Характеристика внутрішнього середовища організації
Аналіз організації як відкритої системи. Дослідження сучасної методики оцінки факторів внутрішнього середовища. Суть чинників зовнішнього оточення прямої і непрямої дії. Напрями удосконалення ситуаційних обставин всередині вітчизняних підприємств.
| Рубрика | Менеджмент и трудовые отношения |
| Вид | курсовая работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 19.02.2016 |
| Размер файла | 48,2 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Вступ
Актуальність дослідження.
Роль внутрішнього середовища набуває все більшої актуальності для вітчизняних підприємств. Порівняно невеликий обсяг часу пройшов з моменту коли наші підприємства почали приділяти більше уваги внутрішньому середовищі в організації. Але і цього часу було достатньо, щоб зрозуміти важливість цього питання.
Для визначення внутрішньої побудови організації прийнято використовувати системний підхід. Саме він дає змогу правильно уявити значимість внутрішнього середовища організації як єдиного цілого.
Але успіх організації залежить не лише від досконалості її внутрішнього середовища, а й від зовнішнього середовища також. Організація може вижити лише при їх взаємозв'язку. Адже внутрішнє середовище не може контролювати вплив зі сторони зовнішнього середовища.
Отже, всі ці фактори є надзвичайно важливими і актуальними для забезпечення ефективного функціонування організації.
Метою дослідження є вивчення теоретичних та практичних аспектів внутрішнього середовища організації.
Основні завдання є наступними:
дослідження підходів до визначення елементів внутрішнього середовища;
характеристика елементів внутрішнього середовища та їх взаємозв'язку;
розкриття взаємозв'язку між факторами внутрішнього та зовнішнього середовища;
дослідження сучасних методик оцінки факторів внутрішнього середовища;
дослідження напрямів удосконалення елементів внутрішнього середовища на вітчизняних підприємствах.
Предметом дослідження є дослідження ролі факторів внутрішнього середовища у забезпеченні ефективного функціонування організації на сучасному етапі.
Об'єктом дослідження є процес управління факторами внутрішнього середовища організації на сучасних підприємствах.
Методи дослідження: у дослідженні використано ряд загальнонаукових та спеціальних методів дослідження процесів і явищ у їх взаємозв'язку і розвитку.
Інформаційна база: наукові посібники, монографії, наукові статті вітчизняних та зарубіжних вчених та ін.
Курсова робота складається з вступу, 3-х розділів, висновків і має обсяг - 36 сторінок.
Кількість таблиць - 9, рисунків - 4.
Розділ 1. Теоретичні аспекти внутрішнього середовища організації
1.1 Системний підхід до сутності організації та її факторів
Істотне проникнення у внутрішню побудову організації забезпечується використанням системного підходу.
Системи - це набір взаємозалежних і взаємопов'язаних частин, складених у такому порядку, що дозволяє відтворити ціле. У системі використовуються різноманітні спеціалізовані функції. Кожна частина організації виконує свої визначені функції. У той же час для підтримування окремих частин в одному організмі і формування завершеного цілого в кожній системі здійснюється процес інтеграції. В організаціях ця інтеграція звичайно досягається координацією рівних ієрархій, прямим спостереженням, правилами, процедурами, курсом дій. Тому кожна система вимагає поділу для того, щоб визначити її складові частини. Поряд с цим є необхідність і в інтеграції, щоб створити умови, при якій система не розпадеться на незалежні одиниці. Хоча організації, створені з частин чи складених елементів, самі є підсистемами в рамках більш великої системи. Існують не тільки системи, але й підсистеми і над системи. Класифікація цих понять залежить від особливостей предмета аналізу. При цьому ціле не є простою сумою частин, оскільки систему варто розглядати як єдність.
Розрізняють системи відкриті і закриті. Поняття закритої системи породжено фізичними науками, де розуміють, що система є само стриманою. Її головна характеристика в тому, що вона істотно ігнорує ефект зовнішнього впливу. Зробленою системою закритого типу була б та, котра не приймає енергії від зовнішніх джерел і не віддає енергію своєму зовнішньому оточенню. Закрита організаційна система мало застосовується.
Відкрита система визнає динамічну взаємодію з навколишнім світом. Організації одержують сою сировину і людські ресурси з навколишнього світу. Вони залежать від клієнтів і замовників із зовнішнього світу, що споживають їхню продукцію. Банки, які активно взаємодіють з навколишнім світом, використовують депозити, обертають їх у кредити та інвестиції, використовують отриманий прибуток для підтримки самих себе, розвитку, виплати дивідендів і сплати податків.
Ступінь розмежування відкритої чи закритої систем змінюється в рамках систем. Відкрита система може стати більш закритою, якщо контакти з оточенням зменшуються згодом. У принципі можлива і зворотна ситуація
Відкриті системи тяжіють до наростання ускладненості і диференціації. Іншими словами, відкрита система буде в міру свого росту прагнути до більшої спеціалізації своїх елементів і ускладненню структури, нерідко розширюючи свої границі чи створюючи нову супер систему з більш широкими границями. Якщо ділове підприємство росте, то спостерігається ускладнення. Створюються нові відділи, здобуваються сировина і матеріали, розширюється асортимент продукції, що випускається, організовуються нові збутові контори.
Усі системи мають вхід, трансформаційний процес і вихід. Вони одержують сировину, енергію, інформацію, інші ресурси і перетворюють їх у послуги, прибуток, відходи тощо. Відкриті системи мають, однак, деякі специфічні риси.
Одна з таких рис - це визнання взаємозалежності між системою і зовнішнім світом. Існує границя, що відокремлює систему від її оточення. Зміни в оточенні впливають на один чи кілька атрибутів системи, і навпаки, зміни в системі впливають на оточення. Зовнішнє середовище організації представлена у таблиці 1.1.
Таблиця 1.1 - Зовнішнє середовище організації
|
ОРГАНІЗАЦІЯ |
|||||
|
Політичне: |
Економічне: |
Технологічне: |
Соціальне: |
Ресурсне: |
|
Конституційні основиФорми власностіОсобливості законодавствПолітична стабільність |
Рівень життяКапіталПостачальникиСпоживачіКон'юнктура ринку |
Розвиток наукиРозвиток технології |
Соціальні нормиСоціальні поглядиЕтичні норми |
Робоча силаПриродні ресурсиІнфраструктураТериторіальне розташування |
Організація повинна відбивати зовнішнє середовище. В основі її побудови лежать передумови економічного, науково-технічного, політичного, соціального чи етичного характеру. Організація повинна створюватися так, щоб вона нормально функціонувала, всі її члени повинні робити внесок у загальну роботу і ефективно допомагати працівникам досягати поставленнях цілей тепер і в майбутньому. У цьому значенні діюча система не може бути статичною. Вона повинна швидко дізнаватися про всі зміни середовища, представляти їхнє значення, вибирати найкращу відповідну реакцію, що сприяє досягненню її цілей, ефективно реагувати на вплив середовища.
