Дослідження структури трудового процесу і проектування методів праці на рівні її складових елементів

3. Економічна ефективність

3.1 Обґрунтування заходів згідно НОП

Важливим елементом організації праці на підприємстві є вдосконалення

планування, організації і обслуговування робочих місць з метою створення на кожному з них необхідних умов для високопродуктивної праці.

При впровадженні будь-яких заходів щодо раціоналізації трудового процесу необхідно узгоджувати їх з основними вимогами НОП. Для оцінки проведених вдосконалень мікро-елементного складу трудового процесу необхідно розглянути який вплив вони здійснили в першу чергу на працездатність робітників, а потім на виробництво в цілому.

Так як в даній курсовій роботі матеріальний аспект не є основою для спостережень, розглянемо проведення заходів щодо економії робочого часу, згідно відповідності їх норм витрат праці.

Ефективність економічної роботи на підприємствах значною мірою залежить від якості норм праці і ступеня обхвату нормуванням всіх робіт.

Технічне нормування лежить в основі планування. На підставі норм часу проводиться розрахунок кількості і завантаження устаткування і робочих місць, визначення виробничої потужності ділянки, цеху підприємства. Норми витрат праці служать основою оцінки ефективності роботи і визначення перспективних напрямів.

За допомогою норм оцінюється раціональна організація того або іншого трудового процесу і змін, що відбуваються в ньому, які відображуються на витратах робочого часу. Вивчення трудових процесів і оцінка їх в часовому аспекті на основі нормування дозволяє спроектувати оптимальну організацію робочих місць, рівномірну і взаємопов'язану їх роботу.

Заходи щодо НОП вимагають комплексного аналізу їх ефективності, оскільки впливають одночасно на різні сторони виробничої діяльності. Тому аналізуються матеріально-технічні організаційні і економічні наслідки, а також враховується їх соціальна значущість (кваліфікаційні зміни, комфортність умов праці і т.д.). Економічний аналіз наслідків впровадження заходів НОП дозволяє виявити економію суспільної праці, кількісно оцінити отриманий економічний ефект, встановити область і межі впровадження кожного заходу. Такий економічний аналіз заходів НОП на виробництві необхідний при проектуванні раціональних форм організації праці, зокрема мікро елементного проектування.

При обґрунтуванні економічної ефективності заходів щодо НОП розраховують приватні показники, а потім на їх основі загальні показники ефективності. До приватних показників ефективності заходів що характеризує сам процес праці, відносяться: зниження трудомісткості продукції, підвищення продуктивності праці, зниження втрат робочого часу і т.д.

Для розробки в результатів аналізу використання робочого часу пропозицій щодо поліпшення використання робочого часу необхідно додатково виявити причини втрат робочого часу, що можуть відбуватися через збільшення плинності кадрів, прогулів, цілодобових і внутрішньозмінних простоїв і неявок з дозволу адміністрації, і визначити, які в результаті цього економічні втрати.

Необхідність перегляду норм обумовлена наступними факторами:

· змінами організаційно-технічних і санітарно-гігієнічних умов виробництва;

· ростом кваліфікації робочих;

· наявністю помилок в нормах, що були розроблені раніше.

Співвідношення цих факторів залежить від стадії освоєння виробництва, його

масштабів, рівня механізації і автоматизації технологічних і трудових процесів.

З метою постійного вдосконалення нормування на підприємстві повинен щорічно розроблятися план заміни та перегляду норм праці. Він має бути тісно пов'язаним з планом організаційно-технічних заходів, які передбачається здійснити на підприємстві протягом календарного року і забезпечити відповідне зростання продуктивності праці. Такий план об'єднує пропозиції щодо вдосконалення нормування праці всіх дільниць і цехів підприємства.

Досягненню поставленої мети сприяє широка участь трудового колективу в здійсненні цієї роботи. Успіх можливий за умови участі не тільки нормувальників, а також інженерно-технічних працівників, які відповідають за технічний рівень виробництва, та безпосередньо робітників, які здійснюють роботу. У колективному договорі необхідно відобразити заходи щодо нормування праці на підприємстві, про що йдеться в законах України «Про колективні договори і угоди» та «Про оплату праці».

3.2 Ефективність заходів

В результаті проведеної раціоналізації трудового процесу і робочого місця в проектно-розрахунковій частині, можна розрахувати такі показники, як зниження трудомісткості, підвищення продуктивності праці, коефіцієнт зайнятості робочого на робочому місці, економію грошових коштів.

Ступінь використання робочого часу виконавця, який визначається виключенням з робочого часу суми так званих формальних втрат робочого часу (простої, виконання робіт, що не належать до функцій даного працівника, і т. ін.) і

відношенням решти тривалості часу до тривалості робочого часу.

Виробнича трудомісткість включає комплексну трудомісткість з додаванням затрат праці, пов'язаних з обслуговуванням процесу виробництва і створенням необхідних умов для його нормального функціонування. Ці затрати праці визначаються на кожну одиницю продукції за принципом пропорційного розподілу з врахуванням комплексної трудомісткості і об'ємів виробництва на одиницю продукції.

По підприємству, цехам, ділянкам і бригадам розраховують, планують та аналізують зниження трудомісткості Тр в результаті впровадження відповідних оргтехзаходів:

а) зниження норми часу:

Тр = (Нб - Нпл) Ч QКд, де

де Нб і Нпл - норми часу до і після впровадження заходу, нормо-год;

Q - об'єм виробництва продукції, шт.;

Кд- коефіцієнт терміну дії заходу;

б) збільшення норм обслуговування:

Тр = ( 1/Ноб - 1/Нопл ) Ч Фпл Ч Кд, де

де Ноб і Нопл - норми часу до і після впровадження заходу;

Фпл - плановий фонд робочого часу, год.;

в) зменшення нормативної чисельності робітників

Тр = ( Чб - Чпл) Ч Фпл Ч Кд, де

де Чб і Чпл - нормативна чисельність робітників до і після впровадження заходу.

