Якість управління персоналом сільськогосподарських підприємств

Размещено на http://www.allbest.ru/

СУМСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

БЄСЄДІНА Галина Євгенівна

УДК 631.158:658.3

ЯКІСТЬ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ

08.00.04 - економіка та управління підприємствами

(за видами економічної діяльності)

Автореферат

дисертації на здобуття ступеня кандидата економічних наук

Cуми - 2009

ДИСЕРТАЦІЄЮ Є РУКОПИС

Робота виконана в Харківському національному аграрному університеті ім. В.В. Докучаєва

Науковий керівник:

кандидат економічних наук, доцент

Пасемко Галина Павлівна,

Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва, завідувач кафедри економічної теорії

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор

Перебийніс Василь Іванович,

Полтавський університет споживчої кооперації України, завідувач кафедри маркетингу

кандидат економічних наук, доцент

Турчіна Світлана Григорівна,

Сумський національний аграрний університет, доцент кафедри менеджменту зовнішньоекономічної діяльності та євроінтеграції

Захист відбудеться „25” вересня 2009 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К55.859.01 в Сумському національному аграрному університеті за адресою: 40021, м. Суми, вул. Кірова 160, зал засідань вченої ради.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Сумського національного аграрного університету за адресою: 40021, м. Суми, вул. Кірова 160.

Автореферат розісланий „_05_” серпня 2009 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат економічних наук, доцент В.В. Пилипенко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Кризові явища в аграрному секторі економіки України обумовили посилення вимог до управлінської діяльності в сільському господарстві, зокрема набувають актуальності питання антикризового управління та управління персоналом. У сучасних соціально-економічних умовах людина є основною рушійною силою інноваційних процесів розвитку суспільства, своєрідним „пусковим механізмом” для приведення в дію продуктивних сил, а управління персоналом набуває значення системоутворюючого чинника виробництва. Трансформація виробничих відносин вимагає зосередження уваги на якісному аспекті управління персоналом підприємства, без чого неможливо забезпечити економічний розвиток суспільства.

Особливого значення набуває обґрунтування науково-методичних засад поліпшення якості управління персоналом сільськогосподарських підприємств, оскільки останнім часом у сільськогосподарських галузях відчувається нестача кваліфікованих кадрів, яким під силу вирішувати складні питання господарської діяльності в ринкових умовах, помітно знизилася мотивація до високопродуктивної праці, змінилася система ціннісних орієнтирів працівників аграрної сфери економіки.

Загальнотеоретичні питання становлення ринку праці, зайнятості та безробіття, використання робочої сили досліджувалися в працях багатьох зарубіжних і вітчизняних учених: Дж. М. Кейнса, М. Кондратьєва, В. Леонтьєва, І. Лукінова, К. Маркса, В. Немчинова, О. Ніконова, С. Струмиліна, М. Туган-Барановського, але поза їх увагою залишилися проблеми безпосереднього здійснення управлінського процесу. Вітчизняні науковці-аграрники, зокрема В. Андрійчук, В. Амбросов, О. Бугуцький, Т. Олійник, П. Саблук та інші також більшою мірою зосереджені на вивченні економічних аспектів використання праці як фактора сільськогосподарського виробництва. Автори, які переймаються пошуком шляхів налагодження ефективного менеджменту на підприємстві (Л. Антоненко, Л. Балабанова, Д. Бодді, Й. Завадський, І. Зінов'єв, Л. Скібіцька та інші), не адаптують свої рекомендації до галузевих відмінностей управління персоналом. У роботах останнього періоду (М. Бєсєдін, В. Горкавий, Л. Михайлова, В. Перебийніс, В. Шиян, С. Турчіна, К. Якуба), присвячених дослідженню проблем управління персоналом сільськогосподарських підприємств різних організаційно-правових форм, недостатньо враховуються правові аспекти використання робочої сили, способи прийняття управлінських рішень, вплив глобалізації на ринок праці тощо.

Зміни концептуального характеру продуктивних сил і виробничих відносин у аграрному секторі економіки України актуалізують пошук теоретико-методологічних підходів до обґрунтування шляхів поліпшення якості управління сільськогосподарських підприємств, метою якого є не лише підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва, а й зростання добробуту населення та захист його основних прав і свобод. Зазначене обумовило вибір теми дисертаційної роботи, мету і завдання дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалася в Харківському національному аграрному університеті ім. В.В. Докучаєва в рамках науково-дослідних тем по кафедрі економіки підприємства „Відтворення та підвищення ефективності використання виробничо-ресурсного потенціалу АПК” (№ державної реєстрації 0102U001835, 2000- 2005рр.) і „Формування, оцінка та підвищення ефективності використання виробничого аграрного потенціалу в умовах сталого розвитку” (№ державної реєстрації 0107U005810, 2006-2010рр.). Роль автора полягала у обґрунтовуванні та конкретизації напрямків поліпшення управління персоналом сільськогосподарських підприємств на підставі розроблення методичних підходів до проведення експертної діагностики якісного стану персоналу і оцінки рівня управління персоналом.

