Виконання управлінських функцій на підприємстві

Праця в сільському господарстві, як і в інших галузях економіки, - це цілеспрямована діяльність людини що спрямована на видозміну і пристосування предметів природи для задоволення своїх потреб. Люди, їх майстерність, освіта є найбільш важливим складовим елементом продуктивних сил, що визначально впливає на стан економічного розвитку підприємств та конкурентоспроможність їхньої продукції.

Кожне аграрне підприємство функціонує за певної чисельності персоналу - сукупності працівників, які мають необхідний фізичний розвиток, знання, практичні навички для управління виробництвом, якісного і своєчасного виконання передбачених технологією робіт у сфері агропромислового виробництва.

Кожне аграрне підприємство може ефективно працювати за умови, коли воно має необхідний професійний і кваліфікаційний склад працівників, доцільну кадрову структуру.

Трудовий потенціал кожного аграрного підприємства характеризується абсолютним показником -- середньообліковою кількістю працівників і питомим показником -- працезабезпеченістю виробництва, що визначається як частка від ділення середньооблікової кількості працівників на площу сільськогосподарських угідь відповідного підприємства. Дані показники суттєво різняться по окремих підприємствах, особливо по виробничих сільськогосподарських кооперативах, засновниками і членами яких в більшості випадків стали всі працездатні працівники бувших КСП. За сучасного недостатнього рівня механізації і автоматизації виробництва, високого ступеня зношеності машинно-тракторного парку в багатьох підприємствах, гостра нестача окремих видів техніки для своєчасного і якісного виконання технологічних операцій зумовлює істотну залежність результатів господарської діяльності підприємств від рівня працезабезпеченості виробництва.

Тому основою збільшення виробництва сільськогосподарської продукції і підвищення матеріального добробуту населення є раціональне використання трудових ресурсів галузі. Вони є головною складовою частиною продуктивних сил сільського господарства, а їх праця - вирішальним фактором сільськогосподарського виробництва.

Рівень забезпеченості й інтенсивності використання трудових ресурсів ПОП «Тернопільське» проаналізуємо в таблиці 3.1.

адміністративний організаційний управлінський контроль

Таблиця 3.1 Рівень забезпеченості й інтенсивності використання трудових ресурсів

Показники	2014р.	2015 р.	2016 р.	2016 р. в % до
				2014 р.
1	2	3	4	5
Середньорічна чисельність робітників, всього чол..	81	83	83	1.03
в тому числі: в рослинництві	51	53	53	1.03
В тваринництві		-	-	-
Теж на 100 га с.-г. угідь, чол., всього	83.5	83.2	83.2	99.4
В тому числі: в рослинництві
в тваринництві	-	-	-	-
Питома вага робітників у загальній кількості, %
рослинництва	61,7	47,6	66,7	108,1
тваринництва	38,3	52,4	33,3	86,9
Ними відпрацьовано, тис. люд. год. всього	81	83	83	1.03
в тому числі: в рослинництві
В тваринництві
Запас праці, тис. люд. год. всього	326,80	334,36	297,9	87,3
В тому числі: в рослинництві	139,86	11151	132,0	94,4
Коефіцієнт використання запасу праці. Всього	0,4	0,4	…	…
в тому числі: в рослинництві	0,2	0,1	…	…
Відпрацьовано 1 робітником, днів.
В рослинництві	46,3	36,3	…	…
В тваринництві			…	…
По господарству в середньому	388,5	305,5	…	…

Середня кількість працівників по господарству протягом 3 досліджуваних років коливається в межах від 81 чол. в 2014р. до 83 чол. в 2015р.. Спостерігається поступове збільшення чисельності працюючих в галузі рослинництва .

Отже, можна сказати, що в ПОП «Тернопільське» трудові ресурси використовуються повністю. За рахунок збільшення інтенсивності їх використання господарство збільшує виробництво продукції і покращує своє фінансове становище.

Таблиця 3.2 Склад засновників із визначення їх частки у статутному фонді

Показники	Фізичні особи
	Усього
Чисельність учасників,які мають:
Земельні паї, чол.	532
Майнові паї,чол.	-
Земельні паї:	-
Площа,га	4820
Сума,тис.грн	37224
Майнові паї(номінальна вартість акцій),тис.грн	-
Плата за оренду:
Земельних паїв,тис.грн	1889.3
Майнових паїв, тис. грн	-
Вартість орендної плати за 1 га. земельного паю	516
У % до вартості земельного паю	2.4

Визначення індивідуальних майнових паїв суб'єктів майнових відносин

Для такого визначення спочатку розраховується пайова ставка діленням пайового фонду майна на загальний трудовий внесок працівників підприємства. Якщо, наприклад, пайовий фонд майна становить 4,1 млн грн, а загальний трудовий внесок -- 27,15 млн грошових одиниць, то звідси пайова ставка складатиме 4,1 : 27,15 = 0,151.

Індивідуальні майнові паї визначають як добуток пайової ставки на сукупний трудовий внесок відповідного працівника за всі роки його роботи на даному підприємстві. За умови, що такий внесок працівника становить, скажімо, 22 600 грошових одиниць, його індивідуальний майновий пай дорівнюватиме 3413 грошових одиниць (22600 · 0,151 = 3413).

Крім майнових паїв, працівники КСП, а також пенсіонери, які, будучи членами цих підприємств, вийшли за віком або станом здоров'я на пенсію, отримали і земельні паї, а також одержали право вільного виходу з цих підприємств із своїми паями та створювати на їх основі приватні підприємства з різним юридичним статусом. Детальніше про них мова йтиме в наступному розділі теми.

Врегулювання майнових відносин

В процесі реструктуризації КСП і виникнення на їх базі приватних підприємств найбільш неврегульованими залишалися майнові відносини. Це викликано застосуванням у низці КСП недосконалих методик паювання майна, формальним уточненням вартості майна, прорахунками у визначенні кола суб'єктів пайових відносин, і що дуже важливо, в більшості випадків не здійснювалася персоніфікація майна, тобто не було визначено, яке майно виділяється до пайового фонду майна. Через це хоч між приватними підприємствами і власниками майнових паїв укладалися (але далеко не завжди) договори оренди, проте вони, по суті, не мають юридичної сили, бо орендувати можна не абстрактний майновий пай, а конкретний основний засіб виробництва. А це можливо за умови, коли майно власників майнових паїв було б виділено в натурі. Тоді вони могли б укласти між собою договір про спільне володіння, користування і розпорядження майном, що знаходиться в спільній частковій власності. В цьому договорі мають бути наведені перелік майна пайовиків, а також частка кожного з них у спільній власності. Вони доручають свої повноваження уповноваженому, який і представляє їх інтереси при отриманні майна колишніх КСП і укладанні договору оренди. За наявності такого договору орендар відповідає за кожний майновий об'єкт, взятий в оренду. Коли ж орендуються просто майнові паї без визначення майна, то орендар відповідальності за конкретне майно, по суті, не несе.

