Формування організаційно-економічного механізму процесного управління діяльністю комбікормових підприємств

Размещено на http://allbest.ru

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ЖИТОМИРСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРОЕКОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 658:636.085.55

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

ФОРМУВАННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНОГО МЕХАНІЗМУ ПРОЦЕСНОГО УПРАВЛІННЯ ДІЯЛЬНІСТЮ КОМБІКОРМОВИХ ПІДПРИЄМСТВ

Спеціальність 08.00.04 - економіка та управління підприємствами

(за видами економічної діяльності)

КОЗАЧЕНКО Оксана Анатоліївна

Житомир - 2009

Дисертацією є рукопис. Робота виконана в Національному науковому центрі «Інститут землеробства Української академії аграрних наук».

Науковий керівник:

доктор економічних наук, професор Худолій Любов Михайлівна, Національний університет біоресурсів та природокористування України, професор кафедри фінансів

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Мороз Олег Васильович, Вінницький національний технічний університет МОН України, завідувач кафедри менеджменту та моделювання в економіці

кандидат економічних наук, старший науковий співробітник Толкач Микола Іванович,

ННЦ „Інститут аграрної економіки” УААН, провідний науковий співробітник відділу спеціалізації аграрного виробництва та координації наукових досліджень

Захист відбудеться 18 грудня 2009 р. о 15 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 14.083.02 у Житомирському національному агроекологічному університеті Міністерства аграрної політики України за адресою: 10008, м. Житомир, Старий бульвар, 7, ауд. 55.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Житомирського національного агроекологічного університету Міністерства аграрної політики України за адресою: 10008, м. Житомир, Старий бульвар, 7.

Автореферат розісланий 17 листопада 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,

кандидат економічних наук, доцент В. П. Якобчук

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Ринкові відносини, створюючи об'єктивні передумови для розробки системи наукового управління, автоматично не забезпечують ефективного менеджменту на підприємствах. Зміна підходів до управління за умов набуття ними економічної самостійності і високих ризиків функціонування вимагає відповідної перебудови форм та методів управління, системної адаптації підприємств до економічних реалій.

У переважній більшості вітчизняних комбікормових підприємств за останні два десятиріччя не тільки не відбулися позитивні зміни в управлінні, а навпаки, невиправдано спростилися форми економічної роботи, механізми матеріального стимулювання; партнерські відносини з суміжниками набули конфронтаційних ознак, через що система управління в цих підприємствах не сприяє їх розвитку. Досвід ефективного менеджменту на цих підприємствах є дуже незначним.

Ускладнення управління підприємством як цілісною економічною системою об'єктивно зумовлює необхідність формування механізму управління на інших засадах, а саме - процесного управління, що забезпечує оперативність прийняття рішень. Як нове явище, процесне управління і механізм його здійснення потребують теоретичного осмислення, методичного обґрунтування вибору принципів, методів, важелів управління й адаптації їх до умов функціонування комбікормових підприємств.

Сутність організаційно-економічного механізму управління й окремі аспекти його функціонування розроблялися вітчизняними та зарубіжними вченими: М. Альбертом, Т. Амблером, Н. Брюховецькою, В. Збарським, А. Мельник, О. Морозом, П. Саблуком, В. Терещенком, Ю. Черенцьким, Г. Чорним, А. Чухном, Ф. Хедоурі, А. Шегдою, Ф. Ярошенком та ін. Прикладні проблеми управління на рівні комбікормових підприємств досліджували такі вчені, як П. Борщевський, Л. Галаєва, В. Докучаєв, С. Князєв, О. Крисальний, А. Лисецький, В. Нархов, В. Перегуда, А. Павлюченков, С. Покропивний, М. Толкач, Л. Худолій, О. Шпичак та ін.

Високо оцінюючи вклад цих науковців у вирішення проблеми формування ефективних механізмів управління агропромисловими підприємствами, слід зазначити, що залишаються недостатньо дослідженими такі аспекти проблеми: визначення теоретичних засад механізму процесного управління підприємством; оцінювання ефективності управління господарськими процесами в комбікормових підприємствах, виявлення резервів підвищення ефективності процесного управління в них. Необхідність теоретичного, методичного і практичного вирішення цих завдань зумовили вибір теми дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є складовою тематичного плану науково-дослідних робіт відділу економіки ННЦ «Інститут землеробства» Української академії аграрних наук за темою: «Розробити теоретичні основи формування ринкових систем в АПК, методологію, методи та оптимізаційні економіко-математичні моделі управління відносинами у зерновому комплексі» (номер державної реєстрації 0101U 010325 (1030)). Дисертантом визначено сутність механізму процесного управління, обґрунтовано доцільність запровадження його в комбікормових підприємствах України.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є обґрунтування теоретичних положень, методичних підходів і розробка практичних рекомендацій щодо формування ефективних організаційно-економічних механізмів процесного управління діяльністю комбікормових підприємств.

Для досягнення мети поставлено та вирішено такі завдання:

· уточнити сутність механізму процесного управління, його складові, функції та значення для ефективного управління суб'єктами господарювання, в т.ч. комбікормовими підприємствами;

· розробити методичні підходи до оцінки ефективності управління основними господарськими процесами на комбікормових підприємствах шляхом створення відповідної системи показників;

· охарактеризувати організаційно-економічний механізм та комплексно оцінити ефективність управління в комбікормових підприємствах України;

· визначити внутрішні резерви підвищення ефективності управління різними процесами;

· розробити ефективну систему організаційно-економічних відносин комбікормових підприємств з підприємствами суміжних галузей для забезпечення ефективного здійснення процесів матеріально-технічного забезпечення та збуту;

· обґрунтувати пропозиції щодо методів оперативного реагування менеджменту підприємств на запровадження відповідних форм державного регулювання на ринку комбікормів.

Об'єктом дослідження є процесне управління діяльністю комбікормових підприємств України.

