Стратегічне управління технологічним розвитком інформаційно-комунікаційних підприємств

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний технічний університет України

Київський політехнічний інститут

УДК 338.2:330.33.015:330.341.1

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Спеціальність 08.00.04 ? Економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності)

Стратегічне управління технологічним розвитком інформаційно-комунікаційних підприємств

Сакалош Тарас Васильович

Київ ? 2009

Дисертація є рукописом

Робота виконана на кафедрі міжнародної економіки Національного технічного університету України „Київський політехнічний інститут” Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор Герасимчук Василь Гнатович, Національний технічний університет України „Київський політехнічний інститут”, завідувач кафедри міжнародної економіки

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, старший науковий співробітник, заслужений діяч науки і техніки України Попович Олександр Сергійович, Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки імені Г.М. Доброва Національної академії наук України, завідувач міжгалузевої лабораторії Міністерства освіти і науки України та Національної академії наук України з проблем формування та реалізації науково-технічної політики кандидат економічних наук, доцент Смоляр Любов Гаврилівна, Національний технічний університет України „Київський політехнічний інститут”, професор кафедри менеджменту

Захист відбудеться 24 лютого 2009 р. о 14⁰⁰ на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.002.23 у Національному технічному університеті України „Київський політехнічний інститут” за адресою: Україна, 03056, м. Київ, пр. Перемоги, 37/1, ауд. 163.

З дисертацією можна ознайомитися у науково-технічній бібліотеці ім. Г.І. Денисенка Національного технічного університету України „Київський політехнічний інститут” за адресою: Україна, 03056, м. Київ, пр. Перемоги, 37.

Автореферат розісланий 20 січня 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради О.В. Зозульов.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. Динамічність розвитку технологічної сфери, значний попит на телекомунікаційні та інформаційні послуги зумовлюють необхідність приведення стратегічного управління науково-технологічною діяльністю підприємств у відповідність до змін зовнішнього середовища, потреб, смаків і уподобань споживача.

Теоретико-практичні аспекти стратегічного управління, розроблення та реалізації стратегій інноваційного розвитку на макро- і мікрорівнях відображені у роботах вітчизняних і зарубіжних вчених: О.М. Алимова, Ю.М. Бажала, О.С. Віханського, В.М. Геєця, В.Г. Герасимчука, В.В. Глухова, Л. Є. Довгань, С.О. Довгого, В.В. Дорофієнка, І.Ю. Єгорова, М. Кастельса, Г.Б. Клейнера, С.В. Козаченка, Е.М. Короткова, Д.С. Львова, А.С. Магіденка, Дж. Метьюса, Г. Мура, В.М. Орлова, Ю.М. Пахомова, П.Г. Перерви, В.С. Пономаренка, О.С. Поповича, Н.П. Резнікової, В.П. Соловйова, О.П. Степанова, Д.М. Стеченка, Б. Твісса, Л.І. Федулової, В.Г. Чиркова, Г. Чоу, Д. Шнайдера, З.Є. Шершньової, А.І. Яковлєва та інших.

Аналіз публікацій дає змогу дійти висновку, що стратегії науково-технологічного розвитку інформаційно-комунікаційних підприємств та оцінка ефективності впровадження нових технологій недостатньо досліджені, не належним чином відображені в літературних джерелах також методичні підходи до управління інноваційними технологіями.

Актуальність обраної автором теми зумовлена необхідністю більш поглиблено дослідити науково-методологічні і прикладні аспекти процесу стратегічного управління розвитком інформаційно-комунікаційних підприємств, яке б відображало світові тенденції появи та впровадження новітніх технологій.

Важливого значення для підвищення ефективності використання потенціалу вітчизняних виробників інформаційно-комунікаційного обладнання в умовах нестабільності ринкового середовища набуває удосконалення процесу розроблення та реалізації стратегій технологічного розвитку під впливом комплексу контрольованих і неконтрольованих факторів. Таке удосконалення потребує впровадження методичних підходів до вибору оптимальних технологій, що сприятиме зменшенню ризиків від впровадження інновацій та ефективному використанню існуючої техніко-технологічної бази підприємств.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконувалося у відповідності з планами науково-дослідних робіт кафедри міжнародної економіки Національного технічного університету України „Київський політехнічний інститут”, а саме такими темами: „Конкурентоспроможність національної економіки та міжнародне науково-технічне співробітництво” (номер державної реєстрації 0106U005045), „Удосконалення механізмів забезпечення ефективного функціонування природних монополій в Україні” (номер державної реєстрації 0108U000509), „Дослідження ринків збуту інноваційної наукомісткої продукції науково-дослідних інститутів, лабораторій та кафедр НТУУ „КПІ” (НДР № 4/15).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розроблення теоретичних засад, методичних і практичних рекомендацій з удосконалення стратегічного управління технологічним розвитком інформаційно-комунікаційних підприємств.

Для досягнення сформульованої мети було визначено такі завдання:

- теоретично обґрунтувати сутність дефініції „інформаційно-комунікаційна технологія”, виявити особливості стратегічного управління розвитком інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) на виробничих підприємствах;

- систематизувати та науково обґрунтувати вибір методів прогнозування розвитку ІКТ у процесі стратегічного управління інформаційно-комунікаційних підприємств (ІКП);

- проаналізувати стан і перспективи технологічного розвитку підприємств, а також ринкового оточення, в якому вони розвиваються;

- спрогнозувати напрями стратегічного розвитку ІКТ;

- виявити фактори впливу на процес стратегічного управління технологічним розвитком на підприємствах;

- удосконалити методичні підходи до техніко-економічного оцінювання ІКТ під час планування загального розвитку технологій на підприємствах;

- розробити рекомендації щодо удосконалення процесу формування та реалізації стратегій технологічного розвитку ІКП на основі їх адаптації до змін зовнішнього середовища.

Об'єкт дослідження - технологічний розвиток підприємств в умовах змін ринкового середовища.

Предметом дослідження є теоретико-методологічні та науково-практичні засади стратегічного управління технологічним розвитком інформаційно-комунікаційних підприємств.

