Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інформаційні ресурси і комунікації в управлінні асортиментом торговельних мереж

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Загальна характеристика роботи

Вітчизняний ринок роздрібної торгівлі за останні роки став більш концентрованим. За даними Держкомстату України, обсяг товарообігу торговельних підприємств (у тому числі мережевих) за І півріччя 2010 року становить близько 121,6 млрд грн, що порівняно з аналогічним показником за відповідний період 2009 року збільшився на 2,5%. З урахуванням цього на сучасному етапі поступового виходу українського ринку з кризового становища у торговельній галузі спостерігається перехід на нові методи управління.

Удосконалення управління торговельними процесами необхідно здійснювати на основі оптимізації існуючої взаємодії виробника і торговельної мережі. Зміни традиційних взаємин між постачальником і рітейлером пов'язані з переходом від конфронтації до кооперації, коли ключовим мотивом для об'єднання зусиль є потреби і запити кінцевих споживачів товару.

Розвиток формування і використання інформаційних ресурсів відбувався на основі фундаментальних положень, висвітлених у роботах Д.І. Блюменау, В.К. Галіціна, Р.С. Гиляревського, В.В. Годіна, А. Грінберга, О.І. Пушкаря, та з використанням інформаційних технологій і математичних методів, що знайшли відображення у наукових працях А.П. Веревченка, В.В. Вітлінського, М.М. Іванова, Ю.Г. Лисенка, Б.М. Мізюка, О.В. Оліфірова, Н.Ю. Рекової, К.Г. Скрипкіна, М.Г. Твердохліба. Теоретичні і методичні проблеми управління товарним асортиментом розглянуто у роботах О.М. Азарян, Л.В. Балабанової, Р. Вінера, Д. Гілберта, Ф. Котлера, Д. Леманна та інших. Але питання визначення ролі інформаційних ресурсів і комунікацій в управлінні товарним асортиментом, розробки інформаційно-комунікаційної системи та її впровадження в торговельних мережах потребують у сучасних ринкових умовах подальшого розвитку.

У зв'язку з цим впровадження проектів з інформаційно-комунікаційної підтримки управління асортиментом як процесу спільного управління товарними категоріями, з одного боку, роздрібною мережею, а з другого - виробником, є інноваційним і актуальним.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до планів науково-дослідних робіт Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського: держбюджетна тема «Розробка науково-методичного забезпечення підготовки фахівців економічних спеціальностей з інформаційних систем і моделювання в економіці» (2005-2007 рр., № д/р 0107U009453), у межах якої визначено регламент підготовки фахівців з інформаційних систем на підприємствах торгівлі; держбюджетна тема «Інформаційні системи і моделі управління в підприємствах торгівлі і сфери послуг» (2008-2010 рр., № д/р - 0109U007287), автором визначено особливості автоматизації управління асортиментом на основі сучасного програмного забезпечення; госпдоговірна тема «Розробка моделей управління реалізацією товарів і послуг» (2008 р.), автором розроблено програмне забезпечення в середовищі Microsoft Excel для реалізації комплексу моделей управління реалізацією товарів; госпдоговірна тема «Вдосконалення інформаційного забезпечення і економіко-математичного моделювання в системі управління торговельним підприємством» (2009 р.), автором розроблено модель вибору оптимальної стратегії товарної категорії підприємства роздрібної торгівлі; госпдоговірна тема «Управління асортиментом підприємства роздрібної торгівлі на основі категорійного менеджменту» (2009 р.), особисто автором розроблено методичні рекомендації щодо вдосконалення управління товарним асортиментом на основі категорійного менеджменту; госпдоговірна тема «Розробка методичних рекомендацій з впровадження інформаційних систем на базі програмних комплексів «Парус» для підприємств торгівлі та сфери послуг» (2010 р.), особисто автором розроблено методичні рекомендації щодо формування і використання інформаційних ресурсів в управлінні товарним асортиментом на базі програмних комплексів «Парус».

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка теоретико-методологічних основ формування і застосування інформаційних ресурсів та комунікаційних технологій в управлінні асортиментом торговельних мереж.

Відповідно до мети вирішено такі наукові завдання:

розкрито сутність та значення управління асортиментом у діяльності торговельного підприємства;

визначено роль інформаційних ресурсів і комунікацій в управлінні товарним асортиментом;

розроблено концепцію інформаційно-комунікаційної системи управління асортиментом;

виконано аналіз діяльності торговельних мереж на ринку України;

розроблено основні положення формування інформаційних ресурсів і комунікацій в управлінні асортиментом;

розроблено інструментарій вибору товарної стратегії та оцінки ризиків її реалізації;

розроблено методичні підходи до практичної реалізації інформаційно-комунікаційної підтримки категорійного менеджменту торговельної мережі;

визначено особливості управління асортиментом на основі сучасного програмного забезпечення;

виконано перерозподіл функціональних обов'язків управлінського персоналу в процесі впровадження інформаційних ресурсів і комунікацій в управлінні асортиментом.

