Управління формуванням бачення продукту проекту девелопменту на фазі проектування

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БУДІВНИЦТВА І АРХІТЕКТУРИ

05.13.22 - Управління проектами та програмами

УДК 005.8:005.41

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук

УПРАВЛІННЯ ФОРМУВАННЯМ БАЧЕННЯ ПРОДУКТУ ПРОЕКТУ ДЕВЕЛОПМЕНТУ НА ФАЗІ ПРОЕКТУВАННЯ

Шарова Олена

Степанівна

Київ - 2009

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник:

доктор технічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України Рач Валентин Анатолійович, Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри управління проектами та прикладної статистики (м. Луганськ)

Офіційні опоненти:

доктор технічних наук, професор Білоконь Анатолій Іванович, Придніпровська державна академія будівництва та архітектури, декан будівельного факультету, Міністерство освіти і науки України (м. Дніпропетровськ) кандидат технічних наук, доцент Морозов Віктор Володимирович, ВНЗ «Університет економіки та права «КРОК», завідувач кафедри технологій управління (м .Київ)

Захист відбудеться 23 квітня 2009 р. о ___ год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.056.01 у Київському національному університеті будівництва і архітектури за адресою: 03680, м. Київ, Повітрофлотський проспект, 31.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного університету будівництва і архітектури за адресою: 03680, м. Київ, Повітрофлотський проспект, 31.

Автореферат розісланий 22.03.2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, доктор технічних наук, професор С.В. Цюцюра

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Сьогодні в Україні ринок нерухомості характеризується переходом від етапу зародження до етапу системного функціонування. За таких умов особливого значення набувають проекти розвитку нерухомості, кількість яких різко зросла за останні п'ятнадцять років. Політикоправова нестабільність в країні та світова фінансова криза негативно впливають на процеси реалізації проектів девелопменту, підвищують невизначеність не тільки стану зовнішнього середовища, але й показників майбутніх продуктів проектів. Одним із засобів зниження невизначеності є формування бачення (ФБ) продукту проекту девелопменту (ППД), самого проекту та його результату.

Вивченням проблем ФБ проекту в науці управління проектами та програмами активно почали займатися тільки на початку ХХІ сторіччя. На сьогодні існує невелика кількість праць із цих питань. Задачі управління баченням продукту проекту розроблені значно меншою мірою. При цьому отримані наукові результати випливають з постановки задач у загальному вигляді без урахування галузевих особливостей проектів. А питання наукового дослідження ФБ ППД протягом життєвого циклу практично не розглядались.

У зв'язку з цим важливим і своєчасним є продовження досліджень із теоретичного обґрунтування й розробки комплексу практичних інструментів, які пов'язані з ФБ ППД та самого проекту. Актуальність даного завдання й обумовила вибір теми дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана відповідно до перспективного плану науководослідних робіт кафедри управління проектами та прикладної статистики Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля (м. Луганськ) на 20052010 роки. Окремі питання розглядались відповідно до теми «Методологічні основи управління функціонуванням та розвитком суб`єктів господарської діяльності в епоху економіки знань» (номер державної реєстрації 0106U00093, 20052008рр.), у межах якої були проведені уточнення понятійного апарату області знань управління проектами девелопменту та інвестиційно-будівельними проектами, продуктами і результатами цих типів проектів. Крім того, розробка основних підходів та концептуальних положень у договори надання послуг між учасниками проекту з урахуванням їх цілей на стадії ФБ ППД фази проектування була здійснена у рамках господарчої договірної науково-дослідної роботи «Розробка системної моделі діяльності учасників проекту на фазі формалізації ППД» (номер державної реєстрації 0107U012448, 20072008 рр.).

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є розробка та реалізація моделей управління ФБ ППД.

Для досягнення поставленої мети в роботі потрібно вирішити такі наукові та практичні завдання:

- розкрити сутність управління проектами девелопменту та дослідити відповідну термінологічну базу;

- сформулювати теоретичні положення управління ФБ ППД та визначити умови їх застосування;

- формалізувати оцінку успішності закінчення процесу ФБ ППД;

- розробити інструментарій ФБ ППД у вигляді системи підтримки прийняття рішень;

- упровадити в практику діяльності підприємств систему підтримки прийняття рішень ФБ ППД.

Об'єктом дослідження є процеси управління інтеграцією проектів девелопменту.

Предметом дослідження є процес управління баченням конфігурації продукту проекту девелопменту на фазі проектування.

Методи дослідження. Методологічною основою роботи є загальнонаукові принципи проведення досліджень, фундаментальні положення системного підходу, теоретичні та методичні основи управління проектами. Теоретичну основу роботи склали наукові праці провідних вітчизняних та зарубіжних вчених у галузі управління проектами.