Предметом дослідження є теоретичні, методичні та прикладні аспекти формування організаційно-економічного механізму процесного управління діяльністю комбікормових підприємств.

Методи дослідження. Теоретико-методологічною основою дослідження є діалектичний метод пізнання та системний підхід до вивчення основних положень економічної теорії й сучасних концепцій вітчизняних і зарубіжних вчених щодо управління динамічними системами різного рівня.

У дисертаційній роботі було використано як загальнонаукові, так і спеціальні методи дослідження. Зокрема, для уточнення сутності понять «механізм процесного управління», «організаційно-економічний механізм» використано абстрактно-логічний прийом та метод синтезу.

Метод аналізу використано при класифікації складових механізму управління, чинників, що визначають специфіку його побудови для комбікормових підприємств. Прийом індукції дозволив сформулювати загальні висновки та висновки до розділів.

Системний підхід використано при систематизації показників оцінки механізмів управління процесами. Оцінку сучасного організаційно-економічного механізму управління здійснено статистично-економічними методами: індексним (аналіз динаміки результатів діяльності), групування (оцінка фінансового стану підприємств), середніх величин (виявлення залежності фінансового стану підприємств від їх розмірів).

При визначенні щільності зв'язку між обсягами виробництва комбікормів та м'яса в розрізі регіонів було використано метод кореляційно-регресійного аналізу.

Оптимізація рецепту комбікорму за ціною та якісним складом здійснювалась з використанням спеціалізованої програми WINMIX. Монографічний метод застосовано при вивченні досвіду управління на окремих підприємствах, метод SWOT-аналізу - для визначення факторів впливу на результати діяльності підприємства з метою прогнозування його розвитку.

Графічний спосіб використано при розробці структурно-логічних схем організаційно-економічного механізму процесного управління підприємством та при розробці схем взаємовідносин між партнерами в інтеграційних формуваннях.

Інформаційною базою дослідження стали Закони Верховної Ради України, Постанови Кабінету Міністрів України, бюлетені Державного комітету статистики України, статистична інформація Київського обласного управління статистики, бухгалтерська і фінансова звітність комбікормових підприємств, власні матеріали соціологічних досліджень, праці вітчизняних і зарубіжних вчених з проблеми дослідження, електронні джерела мережі Internet.

Наукова новизна отриманих результатів. Наукові результати, які отримані автором і виносяться на захист, полягають у комплексі вирішених завдань:

вперше:

· запропоновано поняття механізму процесного управління діяльністю підприємства як комбінацію відповідних принципів, методів та інструментів впливу на ключові господарські процеси, за рахунок чого досягається підвищення ефективності управління підприємством в цілому;

· розроблено модель залежності сукупного ефекту управління підприємством від впливу змінних факторів (принципів, форм організації, методів, інструментів управління) на господарські процеси;

удосконалено:

· методичний підхід до визначення ефективності управління комбікормовими підприємствами, зокрема, запропоновано крім показника рівня рентабельності витрат на управління підприємством в цілому включати показники продуктивності виробництва по кожному процесу, що дає можливість посилити роль оперативного планування, поточного контролю за ефективністю управління і стимулювати персонал підрозділів за результатами їхньої діяльності;

дістали подальшого розвитку:

· обґрунтування форм організаційно-економічних відносин комбікормових підприємств з підприємствами суміжних галузей на засадах використання альтернативних підходів: відокремленого функціонування комбікормових підприємств або різних форм їх інтеграції з постачальниками сировини та споживачами комбікормів, які забезпечуватимуть усім партнерам рівний рівень рентабельності сукупних витрат;

· обґрунтування внутрішніх резервів підвищення ефективності управління, до яких віднесено: щодо матеріально-технічного забезпечення - пошук альтернативних зерновій джерел сировини, оптимізація запасів; щодо процесу виробництва - впровадження інноваційних технологій виготовлення комбікормової продукції, раціоналізація витрат на утримання виробничих потужностей; щодо процесу збуту - диверсифікація каналів і способів збуту, запровадження гнучкої цінової політики;

· пропозиції щодо своєчасного реагування менеджменту комбікормових підприємств на запровадження державного регулювання (гармонізацію стандартів продукції, диференціацію митних тарифів, кредитну підтримку тощо) шляхом посилення контролю за якістю вхідної сировини та готової продукції, проведення маркетингових досліджень зовнішніх ринків, реінжинірингу та використання інших перспективних методів управління.

Практичне значення одержаних результатів. Результати наукового дослідження є підґрунтям для прийняття рішень при виборі методів та інструментів управління, що впливають на підвищення ефективності підприємницької діяльності. Розробки автора застосовуються керівництвом комбікормових підприємств при здійсненні процесного управління виробничо-збутовою діяльністю (довідка № 83 від 7.07.2008 р.). Органами виконавчої влади, зокрема Головним управлінням агропромислового розвитку Київської обласної державної адміністрації, при складанні програми розвитку АПК регіону було враховано положення щодо створення інтеграційних формувань за участю комбікормових підприємств, удосконалення мотиваційного механізму нарощування обсягів білкової сировини, адаптації вітчизняної законодавчої бази до стандартів ЄС на виробництво комбікормів (довідка № 02-08-1/1626 від 23.07.2008 р.). Наукові розробки автора увійшли до складу науково-дослідної роботи, виконуваної відділом економіки ННЦ «Інститут землеробства Української академії аграрних наук» (довідка № 15-11/375 від 30.07. 2009 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є завершеною роботою автора і результатом самостійного наукового дослідження. Із наукових статей, написаних у співавторстві, в роботі використано лише ті положення, що розроблені автором особисто.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дослідження, що викладені в дисертаційній роботі, доповідались на науково-практичних конференціях, зокрема: «Новітні технології вирощування сільськогосподарських культур - у виробництво» (смт Чабани, «Інститут землеробства УААН», 2004 р.); «Новітні технології виробництва конкурентоспроможної продукції рослинництва» (смт Чабани, «Інститут землеробства УААН», 2005 р.); «Енергозберігаючі технології в землеробстві» (смт Чабани, ННЦ «Інститут землеробства УААН», 2006 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Сучасний стан та проблеми розвитку підприємництва в регіоні» (м. Жовті Води, 2005 р.); Всеукраїнських науково-практичних конференціях «Молодь, освіта, наука, культура і національна свідомість» (м. Київ, Європейський університет, 2005 р., 2006 р., 2007 р.).

