Ефективність праці та її мотивація в агарній сфері

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дніпропетровський державний аграрний університет

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

08.00.04 - економіка та управління підприємствами

ЕФЕКТИВНІСТЬ ПРАЦІ ТА ЇЇ МОТИВАЦІЯ В АГРАРНІЙ СФЕРІ

Виконав Кончаковський Євген Олегович

Дніпропетровськ - 2009



АНОТАЦІЯ

Кончаковський Є.О. Ефективність праці та її мотивація в агарній сфері. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності) - Дніпропетровський державний аграрний університет, Дніпропетровськ, 2009.

У дисертації викладені основні результати дослідження стану рівня ефективності праці в сільськогосподарському виробництві. Узагальнені теоретичні, методологічні та прикладні аспекти визначення економічної категорії „ефективність праці”

Досліджено основні теоретичні підходи до визначення мотивації праці в агарній сфері виробництва.

Проведено комплексний аналіз тенденцій розвитку рівня ефективності праці в Полтавській області в період з 2001 по 2007 роки. Дана оцінка сучасній ситуації в галузі, розглядаються причини зниження ефективності праці. Виявлено кількісний вплив окремих факторів на рівень продуктивності праці.

Обґрунтовано комплекс пропозицій, спрямованих на підвищення ефективності виробництва продукції сільського господарства з урахуванням внутрішніх і зовнішніх резервів. Запропоновані заходи містять реальні важелі для покращення результативних показників виробництва.

Ключові слова: ефективність праці, мотивація, трудовий потенціал, соціально-економічні чинники.



1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

праця мотивація персонал планування

Актуальність теми. В галузі сільського господарства України впродовж останніх років відбулися значні перетворення обумовлені зміною політичного устрою держави і переходом до ринкових форм господарювання. Це дозволило змінити земельні та майнові відносини, створити принципово нові організаційно-правові форми господарювання, розробити шляхи створення прозорого ринкового середовища.

Проте, діяльність більшості підприємств аграрної сфери протягом тривалого періоду характеризувалася низькою ефективністю. Незначні позитивні зрушення останніх років ще не гарантують стабільності зростання обсягів виробництва продукції в галузі. Серед головних причин зазвичай відмічають низьку технічну оснащеність та технологічну недосконалість процесу виробництва продукції сільського господарства. Однак, поряд з цим, відзначається невміння організовувати процес праці за нових умов господарювання. З часів переходу до ринкової економіки не було розроблено та впроваджено механізму мотивації праці, який би відповідав умовам праці, що склалися в галузі сільського господарства. Як наслідок, недосконалий та необгрунтований механізм впливу на працівників призводить до зниження ефективності праці.

Значну кількість публікацій вітчизняних і закордонних вчених-економістів присвячено дослідженню питань ефективності праці та її мотивації. Серед них наукові праці Адамчука В.В., Багрової І.В., Богині Д.П., Гєнкіна Маслоу А., Машенкова В.Ф., Оучі У., Слєзінгера Г.Е., Струміліна С.Г., Чаянова О.В. та інших. Питанням мотивації ефективної праці в сільському господарстві займалися Бугуцький О.А., Дієсперов В.С., Б.М., Калінчик М.А., Левченко О.В., Лишиленко В.І., Малік М.Й., Олійник Т.І., Опря А.Т., Туган-Барановський М.І., Ходаківський Є.І., Якуба К.І.

Однак певна частина теоретичних і практичних питань, пов'язаних з ефективністю праці та її мотивацією в сільському господарстві, залишається поки що не повністю розглянутими. Зокрема, недостатньо досліджені питання проблеми формування ефективного механізму мотивації в галузі сільського господарства в умовах організаційно-правових перетворень і ринкових умов господарювання. На сьогодні актуальним є питання визначення впливу цілої низки технологічних, організаційних і соціально-економічних чинників на рівень ефективності праці; розробки науково обґрунтованих норм виробітку, обслуговування та формування ефективної системи організації праці на підприємствах.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Проблематика дослідження та наукові підходи щодо подальших напрямків підвищення продуктивності праці та її мотивації в аграрній сфері регіону пов'язані з науково-дослідною темою, яка виконується в Полтавській державній аграрній академії „Організаційно-економічний механізм забезпечення конкурентоспроможності підприємств АПК” (номер державної реєстрації 010425002550). В основу роботи покаладені виконані автором дослідження щодо теоретико-методологічних основ ефективності аграрної праці з урахуванням регіональних соціально-економічних чинників формування її рівня та запропоновані напрями підвищення ефективності праці через призму мотиваційного механізму.

Мета і завдання дослідження. Метою досліджень є обґрунтування наукових положень та опрацювання теоретичних і методичних прийомів щодо напрямів підвищення ефективності праці в аграрній сфері виробництва. Постановлена мета зумовлює розв'язання наступних основних задач:

? узагальнення теоретичних досліджень визначення ефективності праці як соціально-економічної категорії та її мотивації в сільському господарстві;

? дослідження стану ефективності праці на регіональному рівні;

? дослідження матеріального стимулювання та нематеріальних методів мотивації на регіональному рівні;

? обґрунтування впливу матеріально-технічних факторів на рівень ефективності праці та розробка механізму їх раціональної організації й планування;

? визначення системи науково обґрунтованих норм праці і норм обслуговування в аграрному секторі економіки регіону;

? визначення основних соціально-економічних чинників підвищення мотивації праці та розробка на їх базі ефективного мотиваційного механізму.

Предмет і об'єкт дослідження. Предметом дослідження є сукупність науково-теоретичних, методичних та практичних положень щодо мотивації та підвищення ефективності праці в аграрних підприємствах.

