Особливості підготовки та проходження співбесід (телефонних інтерв'ю)

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ
”КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ“

Факультет біотехнології і біотехніки

Кафедра біотехніки та інженерії

ДОПОВІДЬ

дисципліна «Чинники успішного працевлаштування за фахом»

На тему : «Особливості підготовки та проходження співбесід

(телефонних інтерв'ю)»

Група БІ-51с

Студент Косюк А.С. _______________

Керівник проекту Поводзинський В.М. _______________

Київ-2016

Зміст

Глосарій

Вступ

1. Створення іміджу ділової людини, розробка портрета особистості успішного пошукача

2. Співбесіда з роботодавцем, підготовка до співбесіди, особливості поведінки під час співбесіди (самопрезентація)

3. Формування впевненості в особистих здібностях

4. Невербальні засоби спілкування

5. Техніка телефонних розмов під час співбесіди

6. Процедура тестування при прийомі на роботу

Висновок

Список літератури

Глосарій

Співбесіда - це спілкування з претендентом на певну посаду, спрямоване на отримання інформації щодо його досвіду, рівня знань, особистих і професійних якостей.

Імідж - це портрет людини в очах оточуючих людей. Зазначимо, що не варто плутати та порівнювати поняття іміджу та враження. Оскільки враження являє собою миттєву реакцію на людину, а імідж - стійка думка про неї.

Імідж - візуальна привабливість особи, самопрезентація, конструювання людиною свого образу для інших.

Міміка - це вираз обличчя людини, вона є головним елементом відображенням емоцій і почуттів.

Вступ

Співбесіда - це спілкування з претендентом на певну посаду, спрямоване на отримання інформації щодо його досвіду, рівня знань, особистих і професійних якостей.

Прийняття на роботу нового співробітника Ї це відповідальне заняття як для роботодавця, так і для самого майбутнього працівника. Початком цього нелегкого процесу є співбесіда з претендентом на вакантну посаду, під час якої складається перше враження про кандидата й саме вона допомагає зрозуміти, наскільки ця людина підходить підприємству. Якщо ви погано проведете співбесіду, то посада може виявитися незайнятою або зайнятою непрофесіоналом, натомість як її правильна організація з великою ймовірністю дозволить вам знайти саме того працівника, якого і шукали.

1. Створення іміджу ділової людини, розробка портрета особистості успішного пошукача

співбесіда телефонний інтерв'ю

Етимологічно поняття «імідж» означає образ, зображення, уявлення. У сучасному значенні воно означає те враження, яке справляє людина на оточуючих, що і як він говорить і робить, який стиль його мис­лення, поведінки, поводження з людьми, його зовнішність, одяг, манери.

Прийнято вважати, що імідж - це мистецтво управляти враженням.

При формуванні іміджу потрібно зважати на такі його складові: моральні цінності, рекламна сфера, пакувальний матеріал, місцезнаходження та обстановка офісу, стиль одягу персоналу, назва фірми, бланки фірми, візитівки, пакети та ін. Питанням розробки і формування іміджу організації займаються спеціальні відділи.

Але основна інвестиція в загальний імідж організації - люди.

Стосовно людини термін “імідж” передає поняття - візуальна привабливість особи, самопрезентація, конструювання людиною свого образу для інших.

Але робота над створенням іміджу ділової людини не зводиться лише до створення зовнішнього образу, який може маскувати реальну сутність людини. Зовнішній вигляд - це лише стиль, обумовлений внутрішнім складом особистості.

Як сформувати позитивний імідж.

Першим аспектом (етапом) формування іміджу є рівень самооцінки людини, яка значною мірою визначає її поведінку. Занижена самооцінка сковує людину, завищена - не дозволяє об'єктивно оцінювати ситуацію і себе в ній.[2]

Можемо визначити основні компоненти іміджу ділової людини:

? самооцінка особистості;

? моральні цінності особистості;

? етика ділового спілкування;

? діловий етикет і протокол;

? тактика спілкування (уміла орієнтація в конкретній ситуації, володіння механізмами психологічної дії і т. д.);

? зовнішній вигляд (одяг, аксесуари до одягу; постава і хода).

