Проектування операційної системи підприємства

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

Виробництво - це одна з трьох базових функцій будь-якої організації. Виробничий і операційний менеджмент є головним чинником в удосконаленні матеріального виробництва. Велика роль удосконалення продуктивності пов'язана з наполегливістю менеджерів, які виконують роль каталізаторів продуктивності технологічних процесів і якості споживаної вартості. Управління виробництвом та операціями - це управління об'єктами або процесами, які виробляють товари і / або надають послуги.

Операція - це перетворення споживаних ресурсів у товари і послуги. Управління виробництвом забезпечує узгодженість між операціями і виконує загальні функції, що виникають у життєдіяльності виробничої системи в цілому.

Часто управління виробництвом називають управлінням операціями. Терміни «управління операціями» і «операційний менеджмент» рівнозначні та взаємозамінні.

Найбільш важливим поняттям у менеджменті є поняття операційної системи. Операційна система - це множина всіх елементів виробничої діяльності підприємства, які взаємодіють один з одним, утворюючи певну цілісність і єдність, спрямовані на досягнення поставлених цілей. Операційна система включає наступні підсистеми: забезпечення, переробну, планування та контролю, а також має набір основних властивостей, таких як цілісність і членімость, горизонтальні і вертикальні зв'язки між елементами системи, певну організацію - комплекс всіх функцій, спрямованих на отримання прибутку.

Виробничі та операційні менеджери зобов'язані докладно знати в усіх деталях своє виробництво і організацію праці.

При проектуванні операційної системи підприємства необхідно: вибрати тип переробної системи, визначити кількість необхідного обладнання, провести розрахунок всіх типів площ, чисельності управлінського персоналу, основних і допоміжних робітників, провести раціональний розподіл функцій між працівниками, виконати розрахунок календарно-планових нормативів і побудувати графік роботи переробної підсистеми.



1. Проектування операційної системи

Визначення типу операційної системи і розрахунок необхідної кількості обладнання

Проектування операційної системи починається з вибору типу переробної системи на основі комплексної характеристики технічних, організаційних та економічних особливостей виробництва, обумовлених його спеціалізацією, обсягом і повторюваністю випуску виробів.

Одиничний тип виробництва - це виробництво, що характеризується малим обсягом випуску однакових виробів. Серійний тип виробництва характеризується виготовленням продукції досить широкої номенклатури, але значно більш обмеженою, ніж в одиничному виробництві. При цьому на кожному робочому місці виконується кілька деталеоперацій, що чергуються через певні проміжки часу, тобто ритмічно повторюються. У серійному виробництві виділяють великосерійне, среднесерійное і дрібносерійне виробництво. Великосерійне за своїм змістом примикає до масового виробництва, а дрібносерійне - до одиничного.

Масовий тип виробництва характеризується випуском продукції обмеженої номенклатури у великих обсягах. При цьому на кожному робочому місці постійно виконуються. Умовою масовості виробничого процесу є повнота завантаження обладнання і робочих місць. У масовому виробництві широко використовуються потокові форми роботи

Вибір типу переробної системи ми виробляємо на підставі коефіцієнта завантаження обладнання.

Для розрахунку коефіцієнта завантаження, перш за все, визначаємо трудомісткість річної програми випуску та попередньо розраховуємо необхідну кількість устаткування.

Розрахунок необхідної кількості обладнання ведеться по групах на основі трудомісткості програми виготовлення деталей по операціях. Далі розраховуються коефіцієнти завантаження обладнання по групах. За отриманими розрахунками визначається тип виробництва.

Вихідні дані

1.Номенклатура вироби: Виріб А, Виріб Г, Виріб К, Виріб Н.

2.Трудоемкость виробів по операціях надана в табл.1 .1

3.Норма витрати матеріалів та програма випуску виробів на рік надана в табл.1.2

4.Характеристика обладнання надана в табл.1.3

5.Норматіви для розрахунку.

Таблиця 1.1. Трудомісткість виробів по операціях

Деталь	Трудомісткість по операціях, хв.
	Центру-вальна	Токарна	Розточу- вальна	Фрезеру-вальна	Свердлу-вальна	Шліфу-вальна	Поліру-вальна
Виріб А	1,2	4,8	4,2	3,7	2,2	4,9	2,1
Виріб Г	1,3	5,9	3,4	3,3	1,9	4,2	-
Виріб К	0,9	5,4	-	3,2	1,5	3,2	2,3
Виріб Н	1,5	5,2	-	4,8	2,8	5,5	1,4

Норми витрат матеріалів щодо виробів та программа ії випуску на рік наведена у табл.2

Таблиця 1.2. Норми витрати матеріалів і програма випуску деталей на рік.

Деталь	Матеріал	Норма витрати на виріб, кг	Ціна матеріалу за 1 т, грн.	Програма випуску на рік, шт
Виріб А	Сталь ст.45	5,2	1850	26400
Виріб Г	Сталь ст. 5	4,1	1820	72000
Виріб К	Сталь 40ХМ	3,9	11200	57600
Виріб Н	Сталь 45 ХВН	5,9	21420	36 000

Характеристика устаткування,яке застосовується при виготовленні виробів, наведена у табл.3

Таблиця 1.3. Характеристика устаткування

Тип верстата	Потужність двигуна, кВт	Площа на один верстат, кв.м.	Ціна, грн.
Фрезерно-центрувальний	10,2	4,5	19500
Токарний	6,8	4,2	17900
Розточувальний	9,8	6,4	25900
Горизонтально-фрезерувальний	6,9	5,8	19200
Свердлувальний	4,8	2,9	15100
Шліфувальний	7,4	5,3	20500
Полірувальний	4,2	2,2	14200

Нормативи

1. Ефективний фонд роботи обладнання:

* При роботі в одну зміну - 1920 станко-час/за рік;

* При роботі в дві зміни - 3840 станко-час/за рік.

2. Чисельність допоміжних робітників - 35% від основних, у т. ч. зайнятих обслуговуванням і ремонтом обладнання - 60% від загальної кількості допоміжних робітників.

3. Оплата праці основних і допоміжних робітників - погодинна з преміюванням.

4. Премія від основної з / п:

основним робітникам - 25%;

допоміжним - 15%;

керівникам і фахівцям - 40%.

5. Середньогодинна тарифна ставка: - основних робочих - 6,75 грн. / год.,допоміжних - 6,27 грн. / год.,

фахівців - 8,85 грн / год. ,керівника - 9,45 грн / год.

6. Бюджет часу роботи одного працівника(корисний річний фонд часу роботи одного робітника) - 1850 годин на рік.

7. Додаткова заробітна плата становить 13% від основної з аробітної плати.

8. Відрахування на соціальні потреби - 40% від основної та додаткової заробітної плати

9. Чисельність управлінського персоналу - 18% від основних та допоміжних робітників

10. Ціна рухової електроенергії: 24,3 коп. за кВт-г, освітлювальної - 19,5 коп за кВт год .

11. Витрати освітлювальної електроенергії - 1% від витрат силовий (кВт год).

12. Коефіцієнт використання корисної площі - 0,45

13. Площа для управлінської служби - 15% від виробничої площі.

14. Дпоміжна площа - 20% від виробничої площі.

15. Площа складських приміщень - 12% від виробничої площі.

16. Вартість одного метра квадратного площі будинку дорівнює 1285 грн.

17. Коефіцієнт використання норм виробітку - 1,2

18. Тривалість одного переналагодження - 40 хв.

