Управління санаційними заходами підприємств харчової промисловості

Узагальнення положень та практичних рекомендацій щодо вдосконалення управління санаційними заходами. Розробка методики оцінки санаційної спроможності підприємств харчової промисловості із урахуванням тенденцій розвитку науки і практики менеджменту.

Рубрика Менеджмент и трудовые отношения
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 30.07.2015
Размер файла 147,7 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, молоді та спорту УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

УДК 339.13.027.7: 664

Спеціальність 08.00.04 - економіка та управління підприємствами

(за видами економічної діяльності)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

УПРАВЛІННЯ САНАЦІЙНИМИ ЗАХОДАМИ ПІДПРИЄМСТВ ХАРЧОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ

Мостова Майя Амірахмедівна

Київ - 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Чернігівському державному інституті економіки і управління Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, м. Чернігів.

Науковий керівник: кандидат економічних наук, доцент Маргасова Вікторія Геннадіївна, Чернігівський державний інститут економіки і управління МОНМС України, доцент кафедри фінансів

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Череп Алла Василівна ДВНЗ «Запорізький національний університет» МОНМС України, декан економічного факультету, завідувач кафедри фінансів і кредиту

кандидат економічних наук, доцент Гарафонова Ольга Іванівна ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» МОНМС України, доцент кафедри менеджменту

Захист дисертації відбудеться «21» жовтня 2011 р. о 13 00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.058.01 в Національному університеті харчових технологій за адресою: 01601, м. Київ, вул. Володимирська, 68, ауд. А-311.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного університету харчових технологій за адресою: 01601, м. Київ, вул. Володимирська, 68.

Автореферат розісланий “20” вересня 2011 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, В.М. Марченко к.е.н., доцент

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. У складних соціально-економічних умовах господарювання вітчизняних підприємств виникають внутрішні та зовнішні чинники, які дестабілізують їхню діяльність та спричиняють виникнення кризових явищ. Успішний розвиток та функціонування кожного господарюючого суб'єкта в першу чергу залежить від своєчасного та адекватного реагування його керівництва на появу перших симптомів кризи та розробку дієвих заходів щодо нейтралізації її негативних наслідків. Збільшення кількості збиткових підприємств та тих, що знаходяться у процедурі банкрутства свідчить про не відповідність існуючої системи управління підприємств до умов ринкового середовища.

Недосконалість законодавчо закріпленого механізму оздоровлення суб'єктів господарювання та відсутність практичного досвіду успішного проведення санації породжує необхідність розробки теоретико-методичного забезпечення процесів управління санаційними заходами, а саме: методів, прийомів та інструментів їх реалізації в системі управління підприємством.

У зв'язку з цим набуває актуальності проблема санації як системи заходів для оздоровлення господарської діяльності підприємства.

Сучасна економічна теорія щодо управління санаційними заходами представлена фундаментальними розробками зарубіжних вчених: Е. Альтмана, У. Бівера, П. Вайбеля, М. Гольдера, Ж. Конана, Р. Ліса, О. Уола, Р. Таффлера, Г. Тішоу та інших.

Не менш важливий і значущий внесок у розвиток методології та організації проведення санаційних заходів зробили вітчизняні вчені: Є.М. Андрущак, К.В. Багацька, М.М. Головіна, О.В. Манойленко, К.А. Мараховська, О.В. Мозенков, Л.С. Ситник, А.Є. Слівак, А.М. Поддєрьогін, Б.М. Поляков, О.О. Терещенко, А.В. Череп, З.Є. Шершньова, Н.Л. Шишкова, А.М. Штангрет.

Підкреслюючи вагомість сформованих в економічній науці теоретико-методологічних і практичних розробок з управління санацією, слід зазначити, що окремі аспекти управління санаційними заходами підприємства в сучасних умовах господарювання не знайшли належного відображення, зокрема, існують розбіжності у визначенні методів, форм та інструментів санації; недостатньо вирішеними залишаються питання доцільності впровадження санаційних заходів певного типу та виду; потребують удосконалення способи оцінки санаційної спроможності підприємств харчової промисловості. Отже, актуальність та значимість вивчення й вирішення даних питань зумовили вибір теми, формування мети та завдання дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційна робота виконана в межах науково-дослідних робіт Чернігівського державного інституту економіки і управління за темами: «Формування ринкової інфраструктури в умовах становлення ринкового механізму господарювання: регіональні аспекти» (номер державної реєстрації 0106U004098); «Фінансово-економічна стратегія сталого розвитку економіки України» (номер державної реєстрації 0109U002271), де автором обґрунтовано застосування системи показників для оцінки санаційної спроможності, розроблено методику управління санаційними заходами підприємств харчової промисловості Чернігівського регіону та підготовлено розділ «Управління механізмом фінансової санації підприємств».

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є наукове узагальнення теоретико-методичних положень та практичних рекомендацій щодо вдосконалення управління санаційними заходами та розробка методики оцінки санаційної спроможності підприємств харчової промисловості із урахуванням сучасних тенденцій розвитку науки і практики менеджменту.

Для досягнення поставленої мети були поставлені та вирішені такі завдання: менеджмент санаційний харчовий управління

розкрито економічну природу кризових явищ, етапи їх розвитку та вплив на систему управління підприємством;

систематизовано понятійно-категоріальний апарат теорії управління санаційними заходами, визначено сутність та зміст поняття «санація»;

обґрунтовано теоретичний підхід до визначення класифікаційних ознак санаційних заходів відповідно до глибини кризового явища, в якому перебуває підприємство та об'єкта санації;

розроблено методичний підхід до управління санаційними заходами підприємств харчової промисловості;

визначено особливості кризового стану підприємств харчової промисловості Чернігівського регіону;

розроблено методику оцінки санаційної спроможності підприємств харчової промисловості.

Об'єктом дослідження є процес управління санацією підприємств харчової промисловості в сучасних умовах господарювання.

Предметом дослідження є теоретико-методичні та практичні аспекти управління санаційними заходами підприємств харчової промисловості.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційної роботи є діалектичний метод пізнання, фундаментальні положення економічної теорії, праці вітчизняних та зарубіжних вчених з питань санації, системний та процесний підхід до дослідження процесу управління санаційними заходами.