При укладанні договору оренди майнових паїв станом на 2014--2015 рр. не врахована в багатьох випадках їх органічна структура. Адже в кожному майновому паї є частка основних засобів, оборотних фондів і фондів обігу. Договір оренди можна укласти лише на основні засоби, тоді як на оборотні засоби потрібно укладати договір купувлі - продажу або міни, а на грошові кошти -- договір позики. Але ця вимога переважно не дотримувалася. Більше того, у 2014 р. лише на половину майнових паїв було укладено договори оренди, в багатьох з них не передбачалася виплата орендної плати або вона була мізерною і часто з відстрочкою виплати без будь-якої за це компенсації. За неорендоване майно ніхто відповідальності не ніс, тому воно нерідко руйнується і розкрадається.

Одним з найбільш гострих і важливих неврегульованих питань майнових відносин залишалося питання відтворення майна. Передача майна в оренду, що знаходиться в спільній частковій власності, за своєю суттю є оперативною орендою, відповідно до якої по завершенні строку оренди майно залишається у власності орендодавців, а отже, вони згідно з чинним законодавством повинні здійснювати відтворення майна. Але ця чинна норма не може бути реалізована в даному випадку, бо власники майнових паїв об'єктивно не в змозі нараховувати амортизацію на основні засоби, здійснювати їх поточний і капітальний ремонт. Тому відтворення основних засобів у складі майнових паїв може здійснювати лише орендар. Але відповідно до чинного законодавства він не має права нараховувати амортизацію на основні засоби , що знаходяться в оперативній оренді. У 2014 р. всі приватні підприємства, що орендували майнові паї, крім сільськогосподарських виробничих кооперативів, так і зробили. Саме з цієї причини надане їм в оренду майно залишалося без джерела свого відтворення. Завдяки «зникненню» статті витрат «Амортизація основних засобів» орендарі отримали незароблений прибуток, що став їх власністю, оскільки джерелом його стали, по суті, кошти селян у формі їх невідтвореного майна.

Для тощо щоб забезпечити відтворення в умовах оперативної оренди орендованого майна в частині основних засобів, потрібно перебудувати методологію визначення розміру орендної плати і механізм її використання. Для специфічних умов оренди майнових паїв орендна плата має виконувати, крім традиційної функції -- як винагорода орендодавцю за надане ним в оренду майно, -- і функцію відтворення орендованого майна. З метою реалізації цієї функції орендна плата повинна мати дві складові: відсоток на відтворення майна, що забезпечує одержання грошової суми в розмірі річної амортизації, і відсоток для винагороди орендодавцю за надане ним у користування майно.

Першу складову орендної плати орендар акумулює у спеціальному фонді відтворення орендованих основних засобів. За рахунок цього фонду здійснюватиметься їх просте відтворення: придбання нових засобів, замість вибулих, реконструкція та модернізація діючих. За таких умов визначення і використання орендної плати витримуватиметься умова, за якої розмір зданих в оренду майнових паїв у вартісному виразі з часом не зменшуватиметься, оскільки спрацьовуватиме механізм їх відтворення. Із закінченням строку оренди орендодавець матиме право вимагати повернення йому майнового паю в такому вартісному розмірі, як і при здачі його в оренду. Друга складова орендної плати як винагорода орендодавцю встановлюється у відсотках від вартості зданого в оренду майна.

В зв'язку з неврегульованістю майнових відносин, як уже зазначалося, був прийнятий Указ Президента України «Про заходи щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектора економіки» (2001 р.). Цим Указом, крім вимоги щодо уточнення складу і вартості пайових фондів майна, передбачено запровадження документального посвідчення права власності на паї шляхом видачі майнових сертифікатів і забезпечення вільного здійснення права власності на паї, зокрема передачі паїв в оренду, купівлі-продажу, дарування, міни, передачі у спадок.

Важливо, що передбачається встановлення мінімальної орендної плати в розмірі не менше 1 % вартості майнового паю. Має бути здійснене виділення групі осіб (окремим особам), які є власниками майнових паїв, індивідуально визначених об'єктів зі складу майна реорганізованих КСП чи їх правонаступників стосовно майна. Указом передбачається розпаювання тієї частини майна, яка була виділена під покриття боргів перед державою у зв'язку з їх списанням.

На жаль, даним Указом не було передбачено, як саме має вирішуватися питання відтворення орендованого майна. Тому Міністерством аграрної політики України було рекомендовано орендарям майна здійснювати його відтворення відповідно до викладеного раніше принципу: орендна плата повинна включати дві складових, одна з яких використовується як джерело такого відтворення.

Поряд з цим не до кінця врегульованим залишалося у 2002 р. і таке важливе питання майнових відносин, як повернення майнових паїв. Практика засвідчує, що ті, хто бажає забрати свій майновий пай, насамперед претендують на ліквідне майно: трактори, комбайни, іншу техніку, транспорт, будівельні матеріали тощо. Проте було б несправедливим повертати майнові паї в такий спосіб, бо на дане ліквідне майно однаково претендують й інші суб'єкти майнових відносин, які продовжують здавати свої майнові паї в оренду.

При вирішенні питання про повернення майнових паїв потрібно виходити з того, що пайовий фонд майна, а отже, й індивідуальні паї мають свою структуру, тобто там є, як уже зазначалося, частка основних засобів, яка є домінуючою і представлена переважно будівлями і спорудами та в незначній мірі технікою, а також частка оборотних засобів і частка обігових коштів. З позиції соціальної справедливості кожний, хто забирає свій майновий пай, повинен одержати певного виду майно в натурі такою ж часткою, яка відповідає структурі пайового фонду майна. Зрозуміло, що в такий спосіб виділити майно в натурі для кожного суб'єкта майнових відносин практично неможливо. Скажімо, якщо приватне підприємство в складі пайового фонду орендує 15 тракторів, а власників майнових паїв є 300 чоловік, то на один трактор припадає по 20 чоловік. Це ж стосується й інших видів майна. Для більш детального аналізу розглянемо таблицю 3.3.

