Мотивація персоналу металургійного підприємства до випуску якісної сталі

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ГІРНИЧИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 658:005.583.1

Спеціальність 08.00.04 - економіка та управління підприємствами

(за видами економічної діяльності)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

МОТИВАЦІЯ ПЕРСОНАЛУ МЕТАЛУРГІЙНОГО ПІДПРИЄМСТВА ДО ВИПУСКУ ЯКІСНОЇ СТАЛІ

Распопова Юлія Олександрівна

Дніпропетровськ - 2009



Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національній металургійній академії України Міністерства освіти і науки України (м. Дніпропетровськ).

Науковий керівник - кандидат економічних наук, доцент Король Григорета Олександрівна, Національна металургійна академія України Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри обліку і аудиту(м. Дніпропетровськ).

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Довбня Світлана Борисівна, Національна металургійна академія України Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри економіки промисловості(м. Дніпропетровськ);

кандидат економічних наук, Адаменко Марина Володимирівна, Криворізький технічний університет Міністерства освіти і науки України, доцент кафедри економічного аналізу і фінансів.

Захист відбудеться «12» березня 2009 р. о 1100 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 08.080.01 у Національному гірничому університеті Міністерства освіти і науки України за адресою: 49005, м. Дніпропетровськ, просп. К. Маркса, 19, ауд. 10/409.

3 дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного гірничого університету Міністерства освіти і науки України за адресою: 49005, м. Дніпропетровськ, просп. К. Маркса, 19.

Автореферат розісланий «10 » лютого 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради В.М. Дереза



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Для успішного функціонування в умовах ринкової економіки підприємства України прагнуть до підвищення своєї конкурентоспроможності, стійкості, стабільності, прибутковості. Разом з цим, персонал підприємства зацікавлений у підвищенні змісту праці, реалізації творчого потенціалу та професійних амбіцій, отриманні винагороди за працю для задоволення своїх потреб. Об'єднання інтересів підприємства і персоналу реалізується через систему мотивації, яка створюється відповідно до конкретних умов господарювання. Функціонування підприємств в мінливих економічних умовах сьогодення пов'язане з необхідністю постійного удосконалення мотивації персоналу як складової системи управління підприємством. Необхідність вирішення цієї проблеми у повній мірі відноситься і до металургійних підприємств.

Металургія та оброблення металу на сьогодні є провідним експортно-орієнтованим видом економічної діяльності України. На ринку чорних металів постійно посилюються вимоги споживачів до якості металопродукції, яка здебільшого визначається якістю сталі. Дотримання встановлених показників якості сталі забезпечується не тільки добором якісної сировини, застосуванням передових техніки і технології, але й тим, як персонал сталеплавильного цеху виконує кожну з виробничих операцій при виготовленні сталі. Якісна ж робота персоналу досягається дієвою мотивацією його праці. Тому удосконалення мотивації персоналу металургійного підприємства до випуску якісної сталі є актуальною науковою задачею.

Теоретичні основи мотивації персоналу закладені фундаментальними дослідженнями Ф. Тейлора, А. Маслоу, Ф. Герцберга, Д. Мак-Грегора, Д. Макклелланда, В. Врума, Л. Портера, Е. Лоулера та інших учених. Проблемам методології та практичного застосування мотиваційного механізму, оцінки роботи персоналу, системи його матеріальної винагороди в умовах виробничих підприємств присвячені наукові дослідження багатьох провідних вітчизняних та зарубіжних учених-економістів: Д. Богині, А. Колота, С. Довбні, М. Турила, О. Єськова, М. Адаменко, Г. Дмитренка, Б. Бельгольського, В. Гордієнка, Н. Волгіна, В. Єгорова, А. Калини, Є. Лихачова, І. Петрової, В. Пономаренка, Д. Ньюстрома, Ф. Уайтлі та інших.

Разом з тим, існуючі науково-методичні та прикладні засади мотивації персоналу металургійного підприємства до випуску якісної сталі розроблені не достатньо повно, що вимагає їх уточнення та розвитку в сучасних умовах господарювання.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до проблем, які досліджуються в Національній металургійній академії України МОН України в рамках науково-дослідної госпрозрахункової теми «Розробка та впровадження технології комбінованої продувки сталі у мартенівських печах ВАТ «Нижньодніпровський трубопрокатний завод» (номер державної реєстрації 0104U007847), де автором виконаний розділ «Методичний підхід до оцінки персоналу підрозділів сталеплавильного цеху за випуск якісної продукції». Особисто автором розроблені: методичний підхід до формування центрів забезпечення якості в сталеплавильному цеху; методичні засади визначення внеску окремого центру забезпечення якості у формування параметрів властивостей сталі, в основу яких покладена запропонована матрична модель, що дозволяє визначити ступінь впливу конкретного центру забезпечення якості на формування параметрів властивостей сталі за результатами кожного циклу її виготовлення і застосовувати це в системі мотивації персоналу сталеплавильних цехів.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є узагальнення і розвиток науково-методичних засад, розробка інструментарію та практичних рекомендацій з удосконалення мотивації персоналу металургійного підприємства до випуску якісної сталі. Для реалізації цієї мети в дисертаційній роботі поставлені та вирішені такі завдання:

- проведено аналіз і теоретичне узагальнення існуючих методичних засад стосовно видів, принципів, методів мотивації персоналу до випуску якісної продукції для виявлення в цій галузі знань проблем і питань, що потребують уточнення і подальшого розвитку;

- уточнено сутність поняття «центр забезпечення якості» та розроблено методичний підхід до формування таких центрів в умовах сталеплавильного цеху; інструментарій мотивація персонал сталь

- розроблено методичні засади визначення внеску окремого центру забезпечення якості у формування індивідуальних показників якості сталі та можливості використання сталі, виплавленої з відхиленнями по якості;

- розроблено методичні підходи до удосконалення системи мотивації персоналу сталеплавильних цехів до випуску сталі заданого обсягу та якості.

Об'єктом дисертаційного дослідження є процес мотивації персоналу металургійного підприємства до випуску якісної сталі.