19. Допустимі витрати на переналагодження -4%

20. Кількість робочих днів у місяці - 20

21. Вартість додаткових матеріалів -7% від вартості основних.

22. Позавиробничі витрати - 6% від виробничої собівартості.

23. Запланована рентабельність виробів - 18%

24. Витрати на страхування майна -5000 грн.

25. Витрати на технологічну оснастку та інструмент - 2,3% від вартості устаткування.

26. Коефіцієнт використання матеріалу - 0,87

27. Ціна тонни (без ПДВ) відходів - 740 грн.

Вибір типу перероблювальної підсистеми ведеться на підставі розрахунків коефіцієнтів завантаження устаткування. Водночас визначається режим роботи операційної системи підприємства. Трудомісткість річної програми випуску по деталях і операціями розраховується за формулою 1.1

Т пр. і = Т шт * N і (1.1)

де Т шт - штучний час трудомісткості операції, хв

N вип - програма випуску, шт.

Виріб А

Т пр. ц = 1,2*26400=31680 хв.

Т пр. т = 4,8*26400=126720 хв.

Т пр.р = 4,2*26400=110880хв.

Т пр.ф = 3,7*26400=97680хв.

Т пр.св =2,2*26400=58080хв.

Т пр.шл = 4,9*26400=129360хв.

Т пр.п = 2,1*26400=55440хв.

Виріб Г

Т пр. ц = 1,3*72000=93600 хв

Т пр. т = 5,9*72000=424800 хв

Т пр.р =3,4*72000=244800хв.

Т пр.ф =3,3*72000=237000хв.

Т пр.св =1,9*72000=136800хв.

Т пр.шл = 4,2*72000=302400хв.

Виріб К

Т пр. ц = 0,9*57600=51840 хв.

Т пр. т = 5,4*57600=311040 хв.

Т пр.ф = 3,2*57600=184320хв.

Т пр.св =1,5*57600=86400хв.

Т пр.шл = 3,2*57600=184320хв.

Т пр.п =2,3*57600=132480хв.

Виріб Н

Т пр. ц =1,5*36000=54000 хв.

Т пр. т =5,2*36000=187200 хв.

Т пр.ф = 4,8*36000=172800хв.

Т пр.св =2,8*36000=100800хв.

Т пр.шл = 5,5*36000=198000хв.

Т пр.п = 1,4*36000=50400хв.

Розрахуємо кількість потрібного устаткування Cрозj за групами на основі трудомісткості программ виготовлення виробів по операціях за формулою (1.2):

(1.2)

де Тпрj - трудомісткість программ випуску виробів на j-й операції;

F е. f - ефективний фонд роботи обладнання, ст-годину

при однозмінному режимі F е. f = 1920 ст-годину

при двозмінному режимі F е. f = 3840 ст-годину

К ВНВ - коефіцієнт виконання норм виробітку, К ВНВ = 1,2

F е. f 1см = 1920 * 60 = 115200мін F е. f * К ВНВ = 115200 * 1,2 = 138240

F е. f21см = 3840 * 60 = 230400мін F е. f * К ВНВ = 230400 * 1,2 = 276480

При однозмінному режимі

Виріб А

Срозц = 31680/138240=0,23 ст

Срозт = 126720/138240=0,92 ст

Срозр = 110880/138240=0,80 ст

Срозцф = 97680/138240=0,71 ст

Срозсв = 58080/138240=0,42 ст

Срозш = 129360/138240=0,94 ст

Срозп = 55440/138240=0,40 ст

Виріб Г

Срозц = 93600/138240=0,68 ст

Срозт = 424800/138240=3,07 ст

Срозр = 244800/138240=1,77 ст

Срозцф = 237600/138240=1,72 ст

Срозсв = 136800/138240=0,99 ст

Срозш = 302400/138240=2,19 ст

Виріб К

Срозц = 51840/138240=0,38 ст

Срозт = 311040/138240=2,25 ст

Срозцф = 184320/138240=1,33 ст

Срозсв = 86400/138240=0,63 ст

Срозш = 184320/138240=1,33 ст

Срозп = 132480/138240=0,96 ст

Виріб Н

Срозц = 54000/138240=0,39 ст

Срозт = 187200/138240=1,35 ст

Срозцф = 172800/138240=1,25 ст

Срозсв = 100800/138240=0,73 ст

Срозш = 198000/138240=1,43 ст

Срозп =50400/138240=0,37 ст

При двозмінному режимі

Виріб А

Срозц = 31680/276480=0,11 ст

Срозт = 126720/276480=0,46 ст

Срозр = 110880/276480=0,40 ст

Срозцф = 97680/276480=0,35 ст

Срозсв = 58080/276480=0,21 ст

Срозш = 129360/276480=0,47 ст

Срозп = 55440/276480=0,20 ст

Виріб Г

Срозц = 93600/276480=0,34 ст

Срозт = 424800/276480=1,54 ст

Срозр = 244800/276480=0,89 ст

Срозцф = 237600/276480=0,86 ст

Срозсв = 136800/276480=0,50 ст

Срозш = 302400/276480=1,09 ст

Виріб К

Срозц = 51840/276480=1,19 ст

Срозт = 311040/276480=1,13 ст

Срозцф = 184320/276480=0,67 ст

Срозсв = 86400/276480=0,31 ст

Срозш = 184320/276480=0,67 ст

Срозп = 132480/276480=0,48 ст

Виріб Н

Срозц = 54000/276480=0,20 ст

Срозт = 187200/276480=0,68 ст

Срозцф = 172800/276480=0,63 ст

Срозсв = 100800/276480=0,36 ст

Срозш = 198000/276480=0,72 ст

Срозп =50400/276480=0,18 ст

Розрахункова кількість робочих місць округлюється до цілих чисел і визначається прийнята кількість устаткування - Спрj . Далі розраховуються коефіцієнти завантаження Кзавj устаткування по групах за формулою (1.3):

Кзавj = , (1.3)

де С розj - розрахункова кількість устаткування;

С прj- прийнята кількість устаткування.