Отже, системний підхід допомагає нам зрозуміти і проаналізувати внутрішню побудову організації. Також дуже важливо розрізняти відкриті і закриті види систем та їх взаємозв'язок.
За допомогою системного підходу ми можемо виділити основні елементи і характеристики внутрішнього середовища.
1.2 Основні елементи внутрішнього середовища їх характеристика та взаємозв'язок
Згідно із системним підходом до управління кожна організація -- це відкрита система, цілісність і життєздатність якої забезпечується завдяки елементам, з яких вона формується. Сукупність цих елементів становить внутрішнє середовище організації.
На наведено схематичне зображення організації як відкритої системи. Вона забезпечує свою життєздатність перетворенням ресурсів, які отримує із зовнішнього середовища, на готовий продукт (вироби, послуги, ідеї) для суб'єктів зовнішнього середовища.
Проектує процес перетворення ресурсів на готовий продукт і забезпечує його функціонування система менеджменту, яка зорієнтована на виконання таких ключових завдань:
визначення цілей організації;
формування під обрані цілі організаційної структури, що уможливить ефективну взаємодію всіх членів організації згідно з тими функціями, які вони виконуватимуть;
залучення у процес перетворення тієї технології, яка гарантуватиме оптимальне співвідношення витрат ресурсів і результату;
підбір персоналу і створення для нього дієвих мотиваційних преференцій (переваг), які б поєднували прагнення людей досягати власних цілей з необхідністю працювати з належною віддачею задля досягнення мети організації.
Незалежно від сфери діяльності, складу і структури зовнішнього середовища, ці завдання є обов'язковими для керуючої системи будь-якої організації, оскільки їх вирішення формує її внутрішнє середовище.
Звідси, основними елементами внутрішнього середовища є:
цілі організації -- формуються з урахуваннями ринкової кон'юнктури на основі наявних та потенційних можливостей організації;
структура організації -- формується під обрані цілі в такий спосіб, щоб забезпечити необхідний рівень гнучкості й мобільності організаційних дій; система технологій -- спрямована на забезпечення конкурентоспроможності продукції за технічними й економічними параметрами;
персонал (людські ресурси) -- добирають з урахуванням кваліфікаційних характеристик і узгодженості мотивацій індивідів з цілями організації, здатності їх до саморозвитку;
організаційна культура -- має своїм завданням ідентифікацію індивідуальних та організаційних цілей та їх узгодження.
Отже, внутрішнє середовище організації -- це складна система елементів і зв'язків між ними, що є об'єктом контролювання та регулювання керівництвом. Проте, у процесі дослідження факторів внутрішнього середовища було виявлено, що низка авторів з дисциплін управлінського спрямування по-різному виділяє фактори внутрішнього середовища. Зокрема, Осовська Г.В та Осовський О.А.[13] ці фактори називають внутрішніми змінними.
Внутрішні змінні - це ситуаційні фактори в середині організації, що постійно знаходяться в полі зору менеджерів: цілі, структура організації, її завдання, технологія і люди.
Будь-яка організація розглядається група людей із загальними цілями перший змінний фактор. Того, що люди не змогли б досягти поодинці, вони досягають в організації, тому її, можна розглядати як засіб досягнення мети. Мета - це конкретний кінцевий стан чи очікуванні результати роботи групи людей, які певним чином організовані. Такі кінцеві результати розробляються в процесі планування і доводяться учасникам виробництва. Різні за типом організацій мають різні цілі. Якщо ціль одержання прибутку, то організації займаються виробництвом товарів чи наданням послуг. Якщо організації прибуткові, то їхньою метою є виконання свого призначення в рамках асигнованих бюджетних засобів.
Великі організації багатоцільові. Для одержання прибутку велика організація визначає цілі в різних напрямках, тобто розробляє дерево цілей. Це може бути розробка нової продукції, вища якість послуг, підготовка кадрів, визначення ринків збуту тощо.
Для досягнення кінцевої мети організації ставляться різні цілі в її підрозділах. Вони координуються менеджерами в рамках загальної мети.
Другою ситуаційною змінною є структура організації. Під структурою організації розуміють кількість, склад її підрозділів, ступенів управління в єдиній взаємозалежній системі. Структура встановлює такі взаємини рівнів управління і функціональних підрозділів, що дозволяють найбільш ефективно досягати цілей організації. Цьому сприяє спеціалізований поділ праці. Характерною особливістю спеціалізованого поділу праці є те, що відповідна робота закріплюється за фахівцями, тобто тими, хто здатний її виконувати краще всіх. Так, праця розподілена між економістами, технологами, механіками, енергетиками тощо. При виробництві будь-якого механізму робота розділяється на численні малі операції, що теж представляю собою конкретну спеціалізацію праці.
Перевагою спеціалізованого поділу праці є те, що фахівець працює більш продуктивно і якісно. В організаціях ( за винятком дуже маленьких) має місце спеціалізований поділ праці. У великих організаціях фахівців групують разом у межах функціонального поділу галузей ( відділи, управління). Завдяки правильному поділу праці в організації по горизонталі здійснюється її успішна діяльність, досягається висока продуктивність і ефективність. Але не менш важливий у цьому плані є і вертикальний поділ праці.
Для успішної групової роботи вкрай потрібне розмежування праці по координації від безпосереднього виконання завдань. Таке відділення створює ієрархію управлінських рівнів, тобто формальна супідрядність на кожному рівні. Менеджер, що знаходиться на більш високому рівні управлінні, може мати у своєму підпорядкуванні декількох керівників низового рівня, а ті в свою чергу на нижчій ступені і так аж до виконавчого персоналу. Наприклад, начальник виробничого відділу має у своєму підпорядкуванні начальників цехів, змін, лабораторій. Начальникам цехів підпорядковуються бригадири дільниць, майстри. Всю організацію пронизує супідрядність до рівня виконавського персоналу.