За даними таблиці можна зробити висновок, що прямі затрати праці на виробництво продукції в господарстві скоротилися в 2014р. порівняно з 2015р. на 41,9%, а з 2010р. на 29,8%. Дана тенденція спостерігається по двом галузям.

Виробництво валової продукції на 1 робітника збільшилося на 62,2%, зокрема по рослинництву на 19,9%. Виробництво будь-якої продукції, в тому числі і сільськогосподарської, може зростати за рахунок збільшення маси праці, підвищення рівня її продуктивності, або завдяки одночасній дії цих двох факторів.

Таблиця 3.3 Вартісні показники продуктивності праці ПОП «Тернопільське».

Показники	2014р.	2015 р.	2016 р.	2016 р. в % до
				2014 р.	2015р.
Вироблено валової продукції в порівняльних цінах, тис.грн.. всього	42775	41259	34117	241,9	229,8
в тому числі: в рослинництві	32775	31259	24117	241,9	229,8
в тваринництві	-	-	-	-	-
Середньорічна чисельність робітників, всього чол..	51	53	53		0
Прямі затрати праці, люд.-год. всього	204265	205328	205328	…	…
Вироблено валової продукції на 1 робітника, грн. всьго	1642.6	1589.7	1455.0	70.80	92.25
Вироблено валової продукції на 1 люд.-год.,грн. всього	19,92	24,16	…	…	…
В тому числі: в рослинництві	58,16	93,44	…	…	…
В тваринництві	8,16	10,66	…	…	…
Трудомісткість валової продукції, люд.-год. всього	0,05	0,04	…	…	…
В тому числі: в рослинництві	0,02	0,01	…	…	…

За даними таблиці можна зробити висновок, що прямі затрати праці на виробництво продукції в господарстві скоротилися в 2014р. порівняно з 2015р. на 41,9%, а з 2016р. на 29,8%. Дана тенденція спостерігається по двом галузям.

Виробництво валової продукції на 1 робітника збільшилося на 62,2%, зокрема по рослинництву на 19,9%. Виробництво будь-якої продукції, в тому числі і сільськогосподарської, може зростати за рахунок збільшення маси праці, підвищення рівня її продуктивності, або завдяки одночасній дії цих двох факторів. Маса праці залежить від кількості працюючих, тривалості робочого дня і інтенсивності праці. Враховуючи, що кількість працюючих в сільському господарстві має стійку тенденцію до зменшення, а робочий день законодавчо регулюється і в історичному плані спостерігається скорочення його тривалості, то стає очевидним, що маса праці в цій галузі також має тенденцію до зменшення. Інтенсивність праці не можна розглядати як компенсуючий фактор, оскільки вона має раціональні межі, встановлені відповідно до фізичних і психічних можливостей людини. Тому стає зрозумілим, що збільшити виробництво сільськогосподарської продукції можна лише завдяки підвищенню продуктивності праці.

Під продуктивністю праці розуміють реалізовану здатність конкретної праці (праці конкретних працівників) в одиницю робочого часу виробляти певну кількість продукції або виконувати відповідний обсяг роботи. З наведеного визначення випливає, що підвищення продуктивності праці в кінцевому рахунку зводиться до економії робочого часу. Адже чим менше потрібно часу для виробництва якогось виду продукції, тим більше робочого часу може бути використано для збільшення виробництва цього самого або іншого виду продукції. Із скороченням робочого часу на виробництво одиниці продукції знижується (за інших однакових умов) її собівартість, отже, зростає доходність підприємств, підвищується їх конкурентоспроможність. Зі зростанням продуктивності праці посилюється процес вивільнення працівників, які можуть бути залучені підприємством для розвитку інших видів діяльності. Очевидно також, що скорочення робочого дня можливе лише за умови послідовного підвищення продуктивності праці.

Дані свідчать про те, що продуктивність праці та її оплати по різним видам продукції відрізняються. Так по зерновим культурам, соняшнику, індекс продуктивності та індекс оплати праці протягом останніх років зросли, зокрема по зерновим індекс продуктивності до 1,04, а індекс оплати праці до 1,79.

По таким виду продукції як приріст птиці дані показники зменшилися, індекс продуктивності скоротився до 0,38, а індекс оплати праці до 1,26.

Індекс продуктивності по молоку та приросту свиней протягом досліджуваного періоду зріс, в той же час індекс оплати праці по даним видам продукції зменшився.

Отже, необхідно звернути увагу на збільшення рівня продуктивності праці та її оплати в рослинництві.

4. ЗБІР ПРАКТИЧНИХ МАТЕРІАЛІВ ДЛЯ НАПИСАННЯ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ

При проходженні практики мені було надано дуже багато інформації, але саму основну, яку я використовував була надана мені зі статуту підприємства, колективного договору, фінансової звітності та у відділі кадрів. На протязі двох тижнів я опрацьовував її як на підприємстві, так і дома. Саме ці документи допомогли широко розкрити суть і значення моєї теми магістерської роботи.

5. ЗДІЙСНЕННЯ ОЦІНКИ СТУПЕННЯ ЗАВАНТАЖЕНЛСТІ ПРАЦІВНИКІВ ОРГАНІЗАЦІЇ З ТОЧКИ ЗОРУ ОБОВЯЗКІВ ТА ЕФЕКТИВНОСТІ УПРАВЛІНСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Під час проходження практики було проведено анкетування в результаті якого було проаналізовано наступне: ставлення до роботи та зацікавленість нею; ставлення до організації робочого процесу на підприємстві та задоволення своєю роботою; відношення між співробітниками.