У дисертаційній роботі використано методи системного аналізу (при розробці системної моделі продукту проекту девелопменту і моделюванні процесу уточнення конфігурації продукту проекту девелопменту); методи аналізу і синтезу (для виявлення проблемних аспектів управління проектами девелопменту); метод системних тріад дефініцій (при аналізі визначень ПД та інвестиційно-будівельного проекту); метод графічного моделювання (при розробці спіральної моделі стадії формування бачення ППД фази проектування); метод декомпозиції (при визначенні необхідності використання двох WBS-структур - управлінської та технологічної); метод багатокритеріального вибору (при розробці критерію закінчення стадії формування бачення ППД фази проектування).

Наукова новизна одержаних результатів. Основний науковий результат дисертації полягає в розвитку теорії життєвих циклів та управління конфігурацією продукту для проектів девелопменту шляхом розробки теоретичних положень і моделей управління виділеною стадією формування бачення продукту таких проектів.

Наукова новизна найбільш суттєвих результатів дослідження полягає у наступному:

Вперше:

- запропоновано спіральну модель стадії формування бачення продукту проектів девелопменту на фазі проектування, що дає можливість уточнити конфігурацію продукту проекту;

- розроблено функціональну модель стадії формування бачення продукту проекту девелопменту, яка дозволяє визначити відповідальність учасників проекту за отримані результати пакетів робіт із урахуванням їх циклічного виконання для досягнення узгодженої конфігурації продукту;

- побудовано системну модель продукту проекту девелопменту, яка поєднує існуючі представлення об'єкту нерухомості в аспектах фізичних та економічних характеристик, правових і соціальних відносин, що дозволило дослідити взаємозв'язки показників ефективності та успіху проекту з урахуванням ринкових, законодавчих й нормативних обмежень.

Удосконалено математичну модель функції корисності з урахуванням міри несхильності особи, яка приймає рішення, до ризику за грошовим параметром та часом шляхом введення елементів конфігурації продукту проекту девелопменту, що дозволило описати критерій закінчення стадії формування бачення продукту з позицій прийнятності (неприйнятності) особою, яка приймає рішення, конкретної конфігурації ППД, отриманої на черговому кроці її уточнення.

Одержала подальший розвиток термінологія, пов'язана з управлінням проектами розвитку нерухомості, шляхом уточнення суттєвих ознак понять «проект девелопменту», «інвестиційно-будівельний проект», «продукт проекту девелопменту», «продукт інвестиційно-будівельного проекту», «результат проекту девелопменту», «результат інвестиційно-будівельного проекту». Це дозволило забезпечити єдине тлумачення і розуміння сутності вказаних типів проектів, їх продуктів та результатів.

Практичне значення одержаних результатів. Запропоновані моделі й отримані результати дослідження постали базою для розробки інструментарію формування бачення продукту проекту девелопменту на фазі проектування.

До числа результатів, що мають найбільше практичне значення, належать:

- система підтримки прийняття рішень про найбільш прийнятну для особи, що приймає рішення конфігурацію продукту проекту девелопменту у вигляді комп'ютерної програми „SpecConf”;

- стандарт підприємства для девелоперських компаній щодо методики управління процесами на стадії ФБ ППД фази проектування.

Результати дослідження впроваджені в діяльність підприємств України та навчальних закладів, що підтверджується відповідними актами: ТОВ «Слав-Інвест» (акт впровадження від 17.11.2008 р.); ТОВ «Целіна» (акт впровадження від 18.11.2008 р.); «Міжнародний інститут бізнесу», програма „Центр девелопменту” (акт впровадження від 12.12.2008 р.); ЗАТ «Київський інститут інвестиційного менеджменту» (акт впровадження від 10.12.2008 р.)

Особистий внесок здобувача. Наукові положення, розробки та висновки дисертаційної роботи є результатом самостійно проведеного автором дослідження в області управління проектами девелопменту на фазі проектування.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертаційної роботи, висновки і пропозиції доповідалися, обговорювалися й отримали схвалення на міжнародному симпозіумі «Управління проектами: Бізнес. Ідеї. Практика» (м. СанктПетербург, 2005 р.); III міжнародній науково-практичній конференції «Управління проектами у розвитку суспільства. Тема: Управління проектами в умовах глобалізації знань» (м. Київ, 2006 р.); IV міжнародній науково-практичній конференції «Управління проектами у розвитку суспільства. Тема: Управління програмами організаційного розвитку в конкурентному середовищі» (м. Київ, 2007 р.); науковій конференції професорсько-викладацького складу і наукових співробітників «Університетська наука 2008», підсекція «Управління проектами та прикладна статистика» (м. Луганськ, 2008 р.); V міжнародній науково-практичній конференції «Управління проектами у розвитку суспільства. Тема: Професійне управління проектами - шлях до збільшення активів організацій» (м. Київ, 2008 р.); форумі по проектному менеджменту в Україні «Майстерність управління ризиками в проекті» (м. Київ, 2008 р.).

Публікації. Основні результати дослідження викладено у 5 публікаціях, із яких 5 опубліковані у фаховому виданні, що входить до переліку, затвердженому ВАК України [15]. З усього переліку публікацій 3 роботи опубліковано одноосібно [35].

