Механізми взаємодії органів податкової служби з громадськістю

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ РЕГІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління

Спеціальність 25.00.02 - механізми державного управління

МЕХАНІЗМ ВДОСКОНАЛЕННЯ ВЗАЄМОДІЇ ОРГАНІВ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ З ГРОМАДСЬКІСТЮ

Виконала Поколодна Олена Валентинівна

Харків - 2007

АНОТАЦІЯ

Поколодна О.В. Механізми взаємодії органів податкової служби з громадськістю. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління за спеціальністю 25.00.02 - механізми державного управління. - Харківський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України. - Харків, 2007.

Дисертація присвячена дослідженню взаємодії між органами податкової служби і громадськістю в сучасній Україні. На основі аналізу феноменів громадськості і громадської думки, узагальнення існуючих підходів до здійснення зв'язків з громадськістю, автором визначено особливості та принципи PR-діяльності в органах державного управління в цілому і в органах податкової служби зокрема.

Емпіричний аналіз нинішнього стану відносин між податківцями та громадськістю довів вкрай низький рівень поінформованості більшості громадян про цілі, завдання та функції органів податкової служби, відсутність дієвих механізмів громадського контролю за діяльністю податківців, негативний імідж багатьох працівників органів податкової служби. Вкрай недосконалою, як можна стверджувати за результатами дослідження, є й нормативно-правова база, яка регулює діяльність органів податкової служби.

Доведено, що реформування діяльності органів податкової служби є можливим за умов використання комплексу функцій системи управління: розробки нової стратегії податкової політики, застосування нових методів управління внутрішнім середовищем, а також раціоналізації управління зовнішнім середовищем.

Безпосереднім засобом підвищення ефективності взаємодії органів податкової служби з населенням виступає розроблений механізм зв'язків з громадськістю, який містить такі складові: створення в регіональних податкових адміністраціях спеціальних окремих центрів із зв'язків з громадськістю, здатних працювати в рамках двосторонньої симетричної моделі взаємодії з громадськістю, з урахуванням переходу до нових форм і методів податкового адміністрування; налагодження постійної безпосередньої взаємодії з громадськістю; активне використання засобів непрямої взаємодії з громадськістю, таких як співпраця із ЗМІ, електронний PR і соціальна реклама; розробку на підставі інформації, отриманої через канали зворотного зв'язку, пропозицій щодо вдосконалення взаємодії з населенням та діяльності територіальних податкових органів у цілому.

Ключові слова: державне управління, органи державного управління, механізми державного управління, громадська думка, зв'язки з громадськістю, комунікації, податки, органи податкової служби, соціальна реклама.

громадський державний управління

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Ефективне функціонування держави, забезпечення всіх напрямів її діяльності є неможливим без такого джерела бюджетних надходжень та водночас економічного інструменту, як податки. З іншого боку, кожен громадянин є зацікавленим, щоб податки не перешкоджали покращанню його добробуту, а їх кількість і розміри були якомога меншими. Зазначена дихотомія призводить до певного конфлікту інтересів між державою та громадянами. В умовах відсутності усталених традицій функціонування системи оподаткування в сучасних ринкових відносинах в Україні, невисокого рівня життя населення, даний конфлікт призводить до того, що органи податкової служби сприймаються громадськістю переважно негативно, розглядаються здебільшого як органи примусу, а не як інституція, що виконує важливе державне та суспільне завдання. На цьому фоні самі податківці не використовують усіх можливостей для подолання недовіри та упередженого ставлення з боку громадськості.

Проблема подолання відчуженості у відносинах між органами податкової служби та платниками податків потребує першочергової уваги дослідників багатьох наукових галузей, зокрема, правової (щодо вдосконалення чинного податкового законодавства), економічної (перегляд структури та кількості податків), соціологічної та філософської (зміна соціальних моделей поведінки громадян у сфері оподаткування).

Однак особливе значення мають зусилля представників науки "державне управління", які здійснюють комплексний розгляд взаємодії органів податкової служби з громадськістю. Загальні питання забезпечення ефективної діяльності органів державного управління, до яких належать і органи податкової служби, розглядаються такими українськими вченими, як В.Д. Бакуменко, А.О. Гошко, В.Б. Дзюндзюк, О.А. Машков, Н.М. Мельтюхова, Н.С. Миронова, Н.Р. Нижник, Г.С. Одінцова, І.В. Розпутенко, С.М. Серьогін, В.В. Цвєтков, Ю.П. Шаров та ін. Серед зарубіжних дослідників на особливу увагу заслуговують напрацювання таких авторів, як Д. Бітон, Ф. Террі, К. Томкінс, К. Талбот, Е. Халачмі, Дж. Боукерт, Б. Хадсон, М. Хольцер, В. Гіллісон, С. Роджерс, М. Сандьєр та ін.