При однозмінному режимі

Виріб А

Кзагц = 0,23 / 1 = 0,23

Кзагт = 0,92 /1 = 0,92

Кзагр = 0,80 /1 = 0,80

Кзагф = 0,71 /1 = 0,71

Кзагсв = 0,42 / 1 = 0,42

Кзагш =0,94 / 1 = 0,94

Кзагп = 0,40 / 1 = 0,40

Виріб Г

Кзагц = 0,68 / 1 = 0,68

Кзагт =3,07/4 = 0,77

Кзагр = 1,77/2=0,89

Кзагф = 1,72/2= 0,86

Кзагсв = 0,99 / 1 = 0,99

Кзагш =2,19/3 = 0,73

Виріб К

Кзагц = 0,38 / 1 = 0,38

Кзагт = 2,25/3=0,75

Кзагф = 1,33/2=0,67

Кзагсв = 0,63 / 1 = 0,63

Кзагш =1,33/2=0,67

Кзагп = 0,96 / 1 = 0,96

Виріб Н

Кзагц = 0,39 / 1 = 0,39

Кзагт = 1,35/2=0,68

Кзагф = 1,25/2=0,63

Кзагсв = 0,73/ 1 = 0,73

Кзагш =1,43/2=0,72

Кзагп = 0,37 / 1 = 0,37

При двузмінному режимі

Виріб А

Кзагц = 0,113 / 1 = 0,11

Кзагт = 0,46 /1 = 0,46

Кзагр = 0,40 /1 = 0,40

Кзагф = 0,35 /1 = 0,35

Кзагсв = 0,21 / 1 = 0,21

Кзагш =0,47 / 1 = 0,47

Кзагп = 0,20 / 1 = 0,20

Виріб Г

Кзагц = 0,34 / 1 = 0,34

Кзагт =1,54/2=0,77

Кзагр = 0,89/1=0,89

Кзагф = 0,86/1=0,86

Кзагсв = 0,50/1=0,50

Кзагш =1,09/2=0,55

Виріб К

Кзагц = 1,19/2=0,60

Кзагт = 1,13/2=0,57

Кзагф = 0,67/1=0,67

Кзагсв = 0,31 / 1 = 0,31

Кзагш =0,67/1=0,67

Кзагп = 0,48 / 1 = 0,48

Виріб Н

Кзагц = 0,20 / 1 = 0,20

Кзагт = 0,68/1=0,68

Кзагф = 0,63/1=0,63

Кзагсв = 0,36/1=0,36

Кзагш =0,72/1=0,72

Кзагп = 0,18 / 1 = 0,18

Всі розрахункові дані представимо таблицях 1.4,.15.

Таблиця 1.4. Розрахунок кулькості устаткування і коефіцієнт його завантаження при однозмінному режимі

Операція	Тип верстата		Виріб А				Виріб Г				Виріб К
		Тпрj	Cрозj	Cпрj	Кзагj	Тпрj	Cрозj	Cпрj	Кзагj	Тпрj	Cрозj	Cпрj	Кзагj
Центрувальна	Фрезерно-центрувальний	31680	0,23	1	0,23	93600	0,68	1	0,68	51840	0,38	1	0,38
Токарна	Токарний	126720	0,92	1	0,92	424800	3,07	4	0,77	311040	2,25	3	0,75
Розточувальна	Розточувальний	110880	0,8	1	0,8	244800	1,77	2	0,89	-	-	-	-
Фрезерувальна	Горизонтально-фрезерувальний	97680	0,71	1	0,71	237600	1,72	2	0,86	184320	1,33	2	0,67
Свердлувальна	Свердлувальний	58080	0,42	1	0,42	136800	0,99	1	0,99	86400	0,63	1	0,63
Шліфувальна	Шліфувальний	129360	0,94	1	0,94	302400	2,19	3	0,73	184320	1,33	2	0,67
Полірувальна	Полірувальний	55440	0,4	1	0,4	-	-	-	-	132480	0,96	1	0,96
Разом		609840	4,42	7		1440000	10,42	13		950400	6,88	10

Продовження таблиці 1.4

	Виріб Н			?Тпрj	Cрозj	Cпрj	Кзагj
Тпрj	Cрозj	Cпрj	Кзагj
54000	0,39	1	0,39	231120	1,68	2	1,68
187200	1,35	2	0,68	1049760	7,59	8	3,12
-	-	-	-	355680	2,57	3	1,69
172800	1,25	2	0,63	692400	5,01	6	2,87
100800	0,73	1	0,73	382080	2,77	3	2,77
198000	1,43	2	0,72	814080	5,89	6	3,06
50400	0,37	1	0,37	238320	1,73	2	1,73
763200	5,52	9		3763440	27,24	30



Таблиця 1.5. Розрахунок кулькості устаткування і коефіцієнт його завантаження при двозмінному режимі

Операція	Тип верстата		Виріб А				Виріб Г				Виріб К
		Тпрj	Cрозj	Cпрj	Кзагj	Тпрj	Cрозj	Cпрj	Кзагj	Тпрj	Cрозj	Cпрj	Кзагj
Центрувальна	Фрезерно-центрувальний	31680	0,11	1	0,11	93600	0,34	1	0,34	51840	1,19	2	0,6
Токарна	Токарний	126720	0,46	1	0,46	424800	1,54	2	0,77	311040	1,13	2	0,57
Розточувальна	Розточувальний	110880	0,4	1	0,4	244800	0,89	1	0,89	-	-	-	-
Фрезерувальна	Горизонтально-фрезерувальний	97680	0,35	1	0,35	237600	0,86	1	0,86	184320	0,67	1	0,67
Свердлувальна	Свердлувальний	58080	0,21	1	0,21	136800	0,5	1	0,5	86400	0,31	1	0,31
Шліфувальна	Шліфувальний	129360	0,47	1	0,47	302400	1,09	2	0,55	184320	0,67	1	0,67
Полірувальна	Полірувальний	55440	0,2	1	0,2	-	-	-	-	132480	0,48	1	0,48
Разом		609840	2,2	7		1440000	5,22	8		950400	4,45	8

Продовження таблиці 1.5

	Виріб Н			?Тпрj	Cрозj	Cпрj	Кзагj
Тпрj	Cрозj	Cпрj	Кзагj
54000	0,2	1	0,2	231120	1,84	2	1,25
187200	0,68	1	0,68	1049760	3,81	4	2,48
-	-	-	-	355680	1,29	2	1,29
172800	0,63	1	0,63	692400	2,51	3	2,51
100800	0,36	1	0,36	382080	1,38	2	1,38
198000	0,72	1	0,72	814080	2,95	3	2,41
50400	0,18	1	0,18	238320	0,86	1	0,86
763200	2,77	6		3763440	14,64	17

Розрахуємо коефіцієнта завантаження при однозмінному режимі роботи:

Кзобщ = 27,24/30=0,91

Розрахуємо коефіцієнт завантаження при двозмінному режимі роботи:

Кзобщ = 14,64/17=0,86

На підставі коефіцієнтів завантаження обладнання уточнюється тип виробництва. Для масового типу - К _з. повинен бути не нижче 85-90%, для серійного - не нижче 65-75%. Таким чином, і при однозмінному режимі роботи тип виробництва масовий, і при двозмінному - масовий.

Для остаточного прийняття рішення про режим роботи підприємства треба зіставити загальні витрати, пов'язані з організацією однозмінного і двозмінного режимів роботи. Для цього треба розрахувати вартість устаткування, вартість корисної площі та вартість рухової електроенергії для кожного режиму роботи, зіставити їх і вибрати той, де загальні витрати найменші.

Вартість устаткування розраховується на підставі даних про вартість одиниці верстата і прийнятої кількості верстатів за кожним варіантом режиму. операційний менеджмент виробництво норматив

Вартість корисної площі розраховується, виходячи з даних про площу на один верстат, прийнятої кількості верстатів за варіантом, вартості одного кв. м площі.

Вартість рухової електроенергії розраховується за формулою:

Вtn= Cen*1.3*Fef*Wdv (1.4)

де Cen - ціна однієї кВт-години рухової електроенергії, грн.;

1,3 - коефіцієнт, що враховує втрати енергії за технічними причинами;

Fef - ефективний фонд часу роботи устаткування, год.;

Wdv - сумарна встановлена потужність двигунів, кВт. 