Кожен керівник має в своєму підпорядкуванні певну кількість людей, які знаходяться в сфері його контролю. Сфера контролю визначає тип організаційної структури. Якщо керівник контролює велику кількість підлеглих, то сфера контролю є широкою. Її наслідком є формування плоскої структури управління. Якщо кожному керівнику підпорядковується небагато людей, то це вузька сфера контролю, при який функціонує багаторівнева (чи висока) структура управління).Великі організації с плоскою структурою мають невелике число рівнів управління. Не можна говорити про кращу чи гіршу сферу контролю. Не визначає вона й величини організації. І високу, і плоску структури управління організацією можуть скласти в різних за величиною організаціях. Організації з широкою сферою контролю можуть мати високу структуру і плоску. Так наприклад, авіазавод і трест ресторанів мають високу структуру управління, незважаючи на величезні відмінності та цілі їх діяльності. Так завод зі сферою впливу на кілька тисяч працюючих має п'ять рівнів управління. Стільки ж рівнів має армійська рота з численністю в сто чоловік.
Оскільки в великих сучасних організаціях робота чітко розмежовується по горизонталі і вертикалі, то виникає крайня необхідність у створенні формальних механізмів координації діяльності між різними рівнями підрозділів і спів упорядкованості. Така координація забезпечує не тільки інтереси підрозділів, але й організації в цілому. При допомозі координації формулюється і доводиться мета організації до її підрозділів. Але це лише один з багатьох механізмів координації. У координації бере участь кожна функція управління.
Третім внутрішнім змінним фактором в організації є постановка завдань, під яким розуміють запропоновану роботу (групу робіт чи частину роботи), що повинна бути виконана заздалегідь встановленим способом і у встановлений термін. При розробці структури організації кожна посадова інструкція включає ряд завдань, що є частиною загального обсягу роботи для досягнення мети. Вважається, що якщо завдання виконується за встановленою технологією і режимом роботи, то організація функціонує ефективно.
Існує традиційний розподіл завдань на три групи: робота з людьми, предметами (машини, сировина, інструменти ), інформацією. Робота за верстатом - це робота з предметами. Майстер дільниці працює з людьми. Робота економіста в плановому відділі, в основному пов'язана з інформацією.
Важливе значення в роботі має частота повторення завдань і час для їх виконання. Операція по закручуванню гайки на конвеєрі може повторюватися безліч разів за робочий день. На її виконання буде затрачено кілька секунд. Завдання з аналізу економічної інформації вимагають тривалого часу і можуть не повторюватися або повторюватися не часто. Таким чином, управлінська, інтелектуальна робота є більш різноманітною, а на час її виконання збільшується від нижчого до вищого рівня.
Четвертим змінним фактором виступає технологія. Технологія - це засіб перетворення сировини в певні продукти та послуги. Вона передбачає поєднання кваліфікованих навичок, обладнання, інфраструктури, інструментів і відповідних технічних знань, які необхідні для здійснення бажаних перетворень у матеріалах, інформації чи людях. Будь-які виробничі завдання не можуть бути виконані без використання конкретної технології. Вона виступає як засіб перетворення матеріалу, що надходить на вході виробничого процесу, у форму, яку отримують на виході.
Важливе місце в технології займає стандартизація і механізація, які значно знижують витрати виробництва і ремонтних робіт, тому що передбачають використання машин і механізмів замість людей. Застосування у виробництві стандартних вузлів, заміна людей механізмами і використання конвеєрних ліній змінили службові обов'язки менеджерів, що у свою чергу вплинуло на саму суть управління виробництвом.
Найважливішим внутрішнім змінним фактором управління є люди (п'ятий змінний фактор). Людська змінна розглядається в управлінні в трьох напрямках: поведінка людей (окремих людей, людей у групах, поведінка керівника), менеджер у ролі лідера, вплив менеджера на поведінку окремих людей і груп.
Всі внутрішні змінні фактори діють у взаємозв'язку, що дозволяє досягати цілей організації. Оскільки внутрішні змінні складаються із соціального (люди) і технічного компонентів, то їх називають внутрішніми соціотехнічними підсистемами, що вимагає однакової уваги як для соціальних, так і до технічних питань організації. Віддача можлива лише в їх взаємодії.
Отже, розглянувши основні елементи внутрішнього середовища та їх характеристики, ми змогли дати більш конкретне визначення внутрішньому середовищу.
Внутрішнє середовище організації -- це складна система елементів і зв'язків між ними, що є об'єктом контролювання та регулювання керівництвом.
Також дослідивши фактори внутрішнього середовища ми виявили п'ять основних внутрішніх змінних.
І тепер ми можемо зробити висновок, що всі внутрішні фактори, які можуть називатися внутрішніми змінними, є основними елементами на які впливає керівник і якими він може управляти в умовах динамічного зовнішнього середовища, яке водночас вимагає від нього постійного удосконалення управліннями ними.
Поглиблено дослідивши внутрішнє середовище, треба зауважити, про велику значимість зовнішнього середовища для всіх внутрішніх процесів в організації.
Розділ 2. Роль внутрішнього середовища у забезпеченні ефективного функціонування організації на сучасному етапі
2.1 Взаємозв'язок внутрішнього та зовнішнього середовища організації
Організація як відкрита система може вижити тільки у взаємозв'язку з зовнішнім середовищем. Під зовнішнім середовищем розуміють фактори, що сприяють функціонуванню, виживанню й ефективності організації. Розрізняють середовище прямого впливу і середовище непрямого впливу. До середовища прямого впливу відносяться постачальник, трудові ресурси, закони й установи державного регулювання, споживачі й конкуренти.
До середовища непрямого впливу - стан економіки, науково-технічний прогрес, соціально-культурні та політичні зміни, групові інтереси і події в інших країнах, що стосується організації. Фактори непрямого впливу не можуть не робити безпосереднього впливу на організацію, але позначаються на її діяльності. Так само як і внутрішні перемінні, зовнішні перемінні впливають на організацію взаємозв'язку, тобто зміна одного фактора може вплинути на зміну інших. Так, наприклад, ріст цін на нафту спричинить за собою підвищення цін у всіх галузях економіки, викличе урядове регулювання нормативів споживання, введення податків на надприбуток нафтових компаній, підвищення цін на комунальні послуги тощо.
Зовнішнє середовище має свої окремі особливості, зокрема характеризується складністю, рухливістю і невизначеністю. Складність зовнішнього середовища характеризується числом і варіантністю факторів, на які організація зобов'язана реагувати. Організації, що працюють зі складним зовнішнім середовищем, мають справу з багатьма категоріями даних, необхідних для прийняття рішень.