Для досягнення поставленої мети у роботі використано систему загальнонаукових і спеціальних методів, які дозволили дослідити процес управління санаційними заходами підприємств у взаємозв'язку з тенденціями розвитку харчової промисловості та розв'язати поставлені наукові завдання. При вивченні й узагальненні теоретико-методичних основ, опрацюванні прикладних результатів дослідження використано: метод аналізу і синтезу (для розгляду генезису поняття «санація»); метод абстрактно-логічного і системного аналізу (при оцінці стану підприємств харчової промисловості, дослідженні економіко-правових аспектів санації); метод аналітичних та логічних узагальнень (при дослідженні факторів впливу та тенденцій розвитку харчової промисловості); порівняльного аналізу (при дослідженні питань оцінки санаційної спроможності); метод експертного оцінювання (при синтезуванні інтегрального показника для визначення необхідності проведення санаційних заходів) та інші.

Інформаційним підґрунтям для положень і висновків дисертаційної роботи слугували: нормативно-правові акти України, офіційні статистичні та звітні матеріали Державного комітету статистики України, аналітичні огляди та звіти Чернігівської обласної державної адміністрації, дані річних звітів підприємств харчової промисловості Чернігівського регіону, наукові праці вітчизняних та зарубіжних вчених, ресурси мережі Internet, особисті спостереження та розрахунки здобувача.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у наступному:

У дослідженні виконане теоретичне та методичне обґрунтування організації процесу управління санаційними заходами підприємств, що дозволило обґрунтувати теоретико-методичні та практичні результати, які містять наукову новизну та виносяться на захист, зокрема:

вперше:

запропоновано методику оцінки санаційної спроможності підприємств харчової промисловості, яка базується на застосуванні системи показників фінансової, виробничої та трудової спроможності. Запропонований підхід дозволяє оцінити необхідність впровадження санаційних заходів на підприємствах харчової промисловості та визначити здатність господарюючого суб'єкта до виживання та ефективного розвитку;

удосконалено та уточнено:

методичний підхід до управління санаційними заходами на підприємствах харчової промисловості, який дозволяє сформувати стратегію проведення санаційних заходів на основі визначення інтегрального показника (коефіцієнту санації), граничні значення якого адаптовані до вітчизняних підприємств та їх галузевих особливостей. Запропонований коефіцієнт санації дозволяє оцінити необхідність проведення санації та визначити клас необхідних санаційних заходів відповідно до виду та глибини кризи, в якому перебуває суб'єкт господарювання;

класифікацію санаційних заходів залежно від глибини кризових явищ та об'єкту санації на основі їх поділу на чотири класи: поточна, помірна, ґрунтовна та тотальна санації. Дана класифікація поглиблює теорію управління санаційними заходами на підприємствах харчової промисловості та полегшує їх застосування на практиці, дозволяючи здійснювати комбінування антикризових дій, що сприяє швидшому усуненню симптомів криз та нейтралізації їх негативних наслідків;

дістали подальшого розвитку:

- теорія кризових явищ, в основу якої покладено розуміння сутності кризи як невід'ємного етапу життєвого циклу підприємства, що функціонує у ринковому середовищі;

визначення сутності категорії «санація», яку запропоновано розглядати не тільки як систему заходів для уникнення банкрутства, а й для запобігання та нейтралізації кризових явищ. На відміну від загальноприйнятого трактування сутності «санації», як системи заходів для фінансового оздоровлення підприємства, акцент зроблено на комплексному розумінні даної економічної категорії.

Практичне значення одержаних результатів визначається тим, що сформульовані та обґрунтовані наукові положення, висновки та рекомендації збагачують теорію і практику управління санаційними заходами, мають практичну цінність для формування методичного підходу до управління санаційними заходами.

Основні положення, викладені в дисертаційній роботі, прийнято до впровадження Чернігівською обласною радою (довідка №02-03/1081 від 31.10.2010 р.), в практичну діяльність підприємств харчової промисловості, зокрема, ПАТ «Виробнича компанія «Ясен»» при розробці стратегії управління санаційними заходами (довідка №276 від 4.12.2009 р.), ПАТ «Чернігівський хлібокомбінат» при оцінці санаційної спроможності підприємства (довідка №753 від 10.02.2010 р.), ПАТ «Чернігівська макаронна фабрика» при визначенні необхідності проведення санаційних заходів (довідка №373/20 від 19.06.2010 р.), ТОВ ВКФ «Фуд» при реалізації політики управління санаційними заходами (довідка № 463 від 08.10.2010 р.).

Обґрунтовані в дисертації висновки та рекомендації прийняті до впровадження в навчальному процесі Чернігівського державного інституту економіки і управління при викладанні дисциплін: «Управління фінансовою санацією», «Фінансовий менеджмент» (довідка № 101-07/571 від 20.01.2011 р.).

Особистий внесок здобувача. Викладені у дисертації положення, висновки та рекомендації сформульовані особисто автором і є його науковим доробком. З наукових праць, які опубліковані у співавторстві, в дисертації використані лише ті ідеї, розрахунки та положення, що є результатом особистої роботи автора. Дисертація є одноосібно виконаним здобувачем дослідженням.

Апробація результатів дослідження. Основні положення, висновки і результати дослідження висвітлено в доповідях і повідомленнях на наступних конференціях: VI Міжнародна науково-практична конференція «Облік, контроль і аналіз в управлінні підприємницькою діяльністю» (м. Черкаси, 8-10 квітня 2009 р.), «Економіка управління в умовах побудови інформаційного суспільства» (м. Одеса, 21-22 квітня 2009 р.), Міжнародна науково-практична конференція «Актуальні проблеми економічного та соціального розвитку в трансформаційний період» (м. Чернігів, 3-4 червня 2009 р.), Міжнародна науково-практична конференція «Актуальні проблеми економічного та соціального розвитку в трансформаційний період» (Чернігів, 3-4 червня 2009 р.), VII міжвузівська науково-практична конференція «Теорія і практика менеджменту: проблеми та шляхи їх вирішення» (м. Чернігів, 29 березня 2011 р.).