Питання підвищення ефективності податкового адміністрування досліджували такі вчені, як О.Ю. Безгубенко, Т.В. Василькова, А.О. Дєгтяр, А.Я. Кізима, А.І. Луцик, В.М. Мельник, реформування податкової системи та податкової політики держави - О.М. Ковалюк, В.А. Мірошниченко, С.М. Онисько, О.О. Папаїка, В.М. Попович, М.М. Свердан, удосконалення податкового процесу і податкових відносин у державі - О.М. Воронкова, В.В. Кулик, В.Ф. Піхоцький; можливості запровадження закордонного досвіду в Україні у сфері оподаткування - М.І. Вдовиченко, М.Л. Демиденко, А.О. Соколовська; принципи й функції оподаткування - І.Г. Благун, Р.Н. Жарко, В.С. Загорський, А.Т. Крисоватий; підготовки кадрів для органів податкової служби - П.Ю. Буряк, В.О. Кайзерман, В.Л. Журавський.

Здійсненню зв'язків з громадськістю в державних інституціях (державному PR) присвячено праці таких вітчизняних та закордонних науковців, як С.Б. Балабанов, А.Н. Балашова, В.М. Бебік, В.С. Комаровський, К.Г. Михайльова, Д.В. Ольшанський, Г.Г. Почепцов, С. Блек, Дж. Грюніг, Г. Мехлер, П. Уілбі, М. Хейг та ін.

Проте, незважаючи на досить повний опис сутності, принципів та методів державного PR та його впливу на покращання взаємодії державних структур та громадськості, у роботах вищезгаданих дослідників відсутнє чітке визначення особливостей механізму PR стосовно органів податкової служби. Це й обумовлює актуальність обраної теми дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації пов'язана із НДР "Вдосконалення структурно-функціонального забезпечення діяльності територіальних органів влади" (державний реєстраційний номер 0105U002743), що виконувалась кафедрою державного управління та менеджменту Харківського регіонального інституту державного управління в межах Комплексного наукового проекту Національної академії державного управління при Президентові України "Державне управління та місцеве самоврядування", в рамках якої автором було визначено специфіку реалізації функцій щодо зв'язків з громадськістю в органах влади та напрями впровадження інституційних змін у діяльність податкових інспекцій.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є теоретичне обґрунтування та розробка механізму забезпечення ефективної взаємодії органів податкової служби з громадськістю в Україні на територіальному рівні.

Досягнення визначеної мети зумовило необхідність вирішення таких завдань:

- розкрити поняття та зміст громадської думки, виходячи з чого з'ясувати механізм її формування та впливу на неї з боку органів державного управління;

- визначити особливості взаємодії органів державного управління з громадськістю;

- розкрити зміст та функції податків у сучасній державі;

- виявити специфіку сучасної системи оподаткування в Україні;

- здійснити оцінку взаємовідносин органів податкової служби з громадськістю на територіальному рівні;

- визначити головні завдання податкової політики в сучасній Україні та напрями реформування діяльності органів податкової служби;

- опрацювати механізм покращення взаємодії територіальних органів податкової служби з громадськістю.

Об'єкт дослідження - процес реалізації державної податкової політики в Україні.

Предмет дослідження - механізм взаємодії органів податкової служби з громадськістю на територіальному рівні.

Методи дослідження. Цілісність дослідження забезпечують системний і комплексний підходи. Для теоретичного осмислення різних аспектів дослідження застосовувались методи аналізу і синтезу (використання західних теорій до процесів, які відбуваються в сучасній Україні, дослідження розвитку системи оподаткування в Україні), моделювання (моделі взаємодії з населенням), абстрагування та узагальнення (з'ясування механізму формування громадської думки, узагальнення принципів сучасного PR, визначення особливостей взаємодії органів державного управління з громадськістю), соціологічного опитування (визначення різних аспектів взаємодії територіальних органів податкової служби з громадськістю).

Наукова новизна одержаних результатів полягає в обґрунтуванні теоретичних положень та опрацюванні практичних механізмів ефективної взаємодії територіальних органів податкової служби з громадськістю, виходячи з особливостей сучасної системи оподаткування в Україні з використанням принципів та інструментів сучасного PR.