Публікації. За основними результатами дисертаційного дослідження опубліковано 11 наукових праць загальним обсягом 3,75 друк. арк., 10 з яких належать автору особисто, в т. ч. 5 статей у фахових виданнях обсягом 2,0 друк. арк.

Обсяг і структура дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (151 найменування) та 18 додатків. Загальний обсяг дисертації становить 185 сторінок комп'ютерного тексту, робота містить 41 рисунок, 23 таблиці.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено об'єкт і предмет дослідження, сформульовано мету і завдання, окреслено методи наукового дослідження із вибраної теми, відображено наукову новизну, практичне значення отриманих результатів та їх апробацію.

У першому розділі - «Теоретичні та методичні основи організаційно-економічного механізму процесного управління діяльністю комбікормових підприємств» - досліджено сутність, складові і функції організаційно-економічного механізму процесного управління, його особливості в комбікормових підприємствах, методичні підходи до визначення ефективності дії механізму.

У результаті проведеного аналізу сучасних концепцій управління підприємствами як складними соціально-економічними системами було виявлено, що найбільш придатним за існуючих умов розвитку підприємств може бути процесний підхід до управління. Він передбачає здійснення функцій суб'єктом управління на рівні господарських процесів, що посилює загальну ефективність управлінської діяльності за рахунок підвищення її оперативності. управління комбікормовий виробництво

В ході дослідження визначено, що ключовими процесами на підприємстві є ті, які за ринкових умов зазнають суттєвих змін у результаті дії внутрішніх і, особливо, зовнішніх факторів та мають безпосередній зв'язок з потоками продукції та інформації в ланцюгу «вхід - вихід». До них належать процеси матеріально-технічного забезпечення, виробництва продукції та збуту.

З метою забезпечення ефективного здійснення управлінських функцій, доцільною є розробка способу реалізації зазначених процесів на засадах створення відповідного механізму, складовими якого є організаційна та економічна підсистеми.

Організаційно-економічний механізм процесного управління розглядається в роботі як комбінація відповідних принципів, методів та інструментів впливу на ключові господарські процеси, за рахунок чого досягається підвищення ефективності управління підприємством в цілому. Структуру організаційно-економічного механізму процесного управління представлено на рис. 1.

В процесі дослідження встановлено, що залежно від галузевих та інших організаційно-економічних особливостей підприємств (розмірів, форм господарювання, способів інтегрування, кон'юнктури ринків та ін.) підприємства матимуть різну конфігурацію побудови організаційно-економічного механізму управління.

Рис. 1. Структура організаційно-економічного механізму процесного управління

Основною вимогою до запровадження будь-якого механізму управління має бути його ефективність. Для її оцінки запропоновано систему показників, яка містить, крім показника рівня рентабельності витрат на управління підприємством в цілому, специфічні показники продуктивності сукупних витрат щодо кожного процесу.

Серед вказаних показників визначено результативні показники, які дають змогу зіставити ефект (для процесу матеріально-технічного забезпечення - це обсяг закупленої сировини в к. од. або в порівнянних цінах; для процесу виробництва - обсяг виробленої продукції в тоннах; для процесу збуту - виручка від реалізації, грн) із сукупними витратами, які включають всі витрати на здійснення відповідного процесу. Запропоновані показники слід щоквартально порівнювати з плановими, розрахованими на основі SWOT-аналізу.

У формалізованому вигляді модель має такий вигляд:

СЕУ = f(П, Ф, О, М, І),

де: СЕУ - сукупний ефект управління; f - функціональна залежність; П, Ф, О, М, І - принципи, функції, організаційні форми, методи, інструменти управління.

Використання саме такої системи показників на комбікормових підприємствах дає можливість посилити роль оперативного планування, поточного контролю за ефективністю управління і стимулювання персоналу підрозділів за результатами їх діяльності.

У другому розділі - «Оцінка сучасного організаційно-економічного механізму процесного управління діяльністю комбікормових підприємств України» - здійснено оцінку ефективності діючих організаційно-економічних механізмів управління в комбікормових підприємствах, їх економічної та організаційної складової, виявлено проблеми управління ключовими процесами.

Із 1990 р. по 2000 р. в Україні відбулося практично суцільне руйнування системи комбікормового виробництва. Із 15 млн тонн середньорічне виробництво комбікормів скоротилось до 1 млн тонн, що стало результатом зниження попиту на них через зменшення виробництва тваринницької продукції, за відсутності інших каналів збуту комбікормів. З 2000 р. спостерігається повільна тенденція щодо нарощування обсягів виробництва, підвищення продуктивності праці та росту валових інвестицій у комбікормові підприємства. З 2004 р. вона набула стійкого характеру зростання. Насамперед це пов'язано із розвитком птахокомплексів та зростанням їх потреб у повноцінних комбікормах, про що свідчить динаміка і структура їх виробництва (рис. 3).

Рис. 3. Динаміка та структура виробництва комбікормів за видами худоби на підприємствах України

За цей період комбікормові підприємства стали або інтеграторами в агропромислових формуваннях, які об'єднують виробництво тваринницької продукції, зернових і технічних культур та торговельну мережу; або набули тісних зв'язків з певними тваринницькими комплексами чи ввійшли в замкнутий цикл їх виробництва; або ж, будучи формально незалежними, стали фактично керованими великими споживачами їхньої продукції.