Публікації. Основні наукові положення, висновки і результати дисертаційної роботи опубліковано у 5 статтях у наукових фахових виданнях (з яких 3 є одноосібними) загальним обсягом 2,14 друк. арк., 5 публікаціях за результатами науково-практичних конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Обсяг дисертаційної роботи становить 253 сторінки комп'ютерного тексту, містить 50 таблиць на 42 сторінках (з них 21 таблиця займає окремі сторінки), 32 рисунки на 18 сторінках (з них 6 рисунків займають окремі сторінки). Список використаних джерел становить 203 найменування і займає 20 сторінок, 10 додатків розміщені на 35 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовано актуальність теми наукового дослідження, визначено мету та завдання, зазначено зв'язок з науковими програмами, наведено дані про об'єкт та предмет дослідження, розкрито наукову новизну та практичне значення одержаних автором результатів.

У першому розділі «Теоретико-методичні засади управління санаційними заходами підприємств» досліджено економічну природу кризових явищ, визначено сутність та доцільність санаційних заходів в системі антикризового менеджменту підприємства, обґрунтовано методичний підхід до управління санаційними заходами господарюючих суб'єктів.

У результаті з'ясування економічної природи кризових явищ автором визначено, що у науковій літературі поняття «криза» розглядають з позиції двох підходів. З точки зору макроекономіки, криза - це зміна стану речей, різке загострення становища, що може призвести до розбалансування економічної системи держави. Розвиток кризових явищ в економіці є результатом зміни фаз циклів суспільного розвитку.

З позиції мікроекономічного підходу кризу на підприємстві пов'язують з життєвим циклом господарюючого суб'єкта: це фаза розбалансованості діяльності підприємства, яка може призвести до погіршення одного, або більше параметрів його функціонування.

У літературних джерелах представлена досить широка класифікація кризових явищ, але для конкретизації та звуження кола досліджуваних криз, на думку автора, доцільно скористатися їх поділом за наступними параметрами: за формальною ознакою (виробнича, фінансова, структурна); за глибиною (слабка, помірна, глибока, небезпечно глибока).

У роботі встановлено, що кризовий стан підприємства породжує необхідність розробки методики управління санаційними заходами, яка являє собою систему принципів та підходів до управління санацією, спрямованих на відновлення фінансової стійкості суб'єкта господарювання, і відображає цілі та завдання корпоративної системи управління санаційними заходами, визначає структуру, основні компоненти системи управління, забезпечує систематичний та послідовний підхід при здійсненні оздоровчих заходів. На думку автора, методика управління санаційними заходами повинна базуватись на наступних чотирьох принципах: комплексність, індивідуальність, зворотній зв'язок, інформаційна достатність.

На основі проведеного дослідження існуючих підходів щодо сутності санації, автор пропонує визначати її як чітко координований комплекс заходів фінансового, економічного, технічного, організаційного, правового, соціального характеру, спрямованих на досягнення достатнього рівня або відновлення ліквідності, платоспроможності, прибутковості, конкурентоспроможності підприємства у довгостроковому періоді. Враховуючи те, що система управління санаційними заходами повинна охоплювати всі сфери функціонування господарюючого суб'єкта, а не тільки фінансовий аспект, в залежності від об'єкту санації доцільно виокремити такі види санаційних заходів: виробничо-технічна санація, рефінансування заборгованості, організаційно-управлінська реструктуризація, санація балансу.

В залежності від глибини кризового стану в якому перебуває підприємство, автором виокремлено чотири класи санації: поточна, помірна, ґрунтовна, тотальна санація. Характерним для класу поточної санації є те, що криза є відносно легкою, саме тому санаційні заходи мають профілактичний характер; застосуванню заходів класу помірної санації відповідає наявність симптомів помірної економічної кризи на підприємстві; класу ґрунтовної санації притаманна система інструментів помірно-жорсткого характеру; клас тотальної санації характеризується масштабними антикризовими заходами, тому що криза в даному випадку охопила всі сфери функціонування підприємства і воно знаходиться на межі банкрутства.

Формування методичного підходу до управління санаційними заходами відбувається протягом трьох етапів (рис.1). Перший етап - характеристика техніко-економічного стану підприємства: відбувається створення єдиного інформаційного простору, який би всебічно відображав стан та характер функціонування підприємства, проводиться збір та систематизація даних про внутрішнє та зовнішнє середовище, аналізуються галузеві особливості господарської діяльності підприємств харчової промисловості, нормативно-правова база, що регламентує діяльність суб'єкта господарювання.

Другий етап - обґрунтування доцільності проведення санації: основною функцією даного етапу є проведення причинно-наслідкового аналізу виникнення кризового стану, визначення його типу та глибини та, на основі проведеного аналізу, оцінка санаційної спроможності підприємства.

Третій етап - формування санаційної стратегії. Аналіз літературних джерел з проблем санації підприємств та розроблена автором класифікація кризових явищ дозволили сформувати чотири санаційні стратегії: 1) стратегія підвищення ефективності функціонування; 2) стратегія підвищення фінансової стійкості; 3) стратегія відновлення платоспроможності; 4) стратегія уникнення банкрутства. Запропонована сукупність стратегій і інструментів їх реалізації дозволяє суттєво підвищити ефективність управління санаційними заходами на підприємствах харчової промисловості.

Рис. 1. Основні етапи управління санаційними заходами на підприємстві

Особливе місце у формуванні методичного підходу до управління санаційними заходами підприємства посідає його санаційна спроможність, яка виступає критерієм здатності підприємства до виживання та ефективного розвитку. Умовно всі підходи до оцінки санаційної спроможності підприємств, запропоновані вітчизняними науковцями, можна поділити на дві основні групи: 1) комплексні методики; 2) методики базуються лише на визначенні фінансових коефіцієнтів. Критичний аналіз методик виявив, що більшість з них мають галузеву специфіку та не можуть бути застосовані для оцінки санаційної спроможності підприємств харчової промисловості.

