Механізми державного управління у сфері інформаційного забезпечення туристичної діяльності (на прикладі Рівненської області)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Львівський регіональний інститут державного управління

Національної академії державного управління

при Президентові України

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата наук з державного управління

25.00.02 - механізми державного управління

МЕХАНІЗМИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТУРИСТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ (НА ПРИКЛАДІ РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ)

ШЕРШНЬОВА Олена Володимирівна

Львів - 2010

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

державний управління інформаційний туристичний

Актуальність теми. Туризм у багатьох країнах світу є пріоритетним напрямом розвитку національної економіки та культури. Це зумовлено його динамічністю, значною прибутковістю та позитивним соціально-економічним та культурним впливом туризму на розвиток країн. Згідно з прогнозом Всесвітньої туристичної організації (ЮНВТО) «Бачення туризму в 2020 році» (Tourism 2020 Vision), відповідно до сучасної динаміки туристичних потоків до 2020 р. в Європі передбачається 717 млн. туристів. Для порівняння: кількість туристів, що відвідали Європейські країни в 1995 р., склала 336 млн. осіб.

В умовах розбудови Української держави удосконалення державного управління у сфері туризму, зокрема, в малих містах та на територіях їх розташування, переважна більшість яких за рівнем соціально-економічного розвитку належить до депресивних, стає дієвим засобом наповнення місцевих бюджетів, розвитку соціальної інфраструктури, раціонального використання наявної матеріально-технічної бази, залучення туристів та мешканців міст до пізнання історико-культурної спадщини регіону.

Специфіка туристично-рекреаційного потенціалу малих міст та територій їх розташування полягає у наявності значної кількості історико-культурних та архітектурних пам'яток, які є предметом особливої зацікавленості як українських туристів, так і гостей з закордону. Попри те, що загальна динаміка розвитку потоків туристів в різні регіони країни є позитивною, регіональна туристична інфраструктура України є неоднорідною за критерієм наявності матеріально-технічної бази та інформаційного забезпечення. Це є загрозою для творення позитивного туристичного іміджу регіонів та України в цілому.

Вплив інформаційного забезпечення на становлення та розвиток регіонального туризму та соціально-культурного сервісу є значним. Раціональні процеси державного управління у сфері інформаційного забезпечення туристичної діяльності здійснюють позитивний вплив на соціально-економічне становище та сприяють популяризації туристичного потенціалу малих міст та територій їх розміщення. Без дієвих механізмів державного управління продуктивними та швидкими процесами збирання, оброблення, зберігання та передачі інформації в системі туристичних відносин не можливе існування ефективного державного управління у сфері.

До питань дослідження механізмів державного управління у сфері туризму звертались В. Азар, Ю. Алєксєєва, В. Бакуменко, О. Бейдик, В. Безносюк, В. Биркович, М. Біль, В. Вакуленко, І.Валентюк, О. Василів, Р. Войтович, Ю. Гуменюк, І. Давиденко, Л. Давиденко, В. Дмитренко, В. Кифяк, А. Кожина, Є. Козловський, О. Король, В. Костилев, Г. Крапівіна, М. Крачило, О. Малишева, Т. Сокол, В. Федорченко, В. Цибух, А. Чечель, О. Шаптала, І. Школа та інші вчені.

Однак аналіз зарубіжної та вітчизняної літератури з питань туризму та державного управління у цій сфері суспільних відносин свідчить про відсутність комплексного розгляду інформаційного забезпечення туристичної діяльності в контексті державного управління.

Туризм є важливою складовою регіонального розвитку, яка потребує державної підтримки, удосконалення національної туристичної інформаційної інфраструктури та її інтеграції із світовою суперструктурою. Архітектоніка інформаційного забезпечення туристичної діяльності починається з місцевого та регіонального рівнів управління, які на сьогодні є малодослідженими. Тому подальший аналіз та удосконалення механізмів державного управління у сфері інформаційного забезпечення туристичної діяльності на цих рівнях дозволить впорядкувати та систематизувати емпіричний матеріал та виробити нові теоретичні підходи до регіонального управління у сфері туризму, які є цінними для подальшого розвитку науки державного управління.

Актуальність виконаного дослідження зумовлена доцільністю визначення новітніх підходів до аналізу та удосконалення механізмів державного управління у сфері інформаційного забезпечення туристичної діяльності, які відображають специфіку соціально-економічних перетворень та процесів розвитку інформаційного суспільства в країні. Розроблення моделей ефективної взаємодії і координації органів державного управління та місцевого самоврядування, бізнесових і громадських організацій у розвитку туризму сприятиме підвищенню ефективності регіонального управління у сфері інформаційного забезпечення туристичної діяльності, особливо, в контексті входження України в європейський інформаційний простір.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження «Механізми державного управління у сфері інформаційного забезпечення туристичної діяльності (на прикладі Рівненської області)» виконувалось у рамках науково-дослідної роботи «Теоретико-методологічні та практичні аспекти дослідження текстів культури» (РК 0109U001581) кафедри документознавства та інформаційної діяльності Національного університету «Острозька академія», у виконанні якої автор брала безпосередню участь.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є теоретико-методологічне обґрунтування та розробка рекомендацій щодо удосконалення механізмів державного управління у сфері інформаційного забезпечення туристичної діяльності України на регіональному рівні.

