Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

управління персонал ринок

Виробнича практика є для студентів необхідним і обов'язковим процесом продовження здобуття своїх знань та навичок, які вони будуть застосовувати у своєму подальшій професії, а також є складовою частиною процесу підготовки майбутніх фахівців з менеджменту.

Звіт - це характерна та загальна форма звітності студента за виробничу практику. Він є важливим документом, метою якого є висвітлення студентом всіх аспектів проходження практики.

Мета практики - це здобуття практичних навичок по роботі у різних установах, закріплення й поглиблення отриманих під час теоретичного навчання знань з теоретико-методичних аспектів функціонування установ та організацій, а також здобуття навичок самостійної практичної роботи у сфері економічної діяльності конкретного підприємства.

Основні завдання у процесі проходження практики - це ознайомлення з місцем проходження практики, організацією та методами роботи спеціалістів на різних рівнях управління в процесі здійснення основних видів діяльності підприємства, вивчення питань організації господарської діяльності, аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства та проведення необхідних досліджень у сфері маркетингової, логістичної, зовнішньоекономічної, інноваційної діяльності та надання пропозицій щодо загального розвитку організацій.

Базою практики виступає приватне підприємство «Агрофірма «Ставиське» Чернігівської області, Козелецького району, с. Ставиське.

ПП «Агрофірма «Ставиське» як юридична особа 07.03.2000 року було зареєстровано Козелецькою районною державною адміністрацією, внесено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України і взято на облік до ДПІ у Козелецькому районі як платник податків 10.03.2000 року.

Дане підприємство розміщене у Чернігівській області, яка розташована на півночі України, на лівому березі Дніпра, у межах Поліської низовини та лісостеповій зоні Придніпровської низовини, у Козелецькому районі у селі Ставиське на вилиці Миру 1.

Керівник підприємства - Михед Михайло Олексійович.

Основний напрям діяльності господарства - вирощування зернових та технічних культур, розведення великої рогатої худоби, свиней та бджільництво.



1. Аналіз організаційної структури та економічної діяльності ПП «Агрофірма «Ставиське»»

1.1 Організаційна структура управління підприємством

Організаційна структура управління підприємством - основа системи управління, яка визначає склад, підпорядкованість та взаємодію її елементів окреслює необхідну кількість управлінського персоналу, здійснює його розподіл за підрозділами, регламентує адміністративні, функціональні та інформаційні взаємовідносини між працівниками апарату управління та підрозділами, встановлює права, обов'язки і відповідальність менеджерів тощо.

Зв'язки між елементами системи управління, які визначають відповідний тип організаційної системи управління підприємством, поділяють на:

· лінійні - виникають між підрозділами та керівниками різних рівнів управління і передбачають підпорядкованість одного керівника іншому;

· функціональні - характеризують взаємодію керівників, які виконують певні функції на різних рівнях управління, проте між ними не існує адміністративного підпорядкування;

· міжфункціональні - мають місце між підрозділами одного рівня управління.

Дослідивши організаційну структуру управління на ПП «Агрофірма «Ставиське», можемо зробити висновок, що дане підприємство функціонує на лінійною організаційною структурою, у своєму складі маючи: виконавчого директора, заступника директора, головного бухгалтера, начальника цеху та основних і допоміжних робітників для виконання основних видів робіт у процесі діяльності.

Дану організаційну структуру управління підприємством можемо зобразити графічно, за допомогою схеми.

Схема лінійної організаційної структури ПП «Агрофірма «Ставиське»

До переваг лінійної організаційної структури управління належать:

1) чіткість і простота взаємозв'язків, отримання підлеглими несуперечливих, узгоджених між собою завдань та розпоряджень;

2) оперативність підготовки та впровадження управлінських рішень;

3) повна відповідальність керівника за результати діяльності;

4) забезпечення єдності керівництва зверху донизу, тобто дотримання принципу єдності розпорядництва, відсутність дублювання в роботі;

5) надійний контроль.

Недоліками такої організаційної структури управління є наступні:

6) обмеження ініціативи виконавців та менеджерів нижчих рівнів управління;

7) персонал, що задіяний у виробництві, збуті та розподілі продукції повинен, окрім своїх обов'язків виконувати такі функції, як облік, контроль за якістю, розрахункові операції тощо. Тобто, керівники повинні бути універсальними фахівцями, здатними охопити всі функції управління;

8) значний обсяг інформації, що передається з одного рівня ієрархії управління на інший.