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає у теоретико-методологічному обґрунтуванні шляхів поліпшення якості управління персоналом сільськогосподарських підприємств на підставі застосування експертної оцінки його якісного стану. Відповідно до поставленої мети передбачено вирішення таких завдань:

- систематизувати науково-теоретичні підходи до характеристики категорій „трудові ресурси”, „робоча сила”, „персонал” і уточнити сутність поняття „персонал сільськогосподарських підприємств” з метою забезпечення чіткості та логічності дослідження щодо напрацювання методології якості управління персоналом;

- визначити сутність поняття „якість управління персоналом”, яка відбиває певний рівень взаємозалежності між учасниками суб'єкт-суб'єктних відносин;

- узагальнити досвід управління персоналом у зарубіжних країнах і виявити можливість його застосування в Україні;

- виявити складові механізму мотивації до праці та запропонувати модель мотивації, яка б врахувала інтереси різних груп персоналу;

- дослідити соціально-економічні умови діяльності підприємств та виявити залежність управління персоналом сільськогосподарських підприємств від його якісного складу;

- опрацювати концептуальний підхід щодо оцінки якості управління персоналом на підставі використання експертно-ситуаційного аналізу;

- обґрунтувати методичні підходи до визначення точності експертної оцінки якості управління персоналом сільськогосподарських підприємств;

- розробити пропозиції щодо добору керівників сільськогосподарських підприємств, який має здійснюватися із врахуванням цільових установок власника підприємства та основних цінностей працівників;

- поглибити змістовне наповнення концепції соціалізації управління, реалізація якої забезпечує повніше використання соціального потенціалу колективу.

Об'єктом дослідження є процес управління персоналом в сільськогосподарських підприємствах.

Предметом дослідження є якісний аспект управління персоналом сільськогосподарських підприємств.

Методи дослідження. Теоретико-методологічною основою дослідження стали фундаментальні положення теорії управління, економічної теорії, соціології та інших гуманітарних наук.

У процесі виконання роботи використовувалась сукупність методів, серед яких основними є: абстрактно-логічний - при узагальненні теоретичних положень і формулюванні висновків; діалектичний - при розгляді взаємозалежності між кількісними та якісними характеристиками персоналу; історичний - в дослідженні розвитку методології управління персоналом; порівнянь - для виявлення особливостей, спільних рис і відмінностей управління персоналом у зарубіжних країнах та Україні; логіко-семантичний - для розкриття змісту окремих категорій; сукупність методів соціологічного дослідження - для оцінки якісного стану персоналу та якості управління персоналом сільськогосподарських підприємств; статистичного аналізу - для кількісної оцінки явищ, процесів, тенденцій і взаємозв'язків.

Інформаційною базою дослідження послужили нормативно-законодавчі акти, матеріали Держкомстату України та первинної звітності сільськогосподарських підприємств Харківської області, наукові публікації з питань управління персоналом, інформація з офіційних сайтів державних органів галузевого управління, результати експертної оцінки фахівців щодо якості управління персоналом сільськогосподарських підприємств на базі яких проводилося дисертаційне дослідження.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в розробці теоретико-методологічних основ поліпшення якості управління персоналом сільськогосподарських підприємств, що сприяє підвищенню ефективності їх діяльності.

Новизна одержаних результатів конкретизується в таких положеннях:

уперше:

- обґрунтовано концептуальний підхід щодо оцінки якості управління персоналом як системоутворюючого чинника, сутність якого полягає у застосуванні методу експертно-ситуаційного аналізу і який дозволяє виявити ступінь якості управління персоналом, виходячи з результативності використання сукупності факторів виробництва;

- розроблено підходи щодо добору керівників сільськогосподарських підприємств, які ґрунтуються на аксіологічно-цільових засадах, що забезпечує узгодження цілей власника підприємства, керівника та найманих працівників;

удосконалено:

- методичні підходи до визначення точності експертної оцінки якості управління персоналом сільськогосподарських підприємств, рівня її допустимої точності, що дозволяє об'єктивніше оцінити фактори впливу на суб'єкт-об'єктні управлінські відносини і оперативно зреагувати на їх негативну дію;

- модель механізму мотивації праці в сільському господарстві, принциповою відмінністю якої є врахування інтересів різних груп персоналу і власників підприємства, що сприяє поліпшенню якості управління;

дістало подальший розвиток:

- сутнісна характеристика категорії „персонал сільськогосподарських підприємств”, яка відбиває розуміння цього поняття у найширшому значенні - як сукупності керівних кадрів, спеціалістів, технічних працівників і виконавців, чия діяльність має бути підпорядкована єдиній меті, але за допомогою різних мотивацій;

- визначення сутності поняття „якість управління персоналом сільськогосподарських підприємств” яка відбиває певний рівень взаємозалежності фізичних, інтелектуальних і творчих здібностей працівників, що є наслідком впливу суб'єктів управління персоналом і обумовлює можливість отримання корисного результату для задоволення матеріальних, соціальних і духовних потреб в результаті виникнення синергетичного ефекту;

- змістовне наповнення концепції соціалізації управління персоналом сільськогосподарських підприємств, реалізація якої забезпечує повніше використання соціального потенціалу колективу з метою підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва і поліпшення добробуту працівників.