Методи дослідження. Методологічним підґрунтям дисертації є засади діалектичної логіки та системний підхід до вивчення процесу стратегічного управління технологічним розвитком підприємств. У процесі дослідження використовувалися такі методи: екстраполяції (для дослідження динаміки світового, регіонального та українського ринків ІКТ); регресійний (для вивчення впливу вартісних характеристик на технологічний розвиток); факторний (для встановлення відносного ступеню впливу чинників на показники розвитку виробництва); системний і порівняльний аналіз (для визначення вартісної структури компонентів обладнання й оцінювання інноваційних телекомунікаційних технологій); наукової абстракції (для уточнення функцій ІКТ у науково-технічному розвитку на макро- та мікрорівнях); узагальнення (для оцінювання впливу комунікацій на науково-технологічний розвиток підприємства та функцій ІКТ у процесі створення інноваційних розробок); класифікації (для ранжування факторів впливу на розвиток ІКТ підприємств); опитування (для визначення забезпеченості підприємств засобами інформаційних технологій, значень відносних показників ступеня інноваційності технологій та їх вагових коефіцієнтів під час оцінювання технологій рухомого зв'язку); аналогії (для порівняння тенденцій розвитку ІКТ за регіонами та країнами світу).

Інформаційною базою дисертаційного дослідження виступають статистичні дані Держкомстату України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Міністерства промислової політики України, Світового банку, Європейського статистичного агентства, Організації з питань розвитку інформаційно-комунікаційних технологій ООН, Міжнародної спілки електрозв'язку, ОЕСР, Асоціації GSM операторів, Європейської обсерваторії інформаційних технологій, комерційно-господарська та фінансова звітність підприємств галузі. Для обробки первинної інформації та побудови математичних моделей використовувалися програмні засоби Microsoft Excel, MathCAD 2001i, Advanced Grapher 2.1.

Наукова новизна отриманих результатів полягає в удосконаленні теоретико-методологічного і науково-методичного забезпечення процесу розроблення та реалізації стратегії технологічного розвитку ІКП, а саме:

вперше:

? запропоновано і впроваджено методичний підхід до оцінювання ІКТ за критерієм інноваційності на стадії вибору технології для забезпечення оптимального технологічного розвитку підприємства;

удосконалено:

? алгоритм реалізації стратегії розвитку ІКТ на основі принципу адаптивності, що включає діагностику технологій за інноваційністю й ефективністю, та середньострокового прогнозування;

? модель розвитку ІКТ, яка має циклічний характер, за кількісними показниками на основі закономірності подвоєння обсягів та зниження вартості виробництва транзисторів основних електронних пристроїв, що дає змогу використовувати її для довгострокового технологічного прогнозування розвитку інформаційно-комунікаційних систем;

набуло подальшого розвитку:

? прогноз потенційних можливостей розвитку технологій інформаційно-комунікаційного підприємства на основі факторної моделі із застосуванням груп чинників, які визначають ефективність управління розвитком виробничого процесу, техніко-технологічну оснащеність підприємства, конвергенцію, мікромініатюризацію та вичерпання фізичних можливостей подальшого розвитку існуючої компонентної бази;

? модель технологічного розвитку, яка враховує взаємозв'язок попиту на інформаційно-комунікаційні послуги та інноваційних змін підприємства-інтегратора від упровадження технологій;

? методичний підхід до розроблення стратегії технологічного розвитку ІКП на основі організаційно-аналітичного забезпечення щодо взаємодії його підрозділів з упровадження технологічних інновацій та технологічної діагностики внутрішнього середовища;

? систематизація впливу технічної, технологічної та організаційної конвергенцій, мікромініатюризації, факторів технологічних змін на основі регресійних залежностей, що дає змогу підвищити ефективність реалізації технологічної стратегії через її адаптацію до змін зовнішнього середовища.

Практичне значення отриманих результатів. Методичні та практичні результати проведеного дослідження використовуються Міністерством промислової політики України (довідка № 01/7-2-787 від 30.09.2008 р.), а також такими організаціями, як: ПП „Фірма „Корифей+” (довідка № 17/05 від 22.06.2007 р.), Філія „Центр післядипломної освіти ВАТ „Укртелеком” (довідка № 30/05-9 від 12.06.2007 р.). Практичне застосування отриманих результатів дає змогу зазначеним установам удосконалити процес вибору ІКТ та оцінювання ефективності їх використання.

Результати дослідження використовуються також у навчальному процесі під час проведення лекційних і практичних занять з таких дисциплін: „Менеджмент у телекомунікаційних компаніях”, „Системи технологій”, „Стратегічне управління”, „Транснаціональні корпорації”, „Управління зовнішньоекономічною діяльністю” в НТУУ „КПІ” МОН України (довідка № 152 від 22.11.2007 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійно виконаною науковою роботою. Подані до захисту рекомендації та пропозиції розроблені автором особисто й наведені у його наукових працях. Із наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертаційній роботі використано лише ті ідеї та положення, які належать автору.

Апробація результатів дослідження. Основні положення, наукові результати та висновки дисертаційного дослідження обговорювалися на науково-методологічних семінарах кафедри міжнародної економіки, факультету менеджменту та маркетингу НТУУ „КПІ”. Отримані результати доповідалися автором на науково-практичних конференціях, семінарах і форумах як всеукраїнського, так і міжнародного рівня, зокрема на: V Міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених «Науково-технічний розвиток: економіка, технологія, управління» (Київ, 2006 р.), ІІІ Міжнародній науково-технічній конференції студентства та молоді «Світ інформації та телекомунікацій - 2006” (Київ, 2006 р.), XIV Міжнародній науково-практичній конференції «Управління підприємством: діагностика, стратегія, ефективність» (Вільнюс, 2006 р.), V Міжнародній науково-практичній конференції студентів та молодих вчених вищих навчальних закладів «Формування та проблеми розвитку підприємництва в Україні» (Київ, 2006 р.), Міжнародній конференції «Економічна теорія і практика - сьогодення та майбутнє ІІ» (Банська Бистриця, 2007 р.), ІІІ науково-практичній конференції «Міжнародне науково-технічне співробітництво» (Київ, 2007 р.), Міжнародному експертному форумі «Виклики та розв'язання проблем сталого розвитку у країнах Центральноєвропейської ініціативи» (Скоп'є, 2007 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Менеджмент малого і середнього бізнесу: управління знаннями» (Севастополь, 2007 р.), Міжнародному семінарі «Глобалізація та управління підприємствами: досвід України та Фінляндії» (Хельсінкі, 2008 р.), XVІ Міжнародній науково-практичній конференції «Управління підприємством: діагностика, стратегія, ефективність» (Таллінн, 2008 р.), IX Міжнародній науково-практичній конференції «Сучасні інформаційні та електронні технології» (Одеса, 2008 р.), V Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні питання та організаційно-правові засади співробітництва України та КНР у галузі високих технологій» (Київ, 2008 р.).

