Размещено на http://www.allbest.ru/

1. Розрахунок виробничої програми борошномельного заводу

Визначення виробничої програми борошномельного заводу включає в себе наступні етапи:

- розрахунок робочого періоду,

- розрахунок планової добової продуктивності

- розрахунок виробничої програми в натуральному виразі

Робочий період - це час роботи технологічних цехів підприємства на протязі планового періоду

РП = КФЧ - ПЗ, (1.1.)

де КФЧ - календарний фонд часу, днів;

ПЗ - планові зупинки підприємства, днів.

Розраховуємо робочий період заводу в таблиці 1.1.

Таблиця 1.1. Розрахунок робочого періоду борошномельного заводу

Назва показника	Кількість днів
1. Календарний фонд часу, днів	365
2. Тривалість капремонту, днів	20
3. Тривалість поточного ремонту, днів	22
4. Тривалість інших зупинок, днів	7
5. Всього планові зупинки, днів	49
6. Робочий період (Рп), днів	316

Планова добова продуктивність (ПДП) визначається за формулою:

ПДП = В К_ОБЛ, (1.2.)

де В - виробнича потужність заводу, тонн за добу

К_ОБЛ - коефіцієнт використання обладнання по потужності.

Коефіцієнт використання обладнання по потужності залежить від умов діяльності підприємства, технічного рівня обладнання, попиту на продукцію. В сучасних умовах коливається в межах 0,6 - 0,9.

ПДП = 500 ? 0.7 = 350 т/добу

Після визначеної планової добової продуктивності і робочого періоду визначається обсяг виробництва продукції борошномельного заводу в натуральному виразі.

Оскільки планова добова продуктивність борошномельних заводів визначається в тоннах переробленої сировини за добу, то, спочатку перш ніж розрахувати обсяг виробництва продукції(Q), треба розрахувати кількість зерна, що підлягає переробці (П_С) за формулою:

робітник матеріальний вартість капітальний

ВП (П_С) = ПДП Рп (1.3.)

П_С = 350 ? 316 = 110600 т

Обсяги виробництва продукції (Q_I) на борошномельному заводі планується по видах помелів і сортах продукції і обчислюються за формулою:

Q= (1.4.)

де Н_В- норма виходу продукції, %

Норму виходу продукції слід брати з балансу продукції.

Далі розрахунки слід проводити в таблиці 1.2



Таблиця 1.2. Розрахунок обсягу виробництва калькулюючої продукції борошномельного заводу в натуральних одиницях виміру

Назва продукції	Норма виходу продукції, % (НВ)	Обсяг виробництва продукції, тонн (Qi)
1.Борошно (вид помелу)	73	80738
1.1 Борошно в/с	48	53088
1.2 Борошно 1/с	25	27650
2. Манна крупа	2	2212
3. Висівки	22,1	24443
Загальний обсяг калькулюючої продукції (Qзаг)	97,1	107393
4.Відходи І-ІІ категорії	2,9	3207
Разом	100	110600

2. Розрахунок штатного розпису робітників

Потребу в чисельності робітників борошномельного заводу (П_Ч) визначають шляхом множення нормативу чисельності робітників на одну зміну (Н_Ч), враховуючи планову добову продуктивність заводу на кількість змін роботи заводу (К_ЗМ) за формулою:

П_Ч = Н_Ч К_ЗМ, (2.1.)

де Н_Ч - норматив чисельності робітників на одну зміну, чол.

К_ЗМ - кількість змін роботи заводу

П_Ч = 17 ? 3 = 51 чол.

Для розрахунку заробітної плати необхідно визначити погодинні тарифні ставки працівників по розрядах,

Погодинні тарифні ставки по розрядах залежать від мінімального погодинного розміру заробітної плати, встановленого в Законі України «Про державний бюджет»

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» мінімальний розмір погодинної заробітної плати з 1 грудня 2012 року складає 6,80 грн.

Для розрахунку годинної тарифної ставки робітників різних розрядів використовується коефіцієнт співвідношення тарифних ставок робітників першого розряду і мінімального розміру тарифної ставки робітника, що виконує просту некваліфіковану роботу:

Розрахунок погодинних тарифних ставок для працівників борошномельного заводу здійснюється в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1. Розрахунок погодинних тарифних ставок робітників борошномельного заводу, грн.