Відповідно до мети було сформульовано завдання дослідження:

· узагальнити теоретичні засади та стан дослідження державного управління у сфері інформаційного забезпечення туристичної діяльності в Україні;

· уточнити понятійно-категоріальний апарат із теми дослідження;

· з'ясувати особливості механізмів державного управління у сфері інформаційного забезпечення туристичної діяльності;

· дослідити специфіку державного управління у сфері інформаційного забезпечення туристичної діяльності на регіональному рівні;

· проаналізувати нормативно-правові та організаційно-управлінські засади розвитку інформаційного забезпечення туристичної діяльності в Україні;

· визначити особливості впливу регіонального управління у сфері інформаційного забезпечення туристичної діяльності на соціально-економічний стан територій;

· обґрунтувати перспективні напрями удосконалення державного управління у сфері інформаційного забезпечення туристичної діяльності в Україні;

· напрацювати рекомендації щодо покращення функціонування механізмів державного управління у сфері інформаційного забезпечення туристичної діяльності на регіональному рівні.

Об'єктом дослідження - інформаційне забезпечення туристичної діяльності в Україні.

Предметом дослідження - механізми державного управління у сфері інформаційного забезпечення туристичної діяльності в Україні.

Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є сукупність загальнонаукових та спеціальних наукових методів, що застосовано для досягнення мети через вирішення завдань дослідження. Діалектичний метод застосовано для дослідження сутності та специфіки реалізації механізмів державного управління у сфері інформаційного забезпечення туристичної діяльності на регіональному рівні (розділ 2). Системний підхід використано при визначенні основних складових інформаційного забезпечення туристичної діяльності та їх взаємозв'язків (підрозділ 1.2). Індуктивний та дедуктивний методи - при розробці практичних пропозицій щодо удосконалення механізмів державного управління у сфері інформаційного забезпечення туристичної діяльності (підрозділ 3.2, 3.3). Метод аналізу - під час опрацювання законодавства і наукових джерел з метою повного опрацювання предмета дослідження та понятійно-категоріального апарату (підрозділ 1.1, 1.2), а також для визначення стану та тенденцій розвитку регіональної туристичної інфраструктури (підрозділ 2.3). Метод синтезу - для дослідження специфіки інформаційного забезпечення туристичної діяльності на регіональному рівні та формування пропозицій і рекомендацій щодо покращення його функціонування (підрозділ 3.1, 3.2). Історичний метод - для аналізу становлення та розвитку організаційно-управлінської структури державного управління у сфері туризму України (підрозділ 2.1). Історико-правовий метод - при дослідженні еволюції нормативно-правової бази у сфері туризму (підрозділ 2.1). Формалізація результатів експертного анкетування - для визначення ступеня поінформованості представників органів регіонального управління, бізнесових та громадських організацій зі станом та перспективами розвитку туристичної сфери Рівненської області (підрозділ 2.3).

Наукова новизна одержаних результатів зумовлена вирішенням важливого наукового завдання, яке полягає у вдосконаленні механізмів державного управління у сфері інформаційного забезпечення туристичної діяльності на регіональному рівні.

Наукову новизну одержаних результатів розкрито в таких положеннях:

У дисертації:

вперше:

· доведено, що сутність поняття «інформаційне забезпечення туристичної діяльності» полягає у наявності відкритої системи обігу інформаційних потоків, які являють собою поліфункціональний комплекс технологічних процесів одержання, переробки, поширення та зберігання інформації у сфері туристичної діяльності;

· сформульовано визначення поняття «механізм державного управління у сфері інформаційного забезпечення туристичної діяльності» як штучно створена складна система, призначена для цілеспрямованого впливу органів державного управління на розвиток інформаційного забезпечення туристичної діяльності як об'єкту управління, що має визначену складну багато функціональну структуру;

удосконалено:

· змістові характеристики понять «державне управління у сфері туризму», «державне управління у сфері інформаційного забезпечення туристичної діяльності», «міський туристичний продукт», які є необхідними для аналізу сутності механізмів державного управління у сфері інформаційного забезпечення туристичної діяльності в Україні;

· класифікацію механізмів державного управління у сфері інформаційного забезпечення туристичної діяльності, яка полягає у виділенні за критерієм функціональності правового, організаційного, фінансово-економічного, інформаційного та інструментального механізмів;

· процес стратегічного планування розвитку регіонального та місцевого туризму, що засновується на програмно-цільовому та проектному підходах, а також комплексі маркетингу міст та територій;

· методику прийняття колективних рішень в системі регіонального управління у сфері туризму з залученням представників бізнесових та громадських структур регіону.

одержали подальший розвиток:

· пропозиції з покращення комплексу маркетингу міст та територій зі значною історико-культурною спадщиною та природно-заповідного фонду через підвищення ефективності системи поширення туристичної інформації у електронних мережах;

· обґрунтування доцільності впровадження у практичну діяльність органів державного управління технології геоінформаційних систем на базі грід-технологій як складової системи інформаційного забезпечення туристичної діяльності регіону.

Практичне значення одержаних результатів визначається комплексним характером дослідження.