Структура й обсяг роботи. Дисертація викладена на 175 сторінках. Складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, викладених на 130 сторінках основного тексту. Матеріали дисертації містять 11 таблиць і 29 рисунків. Список використаних літературних джерел із 115 найменувань уміщено на 12 сторінках, 6 додатків - на 33 сторінках.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У дисертаційній роботі на основі проведених автором досліджень захищаються такі основні положення.

У першому розділі здійснено аналіз стану наукових проблем, пов'язаних із темою дослідження.

Аналіз сучасного стану ринку нерухомості України дозволив виділити дві групи проблем. Перша пов'язана з відсутністю достатньої теоретичної бази управління проектами розвитку нерухомості, друга зі станом зовнішнього середовища, викликаного кризовими явищами, що призводять до збільшення невизначеності як продуктів проектів, так і самих проектів і їх результатів.

Показано, що в таких умовах необхідна розробка нових науково-обґрунтованих підходів до управління проектами розвитку нерухомості, які б ураховували особливості поведінки інвесторів (їх ризикованість, коливання при прийнятті рішень тощо) та зниження невизначеності конфігурації продуктів проектів у процесі їх реалізації. Доведена доцільність застосування моделей формування бачення для зниження невизначеності конфігурації ППД. Встановлено, що найбільш ефективно невизначеність знижувати на початку фази проектування.

Виявлена відсутність єдиного категорійного апарату, пов'язаного з управлінням проектами розвитку нерухомості, і як результат відсутність єдиного тлумачення понять учасниками таких проектів. На основі аналізу відмітних ознак визначень, які містяться в нормативно-правових документах і наукових джерелах, запропоновано визначення таких основних понять.

Проект девелопменту - це розвиток земельної ділянки в умовах невизначеності та ризику шляхом створення об`єкта нерухомості через реалізацію інвестиційно-будівельного проекту та забезпечення комерційного, економічного, бюджетного та соціального ефектів як результату використання об`єкта нерухомості.

Інвестиційно-будівельним проектом є відокремлені часовими рамками інвестиційні заходи по виконанню технологічної послідовності робіт для створення в межах заданих термінів та бюджетних обмежень нового унікального об'єкта нерухомості, наявність та використання якого необхідні для досягнення мети інвестування.

Під продуктом інвестиційно-будівельного проекту розуміється матеріальне втілення концепції та проектно-кошторисної документації за допомогою використання інвестиційних коштів, які вкладаються в об'єкт нерухомості. У свою чергу, результат інвестиційно-будівельного проекту це можливість технічної експлуатації продукту інвестиційно-будівельного проекту.

Продуктом проекту девелопменту є фактичне використання результату інвестиційно-будівельного проекту згідно з девелоперською концепцією, а під результатом проекту девелопменту будемо розуміти задоволення від отримання продукту проекту девелопменту та отримання запланованого ефекту (комерційного, економічного, бюджетного, соціального) на стадії експлуатації.

Формування бачення продукту проекту девелопменту на фазі проектування - це породження закінченої проектної конфігурації продукту проекту девелопменту, який подумки представлений зацікавленими сторонами проекту завдяки їх здатності творчо мислити.

Управління формуванням бачення продукту проекту девелопменту на фазі проектування - це цілеспрямований вплив, який полягає в плануванні, виконанні та контролі виконання дій, що забезпечують отримання закінченого образу продукту проекту девелопменту на фазі проектування, рівень невизначеності якого є прийнятним для особи, що приймає рішення (ОПР).

Порівняння наведених визначень свідчить про те, що інвестиційно-будівельний проект є підпроектом проекту девелопменту.

За результатами розділу конкретизовані завдання подальших етапів дослідження.

У другому розділі запропоновано системну модель продукту проекту девелопменту з метою визначення конфігурації ППД, наведено визначення стадії ФБ ППД фази проектування, запропоновано спіральну модель стадії ФБ ППД фази проектування, описано умови початку та закінчення стадії ФБ ППД, розроблено функціональну модель для опису процесів, які виконуються на стадії ФБ ППД фази проектування.

Шляхом поєднання на основі системної моделі існуючих представлень об'єкту нерухомості як фізичного та економічного об'єктів, об'єктів правових та соціальних відносин розроблено системну модель ППД (рис.1). Показано, що взаємозалежність зміни фізичних, економічних, правових та соціальних характеристик ППД потребує системного управління змінами у конфігурації ППД на протязі ЖЦ ПД.

Виявлено, що найбільша невизначеність ОПР стосовно конфігурації ППД існує на початку фази проектування. Це обумовило доцільність виділення окремої стадії ФБ ППД на початку цієї фази. Метою запропонованої стадії є визначення остаточної конфігурації ППД.



Рис. 1. Системна модель продукту проекту девелопменту

Встановлено, що введена стадія ФБ ППД характеризується початком, відокремленістю за часом, визначеністю задач, закінченням та наявністю результату.