Виділяють зовнішні та внутрішні чинники формування іміджу.

Зовнішні чинники іміджу:

? зовнішній вигляд: одяг, аксесуари одягу, зачіска, макіяж;

? гарні манери: належні жести, пози, постава, хода;

? виразність міміки та вміння нею керувати;

? вміння використовувати простір для спілкування тощо.

Внутрішні (психологічні) чинники іміджу:

? мистецтво подобатися людям;

? вміння правильно спілкуватися;

? наявність необхідних для позитивного іміджу якостей особистості;

? вміння розуміти людей та впливати на них тощо.

Внутрішні (етичні) чинники іміджу:

? чесність;

? порядність;

? повага до підлеглих, партнерів;

? вірність даному слову;

? здатність ефективно взаємодіяти згідно з діючим законодавством, встановленими правилами і традиціями тощо.

Важливими якостями ділової людини можна вважити такі якості:

? самостійність і нестандартність поведінки;

? наполегливість у досягненні мети, ініціативність;

? діловитість і практичність;

? сміливість та винахідливість;

? суперництво та готовність до ризику;

? орієнтація на досягнення вищих результатів;

? ефективне використання наявних факторів.

Фахівців, які займаються створенням образу, називають іміджмейкерами або консультантами з іміджу. На Заході, де іміджу приділяють велику увагу, існує широка мережа іміджмейкерів. У нашій країні ця діяльність ще не дуже поширена, окрім того, послуги іміджмейкерів коштують недешево. Тому кожен певною мірою, повинен стати іміджмейкером. Потрібно уміти сформувати уявлення про імідж представника вашої професії, визначити його психологічний портрет. Кожен повинен стати “self-made-man” - людиною, яка сама себе створила.

Імідж - це портрет людини в очах оточуючих людей. Зазначимо, що не варто плутати та порівнювати поняття іміджу та враження. Оскільки враження являє собою миттєву реакцію на людину, а імідж - стійка думка про неї.[3]

Як розвинути у собі позитивні внутрішні якості, що сприятливо впливають на формування думки оточуючих про Вас? Ось основні правила, яких слід дотримуватися у спілкуванні з людьми:

- Намагайтеся зменшити соціальну дистанцію зі своїми колегами (радісно вітайте своїх співрозмовників міцними рукостисканнями і доброзичливим поглядом, звертайтеся до людей по імені);

- В конфліктних ситуаціях намагайтеся досягти компромісу (під час дискусій уважно слухайте свого опонента, поставтеся до його позиції з розумінням, не наполягайте тільки на своєму, а беріть до уваги інтереси співрозмовника);

- Не заздріть товаришам по службі, які досягли кращих результатів, і не критикуйте їх недоліки (відкрито радійте за кар'єрні перемоги своїх співробітників, визнайте їх професійні заслуги й якості, хваліть їх);

- Підтримуйте і за можливості допомагайте своїм колегам долати трудові та життєві труднощі;

- Прислухайтеся до думки своїх товаришів по службі (не сприймайте агресивно зауваження на свою адресу, краще подумайте, як можна себе удосконалити);

- Ведіть себе впевнено та спокійно (але не переборщіть, щоб не захворіти на "зіркову хворобу" і не почати всюди показувати свою перевагу).

Перераховані вище правила допоможуть Вам сподобатися оточуючим людям і створити позитивний образ. А це, в свою чергу, значно наблизить Вас до життєвого успіху![5]

2. Співбесіда з роботодавцем, підготовка до співбесіди, особливості поведінки під час співбесіди (самопрезентація)

Підготовка до співбесіди

1. Постарайтеся забезпечити себе інформацією про організацію, в яку ви йдете і про можливість роботи.

2. Майте при собі копії дипломів, свідоцтв, резюме та інших необхідних документів. Якщо обставини дозволяють, можна принести зразки своїх робіт (статті, малюнки і т.п.), в першу чергу це відноситься до представників творчих професій. Під час співбесіди ці зразки слід мати при собі, але не проявляти надмірної наполегливості в прагненні продемонструвати все, що ви принесли. Дійте за обставинами.