Категорії робітників	Розряди
	І	ІІ	ІІІ	IV	V
Міжрозрядні тарифні коефіцієнти	1,0	1,09	1,20	1,35	1,55
Годинні тарифні ставки робітників основного виробництва	6,80	7,41	8,16	9,18	10,50

Сума доплат і премій визначається по встановленому відсотку від місячної тарифної ставки.

Місячний фонд оплати праці по всіх робітниках визначається як алгебраїчна сума добутків кількості робітників по професіях на відповідну їх місячну тарифну ставку з преміями та іншими доплатами.

Річний фонд оплати праці всіх робітників визначається як алгебраїчна сума місячного фонду оплати праці по кожній професії на дванадцять місяців.

Проведені розрахунки зводяться в таблиці 2.2.



Таблиця 2.2Штатний розпис робітників борошномельного заводу

Назва професії	Чисель- ність, чол.	Розряд	Пого- динна тариф- на ставка, грн.	Місячна тари- фна ставка	Премія	Місячний фонд оплати праці, грн.	Річний фонд оплати праці, тис. грн.
					%	грн.
1	2	3	4	5	6	7	8	9
Апаратник БМВ	12	V	10,54	1758,39	50	879,19	31650,99	379,8
Апаратник БМВ	9	IV	9,18	1531,50	48	735,12	20399,57	244,8
Апаратник БМВ	3	III	8,16	1361,33	45	612,60	5921,80	71,1
Апаратник БМВ	3	II	7,41	1236,21	43	531,57	5303,34	63,6
Шліфувальник	15	V	10,54	1758,39	50	879,19	39563,73	474,8
Слюсар	3	V	10,54	1758,39	50	879,19	7912,75	95,0
Прибиральник	3	І	6,8	1134,44	40	453,78	4764,66	57,2
Вантажник	3	ІІІ	8,16	1361,33	45	612,60	5921,80	71,1
Всього	51	-	71,33	11899,98	371	5583,25	121438,64	1457,3

3. Розрахунок штатного розпису керівників, спеціалістів та службовців

Потребу в чисельності керівників, спеціалістів та службовців борошномельного заводу визначають по нормативу. Дані слід брати додатка 4. Розрахунки занесені до таблиці 3.1.

Таблиця 3.1. Розрахунок чисельності керівників, спеціалістів та службовців борошномельного заводу

Чисельність робітників, чол.	Частка до чисельності усіх робітників заводу	Чисельність, чол.
	Керів-ників	Спе-ціаліс-тів	Службов-ців	Керів- ників	Спеціалістів	Службов- ців
51	3	10	5	2	5	3



У межах визначеної чисельності розробляється штатний розпис керівників, спеціалістів та службовців борошномельного заводу. Штатний розпис включає в себе кількість штатних одиниць по посадах, їх посадові місячні оклади, премії та інші доплати, якщо такі були.

Місячний фонд оплати праці по цих категоріях працюючих визначається як алгебраїчна сума добутків кількості штатних одиниць на відповідний їх посадовий оклад, суму премій та інших доплат.

Річний фонд оплати праці по цих категоріях працюючих визначається шляхом збільшення місячного фонду оплати праці на дванадцять.

Проведені розрахунки зводяться в таблиці 3.2.

Таблиця 3.2. Штатний розпис керівників, спеціалістів і службовців борошномельного заводу

Посада	Кількість штатних одиниць	Коефіцієнт співвідношення розміру посадового окладу до мінімальної заробітної плати	Місячний посадовий оклад, грн.	Премія	Місячний фонд оплати праці, тис. грн.	Річний фонд оплати праці. тис. грн.
				%	грн.
1	2	3	4	5	6	7	8
Керівники
Начальник виробни-чого підрозділу	1	2,5	2837,5	50	1418,8	4256,3	51,1
Заступник начальника виробни-чого підрозділу	1	2,3	2610,5	48	1253,0	3863,5	46,4
Всього заробітна плата керівників	97,5
Спеціалісти
Майстер виробни-чого підрозділу	1	2	2270	45	1021,5	3291,5	39,5
Інженер-енергетик І категорії	1	2	2270	45	1021,5	3291,5	39,5
Інженер-механік ІІ категорії	1	2	2270	45	1021,5	3291,5	39,5
Технік-лаборант	1	2	2270	45	1021,5	3291,5	39,5
Економіст	1	2	2270	45	1021,5	3291,5	39,5
Всього заробітна плата спеціалістів	197,5
Службовці
Табельник	1	1,5	1702,5	40	681,0	2383,5	28,6
Нарядник	1	1,5	1702,5	40	681,0	2383,5	28,6
Обліковець	1	1,5	1702,5	40	681,0	2383,5	28,6
Всього заробітна плата службовців	85,8

