Управління інтелектуальним потенціалом суб’єктів господарювання у національній економіці

i - характеристика інтелектуального ресурсу;

t - типи інновацій;

k - класи критеріїв оцінки: k = 1 стратегія/час; k = 2 якість/зміни; k = 3 економічні критерії (дохід, витрати, приріст).

Кожен об'єкт оцінки о_1- інноваційний продукт чи о₂ - інноваційна діяльність описуються за типами інновацій t , ресурсами r, які описуються певними і -ми характеристиками та критеріями оцінки к.

У представлених у дисертації розрахунках критерієм оцінювання інноваційності вибрано показник рентабельності нематеріальних активів, який досліджується через його вплив на чистий прибуток або на обсяг продажу (дохід).

Розроблена мультиплікативна модель аналізу рентабельності нематеріальних активів використана для визначення ступеня впливу певного виду компетенцій на визначення рівня інноваційності суб'єктів господарювання.

Розроблені дисертантом, відповідно до методології аналізу інтелектуального потенціалу, критерії оцінювання його конкурентоспроможності відображають сучасне розуміння об'єктів конкуренції, формування стратегій діяльності та використання простору внутрішніх можливостей, що формують інтелектуальний потенціал.

Для визначення конкурентних характеристик інтелектуального потенціалу вибрано метод комплексного аналізу, який дозволяє визначити рівень залежності між елементами інтелектуального потенціалу з допомогою даних регресійного аналізу, вибрати вагові коефіцієнти та встановити конкурентний статус на підставі дослідження якісних показників оцінки управління та інтелектуальних активів.

Розроблений метод комплексного аналізу ІП з врахуванням елементів інтелектуального потенціалу дозволяє не тільки визначити конкурентний статус, але й виявити високий вплив інноваційності на його значення.

Інакше кажучи, цей метод можна використовувати для відображення взаємозалежності між економічними характеристиками інтелектуального потенціалу на основі використання розробленої автором типології методів та критерiїв оцiнювання конкурентоспроможності елементів інтелектуального потенцiалу.

Для врахування внутрішніх характеристик функціонування СГ та визначення конкурентних переваг на основі управлінських компетенцій запропоновано алгоритм методу оцінювання конкурентоспроможності інтелектуального потенціалу, який передбачає: формування переліку індикаторів, що приймаються за базу оцінки конкурентоспроможності ключових компетенцій (наприклад, кількісні показники оцінки управлінських компетенцій); здійснення оцінки конкурентоспроможності з використанням методів регресійного та кореляційного аналізів, а також інструментів нечіткої логіки.

Результати здійснених розрахунків рівня конкурентоспроможності та інноваційності інтелектуального потенціалу, стану ринкового та інфраструктурного капіталу СГ підтвердили адекватність вибраних моделей аналізу і можливість їх використання для комбінованих методів аналізу як бази інформаційного забезпечення управління інтелектуальним потенціалом суб'єктів господарювання.

Розроблена в дисертації методологія аналізу реалізації інтелектуального потенціалу передбачає, що предметом дослідження є динамічний процес зміни станів інтелектуального потенціалу в його різних видових проявах.

Динаміка визначає причини змін стану елементів потенціалу та зв'язків між ними і результатами діяльності суб'єктів господарювання у просторово-часових та економічних координатах.

У четвертому розділі “Методи дослідження та оцінки рівня інтелектуального потенціалу”, досліджено та теоретично обґрунтовано місце і роль інформаційно-інтелектуальних чинників у загальній системі функціонування суб'єктів господарювання. Здійснено емпіричне дослідження ступеня впливу елементів інтелектуального потенціалу на ефективність функціонування та управління динамікою розвитку суб'єктів господарювання.

Обґрунтовано, що для формування інформаційного забезпечення механізму управління реалізацією інтелектуального потенціалу СГ необхідно поєднати: принципи побудови системи моніторингу параметрів діагностики стану ІП та динаміки їх впливу на результати діяльності; напрямки зовнішнього моніторингу ринкового, конкурентного та інформаційно-інноваційного середовища; методи, критерії та періодичність проведення поточного та перспективного аналізу середовища ІПСГ.

Для досягнення цілей дослідження виконані завдання: обґрунтовано методологічні підходи та економіко-математичні методи аналізу ступеня впливу інтелектуальних ресурсів на результативність функціонування суб'єктів господарювання; здійснено економетричний аналіз гіпотези про взаємозв'язок витрат на нематеріальні активи та інші елементи інтелектуального потенціалу і показників результатів діяльності суб'єктів господарювання (прибутку, доходу); досліджено можливість використання експертних методів аналізу та оцінки елементів інтелектуального потенціалу, а також взаєзв'язків між ними.

У дисертації побудовано та розраховано багатофакторні кореляційно-регресійні моделі, мультиплікативні моделі статичного та динамічного типу для визначення глибини залежності результатів діяльності від ефективності використання елементів інтелектуального потенціалу СГ. Здійснено розрахунки парної та множинної кореляції між факторами, трендовий та факторний аналізи.

Дослідження інтелектуального потенціалу СГ з допомогою моделей детермінованого та стохастичного факторного аналізу дозволило підтвердити гіпотезу про синергетичний вплив витрат (на нематеріальні активи, персонал та адміністрування) на формування результатів діяльності СГ.

При цьому при зростанні витрат на НА, зростання віддачі відбувається удвоє швидше. Тобто вибрані показники є основою моніторингу стану інтелектуальних ресурсів з допомогою показників фінансової звітності емітентів і можуть бути рекомендовані до використання при формуванні фінансової аналітики для фондового ринку.

Доведено, що ефективним є використання як результуючої змінної не абсолютних, а відносних показників ефективності, що усуває вплив відмінностей у величинах балансових активів. Таким показником вибрані рівень рентабельності різного роду активів, що характеризують інтелектуальний капітал та дозволяють оцінити його потенціал. Відмінності в рентабельності суб'єктів господарювання пояснюються відмінностями інформаційно-інтелектуального характеру.

Розроблені мультиплікативні моделі статичного та динамічного типу використовують відносні показники рентабельності нематеріальних активів, рентабельності адміністративних витрат, витрат на персонал. Рівняння множинної лінійної регресії, побудовані з допомогою цих показників та результати економетричного аналізу доходу комерційних банків представлені у таблиці 1.