3. Точно дізнайтеся місце розташування організації і дорогу, щоб не спізнюватися. Приходьте за 15 хвилин до призначеного часу. Для цього дізнайтеся дорогу, розрахуйте час з урахуванням часів «пік». Якщо ви все ж таки спізнюєтеся, постарайтеся подзвонити і попередити про свою затримку. Прийшовши із запізненням, обов'язково вибачтеся і коротко вкажіть причину. У жодному випадку не пускайтеся в заплутані і довгі пояснення.

4. Дотримуйтеся ділового стилю в одязі.

5. Складіть список очікуваних питань і підготуйте свої відповіді. Пам'ятайте, що перш ніж почати відповідати, постарайтеся зрозуміти, навіщо поставлене питання, і вирішити, як можна відповідаючи підкреслити свої сильні сторони і чого говорити у жодному випадку не можна. Корисно, відповідаючи на питання, згадувати виграшну інформацію. Якщо вас, наприклад, запитають, які були ваші обов'язки у відділі реклами, ви можете не тільки стисло розповісти про це, але і додати, що за 6 місяців вашої роботи газетна реклама стала ефективніша на 25%. (Зрозуміло, робити подібні заяви слід тільки в тому випадку, якщо це відповідає дійсності).

6. Спеціально підготуйтеся до обговорення питання про оплату праці.

7. Добре відпрацюйте відповіді на найбільш вірогідні питання, здійснюючи це у формі ігрової репетиції співбесіди.

8. Заготовте питання, які ви задасте, якщо вам запропонують таку можливість.

Декілька правил щодо проходження співбесіди:

1. Правильно сядьте.

2. Підтримуйте зоровий контакт.

3. Вислуховуйте запитання до кінця, не перебиваючи.

4. Починайте відповідати, якщо впевнені, що зрозуміли питання.

5. Не говоріть довго.

6. Не відхиляйтеся від суті запитання.

7. Умійте тримати паузу.

8. Не говоріть дуже тихо і дуже голосно.

9. Не задовольняйтеся просто співбесідою.

5 найбільш складних запитань на співбесіді

? Який ваш найбільший недолік?

Подібні питання розраховані на те, щоб кандидат визнав свою слабкість і його відсіяли при відборі, якщо вона має безпосереднє відношення до майбутніх обов'язків.

Що ж відповісти?

Можна сказати, наприклад, що до обіду ви працюєте менш продуктивно, але після обіду - з подвійною енергією.

Пам'ятайте, що на співбесіді ви повинні постаратися показати свої сильні сторони.

? Яку зарплату ви хочете?

У цій ситуації ви ризикуєте назвати цифру меншу, ніж роботодавець готовий платити.

Щоб цього не трапилося, вкажіть діапазон від мінімальної зарплати, на яку ви б погодилися, до максимальної. Якщо інтерв'юер наполягатиме на точній сумі, то назвіть зарплату трохи вище середньої в цій компанії.

Попередньо постарайтеся дізнатися середні зарплати у вашій сфері або в конкретній компанії.

? Чому ми повинні найняти саме вас?

До цього питання слід підготуватися заздалегідь. Перегляньте своє резюме і виділіть 3-5 пунктів, які доведуть, що ви чудовий працівник.

Найкраще підійдуть успішні приклади з попередніх місць роботи. Ніщо не може допомогти спрогнозувати вашу продуктивність краще, ніж минулі досягнення.

? Що вас не влаштовувало на минулій роботі?

Роботодавець ставить це питання з розрахунком, що кандидат може проявити себе з негативної сторони, нарікаючи на попереднього роботодавця.

Спробуйте, наприклад, відповісти, що завдання, які ви вирішували, були для вас недостатньо складними, і через це ви не могли повністю розкрити свій потенціал.

? Ким ви себе бачите через 5 років?

«Я не знаю» - найгірше, що ви можете відповісти, хоча це може бути правдою.

Можна відповісти так: «Я переглянув і оцінив різні можливості, і можу сказати, що я впевнений в цій посаді і в майбутньому бачу успішну кар'єру у вашій компанії».

Причини, через які кандидати часто не отримують роботу, на яку претендують.