Завжди планують свою роботу задля досягнення поставленої мети 71,7% опитаних, 26,7% роблять це час від часу і тільки 1,6% не роблять цього ніколи. У 51,7 % опитаних досить чітко окреслені службові обов'язки, у 36,7% - не досить чітко, у 11,7% службові обов'язки визначені взагалі нечітко. При чому на запитання «Як часто Ви виконуєте роботу, яка не входить до Ваших обов'язків?», відповіді опитаних розподілилися так: регулярно (8,3%), практично завжди (30%), доволі часто (45%), будь-коли (15%), ніколи (1,7). Недостатньо чітко окреслені робочі обов'язки тягнуть за собою виконання роботи, яка потребує зайвих часових витрат, та призводить до незадоволеності робітника як самим собою, так і деректором підприємства. Щодо організації власного робочого часу, то на питання «Скільки годин Ви проводите на робочому місці після закінчення роботи?», відповіді респондентів розподілилися наступним чином: затримуюсь до 1 години (51,7%), затримуюсь на 1-2 години (20%), затримуюсь більше 2 годин (15%) ніколи не затримуюсь (13,3). Недостатня визначеність з посадовими інструкціями, брак часу на виконання роботи може викликати роздратованість та, в цілому, є фактором негативного впливу роботи на особистість робітників. Незважаючи на таку недостатню організованість робочого процесу, тільки 26,7% респондентів відчувають певні труднощі при виконанні роботи, 73,3% таких труднощів не мають та впевнені, що впорюються зі своєю роботою. Але виконання такої роботи може потребувати від співробітників додаткових зусиль, що провокує емоційне напруження та може бути розглянуте як фактори, що мають негативний вплив на робітника.

При невизначеності службових обов'язків можливі помилки в роботі. Але при наданні відповідей на запитання «Що треба зробити для мінімізації помилкових рішень?», більшість респондентів віддають перевагу особистісним якостям працівника та його відповідальності у поєднанні з матеріальною складовою: «бути більш зібраним та відповідальним» (25%), «збільшити зарплатню» (24,3%), «частіше заохочувати за бездоганну роботу» (20,7%), «зменшити навантаження» (13%), «чіткіше окреслити службові обов'язки» (12%), «строгіше контролювати виконання роботи» (5%). Дуже важливимою для респондентів є характеристика вимог до робітників підприємства. На питання «Чи згодні ви з тим, що вимоги до робітників в питаннях виконання своїх функціональних обов'язків, дотримання розкладу робочого дня та особистої відповідальності за кінцевий результат, мають бути однаковими для всіх співробітників?», опитувані обирали декілька варіантів відповідей. За визначенням опитаних, в варіантах відповідей найчастіше зустрічається універсальний підхід (до всіх однаково) або з урахуванням деяких неозначених виключень. Показовими для з'ясування питань організації праці на підприємствах є питання «Чи дозволяють умови Вашої роботи працювати з повною віддачею?». Майже половина респондентів погодилася з цим висловлюванням (48,3%), не зовсім згодна досить велика частка (46,7%), категорично не згодні лише 5%. Тобто організація праці та умови роботи недостатні для успішного виконання працівниками своїх обов'язків. Тому почуття, які відчувають робітники, коли думають про наступний робочій, амбівалентні: це є комбінація інтересу (35%), впевненості (31,7%), байдужості (21,7%), неспокою і тривоги (13,6%).

Отже, ставлення до роботи працівників підприємства визначається матеріальною складовою, інтересом до своєї роботи, відчуттям особистісної значущості. Негативно впливають на робітників фактори, пов'язані з організацією праці, умовами роботи, нераціональним витрачанням робочого часу. Рівень впливу негативних робочих факторів в дослідженні можна кваліфікувати, як середній. Майже третина з опитаних здійснювала дії, спрямовані на заподіяння шкоди підприємству або значущим для її діяльності особам (крадіжки, утаємничнення прибутків, розрахунок процентів скидок на свою користь тощо). Працівники, які відчувають на собі найбільший негативний вплив роботи, в більшій мірі здатні на професійне саботування. Вектор професійного саботування спрямований в бік організації. Змістовно це свідчить про незадоволеність працівників умовами праці, внутрішнім розкладом роботи та політикою підприємства. Взаємини в робочому колективі та відносини серед співробітників значно менше впливають на наявність професійного саботування. Зростання професійного саботування пов'язане зі збільшенням негативного впливу роботи і професійної стресованості.

6. ЗДІЙСНЕННЯ АНАЛІЗУ ВХІДНОЇ (ЗОВНІШНЬОЇ ТА ВНУТУТРІШНЬОЇ) ТА ВИХІДНОЇ СЛУЖБОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ, ВИВЧЕННЯ ЇЇ ВИДІВ

Підприємство можна розглядати як інформаційний вузол, в якому сходяться зовнішні вхідні потоки інформації і циркулюють внутрішні потоки. Підприємства мають і формують свою власну внутрішню інформаційну середовище, в якому циркулюють потоки інформації. Застосування сучасних засобів обробки інформації (комп'ютерів і програмного забезпечення) дозволяє значно підвищити швидкість обробки постійно зростаючих потоків інформації. Проте слід зазначити, що головний економічний ефект застосування цих засобів полягає в підвищенні якості управління та якості основних виробничих процесів, а не прямий економії від прискорення обробки даних.

Управлінська діяльність в будь-якій організації заснована на переробці даних та підготовці вихідної інформації, що передбачає наявність технологій перетворення вихідних даних у результативну інформацію. Поява комп'ютерних технологій не просто змінило характер роботи дуже багатьох людей, якісно іншими стали виробничі відносини, підвищилися кваліфікаційні вимоги, розширилося коло вирішуваних завдань і виконуваних обов'язків. Але суть управління залишилася колишньою: керувати - значить приводити до успіху інших. Наводити до успіху з використанням нових, прогресивних технологій.

На даний момент у ПОП «Тернопільське» діє автоматизована система реєстрації документів.

Безумовно, можна працювати без розвинутої системи управління електронними документами (Суед). Такий варіант відсутній на ПОП «Тернопільське». В якості середовища поширення документів в даному випадку використовується програма Microsoft Outlook. З її допомогою пересилаються файли з документами, ця ж сама програма використовується і для пересилання необхідних зразків документів, одержуваних шляхом сканування, копіювання первинних паперових оригіналів.

« Робота в такій структурі не призводить до появи ряду проблем, пов'язаних з організацією документообігу.