4. Розрахунок потреби в матеріальних ресурсах та їх вартість на виробничу програму борошномельного заводу

Розрахунок вартості сировини на борошномельному заводі передбачає визначення вартості сировини без зворотних відходів. Спочатку визначається загальна вартість сировини з відходами. Для цього кількість переробленої сировини (П_С) множиться на ціну 1 тонни, а потім визначається кількість відходів і їх вартість. Кількість відходів визначається в розмірі норми відбору від загальної кількості переробленої сировини. Вартість відходів визначається шляхом множення кількості на ціну 1 тонни відходів. Вартість сировини без відходів визначається як різниця між загальною вартістю сировини та вартістю відходів.

Всі розрахунки проводяться у таблиці 4.1.



Таблиця 4.1. Розрахунок вартості сировини (зерна), що підлягає переробці

Вид зерна	Потреба у зерні, т (ВП або ПС)	Ціна за 1т зерна, грн.	Вар-тість всього, тис. грн.	Зворотні відходи	Вартість сировини за відрахуванням відходів, тис. грн. (ВС)
				% відбору відходів І-ІІ категорії	Ціна за 1т відбору відходів І-ІІ категорії, грн.	Кіль-кість відходів, т	Вар-тість відхо-дів І-ІІ кате-горії, тис. грн.
Пшениця	110660	2800	309680	2,9	150	3207	481	309199

Далі розраховується потреба в електроенергії (ПЕЛ) для виробництва продукції за формулою:

П_ЕЛ = Q_ЗАГ Н_ЕЛ (4.1.)

де Н_ЕЛ - норма витрат електроенергії на 1т калькулюючої продукції, кВтЧгод;

Q_ЗАГ- загальний обсяг калькулюючої продукції, т/рік.

Вартість електроенергії (В_ЕЛ) визначається як добуток загальної кількості електроенергії на ціну 1 кВЧгод (Ц_ЕЛ) за формулою:

В_ЕЛ = , (4.2.)

Розрахунок планових витрат на електроенергію проводяться в таблиці 4.2.



Таблиця 4.2. Розрахунок потреби і вартості електроенергії на виробничу програму борошномельного заводу

Споживачі електроенер-гії	Загальний обсяг кальку-люючої продукції, т (QЗАГ)	Норма витрат електро-енергії на 1т, кВт*год (НЕЛ )	Кількість споживання електро-енергії, кВт*год (ПЕЛ)	Оптова ціна за 1 кВтЧгод (ЦЕЛ), грн.	Вартість електро енергії (ВЕЛ), тис. грн.
На основне виробництво	107393	94	10094942	0,6331	6391,1

Далі розраховується потреба в водопостачанні та водовідведенні (П_В), що складає 0,8 м³ від обсягу переробленого зерна.

П_В = 110600 ? 5,84 = 645904 м³

Вартість води (В _В), при ціні 5,84 грн. за 1 м³ визначається наступним чином:

В _В = = 3772,1 тис. грн.

Вартість допоміжних матеріалів, наприклад, тари (В_ДМ), що з досвіду діяльності підприємств борошномельної промисловості складає 3,56 грн. на 1 тонну калькулюючої продукції. Отже, планові витрати на допоміжні матеріали складатимуть:

В _ДМ = (4.3.)

В _ДМ = = 382,3 тис. грн.

Після розрахунку вартості всіх матеріальних ресурсів на виробництво продукції борошномельного заводу визначається загальна сума матеріальних витрат (МВ):

МВ = В_С + В_ЕЛ + В_В + В _ДМ (4.4.)

МВ = 309199 + 6391,1 + 382,3 + 3772,1 = 319744,5 тис. грн.

5. Розрахунок кошторису капітальних вкладень та витрат на виробництво продукції по підприємству

Капітальні вкладення (КВ) -- це витрати на створення нових, реконструкцію і технічне переозброєння діючих основних засобів. За допомогою капітальних вкладень здійснюється як просте, так і розширене відтворення основних засобів.