Об'єктом дослідження є процеси управління товарним асортиментом підприємств.

Предметом дослідження є теоретико-методологічні і практичні основи формування та використання інформаційних ресурсів і комунікацій в управлінні асортиментом продовольчих торговельних мереж.

Методи дослідження. Теоретичну і методологічну основу досліджень склали наукові роботи вітчизняних та зарубіжних науковців з проблем формування інформаційних ресурсів, комунікаційного менеджменту, системного аналізу, теорії побудови сучасних економічних інформаційно-комунікаційних систем, економіко-математичного моделювання.

У ході дослідження використовувалися положення системного та економічного аналізу для проведення моніторингу ринкових умов функціонування роздрібних продовольчих мереж; методи соціологічних досліджень (опитування, анкетування, спостереження) були застосовані під час визначення потреб в інформаційних ресурсах керівників і категорійних менеджерів; методи цілочисельного програмування - для побудови моделі вибору оптимальної стратегії товарної категорії. Під час проведення аналізу сучасного інформаційного забезпечення управління асортиментом товарів були використані традиційні методи і прийоми економічного аналізу (табличний, графічний, порівняння, групування).

Наукова новизна одержаних результатів. У дисертації подається теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання з удосконалення інформаційно-комунікаційних процесів управління товарним асортиментом торговельних мереж на засадах категорійного менеджменту. Найбільш вагомими науковими результатами є такі:

удосконалено:

концепцію інформаційно-комунікаційної системи управління асортиментом, яка ґрунтується на теорії категорійного менеджменту та теорії інформаційних систем, що дозволяє оптимізувати внутрішні та зовнішні інформаційно-комунікаційні потоки, а також вдосконалити взаємодію постачальників, покупців з мережевими торговельними підприємствами;

модель вибору стратегічних альтернатив управління товарними категоріями на основі постановки і розв'язання оптимізаційної задачі цілочисельного програмування з урахуванням цілей підприємства, наявних ресурсів та можливостей, інтегрального показника ефективності, що дозволяє визначити напрямок і склад заходів з удосконалення асортименту торговельної мережі;

інструмент управління асортиментом на основі визначення ризику від'ємних відхилень фактичних показників доходу від планових за кожною асортиментною позицією з використанням сумісного оборотно-вартісного і варіаційного аналізу, що дозволило визначити в асортиментній матриці товари з високим показником ризику та розробити перелік контрзаходів для зниження негативного пливу небажаних подій;

науково-методичний підхід до практичної реалізації інформаційно-комунікаційної підтримки управління асортиментом торговельної мережі, який ґрунтується на виділенні основних етапів процесу категорійного менеджменту, перерозподілу функціональних обов'язків управлінського персоналу та його забезпеченні відповідними інформаційними ресурсами, засобами внутрішніх і зовнішніх комунікацій з використанням новітніх технологій інформаційного обміну і дозволяє забезпечити взаємодію структурних підрозділів, регламентувати їх;

дістало подальшого розвитку:

понятійний апарат стосовно визначення інформаційних ресурсів у системі управління товарним асортиментом як даних, що формуються для керуючого суб'єкту, зберігаються і використовуються для прийняття ефективних управлінських рішень щодо планування, закупівлі, просування і продажу товарів, а також інформаційно-комунікаційної системи категорійного менеджменту, що являє собою сукупність інформаційних потоків, забезпечувальних підсистем, комунікаційних каналів, а також суб'єктів зовнішніх і внутрішніх комунікацій і забезпечує ефективну взаємодію всіх учасників процесу управління товарним асортиментом у торговельній мережі;

основні положення формування, використання інформаційних ресурсів і комунікацій у процесі управління товарним асортиментом на засадах уніфікації, стандартизації інформаційно-комунікаційних процесів, що дозволяє забезпечити мінімізацію інформаційних та економічних ризиків, збільшити обсяг продажів і підвищити лояльність покупців.

Практичне значення одержаних результатів. Результати наукових досліджень використано під час розробки інформаційно-комунікаційної системи управління асортиментом на основі категорійного менеджменту на ТОВ «Український рітейл» (м. Донецьк, довідка №302 від 21.12.2009 р.) - комунікаційна програма для торговельної мережі, схема процесу категорійного менеджменту, оцінка товарного асортименту; торговельному підприємстві ТОВ «Торговельно-промислове об'єднання «Аріста» (м. Донецьк, довідка №44 від 17.03.2010 р.) - методичні рекомендації щодо побудови архітектури інформаційної системи підприємства на основі відповідних інформаційних, програмних та організаційних засобів; ТОВ «Парус» (м. Донецьк, акт впровадження №23 від 22.11.2010 р.) - методичні рекомендації з формування і використання інформаційних ресурсів в управлінні товарним асортиментом.