Практичне значення одержаних результатів полягає в опрацюванні методичних підходів до експертної оцінки якості управління персоналом сільськогосподарських підприємств і розробленні конкретних рекомендацій щодо добору керівників та підвищення професійного рівня персоналу. Запропоновані автором рекомендації та основні положення щодо поліпшення якості управління персоналом можуть використовуватися сільськогосподарськими підприємствами і впроваджуються управлінням агропромислового розвитку Харківської районної державної адміністрації Харківської області (довідка № 418 від 13.05.2009р.). Результати дисертаційного дослідження щодо поліпшення якості управління персоналом сільськогосподарських підприємств на підставі застосування експертної оцінки його якісного стану використані в практичній діяльності державного підприємства дослідного господарства „Кутузівка” Інституту тваринництва УААН Харківського району Харківської області (заключення директора № 266 від 15.12.08р.); фермерського господарства „Міраж” Харківського району Харківської області (акт від 18.07.2008р.); використовуються суб'єктом підприємницької діяльності фізичною особою с. Вірнопілля Ізюмського району Харківської області (акт від 27.07.2008р.); товариством з обмеженою відповідальністю „Агрофірма Юг-М” Ізюмського району Харківської області (довідка № 54 від 19.08.2008р.); у навчальному процесі в лекційних курсах на кафедрах економічної теорії, менеджменту організацій, економіки підприємства Харківського національного аграрного університету імені В.В. Докучаєва (довідка № 1576 від 12.12.2008р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою роботою, яка містить нові результати в галузі управління персоналом. Основні положення та висновки дисертаційного дослідження містяться в наукових працях, згідно списку опублікованих робіт. З наукових праць, опублікованих у співавторстві ( номери 18 і 25 за списком наукових праць) в роботі використано лише ті положення, які є результатом особистої роботи автора.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертаційної роботи викладені автором у доповідях на Міжнародній науково-методичній конференції „Управління трудовими ресурсами: проблеми і перспективи розвитку” (м. Хмельницький, 1997 р.); на Міжнародній науково-практичній конференції „Город, регион, государство: проблемы распределения власти” (м. Донецьк, 20-23 травня 1997 р.); на Міжнародній науково-практичній конференції „Проблеми стабілізації та економічного розвитку” (м. Харків, 21-22 квітня 1998 р.); ХІІ Міжнародній науково-виробничій конференції „Проблеми сільськогосподарського виробництва на сучасному етапі та їх розв'язання” (м. Бєлгород, 19-23 травня 2008 р.); Міжнародній науковій конференції „Економічні, екологічні та соціальні проблеми сталого розвитку аграрного сектора економіки” (м. Харків, 1-3 жовтня 2008 р.); Міжнародній науково-практичній конференції „Макроекономічне регулювання інвестиційних процесів та впровадження стратегії інновативно-інноваційного розвитку в Україні” (м. Київ, 23-24 жовтня 2008 р.); Міжнародній науково-практичній конференції „Актуальні проблеми розвитку обліку, аудиту, фінансів і менеджменту в агропромисловому виробництві України” (м. Харків, 20-21 листопада 2008 р.); науково-практичній конференції „Економічна безпека держави: стан, проблеми, напрямки зміцнення” (м. Харків, 10 жовтня 2008 р.); Всеукраїнської науково-методичної конференції „Проблеми підготовки фахівців аграріїв у навчальних закладах вищої та професійної освіти” (м. Кам'янець-Подільский, 24-25 лютого 2009 р.); науково-практичній конференції „Шлях України до економічної безпеки (м. Харків, 11 квітня 2009 р.)”.

Публікації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження викладено в 26 публікаціях (з них 13 у фахових виданнях, 13 - в інших виданнях). Загальний обсяг публікацій, що належить особисто автору, становить 6,3 друк. арк.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота викладена на 226 сторінках комп'ютерного тексту, з них 177 сторінок основного тексту. Вона складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел (200 найменувань). Робота містить 19 таблиць, 34 рисунки, 9 додатків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Перший розділ - „Теоретичні засади якості управління персоналом сільськогосподарських підприємств” - присвячено дослідженню сутності якості управління персоналом сільськогосподарських підприємств, розкриттю дії механізму мотивації персоналу в сучасних умовах, опрацюванню зарубіжного досвіду управління персоналом.

Зважаючи на утвердження поглядів щодо діяльності підприємства як багатофункціональної економічної системи, слід зауважити, що людина в цій системі відіграє роль рушійного механізму. Практична реалізація принципів менеджменту полягає в залученні працівників які професійно виконують свої обов'язки і спроможні досягати мети організації до управління підприємством, оскільки працівник повинен відчувати свою участь у реалізації стратегії розвитку підприємства, усвідомлювати залежність рівня свого добробуту від його успіху.

У дисертації обґрунтовується теза, що сільськогосподарське підприємство не є механічним поєднанням факторів виробництва, це соціально-економічне утворення, де поєднання землі та матеріально-технічних ресурсів здійснюється завдяки свідомій діяльності людини, а управлінський вплив на цю діяльність виступає системоутворюючим чинником.

Проведене дослідження дає підставу зробити висновок, що використання в науковій літературі сукупності термінів для характеристики діяльності працівників підприємства не сприяє чіткості формулювання наукових тверджень, що свідчить про можливості появи помилкових дефініцій окремих категорій або плутанини у їх вживанні. У зв'язку з цим виникла необхідність уточнення сутності характеристики поняття „персонал сільськогосподарських підприємств”, яке трактується в роботі як сукупність керівних кадрів, спеціалістів, технічних працівників та виконавців, чия діяльність має бути підпорядкована єдиній меті, але за допомогою різних мотивацій.

Методологічною відмінністю підходу щодо мотивації працівників підприємства є ідентифікація мотивації як певного механізму, що являє собою виконання послідовних дій з приводу активізації діяльності персоналу підприємства. Запропонована модель мотивації праці ґрунтується на врахуванні інтересів різних груп персоналу і власників підприємства, що сприяє поліпшенню якості управління (рис. 1).

На підставі вивчення концепцій управління в зарубіжних компаній можна наважитися рекомендувати керівникам сільськогосподарських підприємств стиль керівництва, який ґрунтується на використанні мотиваційно-психологічних методів впливу на працівників і враховує людські цінності. Такий підхід забезпечує не лише стабільну ефективність сільськогосподарського виробництва, але й є запорукою створення привабливого іміджу підприємства, що сприяє підвищенню його конкурентоспроможності.

управління персонал сільськогосподарський



Рис. 1. Модель механізму мотивації до праці

Стрижнем нової філософії управління в зарубіжних компаніях є не лише мотивування персоналу до високопродуктивної праці, а й залучення працівників до управління, що пом'якшує проблему їх відчуження від власності і забезпечує соціалізацію управління.