Предметом дослідження є теоретичні, науково-методичні та прикладні засади мотивації персоналу металургійного підприємства до випуску якісної сталі.

Методи дослідження. Теоретичною і методичною основою дисертаційних досліджень є класичні положення економічної теорії, роботи вітчизняних і зарубіжних учених в області теорії мотивації, менеджменту.

У процесі дисертаційного дослідження використовувались такі загальнонаукові методи: аналіз - при визначенні складових, за якими слід здійснювати мотивацію персоналу до випуску якісної продукції, а саме: підрозділів цеху з визначенням трудових операцій (функцій), які виконуються робітниками в межах цих підрозділів; індивідуальних показників якості сталі, виплавленої в окремому циклі, з визначенням її властивостей та параметрів; синтез - при групуванні видів, принципів і методів мотивації; при формуванні центрів забезпечення якості на основі функціонального підходу шляхом умовного групування підрозділів цеху; при відборі параметрів властивостей сталі для використання в системі мотивації персоналу. В дослідженні використовувались також спеціальні методи, а саме, формалізації та матричний - при створенні моделі мотивації персоналу до випуску якісної продукції; експертних оцінок - при визначенні вагомості внеску центру забезпечення якості у формування параметрів і рівня значущості окремого параметра властивостей сталі.

Інформаційною базою дисертаційного дослідження є вітчизняні та зарубіжні публікації з питань мотивації персоналу виробничих підприємств, зокрема, до випуску якісної продукції, законодавчо-нормативні акти України, статистичні дані Державного комітету статистики України, а також державні стандарти та технічні умови, які визначають нормативні значення параметрів властивостей сталі, результати анкетування експертів, управлінські документи, облікові дані сталеплавильного цеху металургійного підприємства.

Наукова новизна одержаних результатів. Основний науковий результат дисертаційної роботи полягає у теоретичному обґрунтуванні методичних положень та підходів щодо ефективної мотивації персоналу металургійного підприємства до випуску якісної сталі.

Нові наукові положення дисертаційної роботи, що запропоновані здобувачем особисто, полягають у такому:

удосконалено:

- класифікацію видів мотивації, яка, на відміну від існуючих, комплексно охоплює класифікаційні ознаки, до яких відносяться: групи потреб персоналу; джерела виникнення; способи спонукання персоналу до дій; напрямки на досягнення цілі; характер оцінки діяльності персоналу; предмет; крім цього, класифікація доповнена ознакою за рівнем узагальнення цілі такими видами мотивації - до досягнення загальної цілі, до досягнення проміжної цілі;

- методичні підходи до визначення внеску робітників окремого центру забезпечення якості у формування якості сталі: встановлено аналітичну залежність показника забезпечення якості конкретного центру забезпечення якості від значень кожного відібраного за запропонованими ознаками параметра властивостей сталі в окремому циклі її виготовлення, застосування якого сприяло мотивації робітників до випуску якісної продукції;

- систему мотивації робітників сталеплавильних цехів, в якій на відміну від існуючих систем, винагорода визначається за результатами кожного циклу виготовлення сталі із застосовуванням запропонованих показників: коефіцієнта забезпечення якості, а також коефіцієнта можливості використання виплавленої сталі;

дістали подальшого розвитку:

- теоретичні основи менеджменту персоналу, а саме, сформульовано систему принципів мотивації забезпечення якості продукції, яка включає принципи: задоволення потреб та інтересів персоналу; узгодженості інтересів працівника, колективу, власників; справедливості («абсолютної» та «відносної»); безперервності та гнучкості; урахування усіх зовнішніх і внутрішніх рушійних сил; зрозумілості та прийнятності процесу формування мотивів, що дозволило створити наукову базу для удосконалення мотивації персоналу металургійного підприємства до випуску якісної сталі;

- застосування функціонального підходу до визначення поняття й виділення у виробничій структурі сталеплавильного цеху центрів забезпечення якості (сукупності виробничих підрозділів, умовно об'єднаних тісно пов'язаними трудовими операціями (функціями) робітників по досягненню на певному виробничому етапі цілі щодо отримання відносно закінченого проміжного результату в окремому циклі виготовлення сталі), кожен з яких по-різному впливає на формування якості сталі;

- методичні підходи до управління персоналом: встановлено, що мотивацію робітників сталеплавильного цеху до випуску якісної продукції необхідно здійснювати за окремими складовими, а саме: за параметрами властивостей сталі як складовими її якості; відповідно до внеску окремих центрів забезпечення якості у формування якості сталі, а також за окремими циклами виготовлення сталі з наступним узагальненням цих складових і визначенням показників для дієвої мотивації робітників сталеплавильного цеху до випуску якісної продукції.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що теоретичні і методичні положення дисертаційної роботи доведені до рівня конкретних рекомендацій з удосконалення мотивації персоналу металургійного підприємства до випуску якісної сталі. Визначено послідовність, деталізовано кроки щодо формування в умовах сталеплавильного цеху центрів забезпечення якості, що дає змогу створити в умовах такого цеху, враховуючи особливості його технології та виробничої структури, центри забезпечення якості. Розроблено організацію процесу визначення внеску окремого центру забезпечення якості у формування індивідуальних показників якості сталі та можливості використання сталі, виплавленої з відхиленнями по якості, що дозволяє врахувати в системі мотивації внесок робітників окремого центру забезпечення якості у формування найважливіших параметрів якості сталі. Розроблено інформаційне забезпечення та порядок визначення винагороди в удосконаленій системі мотивації персоналу сталеплавильних цехів до випуску сталі заданого обсягу та якості за результатами кожного циклу виготовлення сталі із застосуванням запропонованих показників: коефіцієнта забезпечення якості, а також коефіцієнта можливості використання виплавленої сталі. Це дозволяє посилити мотивацію робітників до підвищення якості продукції й забезпечити, таким чином, додатковий прибуток підприємству. Розроблені положення дисертаційної роботи можуть бути використані на будь-яких виробничих підприємствах з урахуванням специфіки їх виробництва та параметрів властивостей, які характеризують якість продукції.