Публікації. За результатами проведеного дослідження опубліковано 18 наукових праць загальним обсягом 7,72 д. а. (особисто автором ? 6,25 д. а.), із них ? 6 статей у провідних фахових виданнях.

Обсяг і структура дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, переліку використаних джерел з 236 найменувань, 9 додатків на 36 сторінках, 51 рисунку на 23 сторінках і 31 таблиці на 11 сторінках. Основний текст дисертації викладено на 191 сторінці.

Основний зміст дисертаційної роботи

У вступі обґрунтовано вибір теми дисертаційного дослідження, її актуальність, сформульовано мету, завдання роботи, визначено об'єкт та предмет дослідження, розкрито наукову новизну і практичне значення отриманих результатів, подано відомості про їх апробацію.

У першому розділі „Теоретичні засади стратегічного управління розвитком інформаційно-комунікаційних технологій” розглянуто концептуальні підходи до стратегічного управління розвитком ІКТ, особливості й методи їх прогнозування та організаційно-економічні аспекти стратегічного планування технологічного розвитку на підприємствах.

Аналіз науково-понятійного апарату у галузях технологій та інновацій вітчизняних і закордонних дослідників, законодавчої бази, яка регулює діяльність організацій у галузях телекомунікацій та інформаційних технологій, надав змогу автору уточнити визначення поняття „інформаційно-комунікаційна технологія”. Пропонується визначати ІКТ як сукупність апаратної та програмної складових, засобів і методів збирання, оброблення, зберігання й передавання даних для отримання інформації нової якості про стан об'єкта, процесу чи явища. До завдань технологій віднесено покращення сприйняття інформаційного продукту користувачем з метою розроблення, прийняття й реалізації на його основі управлінських рішень. Проаналізовані погляди на інновації, подані в економічній літературі, дали змогу виявити особливості та класифікувати інноваційні ІКТ.

На основі узагальнення наукових теорій зі стратегічного управління підприємством в дисертації систематизуються визначення сутності процесу управління технологічним розвитком підприємства за аспектами: системності технологій, першопричини технології як фактора виробництва, функцій управління, взаємодії видів діяльності, спеціалізації організації, сталого розвитку підприємства. Обґрунтовано модель, яка ілюструє визначення управління розвитком ІКТ на стадії їх упровадження за комплексним підходом (через поєднання загальних і конкретних функцій управління). стратегічний управління інформаційний комунікаційний

За результатами аналізу основних і спеціальних (конкретних) функцій стратегічного управління виділено ключову роль функції планування. Зважаючи на недосконалість системи планування стратегічних змін на вітчизняних ІКП, низьку ефективність реалізації стратегій через значний вплив множини факторів макросередовища, які важко піддаються врахуванню під час управління підприємством, автором доведено доцільність акцентувати увагу у дослідженні саме на процесі детального планування технологічного розвитку.

На основі вивчення різних підходів до визначення понять „прогноз”, „технологічне прогнозування”, запропонованих Д. Габором, Г.М. Добровим, В.Г. Самойловичем, В.М. Цигичком, Е.Н. Янчем, у дослідженні ототожнюються поняття „технологічне прогнозування” та „прогнозування розвитку технологій”.

Для прогнозування інноваційних ІКТ серед методів прогнозування, що пройшли широку практичну апробацію, виділено такі: екстраполяція, регресія та кореляція, факторні моделі.

Зазначені методи проаналізовано на відповідність ознакам предмету прогнозування. На підставі ранжування груп методів прогнозування за ознаками відповідності доведена доцільність застосування факторних моделей для стратегічного передбачення розвитку ІКТ, що підвищує ефективність розроблення та реалізації технологічних стратегій ІКП.

Необхідність застосування організаційно-економічного та аналітичного забезпечення у процесі стратегічного управління технологічним розвитком обумовлена особливостями розвитку ІКТ і галузі в цілому.

Найважливіші серед них такі: безперервне прискорення технологічного розвитку; рівномірність розвитку технологій; технологічні кризи; зростання конкуренції серед виробників обладнання; економічність ресурсного забезпечення; профільність ІКП; технологічна сегментація; варіативність умов господарювання підприємств, які призводять до необхідності створення спеціальних підрозділів з упровадження новітніх технологій.

У результаті дослідження організаційних структур великих національних телекомунікаційних підприємств країн Європи систематизовано стилі керівництва, характеристики та підходи до організації, мотивації, координації та контролю за інноваційно-технологічним розвитком. Уточнено методи розрахунку чисельності основних категорій працівників залежно від спеціалізації підприємства, особливостей його функціонування, ступеня диверсифікації виробництва, організаційної структури підрозділу з розроблення та впровадження інноваційних ІКТ. Визначено завдання, які ставляться перед цим підрозділом при застосуванні нових технологій.

У другому розділі „Дослідження стану та перспектив розвитку технологій інформаційно-комунікаційних підприємств” проведено системно-структурний аналіз ринку ІКТ, оцінено фактори впливу на їх технологічний розвиток, здійснено дослідження ІКТ на основі критеріїв ефективності та інноваційності, оцінено вплив організаційної конвергенції і вартісних характеристик на процес планування технологічного розвитку підприємства на прикладі мікропроцесорного виробництва.