У другому розділі „Аналіз стану управління персоналом сільськогосподарських підприємств” досліджуються соціально-економічні умови діяльності сільськогосподарських підприємств, якісний стан їх персоналу та існуючі методичні підходи щодо оцінки якості управління персоналом.

У ході дисертаційного дослідження виявлено, що не зважаючи на радикальні реформи в аграрному секторі економіки, умови сільськогосподарського виробництва в Харківській області погіршилися. Проведений аналіз дав підставу відокремити низку чинників, які негативно впливають на ведення сільського господарства в області, передусім це: катастрофічний стан технічного оснащення (90 % техніки відпрацювало амортизаційний термін), зниження вартості активів, нестабільні умови продажу сільськогосподарської продукції, погіршення економічних відносин з промисловими підприємствами, низький рівень заробітної плати (всього 39,1 % від середньообласного рівня), зменшення чисельності зайнятих у сільському господарстві. Масовий відтік працівників із сільськогосподарського виробництва, зниження освітнього рівня спеціалістів і робітників, незадовільний стан перепідготовки кадрів для галузі вимагають опрацювання сучасних методичних підходів до оцінки якісного стану персоналу підприємств з метою поліпшення управління персоналом.

Труднощі формалізації оцінки практичної діяльності економічних суб'єктів при існуванні певної невизначеності та асиметричності інформації обумовлюють необхідність застосування неформального аналізу якісних аспектів управління персоналом. Зокрема, у ході дослідження було виявлено, що останні п'ять років у сільському господарстві Харківської області спостерігається перевищення темпів зростання продуктивності праці над темпами збільшення її оплати, що може вказувати на існування досить сильного стимулюючого ефекту заробітної плати на працівника, покращення якісного складу персоналу, поліпшення управління та інші обставини, проте встановити з достатньою точністю за рахунок яких факторів формуються певні тенденції достатньо важко через відсутність об'єктивної вторинної інформації. Крім того, використання статистико-економічної інформації та її обробіток за допомогою математичних методів, не дають змоги повною мірою висвітлити результат діяльності господарської системи, невід'ємною складовою якої є людина.

У зв'язку з цим вважаємо доцільним виявляти дію людського чинника експертним шляхом. Так, у дисертаційній роботі оцінка якості управління здійснювалася за методикою ситуаційного аналізу, розробленою в Харківському національному аграрному університеті ім. В.В. Докучаєва. В якості експертів залучалися кваліфіковані працівники сільського господарства, що забезпечило високу ступінь достовірності їх оціночних суджень.

Формалізація отриманої експертним шляхом інформації здійснювалася за допомогою вербально-числових шкал, серед яких найбільш зручною виявилася шкала Харінгтона. Загальна оцінка досліджуваного об'єкта виводилася на підставі використання різних підходів:

у разі однакової компетентності експертів використовувалася групова оцінка:

x_i=_ij (j = ) (1)

де n - кількість експертів;

для врахування компетентності експертів для кожного з них вводився вагомий коефіцієнт q:

x_{j =j}x_ij (j = ) (2)

при складності досліджуваного об'єкта оцінка визначалася сумою добутку трьох індексів (x_ijk - оцінка i-го j-им експертом за k-ою ознакою):

x_{i = k}q_jx_ijk ( (j = ); k = ()) (3)

де m - число досліджуваних ознак.

Достовірність встановленого рівня якості управління визначалася шляхом обчислення середнього квадратичного відхилення оцінок двох незалежних експертів, які оцінювали один і той же об'єкт, за формулою:

(4)

де S_x - середня помилка в балах; n - число показників, які оцінювалися; x?_s, x??_s - оцінки експертів в балах.

Запропонована методика експертної оцінки управління дозволяє деталізувати аналіз і на цій підставі виявити найпроблемніші моменти процесу прийняття управлінських рішень, що дає можливість вчасно на них зреагувати.

Третій розділ - „Шляхи підвищення якості управління персоналом сільськогосподарських підприємств” - спрямовано на обґрунтування аксіологічно-цільового підходу, реалізація якого є доцільною при підборі керівників сільськогосподарських підприємств, розроблення пропозицій щодо використання соціального потенціалу персоналу та підвищення його професійного рівня з метою забезпечення інноваційного розвитку підприємства.

Проведене дослідження дало підстави зробити висновок, що поліпшення якості управління персоналом в умовах демократизації суспільства має забезпечувати, з одного боку, досягнення цілей підприємства, а з іншого - узгоджуватися з ціннісними установками (орієнтирами) працівників. Виходячи з цього, процес управління набуває аксіологічно-цільової спрямованості. Проте, експертні оцінювання свідчать, що рівень забезпечення основних цінностей працівників сільськогосподарських підприємств Харківської області залишається незадовільним (рис. 2).



Рис. 2. Рівні забезпечення основних цінностей працівників сільськогосподарських підприємств Харківської області

Важливість формування керівного складу підприємства, адаптованого до ринкових умов, визначається тим, що керівники є не лише представниками власників капіталу, але й захисниками інтересів працівників, без чого не можливо забезпечити ефективне використання праці. Суттєвого значення при цьому набуває добір кадрів за наявністю управлінських здібностей, які відповідають аксіологічно-цільовому підходу. Оцінка особистих якостей керівників аграрних підприємств вказує на їх недостатнє володіння такими здібностями (рис. 3).