1.2 Управління персоналом на підприємстві

Управління персоналом - це специфічна функція управлінської діяльності, головним об'єктом якої є люди, що входять в певні соціальні групи, трудові колективи. Як суб'єкт управління виступають керівники і спеціалісти, які виконують функції управління стосовно своїх підлеглих. Отже, управління персоналом - це цілеспрямована діяльність керівного складу організації на розробку концепції, стратегій кадрової політики і методів управління людськими ресурсами. Це системний, планомірно організований вплив через систему взаємопов'язаних, організаційно економічних і соціальних заходів, спрямованих на створення умов нормального розвитку й використання потенціалу робочої сили на рівні підприємства. Планування, формування, перерозподіл і раціональне використання людських ресурсів є основним змістом управління персоналом.

Досліджуючи організацію прийому на роботу на ПП «Агрофірма «Ставиське», можемо розглянути процес прийому працівника на роботу.

Трудовий договір - угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (далі власник), за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою з підпорядкуванням внутрішньому трудовому розпорядку, а власник - виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором й угодою сторін. Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.

При укладені трудового договору, проводиться вступний інструктаж, під час якого працівник інформується про під розпис про умови праці, наявність на робочому місці небезпечних та шкідливих виробничих факторів, можливі наслідки їх впливу на стан здоровґя, про його права на пільги і компенсації за роботу в тих умовах згідно з чинним законодавством і колективним договором.

Після підписання наказу про приймання на роботу працівника ознайомлюють з даним наказом під розпис, із зазначенням дати ознайомлення.

Особа, яку приймають на роботу, інформують про режим роботи і порядок оплати праці.

На даному підприємстві укладаються трудові угоди, як на постійні роботи, так і на сезонні роботи, так як уборка чи очистка зерна, випас худоби, скирдовка соломи.

Далі проведемо аналіз трудових ресурсів ПП «Агрофірма «Ставиське» та визначимо коефіцієнт використання трудових ресурсів господарства у таблиці 4.1.

Проаналізувавши трудові ресурси даного господарства та ефективність їх використання, спостерігаємо зменшення чисельності працюючих у 2012 році на 2 особи, що складає 2,8% в порівнянні з 2010 роком, у тому числі в рослинництві чисельність працюючих збільшилась на 2 особи (25%), а в тваринництві - відбулося зменшення на 4 осіб (6,25%). Відпрацьований час у с.-г. виробництві всього у 2012 році зменшився на 21635,15 люд.-год. (16,6%). Коефіцієнт використання трудових ресурсів зменшився з 0,91 до 0,76 (на 16,6%)

1.3 Планово-економічна діяльність

Планування на підприємстві - це процес пошуку і використання резервів підвищення ефективності виробництва і вирішення соціальних проблем колективу. План підприємства за своїм змістом є сукупністю взаємозв'язаних заходів для збільшення прибутку за рахунок підвищення ефективності використання ресурсів і комерційної діяльності. Успішність, ефективність системи планування значною мірою визначається рівнем її організації, яка включає такі структурні елементи:

? плановий персонал, що сформований в організаційні структури;

? процес обґрунтування, прийняття і реалізації планових рішень (процес планування);

? засоби, що забезпечують процес планування (інформаційне, технічне, програмно-математичне та організаційне забезпечення).

Аналізуючи планово-економічну діяльність ПП «Агрофірма» Ставиське», можемо зробити висновок, що при розробці планів на даному підприємстві використовуються система показників, які поділяють на натуральні і вартісні, абсолютні та відносні, кількісні та якісні.

Натуральні показники встановлюють у фізичних та умовних одиницях виміру (тонах, метрах, у тонах умовного палива). Їх використовують при плануванні обсягів виробництва основних видів продукції на підприємстві, потреби в ресурсах.

Вартісні показники визначаються в грошовому вимірі та використовуються для обчислення загальних обсягів виробництва різних видів продукції (мґясо, молоко, зерно), визначається собівартість продукції, розраховується дохід та прибуток даного підприємства.

Кількісні показники оцінують абсолютні обсяги виробництва продукції та ресурсів: обсяг виготовленої продукції, кількість працівників (70 штатних працівників) на підприємстві, фонд заробітної плати, тощо. Якісні показники характеризують ефективність використання ресурсів та діяльності підприємства: продуктивність праці, фондовіддача, рентабельність.