Для аналізу ринкового середовища ІКП запропоновано деталізовану структуру інформаційно-комунікаційного ринку, яка включає у себе сегменти телекомунікацій (виробництво телекомунікаційного обладнання, надання послуг провідного і безпровідного зв'язку) та інформаційних технологій (виробництво апаратного і програмного забезпечення, ІТ-послуги). Дослідження структури галузі ІКТ надало можливість системно проаналізувати макро- та мезофактори впливу на технологічний розвиток підприємств-виробників інформаційно-комунікаційного обладнання та телекомунікаційних операторів.

На підставі аналізу кон'юнктури світового (табл. 1) та вітчизняного ринків, прогнозів їх розвитку методом екстраполяції, вивчення статистичних даних щодо попиту та пропозиції на послуги фіксованого (рис. 1) та мобільного зв'язку, забезпеченості корпоративного сектору засобами інформаційних технологій запропоновано сценарний прогноз розвитку вітчизняного інформаційно-комунікаційного ринку. Розроблений прогноз передбачає поступове уповільнення темпів розвитку ринку до середньосвітового рівня до 2017 р.

Інформаційно-комунікаційний ринок України буде характеризуватися як перенасичений.

Відповідно спостерігатиметься зниження рівня інвестиційної привабливості техніко-технологічної бази підприємств до середнього значення цього показника у розвинутих країнах та інших галузях реальної економіки.

Обґрунтовано необхідність обмеження періоду (до 5-7 років) для утримання та зміцнення конкурентних позицій вітчизняними підприємствами-виробниками інформаційно-комунікаційного обладнання, яке досягається впровадженням інноваційних ІКТ.

Виявлено, що, на відміну від ринку комп'ютерних технологій та техніки, ринок телекомунікаційних продуктів і послуг в Україні досягне насичення до 2010 року.

Ринок телекомунікаційних послуг на основі стільникових технологій, який протягом двох десятиліть демонструє середні темпи щорічного зростання на рівні 68 %, упродовж 2007?2008 рр. є перенасиченим (ступінь проникнення стільникового зв'язку перевищує 110 %).

Дослідження основних факторів впливу, вартісних характеристик і конвергенції на технологічний розвиток підприємств, а також техніко-економічної ефективності ІКТ проведено на прикладі поколінь мікропроцесорів, що обумовлено такими причинами: мікропроцесорна техніка лежить в основі апаратного забезпечення ІКТ; тривалий період їх використання (понад 40 років) дозволяє проводити ретроспективний аналіз; питома частка вартості пристрою у сучасному обладнанні перевищує 20 %; висока наукомісткість і значні витрати під час їх виробництва.

Доведено наявність зв'язку вартісних і технологічних характеристик інформаційно-комунікаційного обладнання та залежності розробки і виробництва комп'ютерної техніки від фізичних параметрів окремих пристроїв, що входять до складу системи.

Аналіз розвитку технологій виробництва мікропроцесорів дозволив визначити напрями, на які слід опиратися під час планування технологічного розвитку.

Технологічний розвиток наукомісткого виробництва мікроелектронних пристроїв залежить від обраної моделі розвитку підприємства та тенденцій зміни параметрів зовнішнього середовища.

Доцільним є узгодженість моделі розвитку підприємства з планом технологічних змін. Достовірність моделей розвитку галузі досягається, якщо враховано основні чинники впливу на розвиток мікроелектронної галузі.

Основні серед них: потреби споживачів (основних замовників мікроелектронної продукції), можливості технологічного розвитку та поведінка світових компаній-лідерів з виробництва цієї продукції.

За результатами детермінованого факторного аналізу техніко-технологічних чинників впливу під час виробництва напівпровідникових пристроїв, з урахуванням комплексності ІКТ, загальних тенденцій розвитку інформаційних технологій та обмеження топологічного розміру елементів, що застосовуються у обчислювальній техніці, розроблено модель рівня технологічного розвитку інформаційно-комунікаційного підприємства:

(1)

де t - проміжок часу дослідження; n - кількість технологічних факторів; a, b - інтенсивність поширення ІКТ та обізнаність користувачів щодо цих технологій; с - потреба одного користувача в інформації відповідного стану обробки; P - кількість потенційних користувачів інформаційно-комунікаційних товарів/послуг; x_i - і-ий фактор впливу на розвиток ІКТ у країні; F - сумарний вплив неврахованих чинників на розвиток ІКТ.

Оцінювання технологій за ступенем інноваційності виконане на основі показників, що характеризують вартісні, технологічні, екологічні, ергономічні, виробничі особливості.

Ці показники визначені методом опитування експертів за 10-бальною шкалою (табл. 2).

На основі результатів оцінювання новітніх технологій рухомого зв'язку було розраховано коефіцієнти ступеня їх інноваційності:

, (2)

де T_ID - кількісна оцінка ступеню інноваційності технології; P_i - бальна оцінка за і-м показником; K_і - ваговий коефіцієнт і-го показника; n - кількість показників, які розкривають зазначені вище особливості.

Застосування такого методичного підходу дало змогу ранжувати технології за величиною інтегрального коефіцієнта інноваційності, розрахованого за формулою (2), та на основі рангу приймати рішення щодо вибору певної технології для впровадження.

Таблиця 2 Оцінка технологій рухомого зв'язку на основі критерію інноваційності*

Показники інноваційності	Вагові коефіцієнти значимості показника (Ki)	Технологія рухомого зв'язку
		NMT-450	AMPS	GSM 900/1800/1900	WCDMA	CDMA	VSF-OFCDM	CDMA 2000	TDMA	iDEN	PDC
In	0,07	1	3	4	8	4	6	8	5	5	5
Iq	0,311	1	2	5	8	4	5	7	6	3	4
Ie	0,121	1	2	4	5	2	4	8	3	3	4
Im	0,124	4	3	5	5	4	4	9	4	4	3
Is	0,061	3	2	3	3	3	3	1	3	4	4
Ist	0,149	2	2	5	8	6	8	8	5	5	5
Ir	0,066	3	3	7	7	5	7	4	5	5	4
Ip	0,098	2	2	5	6	3	6	7	5	4	3
Коефіцієнти ступеню інноваційності (ТID)	1,93	2,37	5,05	7,06	4,16	5,66	7,41	5,06	4,04	4,23

* Примітка. У таблиці використано такі позначення: де I_n ? cтупінь новизни; I_q ? підвищення якості зв'язку; I_e ? зменшення енергоспоживання обладнання; I_m ? ступінь мобільності; I_s ? ступінь безпеки для користувача; I_st ? схемотехніка; I_r ? ресурсомісткість; I_p ? вартість обладнання.