· Жалюгідний зовнішній вигляд, непристойна поведінка.

· Явно виражений цинізм і низький моральний рівень, спроба тиснути на інтерв'юера, манери всезнайки.

· Невміння формулювати власні думки, послідовно й чітко доводити їх до співрозмовника.

· Надто тихий голос, погана дикція, граматичні помилки в текстах.

· Відсутність плану кар'єри, чітких цілей і завдань, зацікавленості та ентузіазму.

· Недостатня відвертість і неврівноваженість, нестача такту, ввічливості.

· Небажання або відсутність змоги брати участь у справах поза визначеним графіком, байдужість до громадської діяльності.

· Надмірна зацикленість на грошах, коли інтерес зводиться тільки до розміру заробітної плати.

· Погана успішність під час навчання в університеті, відсутність бажання до самоосвіти.

· Небажання розпочинати кар'єру з низів або наявність великих очікувань за дуже короткий термін.

· Схильність до постійного самовиправдання, пояснення невдач несприятливими зовнішніми факторами, спроба перекладання вини на інших.

· Недостатня зрілість кандидата і невміння орієнтуватися в бізнес-середовищі та в суспільстві, погані знання зі спеціальності.

· Зневажливі відгуки про попередніх роботодавців.

· Небажання дивитися в очі інтерв'юерові.

· Кволе рукостискання, нерішучість.

· Невдале сімейне життя, непорозуміння з батьками, близькими.

· Відсутність цілеспрямованості у пошуку місця роботи.

· Бажання отримати роботу на короткий термін.

· Відсутність почуття гумору, чітко виражена несамостійність.

· Підкреслення того, з ким підтримуєте знайомство, хизування особистими зв'язками.

· Нетерпимість до чужих думок на фоні розвинутих упереджень, радикалізм у думках.

· Обмеженість інтересів.

· Невміння цінувати час, запізнення на інтерв'ю без поважних причин.

· Погане ведення власних фінансових справ.

· Неприйняття критики, нерозуміння цінності досвіду.

· Незнання хоча б мінімальної інформації про компанію.

· Невихованість.

· Нечіткість відповідей на запитання.

3. Формування впевненості в особистих здібностях

Як подолати страх перед співбесідою? [1]

• Перше. Закрийте очі і "включіть" фантазерство.

Напередодні хвилюючої події воно часто поза волею малює страшні картини майбутнього допиту з пристрастю і подальшого неминучого провалу. Так підсвідомість застерігає нас про можливу небезпеку. Слід подумки довести уявну ситуацію до абсурду - уявити, наприклад, кадровиків у суддівських мантіях або ката у ковпаку і з відточеним сокирою, чекаючого винесення вироку. Стане смішно, і неспокій вляжеться.

• Друге. Наш стан багато в чому визначається ритмом дихання.

Зробіть 20 повільних глибоких вдихів і видихів - спокійне дихання зніме занепокоєння.

• Розімніть руки - гімнастика кистей рук знижує паралізуючий результат страху і стимулює мовний апарат.

• Можна скинути напругу за допомогою фізичної активності - помахати руками, пройтися швидким кроком або пробігтися.

• Рекомендую також протягом одного або двох годин перед співбесідою працювати все підкреслено повільно, що вельми заспокоює і нормалізує темп мови до моменту початку інтерв'ю.

• Інтенсивно посувайте щелепою взад-вперед разів 20. В результаті подібних рухів дратуються корінці блукаючого нерва, сигнал передається в центральну нервову систему, відбувається викид норадреналіну, і ваш стан врівноважується.

Третє. Категорично не рекомендується вживати перед співбесідою заспокійливе або алкоголь, не можна багато курити. Все це різко негативно позначиться на роботі мозку і не дозволить належним чином проявити себе.