Для визначення розміру капітальних вкладень на підприємстві складається кошторис капітальних витрат, тобто обрахунок запланованих витрат на капітальні вкладення.

На підставі кошторису капітальних витрат приймають рішення щодо здійснення капітальних вкладень.

Структура капітальних вкладень відображає співвідношення таких витрат: будівельні роботи; придбання устаткування, інструментів та інвентарю; витрати на монтаж устаткування; проектно-дослідні роботи; інші витрати.

Для розрахунку суми капіталовкладень на плановий період розраховується планова потреба в обладнанні. Вартість обладнання визначається як алгебраїчна сума кількості різних видів обладнання на відповідну їх ціну.

Капітальні витрати на придбання основного обладнання зібрані в таблиці 5.1.



Таблиця 5.1. Розрахунок капітальних вкладень на придбання основного обладнання

Номер обладнання	Кількість одиниць обладнання, шт.	Ціна одиниці обладнання, грн.	Вартість обладнання, тис грн. (ВОБЛ)
1	2	3	4
Автоматичні ваги АВ - 50 - ЗЭ	2	52000	104
Автоматичны ваги АВ - 50 - ЗЭ	1	48650	48,7
Сепаратор СЦКН - 24	1	120000	120
Каменевідбірник КО - 15	2	90200	180,4
Блок трієрів CSA - UN - 406/7	4	105000	420
Магнітний сепаратор У1 - БМП - 01	4	89000	356
Оббивальна машина СИГ - 3013	4	98500	394
Зволожуюча машина СЦБ - 40	4	65700	262,8
Дробарка ДМБ - 2	1	36200	36,2
Норія НМ - 30	3	24648	73,9
Норія НМ - 20	6	22044	132,3
Норія НМ - 10	1	20748	20,7
Всього	33	772690	2149

Кошторис витрат підприємства включає: амортизацію обладнання підприємства, витрати на поточний ремонт і експлуатацію обладнання, внутрішньозаводські перевезення вантажів, амортизаційні відрахування лабораторного обладнання, інструментів та інвентарю.

Амортизаційні відрахування (А) визначаються по кожній групі основних засобів, в тім числі і обладнання за формулою:

А = (5.1.)

де ОЗ - вартість основних засобів, грн.;

Н_А - норма амортизаційних відрахувань, %.

Для її розрахунку беруться дані про наявне обладнання із технологічного процесу

Ця сума використовується для розрахунку вартості всіх основних засобів. При цьому береться до уваги орієнтовна структура основних засобів підприємств борошномельної промисловості.

Норма амортизаційних відрахувань на різні групи окрема, тому доцільно розрахунок амортизаційних відрахувань виконувати в таблиці 5.2.

Таблиця 5.2. Розрахунок суми амортизаційних відрахувань по групах основних засобів

Група основних засобів	Вартість основних засобів	Норма амортизації	Сума амортиза-ційних відрахувань, грн.
		, %
	структура, %	тис. грн.
1.Будівлі	54,4	5327,1	5	5=
2.Споруди	16,9	1654,9	5	266,4
3.Передавальні пристрої	3,7	362,3	5	82,7
4. Вартість обладнання (ВОБЛ)	21,8	2134,7	15	320,2
5. Лабораторне обладнання	1,2	117,5	15	17,6
6.Інструмент, інвентар	0,9	88,7	25	22,0
7.Транспортні засоби	1,1	107,7	25	26,9
ВСЬОГО	100,0	9792,5	-	754,0

Далі необхідно розрахувати загальновиробничі витрати.

До цієї статті включається: оплата праці персоналу виробничих підрозділів (таблиця 3.2.) та відповідні відрахування на соціальні заходи (38,03%), амортизаційні відрахування будівель, споруд та передавальних пристроїв (таблиця 5.2.)

Результати розрахунків слід занести до таблиці 5.3

Таблиця 5.3. Кошторис загальновиробничих витрат

Назва статті витрат	Сума на рік, тис. грн.
1	2
Річний фонд оплати праці спеціалістів та службовців	283,3
Продовження таблиці 5.3.
1	2
Відрахування на соціальні заходи (38,03%)	107,7
Амортизаційні відрахування будівель, споруд та передавальних пристроїв	367,2
ВСЬОГО	758,2

Далі слід розрахувати інші витрати.