Дослідження внутрішнього середовища підприємств-виробників інформаційно-комунікаційного обладнання у м. Києві показало, що однією з проблем їх технологічного розвитку є недосконалість проведення технологічної діагностики. На основі аналізу тенденцій розвитку інформаційно-комунікаційної галузі, її специфіки перед технологічною діагностикою вітчизняних телекомунікаційних підприємств визначено такі основні завдання: підвищення рівня безпеки обладнання; забезпечення надійності його роботи; скорочення тривалості або повне виключення аварійних затримок передачі інформації (впровадження резервування); скорочення часу відновлюваних робіт; збільшення міжремонтного інтервалу; зміна системи технічного обслуговування та ремонту шляхом переходу від планово-періодичного ремонту до більш економічного ? обслуговування за технічним станом.

У третьому розділі ? „Вдосконалення процесу стратегічного управління технологічним розвитком інформаційно-комунікаційних підприємств” - запропоновано застосування розроблених автором методичних рекомендацій щодо організаційно-аналітичного забезпечення під час формування технологічної стратегії, удосконалено модель технологічного розвитку підприємств на основі взаємозв'язку попиту та інноваційних змін, удосконалено алгоритм реалізації стратегії розвитку технологій на основі принципу адаптивності.

Для забезпечення ефективного розроблення технологічної стратегії доведено доцільність дотримуватися таких етапів: визначення напрямів технологічного розвитку підприємства; побудова дерева цілей ІКП (рис. 2); технологічна діагностика внутрішнього середовища організації, яка включає технологічну інвентаризацію та облік інтелектуального потенціалу науково-технічного персоналу; технологічна діагностика зовнішнього середовища; складання пакета технологій; фільтрація технологій за критеріями інноваційності та ефективності; придбання/розроблення оптимальної ІКТ; координування впровадження технології; мотивація персоналу щодо освоєння нової технології; контроль за впровадженням та ефективним застосуванням технологій.

На основі аналітичних даних з технологічної діагностики ІКП автором запропоновано модель розрахунку рівня науково-технологічного потенціалу:

, (3)

де A_T - облік технологічних ресурсів; E_CTP ? оцінка конкурентоспроможності технологічного потенціалу; I_T - рівень розвитку (розроблення та впровадження) технологічних інновацій; C_T - рівень технологічної компетенції персоналу; ?F_T - вибір способу підвищення вартості технологічних фондів; D_T?M ? рівень координації та взаємодії технологів та маркетологів; K - рівень управління знаннями; R - мотивація науково-технічного персоналу; P - рівень захисту знань та промислової власності; і - роки, протягом яких проводилося дослідження (для високотехнологічних підприємств передбачається не менше ніж один раз на 5 років). Усім показникам присвоюється бал від 0 до 2 з кроком 0,5. Максимальне значення рівня технологічного потенціалу оцінено у 32 бали.

Реалії господарювання зумовлюють необхідність формування моделі потенційних можливостей розвитку технологій для ІКП. Цю модель розроблено на основі тенденцій динаміки обмежувальних факторів ? конвергенції, мікромініатюризації та вичерпання фізичних можливостей подальшого розвитку існуючої компонентної бази. Її можна описати запропонованою автором формулою:

Размещено на http://www.allbest.ru/

(4)

де F_D - можливості розвитку ІКТ, рази (якщо F_D(0; 1), то є реальні передумови для значного інтенсивного розвитку; якщо F_D(1; 10) ? потенційна можливість для інтенсивного розвитку; якщо F_D(10; 20) ? прийнятна керівництвом підприємства можливість для екстенсивного технологічного розвитку; якщо F_D > 20, то досягатиметься екстенсивний технологічний розвиток); K - кількість послуг, надаваних однією технологією у поточному році, шт.; K_s - загальна кількість послуг, яка представлена у сегменті ринку у поточному році, шт.; C - коефіцієнт неврахованих майбутніх послуг; A - коефіцієнт багатоядерності мікропроцесорних пристроїв у поточному році (у разі зменшення х до значення т, А зростатиме до максимального значення); N_j - загальна кількість альтернативних технічних засобів, шт.; M_j - кількість технічних засобів у поточному році, шт.; n - кількість транзисторів на кристалі, шт.; x - топологічний розмір транзистора, нм; m - обмеження топологічного розміру; j - поточний рік можливого потенційного розвитку; w - відповідає прогнозному року досягнення фізичного обмеження.

На основі узагальнення результатів аналізу організаційних структур підприємств-операторів запропоновано модель організації взаємодії підрозділів ВАТ „Укртелеком” щодо дослідження та відбору новітньої (перспективної) технології зв'язку.

Виявлено, що для успішної реалізації стратегії технологічного розвитку ІКП доцільним вбачається виконання таких етапів: визначення часових меж досягнення цілей (рис. 2), проведення перманентної адаптації стратегії до змін зовнішнього і внутрішнього середовища підприємства на основі критеріїв інноваційності та ефективності технологій. Адаптація передбачає проведення постійного комплексного дослідження, потребує гнучкого зворотного зв'язку в організації з метою усунення недоліків технологічної, науково-технічної видів діяльності підприємства, які характеризуються появою технологічних розривів та відставань у галузі.

Основним призначенням реалізації технологічної стратегії має бути самостійна розроблення або придбання оптимальної новітньої технології, своєчасна відмова від поточної технології з можливістю продажу останньої як напрацьованої та відпрацьованої технології (із застосуванням моделі технологічних розривів). Це потребує вивчення та врахування фаз життєвого циклу технологій для збереження і підвищення якості продукції, максимізації прибутків, утримання та підвищення рівня конкурентоспроможності ІКП.

Висновки

У результаті проведеного дослідження здійснено узагальнення, нова постановка та комплексне вирішення наукової проблеми. Розроблення та алгоритм реалізації стратегій розвитку технологій ІКП має ґрунтуватися на виборі оптимальних технологій, дослідженні розвитку технологічних нововведень, зовнішнього середовища, життєвого циклу технологій, кінцевих продуктів і послуг. Зазначене слугувало підставою для розроблення нижчезазначених теоретичних та науково-практичних висновків.