Таблиця 1

Результати економетричного аналізу доходу банків

Банки	Рівняння множинної лінійної регресії та розрахункові значення критерію Стьюдента для коефіцієнтів б, в, г (ttabl (р=0,95, k=9)= 2,26, ttabl (р=0,99, k=9)= 3,25)	Парний коефіцієнт кореляції	Парний коефіцієнт детермінації	Розрахункові значення критерію Фішера Ftabl(k1=1; k2=9; p=0,95)=5,12 і Ftabl(k1=1; k2=9; p=0,99) = 10,56
БРОК БІЗНЕС БАНК		0,987	0,975	116,58
ОЩАД БАНК		0,992	0,984	188,24
ПРИВАТБАНК		0,984	0,969	94,45
РАЙФ ФАЙЗЕН		0,997	0,995	555,93
УКР ЕКСІМ		0,990	0,981	157,59
УКРСИББАНК		0,994	0,988	238,78
ФІНАН СИ ТА КРЕДИТ		0,992	0,984	188,597

Як видно з табл. 1. отримані моделі множинної лінійної регресії є високоадекватними, що дозволяє використовувати ці моделі для прогнозування доходів та планування витрат.

Для забезпечення глибини факторного аналізу впливу перелічених показників та визначення ефективності використання елементів інтелектуального потенціалу суб'єктів господарювання розроблено трифакторні мультиплікативні моделі динамічного типу (потенціал використано якщо прирости чисельника і знаменника додатні).

Ефективність використання елементів інтелектуальних ресурсів визначається з допомогою показників рентабельності.

Динамічна форма моделі відображає основні механізми фінансового менеджменту (використання фінансових компетенцій) суб'єктів господарювання, саме показник рівня фінансового левериджу - визначає можливості ефективного використання структури робочого капіталу; показник рівня виробничого левериджу - відображає управління витратами і продажем; показник ефективності управління інтелектуальними активами - управління витратами на персонал, на нематеріальні активи та адміністрування.

Розрахунок впливу показників-факторів на результуючий показник, здійснений способом ланцюгових підстановок на основі моделі

,

представлено в таблиці 2.

Таблиця 2.

Виявлення величини впливу факторів на рентабельність управління

№ підстановки	Фактори	Результуючий показник	Вплив фактора
	Рівень фінансового левериджу	Рівень виробничого левериджу	Частка адміністративних витрат в обсязі продаж	Рентабельність управління
0	0,831	0,301	6,419	1,604	-
1	0,824	0,301	6,419	1,591	-0,013
2	0,824	0,594	6,419	3,143	1,552
3	0,824	0,594	5,857	2,868	-0,275

Ефективність використання потенціалу визначається приростом обсягів продажу.

Дана модель підтверджує цю залежність, тобто рівень фінансового левериджу (приріст прибутку є менший, ніж приріст обсягів продажу) здійснює найбільший чисельний вплив (1,552) на зміну результуючого показника .

У дисертації доведено, що використання мультиплікативних показників фінансового та виробничого левериджу у факторних моделях аналізу дозволяє: відобразити з їх допомогою рівень використання відповідних компетенцій; визначити рівень впливу відповідних компетенцій на результати діяльності; діагностувати стан інтелектуального потенціалу та рівень його використання.

Діагностика стану інтелектуальних ресурсів на рівні використання ключових компетенцій (фінансових та ринкових) дозволяє використати відповідні механізми реалізації інтелектуального потенціалу та його розвитку.

Дослідження стану та динаміки використання елементів інтелектуального потенціалу з допомогою моделей регресійного та факторного аналізів визначає тільки рівень та напрям прямих взаємовпливів тих параметрів, які статистично вимірюються.

Для забезпечення глибини аналізу та визначення механізмів змін автором розроблено модель оцінки залежностей між компонентами інтелектуального потенціалу на основі апарату нечітких множин з використанням матриць відношень, що дозволяють діагностувати інтелектуальний потенціал на основі якісних параметрів стану управлінських компетенцій, елементів інтелектуального потенціалу, переліку конкурентних переваг.

Взаємовпливи перелічених параметрів використання інтелектуального потенціалу представлено за допомогою матриць (відношень) інциденцій. Експертно оцінюється, як впливають ключові управлінські компетенції на показники інтелектуального потенціалу та рівень інтелектуального потенціалу на конкурентні переваги СГ, та з допомогою перетворень нечіткої логіки виявляються приховані впливи управлінських компетенцій на конкурентні переваги.

• У процесі формування інформаційного забезпечення механізмів використання інтелектуального потенціалу СГ на основі розроблених моделей враховано: принципи побудови системи моніторингу параметрів діагностики стану інтелектуального потенціалу та динаміки їх впливу на результати діяльності; напрями зовнішнього моніторингу (моніторингу зовнішнього середовища: ринкового, конкурентного, інноваційного); методи, критерії та періодичність проведення поточного та перспективного аналізу внутрішнього середовища ІПСГ.

Запропоновані методики аналізу елементів інтелектуального потенціалу у системі моніторингу дозволяють уникнути багатоетапних розрахунків на основі послідовного використання та поєднання традиційних методик кількісного аналізу та перейти до вибіркових досліджень результативних напрямків.

Розроблений у дисертації фінансовий механізм управління станом елементів інтелектуального потенціалу суб'єктів господарювання передбачає визначення можливостей досягнення фінансових результатів діяльності у вигляді розміру доходу або чистого прибутку на основі використання методів економічного аналізу витрат на нематеріальні активи, витрат на персонал та адміністративних витрат, які відображають структуру інтелектуального капіталу (відповідно, людський капітал, структурний та ринковий).

Встановлення залежності між вказаними витратами та результатами діяльності здійснюється з допомогою методів парної регресії, визначення їх комплексного впливу - з допомогою моделей колінеарності, а визначення величини впливу кожного чинника - з допомогою факторного аналізу.

Такий вибір методів дослідження забезпечує системний аналіз елементів та взаєзв'язків між ними та з результатами.

Синергетичний ефект досягається за рахунок використання мультиплікативних та динамічних параметрів аналізу.

