Методичне забезпечення оцінки впливу факторів на готовність підприємства зв’язку до здійснення організаційних змін

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Методичне забезпечення оцінки впливу факторів на готовність підприємства зв'язку до здійснення організаційних змін

Постановка проблеми. За сучасних турбулентних умов функціонування вітчизняних підприємств зв'язку виникла проблема їх адаптації до постійних змін у навколишньому середовищі. Зміни є невід'ємною складовою для будь-якого підприємства або організації, оскільки середовище, в якому вона функціонує, динамічне і мінливе. У періоди корінних структурних перетворень можуть утримати позиції тільки ті організації, які вчасно передбачають тенденції змін і миттєво пристосовуються до них, використовуючи можливості і шанси середовища свого функціонування. Питання адекватного і своєчасного реагування на зміни навколишнього середовища стає все більш актуальним і від цього безпосередньо залежить рівень адаптації підприємства до нових умов, а також ефективність його розвитку [1, c. 179]. Не потребує доказів те, що задля підвищення рівня адаптації підприємства слід постійно здійснювати організаційні зміни у поточній діяльності відповідно до вимог мінливого навколишнього середовища. Так, виникає необхідність формування дієвого механізму управління організаційними змінами, що забезпечує ефективне впровадження та управління змінами для підвищення рівня розвитку підприємства зв'язку.

Аналіз останніх публікацій. Питанню ефективного управління організаційними змінами на підприємствах присвятило свої наукові праці чимало вітчизняних та зарубіжних вчених. Так, моделювання процесу управління змінами знайшло відображення в роботах К. Левіна, Дж. Коттера, Д. Найпака, Л. Грейнера, Р. Бекхарда, Б. Хайнінгса, Е. Кемерона, О. Віханського, А. Наумова, Ф. Крюгера, Д. Надлера, М. Ташмена та ін. Теоретичні та прикладні аспекти управління організаційними змінами на підприємствах досліджувались в роботах Д. Андерсона, Л. Андерсона, А. Арменакіса, Т. Бауліной, Н. Бєляєвой, О. Гусєвой, Т. Кужди, І. Мазура, С. Стеціва, В. Шапіро та ін. В наукових працях Дж. Д. Дак, Дж. Хаята, М. Біра, Н. Норіа, В. Хоуп-Хейлі, Дж. Балогана та ін. розглядались поведінкові аспекти управління організаційними змінами та вплив людського фактору на ефективність здійснення змін на підприємстві.

Не зважаючи на численні результати, отримані в результаті наукових досліджень вищезазначених авторів, все ж таки залишається ціла низка питань методології та практики управління організаційними змінами на підприємствах, що вимагає здійснення певних досліджень [2, c. 124]. Зокрема, методики визначення факторів готовності підприємств зв'язку до змін на сьогоднішній день представлені в недостатній мірі, що в свою чергу актуалізує питання розробки методичного забезпечення оцінки впливу факторів на готовність підприємств зв'язку до змін.

Мета дослідження. Метою представленого дослідження є розробка методичного забезпечення оцінки впливу факторів на готовність підприємств зв'язку до здійснення організаційних змін.

Виклад основного матеріалу дослідження. Функціонування механізму управління змінами на підприємстві потребує досить докладного методичного забезпечення. Зміст цього забезпечення повинен відповідати потребам кожної з фаз механізму, бути релевантним з точки зору якісного та кількісного оцінювання параметрів підприємства (інших параметрів) та не містити можливостей (або містити мінімальну можливість) помилкової інтерпретації результатів оцінювання. В рамках статті зупинимося докладніше на питаннях оцінки впливу факторів на готовність підприємств зв'язку до здійснення організаційних змін. Отже, найбільша потреба у відповідному методичному забезпеченні існує під час фази 1 «Аналіз» концептуальної моделі функціонування механізму управління змінами на підприємствах зв'язку, за допомогою якого необхідно здійснювати оцінку величини факторів впливу на готовність підприємства зв'язку до змін, визначити їх значущість та визначити існування або спростувати існування впливу зазначених факторів на результати функціонування підприємства.

Завдання оцінки факторів готовності підприємства до змін є одним із найбільш складних, оскільки розуміє під собою необхідність перевести оцінювану тільки якісно сукупність факторів у систему їх кількісних оцінок об'єктивно та з достатньою мірою узгодженості [3, c. 44]. Насправді це завдання розбивається на дві ізольованих одне від одної частини: оцінка значущості кожної групи факторів та оцінка величини кожного фактору у балах.