Таблиця 2.1 - Загальна характеристика факторів зовнішнього середовища
|
№ п/п |
Фактори |
|
|
1 |
Об'єктивний чинник виникнення впливу: умови виникають незалежно від діяльності підприємства, і впливають на нього |
|
|
2 |
Взаємозалежність факторів: сила, з якою змінність одного фактора впливає на інші фактори |
|
|
3 |
Складність і кількість та різноманіття факторі, що суттєво впливають на підприємство |
|
|
4 |
Динамічність: відносна швидкість змінності середовища |
|
|
5 |
Невизначеність: відносна кількість інформації про середовище та ступінь її імовірності |
Швидкість, з якою відбуваються зміни в навколишньому середовищі, визначають її рухливість. Наш час характеризується особливою рухливістю зовнішнього середовища організації. Більш висока рухливість зовнішнього середовища спостерігається в галузях електронної, фармацевтичної та хімічної промисловості ( фактори - технологія, конкурентна боротьба). Більш активні зміни відбуваються в галузях, орієнтованих на науково-технічний прогрес. Модель впливу зовнішніх факторів приведена на рисунку 2.2.
Рухливість зовнішніх перемінних факторів може по-різному стосуватися різних підрозділів організації. Так, наприклад, підрозділи, які зв'язані з науковими дослідженнями, постійно зіштовхуються з високою рухливістю зовнішнього середовища, відслідковуючи технологічні нововведення. Для виробничого відділу реакція на зовнішнє середовище більш спокійна. Тут спостерігається стабільний рух матеріальних і трудових ресурсів. Обсяг і вірогідність інформації кожного фактора впливає на ступінь визначеності зовнішнього середовища. Невизначеність зовнішнього середовища тим більша, чим менше інформації і є сумніви в її вірогідності. Чим більш невизначені зовнішні переміни, тим складніше приймати ефективні рішення.
Як уже згадувалося, в середовище прямого впливу на організацію входять постачальники, закони і державні органи, споживачі і конкуренти. Всі види ресурсів організації одержують через постачальників. Це матеріли, устаткування, енергія, капітал і робоча сила. Підприємства, що виробляють продукцію, залежать від різноманітності надходження матеріалів. Порушення їх надходження приводить до порушення випуску продукції, постачання ринку, одержання прибутку, задоволення потреб покупця тощо. Все це в кінцевому рахунку ставить у краще положення конкурента. Звідси пряма залежність організації від постачальників. Але для нормального функціонування організації потрібні не тільки постачальник матеріалів, але й капіталу. Інвестиції можуть бути отримані від банків, акціонерів і приватних осіб. Надійний фінансовий стан організації завжди залучає інвесторів.
Які б не були сучасні технології, капітал і матеріали, вони не зможуть забезпечити ефективність виробництва без трудових ресурсів. Організаціям, як правило, завжди не вистачає висококваліфікованих фахівців різних напрямків і менеджерів.
На організацію впливають закони і державні установи, що визначають правовий статус і регулювання економіки. Сюди відносяться безліч законів і положень про безпеку й охорону здоров'я, захисту навколишнього середовища, захисту інтересів споживача, про оплату, фінансовий захист і багато інших. Організації зобов'язані виконувати не тільки вимоги законів, але і ряд державних установ, що стежить за виконанням законів і видають свої розпорядження. Все це доповнюється ще і регулюючими установами місцевих органів управління. У такий спосіб організації зіштовхуються зі складною системою юридичних норм.
Тому завданням організації, є знаходження свого споживача, бо бізнес неможливий без споживача. Саме споживач диктує, які товари й послуги для нього необхідні і за якою ціною, тобто визначає кінцеві результати діяльності організації. Тому вплив споживачів на підвищення ефективності й використання таких внутрішніх перемінних, як матеріли і трудові ресурси, величезний.
Але в багатьох випадках не споживачі визначають необхідний ринку продукт чи послугу, а конкуренти. Якщо конкуренти вводять нововведення, то це вимагає ще більш досконалих нововведень і перетворення своєї організації ще більш в новаторську й ефективну. Недооцінка конкуруючої сторони в області удосконаленні продукту чи послуги може обернутися великими втратами прибутку. Всі фактори прямого впливу безпосередньо впливають на внутрішні змінні, викликаючи їх реакцію. Не так помітно на організацію впливають фактори непрямого впливу. Інформація про них, як правило, не повна і керівництво змушене робити припущення і допущення про їх можливі наслідки для організації.
Серед факторів непрямого впливу найважливіше місце займає технологія, що одночасно е і внутрішньою змінною. Організація повинна врахувати перспективні технології, що можуть вплинути на швидкість старіння своєї продукції і якого роду покупець очікує в майбутньому. Відносно недавно виникли великі технологічні нововведення докорінно змінили виробничі процеси і продукцію. Це комп'ютерна, лазерна, мікрохвильова, супутниковий зв'язок, генна інженерія й ін. Вони вплинули не тільки на організації, але і на суспільство в цілому. Зберегти конкурентноздатність можна, орієнтуючись на високі технології.
На інтереси організації також впливає загальна зміна економіки: інфляція, економічний спад, коливання курсу долара щодо валют інших країн. Наприклад, інфляція може викликати зростання витрат. Зниження податків збільшує масу грошей у населення, що сприяє розвитку бізнесу.
На організацію впливають також життєві цінності та традиції. Не етично поширювати слухи, що ганьблять конкурента, приймати на роботу через знайомих. До соціокультурних факторів, що впливають на організацію, відносяться прихильність визначеній торговій марці чи негативне відношення до конкретного товару або явища.
Організаціям необхідно рахуватися також з політичними факторами і відношенням місцевого населення. Якщо організація веде справу за межами внутрішнього ринку, то їй необхідно враховувати особливості зовнішнього середовища тієї країни, в якій вона здійснює сою діяльність. У кожній країні зовнішні фактори будуть унікальними. Вони торкаються не тільки потреб, але й культури, звичок і звичаїв іншої нації.
У середовищі міжнародного бізнесу виділяються такі фактори як культура, економіка, законодавство, державне регулювання та політична обстановка.
Система цінностей, релігії, звичаїв і установок, що переважають в суспільстві уособлюють свою культуру. Для ефективного ведення справ необхідно вивчати культурні відмінності поведінки стосовно цінностей інших націй.
Фірми, які працюють в міжнародному середовищі, повинні також враховувати і загальні економічні фактори (як обмінний курс валют, рівень заробітної плати, дисконтні ставки відсотку і загальний рівень економічного розвитку).
Ретельному вивченню підлягають закони і державне регулювання країни, у якій здійснюється виробництво чи ведеться торгівля. Вивченню підлягають трудове й антимонопольне законодавство, патентна справа, ціноутворення, закони ринкової економіки.
Значення факторів зовнішнього середовища різко підвищується у зв'язку зі зростанням складності всієї системи суспільних відносин (соціальних, економічних, політичних тощо), що складають середовище менеджменту. Саме зовнішнє оточення диктує стратегію організацій. Отже, ми можемо зробити висновок, що всі фактори як зовнішнього, так і внутрішнього середовища є об'єктами управління для керівника, що прагне забезпечити ефективне функціонування своєї організації на сучасному етапі.