З 2000 р. понад 25 % комбікормових підприємств були переобладнані на зерносушильні та елеваторні підприємства, здійснювали оптову торгівлю зерном та кормами, здавали в оренду вільні потужності. Відтак серед виробників комбікормової продукції на даному етапі лише 270 підприємств (6 % усіх виробників комбікормів) є спеціалізованими підприємствами. Динаміка показників їхньої діяльності за 2004-2007 рр. свідчить про тенденції щодо зростання як обсягів виробництва та реалізації продукції, так і обсягів валових інвестицій в ці підприємства, хоча темпи їх приросту за роками нестабільні (табл. 1).

За обсягом виручки від реалізації продукції і чисельністю працюючих більшість діючих комбікормових підприємств (83 %) - це малі підприємства, а за організаційно-правовою формою - це акціонерні товариства обох типів. Крім приватних, на українському ринку функціонують 5 державних заводів, рівень завантаження потужностей яких становив 2007 р. близько 5 % (при середньому - 30 %), рівень їх рентабельності за 2004-2007 рр. не перевищував 2,7 %. Аналогічний рівень прибутковості мають і приватні підприємства. Це свідчить про наявність суттєвих проблем у здійсненні управління і державними, і приватними комбікормовими підприємствами.

Всі вони працюють у своїх сегментах ринку, майже не конкуруючи один з одним, або є регіональними олігополістами, тому закономірно, що обсяги реалізації комбікормів у грошовому виразі у них зростають значно вищими темпами, порівняно із обсягами в натуральному виразі.

Таблиця 1

Динаміка показників діяльності комбікормових підприємств України за 2005-2007 рр.

Показник	Рік
	2005	2006	2007
	Значення	Значення	Ланцюго-вий індекс	Значення	Ланцюго-вий індекс
Обсяг реалізації у діючих цінах без ПДВ, млн грн	1376,0	1858,1	1,35	2915,3	1,57
Вироблено продукції у натуральному виразі, тис.т	3287,0	4160,0	1,27	4762,0	1,14
Виробіток на одного працівника у вартісному виразі, тис. грн/чол.	153,7	269,1	1,75	410,8	1,53
Виробіток на одного працівника у натуральному виразі, т	367,1	602,5	1,64	671,1	1,11
Обсяг валових інвестицій, здійснених у звітному році, млн грн	375,3	258,8	0,69	313,1	1,21

Найбільша питома вага у пропозиції комбікормів на українському ринку (69 %) належить 11 підприємствам (4 % загальної кількості), кожне з обсягами реалізації понад 20 млн грн на рік. При цьому найбільш чисельними (80 %) є підприємства з обсягами виручки до 5 млн грн, але за часткою ринку їх питома вага не досягає і 10 %.

В результаті оцінки процесу збуту було виявлено, що частина комбікормових підприємств увійшла до складу об'єднань, інтеграторами яких є птахокомплекси. За таких умов вони набули гарантованого збуту, але втратили економічну самостійність. Ще частина великих спеціалізованих комбікормових заводів працює безпосередньо з постійними замовниками, заохочуючи покупців виготовленням комбікормів за їхніми рецептами. Проте далеко не всі заводи мають технічні та фінансові можливості для виготовлення комбікормів за замовленнями, оскільки існуючі обмеження на мінімальні партії не дозволяють без збитків виготовляти потрібний замовнику обсяг. Ці підприємства виробляють комбікорми за своїми рецептами, часто без гарантії збуту, при цьому орієнтуються винятково на внутрішній попит.

В ході дослідження виявлено проблеми і в процесі матеріально-технічного забезпечення комбікормових підприємств. Через галузеву специфіку суттєвий вплив на виробничу собівартість комбікормів має вартість зернових культур, частка яких у ній становить від 60 до 80 % (при європейському рівні 12-15 %).

Тож підприємства, що не мають достатньо оборотних засобів, складських приміщень і орендованих земель для вирощування зернової сировини, зазнають суттєвого впливу цінової кон'юнктури на зерновому ринку через її сезонні коливання.

За результатами обробки статистичних даних з використанням програми Exel було визначено коефіцієнт множинної кореляції між ціновими коливаннями на комбікорми та зернові культури. Його значення становить R = 0,8801, що вказує на тісний зв'язок між обраними факторами. При цьому варіація цін на комбікорми за період 2005-2007 рр. менша (9,2 %), ніж на зернові культури (12,7 %). Достовірність кореляційного відношення оцінювалась за допомогою F-критерію, фактичне значення якого F_фіш = 10,9 більше табличного F₀₅ = 3,1, що дозволяє зробити висновок про достовірність кореляційного зв'язку.

Ще однією проблемою для менеджменту комбікормових підприємств є дефіцит якісної білкової сировини для виготовлення комбікормів, що ускладнює процес оптимізації рецептів за якістю та ціною.

Натомість 56-59 % обсягів вироблених у країні шротів (соняшникового, ріпакового, соєвого), спрямовується на зовнішні ринки, і навіть та частина, що використовується для внутрішнього споживання (41-44 %), далеко не вся потрапляє на спеціалізовані комбікормові заводи, оскільки значні її обсяги використовуються безпосередньо в сільськогосподарських підприємствах для виготовлення кормосумішей. Понад 11 % у структурі вартості комбікормів становлять компоненти мікробіологічного та хімічного походження, їх імпорт протягом останніх років має тенденцію до зростання (за 2000-2007 рр. збільшився в 6 разів).

Проблеми матеріально-технічного забезпечення та збуту ускладнюються незадовільним фінансовим станом більшості комбікормових підприємств, які не можуть своєчасно оновити основні засоби, не мають достатньо оборотних коштів для закупівель сировини за сприятливої цінової кон'юнктури, здійснення процесу розширеного відтворення, стимулювання персоналу. Цей висновок сформульовано на підставі аналізу шістнадцяти досліджуваних комбікормових підприємств, які за обсягами валового доходу були поділені на три групи (табл. 2).