Об`єктом дослідження є процеси використання праці та її результативність в аграрних підприємствах АПК. Дослідження виконано на матеріалах сільськогосподарських підприємств України та Полтавської області.

Методи дослідження. Поставлені у дисертаційному дослідженні задачі вирішувались шляхом використання системно-аналітичного підходу вивчення економічних процесів і явищ, відповідно до якого здійснено теоретико-методологічне узагальнення існуючих концепцій продуктивності праці, її ефективності та мотивації. Теоретичну основу досліджень складали праці вітчизняних і зарубіжних вчених з питань ефективності праці та її мотивації. Методологія досліджень базувалась на законах і фундаментальних положеннях економічної теорії, економіки аграрного виробництва, законодавчих і нормативних актах органів державної влади України.

У процесі виконання роботи проводились дослідження як на емпіричному, так і на теоретичному рівнях пізнання. Основними методичними підходами при вирішенні поставлених завдань на різних етапах досліджень були такі методи та прийоми: абстрактно-логічний (теоретичні узагальнення економічних процесів і явищ, опрацювання висновків); статистико-економічний та розрахунково-конструктивний (методи аналітичних групувань, графічних побудов і середніх; індекси, дисперсійний та кореляційно-регресійний методи аналізу; динаміка показників ефективності праці) та інші прийоми і методи. Використання статистико-математичних методів дало змогу виявити та спрогнозувати тенденції в русі основних показників ефективності праці, встановити кількісний вплив основних факторів та визначити резерви зростання ефективності праці в досліджуваній галузі; за допомогою монографічного методу вивчено сучасний стан ефективності праці в конкретних підприємствах регіону. Визначення рівня відношення до праці та виявлення основних мотивів високоефективної праці працівників аграрної сфери виробництва досліджувалось з використанням соціологічного прийому - анкетного опитування.

Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що останні враховують особливості аграрної праці у світлі сучасних вимог розвитку досліджуваного регіону і полягає в наступному:

Вперше:

- обґрунтовано необхідність в системі управління якістю введення в первинні документи підприємств показників якості продукції, зокрема сортності, цукристості, питомої ваги жиру, крохмалю, клейковини, білка тощо до товарно-транспортних та податкових накладних;

- запропоновано сукупність за високою тіснотою зв'язку при розробці математико-статистичних моделей ефективності сільськогосподарської праці та порядок визначення коефіцієнтів кількості, якості витрат матеріалів, часу на виконання робіт та агрокліматичних умов конкретного виробництва.

Удосконалено:

- визначення сутності поняття „ефективність праці”, що означає здатність праці створювати певну кількість товарів (робіт, послуг) конкретної споживчої якості, врахуванням якісних характеристик виробленої продукції та кількості витрачених ресурсів на її виробництво.

- визначення сутності поняття „трудовий потенціал”, що на відміну від існуючих поглядів, переважно орієнтованих на статево-віковий склад працездатної частини населення, доповнено врахуванням освітньо-кваліфікаційного рівня, психологічних та фізіологічних особливостей і розглядом трудових можливостей конкретних працівників, з врахуванням особистих якостей і формуванням їх відповідно до конкретних умов виробництва;

- формування кореляційно-регресійних моделей трудомісткості виробництва валової продукції через поєднання факторів: землезабезпеченості, фондоозброєності та рівня оплати праці однієї людино-години.

Набули подальшого розвитку:

- методичний підхід використанням дисперсійного методу аналізу щодо визначення ступеню впливу спеціалізації підприємства, товарності виробленої продукції та оплати праці на ефективність праці;

- пропозиції щодо обґрунтування оптимальних рівнів спеціалізації, концентрації та інтенсифікації виробництва зернових культур та молока в підприємствах;

- методичні підходи визначення пріоритетних ціннісних мотивів та стимулів відношення до праці і вибору професії в молодих працівників, а саме: соціально-побутових умов та професіонально орієнтованої роботи.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що методологічні та практичні аспекти проведеного дослідження, а також одержані наукові результати щодо розробки шляхів розв'язання завдань підвищення продуктивності аграрної праці створюють об'єктивні передумови для опрацювання напрямків подальшого підвищення ефективності праці в сільськогосподарських підприємствах Полтавської області та для розв'язання окремих питань соціального напрямку в названому регіоні.

Розроблені рекомендації щодо вдосконалення методики визначення ефективності праці в сільськогосподарських підприємствах рекомендовано до використання Головним управлінням агропромислового розвитку Полтавської обласної державної адміністрації (довідка № 78 від 28.02.2008) та Головним управлінням праці Полтавської обласної державної адміністрації (довідка №06-1920 від 28.02.2008). Розроблені норми витрат праці на виробництві зернових культур і молока використовуються в сільськогосподарському виробничому кооперативі „Батьківщина” Котелевського району Полтавської області (довідка №13-21 від 18.09.2008).

Науково-теоретичні та методологічні напрацювання з питань мотивації, ефективності праці та методів їх кількісного вимірювання використовуються в навчальному процесі Полтавської державної аграрної академії при викладанні дисциплін „Статистика” та „Економічний аналіз” для студентів факультетів обліку та фінансів і економіки та менеджменту (довідка №8-01-183 від 27.02.2008).

Особистий внесок здобувача. Науково-теоретичні узагальнення, висновки, розробки та практичні рекомендації сформульовані автором особисто. Наукові результати дослідження, що виносяться на захист є результатом особистих розробок здобувача.