2.2 Сучасні методики оцінки факторів внутрішнього середовища
На сучасному етапі одним із важливих завдань менеджера є дослідження стану факторів внутрішнього середовища. У зв'язку з цим набуває важливості методичне забезпечення, яке досить розроблене у працях зарубіжних вчених. І найбільшого поширення останнім часом набув метод SWOT-аналізу.
SWOT-аналіз - це аналіз зовнішнього та внутрішнього се-редовища організації. Аналізу підлягають сильні сторони (Strength), слабкі сторони (Weakness) внутрішнього середови-ща, а також можливості (Opportunities) і загрози (Threats) зо-внішнього середовища організації. Методологія SWOT-аналізу передбачає спочатку виявлення сильних і слабких сторін, можливостей і загроз, після цього встановлення зв'язків між ними, які в подальшому можуть бути використані для форму-лювання стратегії організації. організація внутрішній середовище ситуаційний
В основі даної методології аналізу покладена теорія М. Портера про конкурентоспроможність організації у влас-ній галузі. Розглянемо процес SWOT- аналізу.
Загальна характеристика об'єкта дослідження охоплює ряд питань:
історія розвитку організації;
організаційно-правова форма організації;
інфраструктура організації (наявність та характеристи-ка підсобних господарств; розвиненість транспортної мережі тощо);
діяльність організації (сектор економіки, в якому працює організація; місія організації; існуючі ринки товарів та послуг; основні види товарів та послуг, що надаються організацією, та ін.).
Фактори зовнішнього середовища організації:
економіка держави (рівень розвитку, аналіз таких пока-зників, як: ВВП, темп інфляції, рівень безробіття, про-дуктивність праці, ставки оподаткування та ін.);
політична система держави (особливості існуючої політи-ки держави в галузі захисту прав підприємців та пода-льшого розвитку підприємницької діяльності);
правове поле (аналіз регулювання підприємницької діяль-ності законодавчими актами України);
соціально-культурний фактор (рівень розвитку суспіль-ства в цілому, структура та характеристика існуючого ринку праці; рівень безробіття тощо);
технологічні можливості (рівень розвитку науки і техні-ки держави; рівень розвитку засобів зв'язку, транспорту, телекомунікацій тощо).
Визначення місії, цілей та базової стратегії організації
При розробці стратегії організації необхідно, перш за все, визначити напрям подальшого розвитку організації, її цільову орієнтацію. Для цього слід відповісти на наступні питання:
- визначення місії організації;
- визначення цілей організації (вибір цілей; побудова іє-рархії цілей; формування «дерева цілей»);
- визначення базової стратегії організації (оцінка стратегічних альтернатив за базовою стратегією; оцінка обра-ної базової стратегії);
- реалізація обраної стратегії (розроблення стратегічного плану; контроль реалізації стратегічного плану).
Фінанси:
- корпоративна ліквідність;
- рух грошових коштів;
- вплив прибутку й амортизації на грошові потоки;
- баланс, оцінка фінансового стану;
- фінансове планування (технічні можливості; методика планування; оцінка перспектив);
- аудитування (методика, перспективи, висновки аудито-рів).
Маркетинг:
- управління маркетингом (загальна ідея; концепція; стратегія; оцінка персоналу);
- ринки (ємність ринку; структура ринку; конкуренти, виявлення їх переваг та недоліків);
- споживачі (кількість; структура; вивчення смаків спо-живачів);
- ціноутворення (стратегія і тактика);
- збут продукції (організація збуту, оцінка каналів збуту; характеристика зайнятого в цій сфері персоналу; наяв-ність складських приміщень; витрати на реалізацію; пі-сля продажне обслуговування; реклама, її вплив на ефек-тивність діяльності організації);
Проведення маркетингових досліджень необхідне для успі-шної реалізації продукції та послуг будь-якої організації. Пи-тання - що виробляти, скільки виробляти, які види послуг нада-вати - знаходяться на першому місці для сучасних організацій. Тому аналіз маркетингової діяльності являється одним із найва-жливіших пунктів при загальному дослідженні організації.
Виробництво:
- управління виробництвом (концепція; обрана стратегія виробництва; персонал та його кваліфікація);
- виробничі підрозділи (кількість; спеціалізація; зв'язок з іншими підрозділами);
- обсяги виробництва (виробнича потужність; вузькі міс-ця; вільні і запасні потужності);
- технологія виробництва (тип; рівень складності);
- організація виробництва (рух сировини, матеріалів; ро-бота по розвитку виробництва, підвищенню якості про-дукції та послуг);
- внутрішня система комунікацій;
- організаційна культура (традиції; ритуали; стиль керування);
- залучення зовнішніх консультантів.
Аналіз результативності та ефективності:
- показники ефективності організації;
- оцінка результативності організації;
- аналіз зростання масштабів діяльності;
- оцінка підвищення вартості організації.
Загальна результативність складається на основі існуючих на підприємстві звітів (річних, квартальних, місячних). Можуть використовуватись різноманітні показники, як фінансові, так і статистичні згідно з системою, що діє на фірмі.
Управління персоналом:
Управління персоналом - це вміння направляти підлеглих ля досягнення цілей організації та вирішення організаційних проблем; вміння здійснювати селективний відбір працівників ля виконання різноманітних завдань, а також вирішувати наступні питання:
- управління персоналом (концепція та політика; плану-вання персоналу);
- структура персоналу (вік; стать; кваліфікація; наявність формальних та неформальних груп в організації);
- вербування та відбір персоналу;
- навчання та розвиток персоналу (перспективи кар'єри; витрати, пов'язані з розвитком персоналу; оцінка кадрів);
- мотивація персоналу (система заробітної плати; розмір заробітної плати; нематеріальні чинники мотивації; умо-ви праці; просування; співвідношення результатів праці з нагородженням);
- оцінка діяльності персоналу (методи оцінки).
Інноваційна діяльність:
- управління розвитком і дослідженням організації;
- інноваційна політика організації;
- інноваційний потенціал організації;
- використання наукових досліджень.
Система управління організацією:
-показники ефективності управління (прибутковість ін-вестицій; прибутковість власного капіталу);
- організаційна структура управління;
- делегування повноважень в процесі прийняття рішень;
На основі проведеного аналізу для виявлення найбільш впливових чинників Дж.Вільсон запропонував матрицю, за допомогою якої визначається вплив фактора на організацію та ймовірність посилення його впливу (таблиця 2.2).