У другому розділі «Сучасний стан управління санаційними заходами на підприємствах харчової промисловості» проаналізовано становище вітчизняних промислових підприємств взагалі і, зокрема, у галузі харчової та переробної промисловості Чернігівського регіону, визначені чинники кризового стану підприємств та особливості їх господарської діяльності; визначена санаційна спроможність підприємств харчової промисловості, здійснено аналіз практики застосування вітчизняних та зарубіжних методик діагностики кризових явищ.

Встановлено, що не зважаючи на наявність законодавчо закріплених механізмів оздоровлення вітчизняних суб'єктів господарювання та зменшення кількості порушених справ про банкрутство, частка підприємств, що визнаються банкрутами і підлягають ліквідації безупинно зростає (табл. 1). За даними Державного департаменту з питань банкрутства станом на 1 квітня 2011 р. загальна кількість підприємств, які перебувають в процедурах банкрутства - 14265, з них: державних підприємств - 331 (в розпорядженні майном - 139, в санації - 67, в ліквідації - 103); підприємств, у статутному фонді яких частка державної власності перевищує 25% - 236 (в розпорядженні майном - 61, в санації - 65, в ліквідації - 101).

Таблиця 1 - Динаміка банкрутства підприємств України протягом 2005-2010 рр.

Показник

2005 р.

2006 р.

2007 р.

2008 р.

2009 р.

2010 р.

Кількість розглянутих справ про банкрутство протягом року

15850

17985

13600

11500

11800

10600

Кількість підприємств, визнаних банкрутом

5063

7272

6348

7260

8600

8200

Питома вага збанкрутілих підприємств у загальній кількості розглянутих справ про банкрутство, %

31,94

40,43

46,68

63,13

72,88

77,36

Джерело: складено за даними судової статистики Верховного суду України

Незначна частка санованих підприємств під час провадження справи про банкрутство пояснюється недосконалістю організаційно-економічного механізму судової санації: прерогатива задоволення вимог кредиторів, яких не цікавить доля підприємства-боржника, досить високі витрати та розтягненість розгляду справи про банкрутство у часі, несумлінна діяльність арбітражних керуючих. Саме тому інститут судової санації не має широкого застосування в Україні. За таких умов доцільним стає розробка методів досудової санації, яка дозволить відновити стійкий стан та зберегти контроль над підприємством з боку власників без втрати його іміджу серед замовників, конкурентів та постачальників.

Оцінюючи стан харчової промисловості Чернігівського регіону автором визначено низку проблем та невирішених питань, які стримують її ефективний розвиток, а саме: досить високий рівень якості вітчизняних продуктів харчування супроводжується значними витратами та високим рівнем собівартості продукції, що суттєво знижує її конкурентоспроможність; недосконала ринкова інфраструктура, наявність значної кількості посередників, що відбивається на кінцевій ціні продуктів харчування; неефективний механізм інтеграції між аграрними виробниками, переробними підприємствами та торговельними організаціями; недосконалість сучасної нормативно-правової бази, що регулює параметри якості та безпечності продуктів харчування.

Аналіз фінансово-економічних показників дозволив виявити, що окрім наявності збитків на підприємствах харчової промисловості Чернігівського регіону спостерігається нестача високоліквідних активів, завмирання ділової активності, фінансування оборотних активів за рахунок позикових коштів, висока залежність від позикових фінансових ресурсів та, як наслідок, втрата фінансової автономії (табл. 2). Управління санаційними заходами на аналізованих підприємствах є неефективним. Найчастіше санаційні заходи носять локальний характер, зосереджені у фінансовій сфері і обмежуються тільки реструктуризацією заборгованості, що лише тимчасово заморожує симптоми кризового стану, але не усуває його причин.

Таблиця 2 - Фінансово-економічні показники підприємств харчової промисловості Чернігівського регіону станом на 2010 рік

Підприємства

Показники

ПАТ «Чернігівський хлібокомбінат»

ВАТ «Бобровицький молокозавод»

ЗАТ «М'ясо-молочний комплекс «Сіверський»

ПАТ «Чернігівська макаронна фабрика»

ЗАТ «Варвамаслосир-завод»

ВАТ «Ніжинський м'ясокомбінат»

ВАТ «Прилуцький хлібозавод»

ВАТ «Ічнянський молочно-консервний завод»

ВАТ «Носівський цукровий завод»

ЗАТ «ЧЛГЗ «Чернігівська горілка»»

Ліквідність

(платоспроможність)

коефіцієнт абсолютної ліквідності

0,03

0

0,32

0,01

0,02

0,03

0,13

0,01

0,0004

0,03

коефіцієнт критичної ліквідності

1,1

1,27

8,2

0,49

0,6

3,2

0,79

1,11

0,63

0,23

коефіцієнт покриття

1,25

1,44

10,1

0,71

0,68

3,39

1,31

1,17

0,59

0,71

власний оборотний капітал (тис. грн.)