Таблиця 1.6. Вартість обладнання

Найменування устаткування	Ціна едініци, грн.	Однозмінний режим	Двозмінний режим
		Кількість одиниць	Вартість обладнання, грн.	Кількість одиниць	Вартість обладнаний, грн.
Фрезерно-центрувальний	19500	2	39000	2	39000
Токарний	17900	8	143200	4	71600
Розточувальний	25900	3	77700	2	51800
Горизонтально-фрезерувальний	19200	6	115200	3	57600
Свердлувальний	15100	3	45300	2	30200
Шліфувальний	20500	6	123000	3	61500
Полірувальний	14200	2	28400	1	14200
Разом		30	571800	17	325900

Таблиця 1.7. Розрахунок виробничої площі

Тип верстата	Площа на 1 верстат, м 2	Однозмінний режим	Двозмінний режим
		Кіль-кість, ст	Загальна площа, м 2	Ціна 1м 2	Загаль-на вар-ть	Кількість верстатів	Загальна площа, м 2	Ціна 1м 2	Загаль-на вар-ть
Фрезерно-центрувальний	4,5	2	9	1285	11565	2	9	1285	11565
Токарний	4,2	8	33,6	1285	43176	4	16,8	1285	21588
Розточувальний	6,4	3	19,2	1285	24672	2	12,8	1285	16448
Горизонтально-фрезерувальний	5,8	6	34,8	1285	44718	3	17,4	1285	22359
Свердлувальний	2,9	3	8,7	1285	11179,5	2	5,8	1285	7453
Шліфувальний	5,3	6	31,8	1285	40863	3	15,9	1285	20431,5
Полірувальний	2,2	2	4,4	1285	5654	1	2,2	1285	2827
Разом		30	141,5		181827,5	17	79,9		102672

Таблиця 1.8. Сумарна встановлена ??потужність електродвигунів

Найменування	Потужність двигуна, кВт	Однозмінний режим	Двозмінний режим
обладнання		Кількість одиниць	Сумарна потужність кВт	Кількість одиниць	Сумарна потужність, кВт
Фрезерно-центрувальний	10,2	2	20,4	2	20,4
Токарний	6,8	8	54,4	4	27,2
Розточувальний	9,8	3	29,4	2	19,6
Горизонтально-фрезерувальний	6,9	6	41,4	3	20,7
Свердлувальний	4,8	3	14,4	2	9,6
Шліфувальний	7,4	6	44,4	3	22,2
Полірувальний	4,2	2	8,4	1	4,2
Разом		30	212,8	17	123,9

Вартість рухової енергії визначаються за формулою:

(1.5)

де З вп - ціна рухової енергії - 0,18 грн. за 1 кВт * год

F е. f - ефективний фонд часу роботи за рік, год.

W dv -Сумарна встановлена потужність

1,3 - коефіцієнт, що враховує втрати енергії за

технічних причин

Вtn 1=0,243*1,8*1920*212,8=178711,1 грн.

Вtn 2=0,243*1,8*3840*123,9=208104,4 грн.

Використовуючи отримані дані, порівняємо загальну сумарну вартість робіт при однозмінному і двозмінному режимах роботи.

Таблиця 1.9. Порівняльні дані для вибору режиму роботи.

Режим	Вартість устаткування, грн.	Вартість корисної площі, грн.	Вартість рухової енергії, грн.	Загальні витрати, грн.
Однозмінний	571800	181827,5	178711,4	932338,90
Двозмінний	325900	102671,5	208104,42	636675,92

Таким чином витрати по другому варіанту менше, тобто робота при двозмінному режимі є більш доцільною, ніж при однозмінному . Значить, на підприємстві приймаємо двозмінну роботу.

Коефіцієнт завантаження обладнання при двозмінному режимі роботи дорівнює 0,86, тому тип виробництва є масовим.

Загальна площа малого підприємства включає виробничу, допоміжну, складську та площу для управлінських служб. Виробнича площа розраховується , виходячи із корисної з урахуванням коефіцієнта використанні корисної площі. Sосн = Sпр / К ісп.пл

Так як коефіцієнт використання корисної площі дорівнює 0,45, то виробнича площа дорівнює при двозмінному режимі:

Sосн = 79,9 / 0,45 = 177,56 м 2

Допоміжна площа становить 15% від виробничої площі

Sвсп = 177,56 * 0,20 = 35,51 м 2

Площа складських приміщень - 12% від виробничої площі

Sскл = 177,56 * 0,12 = 21,31 м 2

Площа управлінських служб - 15% від виробничої площі

Sупр = 177,56 * 0,15 = 26,63 м 2

Загальна площа:

Sобщ = Sосн + Sвсп + Sскл + Sупр

Sобщ = 177,56+35,51+21,31+26,63=261,01 м 2

Далі розрахуємо чисельності працівників за категоріями. Чисельність основних робітників розраховується на підставі даних про трудомісткість виробничої програми на рік Т пр j і корисного фонду робочого часу одного працівника F по i з урахуванням коефіцієнта виконання норм виробітку Квнв.

, (1.6)

УТпр = 3763441 /60 = 62724,0 годину

Чосн = 62724,0/ 1850*1,2= 1850*1,1=28,25 ? 28 чел

Чисельність допоміжних робітників, фахівців і керівників встановлюється укрупнено, а потім розділяється по спеціальностях на підставі інформації про вид діяльності підприємства.

Допоміжні робітники складають 35% від основних робочих

Ч доп. = 28 * 0,35 = 9,8 ? 10 чол.

Чисельність зайнятих обслуговуванням і ремонтом обладнання становить 60% від загальної чисельності допоміжних робітників .

Ч рем .= 10 * 0,6 = 6 чол.

Чисельність управлінського персоналу становить 18% чисельності основних і допоміжних робітників.

Ч упр .= (28 +10) * 0,18= 6,84 ? 7 чол.

Разом загальна чисельність:

Ч заг .= Ч осн. + Ч доп. + Ч упр .= 28 +10 +7 = 45 чол.

Проектування оргструктури управління підприємством

Розрахувавши чисельність працівників, проектуємо виробничу структуру управління підприємством.

Керує підприємством директор, який здійснює загальне керівництво і виконує наступні управлінські функції:

- Представляє підприємство у всіх господарських і державних установах;

- Видає накази у відповідності до законодавства та статуту підприємства;

- Розпоряджається майном підприємства;

- Укладає договори зі сторонніми організаціями;

- Розпоряджається грошовими коштами на рахунках;

- Здійснює наймання і звільнення працівників;

- Розподіляє обов'язки між підлеглими, становить посадові інструкції;

- Накладає на працівників стягнення або визначає заходи заохочення за хорошу роботу;

- Розробляє стратегію діяльності підприємства;

- Розробляє короткострокові і довгострокові плани;

- Організовує виробничий процес;

- Займається інвестиційної та інноваційної діяльності;

- Здійснює контроль за виконанням прийнятих рішень.

Інженер-технолог здійснює таку діяльність:

- Розробляє і удосконалює технологічний процес виготовлення продукції;

- Вживає заходів щодо підвищення якості обробки виробів та зниження витрат на обробку;

-Контролює дотримання техніки безпеки на робочих місцях

- Розробляє і впроваджує планові нормативи виробництва продукції і роботи обладнання;

- Контролює пооперационное якість обробки продукції на робочих місцях;

- Здійснює вхідний контроль якості що надходять на підприємство і інших ресурсів;

- Проводить сертифікацію продукції, що випускається;

- Веде облік недоліків якості продукції та розробляє заходи щодо їх усунення;

Бухгалтер-економіст здійснює таку діяльність:

- Веде облік надходження та витрачання матеріальних, фінансових та інших видів ресурсів на підприємстві;

- Складає різні види звітів і балансів - місячного, квартального, річного;

- Проводить фінансовий аналіз діяльності підприємства;

- Веде всю бухгалтерську і господарську документацію;

- Надає фінансові звіти керівників підприємства, а також державним і місцевим господарським органам;

- Здійснює фінансові операції підприємства;

- Розраховує і виплачує заробітну плату

- Розробляє плани доходів і витрат підприємства;

- Контролює надходження на розрахунковий рахунок грошових коштів та порядок їх витрачання;

- Забезпечує отримання та повернення кредитів, забезпечує виплату податків до бюджету.

