Застосування принципів державного управління: умови раціональності, конструктивності, ефективності

Для належного забезпечення децентралізації Комітетом Міністрів Ради Європи №R(95)19 підготовлено рекомендації щодо імплементації принципу субсидіарності, де вказується: «... з метою розподілу повноважень:

- визначити у національних законодавствах належність повноважень кожного рівня влади відповідно до загальних компетенций та повноважень;

- запровадити принципи організації влади, які урівноважують повноваження з можливостями місцевих та регіональних влад;

- врегулювати на законодавчому рівні і провести експерименти щодо можливості делегувати від центральних органів влади визначені повноваження на нижчий рівень; створення багатофункціонального органу і можливість здійснювати ним владу; розподілу відповідальності місцевих та регіональних влад;

- ввести постійний механізм залучення місцевих та регіональних влад у новий перерозподіл повноважень шляхом укладання контрактів між центральною та регіональними або місцевими владами;

- розвинути систему програмних контрактів із визначенням відповідальності кожного рівня з метою реалізації владних повноважень влад різних рівнів, які мають бути скорочені до мінімуму;

- врегулювати на законодавчому рівні необхідні процедури та механізми з метою прискорення впровадження принципів субсидіарності та їх імплементації;

- застосувати всі ці запровадження не тільки у взаємовідносинах між центральною та місцевою владою, але також і між усіма рівнями влади»[ 10].

Принцип процедурної справедливості передбачає застосування нормативних актів однаково стосовно до всіх громадян. Цей принцип також не допускає будь - яких дій, які б порушували права та свободи громадянина.

Принцип відкритості та прозорості є необхідним інструментом забезпечення верховенства права. Застосування цього принципу дозволяє захищати інтереси суспільства та окремих осіб. Цей принцип дозволяє зменшити вірогідність зловживань владою, прийняття помилкових рішень та вчинення корупційних діянь і передбачає відкритість державного управління дія зовнішніх перевірок із будь-яких питань, за винятком національної безпеки.

У Постанові Єврокомісії, Європейського Парламенту та Ради «Про доступ громадськості до документів Європейського Парламенту, Ради та Комісії» №1049/2001 від 30.05.2001 р. наголошується на перевагах відкритості, яка:

1) дозволяє громадянам брати активнішу участь у процесі підготовки рішень;

2) сприяє зміцненню демократії та поваги до фундаментальних прав передбачених ст. 6 Консолідованої версії Договору про Європейський Союз в редакції лісабонського договору;

3) сприяє прозорості прийняття рішень інституціями ЄС [23].

Пов'язаний з відкритістю прозорості принцип участі громадян у державному управлінні, застосування якого є однією з фундаментальних основ демократії, технологій громадянського суспільства.

Будь-яке залучення громадян для активної участі в обговоренні та прийнятті управлінських рішень має багато переваг та в кінцевому підсумку є засобом формування освіченого і зацікавленого громадянина. Перевагами залучення громадян до прийняття управлінських рішень є:

1) отримання органами влади необхідної інформації від громадян;

2) визначення цінностей, які підтримують громадяни, та проблем, які хвилюють громадян;

3) підвищення легітимності прийнятих рішень;

4) залучення інтелекту громади до опрацювання можливих варіантів рішень;

5) створення позитивного іміджу влади;

6) виховання освіченого активного громадянина та інші.

Принцип звітності передбачає можливість перевірки діяльності всіх без винятку органів державного управління. Основною метою його впровадження є захист суспільних інтересів. В ЄС передбачаються різноманітні механізми забезпечення звітності:

1) судовий розгляд;

2) оскарження до вищого адміністративного органу;

3) розгляд парламентською комісією чи на парламентському комітеті та інші.

Для забезпечення ефективності, надійності та передбачуваності державного управління, тобто належного використання органами державного управління своїх повноважень відповідно до законодавства та встановлених процедур, необхідними є ефективний нагляд та контроль.

Забезпечення нагляду і контролю містить конкретні заходи:

1) розробку технологічних схем та засобів моніторингу діяльності органів державного управління;

2) розробку систем показників, методів для аналізу діяльності органів державного управління;

3) надання відповідних повноважень контролюючим та наглядовим органам;

4) впровадження принципу відкритості та прозорості в діяльності органів державного управління.

Принцип ефективності і результативності передбачає, по-перше, аналіз та оцінку державної політики і, по-друге, перевірку її належного втілення системою державного управління. Суть ефективності полягає в отриманні максимально можливого позитивного ефекту за мінімальних затрат ресурсів. Результативність ж полягає у досягненні реального результату, запланованих цілей. Загалом ефективне державне управління є наслідком усіх вищенаведених принципів [15].