У п'ятому розділі “Розвиток методів формування та використання інтелектуального потенціалу суб'єктів господарювання” розроблено і запропоновано стратегію використання менеджменту знань для формування та реалізації інтелектуального потенціалу суб'єктів господарювання як основу теорії інтелектуального потенціалу, організаційний механізм управління інтелектуальним потенціалом суб'єктів господарювання з використанням систем управління знаннями та методів формування ключових компетенцій при побудові віртуальних господарських структур, управління змінами інтелектуального потенціалу на основі ключових компетенцій.

Обґрунтовано особливості формування механізмів управління ІП, які з погляду методології полягають в адаптаційному використанні традиційних методів та теорій управління для формування та використання інтелектуального потенціалу суб'єктів господарювання.

У дисертації доведено, що елементи сучасних теорій управління, такі як: організаційний процес (формування інфраструктурного капіталу), комунікація (формування ключових компетенцій), рефлексія (формування ринкового капіталу), система управління знаннями - об'єднуються у механізми використання інтелектуального потенціалу на основі розробленої типології знань.

Сформульовані автором залежності дозволили розробити принципи реалізації інтелектуального потенціалу, представлені на рис. 2.

Позитивний управлінський синергізм визначають такі чинники: структура ключових компетенцій персоналу, рівень інноваційних, конкурентних та енергетико-інформаційних ознак інтелектуального потенціалу.

Структура ключових компетенцій містить навики, вміння та мотивацію персоналу до управлінських інновацій і формує конкурентні переваги СГ.

Доведено, що організаційний механізм управління розвитком інтелектуального потенціалу реалізується через систему управлінських рішень, яка містить: напрямки формування переліку та структури ключових компетенцій на основі навчальних програм; використання при формуванні бази знань фінансових компетенцій показників фінансових мультиплікаторів (фінансового, виробничого та операційного левериджу) для оцінки ефективності реалізації ІП; використання системно-структурних рішень при формуванні концепції системи управління знаннями; поєднання організаційно-правових та методичних рішень для реалізації нових організаційних структур віртуального типу.

Рис. 2. Принципи реалізації інтелектуального потенціалу СГ

Обґрунтовано, що поєднання структури бази знань з принципами використання людського, ринкового та інфраструктурного капіталу, яке здійснюється через формування внутрішньої структури ключових компетенцій персоналу, дозволяє досягати синергетичних ефектів використання цих компонент.

Принципи управління знаннями сформувалися на основі детального розподілу праці і є диференціюванням та сегментуванням процесів навчання, праці і організаційної діяльності щодо формування оргкультури та ключових компетенцій СГ. У дисертації доведено, що вироблення компетенцій як продукту взаємодії виклику, відповідальності, творчості та процесу розв'язку проблем є найважливішим завданням управління знаннями, а їх ефективне використання - завданням реалізації інтелектуального потенціалу.

З використанням категорійного апарату теорії підприємства та розробленої автором теорії інтелектуального потенціалу суб'єктів господарювання, компетенції як основний елемент інтелектуального потенціалу розглядаються на основі їх характеристик комунікації та рефлексії на внутрішнє та зовнішнє середовище функціонування СГ. Доведено взаємозв'язок цих понять та необхідність їх використання при формуванні програм навчання як елементу системи управління знаннями та організаційного механізму управління змінами. Комунікація розглядається як потік та енергетичний обмін інформацією усіх видів і в усіх напрямках.

Комунікація як процес характеризується багатоманітністю типів зворотного зв'язку, діалоговими режимами, достовірністю та своєчасністю інформації та знань. Рефлексія є мегапроцесом складного навчання і передбачає розгляд проблемних питань з позицій абсолютних істин, конструктивних принципів формування зовнішнього середовища, цінностей та наслідків. Побудова тренінгових програм формування нових знань та компетенцій на основі використання типових комунікацій та рефлексій доповнює методи ситуативного управління, дозволяє досягати синергетичних ефектів управління на основі поєднання компетенцій інноваційного типу, що забезпечують відповідний рівень конкурентного статусу.

Вивчено особливості використання інтелектуального потенціалу суб'єктів господарювання для організації мережевих організаційних структур відповідно до вимог економіки знань. Доведено, що використання системно-синергетичних принципів формування та управління реалізацією інтелектуального потенціалу СГ сприяє впорядкуванню набутих та здобуванню нових знань на основі: ідентифікації елементів потенціалу (інтелектуального капіталу, системи управління знаннями, ключових компетенцій); дослідження структурних зв'язків; вироблення механізму управління на базі даних моніторингу і аналізу параметрів стану.

З'ясовано, що організаційний механізм використання інтелектуального потенціалу СГ передбачає оцінку рівня елементів та характеристик потенціалу структурних підрозділів для їх ефективного поєднання в умовах сучасних господарських формувань, якими є віртуальні мережі. Розробка понятійного апарату теорії інтелектуального потенціалу, моделювання структур та характеристик інтелектуального потенціалу роблять значний вплив на ідентифікацію областей досліджень, формулювання критеріїв вимірювання, вибір дослідницьких методів та їх поєднання при формуванні структур віртуального типу.

Дослідження систем управління знаннями учасників віртуальних структур є одним з важливих практичних завдань використання їх інтелектуальних потенціалів. Доведено, що ці дослідження є також основою управління змінами у використанні інтелектуального потенціалу.

Трансформаційні або адаптаційні зміни в реалізації інтелектуального потенціалу з системного погляду можуть бути ідентифіковані як на рівні об'єктів змін, так і на рівні їх характеристик або методів управління. Дисертаном доведено виправданість використання правила: ефективність змін визначається не їх суттю, а формою і структурою. Методологічні узагальнення щодо типології видів змін можна використовувати при розробці практичних методик діагностування рівня інтелектуального потенціалу та визначенні напрямків його використання.

Завдання управління змінами інтелектуального потенціалу персоналу в дисертації розв'язуються відповідно до положень теорії еволюції систем, теорії успіху та нейро-лінгвістичного програмування моделей поведінки. Таке поєднання системних елементів діагностування рівня дозволяє отримати синергетичні ефекти від використання інтелектуального потенціалу персоналу.