1. Поглиблений розгляд сутності поняття „інформаційно-комунікаційна технологія” вимагає визначати її комплексно і ширше, ніж технологію матеріального виробництва. На прикладі ІКТ виразно проявляється нетотожність визначень технології як „методів, систем і пристроїв, які є результатом наукових знань” та „послідовності операцій виробничого процесу”. Зокрема, автором запропоновано визначати ІКТ як сукупність апаратної та програмної складових, засобів і методів збирання, оброблення, зберігання й передавання даних для отримання інформації нової якості про стан об'єкта, процесу чи явища. До завдань технологій віднесено покращення сприйняття інформаційного продукту користувачем з метою розроблення, прийняття й реалізації на його основі управлінських рішень.

На основі дослідження сутності та практики застосування ІКТ, зроблено висновок щодо їх призначення для забезпечення та підтримки управлінської діяльності з метою підвищення ефективності організації роботи менеджера, а, відповідно, конкурентоспроможності підприємства в цілому.

У роботі запропоновано визначати стратегічне управління технологічним розвитком як процес, результатом якого є досягнення стабільного розвитку підприємства у довготривалій перспективі. Порівняно з іншими функціями управління, визначено необхідність надати пріоритетність плануванню розвитку технологій. Стратегічний розвиток технологій ІКП включає необхідність встановлення часових меж і відповідальних осіб за успішну його реалізацію.

2. Прогнозування є невід'ємною частиною стратегічного управління підприємства. Доведено, що застосування методу факторних моделей для планування розвитку ІКТ дозволяє передбачити зміни зовнішнього середовища ІКП на середньотривалий період. Процес удосконалення (оновлення) прогнозів через введення чи зміну факторів при цьому є простішим порівняно з іншими методами прогнозування. Технологічні прогнози з перманентною адаптацією до мінливості середовища підвищують ефективність розробки та реалізації стратегій розвитку підприємства.

3. За прогнозами автора розвиток ІКТ в Україні досягатиметься здебільшого за рахунок конвергенції цих технологій з іншими та дифузії в інші галузі для розв'язання прикладних завдань. Розвиток технологій середньострокового періоду характеризуватиметься інкрементними інноваціями щодо підвищення пропускної здатності каналів зв'язку, розробкою нових методів передачі інформації та альтернативних джерел зберігання інформації. До довгострокового періоду належить розроблення інтелектуалізованого програмного середовища із застосуванням баз знань і засобів їх обробки, алгоритмізація системного аналізу за реалістичним сценарієм.

4. Діагностика зовнішнього середовища ІКП передбачає аналіз: структури і визначення попиту та пропозиції на ринку інформаційно-комунікаційних продуктів і послуг; основних макро-, мезо- і мікрофакторів серед груп технологічних, економічних, ринкових, виробничих чинників та чинників державного регулювання. Доведено, що вплив на ендогенні показники, які агреговано подані у ступенях інноваційності та ефективності, сприяє досягненню оптимального для певного підприємства показника екзогенного чинника (попиту) за умови наявних обмежень технологічного розвитку.

5. Запропонована класифікація основних груп факторів впливу на розвиток ІКП відповідає рівням стратегічного управління підприємством. Вона включає: на макрорівні ? інформацію, яка виступатиме продуктом/послугою ІКТ; на мезорівні ? мультистандартність та рівень конкурентоспроможності інформаційно-комунікаційного обладнання вітчизняного виробництва; на мікрорівні ? техніко-технологічні та організаційно-економічні фактори виробництва комплектуючих та електронної компонентної бази для інформаційно-комунікаційного обладнання, а також фактори, що пов'язані з технологічною інфраструктурою підприємств-інтеграторів цих технологій.

6. За результатами проведеного дослідження вітчизняних та світових інноваційних технологій виявлено потенціал входження виробників України до двадцятки найбільш конкурентоспроможних за унікальними технологіями виробництва інформаційно-комунікаційного обладнання. Вітчизняні підприємства, які виробляють інформаційно-комунікаційне обладнання, характеризуються наявністю окремих інноваційних розробок, які мають конкурентні переваги над закордонними аналогами. Проте окремо взяті інновації без допоміжного устаткування і відповідних забезпечень ускладнюють процес налагодження виробництва продукції, яка би користувалася попитом на світовому ринку. Для реалізації завдань подальшого стабільного розвитку підприємств, які розробляють та впроваджують ІКТ, нагальною є переорієнтація технологічного розвитку виробників інформаційно-комунікаційного обладнання з продажу окремих технологічних інновацій світовим лідерам з виробництва цього устаткування на організацію процесу виробництва радіоелектронних обчислювальних та передавальних комплексів через об'єднання інноваційних наробок розрізнених, але здатних створювати науково-технічні нововведення, підприємств у комплексну інновацію.

7. Ранжування технологій за критерієм максимуму ступеня інноваційності дозволило дійти висновку, що впровадження технологій стільникового рухомого зв'язку (стандарт GSM) є низькоризиковою інвестицією у технологічне оновлення для підприємств-операторів зв'язку, які надають послуги із застосуванням технології стандарту NMT. Технологія GSM характеризується наявністю оптимального рівня новизни та функціональності інноваційних послуг. Розгортання телекомунікаційної мережі із застосуванням технології на основі попереднього стандарту (NMT) являє собою інноваційний процес з модернізації існуючого телекомунікаційного обладнання. У такому випадку нова технологія є щодо попередньої удосконалюючою інновацією.

8. Технологічний розвиток та підвищення ефективності реалізації стратегії розвитку технологій підприємства через її адаптацію до внутрішнього та зовнішнього середовища має ґрунтуватися на застосуванні результатів дослідження впливу технічної, технологічної та організаційної конвергенцій, мікромініатюризації та інноваційних змін. Це підтверджується дослідженням, проведеним автором на основі удосконаленої моделі розвитку мікроелектронних технологій з циклічним характером за кількісними показниками, та закономірністю подвоєння за кожні 1,5?2 роки обсягів виробництва транзисторів у електронній компонентній базі, яка виступає основою апаратного забезпечення ІКТ, а також регресійних залежностей взаємозв'язку інновацій і попиту на інформаційні послуги.