Таблиця 2.2 - Оцінка впливу факторів на діяльність організації
|
Вплив фактору на діяльність організації |
Ймовірність посилення впливу фактору на діяльність організації |
|||
|
Висока |
Середня |
Низька |
||
|
Високий |
Поле ВВ |
Поле ВС |
Поле ВН |
|
|
Середній |
Поле СВ |
Поле СС |
Поле СН |
|
|
Низький |
Поле НВ |
Поле НС |
Поле НН |
Значення факторів середовища організації, які містяться на полях матриці ВВ, ВС, СВ, вважають високими, і їх обов'язко-во необхідно враховувати при розробці стратегії. Значну увагу необхідно приділити факторам, що знаходяться на полях ВН, СС, хоча їх вплив середній, а значення досить високе. Останні чинники можна не брати до уваги [11].
При проведенні SWOT-аналізу необхідно визначити не тіль-ки можливості та загрози зовнішнього середовища організа-ції, але й виявити ймовірність використання та вплив обраних можливостей та загроз на результати діяльності організації.
Спочатку оцінюють ймовірність використання можливостей та їх вплив на діяльність організації. Матрицю можливостей бу-дують згідно з таблицею 2.3.
Таблиця 2.3 - Матриця можливостей
|
Ймовірність викорис-тання можливості |
Ступінь впливу можливості на діяльність підприємства |
|||
|
Сильний |
Помірний |
Невеликий |
||
|
Висока |
Поле Висока ймовірність із сильним впливом |
Поле Висока ймовірність з помірним впливом |
Поле Висока ймовірність з невеликим впливом |
|
|
Середня |
Поле Середня ймовірність із сильним впливом |
Поле Середня ймовірність з помірним впливом |
Поле Середня ймовірність з невеликим впливом |
|
|
Низька |
Поле Низька ймовірність із сильним впливом |
Поле Низька ймовірність з помірним впливом |
Поле Низька ймовірність з невеликим впливом |
Аналогічно здійснюється аналіз загроз та будується матриця загроз (таблиця 2.4). Наслідки, до яких може призвести реалізація загроз, можуть проявитися через руйнування організації, при-ведення організації до критичного стану, важкого стану або легких пошкоджень.
Таблиця 2.4 - Матриця загроз
|
Ймовірність реалізації загроз |
Можливі наслідки реалізації загроз |
||||
|
Руйнування |
Критичний стан |
Важкий стан |
«Легкі удари» |
||
|
Висока |
Поле «Висока ймовірність руйнування» |
Поле «Висока ймовірність критичного стану» |
Поле «Висока ймовірність важкого стану» |
Поле «Висока ймовірність «легких ударів» |
|
|
Середня |
Поле «Середняймовірність руйнування» |
Поле «Середня ймовірність критичного стану» |
Поле «Середня ймовірність важкого стану» |
Поле «Середня ймовірність«легких ударів» |
|
|
Низька |
Поле «Низька ймовірність руйнування» |
Поле «Низька ймовірність критичного стану» |
Поле «Низька ймовірність важкого стану» |
Поле «Низька ймовірність «легких ударів» |
Виявлення в процесі аналізу факторів, які класифікація загрози, що потрапили на ці поля, повинні бути в полі зору керівництва і мають бути першочерговими для усунення загрози, що потрапили на ці поля, не повинні випадати з поля зору керівництва, яке зобов'язане уважно відслідко-вувати їхній розвиток загрози зовнішнього середовища, записують на полях матриці. Фактори, які потрапили на поля ВР, ВК, СР, є найбільш небезпечними для подальшого розвитку організації і вимагають термінового усунення. Фактори, які потрапили на поля ВВ, СК, HP, також повинні перебувати під наглядом керівництва і мають бути усунені якомога швидше.
Наступним етапом SWOT-аналізу є оцінка факторів внутрішнього середовища організації. Для цього викорис-товують метод визначення профілю внутрішнього середовища. Для кожного фактора приводиться експертна оцінка його вагомості. Вважається за доцільне при сильному впливі на організацію такому фактору надавати значення «З», при помірному - «2», слабкому - «1». Ці значення записуються в другу графу таблиці 4.5. В третій графі таблиці визначається вплив кожного фактора на діяльність організації: якщо вплив сильний - «З», помірний - «2», слабкий - «1», відсутність впливу - «0». Якщо вплив фактора позитивний, то записується «+1», негативний - «-1». Добуток трьох експертних оцінок дозволяє визначити рівень важливості фактора для організації. За названим рівнем вибираються найважливіші фактори для подальшої їх оцінки при розробці стратегії.
Таблиця 2.5 - Оцінка факторів внутрішнього середовища організації
|
Фактори |
Вагомість фактора |
Вплив на організацію |
Напрям впливу |
Рівень важливості фактора |
|
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
Побудова матриці SWOT-аналізу
Проведений аналіз факторів внутрішнього й зовнішнього середовища та ранжування їх по рівню впливу на діяльність організації дозволяє сформувати конкретний перелік слабких і сильних сторін організації, а також загроз і можливостей
Встановлення зв'язків між найбільш впливовими слабки-ми і сильними сторонами організації, загрозами і можливостя-ми зовнішнього середовища - заключний етап процесу SWOT-аналізу. Для встановлення взаємозв'язків будується матриця SWOT-аналізу (таблиці 2.6).
У верхній лівій частині цієї матриці записують прораховані можливості, а у верхній правій частині загрози зовні-шнього середовища організації. Зліва відповідно вписують-ся сильні та слабкі сторони організації. На кожному з чоти-рьох полів потрібно розглянути всі можливі парні комбіна-ції між загрозами, можливостями та сильними і слабкими сторонами організації. Встановлені взаємозв'язки будуть слугувати вибору стратегій. Наприклад, поле «СІМ» передбачає стратегії, які використовують сильні сторони органі-зації для реалізації можливостей, що з'явилися у зовніш-ньому середовищі організації; поле «СіЗ» - стратегії, які ви-користовують сильні сторони для усунення загроз, які можуть зашкодити організації; поле «СлМ» - стратегії, які до-зволяють мінімізувати слабкі сторони організації, викорис-товуючи можливості зовнішнього середовища; поле «СлЗ» -стратегії, які мінімізують вплив слабких сторін організації та загроз, що з'явились у зовнішньому середовищі, на пода-льший розвиток організації.
Таблиця 2.6 - Матриця SWOT-аналізу
Можливості12 |
Загрози12 |
||
Сильні сторони12 |
Поле «СІМ» (Сила і Можливості) |
Поле «СіЗ» (Сила і Загрози) |
|
Слабкі сторони12 |
Поле «СлМ»(Слабкістьта Можливості) |
Поле «СлЗ» (Слабкість та Загрози) |
Здійснюючи аналіз середовища організації, слід мати на ува-зі, що можливості й загрози можуть переходити в свою проти-лежність: нереалізована можливість може стати загрозою, як-що її використає конкурент, або, навпаки, заздалегідь поміче-на загроза може створити для організації додаткову перевагу тоді, коли конкуренти її не усунули.