На підставі результатів дослідження теорії та практики підприємницьких структур у дисертації обґрунтовано напрямки реалізації завдань управління змінами інтелектуального потенціалу суб'єктів господарювання: використання запропонованої концепції управління знаннями; методів ідентифікації елементів та розробленої автором типології ключових компетенцій; програм формуванням нових ключових компетенцій; використання розроблених моделей вимірювання рівня використання управлінських компетенцій; формування позитивного світогляду як на індивідуальному, так і на колективному рівнях, як запоруки ефективних змін; використання розробленої типології змін та організаційне забезпечення їх реалізації.

ВИСНОВКИ

У дисертації теоретично обґрунтовано та запропоновано вирішення важливої наукової проблеми формування та ефективного використання інтелектуального потенціалу суб'єктів господарювання в умовах побудови економіки інноваційного типу.

Представлені результати розроблення теоретико-методологічних основ діагностування стану та механізмів управління інтелектуальним потенціалом є основою формування категорійного та методичного інструментарію теорії інтелектуального потенціалу.

Механізми реалізації інтелектуального потенціалу у різних видових проявах дозволяють адаптувати стратегію використання інтелектуальних ресурсів до вимог соціально-економічного та інноваційного розвитку України.

Результати дослідження дали підстави сформулювати такі головні висновки та пропозиції.

1. В умовах формування інформаційно-інноваційного середовища економіки знань, зростання питомої ваги інтелектуального капіталу у формуванні результатів діяльності суб'єктів господарювання, використання їх інтелектуального потенціалу набуває особливого значення для реалізації інноваційного розвитку держави.

При цьому формування інтелектуального потенціалу як інтегральної та іманентної характеристики суб'єктів господарювання потребують теоретичного узагальнення та методологічної розробки механізмів використання.

Інтелектуальний потенціал суб'єктів господарювання розглянуто як інтегральне поняття з врахуванням особливостей структури внутрішнього та зовнішнього середовища функціонування суб'єктів господарювання. Інтелектуальний потенціал досліджується як система, в якій як цілісну сукупність елементів вибрано компоненти: інтелектуального капіталу, ключових компетенцій та систем управління знаннями, зв'язки між ними і зовнішнім середовищем.

Розроблена типологія їх складу та взаємозв'язків дозволяє вирішити проблему ідентифікації та вимірювання рівня інтелектуального потенціалу, формування його економічних ознак: інноваційності та конкурентноспроможності.

2. Системно-синергетичне поєднання елементів та ознак інтелектуальних ресурсів, які раніше розглядались окремо економічними та управлінськими дисциплінами, дозволяє досягати синергетичного ефекту реалізації їх потенціалу.

Системне дослідження складу та структури елементів інтелектуального потенціалу доповнюється встановленням рівня залежностей між ними та взаємозв'язків з середовищем, що є необхідною умовою досягнення системно-синергетичних ефектів використання декомпозиції елементів інтелектуальних ресурсів.

Розв'язання проблеми встановлення рівня залежностей вирішено в дисертації з допомогою розроблених моделей їх оцінки на основі інструментів теорії нечітких множин.

Науковим інструментарієм дослідження інтелектуального потенціалу суб'єктів господарювання вибрані методи формального моделювання економічних процесів та комплексні методи, які поєднують кількісні та якісні параметри вимірювання і дозволяють визначити не тільки рівень використання елементів потенціалу, але й взаємозв'язки (регресійні методи) та взаємозалежності першого та другого роду між ними (матриці залежностей теорії нечітких множин).

3. Доповнено новими поняттями теоретичні основи управління інтелектуальним потенціалом, якими є елементна база формування ІП, типології зв'язків, методів аналізу та оцінки, методики дослідження станів потенціалів.

Механізм управління інтелектуальним потенціалом суб'єктів господарювання розглянуто як структуру знань, що відображають закономірності реалізації видових проявів потенціалів, оцінку їх рівня та напрямки використання (еволюційних змін) в залежності від системно-синергетичних принципів його формування.

Синергетичний механізм реалізації інтелектуального потенціалу передбачає поєднання в структурі ключових компетенцій методів прогнозування фінансових результатів, моделей управління результатами з допомогою регулювання витрат на інтелектуальні ресурси та організаційного механізму забезпечення формування нових знань.

Системний механізм управління реалізується через такий алгоритм: виділення як об'єкта дослідження системи управління знаннями та елементів інтелектуального капіталу як основи ключових компетенцій; визначення методології дослідження та аналізу структури компонентів інтелектуального потенціалу СГ; розроблення інформаційного та організаційного забезпечення механізму реалізації інтелектуального потенціалу.

4. Діагностування рівня інтелектуального потенціалу як системи з властивими їй елементами, зв'язками, характеристиками (ознаками) та системою забезпечення (інформаційного та організаційного) в сучасних умовах господарювання має не тільки теоретичне, але й практичне значення, через те, що визначає підходи до його формування, оцінки та ефективного використання.

Розроблена методика оцінки рівня ІПСГ, яка розв'язує наукову проблему оцінювання інвесторами рівня використання інтелектуального та кадрового потенціалу корпоративних учасників фінансового ринку, має прикладне значення і рекомендується для використання через невелику кількість оцінюваних параметрів, використання даних фінансової звітності та мультиплікативних показників аналізу результатів діяльності.

Представлені методики діагностики інтелектуального потенціалу та рівня використання його елементів збагачують практику використання традиційних методів економічного та фінансового аналізу за рахунок введення нових параметрів оцінки елементів інтелектуального потенціалу.

5. Емпірично досліджено адекватність представлених моделей аналізу використання інтелектуального потенціалу СГ та визначено кількісні значення рівня впливу елементів ІП на результати діяльності. Результати розрахунків регресійного аналізу залежностей між вказаними показниками дозволяють встановити рівень залежностей та використати ці значення для практичного прогнозування результатів діяльності при зміні відповідних витрат.

Дослідження інтелектуального потенціалу СГ з допомогою моделей детермінованого та стохастичного факторного аналізу дозволило підтвердити гіпотезу про синергетичний вплив витрат (на нематеріальні активи, персонал та адміністрування) на формування результатів діяльності СГ.

При цьому при зростанні витрат на НА, зростання віддачі відбувається удвічі швидше. Тобто вибрані показники доповнюють відомі методики моніторингу стану інтелектуальних ресурсів з допомогою показників фінансової звітності емітентів і можуть бути рекомендовані до використання при формуванні фінансової аналітики для фондового ринку.