Доведено, що процес визначення остаточної конфігурації ППД відбувається шляхом послідовного уточнення його характеристик. На цій основі запропоновано використовувати спіральну модель життєвого циклу, в якій формалізовано результати етапів стадії ФБ ППД (рис.2). Це дозволило визначити сутність стадії ФБ ППД. Під стадією ФБ ППД запропоновано розуміти стадію, на якій знижується ступінь невизначеності ОПР щодо показників ефективності проекту шляхом ітеративного уточнення конфігурації ППД у межах законодавчо визначених обмежень, вимог ОПР та ринку, впливу оточення.

На основі аналізу моделі показано наявність трьох послідовних процесів по уточненню характеристик ППД, які циклічно повторюються і мають певні проміжні результати. Радіальна координата () моделі відображає зростання вартості виконання робіт на поточний момент, яка обчислюється накопичувальним підсумком, кутова координата () прогрес по кожній ітерації. Доведено, що процес ФБ ППД триває до моменту узгодження ОПР остаточної конфігурації ППД. На цій основі виділено типові пакети робіт стадії ФБ ППД, які представлено ієрархічною структурою робіт та матрицею відповідальності учасників ПД.

Рис. 2. Спіральна модель стадії формування бачення продукту проекту девелопменту фази проектування

Маючи на меті визначення відповідальності окремих учасників ПД за отримані результати пакетів робіт, розроблено функціональну модель стадії ФБ ППД, яка відображає структуру стадії, функції учасників, керуючі впливи у вигляді потоків інформації, а також вхідні та вихідні потоки, які пов'язують між собою окремі структурні елементи стадії (рис.3).

Показано, що відповідальність кожного з учасників закінчується тільки після отримання остаточної конфігурації ППД, яка задовольняє очікуванням замовника. Відсутність такого результату приводить до появи додаткових керуючих впливів у вигляді невідповідності маркетинговій концепції та проектному рішенню (штрих-пунктирні лінії на рис.3). Це викликає циклічність виконання пакетів робіт відповідними учасниками ПД.



Рис. 3

А - архітектор, ТК - технолог-консультант, М - маркетолог, Д - девелопер,

БП - бізнес-планувальник, ОПР - особа, що приймає рішення

Розроблені моделі складають теоретичну основу для розробки підходів до управління діяльністю на стадії ФБ ППД.

У третьому розділі розроблено системну модель стадії ФБ ППД, запропоновано концептуальну модель ППД, сформульовано та досліджено критерій закінчення стадії ФБ ППД фази проектування на основі положень теорії корисності та розроблені положення його використання.

На основі запропонованої системної моделі ППД та аналізу наведеного вище визначення стадії ФБ ППД розроблено системну модель стадії ФБ ППД (рис.4). Показано, що конфігурація ППД складається з параметрів трьох базових елементів моделі. Такими параметрами є:

- для фізичних характеристик ППД: G частка комерційних площ та сума комерційних площ об`єкту усіх типів (si - площа i-го типу, n - кількість типів);

- для вимог ОПР щодо показників ефективності ПД: q очікувана ОПР внутрішня норма доходності ПД і T - очікуваний ОПР термін окупності ПД;

- для ринкових обмежень: вартість оренди (або продажу) комерційних площ об`єкту (ai - ціна оренди (або продажу) 1 м2 комерційної площі.

Крім того, для всіх елементів моделі визначено множини допущень та обмежень про технічні й економічні характеристики ППД і множину ризиків проекту , які також входять до конфігурації ППД.

На підставі аналізу моделі показано, що найбільшого впливу від зміни параметрів інших елементів зазнає елемент системи - фізичні характеристики ППД. Крім того, встановлено, що концептуальну модель ППД можна описати сукупністю його основних характеристик:

Показано, що прийняття ОПР рішень щодо прийнятності конфігурації ППД доцільно здійснювати із застосуванням функції корисності, яка повинна відображати міру задоволеності ОПР від споживання ППД. Із урахуванням принципу раціональної поведінки учасників на ринку нерухомості (принцип максимізації корисності або максимізації задоволення потреб) запропоновано використати функцію корисності, аргументами якої є параметри концептуальної моделі ППД, і яку необхідно максимізувати ().

Множину допустимих рішень цієї оптимізаційної задачі складають технічно можливі рішення, що генеруються в процесі уточнення конфігурації ППД. Виявлено, що принцип максимізації суб'єктивно може використовуватись ОПР для прийняття остаточного рішення, а підтримка прийняття цього рішення передбачає надання йому консолідованої (у формі значень функції корисності) інформації про прийнятність (неприйнятність) усіх варіантів уточнення конфігурації ППД.

На основі аналізу концептуальної моделі ППД показано доцільність використання лише двох основних її елементів: грошового та часового ризиків, через які узагальнюється вплив усіх інших елементів моделі. Розглянуто функцію корисності з грошовим та часовим аргументами, яка враховує суб`єктивне відношення ОПР до ризику:

,

де x - грошовий параметр (найчастіше IRR - внутрішня норма доходності), який змінюється в межах , t - часовий параметр, який змінюється в межах .