Основні теоретичні положення дисертації використані в навчальному процесі ДонНУЕТ, включені в методичне забезпечення дисциплін «Інформаційні системи в менеджменті», «Інформаційні технології та системи в торгівлі» (довідка №08.08/2533 від 02.12.2010 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійним науковим дослідженням щодо аналізу та розробки теоретико-методологічних основ формування і застосування інформаційних ресурсів та побудови інформаційно-комунікаційної системи управління асортиментом торговельних мереж. Усі наукові праці, що опубліковані, виконано одноосібно.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідалися та одержали позитивну оцінку на таких міжнародних науково-практичних конференціях: «Маркетинг у третьому тисячолітті» (м. Донецьк, 2008-2010 рр.), «Europejska nauka XXI powieka - 2009» (Przemysl, 2009 р.), «Наукові дослідження - теорія та експеримент 2009» (м. Полтава, 2009 р.), «Управління підприємством: проблеми та шляхи їх вирішення» (м. Севастополь, 2009 р.), «Інформаційні системи та технології управління» (м. Донецьк, 2009 р.), «Розвиток наукових досліджень - 2009» (м. Полтава, 2009 р.), а також на конференціях професорсько-викладацького складу ДонНУЕТ за підсумками науково-дослідної роботи у 2007-2010 рр.

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи опубліковані у 14 наукових працях загальним обсягом 3,89 друк. арк., з них - 6 у наукових фахових виданнях обсягом 2,89 друк. арк.; у матеріалах науково-практичних конференцій - обсягом 1 друк. арк.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку літератури із 166 найменувань та 14 додатків. Загальний обсяг роботи - 175 сторінок. У роботі наведено 23 рисунки (обсягом 18 сторінок), 13 таблиць (обсягом 11 сторінок).

Основний зміст роботи

управління торгівельний програмний асортимент

У вступі визначено актуальність обраної теми дослідження; сформульовано мету і завдання; визначено об'єкт, предмет та методи дослідження; розкрито наукову новизну отриманих результатів, їх практичну значимість, результати апробації основних положень дисертації на наукових конференціях; зазначено структуру та обсяг роботи.

У першому розділі «Теоретичні аспекти використання інформаційних ресурсів і комунікацій у формуванні асортименту торговельних підприємств» визначено сутність та значення формування асортименту в управлінні торговельною мережею, особливості використання інформаційних ресурсів і комунікацій у формуванні товарного асортименту підприємств торгівлі, розроблено концепцію інформаційно-комунікаційної системи управління асортиментом на засадах категорійного менеджменту.

Стрімкий розвиток роздрібної торгівлі, а також жорстка конкуренція між підприємствами, що присутні на вітчизняному ринку, вимагає постійного вдосконалення методів управління. Формування оптимального товарного асортименту - це один з найважливіших процесів підтримки конкурентоспроможності торговельного підприємства, адже саме асортимент є його візитною карткою.

У процесі управління, окрім досвіду і компетентності менеджерів, що приймають рішення, головну роль відіграє інформація, важливість врахування якої усвідомлюється багатьма керівниками. У зв'язку з цим виникає потреба у дослідженні інформаційних ресурсів і комунікацій в управлінні товарним асортиментом. Інформаційні ресурси в системі управління товарним асортиментом визначено як дані та масиви даних, які формуються для керуючого суб'єкту та інших зацікавлених осіб за допомогою внутрішніх і зовнішніх комунікаційних каналів, зберігаються і використовуються для прийняття ефективних управлінських рішень щодо закупівлі і продажу товарів на основі налагодженої технології збору, обробки даних.

Основною проблемою сучасних торговельних підприємств є неефективність комунікацій та неузгодженість дій окремих організаційних підрозділів у процесі прийняття рішень щодо управління асортиментом. Вирішенням цієї проблеми є перехід до категорійного менеджменту, який передбачає зосередження відповідальності за весь цикл руху товарів від закупівлі, логістики і до продажу в єдиному центрі - у менеджера категорії, що має вплив на діяльність інших підрозділів та виступає координатором бізнес-функцій і комунікацій.

Концепцію інформаційно-комунікаційної системи (ІКС) категорійного менеджменту представлено як систему засобів наукового пізнання, поглядів, положень із вдосконалення процесів управління товарним асортиментом, що ґрунтується на засадах формування ефективної системи інформаційних потоків і комунікацій.

Ця концепція визначає стратегію дій з оптимізації зовнішніх і внутрішніх інформаційно-комунікаційних потоків для вирішення функціональних завдань категорійного менеджменту.

Таким чином, інформаційно-комунікаційну систему категорійного менеджменту визначено як сукупність інформаційних потоків, забезпечувальних підсистем, комунікаційних каналів, а також суб'єктів зовнішніх і внутрішніх комунікацій, призначену для забезпечення ефективної взаємодії всіх учасників процесу управління товарним асортиментом у торговельній мережі.

Другий розділ «Методологічні основи формування інформаційних ресурсів і комунікацій в управлінні асортиментом торговельних мереж» присвячено аналізу діяльності торговельних мереж на ринку України, розробці основних положень формування інформаційних ресурсів і комунікацій та побудові інформаційно-комунікаційного інструментарію управління асортиментом.