6. Комплексне поєднання елементів інтелектуального потенціалу забезпечує: нові синергетичні ефекти реалізації інтелектуального потенціалу через поєднання інструментів управління знаннями, інноваційної оргкультури організації, управлінських компетенцій; високий рівень адаптації внутрішніх можливостей до вимог зовнішнього середовища; формування конкурентних переваг на основі ключових компетенцій.

Побудова бази знань, що відображає інтелектуальний капітал, проблеми функціонування та принципи прийняття рішень на основі використання структури інтелектуального потенціалу забезпечує високий конкурентний статус СГ.

Використання законів організованості та стабілізації структур нового типу формує інноваційні характеристики ІПСГ. Елементи сучасних теорій управління, такі як: організаційний процес (формування інфраструктурного капіталу), комунікація (формування ключових компетенцій), рефлексія (формування ринкового капіталу) - об'єднуються у механізм управління використанням інтелектуального потенціалу на основі відповідного інформаційного забезпечення, представленого моделями економічного та фінансового аналізу.

7. Для розвитку методів формування ключових компетенцій необхідним є використання розроблених принципів управління навчальними програмами на основі особливостей управлінської діяльності.

Навчальні програми формування нових знань у структурі управлінських компетенцій повинні відображати рівень знань про базові елементи системи управління; компоненти управлінського процесу, рівні реалізації управлінської діяльності, методи формування компетенцій незалежно від об'єкту управління.

Об'єкти управління повинні відображати структуру інтелектуального потенціалу СГ. Розроблені типології компетенцій суб'єктів господарювання та особливостей їх формування представляють собою один з напрямків розв'язання наукової проблеми трансферу знань, що набуває особливого значення в умовах розвитку економіки знань та інноваційного напрямку розвитку економіки.

8. Побудова в Україні економіки інноваційного типу на основі знань зумовлює необхідність використання розроблених у дисертації механізмів управління використанням інтелектуального потенціалу:

адаптаційного, що передбачає поєднання моделей аналізу фінансових показників з відповідними компетенціями;

організаційного, побудованого на основі формування нових ключових компетенцій з допомогою навчальних програм;

організаційно-адаптаційного, через використання навчальних програм для формування нових інтеграційних компетенцій віртуальних структур, побудованих з врахуванням діагностики стану елементів ІП різних суб'єктів господарювання;

системно-синергетичного механізму - на основі поєднання елементів та характеристик формування ІПСГ, які визначають забезпечення інноваційності та конкурентоспроможності інтелектуального потенціалу суб'єктів господарювання.

Значення розроблених теоретико-методологічних основ формування та управління інтелектуальним потенціалом суб'єктів господарювання полягає в оновленні методологічного інструментарію і понятійного апарату економічної науки щодо використання інтелектуального капіталу, систем управління знаннями і ключових компетенцій для створення основ теорії інтелектуального потенціалу.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ НА ТЕМУ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Монографії і брошури

1. Мойсеєнко І. П. Управління інтелектуальним потенціалом / І. П. Мойсеєнко: монографія. - Львів, Аверс, 2007. - 304 с.

2. Мойсеєнко І. П. Основи інвестування / І. П. Мойсеєнко: навч. посібник. - Львів, Львівський інститут МАУП, 2001. - 180 с. (Формування інтелектуальних авуарів).

3. Мойсеєнко І. П. Ринок фінансових послуг / І. П. Мойсеєнко: навч. посібник. - Львів, Львівський інститут МАУП, 2003. - 264 с.

4. Мойсеєнко І. П. Інвестування / І. П. Мойсеєнко: навч. посібник .- К.: Знання, 2006. - 490 с. (Моделювання системи моніторингу стану функціонування суб'єктів господарювання в умовах економічних та інвестиційних ризиків).

5. Мойсеєнко І. П. Ринок фінансових послуг / І. П. Мойсеєнко: навч. посібник. - [2-ге вид., доповн і переробл]. - К.: МАУП, 2006. - 360 с. (Формування потенціалу суб'єктів фінансового ринку).

6. Мойсеєнко І. П. Основи роботи на фінансових ринках / І. П. Мойсеєнко, О. М. Гинда, Л. І. Лелик: навч. посібник. - Львів: Львівський інститут МАУП, 2006. - 261 с. (Моделювання системних основ функціонування фінансового ринку).

7. Мойсеєнко І. П. Основи підприємницької діяльності / І. П. Мойсеєнко, О. М. Гинда, Л. В. Ярмол: навч. посібник. - Львів, Львівський інститут МАУП, 2007. - 360 с. (Формування інтелектуального потенціалу віртуальних підприємницьких структур).

8. Мойсеєнко І. П. Управління персоналом. / І. П. Мойсеєнко, Л. І. Лелик, О. С. Гринькевич та ін.. - Львів, Львівський інститут МАУП, 2007. - 280 с. (Аналіз інтелектуального потенціалу персоналу).

9. Мойсеєнко І. П. Економічна та фінансова діагностика / І. П. Мойсеєнко, Т. А. Городня: навч. посібник. - Львів: “Магнолія 2006”, 2008. - 282 с. (Автором написані розділи з фінансової діагностики та аналізу інтелектуального потенціалу).

10. Мойсеєнко І. П. Моделі аналізу ефективності управління комерційними банками / І. П. Мойсеєнко // Сучасні проблеми розвитку національної економіки і шляхи їх розв'язання: колективна наукова монографія / За наук. ред. д. е. н., проф. М. М. Єрмошенка. - К.: Національна академія управління, 2008. - С. 340-345.

2. П ублікації у наукових фахових виданнях

11. Мойсеєнко І. П. Проблеми оцінки кадрового потенціалу підприємства / І. П. Мойсеєнко // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Інноваційний розвиток економіки: зб. наук. праць. - Інститут регіональних досліджень НАН України. - Львів. - 2003. - Вип. 6. - Ч. 4. - С. 151-164.

12. Мойсеєнко І. П. Інформаційне забезпечення аналізу фінансово-господарського стану підприємства / І. П. Мойсеєнко // Економічні науки: зб. наук. праць. - Чернівці. - 2003. - Вип. 4. - С. 333-335.

13. Мойсеєнко І. П. Напрямки моніторингу фінансово-господарського стану підприємства / І. П. Мойсеєнко // Вісник Львівського державного аграрного університету “Економіка АПК”. - 2003. - № 10(2). - С. 330-339.