Рис. 3. Оцінка особистих здібностей керівників сільськогосподарських підприємств Харківської області

Запропонована технологія аксіологічного аналізу показана на рис. 4.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 4. Технологія аксіологічного аналізу процесу управління персоналом сільськогосподарського підприємства

Науково-технічні та соціальні зміни, що відбуваються в суспільстві, дозволяють реалізувати нові принципи організації діяльності трудових колективів. Одним із таких визначальних принципів є соціалізація процесу управління, що означає використання соціального потенціалу персоналу підприємства для забезпечення його інноваційного розвитку. Реалізація цього принципу припускає, що відносини між керівниками підприємств і працівниками формуються на основі взаємної відповідальності та спільної участі в управлінні господарською діяльністю. Досвід утвердження принципу соціалізації управління в європейських країнах спростовує думку про несумісність соціальної справедливості та економічної ефективності. На нашу думку, соціальна справедливість поряд з іншими факторами, є одним із потужних стимулів до висококваліфікованої праці. Абстрактна модель соціально зорієнтованого управління включає, крім іншого, послідовність повторюваних стандартних процедур, виконання яких, між тим, приводить до прийняття нестандартних рішень, що обумовлюється як специфічними умовами функціонування соціально-економічної системи, так і збільшенням ступеню використання соціального потенціалу економічного суб'єкту. Виходячи з цього у дисертаційній роботі обґрунтовується необхідність залучення персоналу підприємства до процесу управління на різних його стадіях (рис. 5).



Рис. 5. Залучення персоналу до процесу управління на різних його стадіях

Аналіз професійного рівня діяльності персоналу сільськогосподарських підприємств, виконаний шляхом застосування оцінно-ситуаційного підходу, дав змогу виокремити основні напрями забезпечення його зростання. До них слід віднести: активне використання мотиваційного механізму; навчання протягом усього періоду трудової діяльності; співпраця з науковими та інформаційно-консультативними установами; забезпечення можливості кар'єрного зростання. Виконаний ситуаційний аналіз сприяє не лише визначенню рівня задоволення вимог необхідних для здійснення ефективного виробничого процесу, а й виявити, на виконання яких процедур цього процесу необхідно звернути увагу в першу чергу.

ВИСНОВКИ

Отримані нові науково-обґрунтовані результати, які в сукупності розв'язують важливу науково-прикладну проблему поліпшення якості управління персоналом сільськогосподарських підприємств шляхом використання експертно-ситуаційного методу оцінки якості управління персоналом, що дозволяє об'єктивізувати управлінський вплив на окремі групи персоналу та застосувати дієві механізми мотивації виходячи із аксіологічно-цільового підходу. Опрацювання теоретико-методологічних підходів до обґрунтування напрямів поліпшення якості управління персоналом дало можливість сформулювати такі висновки:

1. Тривалий період абсолютизації приватної власності став підґрунтям для загострення протиріччя між особистістю та суспільством, що дало поштовх формуванню нового типу управління - соціального. При цьому накопичення управлінських знань, опрацювання управлінських концепцій, проектів і програм перестає бути привілеєм керівного центру, а стає надбанням усіх рівнів управління і передбачає залучення до процесу управління всього персоналу. Запропонований концептуальний підхід до оцінки якості управління персоналом як системоутворюючого чинника, на відміну від механістичних уявлень, дозволяє повніше враховувати вплив факторів управління на результати управлінської діяльності і підвищення ефективності ведення сільського господарства.

2. Використання в науковій літературі сукупності термінів для характеристики діяльності працівників підприємства не сприяє достатній чіткості формулювання наукових тверджень, що свідчить про можливість появи помилкових дефініцій окремих категорій або плутанини у їх вживанні. Це дало підстави для уточнення сутнісної характеристики поняття „персонал сільськогосподарських підприємств“, яке трактується нами як сукупність керівних кадрів, спеціалістів, технічних працівників і виконавців, чия діяльність має бути підпорядкована єдиній меті на основі використання різних мотиваційних механізмів. Запропоноване визначення цілком відповідає аксіологічно-цільовому підходу до налагодження процесу управління.

3. Управління сучасним сільськогосподарським підприємством має враховувати дію об'єктивних економічних закономірностей і принципів їх реалізації, а це означає, що найбільш важливими моментами управлінської діяльності є: а) регулярне використання знань; б) підвищення професійного рівня працівників; в) втілення знань у практичну діяльність. Спонукати колектив до становлення зазначеного типу управління можна лише завдяки існуванню високої мотивації. В роботі запропонована модель механізму мотивації до високопродуктивної праці принциповою відмінністю якої є врахування інтересів різних груп персоналу і власників підприємства, що сприяє поліпшенню якості управління.

4. Дослідження соціально-економічних умов діяльності сільсько-господарських підприємств показало, що катастрофічний стан технічного оснащення, зниження вартості активів, нестабільні умови продажу сільськогосподарської продукції, погіршення відносин з промисловими підприємствами, низький рівень заробітної плати, зменшення чисельності зайнятих у сільському господарстві свідчать про низький рівень управління аграрним виробництвом. Масовий відтік працівників із сільськогосподарського виробництва, зниження освітнього рівня спеціалістів і робітників, незадовільний стан перепідготовки кадрів вимагають сучасних методичних підходів до оцінки якісного стану персоналу підприємств з метою поліпшення якості управління ним.

5. Труднощі формалізації оцінки практичної діяльності економічних суб'єктів при існуванні певної невизначеності та асиметричної інформації обумовили необхідність застосування неформального аналізу якісних аспектів управління персоналом. У цьому зв'язку вважаємо доцільним виявити дію людського чинника експертним шляхом за допомогою вербально-числових шкал. Розроблені методичні підходи щодо експертної оцінки якості управління персоналом дозволяють деталізувати аналіз і на цій підставі виявити „вузькі“ місця в процесі прийняття управлінських рішень, що дає можливість вчасно зреагувати на динамічні зміни середовища.