Апробація результатів дисертації. У процесі науково-дослідних робіт автором використовувалися такі форми апробації одержаних результатів як обговорення з спеціалістами підприємств агропромислового комплексу; обласних та районних органів управління; науковцями; публікації та виступи на конференціях. Основні результати дисертаційного дослідження оприлюднені: у виступах на Всеукраїнській науковій конференції молодих вчених-аграрників „Молодь України і аграрна реформа” (м. Харків, 2007 р.); науково-практичних конференціях Полтавської державної аграрної академії (2004-2006 рр.); на засіданнях кафедри фінансово-економічного аналізу та статистики названої академії.

Публікації. За результатами досліджень по темі дисертації опубліковано 9 самостійних наукових праць загальним обсягом 3,2 друкованих аркуші, з них 5 статей у фахових виданнях, 4 - матеріали конференцій.

Структура та обсяг дисертаційної роботи. Відповідно до мети, завдань та логіки дисертаційного дослідження, визначена структура дисертаційної роботи, яка складається з вступу, трьох розділів, загальних висновків, списку використаних джерел і додатків. Робота викладена на 194 сторінках комп'ютерного набору, в тому числі основного тексту 159. Дисертація містить 24 таблиці, 6 рисунків, 13 додатків. Список використаних джерел включає 175 найменувань на 12 сторінках.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовується актуальність теми дослідження, зв'язок із науковими програмами, визначено мету та завдання, об'єкт і предмет, методологію і методику дослідження, відображені наукова новизна, практичне значення, апробація та публікації одержаних результатів, особистий внесок здобувача.

У першому розділі „Теоретичні аспекти ефективності праці. Система мотивації як основна складова ефективності” при дослідженні теоретичних основ сутності ефективності праці визначено, що методологічною основою оцінки ефективності аграрної праці слід визнати існуючі економічні теорії, концепції конкретної економіки, які формулювалися з позицій розуміння процесів економічного розвитку, зокрема аграрного виробництва.

В розділі проведено огляд теоретико-методологічних аспектів ефективності праці та її мотивації. Зокрема розглянуто різні точки зору стосовно категорії „ефективність праці”, при узагальненні яких доповнено визначення ефективності праці як соціально-економічної категорії, яка відображає відносини між людьми, що складаються в процесі виробництва і визначає здатність праці створювати певну кількість товарів (робіт, послуг) конкретної споживчої якості за одиницю часу.

Важливо враховувати такі особливості праці в сільському господарстві, як використання живих організмів - рослин і тварин, вплив природно-кліматичних умов і якості землі, а також витрачання праці на виконання робіт по догляду за рослинами і тваринами, а не безпосередньо на продукт, що виробляється.

На сучасному етапі розвитку економіки взагалі і аграрної зокрема, ототожнення категорії „ефективність праці” з категоріями „продуктивність праці” та „продуктивна сила праці” не має економічного змісту і може призвести до серйозних помилок у визначенні резервів ефективності використання праці.

Також багатоаспектність ефективності праці як соціально-економічної категорії потребує розглядання низки понять, що виражають її суть.

Суттєвими факторами, які впливають на продуктивність праці в сільському господарстві є організація виробництва, підвищення кваліфікації робітників, покращення сортів рослин і порід тварин (виведення нових), значне підвищення рівня технічної оснащеності праці.

Проте слід зауважити, що в системі факторів підвищення ефективності праці не приділяється належної уваги факторам соціального напрямку, яким є фактор мотивації праці. Адже мотивація останньої, - це цілеспрямована діяльність по створенню спонукальних мотивів і стимулів (матеріальних і моральних) для забезпечення певної поведінки людей.

Досліджено розвиток теорій та методів мотивації праці як в країнах з ринковою економікою, так і в постсоціалістичних державах. До основних методів мотивації, поширених в розвинутих країнах світу належать грошовий, цільовий, збагачення праці, партисипативність.

Проте, існуючі методи мотивації неможливо застосувати в сучасних умовах галузі сільського господарства. Перш за все це стосується методів матеріального стимулювання працівників. Через ціновий диспаритет між галузями народного господарства, деякі підприємства формують свої доходи лише за рахунок цінового механізму. Для забезпечення рівних умов розвитку підприємств необхідно на деякий час відмовитися від розуміння сутності заробітної плати (оплати праці), як частки працівників в загальнодержавному фонді споживання, централізовано розподіленого державою та перехід до визначення її як обсягу прийнятих благ та послуг, об'єктивно необхідних для відтворення працівника, який обумовлюється ефективністю праці та доходністю виробництва. Таке визначення передбачає перегляд функцій оплати праці, демократизацію її організації, багатогранність форм та систем матеріального стимулювання. Також не слід відкидати повністю нематеріальні методи мотивації, а застосовувати їх з урахуванням психологічних особливостей кожного працівника.

У другому розділі „Стан та тенденції розвитку ефективності праці в сільському господарстві” проведено дослідження кризової ситуації, що склалася в економіці України та найбільш суттєво проявилася в аграрній сфері. Явища кризового характеру уже знаходили свій прояв ще за часів панування планової економіки, переважно у формі стагнації. З початком зламу старої економічної системи, тобто відходу від її централізованого управління, і почалися спроби впровадження в державі ринкових відносин. Через низку відомих причин виникла глибока економічна криза. Об'єктивними чинниками її були складнощі переходу від командно-адміністративної системи керування розподільчою економікою до ринкового її типу. Скасуванню адміністративних методів не передували належні економічні і правові важелі регулювання економічною системою, адже вважалось, що ринок є системою само-організованою і саморегульованою.

З початку 90-х років сільськогосподарська галузь працює збитково, що стало наслідком крім наведених вище причин, ускладненням і погіршенням фінансового стану сільськогосподарських підприємств через заборгованість їм заготівельних організацій та переробних підприємств, поглиблення диспаритету цін на сільськогосподарську та промислову продукцію. Зазначені причини зумовили зменшення обсягів виробництва і реалізації сільськогосподарської продукції.