14. Мойсеєнко І. П. Експертна оцінка кадрового потенціалу підприємства / І. П. Мойсеєнко // Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення і проблеми розвитку. - Вісник НУ „Львівська політехніка”. - 2004. - № 517. - С. 59-64.

15. Мойсеєнко І. П. Системи управління знаннями в умовах постіндустріальної економіки / І. П. Мойсеєнко // Вісник НУ „Львівська політехніка” “Проблеми економіки та управління”. - Львів. - 2004. - № 507. - С. 151-157.

16. Мойсеєнко І. П. Основи дослідження структурних активів підприємства / І. П. Мойсеєнко // Вісник Львівського державного аграрного університету “Економіка АПК”. - 2004. - № 11(2). - C. 18-27.

17. Мойсеєнко І. П. Дослідження ринкового потенціалу підприємства у контексті розвитку регіональних суспільних систем / І. П. Мойсеєнко // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Регіональні суспільні системи: зб. наук. праць. - Вип. 3 XLVII. - НАН України. Інститут регіональних досліджень. - Ч. 2. - Львів. - 2004. - C. 87-99.

18. Мойсеєнко І. П. Інтелектуальний потенціал як можливість інноваційного розвитку підприємства / І. П. Мойсеєнко // Вісник Львівського державного аграрного університету “Економіка АПК”. - 2005. - № 12. - С. 108-114.

19. Мойсеєнко І. П. Формування інтелектуального потенціалу підприємства / І. П. Мойсеєнко // Обліково-аналітичні системи суб'єктів господарської діяльності в Україні: науковий збірник / За ред. В. Є. Швеця. - Львів: Інтереко. - 2005. - С. 117-122.

20. Мойсеєнко І. П. Основи нової парадигми управління знаннями / І. П. Мойсеєнко // Науковий вісник: зб. наук.-тех. праць. - Львів: Укр ДЛТУ. - 2005. - Вип. 15.1. - C. 373-378.

21. Мойсеєнко І. П. Ключові компетенції у трансформаційному управлінні / І. П. Мойсеєнко // Науковий вісник: зб. наук.-тех. праць. - Львів: УкрДЛТУ. - 2005. - Вип. 15.2. - C. 233-239.

22. Мойсеєнко І. П. Нові організаційні структури в економіці знань / І. П. Мойсеєнко // Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення і проблеми розвитку. - Вісник НУ “Львівська політехніка”. - Львів. - 2005. - № 547. - С. 328-334.

23. Мойсеєнко І. П. Формування управлінських компетенцій інноваційного типу / І. П. Мойсеєнко // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Регіональні суспільні системи: ресурси і механізми ефективного управління: зб. наук. праць НАН України. Інститут регіональних досліджень / Під ред. акад. НАНУ М. І. Долішнього. - Львів. - 2006. - Вип. 2 (58). - С. 306-314.

24. Мойсеєнко І. П. Формування змін інтелектуального потенціалу підприємства / І. П. Мойсеєнко // Вісник Донецького інституту туристичного бізнесу. - Серія “Економіка організації і управління підприємствоми у туристичній сфері”. - Донецьк. - 2006. - № 10. - С. 68-71.

25. Мойсеєнко І. П. Механізм управління інтелектуальним потенціалом / І. П. Мойсеєнко // Галицький економічний вісник: науковий журнал. - Тернопіль. - 2006. - № 1(8). - С.54-60.

26. Мойсеєнко І. П. Моделювання оцінки інноваційності інтелектуального потенціалу підприємства / І. П. Мойсеєнко: зб. наук. праць Уманського ДАУ. - Умань. - 2006. - № 62. - С. 167-173.

27. Мойсеєнко І. П. Методологія формування структури інтелектуального потенціалу / І. П.Мойсеєнко // Вісник Львівського державного аграрного університету “Економіка АПК”. - 2006. - № 13. - С. 742-747.

28. Мойсеєнко І. П. Моделювання механізмів формування інтелектуального потенціалу підприємства / І. П. Мойсеєнко // Вісник НУ „Львівська політехніка” “Проблеми економіки та управління”. - 2006. - № 554. - С. 209-214.

29. Мойсеєнко І. П. Методологія аналізу ринкового потенціалу підприємства / І. П. Мойсеєнко, О. Б. Стефанишин // Науковий вісник: зб. наук.-тех. праць. - Львів: НЛТУУ. - 2006. - Вип. 16.3. - С. 230-234 (Автор подає модель структури ринкового потенціалу).

30. Мойсеєнко І. П. Аналіз фінансового потенціалу підприємства / І. П. Мойсеєнко, Л. А. Мачкур / Науковий вісник: зб. наук.-тех. праць. - Львів: НЛТУУ. - 2006. - Вип. 16.2. - С. 201-207 (Автор виділяє методи фінансового аналізу як способи оцінювання інтелектуального потенціалу).

31. Мойсеєнко І. П. Енергетико-інформаційні механізми формування інтелектуального потенціалу / І. П. Мойсеєнко // Науковий вісник універ. “Львівський ставропігіон” - Сер. “Інформаційні технології, математичне моделювання та системи прийняття рішень”. - Вип. 1. - Львів. - 2006. - С. 15-19.

32. Мойсеєнко І. П. Інноваційний аналіз інтелектуального потенціалу / І. П. Мойсеєнко // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Ресурсне забезпечення інтелектуально-інноваційного розвитку регіону: зб. наук. праць / Інститут регіональних досліджень НАН України / [Редкол.: відп. ред. Є. І. Бойко]. - Львів. - 2007. - Вип. 3 (65). - С 84-94.

33. Мойсеенко И. П. Модели анализа интеллектуального потенциала предприятия / І. П. Мойсеєнко // Бизнес-информ. - Харьков. - 2007. - № 5. - Т. 2 . - С.82-84.

34. Мойсеєнко І. П. Інтелектуальний капітал в інноваційній економіці / І. П. Мойсеєнко, О. Б. Стефанишин // Вісник НУ „Львівська політехніка” “Проблеми економіки та управління”. - 2007. - № 579. - С.182-188 (Автор визначає структуру інтелектуального капіталу та його значення)

35. Мойсеєнко І. П. Проблеми структурного аналізу інтелектуального потенціалу підприємства / І. П. Мойсеєнко // Науковий економічний журнал “Актуальні проблеми економіки”. - ВНЗ “Національна академія управління”. - 2007. - № 10(76). - С. 165-171.