Таблиця 2

Фінансовий стан комбікормових підприємств України за 2005-2007 рр.

Показник	Група підприємств за обсягом валового доходу, млн грн
	I до 10 (8 підприємств)	II 10,1-100 (6 підприємств)	III понад 100,1 (2 підприємства)
Коефіцієнт фінансової залежності	1,94	3,77	8,63
Коефіцієнт концентрації позикового капіталу	0,39	0,73	0,95
Коефіцієнт інвестування	0,78	0,65	0,11
Коефіцієнт придатності основних засобів	0,56	0,54	0,82
Коефіцієнт оборотності капіталу (трансформації)	0,67	0,97	0,99
Коефіцієнт співвідношення дебіторської і кредиторської заборгованості	1,29	1,01	0,48
Рентабельність витрат, %	4,3	-2,0	-1,1

Розрахунки, наведені у табл. 2, свідчать, що при більшій фінансовій незалежності підприємства з виручкою до 10 млн грн мають високий рівень дебіторської заборгованості, що свідчить про обмежене коло їх платоспроможних споживачів.

Великі підприємства є фінансово залежними (відсоток позикового капіталу у них 95 % порівняно з першою групою, де його частка становить 53 %), проте завдяки гарантованому збуту мають менший рівень дебіторської заборгованості та вищий рівень оновлення основних засобів, що робить їх продукцію більш конкурентоспроможною. Проте через високі амортизаційні відрахування на підприємствах другої і третьої груп виробництво в них залишається нерентабельним.

Таким чином визначено, що проблеми в управлінні є і в малих, і у великих комбікормових підприємств, у приватних і державних, наявні вони в кожному з ключових процесів.

Зважаючи на те, що потреби внутрішнього ринку наразі не повністю задовольняються (рівень забезпеченості комбікормами наявного поголів'я за 2000-2007 рр. становив лише 32-46 %), актуальним є формування ефективного механізму процесного управління комбікормовими підприємствами.

У третьому розділі - «Стратегія розвитку організаційно-економічного механізму процесного управління діяльністю комбікормових підприємств» - запропоновано альтернативні схеми відносин комбікормових підприємств з постачальниками сировини та із споживачами комбікормів, визначено внутрішні резерви підвищення економічної ефективності управління господарськими процесами в комбікормових підприємствах та обґрунтовано пропозиції щодо оперативного реагування суб'єктів управління на запровадження методів державного регулювання на ринку комбікормів.

Необхідними умовами підвищення ефективності управління процесами матеріально-технічного забезпечення та збуту є удосконалення форм договірних відносин з постачальниками матеріально-технічних ресурсів, орієнтація комбікормових підприємств на потреби споживачів, врахування їхньої платоспроможності, створення (за потреби) інтегрованих формувань вертикального та горизонтального типів тощо.

На основі аналізу існуючих форм відносин, які склались між виробниками комбікормів і підприємствами суміжних галузей за попередні роки, зроблено висновок, що найкращим варіантом, враховуючи обмеженість внутрішнього попиту на комбікорми в Україні, на найближчу та середньострокову перспективу можуть стати вертикально інтегровані формування.

Вони мають утворюватися між виробниками зернової сировини, комбікормів та тваринницької продукції на принципах забезпечення рівних умов відтворення капіталу, взаємного страхування.

Обов'язковою запорукою в дотриманні зазначених принципів інтегрування будуть заздалегідь обумовлені, економічно обґрунтовані методи взаєморозрахунків і розподілу кінцевих результатів між учасниками формування та інструменти, якими ці методи здійснюватимуться.

Формування інтегрованих об'єднань повинно також сприяти внутрішньому страхуванню її учасників від цінових коливань ринку, зниженню сукупних виробничих витрат та зростанню їх окупності, підвищенню ефективності управління адміністративними витратами, досягненню технологічної і ринкової конвергенції.

З метою обстоювання стратегічних галузевих інтересів та розширення комбікормовими підприємствами своєї присутності на вітчизняних та зарубіжних ринках доцільним вбачається налагодження також відносин між самими комбікормовими підприємствами на засадах горизонтальної інтеграції.

При цьому великі підприємства на взаємовигідних умовах (в т. ч. франчайзингу) можуть співпрацювати з малими приватними підприємствами, забезпечуючи їх складними компонентами для комбікормів, прогресивними технологіями, консультативними послугами в галузі управління та ін.

Незважаючи на суттєві переваги інтегрованих формувань на даному етапі економічного розвитку, вони все-таки мають суттєві недоліки, які на найближчу перспективу є менш суттєві, ніж обмеженість попиту на їх продукцію.

Однак за умов значного зростання внутрішнього попиту на комбікорми і появи у підприємств можливостей виходу на зовнішні ринки недоліки вертикальних формувань проявлятимуться сильніше.

Вони пов'язані із ускладненням балансування потужностей учасників інтеграції, із втратою виробничої і комерційної гнучкості як самого об'єднання, так і його учасників.

У разі аутсорсингу (дезінтеграції) комбікормові підприємства, що входять до складу об'єднань і фактично перетворилися у виробничі цехи, потребуватимуть занадто тривалого періоду адаптації до ринкових умов і можуть стати неконкурентоспроможними, як це і відбулося у 80-і роки ХХ століття в Україні та США.

Відтак вбачається, що на більш віддалену перспективу комбікормові підприємства можуть цілком ефективно функціонувати і як самостійні ринкові одиниці за умов розширення ними збуту за різними каналами (включаючи експорт), відновлення процесу коротко- і довгострокового їх кредитування, оптимізації витрат виробництва за рахунок використання внутрішніх резервів.