У дисертації вперше:

розроблено механізм покращення взаємодії органів податкової служби з громадськістю на територіальному рівні, який передбачає активне використання засобів непрямої взаємодії з громадськістю, таких як електронний PR і соціальна реклама, що розробляються на основі інформації, отриманої через постійно діючі канали зворотного зв'язку;

систематизовано основні особливості взаємодії органів державного управління з громадськістю. Визначено, що до таких особливостей зокрема належать: необхідність упровадження двобічної симетричної моделі взаємодії з громадськістю, специфіка механізму комунікації органів державного управління з громадськістю, а також принципи, які мають бути покладеними в основу даного комунікативного механізму;

удосконалено:

інформаційне та структурно-функціональне забезпечення діяльності органів податкової служби в сучасній Україні;

підходи до реалізації електронного PR у діяльності органів податкової служби, що передбачає, зокрема, створення в них окремого спеціалізованого відділу;

концептуальні основи соціальних рекламних кампаній, до яких віднесено емоційний вплив і навіювання рекламних продуктів та використання в них архетипів;

дістало подальший розвиток:

з'ясування основних проблем у взаємовідносинах територіальних органів податкової служби з громадськістю в Україні;

визначення поняття та змісту громадської думки, яка виступає проявом соціального настрою в певний проміжок часу і на яку значною мірою впливає соціальна інформація;

класифікація основних принципів оподаткування, до яких додано загальносистемні та соціальні принципи;

виявлення сучасних особливостей системи оподаткування в Україні.

Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає у визначенні перспективних напрямів з покращання діяльності органів податкової служби щодо взаємодії з громадськістю та конкретних заходів з їхньої реалізації. Основні положення та висновки можуть бути використаними під час реформування податкової системи в Україні, у підготовці підручників, навчальних посібників, методичних матеріалів, розробці лекцій та практичних занять із зв'язків з громадськістю в органах державного управління.

Результати дисертаційного дослідження впроваджено в державних податкових інспекціях у Київському районі м. Харкова (довідка № 11093 від 20.09.2006) та у Дзержинському районі м. Харкова (довідка № 1967 від 17.10.2006).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійно виконаною науковою працею. Усі сформульовані в ній висновки, методичні положення та пропозиції ґрунтуються на особистих дослідженнях.

Апробація результатів дослідження. Основні результати і висновки дисертації обговорювались на V та VІ міжнародних конгресах "Державне управління та місцеве самоврядування" (м. Харків, лютий 2005-2006 рр.), науково-практичних конференціях, засіданнях кафедри державного управління та менеджменту Харківського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України (2004 - 2006 рр.).

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено стан її наукової розробки, розкрито зв'язок з науковими проектами, програмами, планами, сформульовано мету, задачі, об'єкт, предмет і методи дослідження, а також наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, наведено відомості про їх апробацію та публікацію.

У першому розділі - “Наукові засади взаємодії органів державного управління з громадськістю" - наведено результати дослідження щодо теоретичного забезпечення врахування громадської думки в діяльності органів державного управління, визначено механізм формування громадської думки, на підставі чого виявлено специфіку PR-діяльності органів державного управління.

У сучасному розумінні громадська думка - це ціннісне ставлення, позиція певної соціальної групи з життєво значущого для неї питання або проблеми. Вона має ціннісно-регулятивний, практично-дійовий характер, що знаходить пряме віддзеркалення в поведінці та діяльності окремих соціальних груп і суспільства в цілому. Громадська думка інформує і консультує членів соціальної спільноти з певного питання (проблеми), здійснює контроль за їхніми діями та поведінкою, визначає допустимі (прийнятні, бажані) способи розв'язання проблеми, форми участі в певній діяльності.

Механізм формування громадської думки включає такі складові: визначення соціальних груп, з якими має відбуватися взаємодія; моніторинг соціального настрою даних груп; відслідковування і аналіз соціальної інформації, що надходить до цих груп; формування її певної частини; вивчення громадської думки у визначенні соціальних групах, шляхом налагодження комунікації між ними; аналіз громадської думки з точки зору її відповідності інтересам організації; застосування засобів PR для корекції існуючої або формування нової громадської думки до визначених соціальних груп.

Таким чином, для ефективної взаємодії з громадськістю органам державного управління необхідно вирішувати низку завдань, пов'язаних з громадською думкою: її відслідковування, аналіз і врахування в своїй діяльності, а також визначення механізмів, способів і засобів впливу на неї з метою її формування (корекції) в бажаному для організації напрямі. Вирішення даних завдань на практиці вимагає використовування принципів, підходів і засобів сучасного PR.