На сьогодні в економіці України однією з найбільш динамічних галузей є роздрібна торгівля, структура якої з року в рік покращується у зв'язку зі зменшенням частки неорганізованої торгівлі. Значна кількість споживачів віддає перевагу купівлі через супермаркети та гіпермаркети - відповідно 53 і 17%. Достатньо велика частка - 17% - споживачів здійснює купівлю за допомогою точок нецивілізованого продажу (ринки, вулична торгівля, кіоски, палатки), усього 2% відвідують продуктові магазини з методом обслуговування через прилавок. При цьому торговельна мережа східних областей України та м. Києва значно розвиненіша, ніж в інших регіонах, та концентрація роздрібних торговців у малих населених пунктах є невисокою. Така ситуація свідчить про нерівномірний розвиток роздрібної торгівлі в країні та низький рівень задоволеності споживчого попиту.

У межах маркетингового дослідження було проаналізовано існуючу систему управління асортиментом таких мереж: ТОВ «Спрінтер-Донецьк», ТОВ «Абсолют-Донецьк», ТОВ «Український рітейл», ТОВ «Фудмаркет», ТОВ «Метро Cash&Carry Україна», ТОВ «АТБ-Маркет», ПП «Байдала», ТОВ «Торговий дім «Амстор», ТОВ «Ефект», СПД «Бойко», гіпермаркет «Ашан Донской», ТМ «Обжора». За отриманими даними визначено, що майже всі респонденти позиціонують себе як мережі різноформатних магазинів, але більшість з них складає супермаркети (35%) та магазини біля будинку (25%). Виявлено, що категорійний менеджмент на більшості досліджуваних підприємств упроваджений лише частково, а основні функції з управління асортиментом виконують співробітники різних підрозділів: товарознавці (8%), менеджери (17%), логісти (25%), фахівці із закупівлі (25%), категорійні менеджери (8%), 17% підприємств не мають однієї відповідальної особи.

Основними інформаційними джерелами для підтримки прийняття управлінських рішень щодо асортименту респонденти називають Інтернет (23%), дані державної статистики, рейтинги (23%), періодичні друковані видання загальної економічної орієнтованості (21%), бази даних підприємства (17%), публікації фондової та валютної біржі (4%) та інші джерела у 12% випадків.

Бізнес-стратегія категорійного менеджменту визначає стратегію у сфері інформаційних ресурсів та комунікаційних технологій, потребує розширення зв'язків постачальник - мережа - покупець. Окрім того, стає необхідним регламентування інформаційних потоків на основі стандартів з використанням сучасного програмного забезпечення і новітніх інформаційно-комунікаційних технологій. Удосконалення процесів формування інформаційних ресурсів і комунікацій стає першочерговим завданням інформаційно-комунікаційного забезпечення управління торговельною мережею.

Визначено, що до основних елементів інформаційних ресурсів мережевих підприємств торгівлі у сфері товарної політики відносяться: системна та нормативно-розпорядницька документація; електронний документообіг контролю і аналізу виконавчої дисципліни; інформація для підтримки нарад, укладання угод; контактів з клієнтами; звіти з автоматизованих інформаційно-аналітичних систем (на основі сучасних програмних засобів); архівна інформація.

На основі наукового узагальнення теоретичних основ інформаційного забезпечення, комунікаційного менеджменту та торговельної діяльності мережевих підприємств розроблено такі основні положення формування та використання інформаційних ресурсів і комунікацій у категорійному менеджменті.

1. Управління асортиментом супроводжується взаємозв'язками між підрозділами у процесах: опису і аналізу ринку категорії; аналізу продажів товарів категорії порівняно з основними конкурентами; кількісного, якісного і цінового аналізу щодо кожної товарної позиції; аналізу фінансових показників роботи постачальників; визначення цілей і завдань з підвищення прибутковості товарної категорії на засадах уніфікації, стандартизації і регламентації інформаційно-комунікаційних процесів.

2. Основним вмістом інформаційної підтримки управління товарним асортиментом є ключові показники результативності: частка категорії в загальному товарообігу; товарообіг категорії у натуральному виразі; товарообіг у вартісному виразі; прибутковість категорії; величина середнього чеку; величина потоку покупців; кількість покупок у категорії за день/місяць; швидкість обігу товарних запасів.

3. Важливою складовою інформаційних ресурсів є знання, що ґрунтуються на досвіді керівників і виконавчого персоналу для вирішення функціональних завдань категорійного менеджменту.

4. Категорійні менеджери здійснюють ініціювання, формування і використання електронних баз даних, які є невід'ємною складовою єдиного інформаційного простору, а також виступають координаторами зовнішніх і внутрішніх комунікацій.

5. Створення всіх видів електронних інформаційних ресурсів здійснюється на основі системних, комплексних підходів, забезпечення ефективного використання існуючої інформаційно-комунікаційної системи.