Щодо засад,то діяльність у цьому напрямі ґрунтується на таких засадах і з дотриманням наступних вимог і принципів:

* Відкритість (openess) передбачає активну комунікацію із громадськістю стосовно завдань і обов'язків різних органів влади та державних установ, а також рішень, які приймаються ними.

* Участь (participation ) передбачає сприймання громадян та їхніх організацій не як пасивних об'єктів (або суб'єктів) політики й адміністративних рішень, а як безпосередніх, активних і зацікавлених сторін, що мають право брати широку участь у процесі прийняття адміністративних рішень на всіх етапах політики - від початкових стадій і протягом усього циклу політики й управління.

* Підзвітність (аccountability), що базується на засадах права європейців на “належне управління”, окрім традиційних типів відповідальності (політичної та адміністративної) передбачає також обов'язок реагування влади на потреби громадян. Це вимагає чіткого розподілу обов'язків - не лише між органами й установами, що приймають рішення, але й між ними та інститутами громадянського суспільства. Також це передбачає й вищий рівень відповідальності з обох сторін.

* Ефективність (еffectiveness): державна політика, законодавча й регуляторна системи повинні відповідати реальним суспільним потребам, мати чіткі цілі й прийматися із врахуванням оцінки їх очікуваного впливу та попереднього досвіду. Політичні й управлінські рішення мусять прийматися своєчасно й передбачати певну міру гнучкості в їх реалізації з метою врахування місцевих умов або специфічних особливостей сфери управління.

* Злагодженість/зв'язок (coherence) потребує не лише політичного лідерства, а й більшої послідовності між різноманітними інструментами, механізмами політики та різними стратегіями впливу на одну й ту ж реальність [24].

3.2 Практика оцінювання державного управління в країнах ЄС

державний управління адміністративний євросоюз

Оцінка впливу - це інформаційно-аналітичний метод оцінки можливих витрат, наслідків, побічних ефектів запланованих інструментів політики (законодавчих, регулятивних актів, державних програм і т.д.). Оцінку впливу можна також застосовувати після втілення інструментів політики. В будь-якому разі результати оцінки впливу використовуються для підвищення якості прийняття політичних рішень та розробки інструментів політики (наприклад, законодавчих і регулятивних актів, інвестиційних програм тощо). Здебільшого, ця процедура використовується в ЄС як засіб інформування уряду щодо можливих варіантів рішень: можливих варіантів інструментів політики, можливої структури інструментів політики чи щодо необхідних змін або відмови від застосування і зупинення діючих інструментів політики [24].

У країнах ЄС адміністративні послуги надаються згідно зі стандартами, за якими визначаються складові якості послуг: відкритість, своєчасність, доступність,безоплатність, задоволення потреб громадян, гарантування індивідуальних прав.

Політика ЄС грунтується на таких принципах:

- партнерство між органами державної влади та громадянами в контролі за

якісними послугами;

- збереження конкурентного середовища в наданні державних послуг;

- забезпечення загального доступу на єдиних засадах;

- забезпечення високого рівня якості та безпеки;

- дотримання прав споживачів у контексті прав людини;

- моніторинг та оцінка продуктивності та ефективності;

- визнання та повага до розмаїття послуг і ситуацій;

- прозорість надання державних послуг;

- гарантія правової визначеності [25].

Критерії оцінки якості в Канаді віддзеркалюють, насамперед, очікування споживачів, серед критеріїв виділяють такі: своєчасність, професійність, компетентність службовців, люб'язність, комфорт, справедливість, результат [26].

У Франції законом про регулювання державної служби від 12 квітня 2000р. кожній державній установі встановлено їхні зобов'язання стосовно громадян. Крім того, урядом Франції, було проведено процедуру «спрощення одержання багатьох видів послуг», введено нові правила прийому платежів у населення, створено спеціальні служби з надання консультацій населення щодо отримання адміністративних послуг [11].

оперативності.

Польща, оцінюючи надання адміністративних послуг,спочатку виділяє головні сфери, на які впливає впровадження cистеми управління якістю, а саме:

- досягнення високого рівня кваліфікації та компетентності кадрів;

- належне обслуговування громадян, які звертаються до органів місцевої влади;

- розробка інформаційної системи (управління інформацією);

- побудова гнучкої системи (організаційна структура і культура) [13].

Американський науковець Дж. Харрингтон розробив таку покрокову ієрархію діяльності при впровадженні системи управління якістю:

1) Досягнення зацікавленості керівництва організації.

2) Створення координаційної ради або робочої групи з покращання роботи в організації.

3) Залучення до цього процесу всього керівного складу.

4) Забезпечення колективної у часті всього персоналу організації.

5) Забезпечення індивідуальної участі у процесі впровадження кожного працівника.

6) Створення груп з удосконалення систем (груп регулювання процесів або “гуртків якості”).

7) Більш повне залучення організацій-постачальників.