Розрахуємо дані показники у таблиці 3.1.

Аналізуючи дані таблиці, можемо зробити висновок, що у господарства у 2012 році у відсотковому значені порівняно з 2010 роком ефективність використання землі складає 64,77%, продуктивність праці - 110,83%, окупність витрат - 88,81%.

Рівень рентабельності у 2010 році становив 6,74%, у 2011 році було зафіксовано найбільшу рентабельність у господарстві, яка складала 14,59%, але у 2012 році вона знизилась до 0,26%.

Результати господарської діяльності підприємства

Показник	2010 р.	2011 р.	2012 р.	2012 р. У% до 2010 р.
Вартість валової продукції, грн	4975501,74	5107306,01	5361283,62	107,75
на 1 га с.-г.-угідь	5434,56	3353,01	3519,75	64,77
на 1 середньорічного працівника	69104,19	81068,35	76589,77	110,83
на 1 грн виробничих витрат	1,24	1,11	1,1	88,81
Валовий прибуток, грн	217200	469400	8800	4,05
на 1 га с.-г.-угідь	237,24	308,17	5,78	2,42
на 1 середньорічного працівника	3016,66	7450,79	125,71	4,17
Рівень рентабельності підприємства, %	6,74	14,59	0,26	3,87

Досліджуючи планування на ПП «Агрофірма» Ставиське», на підприємстві станом на 1 жовтня поточного року вираховують залишки всіх матеріальних ресурсів, враховують поступлення матеріальних ресурсів згідно договорів в ЙV кварталі, а також скільки протягом кварталу підприємство буде виробляти продукції. Фактичні залишки будуть складати перехідний запас на початок планового року.

Фінансові плани на підприємстві формуються згідно наказу Мінекономіки від 21.06.2005 №173 «Про затвердження Порядку складання, затвердження та контролю виконання фінансових планів…».

Фінансові плани господарства включають у себе планування доходів, видатків та прибутку. Показники фінансового плану не плануються нижчими, ніж у попередньому році.

На підприємстві планування проводиться по галузям: рослинництво та тваринництво.

Планування в рослинництві, у тому числі планування посівів проводиться в межах наявної фактичної площі (с.г. угідь 1523,16 га, вся площа - це орендована земля, у тому числі 1075,34 га складає рілля), як власної, орендованої площі так і людських земельних паїв.

Планування посівів проводиться з урахуванням сівозмін, тобто є порядок посіву культур з урахуванням попередньо посіяних культур на цих площах. Даний вид планування проводить агроном з метою досягнення значної кількості врожаю.

Також посів культур проводиться сортами районованими до даної зони та тими культурами, які є загальновживаними та найбільш закуповуються посередниками або переробними заводами.

Так товариство запланувало на 2012 рік посіви таких зернових культур, від яких отримано таких розмір доходу: при повній собівартості зібраного жита в сумі 73 тис. грн., чистий дохід отримано в сумі 100 тис. грн., гречки при повній собівартості в 6,9 тис. грн., чистий дохід склав 11,7 тис. грн., при реалізації інших зернових та зернобобових культур повна собівартість склала 48 тис. грн. а чистий дохід становив 115,2 тис. грн. Проте, при повній собівартості вівса в сумі 26,7 тис. грн., чистий дохід склав 24,6 тис. грн. Аналогічно при повній собівартості проса 24,6 тис. грн., чистий дохід досяг тільки 14,4 тис. грн.

Такі дані свідчать про неефективне вирощення вівса та проса. Отже, на 2013 рік товариство не запланувало посів проса.

Слід зазначити, що рослинництво завжди (крім стихійного лиха) є прибутковим, а тваринництво є збитковим при умові реалізації продукції тваринництва до заводів-переробників, які є монополістами в даній місцевості.

Так, молоко і мґясо буду здаватись на переробні заводи лише по тій ціні, по якій приймає завод, а це значно нижче ніж собівартість даної продукції.

Лише, якщо товариство буде мати власні потужності по переробці своєї тваринницької продукції, тоді галузь тваринництва буде прибутковою. Це власні ковбасні цехи та виготовлення власної різної молокопродукції (масло, згущене молоко та ін.)