Суб'єктивне відношення ОПР до ризику враховано використанням функції корисності, яка враховує постійні міри несхильності ОПР до ризику щодо грошей (k) і щодо часу (g) у вигляді:

,

де , множина припустимих грошових результатів (a<b), - множина припустимих значень часу, міра несхильності до ризику щодо грошового параметру, - міра несхильності до ризику щодо часу.

Доведено, що критерій закінчення стадії ФБ ППД повинен відслідковувати знаходження таких параметрів (x,t) ПД, при яких значення його функції корисності краще від значення в бажаній точці u(xс,tc) або поступається йому в межах припустимого відхилення , де xc - очікувана ОПР внутрішня норма доходності ПД, та tc термін окупності.

Запропоновано критерій закінчення стадії ФБ ППД фази проектування представляти у вигляді:



У роботі виконано розрахунки та отримано сукупності множин пар значень (x,t), які відповідають критерію, для різних комбінацій схильності ОПР до ризику щодо грошового параметру та часу (табл.1); докладно розглянуто практичне застосування критерію закінчення стадії ФБ ППД фази проектування для ОПР, схильної до ризику стосовно грошового параметру та часу, що є типовим для учасників ринку нерухомості в Україні в останні роки ().проект девелопмент рішення корисність

Шляхом побудови лінії байдужості значень для функції корисності визначено множину прийнятних для ОПР значень, які відповідають отриманим на черговому кроці уточнення конфігураціям ППД, та розроблено рекомендації для ОПР. Запропоновано графічну інтерпретацію критерію закінчення ФБ ППД у вигляді сукупності зон, межі яких утворені лінією байдужості та прямими, проведеними через точку з координатами, що відповідають очікуваній ОПР конфігурації ППД (рис. 5).

Таблиця 1 Множина пар значень (x,t), які відповідають критерію закінчення стадії ФБ ППД

		ОПР схильна до ризику щодо грошового параметру ()	ОПР несхильна до ризику щодо грошового параметру ()
ОПР схильна до ризику щодо часу
ОПР несхильна до ризику щодо часу

У табл.1 використано такі константи:

;;

.

Рис. 4. Графічна інтерпретація критерію закінчення стадії ФБ ППД

Запропоновано для графічної інтерпретації критерію закінчення стадії ФБ ППД використовувати наступні положення:

1. Кожній ітерації уточнення конфігурації ППД відповідає точка на площині, абсцису якої визначає внутрішня норма доходності, а ординату термін окупності проекту.

2. На множині визначення функції корисності можна проводити лінії рівня з однаковим значенням функції корисності в усіх її точках; крива, яка проходить через очікувані ОПР показники ефективності ПД, є лінією байдужості, вздовж якої значення функції корисності набуває мінімального прийнятного для ОПР значення;

3. На частині множини, яка знаходиться вище і ліворуч від лінії байдужості (біла зона) знаходиться частина множини визначення функції корисності, значення якої є неприйнятними (недостатніми) для ОПР; якщо на певних ітераціях характеристикам ППД відповідають точки в цій частині множини визначення, то такі варіанти є неприйнятними;

4. Множину визначення функції корисності з прийнятними для ОПР її значеннями складається з чотирьох зон (сірі зони). Зона 0 окіл точки з бажаними для ОПР співвідношеннями внутрішньої норми доходності та терміну окупності ПД, який визначається колом з центром у цій точці та радіусом, що відповідає мінімальній відстані цієї точки до лінії байдужості. Зона І в якій внутрішня норма доходності та термін окупності ПД більші порівняно з бажаними для ОПР. Зона ІІ в якій внутрішня норма доходності більша, а термін окупності ПД менший порівняно з бажаними для ОПР. Зона ІІІ в якій внутрішня норма доходності та термін окупності проекту менші порівняно з бажаними для ОПР.

5. При порівнянні конфігурацій ППД на чергових кроках уточнення слід керуватись двома чинниками в лексикографічному порядку: об'єктивним (значення функції корисності) та суб'єктивним (близькість до точки з очікуваними ОПР значеннями внутрішньої норми доходності та терміну окупності ПД); якщо значення функції корисності для різних кроків різняться в межах припустимого відхилення , то можна вважати відповідні конфігурації ППД практично рівноцінними.

На основі аналізу графічної інтерпретації отриманих результатів моделювання лінії байдужості для функції корисності при різній несхильності ОПР до ризику за часовим та грошовим параметрами (рис.6) встановлено, що зміна міри несхильності ОПР до грошового ризику практично не впливає на лінію байдужості значень функції корисності. Проте зменшення міри несхильності ОПР до часового ризику () суттєво впливає на характер лінії байдужості, що приводить до збільшення зони І при одночасному зменшенні зони ІІІ. Показано, що ця тенденція спостерігається для всіх можливих комбінацій показників IRRi і ti в інтервалах [0,05;0,3] та [0;8] відповідно, які є найбільш типовими для сучасних проектів девелопменту.