В досліджуваних підприємствах відбувається зростання вартості виробленої одним працівником валової продукції за рік, а також суми реалізованої продукції в розрахунку на 1 середньорічного працівника (табл. 1).

Проте для показників ефективності сільськогосподарського виробництва, а саме розміру валового доходу та прибутку в розрахунку на середньорічного працівника за цей період характерне зниження.

Показник чистого доходу в розрахунку на працівника за останні три роки є від'ємним. Аналогічне співвідношення спостерігається для зазначених показників, в розрахунку на відпрацьовану людино-годину. Частково це можна пояснити фактором збільшенням матеріальних витрат у вартості валової продукції.

Таблиця 1. Вартісні показники ефективності праці в досліджуваних сільськогосподарських підприємствах, грн.

Показники	Роки
	2001	2002	2003	2004	2005	2006	2007	2007 у % до 2001
З розрахунку на 1 середньорічного працівника
Валова продукція	11004,5	11243,81	11843,84	12579,32	14833,33	15026,59	18942,13	172,1
Реалізована продукція	9678,65	9763,23	9967,45	10960,80	12979,79	14984,76	21380,00	220,9
Валовий дохід	3896,54	3654,74	3982,43	3739,76	4226,57	2117,64	3158,85	81,1
Прибуток	2204,30	2574,82	2984,78	2805,38	1996,46	1736,77	1840,70	83,5
Чистий дохід	864,52	967,98	1054,62	1027,98	-161,29	-956,86	-1489,78	-
З розрахунку на 1 людино-годину
Валова продукція	10,02	10,67	11,06	13,8	12,8	15,7	17,7	176,6
Реалізована продукція	7,34	7,54	7,21	15,30	15,91	15,57	15,54	211,7
Валовий дохід	2,84	2,89	2,87	2,83	2,81	1,53	2,28	80,3
Прибуток	1,79	1,67	2,49	3,38	2,29	2,42	1,54	86,0
Чистий дохід	0,98	1,36	1,94	1,73	0,07	0,19	1,10	112,1
Рівень рентабельності, %	10,5	19,8	28,2	33,4	-1,0	-12,2	-6,9	Х

Поглиблення диспаритету між галузями економіки призвело до того, що заробітна плата працівників сільського господарства є найнижчою серед під-приємств всіх видів діяльності (табл. 2)

Як наслідок, в період 2001 - 2007 рр. спостерігалася тенденція до збіль-шення виробництва сільськогосподарської продукції особистими підсобними господарствами. Таке явище окремими вченими-економістами і державними службовцями пояснюється не як один із резервів підвищення ефективності виробництва, а як головний напрямок його розвитку на даному етапі. Всебічний аналіз ситуації, що склалася в галузі сільського господарства, свідчить про неоднозначність такої точки зору.

Основними причинами зростання ефективності виробництва продукції у особистих підсобних господарствах слід назвати наступні:

? продуктивність тварин і урожайність сільськогосподарських культур у господарствах населення виявилася значно вищою, ніж в колективних підприємствах (що зумовлено кращим доглядом);

? значна кількість витратних матеріалів (насіння, кормів) надходить ззовні, із суспільного сектору, за нижчими цінами, а в більшості випадків - як орендна плата за земельні ділянки і майно;

? неможливість визначити сумарні затрати праці на виробництво продукції;

? господарства населення не сплачують податки та інші платежі;

? більша частина продукції господарств населення реалізується на міських ринках, що дає членам селянських родин більш високий дохід, порівняно з тим, який би вони одержували в господарстві



Таблиця 2. Середньомісячна номінальна заробітна плата найманих працівників Полтавської області за видами економічної діяльності, грн.

Види діяльності	Роки
	2001	2002	2003	2004	2005	2006	2007	2007 до 2001, %
Сільське господарство	113	153	178	210	298	430	557	492,9
Промисловість	325	417	501	616	778	980	1205	370,8
Будівництво	304	407	490	634	803	1068	1347	443,1
Торгівля	221	275	315	368	458	611	743	336,2
Транспорт та зв'язок	340	486	577	687	820	985	1222	359,4
Фінансові послуги	397	586	698	716	868	1084	1453	366,0
Державне управління	314	379	434	515	624	955	1357	432,2
Освіта	141	191	238	311	400	606	770	546,1
Охорона здоров'я	128	167	211	263	332	497	641	500,8
Всього	220	292	354	437	560	758	961	436,8

Встановлено, що зменшення виробництва продукції господарств суспільного сектору зумовлюють наступні чинники:

Низька забезпеченість підприємств засобами виробництва. Так вартість основних засобів сільськогосподарських підприємств Полтавської області в 2001 році становила 4562,6 млн. грн. В 2007 році цей показник становив вже 2835,3 млн. грн., тобто вартість основних засобів знизилася на 37,9 відсотка.

Зменшення посівної площі сільськогосподарських культур. Так площа посівів знизилася з 1560 тис. га (2001 р.) до 1481 тис. га (2007 р.), тобто на 79 тис гектарів.

Зменшення поголів'я худоби. Чисельність худоби зменшилося з 364,5 тис. голів (2001 р) до 248,4 тис. голів (2007 р) тобто на 31,9 відсотка.

Зниження кількості працівників сільськогосподарських підприємств. За зазначений вище період постерігалося зниження кількості працюючих з 133,4 тис. осіб до 86,0 тис. осіб в, або на 35 відсотків.