Внутрішні резерви підвищення економічної ефективності управління в комбікормових підприємствах щодо процесу виробництва пов'язані із забезпеченням максимального завантаження виробничих потужностей, оптимізацією рецептів комбікормів та витрат на здійснення технологічного контролю за виробничим процесом і якістю продукції.

Для безперебійного забезпечення підприємств сировиною необхідно укладати довгострокові договори з її постачальниками; мати резервні складські потужності для зберігання широкого асортименту сировини, що дозволить оптимізувати рецепти за якістю і ціною; здійснювати пошук дешевших замінників зерна.

Шляхами підвищення ефективності управління на процесі збуту є гнучка асортиментна та цінова політика підприємства, збільшення обсягів продажу продукції за рахунок фірмової торгівлі комбікормами в сільській місцевості, реалізація їх з використанням спеціалізованого портативного транспорту та ін.

Підвищення ефективності діяльності комбікормових підприємств забезпечується як використанням резервів мікрорівня, так і економічними умовами на ринку комбікормів та заходами державного впливу, що його регулюють.

До найбільш нагальних заходів державного регулювання слід віднести: налагодження вітчизняного виробництва ферментних препаратів, преміксів та інших біологічно активних речовин за рахунок модернізації і будівництва нових мікробіологічних підприємств; регулювання митних тарифів на експортно-імпортні операції з дефіцитними видами білкової сировини, а також тимчасове запровадження субсидій на її закупівлю; здійснення пільгового кредитування комбікормових підприємств; прийняття адаптованого до вимог ЄС закону про корми.

Завданням менеджменту при цьому має бути своєчасне врахування наслідків державного регулювання на основі запровадження відповідних організаційно-економічних механізмів управління процесами.

ВИСНОВКИ

Результати дисертаційного дослідження, дозволяють розв'язати комплекс завдань щодо подальшого розвитку теоретичних, методичних і практичних підходів до формування ефективного механізму управління комбікормовими підприємствами. На їх основі сформульовано такі висновки:

1. Зміна підходів до управління підприємством за умов набуття ним економічної самостійності й функціонування в умовах високих ризиків ринкової економіки вимагає відповідної перебудови механізму управління в напрямі переходу від управління підприємством як цілісною соціально-економічною системою до управління ключовими господарськими процесами, які мають найбільший ступінь ризику, і які є визначальними у формуванні результатів діяльності підприємства. До зазначених процесів належать матеріально-технічне забезпечення, виробництво продукції та її збут.

2. Сутність організаційно-економічного механізму процесного управління визначено як комбінацію відповідних принципів, методів та інструментів впливу на ключові господарські процеси, за рахунок чого досягається підвищення ефективності управління підприємством в цілому. Конфігурація механізмів визначається галузевими та іншими організаційно-економічними особливостями функціонування підприємств (розмірами, формами господарювання, способами інтегрування, кон'юнктурою ринків та ін.). Галузеві особливості комбікормових підприємств пов'язані із сезонністю надходження зернової сировини, з необхідністю мати достатньо широкий асортимент і відповідну якість сировини; з обмеженістю терміну зберігання готової продукції, з високими рівнями її матеріаломісткості і залежності від внутрішнього попиту на комбікорми.

3. Головною умовою запровадження механізму управління на підприємстві має бути його ефективність, яка повинна забезпечуватися відповідними методами та інструментами, що використовуються в основних процесах. Важливим інструментом управління є система показників, яку запропоновано використовувати для оцінки ефективності управління комбікормовими підприємствами з метою посилення поточного контролю і стимулювання персоналу підрозділів за результатами їхньої діяльності. Система містить показники ефективності управління підприємством в цілому та специфічні показники продуктивності в розрізі процесів, які необхідно щоквартально порівнювати з плановими.

4. Сучасні механізми управління вітчизняними комбікормовими підприємствами оцінюються як низькоефективні і такі, що не сприяли подальшому розвитку цих підприємств за ринкових умов, коли відповідальність за результати господарювання стала покладатися на менеджмент самого підприємства. Достатньо розвинена у кінці XX століття система виробництва комбікормів України, яка забезпечувала щорічно 15 млн тонн продукції в асортименті, не змогла швидко адаптуватися до ринкових умов і до різкого скорочення попиту на комбікорми в умовах скорочення виробництва тваринницької продукції. Мінімізуючи ризики, комбікормові підприємства застосовували стратегії граничного зменшення обсягів виробництва (до 1 млн тонн в 2000 р.), перепрофілювання, а також банкрутства. За наступні сім років в умовах несприятливої кон'юнктури ринку спостерігалось поступове нарощування виробництва, але щорічний рівень його не перевищив 5 млн тонн.

5. Системний аналіз тенденцій функціонування комбікормових підприємств дозволив виявити, що основними факторами ускладнення управління стали: розрив економічних зв'язків між постачальниками сировини і виробниками комбікормів та останніх з тваринницькими підприємствами; звуження ємності внутрішнього ринку комбікормів і неможливість виходу зі своєю продукцією на зовнішні ринки; неконтрольоване зростання цін на сировину для комбікормів, білково-вітамінні добавки, енергоносії; складний фінансовий стан комбікормових і сільськогосподарських підприємств, що призвів до поширення давальницьких схем та росту дебіторської заборгованості, результатом чого стали дефіцит власних обігових коштів і зниження рівня фінансової незалежності комбікормових підприємств.

6. Для усунення виявлених недоліків в управлінні комбікормовими підприємствами доцільно здійснити удосконалення економічних відносин з підприємствами суміжних галузей двома шляхами. Перший передбачає входження комбікормових підприємств до складу вертикально інтегрованих формувань на умовах забезпечення однакового рівня рентабельності сукупних витрат його учасникам (стратегія на середньострокову перспективу); другий - функціонування в статусі самостійних ринкових одиниць за умов розширення реалізації за різними каналами, включаючи експорт, відновлення процесу коротко- і довгострокового кредитування, оптимізації витрат виробництва за рахунок використання внутрішніх резервів на рівні кожного з комбікормових підприємств (стратегія на середньо- і довгострокову перспективу). Кожна із запропонованих форм може бути доповнена системою горизонтальних інтеграційних зв'язків, що дозволить підвищити рівень економічної і правової захищеності комбікормових підприємств.