1. Відсутність автоматизованих довідників. Огляду на те, що Microsoft Outlook застосовується тільки для пересилання електронних версій документів, відсутня можливість підключення будь-яких спеціалізованих довідників, що діють в єдиному полі організації.

2. Реєстрація документів проводитися вручну. Всі необхідні відомості про документи заносяться в будь-які таблиці або списки, оброблювані автоматизованими системами.

3. Маршрутизація документів автоматизована. Кожен документ направляється за маршрутом, вибирали чергову виконавцем.

Утруднено проведення контролю зав виконанням. Навряд чи доступною операцією ставати автоматизований контроль над своєчасним виконанням документа, якщо мова йде про пересилання документа за довільним маршрутом. Нагадати про документ у даній схемі можна тільки додатковим листом, відправленим також вручну.

На ПОП «Тернопільське» документи створюються за допомогою наступних програмних продуктів:

· Office Microsoft;

· 1С: Підприємство 7.7. Бухгалтерський облік;

· Бізнес Пак;

· Звіт 2002.

На підприємстві використовується операційна система Microsoft Windows 98, в даний час ця система застаріла, і не сумісна з новими програмними продуктами.

Передача документів здійснюється за допомогою наступних програмних засобів:

· Internet Explorer;

· Microsoft Outlook.

Архівація документів проводитися за допомогою таких програм як:

· Win Zip;

· Win Rar.

Доступ до системи мають наступні співробітники: генеральний директор, менеджер. Система не дозволяє налаштовувати маршрути проходження документів, можлива лише реєстрація. документи створюються за допомогою наступних програмних продуктів:

· Office Microsoft 2010;

· 1С: Підприємство 7.7. Бухгалтерський облік;

· Бізнес Пак;

На підприємстві використовується операційна система Microsoft Windows 7. Передача документів здійснюється за допомогою наступних програмних засобів:

· Internet Explorer;

· Microsoft Outlook.

Архівація документів проводитися за допомогою таких програм як:

· Win Zip;

· Win Rar.

Доступ до системи мають наступні співробітники: директор, бухгалтера, агроном, юрист. Система дозволяє налаштовувати маршрути проходження документів, та можлива реєстрація.

Директор:

· Бере участь в процесі узгодження вихідних і розпорядчих документів;

· Бере участь у процесі затвердження вихідних і розпорядчих документів.

Документи надходять на підприємство наступними шляхами:

· Факс;

· Електронна пошта;

· Кур'єри;

· Пошта (прості та рекомендовані листи);

· На електронних носіях (дискета, флеш карта).

Термін «факс» (лат. fax simile - зроби подібне) означає точне відтворення графічного оригіналу (документа, рукописи, підписи). Факсимільний апарат за допомогою факсимільного зв'язку передає або бере документальні факсимільні повідомлення.

Отримані паперові документи потім можуть піддаватися в офісі різній обробці, наприклад скануванню і копіюванню.

Копіювання здійснюється в офісах за допомогою так званих ксероксів (від лат. Xerox - сухий, антипод мокрих процесів копіювання фотографій) набуло масового характеру.

Електронна пошта використовує електронні методи підготовки, передачі та обробки отриманої кореспонденції за допомогою комп'ютерів.

Таким чином, електронна пошта є службою безпаперових поштових відносин і фактично є системою підготовки, збору, обробки, передачі документальних повідомлень по телефонних мереж та мереж передачі даних, до яких включено комп'ютери.

Прийом документів від кур'єрів і по звичайній пошті здійснюється менеджером, який передає їх генеральному директору для ознайомлення.

Потім відбувається поділ пошти на такі групи:

· Документи реєструються менеджером;

· Документи вимагають негайної відповіді;

· Відповіді на запити замовників, постачальників, звіти.

В якості зовнішніх джерел інформації підприємства виступають держава, інформаційні центри та мережі, науково-дослідні організації, постачальники матеріалів, конкуренти, інфраструктура ринку тощо

Зовнішня ділове середовище-це сукупність економічних, політичних, інших суб'єктів, що діють за межами підприємства, і відносин між ними і підприємством.

Зовнішній потік інформації визначається взаємодією підприємства з економічними і політичними суб'єктами, які діють поза ним. Сюди відноситься взаємодія підприємства з клієнтами і конкурентами, як реальними, так і потенційними.

Внутрішній потік включає в себе інформацію, що описує відносини в колективі співробітників, а також знання, породжувані у виробництві.

Надходить з макрооточення підприємства інформація також утворює вхідні інформаційні потоки, але періодичність їх надходження, як правило пов'язана з якими-небудь змінами в зовнішній діловому середовищі (наприклад, зміни в чинному законодавстві або змінами умов постачання асортименту товарів, пропонованих постачальниками).

Вихідний інформаційний потік спрямовується підприємством в зовнішнє середовище і містить інформацію про свої виробничі можливості, виробленому товарі (реклама), матеріальних, енергетичних, кадрових і інформаційних потребах і т.д.

Інформаційна система підприємства фільтрує інформаційний потік і виділяє інформацію, необхідну (релевантну) для життєдіяльності підприємства, перетворюючи її в зручну для прийняття рішень форму.

Основними завданнями підприємства з формування інформаційних потоків є:

· Формування адекватних інформаційних ресурсів для системи управління підприємством;

· Оптимізація інформаційних потоків шляхом виключення дублювання інформації;

· Ліквідація розриву між впровадженням інформаційних технологій і техніки та станом інформаційних ресурсів (їх формування і використання).

Розвиток інформаційних технологій та їх апаратно-програмного забезпечення створило умови еволюційного інформаційного насичення робочих місць в офісі. Ускладнення і посилення динаміки функціонування господарюючих об'єктів економіки викликають необхідність отримання та обробки безлічі потоків інформації з безлічі різних джерел. Усе більш явним стає теза: втрата інформації в організації (підприємства) - втрата ефективності та управління. Тому стратегічна мета, яка ставиться при побудові інформаційної системи, полягає у створенні умов для об'єднання всіх доступних підприємству потоків інформації.

Документообіг - це рух документів з моменту їх з будівлі або отримання до завершення виконання, відправлення адреси ту або передачі в архів, тобто регламентована сукупність взаємопов'язаних операцій, виконуваних над документом у суворо встановленому порядку, на певному робочому місці, починаючи від моменту виникнення документа і закінчуючи здачею його в архів.