6514

8707

7181

-731

-71

36035

1282

12045

-9480

-3207

Фінансова стабільність

коефіцієнт накопичення зносу

0,57

0,59

0,01

0,69

0,63

0,48

0,56

0,004

0,64

0,63

коефіцієнт реальної вартості майна

0,16

0,19

0,43

0,62

0,58

0,13

0,61

0,14

0,37

0,25

коефіцієнт забезпеченості запасів ВОК

1,7

2,56

5,5

-

-

13,09

0,6

2,87

-

-

коефіцієнт автономії

0,34

-

0,93

0,62

0,49

0,6

0,65

0,62

0,12

-

коефіцієнт співвідношення позикових і власних коштів

1,96

-

0,07

0,61

1,04

0,67

0,54

1,03

7,32

-

коефіцієнт фінансової стабільності

0,51

-

13,76

1,65

0,96

1,5

1,87

0,97

0,14

-

коефіцієнт мобільності активів

4,72

0,73

1,66

0,36

0,52

9,8

0,84

0,93

1,22

1,7

Ділова активність

коефіцієнт оборотності активів

2,8

0,7

0,2

1,7

0,5

0,3

3,4

1,4

0,1

0,6

коефіцієнт оборотності оборотного капіталу

3,4

1,6

0,3

5,7

1,2

0,3

7,5

2,9

0,2

1

коефіцієнт оборотності власного капіталу

8,3

-

0,2

2,6

1

0,5

5,1

2,3

0,6

-

коефіцієнт оборотності запасів

28,3

15,1

2,1

14,8

11,9

5,6

19

38

2,8

1,9

коефіцієнт оборотності ДЗ

4

1,8

0,4

9,6

1,4

0,3

15

2

0,2

3,5

коефіцієнт оборотності КЗ

7,4

18,7

4,7

4,6

6,4

3

11,9

9,6

0,1

1,5

Варто зазначити, що процес управління санаційними заходами на підприємствах харчової промисловості ускладнюється недосконалістю вітчизняних методик оцінки їх санаційної спроможності. У дисертаційній роботі автором застосовано такі зарубіжні дискримінантні моделі прогнозування кризових явищ: двофакторна й п'ятифакторна моделі Е. Альтмана, моделі У. Бівера, Р. Таффлера, Г. Спрінгейта, Р. Ліса, модель оцінки фінансового стану бенефіціара, узагальнена дискримінантна модель, модель рейтингової оцінки. Отримані дані було порівняно з основними показниками господарської діяльності підприємств та виявлено суперечливі результати. Отже, на думку автора, жодна з дискримінантних методик не може бути застосована практично через наступні їх недоліки: використання лише фінансових коефіцієнтів, які однобічно характеризують стан підприємства і не дають змоги визначити першопричину виникнення кризового стану; складність інноваційних методик, оскільки вони є досить трудомісткими та вимагають володіння певними знаннями; неадаптованість до вітчизняних підприємств; поза увагою залишаються галузеві особливості суб'єкта господарювання; невикористання на практиці через суто теоретичний характер методик.

За результатами кореляційно-регресійного аналізу сімнадцятьох факторних показників, які було використано у розглянутих в роботі дискримінантних моделях прогнозування ймовірності кризових явищ, були відібрані шість, між якими немає істотної кореляції та які можна використати при створенні дискримінантної моделі для вітчизняних підприємств харчової промисловості. Це такі показники: коефіцієнт рентабельності активів, частка робочого капіталу у сумі активів, коефіцієнт оборотності активів, частка поточних зобов'язань у сумі активів, коефіцієнт покриття та коефіцієнт фінансової незалежності.

Дослідження процесів управління санаційними заходами і чинників, що їх характеризують, свідчить, що низька результативність санаційних заходів зумовлена недосконалістю системи управління підприємств харчової промисловості та одноманітністю інструментів їх реалізації.

Відсутність єдиної узгодженої методики оцінки санаційної спроможності підприємств унеможливлює розвиток методики управління санаційними заходами харчової промисловості та її практичної реалізації у системі управління підприємством.

У третьому розділі «Напрямки удосконалення методики управління санаційними заходами підприємств харчової промисловості» розроблено і впроваджено методику оцінки санаційної спроможності підприємств харчової промисловості, здійснено формування структурно-логічної схеми необхідних санаційних заходів у системі управління підприємств харчової промисловості, визначено методичні основи для здійснення програмної підтримки управління санаційними заходами господарюючого суб'єкта.

У дисертаційній роботі виділено три етапи розробки методики оцінки санаційної спроможності. Перший - формування системи показників для оцінки санаційної спроможності. Санаційна спроможність підприємства визначається його фінансовою, виробничою та трудовою спроможностями. Фінансова спроможність являє собою сукупність наявних фінансових ресурсів, можливостей системи щодо їх залучення та ефективного управління для досягнення тактичних цілей і стратегічної мети підприємства - максимізації вартості підприємства в довгостроковому періоді. Фінансова спроможність визначається показниками ліквідності (платоспроможності), прибутковості, майнового стану, фінансової стійкості, ділової активності. Виробнича спроможність підприємства - це система взаємопов'язаних елементів, які виконують різні функції в процесі забезпечення випуску продукції та досягнення інших цілей розвитку підприємства. Трудова спроможність визначається як ступінь організованості та раціональності використання ресурсів організаційної структури та системи менеджменту підприємства.

Другий етап - обчислення системи показників, сформованої на першому етапі, оцінка їх нормативних значень, визначення тенденції зміни протягом аналізованого періоду, нормування.

Третій етап - синтезування інтегрального показника необхідності проведення санаційних заходів. Для визначення класу санаційних заходів автором запропоновано використовувати інтегральний показник - коефіцієнт санації, та три локальні показники: коефіцієнт фінансової, виробничої та трудової спроможностей. Дані показники, відповідно до їх граничних значень, визначають необхідність застосування санаційних заходів на підприємстві, рівень його санаційної спроможності, та клас санаційних заходів, який необхідно застосувати (табл. 3).

Таблиця 3 - Групування підприємств за критеріями оцінки санаційної спроможності

Показники

Рівень санаційної спроможності

Висока спроможність

Достатня спроможність

Низька спроможність

Дуже низька спроможність

Коефіцієнт санації

(0; 7]

(-1,4; 0]

(-3; -1,4]

[-10; -3]

1. Фінансова спроможність

(1; 4,6]

(0; 1]

(-0,9; 0]

[-8; -0,9]

2. Виробнича спроможність

(1,5; 6,2]

(0; 1,5]

(-1,2; 0]

[-8; -1,2]

3. Трудова спроможність

(1,8; 5,8]

(0; 1,8]

(-3; 0]

[-8; -3]

Клас рекомендованих санаційних заходів

Поточна санація

Помірна санація

Ґрунтовна санація

Тотальна санація

Клас рекомендованих санаційних заходів, є підґрунтям для створення проекту санації та визначає види необхідних санаційних заходів відповідно до його санаційної спроможності.

Запропоновану методику впроваджено на підприємствах харчової промисловості Чернігівського регіону і доведено, що всі досліджувані підприємства є санаційно спроможними, проте рівень їх спроможності не є однаковим. Відповідність підприємств класам рекомендованих санаційних заходів відображено у табл. 4. Порівняння одержаних результатів з основними показниками діяльності підприємств підтверджує їх достовірність.