6. У зв'язку із зростанням ролі духовно-культурних засад у забезпеченні дієвого процесу управління особливого значення набуває використання аксіологічно-цільового підходу при доборі керівних кадрів. Концептуальною відмінністю запропонованого підходу є надання переваги соціальним цінностям у порівнянні з цільовими установками діяльності підприємства.

Проведене дослідження вказує на недостатнє володіння керівників сільськогосподарських підприємств здібностями, які б відповідали аксіологічно-цільовому підходу. На наш погляд, такий стан речей пояснюється тим, що інтереси працівників підприємства, керівників і їх власників значною мірою не співпадають, що обумовлює необхідність трансформації взаємовідносин суб'єктів і об'єктів управління, з метою їх зближення.

7. Вивчення досвіду управління персоналом у зарубіжних країнах дає підстави зробити висновок, що ефективне господарювання є не лише умовою забезпечення соціальної справедливості, а й результатом дотримання соціальної справедливості та використання соціального потенціалу підприємства. Соціалізація управління передбачає залучення працівників до цього процесу, що неможливо здійснити за існування монополії приватної форми власності. Стає очевидним, що соціалізація управління може здійснюватися лише в рамках корпоратизації господарського життя.

8. Аналіз професійного рівня діяльності персоналу сільськогосподарських підприємств, виконаний шляхом застосування оцінно-ситуаційного підходу, дав змогу виокремити основні напрями забезпечення його зростання. До них слід віднести: активне використання мотиваційного механізму; навчання протягом усього періоду трудової діяльності; співпраця з науковими та інформаційно-консультаційними установами; забезпечення можливості кар'єрного зростання. Отримані результати сприяли як визначенню рівня задоволення зазначених вимог, так і виявленню слабких сторін управлінського процесу.

Запропоновані теоретико-методичні положення та рекомендації щодо поліпшення якості управління персоналом сільськогосподарських підприємств можуть бути застосовані в діяльності органів державного управління агропромисловим розвитком і сільськогосподарських підприємствах різних організаційно-правових форм.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Статті, надруковані у фахових виданнях

1. Бєсєдіна Г.Є. Демографічна база як основа відтворення сільського населення України / Г.Є. Бєсєдіна // Вісн. ХДАУ. Сер. „Економіка АПК і природокористування”. - Харків: ХДАУ, 1998. - № 4. - С. 170-174.

2. Бєсєдіна Г.Є. Демографічна ситуація в сільській місцевості України та її вплив на відтворення трудового потенціалу села в умовах переходу до ринку / Г.Є. Бєсєдіна // Вісн. ХДАУ. Сер. „Економіка АПК і природокористування”. - Харків: ХДАУ, 1998. - № 4. - С. 174-179.

3. Бєсєдіна Г.Є. Фактори мотивації до ефективної праці та механізм їх формування / Г.Є. Бєсєдіна // Вісн. ХДАУ. Сер. „Економіка АПК і природокористування”. - Харків: ХДАУ, 1999. - № 3. - С. 147-153.

4. Бєсєдіна Г.Є. Формування майбутніх менеджерів з врахуванням схильностей і бажань / Г.Є. Бєсєдіна // Наук. вісн. НАУ; за ред. Д. О. Мельничука. - К.: НАУ, 1999. - № 14. - С. 63-64. - (Проблеми сучасного менеджменту та маркетингу).

5. Бєсєдіна Г.Є. Кадрове забезпечення сільськогосподарських підприємств / Г.Є. Бєсєдіна // Экономика и управление. - Симферополь: Интеллект, 2000. - № 2-3 (21-22). - С. 48.

6. Бєсєдіна Г.Є. Управління трудовою етикою: стан та проблеми / Г.Є. Бєсєдіна // Вісн. ХДАУ. Сер. „Економіка АПК і природокористування”. - Харків: ХДАУ, 2001. - № 9. - С. 25-27.

7. Бєсєдіна Г.Є. Аналіз стану охорони праці, протипожежних заходів та захисту навколишнього середовища в сільськогосподарських підприємствах / Г. Є. Бєсєдіна // Механізм господарювання і проблеми економічного росту в агропромисловому комплексі України: зб. наук. пр. ЛНАУ; за ред. В.Г. Ткаченко. - Луганськ: Элтон, 2002. - № 14(26). - С. 59-61.

8. Бєсєдіна Г.Є. Оцінка якісних показників трудової діяльності працівників сільського господарства / Г.Є. Бєсєдіна // Вісн. ХНАУ. Сер. „Економіка АПК і природокористування”. - Харків: ХНАУ, 2002. - №7. - С. 143-146.

9. Бєсєдіна Г.Є. Трудовий потенціал робітника - складова формування кадрового потенціалу підприємства / Г.Є. Бєсєдіна // Вісн. ХНАУ. Сер. „Економіка АПК і природокористування”. - Харків: ХНАУ, 2004. - № 7. - С. 233-237.

10. Бєсєдіна Г.Є. Мотивація праці в контексті інвестиційного розвитку АПК / Г.Є. Бєсєдіна // Вісн. ХНАУ. Сер. „Економіка АПК і природокористування” - Харків: ХНАУ, 2006. - № 1. - С. 40-45.

11. Бєсєдіна Г.Є. Організаційно-правові аспекти підвищення якості трудової діяльності / Г.Є. Бєсєдіна // Вісн. ХНАУ. Сер. „Економіка АПК і природокористування”. - Харків: ХНАУ, 2006. - № 11. - С. 38-42.