У четвертому розділі описано програмне рішення для практичного використання критерію закінчення стадії ФБ ППД на фазі проектування „Система підтримки прийняття рішень «SpecConf», а також стандарт підприємства для девелоперських компаній щодо методики управління процесами на стадії ФБ ППД фази проектування.

Програмний засіб дозволяє спростити процес прийняття рішення ОПР із урахуванням її відношення до ризику за грошовим параметром та часом при отриманні проміжних конфігурацій ППД. Робота з програмою дозволяє сформувати базу даних про проект девелопменту; зафіксувати показники, які відображають очікувану ОПР конфігурацію ППД та проміжні конфігурації ППД; побудувати лінію байдужості значень функції корисності з притаманними для конкретної ОПР мірами несхильності за грошовим параметром та часом; відобразити на множині значень точки, координати яких відповідають конфігураціям ППД; отримати рекомендації щодо кожної конфігурації ППД.

Робоче вікно комп'ютерної програми (рис.7) відображає інформацію про вихідні дані проекту, які закладено у розрахунок для побудови лінії байдужості, забезпечує візуалізацію побудованої для ОПР множини визначення функції корисності з прийнятними для ОПР значеннями та відображає точки, які відповідають отриманим конфігураціям ППД. У результаті використання системи «SpecConf» ОПР отримує рекомендації стосовно кожної конфігурації ППД, якій відповідає точка, розташована на множині визначення значень функції корисності.

Результативність та ефективність роботи комп'ютерної програми з врахуванням побажань користувачів досліджувалась під час її впровадження в процесі використання в реальних проектах ТОВ «Слав-Інвест» (м. Київ).

Міра несхильності ОПР до грошового ризику	Міра несхильності ОПР до часового ризику
	g=-0,1	g=-0,5	g=-1
k=-0,1
k=-0,5
k=-1



Рис. 7. Робоче вікно програмного продукту «SpecConf»

Стандарт підприємства для девелоперських компаній містить принципи та визначає склад, послідовність та результати виконання робіт учасниками під час стадії формування бачення продукту з метою успішного управління ПД на фазі проектування. Даний стандарт використовувався у поточній роботі ТОВ «Целіна» (м. Київ).

ВИСНОВКИ

У дисертації вирішено актуальне наукове завдання, яке полягає у теоретичному обґрунтуванні та розробці практичних інструментів, пов'язаних з формуванням бачення ППД та самого проекту на фазі проектування. Його вирішення дозволило врахувати динамічні зміни, які відбуваються із конфігурацією продукту ППД під час стадії ФБ ППД на фазі проектування.

Узагальнення одержаних у ході проведеного дослідження результатів, досягнута мета та вирішені завдання дають можливість зробити такі основні висновки та пропозиції:

1. Відсутність систематизації норм законодавства у будівельній сфері України призводить до неоднозначного тлумачення його норм. Наслідком необґрунтованого змішаного уживання понять «проект девелопменту» та «інвестиційно-будівельний проект» через брак розуміння сутності продуктів та результатів цих проектів є складність управління указаними типами проектів. Аналіз уточнених та введених визначень термінів категоріального апарату проектів девелопменту нерухомості показав, що інвестиційно-будівельний проект є підпроектом проекту девелопменту.

2. Розроблено системну модель продукту проекту девелопменту, яка поєднує існуючі властивості об'єкту нерухомості в аспектах фізичних та економічних характеристик, правових і соціальних відносин.

3. Існуючі моделі життєвих циклів проектів девелопменту та інвестиційно-будівельних проектів у сучасних ринкових умовах та в умовах невизначеності не задовольняють потреби ОПР у впевненості щодо бачення ППД, і як наслідок, в отриманні якомога раніше очікуваної конфігурації ППД. Виділення в життєвому циклі проектів девелопменту стадії формування бачення продукту на фазі проектування дозволило поглибити теорію їх життєвого циклу та розробити моделі для уточнення конфігурації продукту проекту девелопменту в рамках єдиного методологічного підходу.

4. Дослідження процесу управління стадії формування бачення продукту проекту девелопменту фази проектування дало можливість визначити спіральну модель її виконання шляхом введення результатів етапів робіт, що дозволило визначити перелік та взаємозв'язок пакетів робіт цієї стадії з урахуванням їх циклічності до моменту досягнення ОПР очікуваної конфігурації ППД.

5. Розроблена функціональна модель стадії ФБ ППД враховує циклічний процес отримання узгодженої ОПР очікуваної конфігурації ППД. Результат застосування функціональної моделі полягає у визначенні відповідальності кожного з учасників проекту за отримані проміжні і остаточні результати виконання робіт в процесі уточнення конфігурації ППД, що надало можливість розробити рекомендації до укладання контрактів з виконавцями з урахуванням інтересів сторін.