Інші витрати включають в себе:

- витрати пов'язані з управлінням виробництва;

- витрати на обов'язкове страхування майна.

Витрати пов'язані з управлінням виробництва включають заробітну плату керівників виробничих підрозділів .

Витрати на обов'язкове страхування майна визначаються в розмірі 0,5% до вартості основних засобів:

Результати розрахунків зведені в таблиці 5.4.

Таблиця 5.4. Кошторис інших витрат

Назва статті витрат	Сума на рік, тис. грн.
Витрати пов'язані з управлінням виробництва	97,5
Витрати на обов'язкове страхування майна	4,9
Всього	102,4

Зведений кошторис витрат на виробництво продукції проводиться із використанням результатів раніше проведених розрахунків та заповнення таблиці 5.5

Таблиця 5.5. Зведений кошторис витрат на основне виробництво продукції борошномельного заводу

Назва статей витрат	Сума, тис. грн..
1.Сума прямих витрат:
1.1.матеріальні витрати (МВ)	319744,5
1.2.витрати на оплату праці робітників	1457,3
1.3.відрахування на соціальні заходи (38,03%)	554,2
1.4. Амортизація основних засобів	754,0
2.Сума непрямих витрат:
2.1. Загальновиробничі витрати	758,2
2.2..інші витрати	102,4
3.Всього виробнича собівартість (СВВ)	323370,6
4.Собівартість залишків товарної продукції на складі : 4.1 на початок періоду(3Ч 2%)	6467,4
4.2 на кінець періоду(3Ч 1.5%)	4850,5
5. Собівартість реалізованої продукції(СВРП)	324987,5

На борошномельних заводах об'єктом калькулювання є помел. Для того, щоб визначити собівартість продукції використовується умовно-натуральний метод, коли виробнича собівартість борошномельного заводу розподіляється між відповідними сортами борошна пропорційно їх маси , помноженої на відповідний коефіцієнт калькулювання.

Після визначення суми умовних одиниць продукції, знаходиться виробнича собівартість кожного сорту продукції шляхом множення собівартості умовної одиниці на коефіцієнт калькулювання

Калькуляція собівартості продукції борошномельного заводу по окремих сортах борошна проводиться у таблиці 5.6.

Таблиця 5.6.Розрахунок собівартості продукції борошномельного заводу по окремих сортах борошна

Вид калькулюючої продукції	Кількість, тонн	Коефі-цієнт калькулювання	Обсяг продукції в умовних одиницях, тонн	Всього виробнича собівартість помелу, тис. грн. (СВВ)	Собі-вартість 1 т умовної продукції, грн.	Вироб-нича собі-вартість 1 тонни кальку-люючої продук-ції, грн. (Сі)
1	2	3	4=2?3	5	6=?1000	7=6?3
Всього		Ч	2930090	323370,6	1103,31	-
1.1 Борошно в/с	53088	3,7	196426	-	-	4082,3
1.2 Брошно 1/с	27650	2,3	63595	-	-	2537,6
2. Манна крупа	2212	3,9	8626,8	-	-	4302,9
3. Висівка	24443	1	24443	-	-	1103,31

6. Розрахунок цін на продукцію борошномельного заводу, доходів та фінансових результатів

Планово - розрахункова ціна включає в себе виробничу собівартість одиниці продукції і норму прибутку, що визначається у відсотках, враховуючи попит на кожен вид продукції.

Обсяг товарної продукції визначається як алгебраїчна сума добутків кількості реалізованої продукції на відповідну їй планово - розрахункову ціну.

Можна припустити, що вся продукція, що випускається підлягає реалізації, а тому умовно обсяг виробництва (Qi) стає обсягом реалізації продукції (робіт, послуг).

Реалізована продукція визначається (РП) як алгебраїчна сума добутків обсягу реалізованої продукції по кожному виду на відповідну йому відпускну ціну з додаванням нормативу готової продукції за формулою:

РП=?Q_i Ц_і (6.1.)

Розрахунки доцільно проводити в таблиці, що подана в додатку Г.

Валовий дохід (ВД) - це загальна сума доходу підприємства від основної діяльності, що була отримана протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

ВД = РП (6.2.)