- Здійснює перспективне річне і квартальне техніко-економічне планування;

- Аналізує роботу підприємства;

- Розраховує основні техніко-економічні результати виробничої діяльності підприємства і аналізує їх;

Начальник цеху здійснює таку діяльність:

- Здійснює оперативне управління виробництвом і персоналом;

-Розпоряджається майном цеху

-Збут готової продукції

- Розподіляє виробничі завдання;

Майстер здійснює таку діяльність:

- Організовує та контролює хід виконання виробничих завдань;

- Забезпечує трудову і виробничу дисципліну;

- Не допускає порушення норм техніки безпеки;

- Інструктує робітників по основній роботі і технічних питань;

- Надає професійну допомогу робітникам;

- Стежить за справністю обладнання, інструментів і пристосувань;

- Стежить за якістю продукції і робіт.

2. Організація оперативного управління операційної системою

2.1 Визначення форми організації виробництва

Проектування організації оперативного управління ведеться на основі виданого планувального рішення переробної підсистеми і визначення форми організації виробництва.

Оперативне управління операційної підсистемою є важливою складовою частиною керівництва виробничою діяльністю підприємства. Мета цієї системи - забезпечення економічно ефективної реалізації цілей підприємства.

Оперативне управління включає функції: командного планування, регулювання ходу виробництва, рознарядки робіт, контроль термінів їх виконання. Оперативне управління може бути розглянуто як самостійна система, що включає основні елементи:

об'єкт управління - планування;

оперативний облік - контроль і аналіз;

регулювання.

Організацією оперативного управління на підприємствах займаються виробничо - диспетчерські відділи (ПДС), а в цехах - ПДБ або планово - розподільчі бюро. Організація оперативного управління операційною системою залежить від сукупного попиту на продукцію підприємства.

Під формою організації виробництва розуміється ступінь його спеціалізації, при якій продукція (її частину або окремі операції і деталі) виготовляються на окремих підприємствах (цехах, дільницях).

Розрізняють предметну, технологічну, подетальної і функціональну форми організації виробництва.

При предметній формі організації виробництва підприємство випускає закінчені вироби, які складаються з складальних одиниць і комплексів.

При технологічній формі виділяються окремі стадії виробничого процесу.

При подетальної формі цех і ділянки спеціалізуються на виготовленні окремих деталей. Ця форма є поєднанням предметної та технологічної і застосовується при досить великих обсягах випуску продукції.

Функціональна форма характеризується спеціалізацією на роботах, пов'язаних з обслуговуванням виробництва.

У залежності від способу поєднання елементів виробничого процесу в просторі (розміщення обладнання, робочих місць) і в часі (послідовний, паралельний, послідовно-паралельний вид передачі предметів праці), розрізняють потокове і не потокове виробництво.

У не потоковому виробництві обладнання та робочі місця розміщуються за однорідними технологічним групам або з урахуванням обробки однорідних за конструкцією і розмірами деталей.

У поточному виробництві обладнання та робочі місця розміщуються по ходу технологічного процесу обробки деталей.

Організація виробничого процесу в просторі визначається плануванням розташування обладнання та робочих місць, дільниць і цехів і залежить від виду продукції, її кількості та технології виготовлення.

При предметно-груповій формі організації виробництва створюються виробничі ділянки, спеціалізовані з предметів, які можуть бути предметно-замкнутими. На предметно - замкнутих ділянках повинні виконуватися все від першої до останньої операції, необхідні для повної обробки деталей. Замкнути повністю процес виготовлення на всій ділянці в деяких випадках не вдається через умови праці чи з-за завантаження обладнання. У цьому випадку може бути допущена певна кооперація з іншими ділянками. Предметно-замкнуті ділянки не завжди є адміністративними одиницями. Кілька предметно-замкнутих ділянок може бути укладена в один адміністративно-виробничий ділянку. Номенклатура деталей, оброблюваних на предметно-замкнутому ділянці значно менше, ніж на будь-якому технологічному ділянці. Для створення предметно-замкнутих ділянок потрібно іноді переглянути конструкцію і технологію виготовлення деталей з метою уніфікації та нормалізації деталей і типізації технологічних процесів, а також з метою найкращої розстановки обладнання (робочих місць). При цьому потрібно тверде закріплення операцій за робочими місцями, що призводить до масовості виробництва, підвищенню продуктивності праці, скорочення тривалості виробничого циклу обробки деталей, скорочення незавершеного виробництва, а також до зниження собівартості продукції.

На предметно-замкнених ділянках обробляються конструктивно і технологічно однотипні деталі на універсальному обладнанні. При цьому підвищується відповідальність робітників і майстрів за якісне та своєчасне виконання планових завдань, спрощується оперативно-виробниче планування, що призводить до поліпшення техніко-економічних показників роботи дільниць і цеху в цілому. Створення предметно-замкнених ділянок сприяє розширенню типізації технологічних процесів, викликає появу передумов до переходу в умовах масового виробництва до потоковим методів виробництва.

Так як у нас тип виробництва масовий і виготовляються закінчені вироби, схему планування приймаємо предметну.

2.2 Розрахунок календарно-планових нормативів

Календарно - планові нормативи є науковою базою організації оперативного планування. На їх основі будуються календарні стандарт-плани (плани-графіки). Календарно - планові нормативи повинні базуватися на технічно обгрунтованих нормах часу, передової технології, організації виробництва і праці.

Календарно - планові нормативи - сукупність норм і нормативів по найбільш ефективній організації виробничого процесу в часі та просторі на основі раціональних принципів його організації. Календарно-планові нормативи зумовлюють економічно доцільний порядок руху заготовок, деталей і складальних одиниць у часі і просторі за операціями технологічного процесу обробки і збірки, що сприяє досягненню ритмічності виробництва і рівномірності випуску продукції, підвищенню багатьох техніко-економічних показників діяльності підприємства.

Склад календарно - планових нормативів специфічний для кожного типу організаційної системи. У масовому виробництві ВПП має відносно стійкий характер, зазвичай встановлюється на рік і корегується зі зміною організаційно-технологічних умов. Величина партії деталей є основним ВПП, від якого залежать всі інші. З величиною партії пов'язаний інший ВПП - періодичність запуску-випуску, а також тривалість виробничого циклу виготовлення партії деталей. Попутно виробляємо закріплення деталей за обладнанням, розраховуємо трудомісткість виготовлення.

Підприємство працює в 2 зміни тривалістю по 8 годин. У місяці приймаємо 20 робочих дня. Відсоток допустимих витрат часу на переналагодження устаткування становить 4% ( ).

Розрахунок трудомісткості деталей Ті визначається як сума всього технологічного час по всіх операціях

Програма випуску деталей за місяць Ni визначається по кожній деталі річна програма розділити на 12 місяців

Розрахуємо календарно-планові нормативи.