Одержані в результаті аналізу матеріали та основні положення слугують базою для подальших теоретичних та прикладних досліджень державного управління у сфері туристичної діяльності на регіональному рівні в контексті розвитку її інформаційного забезпечення.

Результати у формі рекомендацій та теоретично-методичних розробок впроваджені у діяльності Управління культури і туризму обласної державної адміністрації, районних державних адміністраціях та органах місцевого самоврядування Рівненської області. Було розроблено методичні рекомендації зі створення регіональних та місцевих стратегій розвитку туризму з використанням історико-культурної спадщини малих міст регіону (акти про впровадження: Острозького виконкому від 11.01.2010 р., Дубенського виконкому від 11.01.2010 р.), а також методику проведення «круглого столу» з залучення представників органів державної влади і місцевого самоврядування, бізнесових інституцій та громадських організацій регіону як механізму прийняття дорадницьких рішень в системі регіонального управління у сфері туризму (акти про впровадження: Володимирецької РДА від 12.01.2010 р., Гощанської РДА від 12.01.2010 р.), яку, зокрема, було застосовано під час проведення двох регіональних круглих столів «Стан та перспективи розвитку туризму в малих містах Рівненщини» (м. Острог, 2007) та «Перспективи впровадження та використання інформаційного забезпечення туристичної галузі в малих містах Рівненщини» (м. Рівне, 2008), рекомендації та матеріали дослідження використано при структурно-функціональному оновленні та інформаційному наповненні геоінформаційної системи «Туристичний інформаційний центр Рівненщини» (акт про впровадження Управління культури і туризму Рівненської ОДА від 11.01.2010 р.).

Матеріали дисертаційного дослідження використовуються у навчальному процесі Національного університету «Острозька академія». Зокрема, розроблено електронний навчально-методичний комплекс з дисципліни «Інформаційні системи й технології в туризмі та готельній індустрії» (акт про впровадження від 30.12.2009 р.), складовою якого є аналіз сучасного стану державного управління у сфері інформаційного забезпечення туристичної діяльності в Україні.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійною науковою працею з проблематики механізмів державного управління у сфері інформаційного забезпечення туристичної діяльності в Україні. Всі сформульовані у ньому методичні положення, висновки та пропозиції ґрунтуються на одноосібних дослідженнях здобувача.

Апробація результатів дисертації. Матеріали та теоретико-методологічні напрацювання дисертації неодноразово обговорювались на засіданнях кафедри документознавства та інформаційної діяльності Національного університету «Острозька академія» (протоколи: № 8 від 18 березня 2009 р. та № 1 від 31 серпня 2009 р.), а також на наукових семінарах кафедри європейської інтеграції та права Львівського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України (протоколи: № 6 від 28 грудня 2009 р., № 4/19 від 17 березня 2010 р. та № 7/22 від 13 травня 2010 р.).

Основні теоретичні положення, висновки та практичні напрацювання дисертаційного дослідження були оприлюднені на 20 конференціях, з них на:

4 міжнародних конференціях: Міжнародній науково-практичній конференції «Демократичні стандарти професійного навчання та діяльності публічних службовців: теорія, практика» (м. Львів, 2007), VIII Міжнародному управлінському конгресі «Державне управління та місцеве самоврядування» (м. Харків, 2008), Науково-практичній конференції за міжнародною участю «Демократичні стандарти врядування й публічного адміністрування» (м. Львів, 2008), Міжнародному управлінському форумі «Управління сьогодні та завтра» (м. Хмельницький, 2008);

4 всеукраїнських конференціях: І Всеукраїнській студентській науково-практичній конференції з нагоди міжнародного Дня студента «Молодь і проблеми входження України у світовий культурний простір» (м. Рівне, 2005), ІІІ Всеукраїнській науковій конференції «Духовно-творчий потенціал студентської молоді: психолого-педагогічні проблеми формування та реалізації» (м. Рівне, 2006), IX Всеукраїнській науково-практичній конференції «Верховенство права у процесі державотворення та захисту прав людини в Україні» (м. Острог, 2008), І Всеукраїнська науково-практична конференція студентів та молодих вчених «Нова інформаційна ситуація та тенденції альтернативного розвитку ЗМК в Україні» (м. Острог, 2010);

12 регіональних конференціях: Х, ХІ, ХІІ, ХІІІ, XIV, XV Звітних наукових конференціях «Дні науки Національного університету «Острозька академія»» (м. Острог, 2005, 2006, 2007, 2008, 2009, 2010), VI, VIІ, VIІІ, IX Острозьких краєзнавчих читаннях (м. Острог, 2005, 2006, 2007, 2009), ІІ Науковій конференції «Острог: історія, сучасне та майбутнє» (м. Острог, 2005), Науковій конференції «Історія музейництва, пам'яткоохоронної справи, краєзнавства і туризму в Острозі та на Волині» (м. Острог, 2006).

Публікації. Основні теоретичні та практичні положення дисертаційного дослідження відображено в 18 працях, з яких: 5 статей у фахових виданнях (обсягом 2,53 друк. арк.), 7 статей у збірниках наукових праць (обсягом 2,68 друк. арк.), в тому числі 1 в зарубіжному виданні (обсягом 0,6 друк. арк.), та 5 матеріалів та тез конференцій (обсягом 0,9 друк. арк.), а також 1 електронному навчально-методичному комплексі. Загальний обсяг публікацій за темою дисертації становить 6,11 друкованих аркушів.