експертний оцінка зміна

Рис. 1. Послідовність експертної оцінки впливу факторів готовності підприємства до змін

Джерело: розроблено автором

Для виконання першої частини завдання було дібрано групу з десяти експертів. До складу групи входили фахівці, що за змістом своєї роботи часто виконують узагальнені оцінки середовища діяльності підприємства та мають досвід у такому оцінюванні. Учасники групи були проінформовані про цілі аналізу та мали змогу користуватись будь-якою публічною інформацією, крім інформації про результати діяльності та стан конкретних підприємств. Зведення результатів роботи цієї групи відбувалось методом зваженої суми оцінок.

До складу другої групи входили керівники аналізованих підприємств, головні бухгалтери, керівники відділів маркетингу (або відділів збуту), працівники консалтингових фірм, фахівці відділів економічного аналізу. Ця група експертів налічувала двадцять чотири особи і мала доступ до звітності підприємств (за пакетами без зазначення назви підприємства). Експерти даної групи не мали можливості спілкуватись між собою в процесі здійснення аналізу і до отримання необхідного рівня узгодженості оцінок. Також експерти даної групи не мали змоги отримати публічну інформацію про стан ринку.

Перевірка узгодженості думок експертів є неодмінною умовою коректності реалізації експертного методу оцінювання і здійснюється за допомогою критеріїв:

- «міні-макса», який розраховується за формулою:

, (1)

де - критерій «міні-макса»;

- максимальна оцінка експерта з групи;

- мінімальна оцінка експерта з групи.

- парний критерій узгодженості, який розраховується за формулою:

, (2)

де - критерій узгодженості;

, - оцінки експертів А і В в балах для будь-якої пари експертів.

- коефіцієнт конкордації, який розраховується за формулою:

, (3)

де - коефіцієнт конкордації;

- дисперсія оцінок експертів;

- дисперсія сумарних упорядкованих оцінок у разі, коли думки експертів збігаються.

Оцінка значущості факторів готовності підприємств зв'язку до змін нормалізується таким чином, щоб узагальнена сила впливу факторів складала одиницю. Її величина залежить від кількості груп факторів та відмінностей між максимальною та мінімальною бальними оцінками. Результати оцінки значущості факторів експертним методом наведено на рис. 2.

На думку експертів, найбільш значущими є внутрішні економічні фактори підприємства (коефіцієнт значущості - 0,198), далі у міру спадання значущості -технологічні (0,176), зовнішні економічні (0,154), науково-технічні (0,133), організаційні (0,111), кадрові (0,089), політичні (0,067), міжнародні (0,046), соціо-культурні (0,024), демографічні (0,002). У групу найбільш значущих факторів для підприємств зв'язку потрапили технологічні та науково-технічні фактори, що підтверджує інноваційну спрямованість їх розвитку.

Рис. 2. Експертна оцінка значущості груп факторів готовності підприємства зв'язку до змін

Джерело: розроблено автором

Розрахунок коефіцієнту факторного впливу на підприємства зв'язку пропонується здійснювати за формулою:

, (4)

де - коефіцієнт факторного впливу;

- нормований коефіцієнт значущості впливу -того фактора на готовність підприємства до змін;

- середнє значення -того фактору у -тий період часу.

Результати оцінювання факторного впливу на підприємства зв'язку представлено у таблиці 1.

Таблиця 1. Динаміка коефіцієнту факторного впливу на підприємствах зв'язку

Джерело: розроблено автором

Сукупна готовність підприємств зв'язку до змін коливається у невеликих межах і несуттєво відрізняється одне від одної, що пояснюється високим рівнем значущості зовнішніх факторів. Зовнішні фактори є однаковими для всіх підприємств зв'язку і оцінювались усіма експертами однаковими для всіх підприємств.

Наступним етапом реалізації фази «Аналіз» концептуальної моделі функціонування механізму управління змінами на підприємстві зв'зку є визначення типу фактору. Таких типів факторів може бути чотири у відповідності до запропонованих систем класифікації (основний прямий, основний непрямий, неосновний прямий, неосновний непрямий). Критерієм поділу факторів на основні та неосновні є щільність зв'язку величини фактору із результатами функціонування підприємства [4, c. 24]. Фактори, що є щільно пов'язаними із результатами функціонування підприємства (коефіцієнт кореляції між величиною фактору впливу та показником ефективності функціонування підприємства ?0,6) є прямими. Фактори, що не є щільно пов'язаними (коефіцієнт кореляції <0,6) є неосновними.