Таблиця 4 - Відповідність підприємств класам рекомендованих санаційних заходів

Клас рекомендованих санаційних заходів

ПАТ «Чернігівський хлібокомбінат»

ВАТ «Бобровицький молокозавод»

ЗАТ «М'ясо-молочний комплекс «Сіверський»

ПАТ «Чернігівська макаронна фабрика»

ЗАТ «Варвамаслосир-завод»

ВАТ «Ніжинський м'ясокомбінат»

ВАТ «Прилуцький хлібозавод»

ВАТ «Ічнянський молочно-консервний завод»

ВАТ «Носівський цукровий завод»

ЗАТ «ЧЛГЗ «Чернігівська горілка»»

Поточна санація

Х

Х

Помірна санація

Х

Х

Ґрунтовна санація

Х

Х

Тотальна санація

Х

Х

Х

Х

Відповідно до отриманих даних автором розроблено структурно-логічні схеми реалізації санаційних заходів для чотирьох підприємств, з кожного класу санації. Структурно-логічна схема санаційних заходів для класу ґрунтовної санації на прикладі ПАТ «Чернігівська макаронна фабрика» відображена на рис. 2.

У дисертаційній роботі визначено, що скрутний стан ПАТ «Чернігівська макаронна фабрика» потребує впровадження негайних антикризових заходів. Отримані значення локальних показників обумовлюють наступну послідовність реалізації санаційних заходів:

організаційно-управлінська реструктуризація шляхом закриття нерентабельних виробництв, що обумовлено зниженням продуктивності праці з одночасним зростанням адміністративних витрат та фонду оплати праці; відокремлення непрофільних структурних підрозділів, які не беруть участі у процесі виробництва.

реструктуризація заборгованості шляхом реструктуризації кредиторської заборгованості, що дозволить тимчасово полегшити борговий тягар підприємства; скорочення дебіторської заборгованості через проведення взаємозаліків з іншими підприємствами; залучення державної підтримки для гарантування повернення вкладів кредиторам;

санація балансу за рахунок реструктуризації активів передбачає продаж частини основних фондів та зайвого обладнання, запасів сировини та матеріалів, що дозволить мобілізувати фінансові ресурси підприємства. Альтернативна санація через залучення безповоротної фінансової допомоги з боку власників підприємства;

виробничо-технічна санація із застосуванням зворотнього лізингу, що забезпечить додаткове надходження фінансових ресурсів до підприємства; реорганізація технологічної і технічної інфраструктури.

Рис. 2. Структурно-логічна схема необхідних санаційних заходів для класу ґрунтовної санації на прикладі ПАТ «Чернігівська макаронна фабрика»

Автором констатовано, що впровадження запропонованих санаційних заходів дозволить покращити фінансовий стан ПАТ «Чернігівська макаронна фабрика», підвищити його інвестиційну привабливість серед потенційних інвесторів та кредиторів.

Комп'ютеризація інформаційних систем як оцінки санаційної спроможності є гарантом розвитку та підвищення ефективності управління підприємством. Застосування інформаційних технологій збільшує ефективність аналітичної роботи фінансових експертів, що забезпечується за рахунок скорочення строків проведення аналізу, заміни наближених або спрощених розрахунків більш точними обчисленнями, постановки та вирішення нових багатомірних задач які практично неможливо вирішити вручну.

Для полегшення практичного використання розробленої методики оцінки санаційної спроможності підприємств харчової промисловості необхідним є її автоматизація. Автором було запропоновано використання обчислювального комплексу з використанням універсального середовища програмування Delphi, що забезпечує програмну підтримку процесу управління санаційними заходами для підприємств харчової промисловості.

ВИСНОВКИ

У дисертації поставлено та вирішено нову наукову проблему, що полягає у розробленні теоретико-методичних підходів до дослідження процесу управління санаційними заходами на підприємствах харчової промисловості; розробленні методики оцінки санаційної спроможності; формуванні структурно-логічної схеми необхідних санаційних заходів в залежності від поточного стану підприємства.

За результатами дослідження зроблено такі висновки:

1. Результатом теоретичного дослідження закономірностей розвитку підприємств є виявлення загрози виникнення кризових явищ на кожному етапі його життєвого циклу. З'ясування економічної природи кризових явищ дозволило встановити, що криза - фаза розбалансованості діяльності підприємства, яка може призвести до погіршення одного, або більше параметрів його функціонування. Для конкретизації та звуження кола досліджуваних криз доцільно скористатися їх поділом за наступними параметрами: за формальною ознакою (виробнича, фінансова, структурна); за глибиною (слабка, помірна, глибока, небезпечно глибока).

2. Застосування системного підходу до дослідження економічної сутності санації дозволило визначити дану економічну категорію як чітко координований комплекс заходів фінансового, економічного, технічного, організаційного, правового, соціального характеру, спрямованих на досягнення достатнього рівня або відновлення ліквідності, платоспроможності, прибутковості та конкурентоспроможності підприємства у довгостроковому періоді. Шляхом узагальнення підходів до класифікації санаційних заходів виявлено основні напрямки їх застосування в залежності від об'єкту санації: виробничо-технічна санація, рефінансування заборгованості, організаційно-управлінська реструктуризація, санація балансу. Обґрунтовано доцільність класифікації санаційних заходів відповідно до глибини кризи, в якому перебуває підприємство на основі їх поділу на чотири класи: поточна, помірна, ґрунтовна, тотальна санація.

Дослідження методів оздоровлення господарської діяльності вітчизняних підприємств свідчить про доцільність застосування досудової санації, перевагами якої у порівнянні з санацією у процедурі банкрутства є: збереження репутації підприємства-боржника; можливість самостійного регулювання процедури санації, її цілей та методів реалізації оздоровчих заходів; відсутність контролю з боку господарського суду та кредиторів.

На підставі аналізу сучасного стану теорії та практики управління санацією розроблено методичний підхід до управління санаційними заходами, що ґрунтується на наступних принципах: комплексність, індивідуальність, зворотній зв'язок, інформаційна достатність. Зазначено, що управління санаційними заходами відбувається протягом таких етапів: характеристика техніко-економічного стану підприємства, обґрунтування доцільності впровадження санаційних заходів, виокремлення санаційної стратегії підприємства. Запропонований підхід дозволяє сформувати санаційну стратегію підприємства відповідно до його поточного стану та підвищити ефективність управління санаційними заходами на підприємствах харчової промисловості.