Структура та обсяг роботи. Дисертаційне дослідження складається зі вступу, трьох розділів, восьми підрозділів, висновків, які викладено на 183 сторінках друкованого тексту, списку використаних джерел та літератури (складається з 321 найменування), який наведено на 43 сторінках. Матеріали дослідження містять 16 рисунків та 12 таблиць, поданих у додатках (А-Н) на 42 сторінках машинопису. Загальний обсяг дисертації - 270 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми дослідження, вказано на зв'язок роботи з напрямком наукових досліджень Національного університету «Острозька академія», охарактеризовано ступінь наукової розробки теми, визначено мету, завдання, об'єкт, предмет, методи дослідження, сформульовано наукову новизну та практичну значущість результатів, особистий внесок, наведено дані про апробацію основних положень та висновків і публікації за темою дослідження.

У першому розділі «Теоретичні засади дослідження інформаційного забезпечення туристичної діяльності в Україні як об'єкта державного управління», який складається із двох підрозділів, проаналізовано сучасний стан дослідження інформаційного забезпечення туристичної діяльності; уточнено понятійно-категорійний апарат дослідження; охарактеризовано науково-теоретичні засади та визначено основні механізми державного управління у сфері інформаційного забезпечення туристичної діяльності в Україні.

Протягом років незалежності України спостерігається значне зацікавлення науковців, теоретиків та практиків питаннями стану та перспектив туристичної діяльності в містах та на територіях, що володіють значним історико-культурним та рекреаційним потенціалом. До питань дослідження специфіки та механізмів державного управління у сфері туризму звертаються В. Азар, О. Бейдик, В. Вакуленко, І. Валентюк, В. Кифяк, О. Король, Г. Крапівіна, М. Крачило, Т. Сокол, В. Федорченко, В. Цибух, І. Школа та ін.

В Україні проводять активні дослідження стану та перспектив державного управління та державного регулювання розвитку туризму визнаних курортно-рекреаційних територій України, зокрема, Карпатського регіону - О. Василівим, П. Гаманом та ін., Автономної Республіки Крим - О. Малишевою, О. Шаптала та ін. Разом з тим, здійснюються наукові розвідки з питань становлення системи державного управління у сфері туризму інших регіонів України, такими дослідниками, як: Ю. Алєксєєва, В. Биркович, М. Біль, Ю. Гуменюк, І. Давиденко, Л. Давиденко, В. Дмитренко, А. Кожина, Є. Козловський, В. Костилев, А. Охріменко, А. Чечель та ін.

Туризм є особливо інформаційно насиченою сферою суспільних відносин. Загальні питання організації інформаційного забезпечення управлінської діяльності, основних технологій обробки інформації в системі управління організацією розглядають: В. Годін, О. Матвієнко, М. Цивін, Р. Войтович, М. Сензюк, С. Ромашко, В. Новосад, Б. Козій, О. Осауленко, О. Новікова, Н. Власенко, І. Калачова, Р. Калюжний, В. Шамрай, М. Швець та ін. Одним із перших до розгляду питань інформаційного забезпечення туристичної діяльності в Україні звернувся В. Безносюк, запропонувавши розширити систему інформування щодо туристичних можливостей України через засоби Інтернет.

Однак аналіз наукових джерел та літератури дозволяє зробити висновок, що існують узагальнені та фрагментарні підходи до дослідження інформаційного забезпечення туристичної діяльності як об'єкту державного управління, особливо, в контексті реґіоналістики. Це зумовлюється недостатнім врахуванням специфіки туристичного комплексу мало досліджених регіонів в процесі аналізу державного управління у сфері туризму.

У розділі сформульовано визначення поняття «механізм державного управління у сфері інформаційного забезпечення туристичної діяльності» та запропоновано класифікацію механізмів державного управління у сфері інформаційного забезпечення туристичної діяльності, що ґрунтується на функціональному підході до проблематики (рис. 1).

Системний підхід до аналізу туристичного продукту регіону та його компонентної структури дозволив описати його як спеціалізований комплекс послуг, спрямований на нетривалий багаторазовий відпочинок людей протягом року, метою якого є надання можливості туристам бути залученими до туристичного процесу, заснованого на соціальних інтересах. Специфічним різновидом регіонального туристичного продукту виокремлено міський туристичний продукт як комплекс матеріальних (предметів споживання) та нематеріальних (у формі послуг) споживчих цінностей, необхідних для задоволення потреб туриста, які виникають у період його подорожі містом.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1 Класифікація механізмів державного управління у сфері інформаційного забезпечення туристичної діяльності

На сьогодні інформація розглядається як стратегічний ресурс будь-якої країни, а її спеціалізація є важливою для визначення стану кожної зі сфер соціально-економічного життя суспільства, зокрема, туристичної. Відтак, туристичну інформацію доцільно визначити як сукупність даних та відомостей про процеси, події та явища, що відбуваються у сфері туристичних відносин. Вона безпосередньо пов'язана зі сферою інформаційного менеджменту туризму як сукупністю всіх необхідних інформаційних потоків для прийняття управлінських рішень на всіх етапах життєвого циклу туристичного продукту, що включає всі дії і операції, пов'язані як з інформацією у всіх її формах й станах. При цьому повинні вирішуватися завдання визначення цінності і ефективності використання не лише власне туристичної інформації, так щоб кожен управлінець отримував виключно релевантні відомості та дані, але й інших ресурсів, необхідних для розвитку туризму, що тією чи іншою мірою входять в контакт з туристичною інформацією: технологічних, кадрових, фінансових та ін.