8) Розробка заходів із забезпечення якості функціонування систем управління.

9) Розробка і реалізація короткотермінових планів та довгострокової стратегії удосконалення роботи.

10) Створення заохочувальної системи [ 27].

Батьківщина системи “точно в термін”, Японія, добре розвинула систему TQC (тотальний контроль якості), в якому використовуються статистичні методи контролю.

У Фінляндії, наприклад, пропонується здійснювати оцінку якості адміністративних послуг за такими критеріями:

- менеджмент і персонал;

- процедури та структура органу;

- якість і задоволеність споживача;

- економність та ефективність;

- результативність.

Важливість орієнтації державних органів на якісне надання адміністративних послуг та на задоволення потреб громадян відстежується науковцями зарубіжних країн, зокрема Великобританії та Німеччини.

Для забезпечення ефективності, результативності та якості надання адміністративних послуг органами державної влади можна використовувати концептуальні, інструментальні засоби та моделі-підходи, що вже прийняті в західному світі [28] .

Концептуальні (загальні засоби, що відображають діяльність) включають таке: управління змінами; програмно-цільовий підхід; управління за результатами вимірювання успішної діяльності; управління якістю; управління ризиками; логістичний підхід; аналіз вигід-витрат; організаційно- культурний підхід; інформаційно-комунікаційний підхід.

Інструментальні включають таке: стратегічні технології; проектні технології; маркетингові технології; соціальні технології; соціологічні методи; електронне врядування; геоінформаційні технології.

Моделі-підходи включають таке: систему управління якістю на засадах ISO-9001:2009 та IWA 4:2005; інтегровані системи менеджменту (Integrated Management System, IMC/IMS); модель “BSC” оцінювання діяльності за допомогою системи збалансованих показників (Balanced Scorecard); модель “CAF 2002” оцінювання з позицій результативності та сприяння розвитку (“The Common Assessment Framework”); модель самооцінювання в організаціях за методом Т. Конті (модель “EFQM”); модель “САРАМ” оцінювання з позицій якості та ефективності роботи місцевих органів влади (Commonwealth Association for Public Management); модель оцінювання рівня проектної досконалості (“Project Excellence”); модель-підхід “Зона стратегічної відповідальності”; модель “прюритст- проект”; модель електронного урядування типу “електронне місто”; модель типу “єдине вікно” [9].

Вищенаведені моделі та підходи та засоби вже набули практичного розвитку в країнах ЄС.

Висновок

Отже принципи державного управління - це фундаментальні істини, закономірності, керівні правила, основні положення, норми поведінки, виражені у вигляді певного наукового положення, закріпленого переважно у правовій формі, якого повинні дотримуватися органи державного управління та державні службовці у своїй діяльності.

Є багато підходів щодо класифікації принципів державного управління, найбільш розповсюдженим є такий поділ: загальносистемні, спеціалізовані, структурні принципи. Важливо, щоб спеціалізовані принципи не суперечили загальносистемним та структурним принципам і сприяли цілісності державного управління.

Державне управління в Україні здійснюють відповідно до принципів (засад), закріплених Конституцією України. Конституція України дозволяє віднести до принципів державного управління такі: відповідальності органів виконавчої влади (посадових осіб) за доручену справу перед людиною і державою; верховенства права; законності; участі громадян та їх об'єднань в управлінні; рівноправності громадян в управлінні; гласності.

Щодо цілей державного управління, то існують такі основні цілі: суспільно-політичні, соціальні, економічні, духовні. Вони уточнюються і конкретизуються іншими допоміжними функціями. Будь-які цілі, які ставляться в державному управлінні мають оцінюватися з точки зору їх відповідності правовим вимогам, закріплюватися законодавчо і проводитись у життя силою законів і державних механізмів їх реалізації.

Також важливим є значення функцій державного управління ,які класифікують на: основні, загальні, допоміжні, які в свою чергу також підрозподіляються.

Проаналізувавши принципи державного управління в країнах ЄС, можна зробити висновок,що до основних принципів належать: надійність та передбачуваність, відкритість та прозорість, звітність, ефективність та результативність. Кожен принцип відіграє важливу роль в управлінні, вони забезпечують відкритість й соціально-економічну ефективність влади. Щодо засад, то діяльність у цьому напрямі ґрунтується на таких засадах: відкритість, участь, підзвітність, ефективність, злагодженість.

Досвід Європейських країн доводить, що між населенням держави та ораганами виконавчої влади має бути довіра, що сприятиме консолідації суспільства. Громадянин, співпрацюючи з державою, особливо з питань підвищення якості адміністративних послуг, накопичує та використовує власний досвід для зміцнення демократичних принципів в управлінні державою.

Список літератури

1. Конституція України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР // Відомості Верховної Ради України (ВВР). - 1996. - № 30. - С. 141- ст.1.