Частка трудомісткості програми в сумарної трудомісткості виготовлення всіх деталей визначається за формулою 7:

Дi = Ni * Ті / У Ni * Ті (7)

Виріб А Дi= 2000*23,1/313620=0,16

Виріб Г Дi=6000*20/313620=0,38

Виріб К Дi=4800*16,5/313620=,25

Виріб Н Дi=3000*21,2/313620=0,2

Тривалість виконання планового завдання з конкретної деталі визначається за формулою 8:

Fi=Fэф (1-л)*?i (8)

де - відсоток допустимих витрат часу на переналагодження устаткування становить 4%

- Ефективний фонд часу роботи лінії за місяць,

Fэф=20*8*2*60=19200 хв.

де 20 - кількість робочих днів у місяці

8 - кількість годин у зміні

2 - кількість змін

60 - кількість хвилин в годині

Виріб А Fi=19200*(1-004)*0,16=2949хв.

Виріб Г Fi=19200*(1-004)*0,38=7004хв.

Виріб К Fi=19200*(1-004)*0,25=4608хв.

Виріб Н Fi=19200*(1-004)*0,2=3686хв.

Тривалість виконання планового завдання з конкретної деталі за зміну визначається за формулою 9:

(9)

Виріб А Fcмi=2949/480=6,1

Виріб Г Fcмi=7004/480=14,6

Виріб К Fcмi=4608/480=9,6

Виріб Н Fcмi=3686/480=7,7

Приватний такт визначається за формулою 10: ri = / Ni (10)

Виріб А ri=2949/2200=1,3хв/шт

Виріб Г ri =7004/6000=1,2хв/шт

Виріб К ri =4608/4800=1хв/шт

Виріб Н ri=3686/3000=1,23хв/шт

Розрахункова кількість робочих місць визначається за формулою 11:

(11)

Виріб А Сpi=23,1/1,3=23,1шт

Виріб Г Сpi =20/1,2=16,67шт

Виріб К Сpi =16,5/1=16,5шт

Виріб Н Сpi=21,2/1,23=17,24шт

Прийняте кількість робочих місць ( ) Визначаємо, округляючи розрахункова кількість робочих місць в більшу сторону.

Коефіцієнт завантаження визначаємо за формулою 12:

(12)

Виріб А Кзагр=23,1/24=096

Виріб Г Кзагр=16,67/17=0,98

Виріб К Кзагр=16,5/17=0,97

Виріб Н Кзагр=17,24/18=0,96

Величину партії деталі визначаємо за формулою 13:

ni = П * (1-л) / л * ri (13)

де - Тривалість однієї переналагодження. л = 0,04

П = 19 200 * 0,04 / 4 = 192мін

Розрахункову періодичність запуску-випуску партії визначаємо за формулою 14:

Рi = ??Fсм * ni / Ni * 2 (14)

Виріб А Pi=6,1*3545/2200*2=4,91шт

Виріб Г Pi=14,6*3848/6000*2=4,68шт

Виріб К Pi=9,6*4608/4800*2=4,61шт

Виріб Н Pi=7,7*3746/3000*2=4,81шт

Прийняту періодичність запуску-випуску партії (Piпр) приймаємо виходячи з розрахункової тривалості.

Кількість запусків-випусків партії визначаємо за формулою 15:

КЗВ = 20 / Piпр (15)

Виріб А =Виріб Г =Виріб К =Виріб Н =20/5=4

Визначаємо тривалість обробки за формулою 16:

Fобр = (16)

Де ПСМ-час на переналагодження за зміну ПСМ = 192/480 = 0,4

Виріб А =6,1+0,4/4=

Виріб Г =14,6+0,4/4=

Виріб К =9,6+0,4/4=

Виріб Н =7,7+0,4/4=

Всі розрахунки представлені в таблиці 10



Таблиця 10. Календарно-планові нормативи

Деталь	Ni ,шт	Tpi,	Ni * Tpi	?і	Fi, хв	Fсмі	ri , хв / шт	Cpi , шт
		хв
Виріб А	2200	23,1	50820	0,16	2949	6,1	1,30	23,10
Виріб Г	6 000	20	120000	0,38	7 004	14,6	1,20	16,67
Виріб К	4800	16,5	79200	0,25	4608	9,6	1,00	16,50
Виріб Н	3 000	21,2	63600	0,2	3686	7,7	1,23	17,24
РАЗОМ:	16000	80,8	313620	0,99	18247	38

Продовження таблиці 10

На підставі проведених розрахунків ми будуємо стандарт - план, який являє собою графік Ганта. Він являє собою хронограму, але не на один верстат, а на групу обладнання. Кожна операція представляється в ньому відрізком, що відображає тривалість роботи.

При побудові стандарт-плану необхідно дотримуватися наступних умов:

- Партію деталей слід запускати в обробку з початку зміни, і верстат завантажувати по можливості на всю зміну;

- Намагатися максимально скоротити тривалість циклу обробки партії деталей, для чого там, де це можливо, використовувати паралельно-послідовний вид руху деталей;

- Суворо дотримуватися встановленої періодичності запуску-випуску партії деталей за окремими операціями;

- В першу чергу будувати стандарт-план для найбільш трудомістких і багатоопераційних деталей.

За графіком визначаємо: тривалість виробничого циклу місяця склала 40 змін;

На підставі стандарт-плану визначається тривалість виробничого циклу виготовлення деталей. Стандарт-план представлений на аркуші 2.

3. Основні техніко-економічні показники операційної системи

3.1 Розрахунок витрат матеріалів

Розрахунки техніко-економічних показників операційної системи проводяться на річну виробничу програму і починаються з визначення витрат на основні матеріали в натуральному та вартісному вираженні.

Розрахунок вартості основних матеріалів представлений в таблиці 3.1.

Вартість основних матеріалів на річну програму складає 7856808 грн.

Вартість допоміжних матеріалів встановлюється укрупнено (7% від вартості основних матеріалів).

Вартість допоміжних матеріалів:

7856808*0,07 = 549976,56 грн.

При розрахунку вартості відходів враховується, що матеріал використовується на 87%, отже відсоток відходів складе 13% .

Розрахунок вартості відходів представлений у таблиці 3.2.

Вартість відходів становить 71497 грн.

Таблиця 3.1. Розрахунок вартості основних матеріалів

Найменування матеріалу	Витрата основних матеріалів, кг	Усього витрат на рік, кг	Ціна за тонну, грн.	Вартість на річну програму
	Виріб А	Виріб Г	Виріб К	Виріб Н
	на одиницю	на річну програму	на одиницю	на річну програму	на одиницю	на річну програму	на одиницю	на річну програму
Виріб А	5,2	1372802							137,28	1850	253968
Виріб Г			4,1	295 200					295,20	1820	537264
Виріб К					3,9	224640			224,64	11200	2515968
Виріб Н							5,9	212 400	212,40	21420	4549608
РАЗОМ:									869,52		7856808

Таблиця 3.2. Розрахунок вартості відходів

Найменування матеріалу	Витрата основних матеріалів, кг	Всього відходів на рік, кг	Ціна за тонну, грн.	Вартість на річну програ-му, грн.
	Виріб А	Виріб Г	Виріб К	Виріб Н
	на одиницю	на річну програму	на одиницю	на річну програму	на одиницю	на річну програму	на одиницю	на річну програму
Сталь ст 45	0,68	17,85							17,85	740	13209
Сталь ст5			0,53	38,38					38,38	740	28401,2
Стальст 40ХМ					0,51	29,2			29,2	740	21608
Сталь ст 45 ХВН							0,77	27,61	27,61	740	20431,4
РАЗОМ:									113,04		83650

3.2 Розрахунок фонду оплати праці

Розрахунок заробітної плати виконується на основі певної чисельності працівників за категоріями. По кожній категорії на основі врахування системи оплати праці (погодинної з преміюванням) визначається зарплату на основі наведених нижче нормативних даних.