Сукупність всієї інформації про діяльність одного суб'єкта туристичної діяльності, в тому числі, інформаційний супровід кожного окремого туристичного продукту, визначено як інформаційне поле.

Комплекс туристичних інформаційних полів складає інформаційний простір туризму, до якого повинні висуватись такі основні вимоги щодо якості інформації, як: достовірність - відображати реально існуючі об'єкти з необхідною точністю, релевантність та пертинентність, які пов'язані відповідністю інформації запиту та потребам користувача, адекватність, що дозволяє користувачу інформації отримати цілісний образ ситуації, що склалась.

У другому розділі «Специфіка державного управління у сфері інформаційного забезпечення туристичної діяльності на регіональному рівні», який складається із трьох підрозділів, охарактеризовано нормативно-правові та організаційно-управлінські засади розвитку інформаційного забезпечення туристичної діяльності в Україні; досліджено механізми реалізації туристичної політики на регіональному рівні в контексті становлення та просування міських туристичних продуктів; досліджено специфіку впливу регіонального управління у сфері інформаційного забезпечення туристичної діяльності на соціально-економічний стан територій.

Здійснено аналіз сучасного стану нормативно-правового забезпечення туристичної діяльності в Україні та визначено, що існує складність сприйняття, некоректність, невизначеність, а інколи і відсутність певних юридично важливих понять для підприємств туристичного бізнесу. З огляду на прагнення та чіткі наміри нашої держави ввійти в європейський інтегративний простір, слід переглянути національну нормативно-правову базу туристичної сфери України. Зокрема, доцільним видається створення Туристичного Кодексу України, що регулюватиме основні соціально-економічні процеси у сфері, класифікацію та стандартизацію туристичних товарів та послуг.

Чинне законодавство України містить нечіткість щодо визначення готельного господарства, його належності до сфери туристичних послуг та відомчого підпорядкування. Тому для розвитку готельного господарства України, підвищення попиту на ринку споживання готельних послуг, створення і входження на ринок малих готельних підприємств доцільною видається розробка проекту Закону України «Про розвиток готельного господарства». Положення Закону повинні визначити правові, економічні та організаційні засади створення і подальшого розвитку конкурентних відносин на ринку засобів тимчасового розміщення.

Визначено, що специфіка організаційного механізму державного управління у сфері туристичної діяльності та його інформаційне забезпечення на регіональному рівні потребує детального аналізу та випрацювання нових методів та методик його реалізації. Зокрема, щодо координаційних механізмів, що полягають у постійних процесах налагодження співпраці регіональних органів державного управління та органів місцевого самоврядування. Важливим різновидом організаційного механізму виокремлено інституційний, особливістю якого є те, що рішення інституцій, які створюються з метою вироблення спільної регіональної політики у сфері туризму, мають дорадчий і переважно декларативний характер.

Досліджено, що невиважена регіональна туристична політика є однією з перешкод для розвитку туризму в регіоні, адже механізми реалізації державної туристичної політики відрізняються від інших механізмів державного управління тим, що залежать від багатьох зовнішніх факторів, таких, як: загальна політична ситуація в країні, визначення депресивності територій та специфіки дотаційних механізмів, реформування, оптимізації і наближення до стандартів ЄС національного законодавства у сфері туризму та ін.

Проведено PEST- та SWOT-аналіз туристичного потенціалу та інформаційного забезпечення туристичної діяльності Рівненської області, результати якого дали змогу запропонувати практичні шляхи для покращення механізмів державного управління у сфері інформаційного забезпечення туристичної діяльності на регіональному рівні.

Охарактеризовано експертні оцінки як ефективне джерело первинної інформації для розв'язання проблемних ситуацій, що виникають у туристичній сфері. Зокрема, опрацьовано результати експертного анкетування, яке було проведено здобувачем одноосібно 20.09.2007 р. в межах круглого столу «Стан та перспективи розвитку туризму в малих містах Рівненщини», метою якого постало визначення загального ступеню поінформованості представників малих міст та районів їх розташування Рівненської області з сучасним станом та перспективами розвитку туризму регіону.

Важливим управлінським завданням з приводу пожвавлення інвестиційної діяльності у сфері туризму регіону досліджено формування сприятливого інвестиційного іміджу (реального, дзеркального, бажаного та оптимального), який є складовою комплексу маркетингу територій. Це означає, що на рівні кожного окремого міста / району необхідно створити сприятливі умови для функціонування різних видів бізнесу, забезпечити відтворення кваліфікованих кадрів, підготувати та поширювати об'єктивну науково обґрунтовану інформацію про інвестиційний потенціал міста / району, вивчати громадську думку з метою визначення ставлення мешканців регіону до нових інвестиційних перспектив, а також надавати консультаційну й практичну допомогу ініціаторам інвестиційних проектів, які цього потребують, та виконувати інші практичні завдання іміджевої кампанії міста / району.