Хоча не існує єдиного визначення PR, можна відзначити три загальні аспекти, властиві різним трактуванням цього поняття. По-перше, PR є однією з функцій управління, а саме - управління комунікаціями, що забезпечує двосторонній інформаційний обмін між організацією та громадськістю. По-друге, таке управління передбачає не лише вплив на об'єкт управління (громадськість), але і зміну самої організації відповідно до вимог громадськості. По-третє, PR - це одночасно наука і мистецтво, тобто він повинен, з одного боку, базуватися на загальних наукових підходах, а з іншого, - враховувати культурні особливості зовнішнього середовища.

З погляду практичної діяльності виокремлюються такі функції PR:

– аналітично-прогностична, пов'язана з виробленням інформаційної політики, її стратегії й тактики;

– організаційно-технологічна, що включає сукупність заходів і дій з організації та проведення активних акцій, PR-кампаній, ділових зустрічей, конференцій тощо;

– інформаційно-комунікативна, що передбачає продукування, тиражування інформації під час виконання інформаційно-роз'яснювальної та пропагандистсько-рекламної роботи;

– комунікативно-методична, що включає консультації з організації та налагоджування відносин з громадськістю, розробку концептуальних моделей співпраці і соціального партнерства, програм, акцій і PR-кампаній.

Виходячи з цього, здійснення зв'язків з громадськістю на практиці можна умовно підрозділити на три групи: активні дії з досягнення доброзичливості; створення і збереження репутації; підтримка внутрішніх відносин. Це є притаманним усім організаціям, що здійснюють PR-діяльність, однак проведене дослідження дозволило виявити основні характеристики взаємодії органів державного управління з громадськістю, а саме:

– акцентування уваги на ідеологічній складовій цієї діяльності, а не лише на технологіях і методах впливу для досягнення соціальної згоди і забезпечення соціальної взаємодії;

– необхідність упровадження двобічної симетричної моделі для забезпечення ефективної взаємодії з громадськістю. Для цієї моделі є характерним, зокрема, таке: усвідомлення необхідності не лише взаєморозуміння, але і співпраці організації з її соціальним середовищем; "симетричність", тобто вибудовування балансу інтересів організації та компонентів її соціального середовища; домінування сторонніх фахівців і консультантів змінюється формуванням власних служб по взаємодії з громадськістю; акцент на окремих спорадичних PR-кампаніях заміняється акцентом на безперервну систематичну роботу над просуванням іміджу та репутації організації, її перших осіб; під час оцінки ефективності взаємодії з громадськістю враховуються в першу чергу соціальні показники;

– створення позитивного іміджу органів влади і здійснення взаємодії із ЗМІ. Для досягнення цього є необхідним, по-перше, враховувати той факт, що владні структури повинні не лише працювати ефективно, але й усі громадяни повинні бути переконаними в тому, що вони працюють ефективно, щоб сприймати їх позитивно і з довірою; по-друге, здійснювати адекватне висвітлення реальної діяльності цих структур у ЗМІ;

– реалізація механізму комунікації органів державного управління з громадськістю. Особливістю тут є те, що в комунікативному механізмі органів державного управління в якості одержувача слід розглядати громадськість у цілому або досить великі соціальні групи на відміну від приватних організацій, для яких одержувачем є зазвичай невеликі групи людей;

– специфічність принципів, що мають бути покладеними в основу комунікативного механізму. До цих принципів зокрема належать такі:

· постійне і систематичне інформування громадськості про політику, що проводиться, і рішення, що ухвалюються, так, щоб ця інформація максимально повно була доведена до кожного громадянина;

· інформаційна відкритість та прозорість діяльності;

· забезпечення зворотного зв'язку, для чого слід надавати громадськості можливість висловлювати свою думку стосовно ухвалення значущих рішень.

У другому розділі - “Державне управління оподаткуванням в Україні" - проаналізовано сутність оподаткування як однієї з функцій держави, що реалізується у взаємодії з громадянами, історію становлення та особливості системи державного управління оподаткуванням в Україні, наведено результати соціологічного дослідження щодо оцінки характеру взаємовідносин між органами податкової служби і громадськістю на територіальному рівні.

Оподаткування можна представити у вигляді системи розподілу доходів між юридичними або фізичними особами і державою. Податки виражають обов'язки юридичних і фізичних осіб, які отримують доходи, брати участь у формуванні фінансових ресурсів держави. Як інструмент перерозподілу, податки покликані запобігати виникаючі збої в системі розподілу суспільних благ і стимулювати (або стримувати) людей у розвитку тієї чи іншої форми діяльності. Отже, податки, з одного боку виступають як важливий елемент системи державного управління, а з іншого - як інструмент мотивації соціальної активності громадян.