6. Шляхом поєднання існуючих представлень об`єкту нерухомості (фізичний, економічний об'єкт, об`єкт правових відносин, об`єкт соціальних відносин) розроблено системну модель стадії ФБППД фази проектування, що дало можливість виявити наявність взаємозв'язку елементів моделі, сформувати системне уявлення про конфігурацію ППД та визначити концептуальну модель продукту проекту девелопменту.

7. Використовуючи теорію корисності, положення якої дають можливість врахувати різне ставлення ОПР до ризику, розроблено критерій закінчення стадії ФБ ППД на фазі проектування. Використання отриманого критерію дає змогу ОПР прийняти рішення про отримання очікуваної конфігурації ППД.

8. Природна складність, пов'язана з процесом прийняття ОПР рішення, зокрема, щодо отримання підсумкової конфігурації продукту проекту девелопменту, спричинила потребу в наявності інструментарію, який дозволив би візуалізувати підсумкову інформацію при прийнятті ОПР рішення. Для вирішення цього завдання розроблено та впроваджено на практиці систему підтримки прийняття рішень у вигляді комп'ютерної програми, яка дозволяє під час фази проектування ПД будувати лінію байдужості значень функції корисності для ОПР, схильної до ризику за грошовим параметром та часом, із метою визначення множини прийнятних для ОПР значень, які набуває конфігурація ППД рід час формування його бачення, та отримати відповідні рекомендації.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у фахових виданнях, які входять до переліку, затвердженому ВАК України:

Рач В.А. Категорійний апарат проекту девелопменту нерухомості / В.А. Рач, О.С. Шарова // Управління проектами та розвиток виробництва. - 2008. - N 2 (26). - С. 40 - 50.

Особистий внесок здобувача: запропоновано уточнення визначення інвестиційно-будівельного проекту та введено визначення проекту девелопменту, продукту та результату кожного з типів проектів, формування бачення продукту проекту девелопменту.

Рач В.А. Критерії визначення появи фази формалізації продукту проекту в проектах розвитку нерухомості / В.А. Рач, О.С. Шарова // Управління проектами та розвиток виробництва. - 2006. - N 3 (19). - С. 114 - 123.

Особистий внесок здобувача: запропоновано спіральну модель стадії формування бачення продукту проекту девелопменту.

Шарова О.С. Системна модель управління фазою формалізації продукту проекту / О.С. Шарова // Управління проектами та розвиток виробництва. - 2007. -N 2 (22). - С. 168 - 172.

Шарова О.С. Критерій закінчення фази формалізації продукту проекту девелопменту / О.С. Шарова // Управління проектами та розвиток виробництва. - 2007. - N 4 (24). - С. 93 - 101.

Шарова О.С. Система моделей та критерій закінчення стадії формування бачення продукту проекту девелопменту фази проектування / О.С. Шарова // Управління проектами та розвиток виробництва. - 2008. - N 3 (27). - С. 10 - 27.

Друковані праці наукових конференцій

Рач Д.В. Классификация типов работ в проекте / Д.В. Рач, О.С. Шарова // Управління проектами в умовах глобалізації знань: міжнар. наук.-практ. конф., 25 -27 тр. 2006 р.: тези доп. К.,2006. С.119 121.

Особистий внесок здобувача: запропоновано використання двох WBS - структур проекту при управлінні проектом. Перша структура відображає управлінську компоненту проекту, друга - технологію виробництва продукту проекту. Обидві ієрархічні структури робіт повинні мати стільки рівнів деталізації, нижче яких виникає потреба у спеціальних знаннях для забезпечення якості як управління проектом, так і забезпечення якості продукту проекту.

Шарова О.С. Особливості появи та завершення фази формалізації продукту проекту при управлінні проектами розвитку нерухомості / О.С. Шарова // Управління програмами організаційного розвитку суспільства: міжнар. наук.-практ. конф., 24 - 25 тр. 2007 р.: тези доп. К.,2007. С.166 168.

Шарова О.С. Зона допустимих значень характеристик продукту інвестиційно-будівельного проекту / О.С. Шарова // Професійне управління проектами - шлях до збільшення активів організацій: міжнар. наук.-практ. конф., 22 - 23 тр. 2008 р.: тези доп. К., 2008. С. 223 225.

АНОТАЦІЯ

Шарова О.С. Управління формуванням бачення продукту проекту девелопменту на фазі проектування. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.13.22 - Управління проектами і програмами. - Київський національний університет будівництва і архітектури, Київ, 2009.