На основі статистичного дослідження підприємств Карлівського, Полтавського та Решетилівського районів Полтавської області виявлено, що система матеріального стимулювання, яка склалася останніми роками, не дозволяє працівникам забезпечувати свої матеріальні потреби навіть за умов високої ефективності праці. Відбулося значне зниження відтворюючої функції заробітної плати. Її фактичний рівень в аграрній сфері не дозволяє відтворювати робочу силу працівників навіть на фізичному (фізіологічному) - мінімальному рівні. Низький рівень оплати праці та безперспективність поліпшення соціально-економічних умов життя зумовило поштовх до міграції в міста сільської молоді. Зауважимо - це найбільш працездатний прошарок сільського населення.

Виявлено, що у віковій структурі працівників аграрних підприємств досліджуваного регіону найбільшу питому вагу (61%) займають працівники з найвищою трудовою активністю, тобто у віці від 31 до 50 років, у тому числі серед працівників зайнятих у рослинництві - 66%, серед працівників зайнятих у тваринництві - 67%. Також досить вагомою є частка працівників перед-пенсійного та пенсійного віку (51-55 років і старші 55) яка складає 24% від загальної їх кількості, у тому числі, серед працівників зайнятих у рослинництві - 18%, серед працівників зайнятих у тваринництві - 24 відсотки.

Визначено вплив факторів на трудомісткість виробництва 100 гривень валової продукції. До таких факторів, на нашу думку, відносяться: навантаження площі сільськогосподарських угідь на одного працюючого; рівень оплати відпрацьованої людино-години; фондоозброєність праці. Залежність трудомісткості виробництва 100 гривень валової продукції характеризується наступним рівнянням зв'язку:

У = 21,97 - 0,13х₁ - 0,21х₂ - 0,38х₃,

y - витрати праці на 100 грн. валової продукції;

х₁ - площа сільськогосподарських угідь на одного працівника, га;

х₂ - рівень оплати праці 1 людино-години, грн.;

х₃ - вартість основних виробничих фондів з розрахунку на одного працівника, грн.

Параметри рівняння зв'язку свідчать, що всі досліджені фактори сприяли зниженню трудомісткості виробництва валової продукції. Зокрема, збільшення кожного з них на одиницю свого натурального виміру сприяло зниженню витрат праці на кожні 100 гривень валової продукції відповідно на: 0,13 людино-годин, 0,21 і 0,38 людино-години.

При дослідженні організаційно-економічних факторів побудовано трифакторну дисперсійну модель залежності за наступними параметрами:

V - вартість товарної продукції в розрахунку на одного середньорічного працівника, тис. грн.;

А - рівень спеціалізації сільськогосподарських підприємств, %;

В - рівень товарності виробленої продукції, %;

С - розмір витрат на оплату праці в розрахунку на одного середньорічного працівника, тис. грн.

Одержані кількісні характеристики дисперсійного аналізу дозволяють зробити наступні висновки:

- ступінь сумісного впливу на досліджувану результативну ознаку рівня спеціалізації підприємства, товарності виробленої продукції, середньорічної оплати праці одного середньоспискового працівника та їх співвідношень становить 88,0% ();

- ступінь впливу неврахованих факторів - 12,0% ();

- ступінь впливу рівня спеціалізації підприємства (А) - 30% ();

- ступінь впливу товарності виробленої продукції (В) - 14,8% ();

- ступінь впливу розміру середньорічної оплати праці одного середньоспискового працівника (С) - 14,3% ();

- частка впливу в зміні рівня вартості товарної продукції в розрахунку на одного середньорічного працівника взаємодії факторів характеризується наступними параметрами: А і В - 6,6%; А і С - 3,9%; В і С - 1,3%; А, В і С - 17,1%. Графічне зображення впливу досліджуваних факторів на розгляду вальний показник - продуктивність праці наведено на рисунку.

У третьому розділі „Шляхи підвищення ефективності праці в галузі сільського господарства” встановлено, що важливим напрямком підвищення ефективності праці в рослинництві (зерновий підкомплекс) і тваринництві (молочний підкомплекс) є інтенсифікація виробництва, а саме поглиблення спеціалізації та концентрації виробництва. За таких умов в досліджуваних під-приємствах спостерігається збільшення обсягів виробництва продукції на одиницю робочого часу, при зменшенні грошово-матеріальних витрат.

Виявлено вплив розміру концентрації посівної площі зернових культур і поголів'я корів у сільськогосподарських підприємствах на результативні показники економічної ефективності виробництва.

Визначено вплив породного складу корів на показники виробничої і економічної ефективності виробництва молока (шляхом порівняння основних характеристик червоної степової і голштинської порід).

Виходячи з теоретичних концепцій розглянуті аспекти нормування праці, функцією яких є активний вплив на досягнення двох взаємопов'язаних цілей: забезпечення виробництва і реалізації продукції, а також відтворення людського ресурсу.

Шляхом проведення хронометражу робочого часу на досліджуваному підприємстві були розроблені норми виробітку: при проведенні ручних робіт на операціях підготовки та внесенні добрив, вирощуванні зернових культур; для трактористів та водіїв комбайнів - при сівбі, збиранні зернових культур та внесенні мінеральних добрив з використанням прямоточної технологічної схеми.

Виходячи з розроблених нормативів виявлено резерви: зростання ефективності праці при машинному доїнні за рахунок використання додаткових доїльних апаратів; скорочення витрат робочого часу за рахунок раціональної схеми обслуговування.

Враховуючи результати анкетування 800 молодих працівників, встановлено мотиви вибору професії, пріоритетні аспекти соціально-побутової сфери на селі і ступінь вдоволення її роботою (табл. 3, 4). Виявлено: негативні тенденції в мотивації праці молодих працівників, більшість з яких обрала дану сферу діяльності лише за відсутності альтернативи; низьку ступінь задоволення діяльністю установ соціально-побутової сфери в сільській місцевості.