Слід відзначити, що при проведенні SWOT-аналізу в бі-льшості випадків застосовується інформація, отримана ме-тодом експертних оцінок. Застосування цього методу може дати великі похибки, величина яких залежить від складу екс-пертів та методу обробки результатів. Економ і математичні методи досить обмежено використовуються в практиці SWOT-аналізу через брак достовірної статистичної та іншої інформації (умови господарювання, значний вплив тіньової економіки).
Розділ 3. Сучасні напрями удосконалення елементів внутрішнього середовища вітчизняних підприємств
Для того щоб повноцінно дослідити дане питання ми проведемо приклади діагностики і дослідження внутрішнього середовища підприємств, що функціонують на вітчизняному ринку. Ми продіагностуємо дві успішні фірми: 1.Завод лікарських і ароматичних рослин України під назвою "ЛПМ".
2. Акціонерне товариство ВАТ "пивзавод "Рогань".
1.Завод лікарських і ароматичних рослин України під назвою ЛПМ.
Загальна характеристика організаціі.
Завод створений у 1959 році як виробнича база Науково-дослідного інституту лікарських і ароматичних рослин України. У завдання підприємства входила розробка технології випуску препаратів, створених вченими інституту. В даний час на заводі ведеться промисловий випуск препаратів з лікарської сировини. Структурно підприємство складається з двох цехів: фітохімічного цеху, зайнятого переробкою лікарської сировини, і цеху готових форм. Крім того, завод веде оптову торгівлю лікарськими засобами. Чисельність персоналу - 182 чоловік.
Серед виробників лікарських препаратів завод виділяється не своїми обсягами, що порівняно невеликі, а тією продукцією, що він робить. У той час, як більшість заводів зайняті виробництвом імпортних субстанцій, ЛПМ - одне з небагатьох українських підприємств, що змогло знайти своє місце на ринку, поєднуючи всі основні стадії виробництва ліків: розробку, виробництво субстанцій і випуск готових форм.
Асортимент:
Асортимент підприємства включає близько 40 найменувань лікарських препаратів, багато хто з який розроблені вченими ЛПМа. Серед фармакологічних груп - засоби для лікування серцево-судинних, інфекційних захворювань, захворювань центральної нервової системи й інші. Основною конкурентною перевагою цих ліків перед синтетичними препаратами - їхня нешкідливість. Лікарські засоби з рослинної сировини не токсичні, практично не роблять побічних дій, а по ефективності нерідко не уступають синтетичним аналогам.
Частина препаратів випускається в кооперації з іншими підприємствами (як України так і СНГ), що виробляють готові форми на основі субстанцій, що випускаються заводом.
Проаналізувавши внутрішнє і зовнішнє середовище організації ЛМП ми маємо можливість бачити всі сильні сторони і слабкості внутрішнього середовища компанії. Потенційні сприятливі можливості і загрози зовнішнього середовища З даних наведених в таблиці 3.1 ми можемо визначити основну мету та цілі компанії ЛМП.
Місія фармацевтичної компанії ЛПМ
Мета - це вирішення проблем, пов'язаних з недостачею якісних та недорогих вітчизняних медпрепаратів. Основна діяльність направлена на збереження та розвиток науково - технічного потенціалу галузі, підтримка високого рівня розробок, створення нових робочих місць і культури виробництва, що зберігає й захищає навколишнє середовище
Цілі фармацевтичної компанії ЛПМ
1. Заволодіти 20% ринку вітчизняних медпрепаратів в Київському регіоні.
2. Вести розробку нових препаратів, що базуються на натуральній основі.
3. Вишукувати шляхи зниження собівартості продукції.
4. Збільшити випуск лікарських препаратів розроблених вченими компанії.
5. Розвивати власну роздрібну мережу.
6. Вести кадрову політику направлену на залучення висококваліфікованого персоналу.
Конкурентні стратегії для цих напрямків діяльності такі:
1. Розробка та випуск недорогих лікарських препаратів, замінників імпортних, основу яких становлять натуральні складники.
2. Торгівля лікарськими препаратами, за цінами доступними для соціально незахищених прошарків населення (пенсіонерів, мало імущих).
Акціонерне товариство ВАТ "пивзавод "Рогань".
Загальна характеристика організаціі.
ВАТ "пивзавод "Рогань" - акціонерне товариство по виробництву пива, питної води,безалкогольної та слабкоалкогольної продукції. Воно - одне з найбільших підприємств України устатковане найновішим сучасним обладнанням. Проектна потужність заводу - 10 млн. дал пива на рік. У грудні 1989 року була випущена перша продукція пивзаводу - безалкогольні прохолоджувальні напої. З 1998 року ВАТ "Пивзавод "Рогань" почало виробництво слабоалкогольних напоїв.
Крім основної діяльності товариство займається організацією та здійснення оптово-роздрібної торгівлі, сервісним та гарантійним обслуговуванням різних видів техніки та апаратури, розробкою програмного забепечення та комп'ютерізації процесів виробництва, будівельними та ремонтно-будівельними, столярними роботами. Наприкінці 2000 року Бельгійська компанія з виробництва пива "Інтербрю" придбала 86,4 % акцій ВАТ "Пивзавод "Рогань." В 2001 році ця компанія володіла 87,08 %. Бельгійська компанія "Інтербрю" - друга компанія у світі з виробництва пива. На Україні вона володіє контрольним пакетом акцій, крім ВАТ "Пивзавод "Рогань", також ще Миколаївського пивзаводу "Янтар" та Чернігівського пивзаводу "Десна".
Асортимент:
1)пиво: "Слобожанське" "Монастирське" "Монастирське темне" "Веселий монах" "Українське світле" "Золота ера" "Княже" "Студент" "Оригінальне" "Рогань безалкогольне" "Парламентське"
2) безалкогольні напої: "Лимонад" "RC-кола" "Оранж" "Зелене яблуко" "Яблуко" "Дюшес" "Тропик" "Маракуя" "Тоник плюс" "Дитяче шампанське" питна вода із свердловини
3) слабоалкогольні напої: "Джин-тонік" "Ром-кола" "Вермут-лимон" "Бренді-кола".
Зробивши SWOT - аналіз для ВАТ пивзавод "Рогань" ми можемо уявити собі усі слабкості та сильні сторони внутрішнього середовища цього підприємства. Також дослідивши зовнішнє середовище можемо передбачити потенційні загрози та сприятливі можливості для пивзаводу "Рогань". Узагальнивши всі отримані дані ми можемо визначити місію даної організації.