Традиційно система оподаткування ґрунтується на економічних, юридичних і організаційно-функціональних принципах. Проте відповідно до сучасних умов функціонування демократичних держав, ролі податків у структурі суспільних відносин та загальних принципів взаємодії державних органів з громадськістю до них слід додати ще дві групи принципів: загальносистемні та соціальні. До загальносистемних, без яких саме функціонування системи оподаткування буде поставлено під загрозу, належать такі принципи, як своєчасності сплати податків, єдиного підходу, наукової обґрунтованості, гнучкості системи оподаткування, рентабельності податкових заходів. Соціальні принципи спрямовані на забезпечення розвитку суспільства та окремих соціальних груп, дозволяють органічно "вплести" систему оподаткування у структуру суспільних відносин. До них належать такі принципи: поєднання інтересів держави, регіонів і територіальних громад; сприяння соціально-економічному розвитку; доступності норм податкового законодавства.

Дослідження довело, що система оподаткування в Україні не є сьогодні ефективною, вона має багато недоліків, головними серед яких є такі: велика кількість податків, фіскальних зборів, обов'язкових платежів; їхня складність для розуміння платниками податків; відсутність систематизованості, неопрацьованість механізмів сплати податків; нерівномірність розподілу податкового тягаря; недостатній рівень наукової обґрунтованості системи оподаткування; завелика кількість контролюючих органів і неефективність використання ними бюджетних коштів; поширені в органах податкової служби корупція та хабарництво.

До того ж, проведене серед населення чотирьох областей Східної України соціологічне дослідження (проводилось з 29 квітня по 20 травня 2005 р., загальна кількість опитаних - 1191 респондент, величина граничної помилки вибірки не більше 2,8 %) дозволило виявити декілька важливих недоліків у діяльності органів податкової служби на регіональному рівні, а саме: низький рівень поінформованості більшості громадян про цілі, завдання та функції податківців, їх місце та роль у суспільних відносинах (рис. 2); відсутність дієвого зворотного зв'язку з громадськістю; низький рівень моральних і професійних якостей багатьох працівників; недосконалість механізмів притягнення до відповідальності працівників податкових інспекцій, які зловживають службовим становищем, надають неякісні послуги; відсутність відпрацьованих механізмів громадського контролю за діяльністю податківців.

Серед головних причин незадоволення органами податкової служби опитані відзначили: розповсюджене в цих організаціях хабарництво (зазначило 52 % респондентів); неповажне ставлення до людей з боку працівників організації (48 %); відсутній налагоджений зв'язок з населенням (39 %); низький рівень відповідальності працівників (26 %); забюрократизованість діяльності (26 %).

Однак, порівняння даних причин у тих респондентів, хто взаємодіяв з працівниками органів податкової служби протягом останнього року, і тих, хто не взаємодіяв, дозволило відзначити декілька важливих моментів, а саме:

- опитані, що безпосередньо не стикалися з працівниками органів податкової служби, порівняно більше наголошують на розповсюдженому в податкових органах хабарництві;

- ті ж опитані, що взаємодіяли безпосередньо, значно більше акцентують на неповажному ставленні до людей з боку податківців, низькому рівні їх моральних якостей.

Рис. 1. Оцінка рівня інформованості респондентів про діяльність у місті (районі) державних установ і організацій (за індексом інформованості по шкалі -1 до +1, де -1 - означає вкрай низький рівень інформованості, 0 - середній рівень інформованості, +1 - дуже високий рівень інформованості)

Це може свідчити, з одного боку, про існування в суспільстві певних міфів щодо розповсюдженості в органах податкової служби корупції та хабарництва, що обумовлює велику потребу в налагодженні дієвого зворотного зв'язку з населенням, а з іншого - про низький рівень професійної культури та етики посадових осіб податкових інспекцій, недостатню спрямованість на надання соціальних послуг населенню, зорієнтованість на виконання будь-якою ціною в першу чергу власних фіскальних функцій.

Усе зазначене актуалізує питання проведення податкової реформи в Україні. Проте вона не повинна ставити за мету кардинальну зміну чинної податкової системи. Більш реалістичним є її еволюційне перетворення, що забезпечує усунення властивих їй недоліків і спрямоване на створення раціональної, стабільної та передбачуваної податкової системи. Причому така реформа повинна сприяти підвищенню справедливості і нейтральності податкової системи, чому, значною мірою, сприятиме налагодження постійної та ефективної взаємодії з громадськістю.

У третьому розділі - “Механізм покращення взаємодії територіальних органів податкової служби з громадськістю" - обґрунтовано основні напрями і механізм покращення взаємодії територіальних органів податкової служби з громадськістю в Україні, визначено необхідні інституційні зміни в діяльності податкових інспекцій.

