компаній є фінансові механізми та фінансові методи управління. Це обумовлено скрутним фінансовим становищем постачальників та споживачів продукції та послуг;

4. Серед фінансових методів формування стратегії розвитку компанії та організації сучасного бізнесу слід виділити факторинг, як інструмент, що сполучує в собі фінансові та комерційні характеристики сучасного бізнес-середовища і має переваги як для комерційних структур, так і для банків.

Размещено на Allbest.ru