4. Невербальні засоби спілкування

Міміка

Міміка - це вираз обличчя людини, вона є головним елементом відображенням емоцій і почуттів. Позитивні емоції, наприклад, любов або здивування, розпізнати набагато легше, ніж негативні, до яких можна віднести огиду або гнів. Емоції по-різному відображаються на правій і лівій стороні обличчя, адже ліва і права півкулі мозку виконують різні функції: праве здійснює управління емоційною сферою, а ліва відповідає за інтелектуальні функціі. Емоціі виражаються в міміці таким чином:

Гнів - широко відкриті очі, опущені куточки губ, «прищулений» погляд, стислі зуби;

Подив - відкритий рот, широко відкриті очі і підняті брови, опущені кінчики губ;

Страх - зведені брови, розтягнуті губи з опущеними і відведеними вниз куточками;

Щастя - спокійний погляд, підняті, відведені назад куточки губ;

Смуток - «згаслий» погляд, опущені куточки губ, зведені брови.

Візуальний контакт

Цей метод невербального спілкування допомагає демонструвати зацікавленість в бесіді і краще розуміти сенс сказаного. Під час розмови дві людини разом створюють і регулюють ступінь комфорту, періодично зустрічаючись поглядом і відводячи його в сторону. Пильний погляд може як сформувати довіру, так і породити дискомфорт. Приємні загальні теми підтримують зоровий контакт, а негативні заплутані питання змушують відводити погляд убік, демонструючи незгоду і неприязнь. Особливості візуального контакту дозволяють робити висновки про ступінь зацікавленості в діалозі і ставлення до співрозмовника:

Захоплення - довгий зоровий контакт, спокійний погляд;

Обурення - пильний, нав'язливий, кілька тривожний погляд, тривалий зоровий контакт без пауз;

Розташування - уважний погляд, зоровий контакт з паузами кожні 10 секунд;

Неприязнь - уникнення зорового контакту, «закочування» очей.

Очікування - різкий погляд в очі, підняті брови.

Інтонації і тембр голосу

Правильно розуміти інтонацію і тембр голосу означає навчитися «читати між рядків» послання іншої людини. До таких особливостей можна віднести часті паузи, незакінчені пропозиції і їх побудова, силу і висота голосу, а також швидкість мовлення.

Хвилювання - низький тон голосу, швидка стрімчаста мова;

Ентузіазм - високий тон голосу, чітка впевнена мова;

Втома - низький тон голосу, зниження інтонації до кінця пропозиції;

Зарозумілість - повільна мова, рівна монотонна інтонація;

Невпевненість - помилки в словах, часті паузи, нервовий кашель.

Жести і пози

Почуття і установки людей можна визначити за манерою сидіти або стояти, по набору жестів і окремим рухам. Людям легше і приємніше спілкуватися з тими, хто володіє експресивної моторикою, жвавим розслабленим виразом обличчя.

Яскраві жести відображають позитивні емоції і розташовують до щирості і довірі.

При цьому надмірна жестикуляція, часто повторювані жести можуть говорити про внутрішній напрузі і непевності в собі.

Невербальне спілкування стає доступним, а рівень взаєморозуміння збільшується, якщо ви розумієте пози і жести вашого співрозмовника.

Зосередженість - закриті очі, пощипування перенісся, потирання підборіддя;

Критичність - одна рука біля підборіддя з витягнутим вказівним пальцем уздовж щоки, друга рука підтримує лікоть;

Позитивність - корпус тіла, голова трохи нахилені вперед, рука трохи стосується щоки;

Недовіра - долоня прикриває рот, висловлюючи незгоду;

Нудьга - голова підперта рукою, корпус розслаблений і трохи зігнутий;

Перевага - положення сидячи, ноги одна на інший, руки за головою, повіки трохи прикриті;

Несхвалення - неспокійні рух, струшування «ворсинок», розправлення одягу, висмикування брюк або спідниці;

Невпевненість - чухання або потирання вух, обійми однією рукою ліктя іншої руки;

Відкритість - руки розкинуті в сторони долонями вгору, плечі розправлені, голова «дивиться» прямо, корпус розслаблений;

Міжособистісний простір

Відстань між співрозмовниками відіграє важливу роль у налагодженні контакту, розумінні ситуації спілкування. Часто люди висловлюють своє ставлення такими категоріями як «триматися звідти подалі» або «хочу бути ближче до нього». Якщо люди зацікавлені один одним, розділяє їх простір зменшується, вони прагнуть перебувати ближче. Для кращого розуміння цих особливостей, а також для того, щоб правильно розмежовувати ситуації і рамки контакту, слід знати основні межі допустимої відстані між співрозмовниками:

Міжособистісна відстань (від 0,5 м - до 1,2 м) - комфортну відстань під час дружньої бесіди, де допускаються дотики один до одного.