Реформування існуючої системи взаємодії платників (як об'єктів управління) та органів податкової служби (як суб'єктів здійснення управлінських впливів) потребує вдосконалення всіх функцій управління: розробки стратегії розвитку податкової системи і органів податкової служби (планування), зміни на основі цієї стратегії механізмів податкового адміністрування, вдосконалення структурно-функціонального забезпечення їх діяльності, механізмів управління (організація), зміни методів та форм їх взаємодії із зовнішнім середовищем (мотивація і контроль).

Серед заходів щодо покращання структурно-функціонального забезпечення діяльності податкових інспекцій як низової ланки взаємодії з платниками податків можна виділити забезпечення:

- відповідності системи управління (у статиці) процесу управління (у динаміці);

- гнучкості організаційних структур, приведення їх у відповідність із змінами у навколишньому середовищі;

- мінімально можливої кількості управлінських рівнів, відповідності ланок системи управління трудомісткості і обсягу діяльності;

- високого рівня професійної підготовки персоналу;

- ефективного застосування автоматизованих процедур контролю і аналізу вхідної інформації;

- упровадження прогресивних, науково обґрунтованих методик комплексного аналізу діяльності платників податків;

- розробки і використання методик оцінки ефективності роботи органів податкової служби;

- комплексності методів податкового адміністрування.

Зазначені заходи дозволять поліпшити умови для добровільного виконання платниками податків своїх податкових зобов'язань, забезпечити рівні й однакові умови для їх виконання, усунути причини, що породжують корупцію, і процедури, які створюють умови для порушення професійної етики співробітниками органів податкової служби.

Реалізація функції управління зовнішнім середовищем передбачає створення в податкових адміністраціях спеціальних підрозділів із зв'язків з громадськістю, основними завданнями яких має бути інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності податкової адміністрації, її підрозділів та підпорядкованих податкових інспекцій; вивчення громадської думки з питань, що стосуються діяльності органів податкової служби; встановлення зв'язків з органами державної влади та місцевого самоврядування, налагодження взаємодії з політичними партіями, рухами, громадськими об'єднаннями; участь у реалізації освітніх програм, формування сприятливого іміджу органів податкової служби.

Важливим напрямком у роботі підрозділів із зв'язків з громадськістю з населенням має стати підвищення податкової дисципліни громадян. Подолання негативного ставлення громадян до податків та податківців може відбуватися завдяки поєднанню прямих (безпосередніх) і непрямих контактів з громадськістю. Безпосередні контакти між податковою адміністрацією й громадськістю можна умовно розділити на чотири категорії: рутинні, організаційно-комунікативні, заохочувальні й експертно-оціночні. А непрямі способи взаємодії з громадськістю представлені такими заходами, як референдуми, соціологічні дослідження, щорічні (щоквартальні, щомісячні) доповіді, спілкування через Інтернет, "гарячі телефонні лінії", створення служби довіри, налагодження зв'язків з місцевими асоціаціями (роботодавців, підприємців тощо), проведення соціальних рекламних кампаній, підтримка громадських рухів, інформування через ЗМІ.

Дослідження виявило, що важливим елементом податкової політики України у сфері взаємодії з громадськістю є мотивування, надихання людей на забезпечення високої податкової дисципліни. Ефективним інструментом взаємодії з громадськістю є соціальна реклама. Вона являє собою популяризацію певного "ставлення до світу", яке може проявитися у повсякденній діяльності людей переважно в довгостроковій перспективі. При цьому вона має такі психологічні властивості, як емоційність, навіюваність, використання архетипів, що робить її важливим засобом впливу на поведінку та соціальні цінності громадян, важливим чинником підвищення рівня довіри і соціального сприйняття податкових відносин у державі.

Цей механізм містить такі складові:

1. Створення в регіональних податкових адміністраціях спеціальних окремих центрів по зв'язкам з громадськістю, основним завданням яких є забезпечення реалізації двосторонньої симетричної моделі взаємодії з громадськістю в рамках переходу до нових форм і методів податкового адміністрування.

2. Налагодження цими підрозділами постійної безпосередньої взаємодії з громадськістю.

3. Активна співпраця із ЗМІ, використання електронного PR і соціальної реклами.

4. Розробка на підставі інформації, отриманої через зворотний зв'язок, пропозицій щодо вдосконалення взаємодії з громадськістю та діяльності територіальних податкових адміністрацій у цілому.