36. Мойсеєнко І. П. Оцінювання конкурентоспроможності інтелектуального потенціалу підприємства / І. П. Мойсеєнко // Наукові праці МАУП. - К.: МАУП, 2008. - Вип. 1 (17). - С. 6-10.

37. Мойсеєнко І. П. Інноваційний аналіз конкурентних переваг підприємства з використанням апарату нечіткої логіки / І. П. Мойсеєнко // Міжгалузевий науково-технічний журнал “Проблеми науки”. - 2008. - № 1. - С. 45-49.

38. Мойсеєнко І. П. Інтелектуальний потенціал інноваційного розвитку підприємства / І. П. Мойсеєнко // Вісник Хмельницького національного університету “Економічні науки”. - Хмельницький. - 2008. - № 3/ - Т. 2(110). - С. 166-170.

39. Мойсеєнко І. П. Методика оцінки інтелектуального потенціалу підприємства / І. П. Мойсеєнко // Науковий, фінансово-практичний журнал “Регіональна бізнес-економіка та управління”. - Вінницький фінансово-економічний університет. - Вінниця. - 2008. - № 2(18). - С. 70-77.

40. Мойсеєнко І. П. Дослідження інтелектуального потенціалу мікробізнесу / І. П. Мойсеєнко // Видання Тернопільського національного економічного університету “Журнал європейської економіки”. - Тернопіль. - 2008. - Т. 7(№ 3). - С. 298-306.

41. Мойсеєнко І. П. Синергетичні механізми управління інтелектуальним потенціалом господарських систем / І. П. Мойсеєнко // Вісник Львівського університету. - Серія “Економічна”. - 2008. - Вип. 40. - С. 364-371.

42. Мойсеєнко І. П. Інформаційно-аналітичне забезпечення фінансової безпеки суб'єктів господарювання / І. П. Мойсеєнко, М. Я. Демчишин // Актуальні проблеми економіки. - № 10. - 2009. - С. 239-245 (Автор визначає рівень впливу елементів інтелектуального потенціалу на результати діяльності).

3. Публікації в інших виданнях

43. Мойсеєнко І. П. Проблеми управління підприємством в умовах ринкової трансформації економіки / І. П. Мойсеєнко: зб. мат. І-ї міжн. наук.-практ. конф. “Сучасні проблеми управління”. -Київ: “Політехніка”. - 2001. - С. 370-372.

44. Мойсеєнко І. П. Аналіз фінансового стану та потенціалу підприємства / І. П. Мойсеєнко: тези доповіді на міжн. наук. конф. “Розвиток підприємницької діяльності в Україні: історія та сьогодення”. - Тернопіль. - 2003. - С. 185-187.

45. Мойсеєнко І. П. Планування навчально-розвиткових програм для управлінців / І. П. Мойсеєнко: мат. ІІ міжн. наук.-практ. конф. “Управління у державі третього тисячоліття”. - Львів. - 2003. - С. 92-97.

46. Мойсеєнко І. П. Інтелектуальна складова інноваційного потенціалу підприємства / І. П. Мойсеєнко: мат. ІІ міжн. наук.-практ. конф. “Розвиток науково-технологічних парків та інноваційних структур інших типів: Україна і світовий досвід”. - Львів. - 2003. - C. 67-72.

47. Мойсеєнко І. П. Оцінка маркетингових інтелектуальних активів / І. П. Мойсеєнко: тези міжн. наук.-практ. конф. “Маркетинг та логістика в системі менеджменту”. - Вид-во НУ “Львівська політехніка”. - 2006. - С. 219-221.

48. Мойсеєнко І. П. Стратегія формування конкурентоспроможності підприємства в умовах транскордонного співробітництва / І. П. Мойсеєнко, І. М. Дронюк, О. І. Цмонь: зб. статей міжн. наук.-практ. конф. “Вплив маркетингу на підвищення ефективності транскордонного економічного співробітництва з країнами-членами ЄС” // Спец. вип. наук. вісника Ужгородського національного університету. - Серія “Економіка”. - 2007. - № 23. - С. 81-85 (Автор дає перелік ключових компетенцій, що формують конкурентоспроможність).

49. Mojseyenko І. Kulturalny i turystyczno-integracyjny potencjal okregu lwowskego w rozwoju eurointegracyjnych procesow Ukrainy i Polski / I. Mojseyenko, K. Bablak: мat. konf. “Polska w Unii Europejskiej - doњwiadczenia pierwszego roku czіonkostwa”. - Kielce, 2005. - S. 67-73.

50. Mojseyenko І. Analitical modelling of intellectual enterprises potential competitiveness / Wasyl Jelejko, Iryna Mojseyenko, Lubov Lelyk // Miscellanea Oeconomicae. - Kielce. - 2007. - № 2. - S. 77-83.

51. Mojseyenko І. Modele oceny wplywow personelu na efektywnosc dzialalnosci organizacji / Wasyl Jelejko, Iryna Mojseyenko, Iwanna Dronyk // Miscellanea Oeconomicae. - Rok 12, № 1. - Kielce. - 2008. - S. 87-92.

52. Management of immaterial assets in the conditions of threats of environment / Wasyl Jelejko, Iryna Mojseyenko: мat. konf. “Gospodarowanie zasobami organizacji w warunkach zagrozen otochenia”. - Miscellasnea Oeconomicae. - Rok 13, № 1.- Kielce. - 2009. - P. 33-39 (Співавтори: Єлейко В. І., Демчишин М. Я.).

АНОТАЦІЯ

Мойсеєнко І. П. Управління інтелектуальним потенціалом суб'єктів господарювання у національній економіці. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.01.03. - економіка та управління національним господарством. - Львівський національний університет імені Івана Франка, Львів, 2010.

У дисертації досліджуються теоретичні і прикладні проблеми формування та використання інтелектуального потенціалу суб'єктів господарювання, що визначає напрямки інноваційного розвитку економіки України.

Розвинуто теоретичні засади та визначено категорії, що у взаємозв'язку формують системну парадигму інтелектуального потенціалу.