Розглянемо основні типи документів, що використовуються в роботі підприємства з їх характеристиками. Типів документів, використовуваних у роботі підприємства, досить багато (на окремих підприємствах їх число доходить до 500-600). У той же час, з точки зору канцелярії основних видів документів буває дуже невелика кількість, а саме всього 3 види:

- Вхідні. Це документи, які надійшли на підприємство від зовнішніх партнерів. Більшість вхідних документів повинні породжувати відповідні вихідні, причому в заздалегідь встановлені терміни. Терміни встановлюються або нормативними актами, розпорядчими той чи інший час відповіді на відповідний вхідний документ, або на строк виконання, зазначеним безпосередньо у вхідному документі.

- Вихідні. Більшість вихідних документів є відповіддю організації на відповідні вхідні документи. Деяка частина вихідних документів готуватися на основі внутрішніх документів підприємства. Невелика кількість вихідних документів може вимагати надходження вхідних документів (наприклад: запити у сторонні організації типу «Прошу надати довідку з питання ... в строк до ...»).

- Внутрішні. Дані документи використовуються для організації роботи підприємства. Такі, як накази керівництва підприємства, внутрішні документи (правила, статут, інструкції, тощо), які породжують вихідні.

7. УЧАСТЬ У НАРАДАХ ТА ІНШИХ ОРГАНІЗАЦІЙНИХ ФОРУМАХ УПРАВЛІНСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Нарада як засіб колективного вирішення проблем є однією з ефективних форм управлінської діяльності. Дослідження свідчать, що приблизно 90 % ідей виникає у процесі колективного обміну думками. Очевидно, цим зумовлене використання її в організації роботи колективу.

На підприєимстві був присутній на диктаторській нараді -- керівник ознайомлював присутніх зі своїми розпорядженнями, з наказом вищого керівництва. Дозволяв учасникам наради ставити запитання. Обмін думками був відсутній. Також відбулася нарада з питань забезпечення пожежної безпеки під час проведення збору урожаю зернових культур. Під час наради розглянуто питання щодо забезпечення пожежної безпеки при збиранні урожаю 2016 року та протидія виникненню масових пожеж.

Така робота необхідна для прискорення процесу прийняття рішень і підвищення їх обґрунтування. Наради є також ефективною формою обміну інформацією й досвідом роботи. За допомогою нарад спрощується й прискорюється процес доведення конкретних завдань до безпосередніх виконавців, організація контролю тощо. Але якщо менеджер виносить на нараду такі питання, які міг би вирішити самостійно, то вона перетворюється на марну втрату часу.

Слід враховувати й виховне значення нарад. Емоційний вплив менеджера на колектив під час наради, вплив колективу на окремих працівників сприяє зростанню ініціативи і ентузіазму.

Все це справедливо лише тоді, коли нарада є дійсно необхідною і належним чином підготовленою, а питання, що розглядаються, безпосередньо стосуються працівників, залучених до участі в ній. Якщо необхідність наради є очевидною, то її ефективність залежить від якості підготовки і проведення. Наприклад, готуючись до наради, присвяченої прийняттю рішення, керівник має здійснити такі заходи:

o заздалегідь вирішити і чітко сформулювати порядок денний, аби на обговоренні винести одне-два (не більше) питань, які менеджер дійсно не може вирішити самостійно або вирішення яких на основі консультацій і особистих контактів менеджера з відповідними спеціалістами є малоефективним;

o обмежити коло учасників наради працівниками, яких безпосередньо стосуються обговорювані питання; своєчасно ознайомити всіх з порядком денним, часом і місцем проведення наради і з матеріалами, які стосуються обговорюваних питань (тези доповіді або основного повідомлення, довідки та інший фактичний матеріал, запропоновані проекти рішень тощо);

o попередньо повідомити всіх учасників наради, аби вони були готові висловити свою думку чи відповісти на ті чи інші запитання;

На прикладі ПОП «Тернопільське» я побачив, що починати нараду слід у призначений час, навіть якщо є відсутні. У разі якщо відсутні працівники, без яких нараду проводити недоцільно, краще її перенести на інший час. При цьому слід обов'язково з'ясувати причини запізнення або відсутності, до винавців за зрив наради вжити відповідних заходів і повідомити про це на початку наступної наради.

Менеджер починає нараду коротким вступним словом, в якому формулює основну мету, пропонує регламент виступів, визначає загальну тривалість наради і надає слово промовцям. Він слідкує за дотриманням регламенту роботи і певним чином спрямовує питання, ставлячи з цією метою необхідні запитання всім учасникам наради або пропонує конкретно висловитися тим, чия думка є важливою для прийняття рішення.

Якщо на нараді присутні працівники різного рівня, то для обговорення спірних питань доцільно спочатку надати слово підлеглим, а потім їх безпосереднім керівникам, аби думка останніх не впливала на думку підлеглих. На закінчення наради менеджеру необхідно обов' язково підбити підсумки і конкретизувати результати. Це може бути або остаточне рішення з обговорюваного питання, в якому слід точно і недвозначно зазначити, що і як робити і в якій термін, або доручити конкретній групі спеціалістів підготувати таке рішення або напрям чи програму подальшої роботи з додаткового вивчення й наступного вирішення обговорюваних проблем тощо. У противному випадку в підлеглих може скластися враження про недоцільність наради.

Після закінчення наради треба мати її стенограму або протокол, особливо якщо рішення не сформульоване остаточно і передбачається подальше його опрацювання.

8. ВИРОБЛЕННЯ ПРОПОЗИЦІЙ ЩОДО УДОСКОНАЛЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ СТРУКТУРИ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА РЕАЛІЗАЦІЇ ФЕНКЦІЙ ВНУТРІШНЬООРГАНІЗАЦІЙНОГО УПРАВЛІННЯ

Приватно-орендне підприємство «Тернопільське» розташоване в с. Дворіччя Теребовлянського району Тернопільської області. Кліматичні умови господарства сприятливі для виробництва більшості сільськогосподарських культур.

ПОП «Тернопільське» господарство одно галузеве виробництво якого сконцентровано на вирощуванні зернових та технічних культур - у рослинництві. Із зернових культур вирощують озиму пшеницю, жито, ячмінь, гречку, овес, кукурудзу, просо.