Так при реалізації в 2012 році ВРХ при повній собівартості в сумі 679,2 тис. грн., дохід становив 608,7 тис. грн., свиней при повній собівартості 295,8 тис. грн., чистий дохід склав 250 тис. грн., при повній собівартості молока в сумі 1280,7 тис. грн., чистий дохід склав 1256,4 тис. грн.

Вказані дані свідчать про неефективне вирощування продукції тваринництва. Лише при повній собівартості меду в сумі 9,6 тис. грн., чистий дохід склав 12,9 тис. грн.

Але на підприємстві продукція тваринництва все одно планується, так як від нього є побічний продукт - це навоз, який необхідно у великій кількості для внесення під культури рослинництва, як цінне органічне добриво.



2. Аналіз та оцінка впливу чинників зовнішнього середовища на діяльність підприємства

управління персонал ринок

Підприємство, як відкрита система, залежить від зовнішнього середовища стосовно поставок ресурсів, енергії, кадрів, а також споживачів [1, 175]. На сьогоднішній день дослідження підтверджується потребою постійного аналізу внутрішнього та зовнішнього середовища підприємства, тому дана тема є досить актуальною. Метою дослідження є визначення впливу факторів зовнішнього середовища на ефективність діяльності підприємства. З метою дослідження чинників зовнішнього середовища та їх впливу на ефективність управління підприємством вивчали такі автори, як В. Лопатовський, Т. Примак, Б. Мізюк, К. Мамонов, Б. Скоков, О. Короп, Ф. Котлер, Дж. Белл тощо.

Фактори зовнішнього середовища можна розглядати як можливості та загрози для підприємства, їх позитивний чи негативний вплив на організацію буде залежати від ефективності управління та адаптивності підприємства. Тому головним завданням керівництва кожного підприємства є ретельне дослідження поведінкового впливу зовнішніх факторів на життєздатність економічної одиниці, своєчасне визначення найсуттєвіших за впливом зовнішніх факторів та оптимізація їх впливу на підприємство [3, 179]. Фактори зовнішнього середовища найчастіше класифікують за такими групами:

1. Економічні - фактори, що пов'язані з обігом грошей, товарів, інформації та енергії.

2. Політичні - фактори, що впливають на політичні погляди та поділяють людей на окремі політичні групи і знаходять вираження в діяльності та прийнятті рішень місцевими органами влади та уряду.

3. Соціально-демографічні фактори, які впливають на рівень і тривалість життя людей, а також формують їхню ціннісну орієнтацію.

4. Технологічні - фактори, що пов'язані з розвитком техніки, обладнання, інструментів, процесів обробки та виготовлення продуктів, матеріалів і технологій, а також «ноу-хау».

5. Конкуренція - фактори, які відбивають майбутні та поточні дії конкурентів, зміни в частках ринків, концентрації конкурентів.

6. Географічні - фактори, пов'язані з розміщенням, топографією місцевості, кліматом і натуральними ресурсами (зокрема, корисними копалинами) [2].

Зовнішнє середовище - це сукупність господарських суб'єктів, економічних, суспільних і природних умов, національних та міждержавних умов і чинників, що діють у глобальному оточенні. Зовнішнє середовище будь-якого підприємства можна визначити як сукупність двох сфер: макросередовища та мікросередовища.

Макросередовище складається з елементів, які не знаходяться у зв'язку з підприємством постійно, але впливають на формування загальної атмосфери бізнесу. Це середовище непрямих контактів підприємства. До його елементів належать: економічне середовище; політичне середовище; соціальне середовище; природне середовище; технологічне середовище; екологічне середовище та ін.

Мікросередовище - це середовище, елементи якого прямо і постійно впливають на діяльність підприємства. До елементів мікросередовища відносяться:постачальники; посередники; споживачі; конкуренти; робоча сила; державні органи.

Загальний стан зовнішнього середовища може бути визначеним за допомогою таких груп чинників:

1. Стан економіки та ринків (економічні фактори): характер економіки та економічних процесів (у тому числі інфляція або дефляція); система оподаткування та якість «економічного законодавства» (в тому числі можливості вивезення прибутків); загальна кон'юнктура національного ринку; розміри та темпи зростання чи зменшення ринку (взагалі); інвестиційні процеси; система ціноутворення; вартість землі тощо.

2. Діяльність уряду (політико-інституційні фактори): стабільність уряду; державна політика приватизації/націоналізації; державний контроль і регулювання діяльності підприємств (узагалі); міждержавні угоди з іншими урядами; вимоги забезпечення рівня зайнятості; державна політика щодо забезпечення ресурсами окремих галузей і підприємств; рівень корупції державних структур тощо.