6. Для забезпечення раціонального й ефективного використання інформаційних ресурсів, оптимізації побудови інформаційно-комунікаційної системи, впорядкування інформаційних потоків, раціоналізації інформаційного обміну між функціональними підрозділами, а також уникнення дублювання інформаційних ресурсів, усі роботи, пов'язані з їх формуванням і використанням, повинні узгоджуватися з департаментом інформаційних технологій торговельної мережі.

7. Інформаційні ресурси в управлінні товарним асортиментом надаються на основі відповідних прав доступу в інформаційній системі, дозволяють формувати звіти за категоріями, підкатегоріями і окремими товарними одиницями з урахуванням усіх атрибутів (сорт, колір, розмір тощо), а також надавати інформацію для зовнішніх користувачів.

8. Формування інформації відбувається з двох позицій: обов'язково (статистична звітність за категорією, періодичні звіти для керівників) і добровільно (звіти для постачальників, рекламна інформація).

9. Інформаційно-комунікаційна система повинна забезпечувати мінімізацію ризиків порушення конфіденційності і цілісності даних, а також працездатності системи в цілому.

10. Ефективність комунікацій категорійного менеджменту забезпечується технічними, програмними, мережевими засобами, а також відповідними фінансовими і трудовими ресурсами.

В якості інструментів моделювання та інформаційної підтримки процесу управління асортиментом у роботі запропоновано економіко-математичну модель вибору стратегії товарної категорії та систему показників оцінки ризику відхилень фактичних значень показників продажу від планових за асортиментними позиціями. Це дає змогу визначити оптимальну стратегію товарної категорії з урахуванням тенденцій споживчого попиту, цілей підприємства, наявних ресурсів та можливостей:

, (1)

t<T

де - функція вимог до оптимальної стратегії категорії,

, А - множина вимог до оптимальної стратегії,

- j-а - вимога до оптимальної стратегії,

- множина стратегій товарних категорій,

- оптимальний варіант стратегії управління категорією,

Т - часове обмеження для впровадження товарної стратегії,

t_і - витрати часу, необхідного для впровадження і-ої товарної стратегії,

- інвестиційні можливості підприємства в поточний момент часу,

_і - необхідний обсяг інвестицій на впровадження і-ої стратегії товарної категорії,

, , якщо обрано і-у стратегію, в протилежному випадку - ,

- інтегральна оцінка економічної ефективності і-ої стратегічної альтернативи.

Вхідними даними цієї моделі є множина стратегій товарних категорій, експертні оцінки і результативні показники впливу товарних стратегій на цілі і можливості підприємства, інвестиційні та часові обмеження. Вихідними даними є цілочисельні змінні , що максимізують інтегральну оцінку економічної ефективності і-ої стратегічної альтернативи. У результаті комп'ютерної реалізації цієї моделі обрано товарну стратегію поліпшення іміджу для категорії «Дитяче харчування» (торговельна мережа «Брусниця»), внаслідок чого було максимально розширено асортимент шляхом введення брендових товарів і покращено співвідношення ціни та якості, що дозволило збільшити показники прибутку і товарообігу.

У процесі дослідження визначено, що реалізація обраної стратегії повинна враховувати ризики відхилень фактичних показників продажів від планових за кожною асортиментною позицією згідно з формулою:

(2)

де RV_і - ризик від'ємних відхилень фактичних значень від планових з і-ої асортиментної позиції;

PN_і - імовірність від'ємних відхилень фактичних значень від планових з і-ої асортиментної позиції;

CR_і - цінність ресурсів, підвладних ризику (модуль середньої суми від'ємних відхилень фактичних показників доходу від планових з і-ої асортиментної позиції).

За результатами сумісного АВС - XYZ-аналізу за період 2008-2009 рр. із 190 асортиментних позицій категорії «Дитяче харчування» визначено 19 товарів з високим показником доходу і одночасно нестабільним рівнем продажу, тобто товари групи AZ. Для цих товарів визначено ризик від'ємних відхилень значень показників продажів від планових і виконано їх ранжування.

Для товару «Суміш Істра-Нутриція Малютка1», який має найбільший ризик у розмірі 864,16 грн на місяць, було проведено детальний аналіз продажів, який дозволив виявити причини появи негативних наслідків. Основними з них є зниження попиту (лютий і вересень 2008 р., квітень-червень 2009 р.), недотримання постачальником договірних обов'язків (липень-жовтень 2009 р.).

Для попередження появи небажаних подій у подальшій діяльності підприємства було розроблено контрзаходи, що являють собою положення про формування і використання інформаційних ресурсів, а також регламентацію і стандартизацію комунікаційних процесів між усіма учасниками процесу управління асортиментом.

Третій розділ «Методичні засади реалізації концепції інформаційно-комунікаційної системи управління товарним асортиментом мережевих підприємств» присвячено розгляду питань розробки методичного підходу до практичної реалізації інформаційно-комунікаційної підтримки управління асортиментом торговельної мережі; визначенню особливості застосування сучасного програмного забезпечення для управління асортиментом; удосконаленню організаційно-економічних аспектів впровадження інформаційних ресурсів і комунікацій в управлінні асортиментом.