Стратегічними напрямками державного управління у сфері туризму України визначено: екологізацію - на національному рівні доцільним є створення Концепції розвитку туризму і курортів в малих містах України, яка засновується на принципах сталого розвитку територій і полегшить процеси функціонування механізмів державного управління на регіональному рівні; соціалізацію - налагодження та реалізація механізмів залучення потенційних туристів, що належать до соціально незабезпечених груп населення, а також територіальних громад до розвитку туризму на місцевому рівні; інформатизацію - адаптацію всієї системи інформаційного забезпечення туристичної діяльності до вимог розвитку інформаційного суспільства в Україні; децентралізацію - підвищення ролі органів місцевого самоврядування у розвитку туризму на місцях. Адже туризм є стимулюючим чинником вдосконалення суспільних відносин, становлення неформальних соціальних інститутів, які конституюються як суттєві складові громадянського суспільства.

У третьому розділі «Перспективні шляхи удосконалення державного управління у сфері інформаційного забезпечення туристичної діяльності в Україні», який складається із трьох підрозділів, системно розглянуто комплексний програмно-цільовий підхід як інструмент стратегічного планування розвитку регіонального та місцевого туризму; раціоналізовано механізми прийняття рішень в системі регіонального управління у сфері туризму в контексті співпраці органів державного управління, бізнесових та громадських організацій; напрацьовано шляхи покращення функціонування механізмів державного управління у сфері інформаційного забезпечення туристичної діяльності на регіональному рівні.

Для Рівненської області запропоновано створення Регіональної стратегії розвитку туризму, що засновується на системному програмно-цільовому та проектному підходах, а також комплексному маркетингу малих міст / територій та створенні комплексу заходів для подолання демаркетингу територій, особливо тих, які входять до сфери особливого зацікавлення туристів.

Визначено, що Стратегія розвитку туризму Рівненщини повинна бути максимально вірогідною і передбачати дієві й реалістичні кроки для вирішення, передусім, соціально-економічних проблем регіону та засновуватись на таких ключовим принципах, як: пріоритетність, єдність регіональної туристичної політики, об'єктивність, науковість, обґрунтованість, адекватність, цілісність та структурна довершеність, прозорість, легітимність, контрольованість та підконтрольність, логічність, врахування зовнішніх впливів, рівність, самостійність. Також важливим є врахування та поєднання стратегічних планів розвитку туризму окремих районів та малих міст, що визначають цілі, завдання, пріоритети, напрям сталого розвитку туризму області на середньостроковий та довгостроковий періоди.

Залучення громадськості до процесу прийняття рішень, до управління державними справами є однією із необхідних умов демократизації суспільства, лише за наявності тісної плідної співпраці влади з населенням можливо побудувати міцну демократію в країні. Тому провідними принципами наукового обґрунтування ефективності координаційного механізму державного управління у сфері інформаційного забезпечення туристичної діяльності запропоновано: системний та комплексний підходи у вирішенні проблем, які виникають під час управлінського процесу; ґрунтовне фундаментальне та прикладне теоретичне обґрунтування туристичних новацій; принцип цільової орієнтації виконавців рішень; демократизм; недопустимість необґрунтованого копіювання зарубіжного досвіду у туристичній сфері.

Одним із ефективних складових механізму прийняття дорадчих рішень у сфері інформаційного забезпечення туристичної діяльності виокремлено метод «круглого столу», основними методичними принципами діяльності учасників якого є принципи: єдності та узгодженості інтересів представників владних і бізнесових структур, громадських організацій; комплексності та варіантності.

Набуло подальшого розвитку визначення основних функцій міських туристичних інформаційних центрів як інституцій, що здійснюватимуть інформаційне забезпечення туристичної діяльності та популяризацію туристичних принад на місцевому та регіональному рівнях.

З огляду на те, що інформаційна діяльність органів державного управління являє собою інформаційний образ регіону, що адекватно відображає реальну і ретроспективну ситуацію, особливості та тенденції розвитку цього регіону, напрацьовано перспективні шляхи налагодження інформаційного механізму державного управління та регіональному рівні.

На сьогодні ефективність діяльності органів державного управління неможлива без повноцінного, надійного та стабільного інформаційного забезпечення, зокрема, матеріально-технічного включно з технологічним та програмним. Відтак, запропоновано впровадження у практичну діяльність органів державного управління технологію геоінформаційних систем на базі грід-технологій як основи реалізації регіональних стратегій розвитку туризму реалізується дієвість та підвищується ефективність інформаційного механізму державного управління у сфері

ВИСНОВКИ

У дисертації узагальнено та вирішено актуальне наукове завдання, що полягає у вдосконаленні механізмів державного управління у сфері інформаційного забезпечення туристичної діяльності на регіональному рівні.