Запропоновані методичні розробки з удосконалення мотивації персоналу металургійного підприємства до випуску якісної сталі використані фахівцями економічних служб ВАТ «ДМЗ ім. Г. І. Петровського» (акт впровадження від 27. 06. 2006 р.) та прийняті до впровадження при розробці методичних рекомендацій до системи мотивації робітників сталеплавильних цехів металургійних підприємств Українською Асоціацією сталеплавильників (акт впровадження від 11. 07. 2006 р). Теоретичні положення, результати та висновки дисертаційного дослідження використовуються в навчальному процесі Національної металургійної академії України МОН України при викладанні дисциплін «Мотивація праці», «Управління персоналом», «Операційний менеджмент», «Теорія економічного аналізу», «Економічний аналіз», «Менеджмент якості», «Менеджмент організацій» та ін. (акт впровадження від 10. 12. 2007 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, в якій сформульовано і обґрунтовано наукові положення, висновки і рекомендації щодо мотивації персоналу металургійного підприємства до випуску якісної сталі. Ідеї співавторів наукових робіт автором в дисертації не використовувались. Особистий внесок здобувача в кожну працю, опубліковану у співавторстві, наведено в списку опублікованих наукових праць за темою дисертації.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дисертаційного дослідження доповідались, обговорювались та були схвалені на: ІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Науковий потенціал світу - `2005» (м. Дніпропетровськ, 2005 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Економіка і управління у промисловості» (м. Дніпропетровськ, 2005 р.); Міжнародній науково-практичної конференції «Розвиток обліку та аудиту як основи інформаційно-аналітичної системи підприємства» (м. Харків, 2005 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми і перспективи інноваційного розвитку економіки України» (м. Дніпропетровськ, 2006 р.); ІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми і механізм відтворення ресурсного потенціалу України в контексті євроінтеграції» (м. Рівне, 2006 р.); V Міжнародній науково-практичній конференції «Дослідження та оптимізація економічних процесів «Оптимум-2006» (м. Харків, 2006 р.); ІV-ї Міжнародній науково-практичній конференції «Облік, контроль і аналіз в управлінні підприємницькою діяльністю» (Черкаси, 2007 р.); Всеукраїнській науковій конференції «Становлення облікової політики в Україні» (м. Тернопіль, 2007 р.).

Публікації. Основні наукові положення, результати дисертаційних досліджень опубліковані у 19 друкованих роботах, з них статей у фахових наукових журналах та збірниках наукових праць - 8; матеріалах і тезах конференцій - 7, інших виданнях - 4. Загальний обсяг опублікованих робіт - 4,45 друкованих аркушів, з яких особисто здобувачу належать 3,22 друкованих аркушів.

Структура та обсяг роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Робота викладена на 229 сторінках та містить: містить 18 таблиць, 10 рисунків, 11 додатків на 46 сторінках, 186 найменувань у списку використаних джерел на 19 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, сформульовано мету та завдання дослідження, його об'єкт і предмет, запропоновано нові наукові положення та визначено їх практичне значення.

У першому розділі «Теоретичні засади мотивації персоналу металургійного підприємства до випуску якісної сталі» на основі аналізу та узагальнення існуючих наукових положень удосконалена класифікація видів і сформульована система принципів мотивації персоналу, визначена сутність поняття «центр забезпечення якості», обґрунтовані напрямки удосконалення мотивації робітників до випуску якісної сталі.

Аналіз досліджень науковців виявив, що на сьогодні немає достатньо повної класифікації видів мотивації, в якій ураховувалось би як можна більше ознак. Такий стан питання викликав необхідність доповнення ознак та видів мотивації. На основі систематизації існуючих наукових положень та результатів досліджень встановлено, що мотивацію персоналу доцільно класифікувати за ознаками, які включають такі види мотивації: за групами потреб персоналу - матеріальна, трудова, статусна; за джерелом виникнення - внутрішня, зовнішня; за способом спонукання персоналу до дій - пряма, непряма, примусова; за напрямком на досягнення цілі - позитивна, негативна; за характером оцінки діяльності персоналу - по результатах, по статусу; за предметом - до підвищення продуктивності праці, до виконання обсягу виробництва, до забезпечення якості продукції, інше; за рівнем узагальнення цілі - до досягнення загальної цілі, до досягнення проміжної цілі. Така класифікація забезпечить комплексний підхід до мотивації персоналу.

Також встановлено, що у більшості робіт науковців наводяться підходи, вимоги до мотиваційної системи, а принципи мотивації як основні положення, за якими у свідомості персоналу складаються мотиви, не формулюються. Сформульовано систему принципів, на основі котрих повинна базуватись мотивація персоналу підприємства, яка включає принципи: задоволення потреб та інтересів персоналу; узгодженості інтересів працівника, колективу, власників; справедливості («абсолютної» та «відносної»); безперервності та гнучкості; урахування усіх зовнішніх і внутрішніх рушійних сил; зрозумілості та прийнятності процесу формування мотивів.

Визначені принципи є основою для удосконалення методів мотивації. В сучасних умовах господарювання в Україні для мотивації персоналу найбільш дієвими є економічні методи, які реалізуються через систему винагород. У цій системі для мотивації керівників середньої та нижньої ланки сталеплавильного цеху до випуску якісної сталі доцільно застосовувати узагальнюючі показники якості, оскільки їх діяльність орієнтована на кінцеві результати роботи підприємства. Для мотивації ж робітників до випуску якісної сталі визначена необхідність розробки та застосування в системі винагороди показників, що відображають внесок підрозділів цеху в досягнення заданого рівня індивідуальних показників якості сталі в кожному циклі її виготовлення. Оскільки технологічно тісно пов'язані підрозділи сталеплавильного цеху мають однаковий ступінь впливу на формування індивідуальних показників якості сталі, то доцільно умовно об'єднати такі підрозділи в центри забезпечення якості, під якими пропонується розуміти сукупність виробничих підрозділів, умовно об'єднаних тісно пов'язаними трудовими операціями (функціями) робітників по досягненню на певному виробничому етапі цілі щодо отримання відносно закінченого проміжного результату в окремому циклі виготовлення сталі.