ВД = 407445,8тис.грн.

Сума чистого доходу (ЧД) визначається по підприємству як різниця між валовим доходом і загальною сумою податку на додану вартість (ПДВ_ЗАГ) за формулою:

ЧД=ВД - ПДВ_ЗАГ (6.3.)

Загальна сума податку на додану вартість (ПДВ_ЗАГ) по підприємству визначається як шоста частина від суми валового доходу за формулою:

ПДВ = (6.4.)

ПДВ = = 67907,6 тис. грн.

ЧД = 407445,8 - 67907,6 = 339538,2 тис.грн.

Сума валового прибутку (ВП) визначається як різниця між чистим доходом і собівартістю реалізованої продукції (СВ_РП) за формулою:

ВП = ЧД - СВ_РП (6.5.)

Сума чистого прибутку (ЧП) визначається як різниця між валовим прибутком і податком на прибуток (Пп) за формулою:

ЧП = ВП - Пп (6.6.)

Податок на прибуток визначається (Пп)у розмірі 19 відсотків від суми валового прибутку діяльності до оподаткування за формулою:

ПП = (6.7.)



Пп == 2764,6 тис.грн.

ЧП = 14550,7 - 2764,6=11786,1 тис.грн.

7. Розрахунок показників економічної ефективності діяльності підприємства та капітальних інвестицій

Рентабельність продукції (Р_ПР) визначається як відношення валового прибутку до собівартості реалізованої продукції (СВ_РП) за формулою:

? 100 (7.1.)

Р_ПР = ?100 = 4,5%

Рентабельність підприємства(Рп) визначається як відношення чистого прибутку підприємства до середньорічної вартості основних засобів (ОЗ) і показує величину чистого прибутку на 1 гривню основних засобів за формулою:

= 100 (7.2.)

Р_П = ?100=120,4%

Коефіцієнт економічної ефективності капітальних вкладень визначається як відношення чистого прибутку до загальної суми капіталовкладень за формулою:

(7.3.)

де Е_Р - коефіцієнт економічної ефективності капітальних вкладень

Е_Р = = 1,2

Оберненим показником економічної ефективності є термін окупності капіталовкладень як відношення загальної суми капіталовкладень до суми чистого прибутку підприємства за формулою:

Т_ОК = (7.4.)

де Т_ОК- термін окупності капіталовкладень, рік.

Т_ОК = =1рік

Одержані результати зводяться і оформляються у таблиці 7.1.

Таблиця 7.1. Фінансові результати та показники економічної ефективності діяльності підприємства

Показник	Результат
1. Валовий дохід, тис. грн..	407445,8
2. Чистий дохід, тис. грн..	339538,2
3. Собівартість реалізованої продукції, тис. грн..	324987,5
4. Валовий прибуток, тис. грн..	14550,7
5. Чистий прибуток, тис. грн..	11786,1
6. Рентабельність продукції, %	4,5
7. Рентабельність підприємства, %	120,4
8. Сума капітальних інвестицій, тис. грн..	9792,5
9. Коефіцієнт економічної ефективності капітальних вкладень	1,2
10. Термін окупності капіталовкладень, років	1



Список використаної літератури

Господарський кодекс України

Про захист прав споживачів: Закон України від 12.05.91

Єдині тарифні умови оплати праці: Декрет кабінету міністрів України від 02.02.93.

Про оплату праці: Декрет Кабінету Міністрів України від 31.12.92.

Про додаткове регулювання орендних відносин: Декрет Кабінету Міністрів України від 15.12.92.

Про заходи щодо забезпечення формування та функціонування аграрного ринку: Указ президента України від 06.06.2000 № 767 - 2000.

Матеріали щодо Указу Президента України “Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки” від 03.12.99.

№ 1529-99. Навчально-методичний центр, 2000.

Покропивний С.Ф. “Економіка підприємства” Київ 2000

Краснощекова Г.А. “Экономика, организация и планирование производства на предприятиях хранения и переработки зерна” Москва “Агропромиздат” 1991.

Швайка Л.А. Планування діяльності підприємства: навчальний посібник - Львів: “Новий світ - 2000”, 2004.

ТАСІS. Сприяння розвитку сільськогосподарських кооперативних організацій в Україні - К, 1999-2000.

Размещено на Allbest.ru