2. Конституція України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР // Відомості Верховної Ради України (ВВР). - 1996. - № 30. - С. 141- ст. 3.

3. Конституція України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР // Відомості Верховної Ради України (ВВР). - 1996. - № 30. - С. 141- ст. 8.

4. Конституція України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР // Відомості Верховної Ради України (ВВР). - 1996. - № 30. - С. 141- ст.32.

5. Конституція України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР // Відомості Верховної Ради України (ВВР). - 1996. - № 30. - С. 141- ст. 38.

6. Конституція України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР // Відомості Верховної Ради України (ВВР). - 1996. - № 30. - С. 141- ст.50.

7. Атаманчук Г. В. Теория государственного управления Курс лекций - М.: Юрид. лит., 1997. - С. 188

8. Битяк Ю. П. Адміністративне право України:Підручник/ Ю. П. Битяк .Київ.Юрінком Інтер,2005.

9. Кириченко Л. С. Основи стандартизації, метрології, управління якістю/ Л. С. Кириченко. - К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2007.-446 с.

10. Лавренчук А. О. Децентралізація влади як напрямок реформи державного управління в контексті інтеграції України до Європейського Союзу / А. О. Лаврснчук // Державне управління в умовах інтеграції України в Європейський Союз [Текст] : матер, наук.-практ. конф. (29 травня, 2002 р.) : у 2 т. Т. 1. -- К. : УАДУ, 2002,-- С. 109.

11. Нестеров А. В. Понятие услуги государственной, общественной (социальной) и публичной / А. В. Нестеров. - Режим доступу : [http://new.hse.ru/ sitcs/infospacc/podrazd/facul/facul_pravo/kaf_sviop/DocLib].

12. Нинюк І.І., Нинюк М.А. Особливості розвитку державного управління у контексті європейського вибору/ І.І. Нинюк, М.А. Нинюк. Університетські наукові записки, 2006.-с.358-362.

13. Прокоп II. Досвід впровадження міжнародної системи у правління якістю ISO 9001:2000 на муніципальні послуги у Бердянську / П. Прокоп, М. Ґудзь, І. Бастрига// Вісник НАДУ. -2004. -№ 1. -С. 282-289.

14. Савченко Н. В.Державне управління як суспільне явище.Цілі та функціональна структура державного управління: Навчально-методична розробка теми / Н. В. Савченко. Київ, 2009.

15. Шевчук Б. Європейські принципи належного врядування та реформа системи органів виконавчої влади в Україні./ Науковий вісник,2012.

16. Державне управління. Методичний посібник.Київ,2009.

17. Принципи державного управління: поняття, види та їхня характеристика. [Електронний ресурс] \ Режим доступу: [http://studies.in.ua/admin-pravo-shpora/2908-principi-derzhavnogo-upravlnnya-ponyattya-vidi-ta-yihnya-harakteristika.html].

18. Правознавець. Тема 3. Поняття, суть та принципи державного управління. [Електронний ресурс] \ Режим доступу: [http://pravoznavec.com.ua/books/65/3479/13/].

19. Радник.Український юридичний портал. Державне управління. [Електронний ресурс] \ Режим доступу: [http://radnuk.info/pidrychnuku/derj-ypr.html].

20. Державне управління: європейські стандарти, досвід та адміністративне право... -- С. 18.

21. Європейські принципи державного управління [Текст] / пер. з англ. О. К). Кулснкової. -- К.: УАДУ, 2000. -- С. 9.

22. Конституційні акти Європейського Союзу (в редакції Лісабонського договору) [Текст] / за заг. ред. Геннадія Друзснка. -- К. : К.І.С., 2010. --С. 35.

23. Свобода інформації, прозорість, електронне врядування:погляд громадянського суспільства (аналітичні доповіді, збірка перекладів)

24. Академія. Аналітичний центр. Деякі засади й принципи державного управління в країнах Європейського Союзу, що забезпечують відкритість й соціально-економічну ефективність влади. [Електронний ресурс] \ Режим доступу:[http://www.academia.org.ua/?p=972].

25. Single market for services (White Paper on Services of General Interest, “Services. Directive). - Режим доступу :[http://curopa.eu/legislation_summaries/].

26. Опис та витяги ЦППР за документом “Citizen-Centred Service: Responding То The Needs Of Canadians”. - Режим доступу : [http://rusref.nm.ru/indexpuh65.htm].

27. Управление качеством: практические рекомендации д ія ТОП-мснеджмснта// Персонал. - 2007. - № 12. - С. 73-74.

28. Best Value Performance Indicators 2002/2003. Department for Transport, Local Government and the Regions. - London, DTLR, 2002. - 116 p.

Размещено на Allbest.ru