Соціальна відстань (від 1,2 м - до 3,7 м) - неформальне взаємодія в соціумі, під час ділової зустрічі. Чим більше відстань, аж до крайньої межі, тим відносини формально.

Публічна відстань (понад 3,7 м) - комфортну відстань для лектора, який здійснює публічний виступ перед великою групою людей.

Такі рамки відстаней і їх значущість залежить від віку, статі людини, її особистісних особливостей. Дітям комфортно знаходиться на більш близькій відстані від співрозмовника, а підлітки закриваються і бажають відсторонитися від інших. Жінки люблять більше близькі відстані, незалежно від статі їх співрозмовника. Врівноважені, впевнені в собі люди не звертають особливої уваги на відстань, тоді як нервові тривожні люди намагаються перебувати на віддалі від інших.

Навчитися розпізнавати брехню

Для того, щоб відчувати себе впевнено і комфортно в ситуації спілкування з різними людьми, уникати маніпуляцій, вам слід навчитися розпізнавати невербальна мова спілкування в ситуаціях, коли вас намагаються обдурити. На які ж кошти невербального спілкування, жести, пози, міміку слід звернути увагу, щоб розпізнати брехню?

• занадто тривалі або часті паузи, паузи і коливання перед початком репліки;

• асиметрія міміки, відсутність синхронності в роботі лицьових м'язів, коли виділяється невідповідність у міміці двох сторін особи;

• «Застигле» вираз обличчя, коли воно не змінюється протягом 5-10 секунд, є фальшивим;

• «Довгаста» посмішка, коли губи відтягнуті назад від зубів, створюючи вузьку лінію губ;

• сіпання будь-якій частині тіла: постукування пальцями по столу, покусування губи, сіпання руками або ногами;

• мізерна жестикуляція, яку брехун тримає під контролем;

• високий тон голосу, важке дихання;

• зігнутий корпус, пози зі схрещеними ногами;

• мізерна міміка, слабка робота лицьових м'язів;

• швидке переміщення очей спочатку у верхній правий кут, а потім в нижній лівий;

• швидке, непомітне на перший погляд, дотик до носа, потирання століття;

• більш яскрава жестикуляція правою рукою, в порівнянні з лівої;

5. Техніка телефонних розмов під час співбесіди

Занадто швидкий темп. Не треба говорити швидко! Вам дадуть змогу довести свою оперативність, коли Вас про щось розпитуватимуть, а Ви, без довгих пауз і слів-паразитів, будете чітко відповідати на запитання. Але в перші моменти звичку говорити швидко і напористо варто взяти під контроль.

Пам'ять голосу. Розмовляли щойно Ви з іншим роботодавцем, і Вам відмовили, з Вами поговорили не так, як Ви хотіли, Ви втомилися. Голос це запам`ятовує і відображає нотки попередніх розмов, Вашої стурбованості, розпачу. Зупиніться і відпочиньте.

Не поспішайте з висновками. Після розмови спокійно проаналізуйте її та не робіть поспішних висновків.

Занадто офіційний голос. “Прохач чи скарб?”. У першому випадку - благаючі нотки у покірливому голосі, а в другому - розв`язаність на кшталт: “Вам пощастило, що до мене потрапив ваш телефон!” Звичайно - це крайнощі, але зважайте на це.

Пам'ятайте, це буде ваш перший контакт з роботодавцем, і дуже важливо, щоб ви склали гарне враження! [4]

Декілька пунктів, які повинні допомогти вам вести бесіду.

Перед телефонуванням - gокладіть перед собою рекламне оголошення.