Внесок окремих центрів забезпечення якості у досягнення заданого рівня індивідуальних показників якості сталі, а також можливість використання сталі, виплавленої з відхиленнями по якості, які відображаються відповідними показниками, доцільно використовувати при удосконаленні мотивації робітників сталеплавильного цеху. Це удосконалення повинно враховувати такі аспекти: визначати не загальні результати роботи персоналу всього цеху за місяць, а деталізовано за окремими центрами забезпечення якості й по кожному циклу виготовлення сталі, а також розглядати якість сталі не в цілому, а окремі параметри її властивостей з наступним відображенням цих аспектів при встановленні показників, які слід використовувати при визначенні винагороди робітників. Послідовність встановлення показників для мотивації робітників до випуску якісної сталі можна узагальнити у вигляді етапів, представлених на рис.1.

У другому розділі «Розробка методичних основ удосконалення мотивації робітників сталеплавильних цехів до випуску якісної продукції» проаналізовані існуючі підходи до мотивації робітників у сталеплавильному виробництві та розроблені: підхід до створення у сталеплавильному цеху центрів забезпечення якості; методичні засади визначення внеску окремого центру забезпечення якості у формування якості сталі та можливості її використання; методичні підходи до удосконалення системи мотивації робітників до випуску сталі заданого обсягу та якості.

Рис. 1. Етапи встановлення показників для мотивації робітників сталеплавильного цеху до випуску якісної продукції

Аналіз існуючих підходів до мотивації робітників щодо випуску якісної продукції у сталеплавильному виробництві виявив, що на практиці застосовуються, головним чином, узагальнюючі показники якості продукції. При цьому робітники не мотивуються до досягнення індивідуальних показників якості, не виявляється вплив підрозділів цеху на формування якості сталі в кожному циклі її виготовлення. В той же час, як встановили дослідження, є досить багато випадків виготовлення сталі з відхиленнями по якості, що веде до невиконання договорів постачань і, як наслідок, до зниження прибутку підприємства. Це підтверджує необхідність розробки та застосування в системі мотивації робітників таких показників, які б відображали досягнення запланованого рівня кожного з параметрів властивостей сталі конкретним підрозділом цеху, який входить у відповідний центр забезпечення якості, в окремому циклі виготовлення сталі.

Формування центрів забезпечення якості слід здійснювати на основі функціонального підходу шляхом: аналізу характеру функцій робітників; визначення цілей діяльності щодо отримання відносно закінченого проміжного результату в циклі виготовлення сталі; встановлення характеру й ступеня тісноти зв'язку між окремими операціями й віднесення тісно пов'язаних між собою операцій до конкретних центрів забезпечення якості. В сучасному сталеплавильному цеху доцільно організувати центри забезпечення якості: «Шихта», «Плавка», «Позапічна обробка», «Розливання». Завдяки створенню у сталеплавильному цеху центрів забезпечення якості з'являється можливість об'єктивного визначення їх внеску у формування індивідуальних показників якості сталі.

Індивідуальними показниками якості сталі можуть виступати параметри її властивостей. В зв'язку з тим, що існує значна кількість параметрів властивостей, деякі з них мають тісний взаємозв'язок і значення не всіх параметрів на практиці можливо визначити в прийнятні терміни, слід здійснити відбір найважливіших параметрів властивостей. Відбір здійснено відповідно до таких запропонованих ознак: на формування параметра властивостей сталі впливає діяльність робітників хоча б одного центру забезпечення якості; є можливість установлення значення параметра властивостей сталі у виробничих умовах і в прийнятні терміни; на конкретний параметр властивостей не впливають інші параметри властивостей сталі, що досліджуються; параметр властивостей сталі можливо оцінити кількісно. За такими ознаками відібрано для застосування в системі мотивації робітників сталеплавильного цеху параметри хімічних і металографічних властивостей сталі.

Оскільки параметри властивостей сталі різнобічні, то їх застосовано у нормованому вигляді, тобто розраховано їх відносні величини pj, які відображають ступінь наближення фактичного значення j-го параметра властивостей сталі () до нормативного.

Для визначення внеску і-го центру забезпечення якості () у формування параметрів властивостей сталі доцільно використовувати коефіцієнти вагомості (aij), які характеризують ступінь впливу і-го центру забезпечення якості на формування заданого рівня j-го параметра властивостей сталі, при дотриманні умов: aij [0,1] та Уaij=1. Разом з тим, кожен з параметрів властивостей сталі конкретної марки має свій коефіцієнт значущості (bj), рівень якого також знаходиться в межах [0;1], а Уbj=1. Тоді оцінку внеску i-го центру забезпечення якості у формування параметрів властивостей сталі за результатами k-того циклу її виготовлення () q?ik слід визначати за формулою:

, (1)

З метою порівняння результатів роботи центрів забезпечення якості між собою фактичні оцінки внеску i-го центру забезпечення якості у формування параметрів властивостей сталі в кожному циклі її виготовлення q?ikф необхідно зіставити з нормативними q?ikн. В результаті визначено коефіцієнт забезпечення якості i-го центру за результатами k-того циклу виготовлення сталі Wіk:

, де (2)

Слід зазначити, що цей показник не відображає можливості використання або реалізації сталі, виплавленої з відхиленнями по якості у k-тому циклі. Для цього застосовано запропонований показник (коефіцієнт) можливості використання виплавленої сталі, який розраховано як співвідношення ціни прокату зі сталі, виготовленої з порушеннями по якості, до ціни прокату зі сталі, що відповідає заданим параметрам властивостей з урахуванням рівня ймовірності реалізації такого прокату Yxk, де х - номер варіанта можливості використання неякісної сталі ().