Запропоновано методичні засади розробки і впровадження інформаційно-комунікаційної підтримки процесу управління асортиментом, що дозволяють регламентувати діяльність менеджера, забезпечити чітке і якісне виконання його функціональних обов'язків на основі існуючих інформаційних ресурсів і засобів комунікацій.

Зовнішні комунікації підтримуються на основі системи Exite, що має комунікаційну основу, до якої роздрібне підприємство, постачальник, логістична компанія підключається один раз та отримують необмежені можливості спілкування з усіма учасниками EDI.

Внутрішній документообіг торговельної мережі забезпечує роботу з документами, що призначені тільки для співробітників підприємства.

Автоматизація внутрішнього документообігу на основі впровадження інформаційних систем забезпечує швидку підготовку і розповсюдження документів; можливість оцінювати і контролювати, наскільки швидко співробітники виконують завдання, що перед ними поставлені; інструментарій для оцінки обсягу внутрішнього документообігу, який показує ступінь бюрократизованості процесів; підтримку достатнього рівня безпеки.

Ці вимоги реалізуються в системі JIRA і Лотус, що включають корпоративну електронну пошту, автоматизацію завдань документоорієнтованого типу, транспортну інформаційну систему, web-рішення.

Таким чином, в обов'язки категорійного менеджера переходять частина функцій, які виконувалися департаментами логістики, маркетингу, торгівлі, закупівлі, ціноутворення та інформаційних технологій.

Наведені дані ТОВ «Український рітейл» показали, що впровадження категорійного менеджменту на підприємстві призвело до прискорення швидкості обігу товарних запасів на 9,33%, що, в свою чергу, вплинуло на збільшення частки категорії у загальному товарообігу магазину та збільшення обсягу продажів товарів категорії «Дитяче харчування» за місяць на 14%. Показник маржинального прибутку збільшився за період 2009-2010 рр. у середньому на 16,72%, і склав 4017 тис. грн. Значну частку в цьому збільшенні забезпечує інформаційно-комунікаційна система категорійного менеджменту, співставлення цієї частки з витратами на програмно-апаратне, мережеве забезпечення та оренду виділених комунікаційних каналів дозволяє визначити її ефективність.

Висновки

У дисертації на підставі проведених досліджень здійснено теоретичне узагальнення і практичне вирішення актуального завдання з розробки теоретико-методологічних та практичних основ формування і використання інформаційних ресурсів і комунікацій в управлінні асортиментом продовольчих торговельних мереж. Результати проведених досліджень дозволяють зробити такі висновки:

1. В умовах ринкових відносин управління асортиментом є одним з найважливіших факторів організації ефективної роботи підприємства, що охоплює всі основні сфери його торговельної діяльності - продаж, фінанси, власне виробництво, закупівлі, наукові та проектні розробки, які тісно пов'язані між собою. Проведене дослідження дозволило визначити, що сутність управління асортиментом полягає в плануванні всіх видів діяльності, спрямованих на відбір товарів для майбутнього продажу, забезпечення задоволення покупців і потребує грамотного розподілу функціональних обов'язків, формування та ефективного використання ресурсів.

2. Ефективне управління асортиментом потребує використання відповідних інформаційних ресурсів, узгоджених комунікацій, локальних і глобальних комп'ютерних мереж, інформаційної компетентності персоналу, який повинен адекватно реагувати на всі виклики внутрішнього і зовнішнього середовища. Звідси випливає необхідність ув'язання формування асортименту з інформаційною і комунікаційною діяльністю з метою забезпечення зворотного зв'язку у процесах планування, контролю і коригування на мережевому торговельному підприємстві. Для цього уточнено поняття інформаційних ресурсів в управлінні асортиментом, що являють собою дані, які формуються для керуючого суб'єкту за допомогою внутрішніх і зовнішніх комунікаційних каналів, зберігаються і використовуються для прийняття ефективних управлінських рішень щодо планування, закупівлі, просування і продажу товарів.

3. У зв'язку з неузгодженістю дій функціональних підрозділів, що беруть участь в управлінні асортиментом, виникає потреба у вдосконаленні існуючої системи на основі побудови більш ефективної взаємодії всіх учасників процесу прийняття управлінських рішень. При цьому ключовим аспектом для цих змін є об'єднання зусиль торговельного підприємства і постачальників для задоволення потреб і запитів кінцевих споживачів товарів. Все це обумовило необхідність розробки концепції інформаційно-комунікаційної системи категорійного менеджменту, яка ґрунтується на засадах формування ефективної системи інформаційних потоків і комунікацій та дозволяє вдосконалити взаємодію постачальників, покупців з мережевими торговельними підприємствами в процесі управління товарним асортиментом.