Перепишіть або підкресліть:

Ш ім'я людини чи назву відділу з яким Вам потрібно зв'язатися;

Ш назву вакансії, в якій Ви зацікавлені та її реєстраційний номер (якщо він вказується);

Ш Ваші запитання до роботодавця. Коли ви плануєте скористатись мобільним телефоном, перевірте, чи достатньо коштів на Вашому телефонному рахунку. Покладіть перед собою ручку чи папір, щоб записати необхідні деталі. одумайте, що Ви можете запропонувати роботодавцю і підготуйтесь відповісти на запитання про себе, про Ваш досвід і чому Ви зацікавлені саме в цій вакансії. Продумайте все, що Ви будете говорити. Тримайте під рукою копію Вашого резюме.

6. Процедура тестування при прийомі на робот

Загальний вид тестування, або тести на знання.

Тест на абстрактне мислення.

Тест на вербальні здібності.

Тести на математичне мислення.

Тести на наочно-образне мислення.

Тести досягнень.

Перевірка деталізованої інформації.

Особистісні тести.

Тести на цінності і мотиви.

ЯК ПРОЙТИ ТЕСТУВАННЯ?

Важливо пам'ятати, що тестування - це формальний захід, тому ви вправі очікувати чіткого пояснення, що від вас вимагається.

Важливо проявити себе з найкращої сторони. Дотримуйтесь наступних правил:

Якщо ви щось не зрозуміли, будь ласка, задавайте уточнюючі питання.

Не поспішайте, будьте акуратні при відповіді.

Не затримуйтесь занадто довго на питанні, відповідь якого ви не знаєте. Поставте поруч з ним галочку і поверніться до нього пізніше. Чим більше питань ви охопіть, тим вище будуть ваші шанси.

Уважно прочитайте інструкції, не намагайтеся припускати, що ви це вже знаєте.

Звертайте увагу на положення рук і ніг при проходженні тестування. Незручне становище зап'ясть позначиться негативно на швидкості. Зверніть увагу на положення ніг, як би вам не хотілося закинути ногу на ногу, зберігайте положення обох ніг на підлозі, це додасть впевненості.

Перед тестом зберіть волю в кулак. Але мобілізація не повинна бути надмірною, щоб не сталося кризової ситуації. Не бійтеся шкали брехні при тестуванні.

Висновок

Проведення таких бесід має велике значення. Вони дають можливість уникнути помилок надалі при участі в конкурсах, стимулюють претендента до роботи над собою, до підвищення свого професійного рівня:

- для одних - це самоствердження, підвищення на посаді;

- для інших - можливість зменшення і подолання своїх помилок та недоліків, стимул для вдосконалення професійних і особистих якостей.

Під час проведення співбесіди не обов'язково задавати всі підготовлені запитання і притримуватися їхньої черговості, можна задавати проміжні запитання, але головне - повинна бути присутня головна лінія співбесіди.

При проведенні співбесіди необхідно мінімізувати з боку членів комісії небезпеки, які мають емоційно-психологічний характер, а також намагатися поводитися нейтрально, тобто не виявляти ні негативних, ні позитивних емоцій, відповіді не коментувати. Неприпустимо задавати такі питання, що можуть розглядатися як втручання в особисте життя претендента.

Ведучи співбесіду з претендентом, можна робити які-небудь записи, але основну увагу потрібно приділяти бесіді з ним, бути активним, стежити, щоб паузи в розмові були короткими, задавати запитання цілеспрямовано і не змішувати дві різні теми в одному запитанні.

Список літератури

1. Чинники успішного працевлаштування за фахом : навчальний посібник / колектив авторів [заг. редакція О.І. Драган]. - К. :Кафедра, 2014. - 308 с.

2. Кубрак О.В. Етика ділового та повсякденного спілкування: Навч.посібник з етикету для студентів. - Суми: ВТД «Універ.книга». - 2002. - 208с.

3. Культура ділового спілкування: Навчальний посібник/ Укл. Людмила Зубенко, Віктор Немцов, - К.: Екс Об, 2000. - 196с.

4. Прийняття на роботу. Співбесіда, анкетування / Гордієнко К.Д. - К.: КНТ, 2006. - 184 с.

5. http://www.vuzlib.su/beta3/html/1/6057/6179/

Размещено на Allbest.ru