Таблиця 3. Оцінка головних аспекти умов праці в виробничій сфері сільського господарства, балів

Показники	Кількість відповідей	Сума балів
	1	2	3	4	5
Відносини в колективі	207	223	343	27	0	3010
Оцінка результатів праці	212	287	208	26	67	2951
Умови виробництва	189	118	276	71	146	2533
Відношення збоку керівництва	97	108	178	242	175	2110
Можливість кар'єрного росту	95	64	61	206	374	1444

На основі результатів статистичного спостереження досліджено вплив рівня професійної підготовки працівників молочного скотарства на рівень ефективності праці. Встановлено факти нехтування даним видом резервів збоку керівників і управлінського апарату сільськогосподарських підприємств.

Учасникам анкетування пропонувалося розташувати вищенаведені фактори умов праці в порядку їх важливості. У відповідності до місця розташування нараховувалися бали (І місце - 5 балів, ІІ місце - 4 балів, ІІІ місце - 3 бали, ІV місце - 2 бали, V місце - 1 бал).

Учасникам анкетування було запропоновано оцінити своє задоволення за трьох-бальною системою відповідей (варіант „повністю задовольняє” оцінювався в 3 бали, „задовольняє не повною мірою” - 2 бали, „не задовольняє” або за відсутності в місці проживання даного виду соціально-побутового обслуговування - 1 бал).

Таблиця 4. Ступінь задоволення діяльністю соціально-побутової сфери працівниками в сільській місцевості

Показники	Варіанти відповідей	середній бал
	задовольняє	задовольняє не повною мірою	не задовольняє
Діяльність торгівельної мережі	82	246	472	1,513
Транспортне сполучення	56	182	562	1,367
Наявність тепло-, водо- постачання та водовідведення	40	0	760	1,100
Медичне обслуговування	120	348	232	1,610
Діяльність дитячих садків та шкіл	96	292	412	1,605
Умови відпочинку	151	344	305	1,807
Забезпечення житлом	562	223	15	2,684

Дані опитування стосовно ступеню задоволення діяльністю соціально-побутової сфери на селі непрямим чином підтверджують результати попереднього анкетування. Так, якщо коефіцієнт задоволення щодо забезпечення житлом дорівнює 2,684 бали (з 3 максимально можливих), то і серед пріоритетних аспектів соціальної сфери він займає останнє місце. Найнижчі ж коефіцієнти задоволення діяльністю торгівельної й транспортної мережі, а також наявністю гарячої води і водопостачання та водовідведення.

Стан соціально-побутової сфери в сільській місцевості є однією з найважливіших причин не тільки низької ефективності праці, а й низького рівня ставлення до праці і, що на нашу думку головне, масової міграції молоді в міста. Останнє явище негативним чином відбивається на кількості трудових ресурсів в галузі сільського господарства і формуванні якісного рівня трудового потенціалу.

Такий стан соціально-побутової сфери на селі зумовлений довготривалою економічною нестабільністю в країні. Тому за даних обставин головними є матеріальні мотиви працівників, стосовно ж інших (вищих) мотивів та стимулів слід зазначити низьку їх ефективність. Таке явище буде спостерігатися до тих пір поки рівень оплати праці не буде належним чином забезпечувати відтворення робочих здібностей працівників. Забезпечення належного розміру матеріальної винагороди дасть можливість покращувати якісні характеристики трудового потенціалу галузі. Перш за все мова йде про рівень професійної підготовки та кваліфікації робітників. Навіть за скрутних умов сьогодення сільськогосподарські підприємства проводять переоснащення техніки та устаткування. Нові засоби праці, які дозволяють підвищувати рівень виробництва продукції, її якість, і, як наслідок, ефективність праці, потребують від працівників більш високого рівня знань і навичок. Про залежність рівня ефективності праці від освіти та кваліфікації робітників вже було зазначено вище, а з метою визначення кількісного значення даного фактору на практиці, було проведено обстеження в досліджуваному господарстві серед працівників молочних ферм. Зокрема, здійснено спостереження за рівнем виробництва молока в двох групах працівників, які виконують доїння у молокопровід: без спеціальної підготовки і майстрів машинного доїння.

Прагнення до професійного росту є важливою якісною характеристикою трудового потенціалу. Нажаль, зараз більшість працівників не прагнуть до підвищення своїх професійних здібностей. Основною причиною цього є нехтування даним резервом зростання ефективності праці збоку керівників сільськогосподарських підприємств. Практично відсутня матеріальна винагорода за підвищення кваліфікаційно-освітнього рівня, а доплати за різні звання незначні.

Прагнення до підвищення професійних здібностей повинне розглядатися як одна з найважливіших характеристик працівників. Для оцінки трудових характеристик, на нашу думку, слід використовувати наступні критерії:

- кількість і якість продукції, що вироблена працівником за певний період часу (місяць, квартал, рік);

- витрати сировини і матеріалів (перевищення норми чи економія), відсоток виробленої продукції, яка не відповідає встановленим вимогам;

- відношення до праці (трудова дисципліна). Сюди слід включати кількість неявок на роботу без поважних причин;

- прагнення до підвищення професійної підготовки.

Дану оцінку слід проводити працівникам відділу кадрів і планово-економічного відділу. Періодичність цієї процедури встановлюється керівництвом, але, на нашу думку, її доцільно проводити один раз на рік. В випадку, коли працівник працює за контрактом, оцінку його професійних здібностей треба проводити перед процедурою укладання нового контракту. За результатами оцінки необхідно переглядати умови матеріальної винагороди, преміювати або штрафувати працівників.