У дисертації уперше сутність інтелектуального потенціалу визначається як можливість елементів інтелектуального капіталу та управління знаннями формувати такі управлінські компетенції, які на основі системного поєднання характеристик інтелектуального потенціалу забезпечують конкурентні переваги та інноваційність розвитку.

Розширено методологічне забезпечення дослідження структури інтелектуального потенціалу за рахунок запропонованих нових методів, методик, моделей та показників.

Поглиблено теорію реалізації інтелектуального потенціалу в період формування інформаційно-інноваційного середовища економіки України за рахунок формування характеристик потенціалу (економічних та енергетико-інформаційних); розглянуто напрямки і механізми удосконалення його реалізації на основі концепції формування систем управління знаннями та ключових компетенцій. інтелектуальний управління господарювання

Розробено комплекс економіко-математичних моделей дослідження рівня та ефективності використання інтелектуального потенціалу. Запропоновано адаптаційно-організаційний механізм реалізації інтелектуального потенціалу в умовах розвитку економіки знань.

Ключові слова: теорія формування інтелектуального потенціалу суб'єктів господарювання, інтелектуальний капітал, ключові компетенції, система управління знаннями, моделювання, механізми управління, інформаційне та організаційне забезпечення управління інтелектуальним потенціалом.

АННОТАЦИЯ

Мойсеєнко І.П. Управление интеллектуальным потенциалом субъектов хозяйствования в национальной экономике. Рукопись.

Диссертация на получение научной степени доктора экономических наук по специальности 08.01.03. - экономика и управление национальным хозяйством. - Львовский национальный университет имени Ивана Франко, Львов, 2010.

В диссертации представлено теоретико-методологических основы диагностирования состояния и механизмы управления интеллектуальным потенциалом, которые являются основой формирования категорийного и методического инструментария теории интеллектуального потенциала.

Формирование интеллектуального потенциала рассмотрено как интегральную и имманентную характеристики субъектов ведения хозяйства. Интеллектуальный потенциал исследуется как система элементов интеллектуального капитала, ключевых компетенций и систем управления знаниями, связки, между ними и внешней средой. Разработанная типология их состава и взаимосвязей позволяет решить проблему идентификации и измерения уровня интеллектуального потенциала, формирования его экономических признаков: инновацийности и конкурентоспособности.

Научным инструментарием исследования интеллектуального потенциала субъектов ведения хозяйства выбранные методы формального моделирования экономических процессов и комплексные методы, которые совмещают количественные и качественные параметры измерения и позволяют определить не только уровень использования элементов потенциала, но и взаимосвязи (регрессионные методы), и взаимозависимости первого и второго рода между ними (матрицы зависимостей теории нечетких множественных чисел). Механизм управления интеллектуальным потенциалом субъектов ведения хозяйства рассмотрен как структуру знаний, которые отображают закономерности формирования видовых проявлений потенциалов, оценку их уровня и направления использования. В диссертации представлены такие механизмы управления использованием интеллектуального потенциала: адаптационный, что предусматривает сочетание моделей анализа финансовых показателей с соответствующими компетенциями; организационный, построенный на основе формирования новых ключевых компетенций на основе тренинговых програм обучения; организационно-адаптационный, через использование учебных программ для формирования новых интеграционных компетенций виртуальных структур, построенных с учетом диагностики состояния элементов ИП разных субъектов ведения хозяйства; системно синергический механизм - на основе сочетания элементов и характеристик формирования ИПСГ, которые определяют обеспечение инновацийности и конкурентоспособности интеллектуального потенциала субъектов ведения хазяйства.

Разработанные методики диагностики интеллектуального потенциала и уровня использования его элементов обогащают практику использования традиционных методов экономического и финансового анализа за счет введения новых параметров оценки элементов интеллектуального потенциала. Элементы современных теорий управления, такие как: организационный процесс (формирование инфраструктурного капитала), коммуникация (формувння ключевых компетенций), рефлексия (формирование рыночного капитала), - объединяются в механизм управления использованием интеллектуального потенциала.

Ключевые слова: теория формирования интеллектуального потенциала субъектов ведения хозяйства, интеллектуальный капитал, ключевые компетенции, система управления знаниями, моделирование, механизмы управления, информационное и организационное обеспечения управления интеллектуальным потенциалом.

ANNOTATION

Mojseyenko І.P. Intellectual Potential of Economic Activities subjects Management. Manuscript.

Dissertation to receive a Scientific Degree of Doctor of Economic Sciences in Specialty 08.01.01. - Economic Theory. - Ivan Franko Lviv National State University, Lviv, 2008.

The considered conception bases of construction, analysis and economic systems stabilization of subjects of economic activities and theory systems basis, tectology and synergetic.In Dissertation for the first time in the economic theory the intellectual potential notions were systematically analyzed, its elements and characteristics, intellectual potential management mechanisms are carried out and economic-mathematical samples of its analyses are represented.

The intellectual potential essence is determined as the possibility of intellectual capital elements and knowledge management to form such management competences, which on the basis of system combination of intellectual potential characteristics provide competitive advantages and innovation development. The represented formalized model/sample reflects member wise composition, specific displays, and intellectual potential measurement levels and is considered to be the basis for the construction of various sort of economic-mathematical models, which reflect statistic and dynamic nature of economic phenomena and the conditions of vagueness.Under the mechanism of intellectual potential management is considered the knowledge structure, which reflects the peculiarities of potentials formation, their state and change estimation. Intellectual potential management mechanism is formed on the basis of systems theory positions, analysis methods, tectology laws and the bases of open dynamic systems fundamental development.

The energy and information cooperation processes considered in the paper, as the properties of intellectual potential of economic activities subject's, which operate on the basis of energotropic laws, allowed to form the range of hypotheses, which determine their display in socio-economic systems activity, and to modify the energy-information balances equalization.It is offered to consider the enterprise intellectual potential competitiveness as complex comparative potential characteristics, which removes the level of advantage of indicators qualities aggregation and innovation of the resources usage on the basis of key potentials. The organizational mechanism of management formation and key competences it is offered the usage of training-development programs for the personnel.The combination of knowledge management instruments - communications and reflection, organization orgculture, information technologies, key management competences - with the principles of enterprise intellectual capital construction allows to form the competitive advantages on the basis of management innovation.