Наявність людських ресурсів, здатних професійно вирішувати поставлені перед ними завдання є основним чинником конкурентоспроможності, економічного зростання та ефективності виробництва. Стрімке розширення інформаційно-технологічної сфери економіки, динаміка змін в усіх сферах життєдіяльності суспільства потребує працівників нового рівня. Ринком праці висуваються високі вимоги до сучасного працівника:

· відповідальність,

· працелюбність,

· високий рівень інтелекту,

· уміння відшукувати,

· аналізувати і використовувати інформацію,

· здібність до творчої,

· самостійної роботи,

· підвищення зацікавленості в праці тощо.

Інтелектуалізація економіки збільшує залежність результатів діяльності підприємства від рівня розвитку його працівників. Сьогодні розвиток підприємства та його конкурентна позиція на ринку, в першу чергу, залежить від професіоналізму людей, які на ньому працюють.

Британська B2B-компанія Overbury опублікувала результати дослідження, згідно яким нудність атмосфери в офісі демотивує працівників та вбиває їх креативність.

Тому роботодавці намагаються створити працівникам креативне середовище. Важливу роль в організації творчої праці відіграє колір інтер'єру. Людина здатна розрізняти 121 кольоровий відтінок. Кольори бувають холодні й теплі, заспокійливі та дратівливі. Треба враховувати й кольорову залежність. Наприклад, гарячі цехи фарбують у холодні тони (блакитний, синій, фіолетовий), що створює ілюзію охолодження. Кнопки фарбують у червоний колір, щоб привернути до них увагу. Сприятливо впливають на людину жовто-зелені відтінки. Вони підвищують гостроту зору, поліпшують дихання, кровообіг і слух. Кольори можуть не тільки зумовити певний настрій, але й впливати на органи чуття.

Люди, знайомі з енергетикою кольору, можуть використовувати її в багатьох життєвих ситуаціях, зокрема вибираючи кольори одягу й інтер'єру квартири чи офісу. Кольори так впливають на людину:

· білий сприяє відпочинку та розслабленню;

· сірий уважають нейтральним, носієм таємниці;

· чорний має бути ідеально чистим, він схиляє до сну та спокою;

· фіолетовий сприяє довірливості;

· зелений - символ росту, руху, сталості в смаках;

· червоний - колір енергії, сили, наполегливості, влади та любові;

· коричневий - колір стадності й емоційності юрби, водночас схиляє до затишку;

· жовтогарячий потрібний тим, хто важко сприймає нове;

· жовтий колір дратівливий, не даремно його називають кольором зради;

· блакитний - колір прохолоди, він заспокоює нерви, знімає біль;

· синій - діловий колір, зменшує зайву емоційність.

Віддаючи перевагу якомусь кольору, ми створюємо сприятливу для себе атмосферу. За допомогою дослідження кольорових плям можна виявити всю палітру людських емоцій. Творча людина найчастіше мислить кольоровими плямами, складаючи значеннєвий ряд символів, які ведуть до реалізації задуму.

На організм людини та її діяльність великий вплив чинять запахи. Вони можуть регулювати фізичну силу, підвищувати чи знижувати слух і зір, кров'яний і внутрішньочерепний тиск, температуру тіла, а також змінювати ритм дихання та пульс. Позитивно впливають приємні, нерізкі запахи за малою концентрацією їх у повітрі (запахи саду, поля, лісу). Запахи називають повітряними вітамінами, бо вони приємні, цілюще впливають на нервову систему, зумовлюють приємні асоціації тим самим підвищують творчі можливості та поліпшують настрій людини.

Позитивно впливає на натхнення музика. Дослідження показали, що музика В. Моцарта підсилює приплив творчої енергії, а рок-музика й подібні їй - послаблюють. Світломузика впливає на творчі асоціації.

Усі зазначені ефекти окремо й у комплексі впливають на натхнення й інтерес до творення.

Кожен має добре знати закономірності стомлюваності, уміти правильно організовувати свій відпочинок. Але у творчій роботі іноді буває інакше. Якщо виникають ускладнення, доводиться годинами та днями, а то й тижнями та місяцями займатися вирішенням якогось одного питання. Тоді потрібно відходити від теми, переключатися на іншу роботу, просто відпочивати. Часто після перепочинку рішення приходить майже відразу, ніби саме собою.

Отже, стимуляція творчості - це не тільки застосування спеціальних методів активізації розумової діяльності, а й організація умов праці, уважне та турботливе ставлення до працівників.

Наприклад, академік А.Ф. Іоффе висував такі вимоги до організації роботи:

· добір у колектив талановитих людей, які прагнуть знань;

· демократичність, простота й принциповість керівника;

· відверте схвалення успішної праці підлеглих і вміння науково аргументувати, що вони щось зробили неправильно;

· надання більшої самостійності підлеглим;

· оптимальна чисельність колективу (не більше 12, краще 3-6 чоловік);

· здорова конкуренція в колективі;

· підтримка конструктивної критики з боку всіх членів колективу;

· урахування кваліфікації, особливостей інтелектуальних здібностей і особистісної сумісності людей під час формування групи.

Творчий потенціал працівника містить у собі його адаптивні, креативні, інноваційні, евристичні здібності, знання, навички та вміння, що реалізуються у трудовій сфері.

До стимулюючих умов творчості багато вчених відносять створення сприятливого клімату в колективі.

Креативні люди - ті, які не бачать кордонів та умовностей. Таким повинний бути і їх простір. Спробуйте запропонувати своїй команді "відкритий простір". Окрім того, тільки у відкритому робочому просторі можлива максимальна взаємодія працівників.

Створення клімату, в якому креативність є способом життя приносить величезну користь організації: позитивний психологічний клімат допомагає людям працювати із задоволенням, полегшує процес спілкування між працівниками, а також прискорює і робить більш ефективним процес виходу із кризових ситуацій.

Вплив емоційної атмосфери колективу на особистість може бути двояким: стимулюючим і гальмуючим, тобто може як підвищувати, так і пригнічувати творчу ініціативу, активність і енергію людини.

Психологічний клімат визначає ступінь або готовність особистості реалізувати свій потенціал для досягнення завдань, покладених на відділ. Значною мірою психологічний клімат у колективі формує і визначає керівник. Толерантне й однакове ставлення керівника до кожного працівника, диференціація при розподілі завдань є вагомими позитивними чинниками.

Не слід ототожнювати клімат з культурою. Клімат - це те, як організація "себе почуває" в кожний конкретний проміжок часу. Культура - це те, як прийнято вести справи в організації.

Дослідники відзначають залежність рівня творчої активності від соціально-психологічного клімату в колективі.