ВИСНОВКИ

У сукупності одержані результати дослідження дозволили вирішити науково-прикладне завдання щодо обґрунтування теоретичних засад, опрацювання механізму та розробки практичних заходів стосовно вдосконалення взаємодії органів податкової служби з громадськістю на територіальному рівні на основі сучасних положень науки державного управління, а також наявного стану відносин між державою та населенням у сфері оподаткування. На підставі поданих у дисертації матеріалів проведеного дослідження можна сформулювати такі загальні висновки.

1. Громадську думку необхідно розглядати як прояв соціального настрою представників тих соціальних груп, хто стикається зі спільними проблемами і разом шукає шляхи їх розв'язання у певний проміжок часу. Разом з цим, соціальний настрій представляє собою елемент реально функціонуючої суспільної свідомості, який означає практичну готовність до дії і є невід'ємним компонентом поведінки. Особливе місце в механізмі формування як соціального настрою, так і громадської думки посідає соціальна інформація, котра виступає сукупністю знань, відомостей, даних і повідомлень, що формуються та відтворюються в суспільстві і використовуються індивідами, групами, організаціями, різними соціальними інститутами для регулювання соціальної взаємодії.

2. Виходячи з розгляду існуючих моделей взаємодії держави і громадськості в комунікаційному просторі, доцільно здійснювати таку взаємодію за двосторонньою симетричною моделлю. При цьому основними принципами діяльності органів державного управління щодо взаємодії з громадськістю мають бути: пріоритету громадських інтересів, достовірності, етичності, ефективності, науковості і своєчасності.

3. Здійснення взаємодії з громадськістю в органах державного управління має враховувати особливості цієї діяльності стосовно даних організацій. До них належать такі: акцентування на ідеологічній складовій; упровадження двобічної симетричної моделі для забезпечення ефективної взаємодії з громадськістю; створення позитивного іміджу органів влади та здійснення взаємодії із ЗМІ; реалізація механізму комунікації органів державного управління з громадськістю; специфічність принципів, що мають бути покладеними в основу комунікаційного механізму. До того ж у реалізації даного механізму необхідно враховувати те, що одержувач інформації виступає здебільшого у вигляді великих соціальних груп (або навіть усього суспільства) на відміну від приватних організацій, для яких одержувачем є зазвичай невеликі групи людей.

4. Особливості системи оподаткування, як однієї з підсистем, що виникають у процесі взаємодії держави з громадськістю, обумовлені роллю і місцем податків у структурі суспільних відносин. Податки проявляються в процесі вилучення частини вартості доходу громадян, підприємств, установ, організацій на користь загальнодержавних, суспільних потреб та потреб територіальних громад. Виходячи з цього, податки виступають не тільки економічним, але й водночас важливим соціальним інститутом.

5. Виходячи зі специфіки функціонування системи оподаткування в умовах демократичної, правової, соціальної держави, до загально визнаних принципів оподаткування (економічних, правових і організаційно-функціональних) необхідно додати ще дві групи: загальносистемні й соціальні. До першої групи належать принципи, що забезпечують функціонування системи оподаткування: своєчасності сплати податків, єдиного підходу, наукової обґрунтованості, гнучкості системи оподаткування, рентабельності податкових заходів. До другої можна віднести принципи, які дозволяють органічно інтегрувати систему оподаткування у структуру суспільних відносин. Це принципи поєднання інтересів держави, регіонів і територіальних громад, доступності для громадськості та сприяння соціально-економічному розвитку.

6. Сучасна система оподаткування виконує п'ять основних функцій: фіскальну, контрольну, регулюючу, соціальну, заохочувальну. Відповідно до цього у чинному законодавстві представлені і функції державної податкової адміністрації, і податкових інспекцій. Проте в теперішній час в Україні система оподаткування зосереджена майже повністю на реалізації перших двох функцій. Ефективне виконання інших потребує налагодження належних комунікацій з об'єктами оподаткування, зокрема, з громадськістю.

7. Проведений аналіз та результати проведеного соціологічного дослідження свідчать про те, що основними проблемами взаємодії держави і громадськості в податковій сфері є такі: складність для розуміння платників податків; незручність сплати податків; завелика кількість податків фіскальних зборів, обов'язкових платежів; низький рівень якості обслуговування в податкових органах; централізована система оподаткування; нерівномірність розподілу податкового тягаря; недостатній рівень наукової обґрунтованості системи оподаткування; велика кількість контролюючих органів і неефективність використання ними бюджетних коштів.