Ці показники застосовано в системі мотивації робітників сталеплавильного цеху з метою дотримання ними встановленого рівня якості сталі, що дозволяє визначати суму винагороди робітників кожного з центрів забезпечення якості відповідно до їх внеску у досягнення заданих показників якості сталі та можливості її використання.

В практиці роботи сталеплавильних цехів застосовується як почасова, так і відрядна форми оплати праці з преміюванням за виконання плану з обсягу виробництва за місяць з використанням узагальнюючого показника якості - рівня виконання замовлень. Для посилення мотивації робітників цих цехів до випуску сталі заданого обсягу та якості, враховуючи, що в цих цехах є можливість визначення результатів праці робітників за кожним циклом виготовлення сталі, запропоновано застосовувати для них відрядно-преміальну систему оплати праці з визначенням заробітної плати за календарний період як суми оплати за випуск певної кількості сталі протягом цього періоду у кожному k-тому циклі виробництва з урахуванням її якості й можливості використання за допомогою показників Wіk та Yxk. Таким чином, за календарний період відрядний заробіток робітників підрозділу d (Зd”) слід визначати за формулою:



,де, (3)

де Rd - розцінка за виготовлення однієї тонни сталі для робітників підрозділу d, грн./т; Vk - фактичний обсяг виробництва сталі за результатами k -того циклу її виготовлення, т; gd - відсоток премії підрозділу d за виконання обсягу виробництва за календарний період, %; md - відсоток надбавки (знижки) премії за економію (понаднормативну витрату) ресурсів для підрозділу d за календарний період, %; Знd - інша частина додаткової заробітної плати та інші заохочувальні й компенсаційні виплати, грн.

Третій розділ «Удосконалення системи мотивації робітників сталеплавильного цеху металургійного підприємства» присвячено розробці удосконаленої системи мотивації робітників до випуску якісної сталі на металургійному підприємстві, яка дає змогу реалізувати наукові положення, що обґрунтовані у другому розділі.

У ході реалізації на практиці пропозицій дисертаційної роботи удосконалено інформаційне забезпечення системи мотивації робітників сталеплавильного цеху ВАТ «ДМЗ ім. Г.І. Петровського». Для цього вирішені такі завдання: доповнено інформаційну базу підприємства щодо створення центрів забезпечення якості відповідно до особливостей технології та складу підрозділів сталеплавильного цеху; визначено інформаційні потоки при розрахунку коефіцієнта забезпечення якості та коефіцієнта можливості використання виплавленої сталі; встановлено склад та рух інформації при визначенні винагороди робітників в умовах удосконаленої системи їх мотивації.

Враховуючи особливості виробничої структури й технології виробництва сталі та проаналізувавши ступінь тісноти зв'язку між окремими операціями, в сталеплавильному цеху ВАТ «ДМЗ ім. Г.І. Петровського» сформовано такі центри забезпечення якості, як «Шихта», «Плавка», «Розливання».

По вказаних центрах забезпечення якості за результатами кожного k-того циклу виготовлення сталі визначено коефіцієнт забезпечення якості i-го центру (Wіk) і коефіцієнт можливості використання виплавленої сталі (Yxk). Для цього розраховано нормативні оцінки внеску центрів забезпечення якості. Наприклад, для сталі марки Ст.15кп нормативна оцінка q?ikн для центрів забезпечення якості «Шихта», «Плавка», «Розливання» склала відповідно 0,275, 0,419 та 0,306 част. од. Далі розраховані фактичні оцінки q?ikф. Якщо відхилень від заданого рівня параметрів немає, то фактична оцінка дорівнює нормативній, якщо ж заданий рівень параметрів не виконується, то фактична оцінка менше, ніж нормативна, а коефіцієнт забезпечення якості Wіk менше, ніж 1. Так, в результаті дослідження встановлено, що при виготовленні сталі марки Ст.15кп допущені порушення заданого рівня вуглецю і фосфору, внаслідок чого виготовлену сталь призначено для прокату смуги замість прокату автоободу для ГАЗ-53, тому фактичні оцінки q?ikф за центрами забезпечення якості «Шихта», «Плавка», «Розливання» склали відповідно 0,270, 0,403 та 0,304 част. од., коефіцієнт забезпечення якості Wіk по вказаних центрах склав відповідно - 0,98, 0,96, 0,99 част. од. При цьому оцінка персоналу, який працює в межах визначених центрів забезпечення якості, слід коригувати коефіцієнтом можливості використання виплавленої сталі (Yxk), який склав у даному циклі виготовлення сталі 0,75 част. од.

Коефіцієнт забезпечення якості (Wіk) і коефіцієнт можливості використання виплавленої сталі (Yxk) застосовано в удосконаленій системі мотивації робітників сталеплавильного цеху ВАТ «ДМЗ ім. Г.І. Петровського». Встановлено, що наприклад, змінною бригадою № 1 фактично виготовлено за місяць 27199,8 т сталі замість запланованих 27140,0 т. Відповідно план з обсягу виробництва фактично виконаний цією бригадою на 100,22%, замість 102%, що узагальнено відображало б результати роботи всіх змінних бригад за місяць, але відносилося би до кожної бригади, як це робилось до удосконалення системи мотивації. Крім того, під час роботи цієї бригади мали місце з 462 проведених плавок 20 випадків виготовлення сталі з порушеннями по якості, що не було б ураховано в системі мотивації до удосконалення. Внаслідок того, що в удосконаленій системі мотивації цей, а також вищезазначені фактори були враховані, спостерігається зниження розміру заробітної плати одного робітника, наприклад, 5-го розряду, центрів забезпечення якості «Шихта» на 2,9%, «Плавка» на 3,0%, «Розливання» на 3,5%. В середньому розмір заробітної плати робітників бригади №1 знизився на 3,3 %, що за даними наукових публікацій має достатній стимулюючий вплив.