12. Бєсєдіна Г.Є. Якість використання основних макроекономічних факторів місце розташування сільськогосподарських підприємств Харківської області / Г.Є. Бєсєдіна // Вісн. ХНТУСГ. Сер. „Економічні науки”. - Харків: ХНТУСГ, 2007. - Вип. 63. - С. 141-143.

13. Бєсєдіна Г.Є. Оцінка рівня функціонування операційних систем у сільськогосподарських підприємствах / Г.Є. Бєсєдіна // Вісн. ХНАУ. Сер. „Економіка АПК і природокористування”. - Харків: ХНАУ, 2008. - № 9. - С. 177-182.

Праці в інших виданнях

14. Беседина Г.Е. О методах изучения деловых и личностных качеств работников и их совершенствование / Г.Е. Беседина // Анализ производственных возможностей и управления в агропромышленном комплексе: сб. науч. тр. ХГАУ. - Харьков: ХГАУ, 1995. - С. 68-72.

15. Беседина Г. Е. О понятиях „трудовые ресурсы”, „кадры”, „персонал” / Г.Е. Беседина // Проблеми реформування відносин власності та господарювання в агропромисловому комплексі: зб. наук. пр. ХДАУ. - Харків: ХДАУ, 1997. - С. 243-247.

16. Беседина Г.Е. Оценка качества трудовой жизни предприятия / Г.Е. Беседина // Город, регион, государство: проблемы распределения власти: материалы науч.-практ. конф., 20-23 мая 1997 г.: тез. докл. - Донецк, 1997. - С. 181.

17. Бєсєдіна Г.Є. Використання професіограми для вивчення основних властивостей керівників // Г.Є. Бєсєдіна // Управління трудовими ресурсами: проблеми і перспективи розвитку: матеріали міжнар. наук.-практ. конф.: тез. доп. - Хмельницький, 1997. - С. 513-514.

18. Беседина Г.Е. Экспертные экспресс-методы оценки и знаковое моделирование функционирования производственных и инфраструктурных систем / Н.А. Беседин, О.Н. Таран, Г.Е. Беседина // Проблеми стабілізації та економічного розвитку: матеріали міжнар. наук.-практ. конф., 21-22 квіт. 1998 р.: тез. доп. - Харків, 1998. - С. 127-130.

Особистий внесок - обґрунтування методів оцінки якості трудового життя працівників аграрного підприємства.

19. Бєсєдіна Г.Є. Особливості розвитку економіки господарств приміської зони в сучасних умовах / Г.Є. Бєсєдіна // Проблеми економіки агропромислового комплексу і формування його кадрового потенціалу: монографія. У 2 томах. - Т. 2 / за ред. П.Т. Саблука, В.Я. Амбросова, Г.Є. Мазнєва. - К.: Вид-во ІАЕ УААН, 2000. - С. 434-441.

20. Беседина Г.Е. Социально-этический портрет преподавателя по труду сельской школы / Г.Е. Беседина // Проблемы сельскохозяйственного производства на современном этапе и пути их решения: материалы VІІ междунар. науч.-практ. конф., 19-23 мая 2008 г.: тез. докл. - Белгород, 2008. - С. 367.

21. Бєсєдіна Г.Є. Соціально-економічні умови трудової діяльності сільськогосподарських підприємств Харківської області / Г.Є. Бєсєдіна // Економічні, екологічні та соціальні проблеми сталого розвитку аграрного сектора економіки: матеріали міжнар. наук. конф. студентів, аспірантів і молодих вчених, 1-3 жовт. 2008 р.: тез. доп. - Харків, 2008. - С. 11.

22. Бєсєдіна Г.Є. Шляхи усунення опору інноваціям у трудових колективах сільськогосподарських підприємств / Г.Є. Бєсєдіна // Економічна безпека держави: стан, проблеми, напрямки зміцнення: матеріали наук.-практ. конф., 10 жовт. 2008 р.: тез. доп. -Харків, 2008. - С.191-192.

23. Бєсєдіна Г.Є. Рівень мотиваційного забезпечення інноваційних процесів в сільськогосподарських підприємствах / Г.Є. Бєсєдіна // Макроекономічне регулювання інвестиційних процесів та впровадження стратегії інновативно-інноваційного розвитку в Україні: матеріали міжнар. наук.-практ. конф., 23-24 жовт. 2008 р.: тез. доп. - Київ, 2008. - С. 359-360.

24. Бєсєдіна Г.Є. Оцінка рівня функціонування операційних систем в сільськогосподарських підприємствах / Г.Є. Бєсєдіна // Актуальні проблеми розвитку обліку, аудиту, фінансів і менеджменту в агропромисловому виробництві України: матеріали міжнар. наук.-практ. конф., 20-21 листоп. 2008 р.: тез. доп. - Харків, 2008. - С. 26-28.

25. Бєсєдіна Г.Є. Механізм мотивації в управлінні персоналом сільськогосподарських підприємств / Г.П. Пасемко, Г.Є. Бєсєдіна // Проблеми підготовки фахівців-аграріїв в навчальних закладах вищої та професійної освіти: матеріали Всеукр. наук.-метод. конф., 24-25 лют. 2009 р.: тез. доп. - Кам'янець-Подільський, 2009. - С. 215-218.

Особистий внесок - узагальнення підходів щодо мотивації праці персоналу сільськогосподарських підприємств.

26. Бєсєдіна Г.Є. Запобігання банкрутству підприємства: оцінно-ситуаційний аналіз / Г.Є. Бєсєдіна // Шлях України до економічної безпеки: матеріали наук.-практ. конф., 11 квіт. 2009 р.: тез. доп. - Харків, 2009. - С. 164-166.

АНОТАЦІЯ

Бєсєдіна Г.Є. Якість управління персоналом сільськогосподарських підприємств. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності): Сумський національний аграрний університет. - Суми, 2009.