З метою виявлення проблемних аспектів та перспектив розвитку підприємств харчової промисловості Чернігівського регіону, автором проведено дослідження фінансово-економічних показників їх діяльності та встановлено, що фінансовий стан промислових підприємств України останнім часом характеризується загальним погіршенням. Причин депресивного розвитку промислових підприємств існує багато, але головними з них є такі: недосконалість системи управління промислових підприємств, її неспроможність реагувати на швидкі зміни зовнішнього та внутрішнього середовища, відсутність інструментів раннього попередження криз та відпрацьованих прийомів подолання їх негативних наслідків.

Шляхом дослідження й систематизування методик оцінки санаційної спроможності та особливостей господарської діяльності підприємств харчової промисловості визначено основні складові санаційної спроможності підприємств харчової промисловості: фінансову, виробничу та трудову спроможність. Доведено, що для визначення здатності підприємства до успішного проведення санаційних заходів необхідним є формування методики яка ґрунтується на застосуванні системи показників-індикаторів, що характеризують фінансову, виробничу та трудову спроможність господарюючого суб'єкта.

7. З метою спрощення процедури оцінки санаційної спроможності доцільним є розробка результативного показника. Автором запропоновано інтегральний показник визначення необхідності проведення санаційних заходів (коефіцієнт санації) та три локальних показника: коефіцієнти фінансової, виробничої та трудової спроможності. Практичне застосування змодельованих показників дозволить визначити клас необхідних санаційних заходів відповідно до виду та глибини кризи, в якому перебуває суб'єкт господарювання.

8. Розроблену методику оцінки санаційної спроможності застосовано до підприємств харчової промисловості Чернігівського регіону та доведено, що всі досліджувані підприємства є санаційно-спроможними, але рівень їх спроможності не є однаковим. На основі отриманих даних автором складено структурно-логічні схеми необхідних санаційних заходів для чотирьох підприємств з кожного класу санації та визначено основні етапи їх реалізації в системі управління суб'єктів господарювання. Застосування рекомендованих заходів дозволить підвищити ефективність та результативність управління санаційними заходами на підприємствах харчової промисловості.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Публікації у наукових фахових виданнях:

1. Мостова М.А. Особливості кризового стану підприємств харчової промисловості України та Чернігівського регіону / М.А. Мостова, М.В. Литовченко // Науковий вісник ЧДІЕУ. - 2010. - №3. - С. 176-186 (0,56 друк. арк.). Особистий внесок автора: здійснено макроекономічний аналіз динаміки збитковості вітчизняних підприємств; 0,28 друк. арк.

2. Мостова М.А. Сутність системи раннього попередження та реагування як елементу санаційного контролінгу на підприємстві / М.А. Мостова // Культура народов Причерноморья. - №195. - 2010. - С. 8-12 (0,35 друк. арк.).

3. Мостова М.А. Санаційна спроможність підприємств харчової промисловості: теоретичний та методологічний аспекти / М. А. Мостова // Вісник Чернігівського державного технологічного університету. - № 1(48). - 2011. - С. 200-205 (0,36 друк. арк.).

4. Мостова М.А. Санаційне управління як складова антикризового фінансового менеджменту / М.А. Мостова // Культура народов Причерноморья. - №197. - Т. 2. - 2011. - С. 32-36. (0,36 друк. арк.).

5. Мостова М.А. Особливості прояву економічної кризи на різних стадіях життєвого циклу підприємства / М.А. Мостова, В.Г. Маргасова // Экономика Крыма. - 2011 - №1. - С. 360-365 (0,51 друк. арк.). Особистий внесок автора: здійснено аналіз теорій життєвого циклу підприємства Л. Грейнера та І. Адизеса; 0,25 друк. арк.).

Тези доповідей і матеріали науково-практичних конференцій:

6. Джанбалаєва (Мостова) М.А. Кількісні моделі оцінки схильності підприємства до банкрутства / М.А. Джанбалаєва (Мостова), В.Г. Маргасова : тези доповідей V Міжнародної науково-практичної міжвузівської конференції [«Актуальні проблеми соціально-економічного розвитку регіонів : цілі та зміст антикризового управління»], (Славутич, 4 червня 2009 р.) / Міністерство освіти і науки України, Славутицький навчальний центр Чернігівського державного інституту економіки і управління. - Славутич: «Славутицький навчальний центр вищої освіти і науки», 2009. - С. 62-67. Особистий внесок автора: виявлені основні недоліки кількісних моделей прогнозування ймовірності банкрутства.

7. Джанбалаєва (Мостова) М.А. Програмний продукт для аналізу та візуалізації санаційних станів підприємства - «Піраміда санації» / М.А. Джанбалаєва (Мостова) : матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції [«Економіка та управління в умовах побудови інформаційного суспільства»], (Одеса, 21-22 квітня 2009 р.) / Міністерство освіти і науки України, Одеська національна академія зв'язку ім. О.С. Попова. - Одеса : ОНАЗ ім. Попова, 2009. - Секція 3. - С. 28-31.

8. Джанбалаєва (Мостова) М.А. Модель інтегрального показника необхідності проведення фінансової санації підприємства / М.А. Джанбалаєва (Мостова), В.Г. Маргасова : матеріали VI-ї Міжнародної науково-практичної конференції [«Облік, контроль і аналіз в управлінні підприємницькою діяльністю»], (Черкаси, 8-10 квітня 2009 р.) / Міністерство освіти і науки України, Черкаський державний технологічний університет. - Черкаси : ЧДТУ, 2009. - С. 360-362. Особистий внесок автора: визначено вхідні показники для моделювання інтегрального показника необхідності проведення санаційних заходів.

9. Джанбалаєва (Мостова) М.А. Механізми фінансової санації підприємства / М.А. Джанбалаєва (Мостова) : тези доповідей Міжнародної науково-практичної конференції [«Актуальні проблеми економічного та соціального розвитку в трансформаційний період»], (Чернігів, 3-4 червня 2009 р.) / Міністерство освіти і науки України, Чернігівський державний інститут економіки і управління. - Чернігів : ЧДІЕУ, 2009. - С. 29-31.