Реалізація розроблених методичних підходів у процесі їх упровадження в умовах сталеплавильного цеху ВАТ «ДМЗ ім. Г.І. Петровського» довела, що за рахунок посилення мотивації робітників до випуску якісної сталі завдяки визначенню винагороди відповідно до їх внеску у формування якості, рівень браку зменшився з 0,49% до 0,32 %, а кількість годної сталі, виготовленої з порушеннями по якості, зменшилась з 2,2 % до 1,3 % при інших незмінних організаційно-виробничих умовах. Це дозволило підприємству отримати додатковий доход при незначних одноразових та поточних витратах на впровадження запропонованої системи мотивації робітників. Річний економічний ефект склав 3912 тис.грн, що підтвердило достовірність наукових положень, висновків і рекомендацій дисертаційної роботи та доцільність їх використання в умовах металургійних підприємств.



ВИСНОВКИ

В дисертаційній роботі містяться теоретичне узагальнення й нове вирішення наукової задачі, яка полягає в розвитку теоретичних засад і методичних основ мотивації персоналу сталеплавильних цехів до випуску якісної продукції, обґрунтуванні доцільності створення центрів забезпечення якості, визначенні їх внеску у формування індивідуальних показників якості сталі та удосконаленні на цій основі мотивації робітників, що є суттєвим для розвитку науки економіки та управління підприємствами в напрямку підвищення ефективності їх господарської діяльності.

1. Аналіз та узагальнення існуючих теоретичних засад стосовно видів, принципів, методів мотивації персоналу до випуску якісної продукції дозволили встановити наступне:

- з метою забезпечення комплексного підходу до мотивації персоналу на основі дослідження існуючих наукових положень проаналізовані й теоретично узагальнені види мотивації, які доцільно класифікувати за ознаками: за групами потреб персоналу (матеріальна, трудова, статусна); за джерелом виникнення (внутрішня, зовнішня); за способом спонукання персоналу до дій (пряма, непряма, примусова); за напрямком на досягнення цілі (позитивна, негативна); за характером оцінки діяльності персоналу (по результатах, по статусу); за предметом (до підвищення продуктивності праці, до виконання обсягу виробництва, до забезпечення якості продукції, інше); за рівнем узагальнення цілі (до досягнення загальної цілі, до досягнення проміжної цілі);

- у сучасному стані теорія й практика мотивації персоналу не містять цілісної системи загальних принципів. У роботі сформульована система принципів мотивації персоналу, на яких повинен базуватися процес формування мотивів, що включає принципи: задоволення потреб та інтересів персоналу; узгодженості інтересів працівника, колективу, власників; справедливості («абсолютної» та «відносної»); безперервності та гнучкості; урахування усіх зовнішніх і внутрішніх рушійних сил; зрозумілості та прийнятності процесу формування мотивів. Це дозволяє створити наукову базу для удосконалення мотивації персоналу металургійного підприємства до випуску якісної сталі;

- у сучасних умовах господарювання працівники металургійних підприємств віддають перевагу економічним методам мотивації, які реалізуються через систему винагород. При мотивації до випуску якісної продукції керівників середньої та нижньої ланки сталеплавильного цеху доцільно застосовувати узагальнюючі показники якості, мотивацію ж робітників доцільно здійснювати за окремими складовими, а саме: за параметрами властивостей сталі як складовими її якості; відповідно до внеску окремих центрів забезпечення якості у формування якості сталі, а також за окремими циклами виготовлення сталі з наступним узагальненням цих складових. Це дозволяє створити умови для дієвої мотивації робітників сталеплавильного цеху до випуску якісної продукції.

2. У роботі доведено, що завдяки використанню функціонального підходу можливо виділити у виробничій структурі сталеплавильного цеху центри забезпечення якості (сукупності виробничих підрозділів, умовно об'єднаних тісно пов'язаними трудовими операціями (функціями) робітників по досягненню на певному виробничому етапі цілі щодо отримання відносно закінченого проміжного результату в окремому циклі виготовлення сталі) шляхом: аналізу характеру функцій робітників; визначення цілей діяльності щодо отримання відносно закінченого проміжного результату в циклі виготовлення сталі; встановлення характеру й ступеня тісноти зв'язку між окремими операціями й віднесення тісно пов'язаних між собою операцій до конкретних центрів забезпечення якості. Це дає змогу об'єктивно визначати внесок окремого центру у забезпечення якості сталі.

3. Аналіз факторів, що впливають на показник забезпечення якості сталі по конкретному центру забезпечення якості, дозволив встановити аналітичну залежність, яка свідчить про вплив на цей показник значень кожного відібраного за запропонованими ознаками параметра властивостей сталі з урахуванням вагомості внеску кожного центру у формування окремого параметра властивостей та значущості конкретного параметра у їх загальній сукупності. Врахування такої аналітичної залежності в системі мотивації робітників дозволяє визначати внесок робітників окремого центру забезпечення якості у формування найважливіших параметрів якості сталі.

4. У ході досліджень встановлено, що в системі мотивації робітників сталеплавильних цехів, на відміну від тих систем, що застосовуються в практиці роботи металургійних підприємств і пропонуються в науковій літературі, винагорода повинна визначатись за результатами кожного циклу виготовлення сталі із застосуванням запропонованих показників: коефіцієнта забезпечення якості, а також коефіцієнта можливості використання виплавленої сталі. Це дозволяє врахувати у винагороді робітників їх внесок у формування найважливіших параметрів якості сталі, посилити їх мотивацію до підвищення якості продукції й забезпечити, таким чином, додатковий прибуток підприємству.

5. Реалізація розроблених наукових положень, висновків і рекомендацій у процесі їх упровадження в сталеплавильному цеху ВАТ «ДМЗ ім. Г. І. Петровського» підтвердила їх достовірність та доцільність використання в умовах металургійних підприємств. Наукові положення дисертаційної роботи рекомендуються для використання на будь-яких виробничих підприємствах з урахуванням специфіки їх виробництва та параметрів властивостей, які характеризують якість продукції.



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях

1. Распопова Ю. О. Качество продукции как критерий оценки работы персонала подразделений сталеплавильных цехов / Г. А. Король, Ю. А. Распопова, А. П. Чуванов // Економіка: проблеми теорії та практики. Зб. наук. праць. - 2005. - № 209, т. 4. - С. 1001-1010.