8. Існуючі проблеми взаємодії органів податкової служби й громадськості можна розв'язати лише через реформування системи оподаткування в Україні. Одним з ключових елементів таких реформ має стати зміна механізмів діяльності органів податкової служби, що буде можливою за умов системного використання всіх функцій управління, а саме:

- розробки стратегії податкової політики, яка б передбачала: приведення норм чинного податкового законодавства у відповідність до європейських стандартів; встановлення вичерпного переліку податків і зборів; скорочення числа податків; поступове зниження ставок за основними державними податками і полегшення податкового навантаження на фонд оплати праці; усунення багатократності оподаткування одних і тих же об'єктів; забезпечення збалансованості загальнодержавних, регіональних і приватних інтересів; удосконалення системи відповідальності за податкові правопорушення; забезпечення дієвого громадського контролю за діяльністю податкових органів;

- управління внутрішнім середовищем, яке здебільшого находить свій вираз через удосконалення податкового адміністрування на рівні податкових інспекцій, а саме: зміна методів управління персоналом; забезпечення гнучкості організаційних структур; підвищення рівня інформатизації управління; покращання наукового й методичного забезпечення діяльності, упровадження методик оцінки ефективності роботи органів податкової служби; приведення кількісного складу працівників у відповідність до кількості платників податків;

- управління зовнішнім середовищем, яке реалізується через удосконалення системи контролю над неплатниками податків (контроль); упровадження дійових підходів впливу на соціальні настрої платників податків, їх ставлення до податків (мотивація); створення при регіональних підрозділах органів податкової служби спеціальних структурних підрозділів, що спеціалізуватимуться на зв'язках з громадськістю.

9. Основними завданнями Центрів із зв'язків з громадськістю державних податкових адміністрацій має стати інформаційне, експертно-аналітичне, консультативно-методичне забезпечення діяльності цих організацій. Відтак до складу даного Центру повинні входити такі основні структурні підрозділи: аналізу і прогнозування соціально-економічних процесів, взаємодії із засобами масової інформації, взаємодії із платниками податків, взаємодії з податковими інспекціями та електронного PR.

10. Здійснення взаємодії органів податкової служби з громадськістю в межах запропонованої двосторонньої симетричної моделі може стати підґрунтям для змін у податковій політиці держави, діяльності податкових інспекцій, соціальних настроїв і поведінки громадян у сфері оподатковування. Зміна ставлення громадськості до податківців і податкової дисципліни передбачає зокрема і діяльність щодо мотивування платників податків, яка може здійснюватися за допомогою соціальної реклами, що буде спиратися на соціально-значущі норми й цінності, позначати умови та способи безпосередньої участі громадян у підтримці життєдіяльності держави та формувати стійку причетність до забезпечення функціонування і розвитку суспільства.

11. Опрацьований механізм покращення взаємодії органів податкової служби з громадськістю на територіальному рівні включає такі складові: створення в регіональних податкових адміністраціях спеціальних окремих центрів із зв'язків з громадськістю, основним завданням яких є забезпечення реалізації двосторонньої симетричної моделі взаємодії з громадськістю у рамках переходу до нових форм і методів податкового адміністрування; створення каналів зворотного зв'язку; налагодження постійної безпосередньої взаємодії з громадськістю; активне використання засобів непрямої взаємодії з громадськістю, таких як співпраця із ЗМІ, електронний PR і соціальна реклама; розробка на підставі інформації, отриманої через зворотний зв'язок, пропозицій щодо вдосконалення взаємодії з населенням та діяльності територіальних податкових адміністрацій у цілому.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Поколодна О.В. Принципи розвитку системи оподаткування в Україні // Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. праць. - Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ "Магістр", 2005. - № 3 (26). - С. 46 - 53.

2. Поколодна О.В. Особливості здійснення зв'язків з громадськістю в органах державного управління // Теорія та практика державного управління. - Вип. 3 (12). - Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ "Магістр", 2005. - С. 214-218.

3. Поколодна О.В. Електронний PR в органах влади // Теорія та практика державного управління: Зб. наук. пр. - Вип. 1(13). - Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ "Магістр", 2006. - С. 21-26.

4. Поколодна О.В. Оцінка характеру взаємовідносин між органами податкової служби і населенням на місцевому рівні // Держава та регіони. Серія "Державне управління". - Запоріжжя.: Вид-во ГУ "ЗІДМУ". - 2006. - № 3. - С. 153-157.

5. Поколодна О.В. Механізм покращення взаємодії органів податкової служби з громадськістю на територіальному рівні // Теорія та практика державного управління: Зб. наук. пр. - Вип. 3 (15). - Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ "Магістр", 2006. - С. 191-197.

6. Поколодна О.В. Поколодна О.В. Напрями впровадження інституційних змін в діяльність податкових інспекцій // Актуальні проблеми державного управління. - Вип. 4 (28). - Одеса: Вид-во ОРІДУ НАДУ, - 2006. - С. 72-77.

Размещено на Allbest.ru