Місією ВАТ "пивзавод "Рогань" є:
-збільшення обсягів прибутку та підвищення соціального рівня персоналу;
- виробництво та реалізація слабкоалкогольних напоїв з метою розвитку підприємства;
- удосконалити конкурентну стратегію діяльності підприємства.
Висновки
Провівши дослідження на тему: "Роль внутрішнього середовища в забезпеченні ефективного функціонування організації", ми можемо зробити висновки:
1. Системний підхід - це набір взаємозалежних і взаємопов'язаних частин, складених у такому порядку, що дозволяє відтворити ціле. У системі використовуються різноманітні спеціалізовані функції. Кожна частина організації виконує свої визначені функції.
Він дозволив виділити основні фактори внутрішнього середовища.
2. Внутрішнє середовище - це сукупність компонентів, пов'язаних між собою за допомогою певних структур у межах організації.
До основних змінних внутрішнього середовища організації належать: цілі, завдання, структури, технології, люди.
Цілі організації-- це конкретний кінцевий стан або бажаний результат, якого намагається досягти група працюючи разом.
Завдання організації-- це передбачена робота, серія робіт або частина її, яка повинна бути виконана заздалегідь встановленим способом у заздалегідь обумовлені строки.
Структури організації-- це логічні взаємовідносини взаємодії організаційних форм протікання технологічних процесів переробки вхідних ресурсів, побудовані в такому вигляді, який дозволяє найбільш ефективно досягати цілей організації. Схема структури організації завжди розробляється зверху до низу. Спочатку розділяють її на широкі сфери дій, потім на менші команди і на функціональні завдання конкретним виконавцям.
Технології-- це процес перетворення в системі, який складається з відпрацювання програм і здійснення порядку виконання операцій над ресурсами та інформацією з метою перевтілення їх у бажану продукцію.
Люди організації-- це персонал зі своїми попитами, характерами та переживаннями, або центральний фактор будь-якої організації.
3. Зовнішнє середовище організації - це сукупність елементів, які не входять до складу організації, але здійснюють певний вплив на неї.
Зовнішнє середовище організації прямого впливу - це середовище, яке включає в себе елементи, що безпосередньо впливають на операції організації та відчувають на собі прямий вплив операцій організації.
Зовнішнє середовище організації непрямого впливу - це сукупність факторів, які можуть не здійснювати прямий, тобто негайний вплив на операції організації, але з часом будуть відображатись на них.
4. SWOT-аналіз - це аналіз зовнішнього та внутрішнього се-редовища організації. Аналізу підлягають сильні сторони (Strength), слабкі сторони (Weakness) внутрішнього середови-ща, а також можливості (Opportunities) і загрози (Threats) зо-внішнього середовища організації. Методологія SWOT-аналізу передбачає спочатку виявлення сильних і слабких сторін, можливостей і загроз, після цього встановлення зв'язків між ними, які в подальшому можуть бути використані для форму-лювання стратегії організації.
5. Дослідивши внутрішнє середовище двох сучасних вітчизняних підприємств ми можемо зробити такі висновки:
- дані підприємства хоча і мають різні напрямки діяльності, але все ж внутрішні сильні та слабкі сторони в багатьох пунктах збігаються, як ми ми можемо бачити зі SWOT-аналізів організацій;
- на будь-яке підприємство дуже великий вплив має зовнішнє середовище.
Отже, проаналізувавши внутрішнє середовище на прикладах двох вітчизняних підприємств ми можемо з упевненістю стверджувати, що внутрішнє середовище є одним із визначальних факторів успішності та прибутковості для організації.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Теоретичний вміст внутрішнього середовища організації в сучасних умовах: поняття, суть, основні елементи. Значення внутрішнього середовища у виробничому потенціалі організації. Аналіз елементів внутрішнього середовища організації, її пріоритетні галузі.
курсовая работа [676,1 K], добавлен 12.12.2010Структура, технологія та персонал організації. Загальна характеристика ПАТ "ВКФ". Зовнішнє середовище організації. Змінні внутрішнього середовища. Заходи щодо удосконалення системи управління. Загальні пропозиції щодо стратегічного розвитку підприємства.
курсовая работа [120,3 K], добавлен 14.06.2015Внутрішнє середовище організації, внутрішні змінні. Ситуаційні фактори в середині підприємства. Взаємозв'язок елементів внутрішнього середовища підприємства. Зміст та характеристика зовнішнього середовища організації. Управління фінансовою діяльністю.
курсовая работа [159,5 K], добавлен 25.05.2014База виробничої практики, аналіз зовнішнього середовища організації, аналіз проміжного середовища, аналіз внутрішнього середовища та SWOT-аналіз. Місія підприємства.
реферат [13,9 K], добавлен 12.07.2003Наукові підходи до класифікації факторів впливу внутрішнього середовища організацій. Методи внутрішнього аналізу, їх зміст та відмінні риси. Особливості внутрішнього середовища у ВАТ "Сумсішльмаш", його місія, напрямки діяльності і структура управління.
курсовая работа [730,0 K], добавлен 18.10.2011Ринкові особливості впливу факторів зовнішнього середовища на ефективність функціонування системи управління. Аналіз функцій маркетингу та торгової діяльності організації. Напрямки удосконалення взаємодії з факторами зовнішнього середовища ТОВ "Промінь".
курсовая работа [150,7 K], добавлен 24.11.2012Аналіз господарсько-економічної діяльності, впливу чинників зовнішнього та внутрішнього середовища організації. Місія і цілі організації, аналіз сильних і слабких її сторін, функціональні стратегії. Зміст організаційної культури, способи ведення справи.
курсовая работа [108,7 K], добавлен 16.08.2010Теоретичні основи розвитку внутрішнього середовища підприємств торгівлі та ресторанного господарства. Взаємозв’язок елементів внутрішнього середовища підприємства, їх взаємодія з організацією. Оцінка розвитку внутрішнього середовища підприємства "Еврика".
курсовая работа [358,8 K], добавлен 19.11.2009Зовнішнє середовище організації. Аналіз конкурентних сил. Ключові фактори успіху. Принципова схема управління. Аналіз внутрішнього середовища організації. Оцінка конкурентоспроможності організації, сильних і слабких сторін компанії, її можливостей.
курсовая работа [113,7 K], добавлен 19.11.2011Коротка характеристика моделей зовнішнього середовища організації. Ієрархічна модель середовища діяльності фірми. Послідовність проведення аналізу. Відстеження поточної нової інформації. Прогнозування стану факторів. Технологія стратегічного управління.
реферат [61,7 K], добавлен 23.05.2014