2. Особистий внесок здобувача: обґрунтовано доцільність і розроблено методичні підходи до створення центрів забезпечення якості в умовах сталеплавильних цехів та визначення внеску окремого центру у формування індивідуальних показників якості сталі.

3. Распопова Ю. О. Економіко-математична модель оцінки впливу підрозділів виробничих цехів на якість продукції / Г. О. Король, В. Д. Зелікман, Ю.О. Распопова // Економічний вісник Національного гірничого університету. - 2005. - № 4. - С. 104-110.

4. Особистий внесок здобувача: розроблено на основі запропонованої матричної моделі науково-методичний підхід до визначення внеску окремого центру забезпечення якості у формування параметрів властивостей сталі.

5. Распопова Ю. О. Матеріальне стимулювання персоналу сталеплавильних цехів за випуск якісної продукції / Г. О. Король, Ю.О. Распопова // Вісник Національного університету водного господарства та природокористування МОН України. Економіка. Зб. наук. праць. - 2006. - № 4 (36). - С. 56-64.

6. Особистий внесок здобувача: обґрунтовано доцільність удосконалення існуючої системи мотивації робітників сталеплавильних цехів шляхом застосування в ній оціночних показників, які дозволяють урахувати рівень якості сталі, виготовленої в окремому циклі.

7. Распопова Ю. О. Аналіз показників розвитку сталеплавильного виробництва та методів оцінювання і стимулювання персоналу до випуску якісної продукції / Ю. О. Распопова // Економіка: проблеми теорії та практики. Зб. наук. праць. - 2007. - № 227, т. 1. - С. 134-142.

8. Распопова Ю. О. Методичні засади оцінювання праці і стимулювання персоналу сталеплавильних цехів до випуску якісної продукції / Ю.О. Распопова // Академічний огляд. Економіка та підприємництво. - 2007. - № 2. - С. 116-121.

9. Распопова Ю. О. Удосконалення розрахунку заробітної плати робітників сталеплавильних цехів / Ю. О. Распопова // Збірник наукових праць Черкаського державного технологічного університету. Серія: Економічні науки. - 2007. - № 18, ч.1. - С. 127-132.

10. Распопова Ю. О. Мотивація персоналу центрів забезпечення якості в умовах сталеплавильного виробництва / Ю.О. Распопова // Економіка: проблеми теорії та практики. Зб. наук. праць. - 2008. - № 241, т. 2. - С.312-318.

11. Распопова Ю. О. Види та принципи мотивації персоналу підприємства / Ю. О. Распопова // Економіка: проблеми теорії та практики. Зб. наук. праць. - 2008. - № 243, т. 3. - С. 700-705.

Публікації в інших виданнях

12. Распопова Ю. О. Інформаційне забезпечення системи оцінки діяльності підрозділів підприємств / Ю. О. Распопова // Вісник Національного технічного університету «ХПІ». - 2005. - № 58, т. 2. - С. 185-187.

13. Распопова Ю. О. Методичний підхід до формування підрозділів сталеплавильних цехів / Ю. О. Распопова // Науковий потенціал світу -`2005 : міжнар. наук.-практ. конф., 19-30 вер. 2005 р. : матеріали. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2005. - т. 3. - С. 45-47.

14. Распопова Ю. О. Особливості інформаційного забезпечення при оцінці діяльності підрозділів виробничих підприємств / Ю. О. Распопова // Розвиток обліку і аудиту як основи інформаційно-аналітичної системи підприємства : міжнар. наук.-практ. конф., 17-18 лист. 2005 р. : тези доп. - Харків: НТУ«ХПІ», 2005. - С. 148.

15. Распопова Ю. О. Інформаційна база для формування центрів діяльності в умовах сталеплавильних цехів / Г. О. Король, Ю. О. Распопова // Економіка і управління у промисловості : всеукр. наук.-практ. конф., 26 -28 жовт. 2005 р. : матеріали. - Дніпропетровськ: НМетАУ, 2005. - т. 2. - С. 125-127.

16. Особистий внесок здобувача: доповнено інформаційну базу металургійного підприємства щодо формування центрів забезпечення якості в умовах сталеплавильного цеху.

17. Распопова Ю. О. Аналіз і синтез економічних процесів при мотивації персоналу / Ю. О. Распопова // Дослідження та оптимізація економічних процесів «Оптимум-2006» : міжнар. наук.-практ. конф., 23 -24 лист. 2006 р. : тези доп. - Харків: НТУ«ХПІ», 2006. - С. 260-261.

18. Распопова Ю. О. Використання параметрів властивостей для оцінки внеску підрозділів сталеливарного цеху у формування якості сталі / Г. О. Король, В. Д. Зелікман, Ю. О. Распопова // Металлургическая и горнорудная промышленность. - 2006. - № 7. - С. 259-261.

19. Особистий внесок здобувача: обґрунтовано і розроблено методичні засади щодо використання параметрів властивостей сталі для оцінки внеску центрів забезпечення якості в досягнення заданих показників якості сталі.

20. Распопова Ю. О. Модель оцінки впливу підрозділів виробничих цехів на якість продукції з урахуванням значущості параметрів її властивостей / Ю. О. Распопова // Проблеми і перспективи інноваційного розвитку економіки України: міжнар. наук.-практ. конф., 21-23 черв. 2006 р. : матеріали. - Дніпропетровськ: НГУ, 2006. - С. 202-203.

21. Распопова Ю. О. Підхід до урахування у заробітку робочих сталеплавильних цехів внеску у якість продукції / Ю. О. Распопова // Облік, контроль і аналіз в управлінні підприємницькою діяльністю : міжнар. наук.-практ. конф., 11-13 квіт. 2007 р. : матеріали. - Черкаси: ЧДТУ, 2007. - С.91-92.

22. Распопова Ю. О. Інформація та комунікації в управлінні якістю продукції як елемент облікової політики підприємства / Ю. О. Распопова, Г. О. Король, Н. Г. Шпанковська // Становлення облікової політики в Україні : всеукр. наук. конф., 18-19 трав. 2007р. : матеріали. - Тернопіль: Економічна думка, 2007.- С.182-184.