10. Мостова М.А. Історичні аспекти формування інституту банкрутства в Україні / М.А. Мостова : матеріали VII міжвузівської науково-практичної конференції [«Теорія і практика менеджменту: проблеми та шляхи їх вирішення»], (Чернігів, 29 березня 2011 р.) / Чернігівська філія ПВНЗ «Європейський університет». - Чернігів : Чернігівська філія ПВНЗ «Європейський університет», 2011. - С. 89-92.

АНОТАЦІЯ

Мостова М.А. Управління санаційними заходами підприємств харчової промисловості. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 _ економіка та управління підприємствами. - Національний університет харчових технологій Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, Київ, 2011.

Дисертаційна робота присвячена дослідженню теоретичних і практичних засад управління санаційними заходами підприємств харчової промисловості. Поглиблено понятійно-категоріальний апарат теорії управління санаційними заходами; сформоване власне бачення таких понять: «криза», «санація», запропоновано класифікацію санаційних заходів в залежності від глибини кризового стану, в якому перебуває підприємство.

Обґрунтовано методичний підхід до управління санаційними заходами підприємств харчової промисловості, визначені його основні принципи та етапи здійснення.

Значну увагу в дисертаційній роботі приділено дослідженню тенденцій і проблем розвитку підприємств харчової промисловості, визначенню особливостей їх кризового стану. Проаналізовано практику застосування монокритеріальних методів оцінки прогнозування ймовірності кризових явищ.

Для підвищення ефективності процесу управління санаційними заходами підприємств запропоновано власну методику оцінки санаційної спроможності, що дозволяє визначити необхідність застосування оздоровчих заходів з урахуванням галузевих особливостей підприємств харчової промисловості.

Ключові слова: криза, санація, банкрутство, управління санаційними заходами, санаційна спроможність, методика оцінки санаційної спроможності.

АННОТАЦИЯ

Мостовая М.А. Управление санационными мероприятиями предприятий пищевой промышленности. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 - экономика и управление предприятиями. - Национальный университет пищевых технологий Министерства образования и науки, молодежи и спорта Украины, Киев, 2011.

Диссертация посвящена исследованию теоретических, методических и практических аспектов управления санационными мероприятиями предприятий пищевой промышленности.

Раскрыта экономическая сущность понятия «кризис» как фазы разбалансированности деятельности предприятия, которая может привести к ухудшению одного или более параметров его функционирования. Разработана классификация кризисних явлений в зависимости от двух параметров: формального признака (производственный, финансовый, структурный); глубины (слабый, умеренный, глубокий, более глубокий).

Исследование теоретической сущности понятия «санация» позволило сделать вывод, что данную экономическую категорию необходимо рассматривать системно как четко координированный комплекс мероприятий финансового, экономического, технического, организационного, правового, социального характера, направленный на достижение достаточного уровня либо возобновления ликвидности, платежеспособности, прибыльности, конкурентоспособности предприятия в долгосрочной перспективе. На основе обобщения подходов к классификации санационных мероприятий определены основные направления их применения в зависимости от объекта санации: производственно-техническая санация, рефинансирование задолженности, организационно-управленческая реструктуризация, санация баланса. Кроме того, обоснована классификация санационных мероприятий в зависимости от глубины кризиса, в котором пребывает предприятие путем выделения четырех классов санации: текущая, умеренная, основательная, тотальная. Предложенный подход к классификации санационных мероприятий позволяет упорядочить виды санации и предоставляет возможность их комбинации при практическом применении.

Автором обоснован методический подход к управлению санационными мероприятиями пищевой промышленности, который основывается на таких принципах: комплексность, индивидуальность, обратная связь, информационная достаточность. Обосновано, что управление санационнами предприятиями должно осуществляться на протяжении трех этапов: характеристика технико-экономического состояния предприятия, обоснование необходимости внедрения санационных мероприятий, формирование санационной стратегии.

Проанализировано состояние предприятий пищевой и перерабатывающей промышленности на государственном и региональном уровнях, выявлены особенности кризисного состояния предприятий исследуемого региона.

Осуществлен анализ практики использования монокритериальных методов оценки прогнозирования вероятности наступления кризисних явлений. Доказано, что их применение для отечественных предприятий является неприемлемым. В результате корреляционно-регрессионного анализа семнадцати факторних показателей, которые были использованы в рассмотренных в работе моделях было от обрано пять показателей не имеющих значительной корреляции между собой. Данные коэффициенты могут быть использованы для построения модели оценки вероятности наступления кризисных явлений для отечественных предприятий пищевой промышленности.

С целью усовершенствования управления санационными мероприятиями, разработана система показателей для оценки санационной способности с учетом отраслевых особенностей предприятий пищевой промышленности. Для упрощения процедуры оценки санационной способности предложено использовать интегральный показатель - коэффициент санации и три локальних показателя: коэффициенты финансовой, производственной и трудовой способности.

Для облегчения практического использования разработанной методики оценки санационной способности предприятий пищевой промышленности необходимым является ее автоматизация. Автором предложено использование вычислительного комплекса с использованием универсальной среды программирования Delphi, который обеспечивает программную поддержку процесса управления санационными мероприятиями на предприятиях пищевой промышленности.

Использование полученных результатов проеведенного исследования позволяет усовершенствовать управление санационными мероприятиями на предприятиях пищевой промышленности Черниговской области.

Ключевые слова: кризис, санация, банкротство, управление санационными мероприятиями, санационная способность, методика оценки санационной способности.

ANNOTATION

Mostova M.A. Management of readjustment measures of food industry enterprises. - Manuscript.

The thesis for scientific degree of candidate of economic sciences, specialty

08.00.04 - economics and management (by sector) - National University of Food Technology of the Ministry of Education, Youth and Sports of Ukraine, Kyiv, 2011.

The thesis is dedicated to the development of theoretical and methodological grounds and methodical approaches to the management of readjustment measures of food industry enterprises.

The scientific definition of readjustment and the methods of state support have received its further development. The classification of readjustment forms, types and instruments was improved, and the process was represented as a set of systemized measures aimed at renewing the paying ability of a business.


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.