Заробітна плата за тарифом визначається за формулою:

З / П _т = Т _ст .* З _раб .* F _{підлогу.} , (3.1)

де Т _ст .- годинна тарифна ставка, грн.

основних робітників - 6,75 грн.

допоміжних -6,27 грн.

фахівців - 8,85 грн.

керівника - 9,45 грн.

З раб .- кількість робітників у категорії, чол.

F підлогу .- корисний фонд часу одного працівника, 1850 год. на рік

Премія працівникам від основної зарплати становить:

основним працівникам 25%

допоміжним 15%

керівникам і фахівцям 40%

Додаткова заробітна плата становить 14% від основної заробітної плати (премія + тариф).

Фонд оплати праці визначається за формулою:

ФОП = З / П т. + Пр. + Доп. З / П (3.2.)

де Пр - премія працівникам

Доп. З / П - додаткова заробітна плата.

Середньорічна зарплата = ФОП / чисельність персоналу

Середньомісячна зарплата = середньорічна зарплата / 12 місяців

Розрахунки фонду оплати праці наведено в таблиці 3.3.

УТпрi = 3763440/60 = 62724 годину

62724 * 6,75 = 423387 грн.-зарплата за тарифом основних робочих

Таблиця 3.3. Розрахунок фонду оплати праці

Елементи ФОП	Заробітна плата за категоріями, грн.
	Основні робочі	Допоможні робочі	управлінці	Всього
			спеціалісти	керівники
Заробітна плата	423387	115995	49118	69930	658430
за тарифом
Премії	105847	11600	19647	27972	165066
Додаткова зарплата	55040	15079	6385	9091	85595
Всього ФОП	584274	142674	75150	106993	331888
Чисельність , чол	28	10	3	4	331888
Середня зарплата	-	-	-	-	-
річна	20866,9	14 267,40	25 050,00	26 748,30	86932,6
місячна	1738,91	1 188,95	2 087,50	2 229,00	7244,36



3.3 Розрахунок собівартості виробу

Для складання кошторису витрат на виробництво необхідно розрахувати витрати на утримання та експлуатацію устаткування (РСЕО) і витрати на управління (загальногосподарські витрати).

РСЕО складається з наступних елементів витрат:

- Вартість допоміжних матеріалів;

- Вартість силової енергії;

- ФОП допоміжних робітників;

- Відрахування на соціальні потреби;

- Вартість оснащення та інструменту (0,8% від вартості обладнання);

- Амортизація обладнання і площ (крім управлінської).

Загальновиробничі витрати складаються з:

-Матеріальні витрати на освітлення;

-ФОП управлінського персоналу, в тому числі керівника;

-Відрахування на соціальні потреби;

-Амортизація управлінської площі.

Витрати на освітлювальну енергію встановлюються укрупнено (1% від силової енергії).

В з дв. . = В з д .* 0,01 = 208104,42 * 0,01 = 2081,04 кВт.

Вартість освітлювальної енергії:

Ц осв .= 2081,04 * 0,243 = 505,69 грн.

Сумарні річні витрати на електроенергію:

Ц рік. = Ц сил. + Ц осв .= 2081,04+505,69=2586,73 грн.

Вартість оснащення та інструменту становить 0,8% від вартості обладнання:

325900* 0,008 = 2607,2 грн

Розрахунок амортизації.

Для розрахунку витрат на утримання та експлуатацію обладнання і загальногосподарських витрат ми розраховуємо амортизацію обладнання і будівлі.

Нарахування амортизації проводиться щокварталу за ставкою 6%

Розрахунок амортизації обладнання табл. 3.4.

Таблиця 3.4. Розрахунки амортизації устаткування

Період	Залишкова вартість	Квартальна сума амортизаційних відрахувань, грн.
1-й квартал	306346	19554
2-й квартал	287965	18381
3-й квартал	270687	17278
4-й квартал	254446	16241
Усього за рік		71454

Амортизація нараховується за ставкою 2% щоквартально

Розрахунок амортизації будинків табл. 3.5.

Таблиця 3.5. Розрахунки амортизації будинку

Період	Залишкова вартість	Квартальна сума амортизаційних відрахувань, грн.
1-й квартал	100619	2053
2-й квартал	98607	2012
3-й квартал	96635	1972
4-й квартал	94702	1933
Усього за рік		7970

Таким чином ми закінчили розрахунки, необхідні для складання кошторису витрати загальногосподарські витрати та інші статті витрат.



Таблиця 3.6. Кошторис витрат на виробництво, грн.

Статті витрат	Елементи витрат	Всього
	Матеріальні витрати	На оплату праці	Відраху-вання на соц. потреби	Аморти-зація	Інші витрати
Основні матеріали	7856808					7856808
Повернені відходи	71497					71497
Основна заробітна плата		529234				529234
Додаткова заробітна плата		55040				55040
Відрахування на соціальні заходи			233710			233710
Витрати на утримання та експлуатацію устаткування	549977	131074	52430	71454	2607	807542
Загальногосподарчі витрати	2081	134524	53810	7970		198385
Інші виробничі витрати					500	500
РАЗОМ:						9752716

Калькуляція собівартості виробів ведеться по 12 статтям витрат щодо кожного виробу. Прямі статті пов'язані з конкретними видами вироби і визначаються прямим рахунком. Непрямі витрати поділяються на вироби згідно з розрахованими калькуляційними відсотками.

1. Витрати на сировину і матеріали на одиницю виробу визначаємо за формулою:

, (3.5)

де З _{мат i-вартість} сировини і матеріалів, що припадають на одиницю i-го виробу, грн.

Р _{мат i} - витрата матеріалу на одиницю виробу, кг.

Ц _{мат i} - ціна однієї тонни матеріалу, грн.

З маті Виріб А=5,2*1850/1000=9,6грн.

З маті Виріб Г=4,1*1820/1000=7,5грн.

З маті Виріб К=3,9*11200/1000=43,7грн.

З маті Виріб Р=5,9*21420/1000=126,4грн.

2. Зворотні відходи розраховуємо за формулою:

(3.6)

де: Р _мат - витрата матеріалу на одиницю виробу, кг;

До _відхо - коефіцієнт відходів рівний 11%;

Ц _відхо - ціна 1 т відходів (140 грн.).

Таким чином:

З откі Виріб А=5,2*0,13*740/1000=0,5грн.

З откі Виріб Г=4,1*0,13*740/1000=0,4грн.

З откі Виріб К=3,9*0,13*740/1000=0,4грн.

З откі Виріб Н=5,9*0,13*740/1000=0,6грн.

3. Основна заробітна плата розраховується за формулою:

(3.7)

де t _{шт i-норма} часу на виготовлення i-го виробу, хв.

Т _ст - годинна тарифна ставка основного робітника, грн. (6,75);

До _пр - коефіцієнт, що враховує премії (1,2).

ЗП осн і Виріб А=23,1*6,75*1,2/60=3,12 грн.

ЗП осн і Виріб Г=20*6,75*1,2/60=2,70грн.

ЗП осн і Виріб К=16,5*6,75*1,2/60=2,23грн.

ЗП осн і Виріб Н=21,2*6,75*1,2/60=2,86грн.