Результати проведеного дослідження, реалізована мета та дослідницькі завдання дозволяють сформулювати такі загальні висновки, рекомендації та пропозиції:

1. Комплексний аналіз використаних джерел та літератури, а також проведені дослідження засвідчили, що тема дисертації в цілому спеціально не досліджувалась, однак окремі аспекти були в колі наукових зацікавлень теоретиків та практиків туризму. Саме це і обумовлює доцільність всебічних, ґрунтовних досліджень механізмів державного управління у сфері інформаційного забезпечення туристичної діяльності в Україні.

У методологічну основу дисертаційного дослідження покладено системний підхід до визначення змісту поняття «інформаційне забезпечення туристичної діяльності» та обґрунтування доцільності його використання у процесі державного управління. У контексті науки державного управління таке визначення є першим, розуміння якого відрізняється від традиційного з урахуванням цілого комплексу забезпечення документаційних та технологічних інформаційних процесів з метою прийняття рішень у сфері туристичної діяльності.

2. Сформульовано визначення механізму державного управління у сфері інформаційного забезпечення туристичної діяльності як штучно створеної складної системи, призначеної для цілеспрямованого впливу органів державного управління на розвиток інформаційного забезпечення туристичної діяльності як об'єкту управління, що має визначену складну багато функціональну структуру.

Запропоновано класифікацію механізмів державного управління у сфері інформаційного забезпечення туристичної діяльності в Україні: правовий, організаційний, фінансово-економічний, інформаційний та інструментальний, що засновується на функціональному підході. Визначення специфіки функціонування та теоретичних засад аналізу механізмів державного управління на регіональному рівні є важливим завданням науки державного управління, особливо, для адаптації механізмів в контексті проведення Адміністративної реформи в Україні.

3. Проведено аналіз нормативно-правової бази сфери туризму, результати якого свідчать про нагальну необхідність розмежування функцій та повноважень по вертикалі державного управління у сфері туризму, а також чіткої координації діяльності органів державного управління та місцевого самоврядування в контексті розвитку туризму на регіональному рівні. Вважається за доцільне удосконалення та конкретизація окремих нормативно-правових положень, зокрема, у сфері стандартизації та сертифікації основних і супутніх туристичних послуг, матеріально-технічного та фінансового, а також інформаційного забезпечення туристичної діяльності.

Набуло подальшого розвитку обґрунтування пропозицій щодо кодифікації комплексу понад 200 нормативних документів, що регулюють туристичну сферу. Туристичний кодекс України дозволить уніфікувати та спростити нормативно-правове забезпечення процесів управління у сфері туризму на всіх рівнях.

4. Вважається за доцільне розробити на національному рівні Концепцію розвитку туризму в малих містах України, яка засновуватиметься на цілісному баченні розвитку всіх регіонів країни з позицій сталого розвитку територій в контексті туристичної діяльності. Цей документ дозволить на практиці полегшити процеси становлення на реалізації регіонального управління у сфері туризму та визначить перспективні напрямки туристичної політики України за регіонами.

Визначено, що для оптимізації організаційного механізму державного управління у сфері інформаційного забезпечення туристичної діяльності варто керуватись не лише внутрішніми потребами системи органів державного управління та загальною соціально-економічною ситуацією міста та території його розташування, а й загальноєвропейськими стандартами, цінностями та пріоритетами сталого розвитку.

5. Здійснено комплексний системно-діагностичний аналіз регіональної туристичної інфраструктури Рівненщини, результати якого свідчать про недосконалість інформаційного забезпечення туристичної діяльності, яка послаблює позиції регіону на ринку туристичних послуг.

Встановлено, що пріоритетними напрямами розвитку туризму в Рівненській області є сільський зелений, діловий, історико-культурний, релігійний, екстремальний, спортивний, івент-туризм та туризм вихідного дня. Стратифікація територій за перспективними видами туризму є актуальним завданням практики функціонування державного управління у сфері інформаційного забезпечення туристичної діяльності на регіональному рівні.

Визначено, що для покращення комплексу маркетингу малих міст та територій їх розташування слід підвищувати ефективність системи поширення інформації про туристичний потенціал регіону.

6. Удосконалено процес стратегічного планування розвитку регіонального та місцевого туризму, що засновується на програмно-цільовому та проектному підходах, а також комплексі маркетингу міст та територій їх розташування з дотриманням вимог Олборзької хартії щодо покращення доступу до інформації / знань та повсюдного впровадження культури стратегічного планування на рівні міст та районів.

7. Удосконалено методику проведення «круглого столу» з залученням представників бізнесових та громадських структур, що сприяє виробленню дорадницьких рішень, які є наближеними до реальної туристичної ситуації в кожному регіоні. Набуло подальшого розвитку удосконалення координаційних механізмів державного управління у сфері туризму регіону.

Рекомендовано Державній службі туризму і курортів України активізувати діяльність щодо просування комплексного національного туристичного продукту на світовому ринку, адже це зміцнить міжнародний імідж України як туристичної держави, особливо в контексті підготовки до проведення ЄВРО-2012.

8. Встановлено, що на сьогодні ефективність системи інформаційного забезпечення туристичної діяльності в малих містах та регіону в цілому визначається змонтованістю локальних логістичних мереж міста в регіональні, національні та світові мережі. Набуло подальшого розвитку обґрунтування впровадження системи міських туристичних інформаційних центрів та їх представлення в глобальній мережі.