Планова технологічна трудомісткість Тр.пл визначається за формулою:

Тр.пл = ( Т'р.пл. Ч Q - Тр )/Q, де

де Т'р.пл - технологічна трудомісткість виробу на початок планового періоду, нормо-год.

Планова трудомісткість обслуговування Тобс по кожному виду робіт на одиницю основної продукції встановлюється, виходячи з трудомісткості обслуговування на одиницю основної продукції - в базисному і плановому періодах з урахуванням коефіцієнта зміни трудомісткості Кт по даному виду робіт:

Тобс = Qб Ч Тр.пл Ч Кт/Qпл, де

де

Qб і Qпл - об'єм одиниці основної продукції;

Тр.пл - технологічна трудомісткість виробу на початок планового періоду, нормо-год.

Науково обґрунтовані розрахунки трудомісткості продукції дають можливість виявити, врахувати і аналізувати динаміку продуктивності праці, виявити резерви її підвищення як по підприємству в цілому, так і по окремим видам продукції, технологічним станом її виробництва. Показник трудомісткості продукції безпосередньо пов'язаний з якісним рівнем нормування праці. Як трудомісткість, так і виробіток залежать від одних і тих же факторів - підвищення технічного рівня виробництва, росту фондоозброєності і енергоозброєності праці, її раціоналізації, скорочення простоїв та інших витрат робочого часу, підвищення кваліфікації кадрів.

Завжди необхідно враховувати взаємозв'язок витрат на різні ресурси. Наприклад, скорочення трудомісткості продукції може бути досягнуте шляхом автоматизації обладнання, підвищення якості інструментів, що пов'язане з додатковими витратами. Тому норми праці повинні встановлюватися відповідно мінімуму сумарних витрат на всі виробничі ресурси. Мінімізація витрат здійснюється в межах спричинених технічними, психофізичними, соціальними та іншими факторами. Але це вже не є метою даного дослідження.

Висновок

При розробці даного курсового проекту був проведений аналіз структури трудового процесу, класифікації затрат робочого часу, процесу нормування праці, сфери використання мікроелементного дослідження. Ці аспекти отримали суттєве теоретичне підкріплення на основі розглянутої наукової літератури з організації праці.

В проектно-розрахунковій частині роботи я розглянула зміст та види методів раціоналізації трудового процесу. На приладі робочого місця токаря виконала аналіз прийомів праці, використовуваних робітником при обробці деталі на токарно-копіювальному верстаті, визначивши витрати часу на операцію по системі мікроелементних нормативів «МОДАПТС». Також для вивчення витрат робочого часу мною був використаний метод суцільного хронометражу та за допомогою хронокарти та графіка трудового процесу виконаний ряд перетворень по зменшенню часу пасивного спостереження робочого.

Розробивши такі заходи, виявивши на початку причини втрат робочого часу, поліпшився мікроелементний склад розглянутої операції. Можливо суттєвих конструктивних змін трудовий процес в цілому не зазнав, так як матеріальний аспект не розглядався, але норма виробітку зросла, при цьому також знизилась трудомісткість та об'єми виробництва на одиницю продукції.

Усі виконані заходи розглядалися з позицій раціональності по НОП, тому дозволили виявити економію суспільної праці, кількісно оцінити отриманий економічний ефект, встановити область і межі впровадження кожного заходу. Такий економічний аналіз заходів НОП на виробництві необхідний при проектуванні раціональних форм організації праці, зокрема мікро елементного проектування.

Сподіваюсь, що проведені мною заходи можуть займати місце в системі загальної організації трудових процесів і будуть раціональними з точки зору спеціалістів з даного питання.

В цілому можна сказати, що методи наукової організації праці повинні

широко застосовуватися на підприємствах України, щоб досягти поліпшення результатів їх діяльності. Отже, країні необхідні висококваліфіковані кадри для проведення постійного вдосконалення трудового процесу, тільки тоді можна буде досягти високої продуктивності та належного рівня економічного розвитку будь-якого виробництва.

Список використаних джерел

1. Методичні рекомендації до виконання курсового проекту з курсу «Організація праці» / В.І. Білоконенко - Харьков: Вид. ХНЭУ, 2004. - 35 с.

2. Анализ трудовых показателей: Учеб. Пособие для вузов / А.В. Никитин, Н.А. Кольцов, И.А. Самарина и др.; Под ред. П.Ф. Петроченко. -2-ое изд., перераб. - М.: Экономика, 1989. - 288с.

3. Научная организация труда и управления. Сборник кадров./Под общей ред. академика А. Н. Щербаня. - Экономика, 1975. - 440с.

4. Дергаусов М. Людські ресурси як інструмент реалізації стратегії підприємства. // Економіка України. - 2003. - №6. - с. 26 - 30.

5. Вітлінський В.В. Моделювання економіки: Навч. Посібник. - К.:КНЕУ, 2003. 408с.

6. Справочник нормировщика/А. В. Ахумов, Б. М. Генкин, Н. Ю. Иванов и др.; Под общ. ред. А. В. Ахумова. - Л.: Машиностроение, 1986. - 458с.

7. Бочаров В.В. и др. Экономическое стимулирование в промышленности /Бочаров В.В., Бирюков В.Д., Ножкин Б.П. - Л.: Лениздат, 1984. - 128с.

Размещено на Allbest.ru