9. Результат процесу стратегічного управління технологічним розвитком визначається значною мірою чітким налагодженням організаційно-аналітичного забезпечення планування інноваційних процесів ІКТ як із застосуванням технологій власної розробки, так і придбаних. Організаційно-аналітичне забезпечення передбачає проведення регулярного оцінювання (щонайменше раз на 5 років) технологічного потенціалу підприємства, а організаційне - розподіл повноважень та узгодженість взаємодії підрозділів підприємства під час вибору нової телекомунікаційної технології.

10. Перманентна адаптація стратегії технологічного розвитку ІКП змінам зовнішнього та внутрішнього середовищ повинна передбачати проведення постійного комплексного дослідження ринкового оточення та підвищення ефективності стратегії мінімізацією витрат на її розроблення та реалізацію. Зазначені компоненти процесу стратегічного управління вступають у протиріччя, які можуть усуватися за умови відстеження фаз життєвого циклу технологій, технологічного прогнозування розвитку і реалізації запланованих змін на підприємстві.

Список опублікованих робіт за темою дисертації

Публікації у наукових фахових виданнях

1. Сакалош Т.В. Розвиток інформаційно-комунікаційних технологій: інновації та кризові явища / Т.В. Сакалош // Економічний вісник НТУУ „КПІ”. ? 2006. ? № 3. - С. 260?266. ? 0,56 д. а.

2. Сакалош Т.В. Інформаційно-комунікаційні технології як чинник науково-технічного розвитку підприємства / Т.В. Сакалош // Вісник Донбаської державної машинобудівної академії. - Вип. 3 (5). ? 2006. ? С. 239?243. ? 0,42 д. а.

3. Сакалош Т.В. Ринок інформаційно-комунікаційних технологій: особливості, структура, чинники / Т.В. Сакалош // Маркетинг в Україні. ? 2006. ? № 6 (40). ? С. 52?55. ? 0,46 д. а.

4. Сакалош Т.В. Ринок інформаційно-комунікаційних товарів та послуг: структура, аналіз та вивчення попиту / Т.В. Сакалош // Економічний вісник НТУУ „КПІ”. ? 2007. ? № 4. - С. 262?269. ? 0,79 д. а.

5. Сакалош Т.В. Управління технологічним розвитком інформаційно-комунікаційних підприємств: наукомісткість, транснаціоналізація та модель вибору оптимальної технології / Т.В. Сакалош // Вісник Національного університету водного господарства та природокористування. - 2007. - № 4 (40). - С. 307?314. ? 0,58 д. а.

6. Сакалош Т.В. Технологічна стратегія інформаційно-комунікаційного підприємства / Т.В. Сакалош // Вісник Національного університету водного господарства та природокористування. - 2008. ? Ч. 5. - № 4 (44). - С. 452?459. ? 0,52 д. а.

Публікації в інших виданнях

7. Сакалош Т.В. Теоретичні аспекти науково-технічної інтеграції: чинник інформаційно-комунікаційних технологій / Т.В. Сакалош // Україна: проблеми сучасних інтеграційних процесів: наук.-практ. конф. асп. і студ., 22?23 листопада 2007 р.: зб. наук. пр. - К.: КНУ імені Тараса Шевченка, 2008. - С. 22?28. ? 0,3 д. а.

8. Sakalosh T.V. Innovation telecommunication technologies: development peculiarities / T.V. Sakalosh, V.H. Gerasymchuk // Management and engineering'07: V Int. scient. conf.: Conf. Proceedings. ? Sozopol, June 18?22, 2007. ? Sofia: Technical University, 2007. - P. XXII?XXV. ? 0,5/0,25 д. а. (здобувачем проаналізовано фактори впливу на розвиток інноваційних телекомунікаційних технологій, запропоновано методичний підхід до оцінки технологій за критерієм інноваційності).

9. Sakalosh T.V. Scientific and technical progress: Information and Communi-cation Technology Influence Factors / T.V. Sakalosh / compiler Ing. Lubos Elexa, PhD. // Economics Theory and Practice II : Conference proceedings Acta Oecono-mica, CD-ROM, 2007, 14-15t February. ? Banskб Bystrica : Faculty of Economics, Matej Bel University, 2007. ? 0,35 д. а.

10. Sakalosh T.V. Information technologies: technical and economic efficiency assessment of microprocessors / T.V. Sakalosh, V.H. Gerasymchuk // DEMI 2007: 8th International Conference on Accomplishments in Electrical, Mechanical and Informatic Engineering: Conference proceedings, 2007, 25?26th May. ? Banja Luka : Univerzitet u Banjaluci, 2007. - P. 373?378. ? 0,58/0,29 д. а. (здобувачем досліджено й обґрунтовано вибір технологічних та вартісних показників для оцінювання техніко-економічної ефективності мікропроцесорів).

11. Sakalosh T.V. Information processing technologies: efficienсy, technolo-gical changes, market, cost and performance relation / T.V. Sakalosh, V.H. Gera-symchuk / Ed. by Predrag Dasic // Research and Develpment in Mechanical Industry ? RaDMI 2007: 7th International Conference: Plenary Paper. In Proceedings on CD-ROM, Budva, Montenegro, 16?20. September 2007. ? Krusevac: Institute IMK „14. October” ? Trstenik : High Technical Mechanical School, 2007, ? P. 100?110. ? 0,7/0,35 д. а. (здобувачем досліджено вплив вартісних характеристик на формування ціни мікропроцесора під час виходу з ним на ринок для різних поколінь електронної техніки).

12. Sakalosh T.V. Technological development management under globaliza-tion conditions / T.V. Sakalosh, V.H. Gerasymchuk // Lex et scientia. - 2007. ? XIV. ? Bucharest : Student's Book. - P. 185?192. ? 0,64/0,32 д. а. (здобувачем досліджено особливості управління кадровим забезпеченням науково-технологічного розвитку у транснаціональних інформаційно-комунікаційних компаніях).