З метою всебічного відображення показників ефективності праці та визначення відповідного рівня матеріальної винагороди кожного працівника необхідно ввести до первинних документів бухгалтерського обліку показники якості продукції (сортності, цукристості, питомої ваги жиру, крохмалю, клейковини, білка тощо).

Модель мотиваційного механізму в галузі сільського господарства повинна включати наступні складові: демографічну, виробничу, соціально-правову, мотиваційну та професійну.

Демографічна повинна забезпечувати приріст розміру трудових ресурсів, запобігання зменшенню популяції населення, уникнення небажаних міграцій трудових ресурсів за межі країни та в інші галузі народного господарства.

Виробнича - повинна забезпечувати нормальні умови виробництва, підвищення рівня механізації та автоматизації.

Соціально-правова - передбачає забезпечення соціальних гарантій, створення належних соціально-побутових умов й умов духовного та культурного розвитку особистості.

Мотиваційна - повинна базуватися на наукових принципах мотивації до праці і забезпечувати гідне поєднання потреб, мотивів і стимулів, систему матеріальних винагород в залежності від результатів праці,

Професійна - забезпечує вибір професії та усвідомлення працівниками важливості постійного підвищення свого освітньо-кваліфікаційного рівня.

Від правильної взаємодії вищенаведених складових буде залежати формування відношення до праці у кожного конкретного робітника. Визначення ключових стимулів і мотивів допоможе досягти повноцінного відтворення робочої сили, зростання рівня добробуту робітників. Також це позитивно відіб'ється на рівні трудової дисципліни і дозволить покращувати рівень трудової активності працівників галузі сільського господарства та ефективність їх праці.

Відповідно то теорій мотивації праці, у працівників під дією зовнішніх і внутрішніх факторів формуються мотиви і стимули, під впливом яких людина працює для задоволення своїх потреб. Мотиваційний механізм повинен забезпечувати задоволення працівниками своїх потреб шляхом одержання гідної винагороди, а з іншого боку повинен сприяти досягненню встановлених організацією цілей. Також розмір матеріальної винагороди повинен відповідати принципам соціальної справедливості, оскільки при одержанні винагороди, кожен працівник буде порівнювати її розмір з розмірами інших та оцінювати ступінь задоволення з її допомогою своїх потреб. В випадку незадоволення певних потреб, вони будуть залишатися і приєднуватися до знову сформованих.

Принципами формування та подальшого розвитку системи мотивації праці в підприємствах галузі сільського господарства є наступні:

- винагорода повинна забезпечувати стимулювання підвищення не лише кількісних, а й якісних характеристик результатів праці та сприяти реалізації стратегії підприємства;

- величина матеріальної винагороди повинна бути тісно пов`язаною з результатами праці окремих працівників та результатів діяльності під-приємства;

- темпи росту ефективності праці повинні випереджати зростання роз-міру її оплати;

- пріоритетними напрямками підвищення рівня ефективності праці повинні бути не лише збільшення результатів праці а й мінімізація витрат ресурсів;

- механізм мотивації праці повинен поєднувати особисті інтереси працівників, трудового колективу та власників підприємств;

- система оцінки результатів праці повинна бути достатньо простою і зрозумілою різними категоріями працівників;

- показники ефективності праці повинні враховувати особистий внесок кожного працівника в загальний результат підприємства;

- всі положення процесу праці, оцінки його результатів та розмірів винагороди необхідно відображати в документах, що регулюють трудові відносини в колективі, переважно колективному договорі.

На даний момент в більшості сільськогосподарських підприємств України механізм мотивації працівників, які зайняті безпосередньо виробництвом продукції, практично не відповідає умовам ринкової економіки. Також процес укладання трудових договорів відбувається значною мірою формалізовано і не охоплює більшості аспектів механізму мотивації.



ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі здійснено теоретичне узагальнення проблемних аспектів використання праці в сільськогосподарських підприємствах з урахуванням регіональних особливостей та факторів впливу на підвищення її ефективності в умовах трансформації аграрної економіки.

За результатами дослідження зроблено такі висновки.

1. Узагальнюючи теоретичні підходи, практику та світовий досвід, а також підходи різних шкіл економічної теорії та конкретної економіки щодо використання аграрної праці, базою створення її ефективності слід вважати концепцію паритету аграрної політики, згідно з якою виробник здатний своєю працею створити певну кількість споживчих вартостей високої якості, отримуючи еквівалентну кількість товарів і послуг.

2. Виходячи з концепції ефективності праці, як соціально-економічної категорії, яка відображає відносини між людьми в процесі виробництва, в систему оцінки ефективності праці слід включати показники продуктивної сили праці (натуральні) та продуктивності праці (вартісні). Виключення чи недооцінка хоча б одного з них робить систему неповною і веде до суб'єктивних висновків і неправильної інтерпретації резервів підвищення рівня ефективності праці.

3. В період трансформації економіки, переходу її на ринкові засади концепцію мотивації праці слід розглядати у взаємодії та взаємозумовленості складових економічного механізму - використання трудових ресурсів, соціальної та виробничої інфраструктури. На цьому етапі розвитку економіки теорія очікувань (В. Врум), теорія справедливості та модель Портера-Лоулера діють обмежено, адже механізм матеріальних чинників трудової мотивації тут базується на психологічних аспектах теорії мотивації праці. Ось чому за часів адміністративно-командного управління економікою питання мотивації праці розглядалося переважно психологами.