Прямі фактори впливу пов'язані із ефективністю функціонування підприємства функціонально. Для них спостерігатиметься не просто тісний кореляційний зв'язок між величиною фактору, а він посилюватиметься у часі - тобто спостерігатиметься позитивний лаг впливу фактору - з часом кореляція посилюватиметься. Непрямі фактори впливу матимуть негативний лаг, що означає, що ефективність функціонування підприємства обумовлюватиме вплив фактору, а не навпаки. Коли лаг не виявлятиметься, то зв'язок між величиною фактору і ефективністю функціонування підприємства не є функціональним, що також дає підстави зарахувати даний фактор до непрямих.

Основні прямі фактори (група ) значущо функціонально обумовлюють результативність функціонування підприємства. Група факторів визначає основну масу пріоритетів організаційних змін на підприємстві. Організаційні зміни за цією групою факторів повинні бути найбільш значними, їх спрямованість залежатиме від типу функціонального зв'язку, а ефект визначатиметься в залежності від конкретної форми залежності та довжини лагу. Неосновні прямі фактори (група ) також обумовлюють ефективність функціонування підприємства, але їх вплив не є значущим. Група факторів визначатиме другий за пріоритетністю напрям організаційних змін, які коректуватиме отриманий від змін факторів ефект. Основні непрямі фактори (група ) мають високий рівень спів залежності з результатами функціонування підприємства, але не обумовлюють її функціонально. Характеристики групи можуть бути використані для діагностики дієвості організаційних змін. Неосновні непрямі фактори (група ) не мають високої щільності зв'язку з результатами функціонування підприємства, що не змінюється також у часі. Групу факторів загалом недоцільно приймати до розгляду.

Висновки

Отже, завдання оцінки факторів готовності підприємства зв'язку до змін є одним із найбільш складних, оскільки розуміє під собою необхідність перевести оцінювану тільки якісно сукупність факторів у систему їх кількісних оцінок об'єктивно та з достатньою мірою узгодженості, що передбачає оцінку значущості кожної групи факторів та оцінку величини кожного фактору у балах. Запропонована послідовність експертної оцінки впливу факторів готовності підприємства до змін дозволяє перевірити узгодженість думок експертів, визначити вплив дії кожної окремої групи факторів та встановити взаємозв'язок між дією окремих груп факторів та результатами функціонування підприємства.

Застосування розробленого методичного забезпечення оцінки впливу факторів на готовність підприємств зв'язку до здійснення організаційних змін дає змогу ефективно проаналізувати поточний стан справ на підприємстві для детального планування необхідних організаційних змін, реалізація яких є рушійною силою розвитку організації.

Перспективами подальших досліджень є розробка методичного забезпечення оцінки ефективності здійснених організаційних змін на підприємствах зв'язку.

Література

1. Шевчук В.О. Вплив факторів середовища функціонування підприємства на його ринкову вартість / В.О. Шевчук, М.В. Корягін // Науковий вісник НЛТУ України. - 2012. - Вип. 22.11. - С. 178-183.

2. Дорохов О.В. Основи нечіткого моделювання впливу факторів зовнішнього середовища на функціонування підприємств / О.В. Дорохов, Л.П. Дорохова // Збірник наукових праць Харківського університету Повітряних Сил ім. І. Кожедуба, 2008, випуск 2(17). - С. 124-127.

3. Грабовецький Б. Є. Методи експертних оцінок: теорія, методологія, напрямки використання: монографія / Б. Є. Грабовецький. -- Вінниця : ВНТУ, 2010. -- 171 с.

4. Цуканова В.Я. Управління змінами підприємства як фактор підвищення його конкурентоспроможності / В.Я. Цуканова, Л.В. Кiєнко // Проблеми і перспективи розвитку підприємництва. - 2013. - № 2. - С. 24-28.

5. Гусєва О.Ю. Проблеми управління стратегічними змінами на вітчизняних підприємствах / О.Ю. Гусєва // Бюлетень Міжнародного Нобелівського економічного форуму. 2012. № 1 (5). Том 2. - С. 92-100.

6. Пащенко О.П. Сучасні методи управління змінами на підприємстві / О.П. Пащенко // Вісник ЖДТУ. 2014. - № 3 (69), Серія: Економічні науки. - С. 170-178.

7. Кужда Т. Етапи успішного управління організаційними змінами на підприємстві / Т. Кужда // Галицький економічний вісник. - 2013. - №2(41). - С. 66-72.

8. Лисенко Ю.В. Управління змінами як альтернативний варіант антикризових заходів / Ю.В. Лисенко, О.Л. Герасимова // Механізм регулювання економіки. - 2011. - №3. - С. 98-104.

Размещено на Allbest.ru