Дисертаційна робота присвячена дослідженню процесу формування бачення продукту проекту девелопменту на фазі проектування з метою успішного управління проектами девелопменту. Введено визначення основних понять, пов'язаних із управлінням проектами девелопменту. Запропоновано системну модель продукту проекту девелопменту. Обґрунтовано необхідність виділення стадії формування бачення продукту проекту девелопменту фази проектування, під час якої відбувається уточнення конфігурації продукту проекту девелопменту. Досліджено характеристики виділеної стадії та особливості управління. Описано концептуальну модель продукту проекту девелопменту. В роботі запропоновано та досліджено критерій закінчення стадії формування бачення продукту проекту девелопменту з використанням положень теорії корисності, які враховують ставлення особи, що приймає рішення, до ризику за грошовим параметром та часом. На основі аналізу графічної інтерпретації побудованих ліній байдужості значень функції корисності розроблені рекомендації для особи, що приймає рішення, стосовно найбільш прийнятної конфігурації продукту проекту девелопменту порівняно з очікуваною.

Впроваджено на практиці застосування критерію закінчення стадії формування бачення продукту проекту девелопменту шляхом використання системи підтримки прийняття рішень «SpecConf». Розроблені моделі та використання запропонованого критерію перевірені на практиці в рамках виконання проектів девелопменту.

Ключові слова: проект девелопменту, продукт проекту, бачення продукту, стадія формування, спіральна модель, концептуальна модель.

Шарова Е.С. Управление формированием видения продукта проекта девелопмента на фазе проектирования. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата технических наук по специальности 05.13.22 - Управление проектами и программами. - Киевский национальный университет строительства и архитектуры, Киев, 2009.

Диссертационная работа посвящена исследованию процесса формирования видения продукта проекта девелопмента на фазе проектирования с целью успешного управления такими проектами. Предложены определения основных понятий, связанных с управлением проектами девелопмента: проект девелопмента, инвестиционно-строительный проект, продукты и результаты указанных типов проектов.

В работе обосновано выделение стадии формирования видения продукта для проекта девелопмента на фазе проектирования, на основании чего были разработаны модели для уточнения конфигурации продукта проекта девелопмента в рамках единого методологического подхода. Предложена системная модель продукта проекта девелопмента путем объединения существующих представлений об объекте недвижимости как физического и экономического объектов, объектов правовых и социальных отношений. В рамках разработанной системной модели продукта проекта девелопмента были выделены его характеристики, которые в совокупности формируют системное представление о конфигурации продукта проекта девелопмента.

Предложено использовать спиральную модель стадии формирования видения продукта проекта девелопмента. Выявление результатов каждого этапа стадии позволило определить перечень и взаимосвязь пакетов работ с учетом их цикличного выполнения до момента достижения лицом, принимающим решение, ожидаемой конфигурации продукта проекта девелопмента. Разработана функциональная модель стадии формирования видения продукта проекта девелопмента, в результате чего была определена ответственность участников проекта за промежуточные результаты пакетов работ, выполняемых циклично, для достижения согласованной лицом, принимающим решения, ожидаемой конфигурации продукта проекта девелопмента. Предложена концептуальная модель продукта проекта девелопмента, которая определяется совокупностью его основных характеристик. Показано, что принятие решений относительно приемлемости или неприемлемости конфигурации продукта проекта девелопмента целесообразно осуществлять с использованием положений теории полезности, которые учитывают отношение лица, принимающего решение, к риску по денежному и временному параметрам.

В качестве критерия окончания стадии формировании видения продукта проекта девелопмента предложено использовать функцию полезности, которая отражает меру удовлетворения лица, принимающего решения, от потребления продукта проекта девелопмента. В работе проведено исследование предложенного критерия с целью определения динамики изменения приемлемых зон множества значений функции полезности в зависимости от изменений меры склонности к риску лица, принимающего решение. На основе анализа графической интерпретации построенных линий предпочтения значений функций полезности разработаны рекомендации для лица, принимающего решение, касательно наиболее близкой конфигурации продукта проекта девелопмента по сравнению с ожидаемой.

Для практического использования критерия завершения стадии формирования видения продукта проекта на фазе проектирования разработана система поддержки принятия решений «SpecConf».

Ключевые слова: проект девелопмента, продукт проекта, видение продукта, стадия формирования, спиральная модель, концептуальная модель.

Sharova O.S. Management of vision formation of the development project product on the planning phase. - Manuscript.

Research work applying for a degree or the candidate of technical sciences in specialty 05.13.22 - Project and program management. - Kyiv University of Construction and Architecture, Kyiv, 2009.

The dissertation paper is devoted on researching of the process of vision formation of the development project product on the phase planning with the purpose of successful management the development projects. Development project management basic conceptions definitions are introduced. System model of the development project product is proposed. Necessity the stage selecting of vision formation of the development project product on the phase planning is grounded. Specification of the configuration of the development project product by spiral model is realized in during of the selected stage. Descriptions of selected stage and management conditions are explored. The conceptual model of the development project product is described. The completion criterion of the stage of vision formation of the development project product is offered. Decision-maker respecting for risk with to the money parameter and time of utility theory positions in this criterion has been used. This criterion has been applied in practice, as far as the computer program of the system of support of making decision «SpecConf». Developed models and criterion are practically tested in frames of the development project.

Key words: development project, project product, vision product, the stage formation, spiral model, conceptual model.

Размещено на Allbest.ru