7. Враховуючи, що процесний підхід передбачає посилення прав менеджменту і одночасно відповідальності його за результати діяльності підрозділів, одним із важливих завдань є активізація пошуку незадіяних внутрішніх резервів. Такими резервами можуть бути: щодо процесу матеріально-технічного забезпечення - використання більш дешевої зернової сировини та її замінників, розробка бюджету запасів; щодо процесу виробництва - впровадження інноваційних технологій виготовлення комбікормової продукції, раціоналізація витрат на утримання виробничих потужностей (можливе переоснащення або здача тимчасово вільних в оренду); щодо процесу збуту - диверсифікація каналів і способів збуту (через самостійну дилерську мережу або через використання мережі ветаптек), запровадження гнучкої цінової і асортиментної політики.

8. Дієвість механізму управління підприємствами може бути посилена раціональними державними методами регулювання, які забезпечуватимуть режим економічного та правового сприяння розвитку комбікормових підприємств, а саме: cтворенням сприятливого інвестиційного клімату для відродження вітчизняних мікробіологічних підприємств; регулюванням митних тарифів на експортно-імпортні операції, що сприяло б зниженню дефіциту білкової сировини і цін на неї на внутрішньому ринку; здійсненням пільгового кредитування комбікормових підприємств; адаптацією вітчизняних стандартів до міжнародних вимог якості. При цьому менеджмент підприємств має бути максимально чутливим до регулюючих заходів і адекватно та оперативно реагувати на них за рахунок делегування повноважень з їх моніторингу і контролю функціональним підрозділам з подальшим наданням повноважень, ресурсів і відповідальності керівникам процесів.

9. Побудова ефективного організаційно-економічного механізму процесного управління комбікормовими підприємствами дозволить вивести ці підприємства із скрутного становища та забезпечити стабільний розвиток їм та підприємствам суміжних галузей.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях

1.Козаченко О.А. Управління матеріальними ресурсами в забезпеченні ефективного функціонування комбікормових підприємств / О.А. Козаченко, Л.М. Худолій // Економіка АПК. - 2007.- № 9. - С. 37-43.

2.Козаченко О.А. Цінова політика у діяльності комбікормових підприємств / О.А. Козаченко // Агроінком. - 2007.- № 11. - С. 50-53.

3.Козаченко О.А. Організаційно-економічний механізм управління виробничими процесами підприємства та його дія в ринкових умовах / О.А. Козаченко // Агроінком. - 2008.- № 1. - С. 44-47.

4.Козаченко О.А. Державне регулювання розвитку комбікормових підприємств / О.А. Козаченко // Економіка АПК. - 2009. - №9.- С. 55-58.

5.Козаченко О.А. Розвиток організаційно-економічного механізму процесного управління діяльністю комбікормових підприємств / О.А. Козаченко : зб. наук. праць Подільського держ. аграр.-техн. ун-ту. - 2009. - Вип. 17. - Т.2. - С. 558-561.

В інших виданнях

6.Козаченко О.А. Економіко-організаційні умови розвитку комбікормової промисловості в Україні / О.А. Козаченко : матеріали VIII Всеукр. наук.-практ. конф. [«Молодь, освіта, наука, культура і національна самосвідомість»], (Київ, 12-13 травня 2005 р.) / Асоціація навчальних закладів України приватної форми власності, Європейський університет. - К. : Вид-во Європ. ун-ту, 2005. - Т. 6. - С. 81-83.

7.Козаченко О.А. Шляхи підвищення конкурентоспроможності українських комбікормів / О.А. Козаченко: матеріали наук.-практ. конф. молодих вчених і спеціалістів [«Новітні технології виробництва конкурентоспроможної продукції рослинництва»], (Чабани, 29-30 листопада 2005 р.) / Українська академія аграрних наук, ННЦ «Інститут землеробства» УААН. - Чабани : ЕКМО, 2005. - С. 128-129.

8.Козаченко О.А. Проблеми розвитку підприємництва в комбікормовій галузі Київської області / О.А. Козаченко : матеріали міжнар. наук.-практ. конф. [«Сучасний стан та проблеми розвитку підприємництва в регіоні»], (Жовті Води, 10-11 листопада 2005 р.) / Обласний комунальний вищий навчальний заклад Інститут підприємництва «Стратегія». - Дніпропетровськ : Наука і освіта, 2005.- С. 22-24.

9.Козаченко О.А. Сучасний погляд на вирішення проблем комбікормової галузі України / О.А. Козаченко : матеріали IX Всеукр. наук.-практ. конф. [«Молодь, освіта, наука, культура і національна самосвідомість»], (Київ, 25-27 квітня 2006 р.) / Асоціація навчальних закладів України приватної форми власності, Європейський університет. - К. : Вид-во Європ. ун-ту, 2006. - Т. 4. - С. 105-106.

10.Козаченко О.А. Стратегія взаємовідносин підприємств комбікормової галузі / О.А. Козаченко : матеріали наук.-практ. конф. молодих вчених і спеціалістів [«Енергозберігаючі технології в землеробстві»], (Чабани, 27-29 листопада 2006 р.) / Українська академія аграрних наук, ННЦ «Інститут землеробства» УААН. - Чабани : ЕКМО, 2006. - С. 106.