Коефіцієнт спеціалізації в господарстві рівний 0,2, це вказує на слабку спеціалізацію.

Значну виручку ПОП «Тернопільське» отримує від продажу зернових і зернобобових культур, вона коливається в межах 5635.5тис. грн.. Значну питому вагу в товарній продукції цієї галузі посідає насіння соняшнику та інша продукція рослинництва.

Отже, ПОП «Тернопільське» спеціалізується на виробництві і реалізації зернових культур (озимої пшениці, ячменю та ін.). Виробництво валової продукції на 1 робітника збільшилося на 70.80%, зокрема по рослинництву. Виробництво валової продукції на 1 люд.-год. також зросло в 2014р. до 44,16 грн. на 1 люд.-год., що на 8,7% більше порівняно з 2015р. та на 21,3% - порівняно з 2014р. Зростання показників зумовлено збільшенням обсягів виробництва валової продукції.

Продуктивність праці та її оплати по різним видам продукції відрізняються. Так по зерновим культурам, соняшнику, ПОП «Тернопільське» в 2014р. замає загальну площу 4733 га,

Найбільшу питому вагу в структурі земель господарства посідають сільськогосподарські угіддя (89,7%). В площі сільськогосподарських угідь чільне місце посідає рілля (2733 га), площа якої в 2015,р порівняно з попередніми роками збільшується на 2%.

Показник фондовіддачі в 2014р. порівняно з 2016р. зріс на 1.30%. Це свідчить про збільшення виробництва валової продукції на 1 грн. основних виробничих фондів.

Фондомісткість в даному році зменшилася на 9,3%, що показує зменшення витрат основних фондів на виробництво валової продукції.

Тобто протягом проаналізованого періоду ефективність використання основних фондів в господарстві зросла.

Нормальне функціонування підприємства забезпечується як основними фондами, так і оборотними засобами, які включають виробничі фонди і фонди обігу. Обсяг оборотних засобів господарства залежить від розмірів виробництва сільськогосподарської продукції і строків її реалізації. Так, оборотний капітал ПОП «Тернопільське» протягом останніх років зріс до 5174,40 тис. грн., з них оборотних фондів 4858,20 тис. грн. і 3260,20 тис. грн. фондів обігу.

Важливим показником роботи галузі рослинництва є урожайність сільськогосподарських культур. В ПОП «Тернопільське» урожайність сільськогосподарських культур по рокам відрізняється. Так, урожайність зернових i бобових, кукурудзи на силос і зелений корм, багаторічних трав на сіно в 2008р. зменшилася порівняно з 2015р. на 9,8%, 34,1 %, 13,00% відповідно.

Урожайність кукурудзи на зерно, соняшнику на зерно, багаторічних трав на зелений корм зросла на 102,4%, 32,3%, 618,1% відповідно.

ПОП «Тернопільське» реалізує продукцію сільськогосподарського виробництва за різними каналами, головними з них є реалізація на ринку, в рахунок оплати праці, переробним підприємствам, приватним підприємцям. Зерно, соняшник, по іншим каналам, зокрема приватним підприємцям. Господарству необхідно вести жорсткий контроль за витратами на виробництво для зменшення собівартості сільськогосподарської продукції, щоб отримувати кращі фінансові результати діяльності.

Виробництво продукції галузі рослинництва є рентабельним. Загальний рівень рентабельності галузі рослинництва 17,1%. Найбільша рентабельність виробництва насіння соняшнику та зерна , 33,5% та 7,6% відповідно.

Шляхами підвищення економічної ефективності виробництва сільськогосподарської продукції ПОП «Тернопільське», які забезпечать збільшення обсягів виробництва продукції і зменшення витрат на її одиницю, є:

- поліпшення використання землі;

- підвищення родючості;

- впровадження комплексної механізації і автоматизації виробництва;

- поглиблення спеціалізації виробництва;

- раціональне використання виробничих фондів і трудових ресурсів;

- впровадження ресурсозберігаючих технологій;

- широке використання прогресивних форм організації виробництва і оплати праці.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Економіка сільського господарства/ В.І. Мацибора: підручник К.: "Вища школа", 2005 - 415с.

2. Економіка сільського господарства/ В.І. Мацибора, Л.Ф. Жигало та ін. за ред.. В.П. Мертенса - К.: Урожай, 200 - 288с.

3. Економіка АПК / В.І. Андрійчук: підручник - 2-ге вид. доп. і перероб./ В.І.Андрійчук - КНЕУ. 2002 - 624с.

4. Ольховіков О.В., Грицишин О.Б. Основи економіки агропромислового виробництва: Підручник для учнів прф.-тех. навчальних закладів./ за редакцією В.В. Паржницького - К.: Пед. преса, 2005. - 320с.

5. Калина А.В., Конєва М.І., Ященко В.О. Сучасний економічний аналіз і прогнозування (мікро- та макрорівень): Навч.-метод.посібник. -2-ге вид. - К.: МАУП, 2007. - 272 с.

6. Кулішов В.В. Економіка підприємства: теорія і практика: Навч . пос. -- К.: Ніка-Центр, 2008. - 214 с.

7. Кучеркова С.О.Фактори формування прибутку в сільськогосподарських підприємствах // Економіка АПК.- 2004.- №7.- сЛ 35-136.

8. Мацибора В.Г. Економіка сільського господарства : Підручник .- К.: Вища пік., 1994.-415 с.

9. Мертенс В.П. Економіка сільського господарства: Підручник. - К.: Урожай, 2006. - 288 с.

10. Олефір К.У. Рентабельність аграрного сектору АПК в умовах переходу до ринку//Науковий вісник - 1999р. - №15

11. Петрович Й.М. Економіка підприємства: Підручник. - Львів: "Магнолія плюс", видавець В.М. Піча. - 2004 - 680 с.

12 . Філімоненков О.С. Фінанси підприємства: Навч. Посібник.-Київ.- 2004 - 321.

13.Дані річних звітів за 2014-2016роки.

14. Кулішов В.В. Економіка підприємства: теорія і практика: [Навч . пос.] -- К.: Ніка-Центр, 2006. - 214 с.

15. Кучеркова С.О. Фактори формування прибутку в сільськогосподарських підприємствах // Економіка АПК.- 2004.- №7.- сЛ 35-136.