4. Визначено вплив низки факторів на трудомісткість виробництва 100 гривень валової продукції, а саме: навантаження площі сільськогосподарських угідь на одного працюючого; рівень оплати відпрацьованої людино-години; фондоозброєність праці. Зокрема, збільшення кожного з них на одиницю свого натурального виміру сприяло зниженню витрат праці на кожні 100 гривень валової продукції відповідно вказаних факторів на: 0,13, 0,21 і 0,38 людино-годин.

5. Для визначення кількісного впливу організаційно-економічних факторів було розраховано модель трифакторного дисперсійного комплексу, одержані кількісні характеристики якого дозволяють зробити наступні висновки: ступінь впливу рівня спеціалізації підприємства, товарності виробленої продукції, середньорічної оплати праці одного середньоспискового працівника на рівень вартості товарної продукції в розрахунку на одного середньорічного працівника становить 88,0%; ступінь впливу неврахованих факторів становить 12,0%; ступінь впливу рівня спеціалізації підприємства для даної сукупності становить 30%; товарності виробленої продукції для даної сукупності становить 14,8%; розміру середньорічної оплати праці одного середньоспискового працівника становить 14,3%.

6. Серед резервів підвищення ефективності праці у зерновому та молочному підкомплексах регіону шляхом використання логістичного підходу визначено напрямки інтенсифікації, концентрації та спеціалізації виробництва. Для сільськогосподарських підприємств виявлено кількісний вплив розмірів концентрації площ зернових культур і чисельності поголів'я корів на підвищення рівня продуктивності праці та ефективності її використання в регіоні.

7. В результаті проведення хронометражних робіт на базі конкретного підприємства були розроблені норми виробітку на ручних роботах по внесенню органічних добрив на вирощуванні зернових культур. Для трактористів розроблено норми сільськогосподарських робіт при сівбі та внесенні мінеральних добрив з використанням прямоточної технологічної схеми; для комбайнерів - на збиранні зернових культур.

8. Доведено, що важливим резервом зростання ефективності праці в підгалузі молочного скотарства є використання додаткових доїльних апаратів. Скорочення витрат робочого часу в технологічному процесі доїння забезпечується при використанні чотирьох доїльних апаратів на відміну від існуючої технології.

9. Дослідженням результатів анкетування (800 працівників) встановлено мотиваційні фактори щодо вибору професії, пріоритетні аспекти соціально-побутових умов і ступінь задоволення роботою працівників села.

10. Доведено, що на рівень та ефективність використання праці істотний вплив справляють рівень професійної підготовки працівників під комплексу молочного скотарства та основних факторів відношення до праці. Запропонована система якісної оцінки робочої сили в сільськогосподарських підприємствах дозволяє виявити мотиваційні фактори формування ринку аграрної праці та підвищення рівня її ефективності в системі АПК.

11. Ретроспективні зміни соціальних умов на селі та в організаційному забезпеченні використання трудових ресурсів безпосередньо вплинули на ефективність аграрної праці та сприяли негативним змінам у галузевій структурі сільськогосподарського виробництва (остання майже втрачена). З метою підвищення ефективності використання праці на селі необхідно насамперед покращити соціальні умови селян, а саме: забезпечити функціонування побутових, комунальних і торгівельних послуг; зберегти та розширити мережу дошкільних і шкільних закладів, бібліотек і будинків культури. Зазначені соціальні заходи слід визнати головними у вирішенні демографічної ситуації на селі.



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Кончаковський Є.О. Ефективність сільськогосподарської праці. Резерви та шляхи зростання // Економіка і регіон. - 2007. - №1. - С. 133-135.

2. Кончаковський Є.О. Мотивація праці та її особливості в аграрній сфері АПК // Вісник Полтавської державної агарної академії. - 2006. - №1. - С. 134-137.

3. Кончаковський Є.О. Праця в сільському господарстві з огляду використання трудових ресурсів // Збірник наукових праць „Економіка: проблеми теорії та практики” Випуск 221 / За ред. Покотілова А.А., Дніпропетровськ. ДНУ - 2006. - С.215-221.

4. Кончаковський Є.О. Продуктивність праці в сільськогосподарських підприємствах Полтавської області (стан і динаміка) // Збірник наукових праць „Економіка: проблеми теорії та практики” Випуск 222 / За ред. Покотілова А.А., Дніпропетровськ. ДНУ - 2006. С.603-608.

5. Кончаковський Є.О. Основні складові мотиваційного механізму аграрної праці // Вісник ХНТУСГ № 72 2008, Харків. ХНТУСГ - 2008. С. 207-212

Матеріали конференцій:

6. Кончаковський Є.О. Ефективність використання праці в сільському господарстві як головна складова ефективності виробництва // Збірник Матеріали ІІ міжнародної науково-практичної конференції „Перспективные разработки науки и техники - 2006”, Т.2. Дніпропетровськ. Наука и образование - 2006. С. 46-48.

7. Кончаковський Є.О. Основні аспекти мотиваційного механізму в сфері сільськогосподарського виробництва // Збірник Матеріали ІІІ міжнародної науково-практичної конференції „Дни науки - 2006”, Т.2. Дніпропетровськ. Наука и образование - 2006. С. 46-48.

8. Кончаковський Є.О. Трудові ресурси та мотивація праці в сільському господарстві // Збірник Матеріали всеукраїнської наукова конференція молодих вчених-аграрників „Молодь України і аграрна реформа”. Харків - 2007. С. 40-46.

9. Кончаковський Є.О. Використання трудових ресурсів в сільському господарстві. Резерви та шляхи підвищення ефективності праці. // Збірник Матеріали наукової конференції молодих вчених „Економіка і підприємництво: організаційно-методологічні аспекти обліку, фінансів, аудиту та аналізу”. Полтава - 2008 С.40-43.

Размещено на Allbest.ru