4. Було проаналізовано існуючу систему управління асортиментом дванадцяти продуктових мереж і визначено, що майже всі респонденти позиціонують себе як мережі різноформатних магазинів, але більшість з них складає супермаркети (35%) та магазини біля будинку (25%). Основними інформаційними джерелами для підтримки прийняття управлінських рішень щодо асортименту підприємства називають Інтернет (23%), дані державної статистики та рейтинги (23%), періодичні друковані видання загальної економічної орієнтованості (21%), бази даних підприємства (17%), публікації фондової та валютної біржі (4%). Визначено, що категорійний менеджмент на більшості досліджуваних торговельних підприємствах упроваджений лише частково, і основні функції з управління асортиментом виконують співробітники різних підрозділів, що не завжди дозволяє досягти поставлених цілей. Отже, для підвищення конкурентоспроможності торговельних мереж у сучасних умовах господарювання необхідно використовувати новітні технології управління та відповідні інформаційні ресурси.

5. Встановлено, що стратегія формування інформаційних ресурсів і розвитку інформаційно-комунікаційних технологій визначається стратегією розвитку торговельної мережі. На основі цього визначено основні елементи інформаційних ресурсів мережевих підприємств торгівлі у сфері товарної політики: системна та нормативно-розпорядницька документація; електронний документообіг контролю і аналізу виконавчої дисципліни; інформація для підтримки нарад, укладання угод; забезпечення контактів з клієнтами; звіти з автоматизованих інформаційно-аналітичних систем (на основі сучасних програмних засобів); архівна інформація. Це дозволило сформулювати основні положення формування та використання інформаційних ресурсів і комунікацій у категорійному менеджменті, які ґрунтуються на: досвіді керівників і виконавчого персоналу для вирішення функціональних завдань категорійного менеджменту, забезпеченні відповідними технічними, програмними і мережевими засобами, фінансовими і трудовими ресурсами, уніфікації, стандартизації і регламентації інформаційно-комунікаційних процесів, мінімізації ризиків, визначенні координаторів зовнішніх і внутрішніх комунікацій.

6. У роботі запропоновано інструментарій вибору товарної стратегії, а саме економіко-математичну модель, що являє собою оптимізаційну задачу цілочисельного програмування. В результаті комп'ютерної реалізації цієї моделі було обрано товарну стратегію поліпшення іміджу для категорії «Дитяче харчування» (торговельна мережа «Брусниця») за умови максимізації показника інтегральної оцінки експертної ефективності і врахування часових та інвестиційних обмежень. Це дозволило збільшити показники прибутку і товарообігу за рахунок максимального розширення асортименту шляхом введення брендових товарів і покращення співвідношення ціни та якості. Визначено доцільним для реалізації обраної стратегії використати показник ризику відхилень фактичних показників продажів від планових за кожною асортиментною позицією. Детальний аналіз продажів товару «Суміш Істра-Нутриція Малютка1», який має найбільший ризик від'ємних відхилень у розмірі 864,16 грн на місяць, дозволив виявити причини негативних подій. Основними з них є зниження попиту і недотримання постачальником договірних обов'язків. На основі цього дослідження розроблено контрзаходи для усунення проблем у подальшій діяльності, що ґрунтуються на основних положеннях про формування та використання інформаційних ресурсів і регламентації комунікаційних процесів між функціональними підрозділами.

7. Запропоновано методичні засади практичної реалізації інформаційно-комунікаційної підтримки категорійного менеджменту, які ґрунтуються на: дослідженні поведінки покупців для визначення категорії, визначенні ролей категорій, визначенні цільових показників, товарної стратегії і тактики, регламенту бізнес-процесів і комунікацій, показників результативності. Кожному з цих етапів відповідають окремі інформаційні ресурси, а також засоби зовнішніх і внутрішніх комунікацій.

8. Для будь-якого підприємства роздрібної торгівлі надзвичайно важливим є формування і підтримка оптимального асортименту продукції за рахунок автоматизації роздрібної торгівлі, визначення найбільш ефективного товарного асортименту. У роботі проведено аналіз найбільш поширеного програмного забезпечення, яке використовується для автоматизації управлінських рішень на підприємствах України, серед яких: SAP для роздрібної торгівлі, галузеві вирішення Axapta, Доміно 8.0, Gestory, Парус. Встановлено, що сучасні інформаційні системи підтримують всі формати мережевої торгівлі в Україні, оптимізацію складських запасів і обсягів закупівель, забезпечують високу швидкість і відпрацьовану методологію впровадження; різні формати ціноутворення тощо. Але проаналізовані програмні засоби не підтримують реалізацію всіх задач категорійного менеджменту у повному обсязі, тому виникає необхідність розробки і адаптації окремих програмних модулів в рамках існуючої інформаційної системи, участь в якій беруть як категорійні менеджери, так і фахівці ІТ-департаменту.