4. Додаткова заробітна плата становить 13% від основної, що припадає на одиницю виробу:

ЗПдоп Виріб А=3,12*,13=0,41 грн.

ЗПдоп Виріб Г=2,70*,13=0,35грн.

ЗПдоп Виріб К=2,23*,13=0,29грн.

ЗПдоп Виріб Н=2,86*,13=0,37грн.

5. Відрахування на соціальні заходи 40% від суми основної та додаткової заробітної плати.

ОтчВиріб А =(3,12+0,41)*0,40= 1,41грн.

ОтчВиріб Г =(2,70+0,35)*0,40=1,22грн.

ОтчВиріб К = (2,23+0,29)*0,40=1,01грн.

ОтчВиріб Н = (2,86+0,37)*0,40=1,29грн.

6. Витрати (питомі непрямі витрати) на РСЕО.

За базу розподілу РСЕО по виробах береться стаття «Основна зарплата основних робітників».

Відсоток РСЕО розраховується за формулою:

, (3.8)

де РСЕО - сумарний розмір РСЕО на всю програму, грн.

з / п _осн - основна заробітна плата основних робітників на всю програму випуску, грн.

% РСЕО = 807542 /529234*100= 52,6%

РСЕООвиріб А=

РСЕООвиріб Г =

РСЕОвиріб К =

РСЕОвиріб Н =

7. Загальногосподарські витрати на одиницю виробу складуть:

% Общ.расх = (3.9)

Відсоток загальногосподарських витрат складе:

% Общ.расх =

Общ.расхОсь04 = Общ.расхБалансір10 =

Общ.расхОсь05 = Общ.расхБалансір11 =

8. Виробнича собівартість визначається як сума статей: сировина і матеріали, основна зарплата, додаткова зарплата, відрахування на соціальні потреби, РСЕО, загальногосподарські витрати - за вирахуванням зворотних відходів.

Пр.с/сОсь04 = (2,5 +0,85 +0,11 +0,36 +0,6 +0,3) -0,05 = 4,67 грн

Пр.с/сОсь05 = (3,48 +0,87 +0,12 +0,38 +0,62 +0,3) -0,06 = 5,71 грн

Пр.с/сБалансір10 = (6,1 +1,08 +0,15 +0,47 +0,77 +0,38) -0,07 = 8,88 грн

Пр.с/сБалансір11 = (7,24 +1,04 +0,15 +0,46 +0,74 +0,36) -0,08 = 9,91 грн

9. Позавиробничі витрати становлять 4% від виробничої собівартості.

Вн.расх.Ось04 = 4,67 * 0,04 = 0,18 гр

Вн.расх.Ось05 = 5,71 * 0,04 = 0,22 гр

Вн.расх.Балансір10 = 8,88 * 0,04 = 0,35 гр

Вн.расх.Балансір11 = 9,91 * 0,04 = 0,39 гр

10. Повна собівартість виробу дорівнює сумі виробничої собівартості і позавиробничих витрат.

Полная.с/с.Ось04 = 4,67 +0,18 = 4,85 гр

Полная.с/с.Ось05 = 5,71 +0,22 = 5,93 гр

Полная.с/с.Балансір10 = 8,88 +0,35 = 9,23 гр

Полная.с/с.Балансір11 = 9,91 +0,39 = 10,3 гр

11. Прибуток становить 15% від повної собівартості.

ПОсь04 = 4,85 * 0,15 = 0,72 гр

ПОсь05 = 5,93 * 0,15 = 0,88 гр

ПБалансір10 = 9,23 * 0,15 = 1,38 гр

ПБалансір11 = 10,3 * 0,15 = 1,54 гр

12. Оптова ціна визначається як сума повної собівартості і прибутку по кожному виробу:

ЦОсь04 = 4,85 +0,72 = 5,57 грн

ЦОсь05 = 5,93 +0,88 = 6,81 грн

ЦБалансір10 = 9,23 +1,38 = 10,61 грн

ЦБалансір11 = 10,3 +1,54 = 11,84 грн

Результати розрахунків представлені в таблиці 3.7

Обсяг товарної продукції визначається твором оптової ціни на програму випуску:

ТПОсь04 = 5,57 * 72000 = 401040грн

ТПОсь05 = 6,81 * 52200 = 355482грн

ТПБалансір10 = 10,61 * 39 600 = 420156грн

ТПБалансір11 = 11,84 * 36 000 = 426240грн

УТП = 401040 +354120 +420156 +426240 = 1601556грн

Таблиця 3.7. Калькуляція собівартості продукції.

Статті калькуляції	%	Собівартість, грн.
		Ось04	Вісь 05	Балансир 10	Балансир 11
Сировина і матеріали		2,50	3,48	6,1	7,24
Зворотні відходи		0,05	0,06	0,07	0,08
Основна заробітна плата		0,85	0,87	1,08	1,04
Додаткова заробітна плата	14	0,11	0,12	0,15	0,15
Відрахування на соціальні заходи	38,29	0,36	0,38	0,47	0,46
РСЕО	71,7	0,6	0,62	0,77	0,74
Загальногосподарські витрати	35,4	0,3	0,3	0,38	0,36
Виробнича собівартість		4,67	5,71	8,88	9,91
Позавиробничі витрати	4	0,18	0,22	0,35	0,39
Повна собівартість		4,85	5,93	9,23	10,3
Прибуток	15	0,72	0,88	1,38	1,54
Оптова ціна		5,57	6,81	10,61	11,84

Розрахуємо отриманий прибуток по всій програмі випуску:

УПОсь04 = 0,72 * 72000 = 51840грн

УПОсь05 = 0,88 * 52200 = 45936грн

УПБалансір10 = 1,38 * 39600 = 54648грн

УПБалансір11 = 1,54 * 36000 = 55440грн

УП = 51840 +45936 +54648 +55440 = 207864грн

Розрахуємо собівартість по всій програмі випуску виробів:

С/сОсь04 = 4,85 * 72000 = 349200грн

С/сОсь05 = 5,93 * 52200 = 309546грн

С/сБалансір10 = 9,23 * 39600 = 365508грн

С/сБалансір11 = 10,3 * 36 000 = 370800грн

УС = 349200 +309546 +365508 +370800 = 1395054грн

Визначимо рентабельність продукції:

(3.10)

Р =

Визначимо витрати на 1 грн. товарної продукції:

(3.11)

Зм =

Визначимо продуктивність праці:

(3.12)

ПТ =

Висновок

Спроектована мале підприємство випускає вироби - вісь 04, вісь 05, балансір10 і балансир 11.

Отримано такі основні дані по підприємству:

- За результатами розрахунку та їх аналізу обраний масової тип виробництва, багатопредметної безперервно-потокове виробництво;

- Робота підприємства здійснюється у дві зміни по 8 годин кожна;

- Чисельність працівників наступна: основні робітники - 31 чол., Допоміжні робітники - 10 чол., Управлінський персонал - 7чел.

- За результатами розрахунків календарно-планових нормативів побудований стандарт-план (план-графік) роботи переробної системи;

Таким чином, рентабельність підприємства становить 14,9%, виробництво виробів приносить підприємству прибуток за рік у розмірі 207864 грн., Витрати на 1грн. товарної продукції становлять 0,87 грн.

Тобто спроектована операційна система і виробнича діяльність підприємства в цілому ефективна. У результаті розрахунку техніко-економічних показників системи робимо висновок, що проектуються операційна система і виробнича діяльність підприємства прибуткова і ефективна.

Размещено на Allbest.ru