16. Мертенс В.П. Економіка сільського господарства: [Підручник.] - К.: Урожай, 2008. - 288 с.

17. Ільчук М.М., Зрібняк Л.Я., Мельник С.І. Організація і планування сільськогосподарського виробництва. Підручник. - Вінниця: Нова книга, 2009.

18. Підприємницька діяльність та агробізнес. Підручник / За ред. М.М. Ільчука, Т.Д. Іщенко. - К.: Вища освіта, 2006. - 543 с.

19. Березівський П.С., Михалюк Н.І. Організація, прогнозування та планування агропромислового комплексу. - Львів: Магнолія плюс, 2006.-443с

ДОДАТКИ

ДОДАТОК А

ТЕРЕБОВЛЯНСЬКА РАЙОННА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ

ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РОЗПОРЯДЖЕННЯ

голови районної державної адміністрації

від 21 грудня 2012 р. м. Теребовля № 693-од

Про надання дозволу ПОП ”Тернопільське”

на проведення робіт із землеустрою та розробку

проектів землеустрою

Розглянувши клопотання ПОП ”Тернопільське” про надання згоди на проведення робіт із землеустрою, що забезпечують еколого - економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь (далі - проведення робіт із землеустрою) та розробки проектів землеустрою, що забезпечують еколого - економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь (далі - проект землеустрою) на землях сільськогосподарського призначення, які орендує ПОП ”Тернопільське” і знаходяться за межами населених пунктів на території Дворічанської та Багатківської сільських рад, керуючись ст. 52 Закону України „Про землеустрій”, Закону України „Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)”, Закону України „Про місцеві державні адміністрації”, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 02.11.2011 року № 1134 ”Про затвердження порядку розроблення проектів землеустрою, що забезпечують еколого - економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь”:

1. Дати дозвіл ПОП ”Тернопільське” на проведення робіт із землеустрою та розробку проектів землеустрою на землях сільськогосподарського призначення, які орендує товариство і знаходяться за межами населених пунктів на території Дворічанської та Багатківської сільських рад.

2. ПОП ”Тернопільське”:

1) Забезпечити проведення робіт із землеустрою та розробку проектів землеустрою з дотриманням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 02.11.2011 року № 1134 ”Про затвердження порядку розроблення проектів землеустрою, що забезпечують еколого - економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь”.

3. При проведені робіт із землеустрою та розроблені проектів землеустрою забезпечити дотримання таких вимог:

1) Положення проектів землеустрою не повинні порушувати прав орендодавців, зокрема їх прав розірвання договорів оренди землі та вільного

виведення земельних ділянок із складу орендованого ПОП ”Тернопільське” земельного масиву.

2) Межі прав ПОП ”Тернопільське” як орендаря, на земельну ділянку, що входить до складу земельного масиву, встановлюються договором оренди землі.

3) Враховувати строк оренди усіх земельних ділянок, які включені до складу відповідного земельного масиву.

4) До складу проектів землеустрою не можуть бути включені земельні ділянки, які не перебувають в оренді. Включення до складу цих земель буде вважатися порушенням умов землекористування.

5) Положення проектів землеустрою не можуть порушувати прав державної, комунальної, приватної власності, в тому числі прав приватної власності осіб, які надали ПОП ”Тернопільське” в оренду земельні ділянки.

6) Проекти землеустрою не можуть порушувати прав орендодавців на розпорядження власними земельними ділянками, в тому числі на їх продаж.

7) Передбачити порядок виведення земельних ділянок із складу земельних масивів у випадку припинення договорів оренди землі із внесенням відповідних змін до проектів землеустрою.

8) Проекти землеустрою не посвідчують прав землекористування ПОП ”Тернопільське” на земельні масиви.

9) Встановити, що відхилення від умов згоди на проведення робіт із землеустрою та виготовлення проектів землеустрою виступає причиною для відмови у погодженні проектів землеустрою.

4. Проект землеустрою, що забезпечує еколого - економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь, підлягає погодженню з представленням на розгляд для затвердження в районну державну адміністрацію згідно вимог чинного законодавства.

5.Контроль за виконанням даного розпорядження залишаю за собою.

Голова районної державної

адміністрації С.П.БІГУЛЯК

ДОДАТОК Б

ТЕРЕБОВЛЯНСЬКА РАЙОННА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ

ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РОЗПОРЯДЖЕННЯ

ГОЛОВИ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ

від 01 серпня 2012 р. м. Теребовля № 412- од

Про встановлення ПАП ”Топільче” розміру орендної плати за використання земельної ділянки сільськогосподарського призначення для іншого сільськогосподарського використання (обслуговування приватних нежитлових будівель - свинарника та конюшні) за межами населеного пункту на території Дворічанської сільської ради

Розглянувши клопотання директора ПОП ”Тернопільське” про встановлення розміру орендної плати за використання земельної ділянки площею 2,0000 га сільськогосподарського призначення для іншого сільськогосподарського використання (для обслуговування приватних нежитлових будівель - свинарника та конюшні) з метою надання в оренду терміном 10 ( десять) років за межами населеного пункту на території Дворічанської сільської ради, керуючись ст. 17, 19, 22, 93, 122, 124, 125, 134, пунктом 12 Перехідних положень Земельного кодексу України, Закону України „Про оренду землі”, Закону України „Про місцеві державні адміністрації”:

1. Розмір орендної плати встановити 4,0 (чотири) % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (375738,79 грн.) з врахуванням коефіцієнтів індексації грошової оцінки станом на 2012 рік (п.289.3 ст 289 Податкового кодексу України, лист Державного агентства земельних ресурсів України № 355/22/6-12 від 12.01.2012року.), що становить 15029,55 грн. (п'ятнадцять тисяч двадцять дев'ять грн. 55 коп.) в рік, сплату проводити щомісячно в розмірі 1252,47 грн. (одна тисяча двісті п'ятдесят дві грн. 47 коп.).

2. ПОП ”Тернопільське” укласти договір оренди земельної ділянки та подати на державну реєстрацію згідно чинного законодавства.

3. ПОП ”Тернопільське” орендовану земельну ділянку використовувати за цільовим призначенням.

4. Контроль за виконанням даного розпорядження залишаю за собою.

Перший заступник голови районної

державної адміністрації Д.В.МИХАЙЛЮК

Размещено на Allbest.ru