9. Впровадження категорійного менеджменту потребує організаційних змін і перебудови інформаційно-комунікаційної системи. У роботі виконано перерозподіл функціональних обов'язків управлінського персоналу у напрямку посилення ролі категорійного менеджера і його відповідальності за весь цикл товароруху. Це впровадження у діяльність магазину роздрібної мережі «Брусниця» у 2009 році призвело до прискорення швидкості обігу товарних запасів на 9,33%, що, в свою чергу, вплинуло на збільшення обсягу продажів товарів категорії «Дитяче харчування» на 14% та показника маржинального доходу у середньому на 16,72%, що дозволяє покрити адміністративно-управлінські витрати, до складу яких відносяться витрати на ІТ-департамент, адже значну частку в цьому збільшенні забезпечує інформаційно-комунікаційна система.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Шершньова Г.В. Оцінка корисності інформаційних ресурсів підприємства / Г.В. Шершньова // Торгівля і ринок України: темат. зб. наук. пр. - Донецьк: ДонНУЕТ, 2006. - Вип. 21, т. 3. - С. 153-158.

2. Шершньова Г.В. Модель вибору оптимальної маркетингової стратегії торговельного підприємства / Г.В. Шершньова // Торгівля і ринок України: темат. зб. наук. пр. - Донецьк: ДонНУЕТ, 2008. - Вип. 25, т. 2. - С. 96-101.

3. Шершньова Г.В. Використання сучасних економіко-математичних моделей і методів у маркетинговій діяльності торговельних підприємств / Г.В. Шершньова // Торгівля і ринок України: темат. зб. наук. пр. - Донецьк: ДонНУЕТ, 2009. - Вип. 28, т. 3. - С. 94-102.

4. Шершньова Г.В. Концептуальні засади формування інформаційних ресурсів і комунікацій в управлінні товарним асортиментом / Г.В. Шершньова // Культура народов Причерноморья. - 2010. - №194. - С. 75-80.

5. Шершньова Г.В. Інформаційно-комунікаційна система категорійного менеджменту / Г.В. Шершньова // Торгівля і ринок України: темат. зб. наук. пр. - Донецьк: ДонНУЕТ, 2010. - Вип. 30, т. 1 - С. 259-266.

6. Шершньова Г.В. Методичний підхід до управління асортиментом торговельних мереж на основі оптимізації товарних категорій / Г.В. Шершньова // Розвиток фінансових методів державного управління національною економікою: зб. наук. пр.; ДонДУУ. - Донецьк: ДонДУУ, 2010. - Т. XI. - Серія «Економіка»; вип. 173. - С. 193-206.

7. Шершньова Г.В. Проблеми розвитку інформаційно-комунікативних каналів зв'язку як невід'ємної частини інформаційних маркетингових систем торговельного підприємств / Г.В. Шершньова // матер. Міжнар. наук.-практ. конф. студ., аспір. та молодих вчених «Маркетинг у третьому тисячолітті». - Донецьк, 2008. - Т. 1, ч. 2. - С. 360-362.

8. Шершньова Г.В. Аналіз якісних методів в маркетинговій діяльності торговельних підприємств / Г.В. Шершньова // Miedzynarodowej naukowi-praktycznej konferencji «Europejska nauka XXI powieka - 2009», Ekonomiczne nauki.: Przemysl. - Nauka i studia. - Volume 2. - St. 62-65.

9. Шершньова Г.В. Використання індексу задоволеності споживачів у маркетинговій діяльності торговельного підприємства / Г.В Шершньова // Маркетинг у третьому тисячолітті: матер. Міжнар. наук.-прак. конф. студ., аспір. та молодих вчених. - Донецьк, 2009. - Ч. 1. - С. 194-196.

10. Шершньова Г.В. Оптимізація товарного асортименту підприємств торгівлі на основі категорійного менеджменту / Г.В. Шершньова // Управління підприємством: проблеми та шляхи їх вирішення: матер. Міжнар. наук-практ. конф. - Севастополь: ДонНУЕТ, 2009. - С. 125-127.

11. Шершньова Г.В. Проблеми автоматизації торговельних підприємств / Г.В. Шершньова // Інформаційні системи та технології управління: матер. Міжнар. інтернет-конф. - Донецьк: ДонНУЕТ, 2009. - С. 232-235.

12. Шершньова Г.В. Формування асортименту торговельного підприємства в умовах фінансової кризи / Г.В. Шершньова // Наукові дослідження - теорія та експеримент 2009: матер. П'ятої міжнар. наук.-практ. конф. - Полтава: ІнтерГрафіка, 2009. - Т.15. - С. 81-83.

13. Шершньова Г.В. Проблеми вибору інформаційної системи торговельного підприємства / Г.В. Шершньова // Розвиток наукових досліджень 2009: матер. П'ятої міжнар. наук.-прак. конф. - Полтава: ІнтерГрафіка, 2009. - Т.8. - С. 147-149.

14. Шершньова Г.В. Інформаційно-комунікаційний центр управління асортиментом / Г.В. Шершньова // Маркетинг у третьому тисячолітті: матер. Міжнар. наук.-прак. конф. студ., аспір. та молодих вчених. - Донецьк, 2010. - С. 229-231.