11.Козаченко О.А. Удосконалення міжгалузевих відносин комбікормових підприємств України : матеріали X Всеукр. наук.-практ. конф. [«Молодь, освіта, наука, культура і національна самосвідомість в умовах Європейської інтеграції»], (Київ, 16-18 травня 2007 р.) / Асоціація навчальних закладів України приватної форми власності, Європейський університет. - К. : Вид-во Європ. ун-ту, 2007. - Т. 5. - С. 123.

АНОТАЦІЯ

Козаченко О.А. Формування організаційно-економічного механізму процесного управління діяльністю комбікормових підприємств. - Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). Житомирський національний агроекологічний університет Міністерства аграрної політики України, м. Житомир, 2009.

Досліджено теоретико-методологічні та практичні аспекти формування організаційно-економічних механізмів управління на основі процесного підходу. Уточнено понятійний апарат організаційно-економічного механізму процесного управління, його складові, функції та значення для ефективного управління суб'єктами господарювання. Розроблено методичні підходи до визначення ефективності управління процесами матеріально-технічного забезпечення, виробництва та збуту. Запропоновано систему показників ефективності управління ключовими процесами. Розроблено модель залежності сукупного ефекту управління підприємством від механізму впливу на господарські процеси. Здійснено аналіз організаційної та економічної складової механізму управління, ефективності діючих економічних методів та доцільності організаційних форм взаємовідносин з підприємствами-суміжниками. Запропоновано стратегічні напрями побудови системи економіко-організаційних відносин комбікормових підприємств з підприємствами суміжних галузей. Визначено важливість впливу державних методів регулювання та необхідність їх врахування при формуванні механізму управління комбікормовими підприємствами.

Ключові слова: організаційно-економічний механізм, процесне управління, ключові процеси, комбікормові підприємства, інтеграція.

АННОТАЦИЯ

Козаченко О.А. Формирование организационно-экономического механизма процессного управления деятельностью комбикормовых предприятий. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 - экономика и управление предприятиями (по видам экономической деятельности). Житомирский национальный агроэкологический университет Министерства аграрной политики Украины, г. Житомир, 2009.

Исследованы теоретико-методические и практические аспекты формирования организационно-экономического механизма управления на основании процессного подхода. Уточнены понятийный аппарат механизма процессного управления и его составные, функции и значение для эффективного управления субъектами хозяйствования. Разработано модель зависимости совокупного эффекта управления предприятием от механизма влияния на хозяйственные процессы.

Организационно-экономический механизм процессного управления предложено рассматривать как комбинацию соответствующих принципов, методов, инструментов влияния на ключевые хозяйственные процессы, за счет чего достигается повышение эффективности управления предприятием в целом. Определена специфика механизма процессного управления в комбикормовых предприятиях с учетом их отраслевых и других организационно-экономических особенностей.

Исходя из определения сути организационно-экономического механизма процессного управления, автором была предложена методика определения эффективности управления процессами материально-технического обеспечения, производства и сбыта, что в системе с показателями эффективности управленческой деятельности предприятием в целом позволяет усилить роль оперативного планирования, стимулирования, текущего контроля за эффективностью управления процессами, а также с большей степенью вероятности достичь запланированных результатов в целом по предприятию.

Произведен анализ организационной и экономической составляющих механизма управления комбикормовыми предприятиями Украины, эффективности действующих экономических методов управления и целесообразности существующих экономических связей комбикормовых предприятий с предприятиями смежных отраслей. Установлено, что основными факторами, усложняющими управление, стали разрыв экономических связей между поставщиками сырья и производителями комбикормов, а также производителей комбикормов с животноводческими предприятиями, сужение емкости внутреннего рынка и отсутствие возможности выхода со своей продукцией на внешние рынки; неконтролированный рост цен на сырье для комбикормов, белково-витаминные добавки, энергоносители; тяжелое финансовое состояние комбикормовых и сельскохозяйственных предприятий, что привело к распространению давальческих схем и к росту дебиторской задолженности, результатом чего стали дефицит собственных оборотных средств и снижение финансовой независимости комбикормовых предприятий.

Предложены стратегические направления построения системы экономических отношений комбикормовых предприятий с предприятиями смежных отраслей. На краткосрочную перспективу целесообразно создавать вертикально интегрированные формирования на более совершенных принципах распределения прибыли, полученной в результате интеграции. На средне- и долгосрочную перспективу предполагается расширение самостоятельности комбикормовых предприятий за счет укрепления существующих, создания новых и постепенного аутсорсинга интегрированных объединений. Целесообразно развитие системы горизонтальных интеграционных связей, что позволит повысить уровень экономической и правовой защищенности комбикормовых предприятий.

Получило дальнейшее развитие направления по использованию внутренних резервов в процессном подходе к управлению, в т. ч. внедрения инновационных технологий производства комбикормов, рационального использования мощностей, применения маркетинговых инструментов относительно процессов материально-технического обеспечения и сбыта. Определена важность влияния государственных методов регулирования и необходимость их оперативного учета менеджментом при формировании механизма управления комбикормовыми предприятиями и выборе методов корректировки их стратегии управления. При этом менеджмент предприятия должен быть максимально чувствительным к регуляторным мероприятиям государства и реагировать на них путем делегирования полномочий по их мониторингу функциональным подразделениям с последующей передачей ресурсов и ответственности руководителям процессов.

Разработанный новый подход к управлению комбикормовыми предприятиями на основе организационно-экономического механизма процессного управления и совершенствование существующих проблемных направлений деятельности позволит предприятиям развиваться стабильно и эффективно.

Ключевые слова: организационно-экономический механизм, процессное управление, ключевые процессы, комбикормовые предприятия, интеграция.

SUMMARY

Kozachenko O. A. Creation of the economic-organizing mechanism of the process management for feed mills activities.- Manuscript.

Thesis for the Candidate Degree in Economics in speciality 08.00.04 - Economics and Management of Enterprises (according to the types of economic activities). - Zhytomyr National Agroecological University of Ministry of Agrarian Policy of Ukraine, Zhytomyr, 2009.