3. Структурні тенденції: структура галузей національної економіки; виникнення нових галузей; згортання діяльності «застарілих» галузей; вплив міжнародного розподілу праці на діяльність окремих галузей і підприємств (у тому числі вплив антимонопольного законодавства); зміни оптимальних розмірів підприємств.

4. Науково-технічні тенденції: «технологічні прориви»; скорочення або продовження «життєвого циклу» технологій; питома вага наукоємних виробництв і продукції; вимоги до науково-технічного рівня виробництва, що забезпечує конкурентоспроможність; вимоги до кваліфікації кадрів високотехнологічних виробництв тощо.

5. Природно-екологічна складова: природно-кліматичні умови; територіальне розміщення корисних копалин і природних ресурсів; розміщення великих промислових і сільськогосподарських центрів; законодавство з економічних питань (можливість змін і обмеження, що ними зумовлені); стан екологічного середовища та його вплив на виробництво.

6. Тенденції ресурсного забезпечення: структура і наявність національних ресурсів; імпорт/експорт; рівень дефіцитності ресурсів, що споживаються наявними підприємствами; доступність ресурсів (ціни та витрати на перевезення).

7. Демографічні тенденції: кількість потенційних споживачів (структура населення, зміни в окремих групах та в їх доходах); наявна та потенційна кількість робочої сили; кваліфікаційні характеристики робочої сили (якість робочої сили).

8. Соціально-культурна складова: сприяння/недовіра до приватного бізнесу; відносини «підприємство - громадські організації»; «економічний націоналізм», ставлення до іноземців; профспілкова активність і вплив профспілок на формування громадської думки.

9. Несподіванки стратегічного характеру і можливі горизонти стратегічного планування (основний перелік та часові оцінки).

10. Міжнародне середовище (по окремих країнах): структура господарства країни; характер розподілу доходів; середній рівень заробітної платні; вартість транспортних послуг; інфляція та ставки банківського процента; обмінний курс валюти відносно країни-партнера; рівень ВНП; рівень податків.

Отже, чинники зовнішнього середовища, які визначають зовнішню ефективність управління, доцільно встановлювати відповідно до суб'єктів зовнішнього середовища, що взаємодіють з підприємством. Саме таке визначення та поєднання чинників, які впливають на ефективність управління підприємством, надасть змогу установити необхідний перелік напрямів, складових і показників процедури оцінки ефективності управління підприємством.

Аналізуючи збутову політику господарства, доходимо висновку, що ПП «Агрофірма «Случ» реалізує свою продукцію у двох напрямках: приватним товариствам та населенню. Основними великими покупцями продукції є: ТОВ «Грейнфильд-А», ТОВ «Агро-Модерд», ТОВ «Імперія-Грандіс» та вільна торгівля населенню.

Основними рекомендаціями господарству для подальшого розвитку и розширення ринку ПП «Агрофірми «Ставиське» будуть такі:

1. творення окремого структурного підрозділу, що відповідав би за успішність ведення ЗЕД на підприємстві;

2. маркетингингові дослідження нових ринків за умови виходу на них;

Конкурентами ПП «Агрофіма «Ставиське» є ТОВ Агрофірма «Маяк» та ТОВ «Агрофірма ім. Шевченка»

Для складання фінансової звітності на ПП «Агрофірма «Ставиське» створено єдиний централізований бухгалтерський відділ. Даний відділ здійснює всі операції розроблені обліковою політикою підприємства згідно вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Всі облікові документи після складання та ретельної точної перевірки надаються іншим підрозділам для складання аналітичного та синтетичного обліку у господарстві.

На ПП «Агрофірма «Стависке» бухгалтерську роботу виконують автоматизовано. Автоматизація бухгалтерських робіт дозволяє забезпечувати якісний контроль за роботою підприємства, а також забезпечує організацію достовірного обліку. Основні бухгалтерські роботи виконуються за допомогою програми 1C «Бухгалтерія». За її допомогою охоплюється оперативний облік витрат па виробництві, який полягає в щоденному контролі за витрачанням матеріальних, трудових і грошових ресурсів у виробництві, і результатами їх використання.