13. Sakalosh T.V. Planning the enterprise technological innovations / T.V. Sakalosh, V.H. Gerasymchuk // Business and Management' 2008: 5th Inter-national Scientific Conference, 15?16 May 2008, Vilnius. - Vilnius : VGTU Press “Technika”, 2008. - P. 665?670. ? 0,5/0,25 д. а. (здобувачем запропоновано методичний підхід до організації взаємодії підрозділів щодо дослідження та відбирання інноваційних технологій зв'язку).

14. Сакалош Т.В. Інформаційно-комунікаційні технології: етапи та тенденції розвитку / Т.В. Сакалош // Світ інформації та телекомунікацій - 2006: матеріали ІІІ Міжнар. наук. конф. студентства та молоді. ? К. : ДУІКТ, 2006. - С. 155?156. ? 0,16 д. а.

15. Сакалош Т.В. Інформаційні системи: етапи розвитку, перспективи та шляхи підвищення ефективності використання / Т.В. Сакалош // Науково-технічний розвиток: економіка, технологія, управління: Матеріали 5-ї Міжнар. конф. студ., асп. та молодих вчених. ? К. : Вид-во «Політехніка», 2006. - С. 68?71. ? 0,27 д. а.

16. Сакалош Т.В. Інформаційно-комунікаційні технології: фактори впливу на поширення інновацій / Т.В. Сакалош // Інвестиційні та інноваційні процеси в промисловості: зб. матеріалів Всеукр. наук.-практ. конф. - Дніпропетровськ : НМетАУ, 2006. - С. 113?114. ? 0,08 д. а.

17. Сакалош Т.В. Планування розвитку інформаційно-комунікаційних технологій / Т.В. Сакалош // Управління підприємством: діагностика, стратегія, ефективність: зб. матеріалів XVІ Міжнар. наук.-практ. конф., Таллінн, 10?11 квітня 2008 р. - К. : Політехніка, 2008. - С. 164?165. ? 0,125 д. а.

18. Сакалош Т.В. Критерій інноваційності інформаційно-комунікаційних технологій / Т.В. Сакалош // Управління інноваційним процесом в Україні: проблеми, перспективи, ризики : матеріали ІІ Міжнар. наук.-практ. конф., Львів 29?31 травня 2008р. - Львів : НУ „Львівська політехніка”, 2008. - С. 302?304. ? 0,18 д. а.

Анотація

Сакалош Т.В. Стратегічне управління технологічним розвитком інформаційно-комунікаційних підприємств. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - Економіка і управління підприємствами (за видами економічної діяльності). - Національний технічний університет України „Київський політехнічний інститут”, м. Київ, 2009.

Дисертація присвячена проблемам удосконалення стратегічного управління технологічним розвитком інформаційно-комунікаційних підприємств. Теоретично обґрунтовано роль і особливості інформаційно-комунікаційних технологій та прогнозування їх розвитку в системі стратегічного управління підприємства. Досліджено ринкове середовище, фактори впливу на технологічний розвиток підприємств. Запропоновано прогноз розвитку технологій інформаційно-комунікаційного підприємства на основі факторної моделі. Розроблено і впроваджено методичний підхід до оцінювання новітніх технологій на основі критеріїв інноваційності та ефективності для забезпечення оптимального технологічного розвитку підприємства. Запропоновано прийоми удосконалення процесу формування та реалізації стратегії технологічного розвитку підприємства на основі організаційно-аналітичного забезпечення щодо взаємодії його підрозділів із впровадження технологічних інновацій та технологічної діагностики внутрішнього середовища.

Ключові слова: стратегічне управління, планування розвитку технологій, розробка та реалізація стратегії технологічного розвитку, конкурентоспроможність підприємства, інформаційно-комунікаційні технології.

Аннотация

Сакалош Т.В. Стратегическое управление технологическим развитием информационно-коммуникационных предприятий. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 - Экономика и управление предприятиями (по видам экономической деятельности). - Национальный технический университет Украины „Киевский политехнический институт”, г. Киев, 2009.

В диссертации поставлена, исследована и решена научно-практическая задача усовершенствования стратегического управления технологическим развитием информационно-коммуникационных предприятий в условиях динамичности внешней технологической среды. Уточнены понятия «информационно-коммуникационные технологии», «инновационные технологии» на основе теоретических обобщений и синтеза компонентов научно-понятийного аппарата отрасли технологии отечественных и зарубежных исследователей, законодательной базы. Обобщены научные теории стратегического управления и предложено на их базе определение сущности процесса управления развитием информационно-коммуникационных технологий на стадии их внедрения с использованием комплексного подхода. Для прогнозирования развития информационно-коммуникационных технологий обосновано использование метода факторных моделей, позволяющего предвидеть изменения внешней среды и совершенствовать прогнозы путем изменения факторов. Проанализировано рыночную среду информационно-коммуникационных предприятий, а также факторы, влияющие на их технологическое развитие. Обосновано использование спроса на информационно-коммуникационные услуги как определяющего внешнего показателя изменения уровня технологического развития.

В работе разработан и использован методический поход к оценке телекоммуникационных технологий на основе критериев инновационности и эффективности. Доказано влияние организационной конвергенции и стоимостных характеристик на технологическое развитие при планировании на информационно-коммуникационном предприятии.

Автором усовершенствовано аналитическое обеспечение технологического развития предприятия, позволяющее диагностировать уровень развития и использования технологий. Предложено организацию взаимодействия подразделений предприятия ОАО «Укртелеком» при исследовании и отборе инновационных технологий. Обосновано, что использование данных предложений позволяет улучшить управление технологическим развитием телекоммуникационного оператора.

Используя результаты регрессионного анализа взаимозависимости инновационных изменений технологий и изменения спроса на телекоммуникационные услуги, предложена модель технологического развития информационно-коммуникационных предприятий на основе агрегированных совокупностей эндогенных и экзогенных факторов. Практическое использование данной модели позволяет повысить уровень технологического развития путем воздействия (представляющего собой создание конкурентного технологического преимущества предприятия) на совокупность технологических факторов, что дает возможность компенсировать нехватку экономических ресурсов и факторов государственного регулирования.