Дисертація містить теоретико-методологічне обґрунтування підходів щодо поліпшення якості управління персоналом сільськогосподарських підприємств.

Розкривається роль управління персоналом у сучасних умовах як системоутворюючого чинника, опрацьовано механізм мотивації персоналу та уточнено змістовну характеристику категорії „персонал сільськогосподарського підприємства“.

Удосконалено методичні підходи щодо оцінки якості управління персоналом на підставі використання оцінно-ситуаційного аналізу. Обґрунтовано доцільність застосування аксіологічно-цільового підходу при доборі керівних кадрів. Розроблено пропозиції щодо надання процесу управління соціальної спрямованості та підвищення професійного рівня працівників.

Ключові слова: управління, персонал, якість, мотивація, соціалізація, аксіологічно-цільовий підхід, ефективність, інноваційний розвиток.

АННОТАЦИЯ

Беседина Г. Е. Качество управления персоналом сельскохозяйственных предприятий. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 - экономика и управление предприятиями (по видам экономической деятельности): Сумской национальный аграрный университет. - Сумы, 2009.

Диссертация содержит теоретико-методологическое обоснование подходов к улучшению качества управления персоналом сельскохозяйственных предприятий. Уточняется сущностная характеристика понятия „персонал сельскохозяйственного предприятия“, которое трактуется как совокупность руководящих кадров, специалистов, технических работников и исполнителей, чья деятельность должна быть подчинена единой цели, но с помощью различных мотиваций.

Под качеством управления персоналом следует понимать создание такого уровня взаимосвязи физических, интеллектуальных и творческих способностей работников, которые позволяют получить полезный результат от их использования для удовлетворения их материальных, социальных и духовных потребностей.

Обосновывается роль управления персоналом в современных условиях как системообразующего фактора, действие которого обуславливает степень эффективности функционирования предприятия и его инновационное развитие.

С целью вовлечения персонала в процесс управления предложена модель механизма мотивации к труду, принципиальной особенностью которой является учет интересов различных групп персонала и собственников предприятия.

Изучение управленческого опыта зарубежных компаний подтверждает вывод о том, что стержнем новой философии управления должно стать не только мотивирование персонала, но и обеспечение его участия в управлении производством путем налаживания системы оплаты труда, которая базируется на участии работников в прибыли предприятия или распределении доходов, и предусматривает оплату за счет прибыли работы менеджеров; разовые премиальные выплаты по итогам года в зависимости от полученной предприятием прибыли.

Анализ сложившейся системы управления персоналом сельскохозяйственных предприятий свидетельствует о наличии достаточно тесной связи между эффективностью сельскохозяйственного производства и качественным состоянием персонала предприятия, что свидетельствует о необходимости улучшения как управленческого процесса так и о повышении профессионального уровня работников. Для более объективного анализа состояния управленческой деятельности в работе предложены методические подходы к оценке качества управления персоналом на основе использования оценочно-ситуационного анализа. Предложенная методика экспертной оценки качества управления позволяет детализировать анализ и на его основании выявлять наиболее проблемные моменты процесса принятия управленческих решений.

В диссертации обосновывается, что обеспечение дальнейших качественных изменений процесса управления персоналом сельскохозяйственных предприятий возможно лишь при соблюдении аксиологическо-целевого подхода к подбору кадров. Аксиологическо-целевая направленность управления обеспечивает, с одной стороны, достижение целей предприятия, а с другой - соотносится с ценностными ориентирами работников.

Для оценки готовности руководителей сельскохозяйственных предприятий работать в рыночных условиях применяя оценочно-ситуационный подход, было выявлено, что наиболее уязвимым местом в работе руководителей исследуемых предприятий является неадекватное реагирование на изменения факторов внешней среды и оценку их работы коллективом.

Научно-технические и социальные изменения, которые происходят в обществе, позволяют реализовать новые принципы организации деятельности трудовых коллективов. Одним из таких определяющих принципов является социализация процесса управления, сущность которой заключается в использовании социального потенциала предприятия для обеспечения его инновационного развития.

Социальная справедливость является одним из мощных стимулов к высокоэффективному труду. Реализация этого принципа допускает, что отношения между руководителями предприятий и работниками формируются на основе взаимной ответственности и совместного участия в управлении хозяйственной деятельностью.

В работе обосновывается, что повышение профессионального уровня персонала можно достичь за счет: активного использования мотивационного механизма; обучения на протяжении периода трудовой деятельности; сотрудничества с научными учреждениями; обеспечения возможности карьерного роста.

Ключевые слова: управление, персонал, качество, мотивация, социализация, аксиологично-целевой подход, эффективность, инновационное развитие.

SUMMARY

Besedina G.Ye. Quality of management of agricultural enterprises a personnel. - Manuscript.

Thesis for the Candidate of Science Degree in Economics in speciality 08.00.04. - Economics and Management of Enterprises (according to the types of economic activity). - Symu National Agrarian University. - Symu, 2009.

Dissertation contains theoretical and methodological grounds of approaches that deal with the improvement of quality of management of agricultural enterprises personnel.

The role of management of personnel was exposed in opens up in modern terms as a systematizing factor, the mechanism of personnel motivation was deafened and content description of category „agricultural enterprise personnel“ was specified.

Methodical approaches to the estimation of management of personnel quality on the base of the use of evaluation-situational analysis were improved.

Application of axiological-purpose approach for decision makers selection was proved. Propositions as to directing the process of management to social orientation and increase of professional level of personnel were worked out.

Key words: management, personnel, quality, motivation, socialization, axiological - purpose a special approach, efficiency, innovative development.

Размещено на Allbest.ru