Висновки

У результаті проходження практики на базі ПП «Агрофірма «Ставиське» я ознайомилась з діяльністю підприємства, його організаційною структурою, виробничою діяльністю, дослідила управління фінансово-економічною діяльністю та стратегією підприємства, планово-економічною діяльністю, методикою управління персоналом, наявністю маркетингової, логістичної та зовнішньоекономічної діяльності.

Після вивчення ряду цих питань можемо зробити ряд висновків:

ПП «Агрофірма «Ставиське» розміщена у Чернігівській області, у Козелецькому районі у селі Ставиське на вилиці Миру, 1. Керівник підприємства - Михед Михайло Олексійович.

Основний напрям діяльності господарства - вирощування зернових та технічних культур, розведення ВРХ, свиней та бджільництво.

ПП «Агрофірма «Ставиське» функціонує на лінійною організаційною структурою, у своєму складі маючи: виконавчого директора, заступника директора, головного бухгалтера, економіста, начальника цеху та основних і допоміжних робітників для виконання основних видів робіт у процесі діяльності.

Досліджуючи планування на ПП «Агрофірма» Ставиське», на підприємстві вираховують залишки всіх матеріальних ресурсів, враховують поступлення матеріальних ресурсів згідно договорів в ЙV кварталі, а також скільки протягом кварталу підприємство буде виробляти продукції.

Фінансові плани господарства включають у себе планування доходів, видатків та прибутку. Показники фінансового плану не плануються нижчими, ніж у попередньому році.

На підприємстві планування проводиться по галузям: рослинництво та тваринництво.

На даному підприємстві укладаються трудові угоди, як на постійні роботи, так і на сезонні роботи, так як уборка чи очистка зерна, випас худоби, скирдовка соломи. Коефіцієнт використання трудових ресурсів у 2012 році складає 0,76.

Щодо маркетингової діяльності на ПП «Агрофірма «Ставиське», можемо сказати, що маркетингового відділу на підприємстві не існує. Виконання функції маркетингового відділу покладено на планово-економічний відділ господарства.

Основними напрямами для удосконалення та підвищення ефективності діяльності ПП «Агрофірми «Ставиське» є:

Створення окремих відділів у господарстві для здійснення планово-економічної, маркетингової, логістичної діяльності;

Дослідження на пошук нових сегментів ринку, а також спроба пошуку сегменту на іноземному ринку для здійснення зовнішньоекономічної діяльності;

Удосконалення роботи з персоналом, у першу чергу раціональне використання робочої сили, підвищення продуктивності праці;

Ведення інноваційної діяльності на підприємстві, пошук та застосування нововведень для раціональнішого використання живої праці;



Список використаних джерел

1. Андрійчук В.Г. Економіка аграрних підприємств: Підручник. - 2-ге вид., доп. і перероб./ К.: КНЕУ, 2002. - 624 с.

2. Древаль О.Ю. Планування діяльності підприємства: Конспект лекцій. - Суми: Вид-во СумДУ, 2008. - 146 с.

3. Збарський В.К. Економіка сільського господарства: навч. посібник / Збарський В.К., Мацибора В.І., Чалий А.А., Степасюк Л.М. та ін.: За ред. В.К. Збарського, В.І. Мацибора - К: Каравела, 2009 -264 с.

4. Іванова В.В. Планування діяльності підприємства: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. - К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 472 с.

5. 7. Козловський В.О. Інноваційний менеджмент: навчальний посібник / Козловський В.О. - Вінниця: ВНТУ, 2007. - 210 с.

6. 8. Козловський В.О. Підприємницька діяльність. Практикум. Частина 1. / В.О. Козловський - Вінниця: ВНТУ, 2006. - 175 с.

7. 10. Крушельницька О.В. Управління персоналом: навчальний посібник / О.В. Крушельницька, Д.П. Мельничук. - К.: «Кондор», 2003. - 296 с.

8. 12. Рульєв В.А., Гуткевич С.О. Менеджмент. Навчальний посібник. - К.: Центр учбової літератури, 2011. - 312 с.

9. 13. Сладкевич В.П. Стратегічний менеджмент організацій: Підручник. - К.: ДП «Видавничий дім «Персонал», 2008. - 496 с.

10. 14. Щокіна Г.В. Менеджмент: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / За ред. Г.В. Щокіна, М.Ф. Головатого, О.В. Антонюка, В.П. Сладкевича. - К.: МАУП, 2007. - 816 с.

Размещено на Allbest.ru