23. Особистий внесок здобувача: визначено інформаційні потоки, які забезпечують розрахунок показників, що відображають внесок кожного центру забезпечення якості цеху в досягнення заданого рівня індивідуальних показників якості сталі в кожному циклі її виготовлення.

24. Распопова Ю. А. Отбор параметров свойств стали для оценки вклада подразделений сталеплавильного цеха в формирование её качества / Ю.А. Распопова, Б. М. Бойченко, Г.А. Король // Металл и литьё Украины. - 2007. - № 11-12. - С.20-24.

25. Особистий внесок здобувача: обґрунтовано методичні засади та виконано відбір параметрів властивостей сталі, застосування яких дозволить найбільш об'єктивно та в прийнятні терміни визначити внесок окремого центру забезпечення якості у формування якості сталі в конкретному циклі її виготовлення.

26. Распопова Ю. О. Інформаційне забезпечення системи мотивації персоналу сталеплавильного цеху до випуску якісної продукції / Ю. О. Распопова, Г. О. Король, О. П. Чуванов [та ін.] // Новини науки Придніпров'я. - 2008. - № 3-4. - С. 106-109.

27. Особистий внесок здобувача: визначено інформаційні потоки, що забезпечують процес розрахунку винагороди робітників після удосконалення їхньої системи мотивації.



АНОТАЦІЯ

Распопова Ю. О. Мотивація персоналу металургійного підприємства до випуску якісної сталі. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). - Національний гірничий університет, Дніпропетровськ, 2009.

Дисертаційна робота присвячена розробці методичних підходів до удосконалення мотивації персоналу металургійного підприємства до випуску якісної сталі. Проведено аналіз і теоретичне узагальнення існуючих методичних засад стосовно видів, принципів, методів мотивації персоналу до випуску якісної продукції. Уточнено сутність поняття «центр забезпечення якості» (сукупність виробничих підрозділів, умовно об'єднаних тісно пов'язаними трудовими операціями (функціями) робітників по досягненню на певному виробничому етапі цілі щодо отримання відносно закінченого проміжного результату в окремому циклі виготовлення сталі) та розроблено методичний підхід до формування таких центрів в умовах сталеплавильного цеху. Запропоновано методичні засади визначення внеску окремого центру забезпечення якості у формування індивідуальних показників якості сталі та можливості використання сталі, виплавленої з відхиленнями по якості. Запропоновано методичні підходи до удосконалення системи мотивації робітників сталеплавильних цехів до випуску сталі заданого обсягу та якості.

Ключові слова: мотивація, персонал, робітники, металургійне підприємство, сталеплавильний цех, якість сталі, центр забезпечення якості.



АННОТАЦИЯ

Распопова Ю. А. Мотивация персонала металлургического предприятия к выпуску качественной стали. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 - экономика и управление предприятиями (по видам экономической деятельности). - Национальный горный университет, Днепропетровск, 2009.

Диссертационная работа посвящена разработке методических подходов к усовершенствованию мотивации персонала металлургического предприятия к выпуску качественной стали. Проведен анализ и теоретическое обобщение существующих методических основ относительно видов, принципов, методов мотивации персонала к выпуску качественной продукции. Усовершенствована классификация видов мотивации и сформулирована система принципов, на которых должен базироваться процесс формирования мотивов у персонала. Уточнено понятие «центр обеспечения качества» (совокупность производственных подразделений, условно объединенных тесно связанными трудовыми операциями (функциями) рабочих по достижению на определенном производственном этапе цели по получению относительно законченного промежуточного результата в отдельном цикле изготовления стали) и разработан методический подход к формированию таких центров в условиях сталеплавильного цеха. Формируются центры обеспечения качества на основе функционального подхода путем: анализа характера трудовых операций (функций), которые выполняются в основных и вспомогательных производственных подразделениях цеха; установления целей деятельности по получению на определенном производственном этапе относительно законченного промежуточного результата в отдельном цикле изготовления стали; определения характера и степени тесноты связи между отдельными операциями и отнесения тесно связанных между собой операций к конкретным центрам обеспечения качества, каждый из которых по-разному влияет на формирование качества стали. Предложены методические основы определения вклада отдельного центра обеспечения качества в формирование индивидуальных показателей качества стали и возможности использования стали, выплавленной с отклонениями по качеству. Предложены методические подходы к усовершенствованию системы мотивации рабочих сталеплавильных цехов к выпуску стали заданного объема и качества.

Ключевые слова: мотивация, персонал, рабочие, металлургическое предприятие, сталеплавильный цех, качество стали, центр обеспечения качества.



SUMMARY

Raspopova J.A. Motivation of the metallurgical enterprise personnel to release the qualitative steel. - Manuscript.

The dissertation for application the scientific degree of a Candidate of Economic Science on a speciality 08.00.04 - economy and management of the enterprises (by economic activities kinds). - National Mining University, Dnipropetrovs'k, 2009.

Dissertational work is devoted to working out the methodical approaches to improvement of motivation for the metallurgical enterprise personnel to release the qualitative steel. The analysis and theoretical generalisation of existing methodical bases concerning kinds, principles, methods of motivation of the personnel to release the qualitative production is carried out. The concept «the centre of quality maintenance» (set of the industrial divisions conditionally united by closely connected labour operations (functions) of workers on achievement at a certain industrial stage of the purpose on reception concerning the finished intermediate result in a separate cycle of manufacturing steel) is specified and the methodical approach to formation of such centres in the conditions of steel-melting shop is developed. Methodical bases of definition the separate centre contribution for quality maintenance in formation of individual indicators of quality and possibility to use the steel melted with deviations on quality are offered. Methodical approaches to improvement of motivation system of working steel-melting shops to release steel of the set volume and quality are suggested.

Keywords: motivation, the personnel, workers, the metallurgical enterprise, steel-melting shop, quality of steel, the centre of maintenance of quality.