Вважається за доцільне впровадити у практичну діяльність органів державного управління технології геоінформаційних систем на базі грід-технологій, що дозволить реалізовувати комплексний маркетинговий аналіз регіонального туризму та надасть можливості для подальшої раціоналізації механізмів управління у сфері інформаційного забезпечення туристичної діяльності України.

Реалізація запропонованих вище заходів дозволить пришвидшити та підвищити ефективність участі регіонів у розвитку національної туристичної інфраструктури шляхом децентралізації та підтримки регіональних та місцевих ініціатив в контексті розвитку інформаційного суспільства в Україні.

Складна та багатоаспектна проблема дослідження, звичайно, не вичерпується питаннями, розглянутими в дисертації. Це вимагає подальших досліджень щодо взаємодії соціального, економічного, інформаційного, екологічного й природного компонентів сталого розвитку регіону в контексті розвитку туризму. Доцільним видається вивчення таких питань:

· вплив нелінійних механізмів (механізмів відбору, механізмів створення інновацій та внесення до них коректив тощо) на динаміку розвитку туристичної діяльності як динамічного процесу та визначення загальної поведінки туризму як інформаційно насиченої бізнес-системи регіону;

· несформованість цілісного бачення органами державного управління та місцевого самоврядування процесів розвитку туризму в малих містах і селищах міського типу України та механізмів його коригування;

· розробка та впровадження основних принципів та особливостей стратегічного планування у регіональному управлінні у сфері туризму на засадах теорії «Competing on the Edge».

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях

1. Шершньова, О.В. Реґіональне управління туризмом в малих містах Рівненської області [Текст] / О.В. Шершньова // Ефективність державного управління: зб. наук. праць. -- Львів: ЛРІДУ НАДУ, 2007. -- Вип. 12. -- С. 424--429.

2. Шершньова, О.В. «Круглий стіл» як один із механізмів прийняття рішень в системі регіонального державного управління туризмом [Текст] / О.В. Шершньова // Теорія та практика державного управління: зб. наук. праць. -- Х.: Вид-во ХарРІДУ НАДУ «Магістр», 2008. -- Вип. 1(20). -- С. 140--146.

3. Шершньова, О.В. Експертне опитування в системі прийняття рішень в галузі регіонального управління туризмом [Текст] / О.В. Шершньова // Ефективність державного управління: зб. наук. праць. -- Львів: ЛРІДУ НАДУ, 2008. -- Вип. 14-15. -- С. 349--356.

4. Шершньова, О.В. Нормативно-правові засади розвитку туристичної діяльності в малих містах Рівненщини [Текст] / О.В. Шершньова // Ефективність державного управління: зб. наук. праць. -- Львів: ЛРІДУ НАДУ, 2009. -- Вип. 16/17. -- С. 187--193.

5. Шершньова, О.В. ГІС-технології як складова інформаційного механізму регіонального управління туризмом [Текст] / О.В. Шершньова // Ефективність державного управління: зб. наук. праць. -- Львів: ЛРІДУ НАДУ, 2009. -- Вип. 21. -- С. 337--343.

Статті в інших виданнях, тези доповідей

6. Шершньова, О. Історико-культурний туризм в малих містах України як чинник формування національної гідності української молоді [Текст] / О. Шершньова // Духовно-творчий потенціал студентської молоді: психолого-педагогічні проблеми формування та реалізації: матер. третьої Всеукр. наук. конф. (18 травня 2006 р., м. Рівне). -- Рівне: РДГУ, 2006. -- С. 102--104.

7. Шершньова, О.В. Перспектива розвитку туристичного комплексу міста Острога: потенційні можливості місцевої інфраструктури [Текст] / О.В. Шершньова // Історія музейництва, пам'яткоохоронної справи, краєзнавства і туризму в м. Острозі і на Волині: наук. зб. -- Острог, 2006. -- Вип. 1. -- С. 233--241.

8. Шершньова, О. Проблеми розвитку туризму в малих містах України (на прикладі Острога) [Текст] / О. Шершньова // Острозький краєзнавчий збірник. -- Острог, 2007. -- Вип. 2. -- С. 210--215.

9. Шершньова, О.В. Інформаційне забезпечення туристичної діяльності на регіональному рівні як об'єкт державного управління [Текст] / О.В. Шершньова // Демократичні стандарти професійного навчання та діяльності публічних службовців: теорія та практика: матер. міжнар. наук.-практ. конф. (22 березня 2007 р., м. Львів): У 2 ч. Ч. 2. -- Львів: ЛРІДУ НАДУ, 2007. -- С. 136--139.

10. Шершньова, О. Перспективи участі громадських організацій Острожчини в розвитку туризму в регіоні [Текст] / О. Шершньова // Острозький краєзнавчий збірник. -- Острог, 2008. -- Вип. 3. -- С. 224--228.

11. Шершньова, О.В. Принципи оцінки ефективності прийняття рішень в сфері державного управління туризмом [Текст] / О.В. Шершньова // Демократичні стандарти врядування й публічного адміністрування: матер. наук.-практ. конф. за міжнар. участю (4 квітня 2008 р., м. Львів): У 2 ч. Ч. 1. -- Львів: ЛРІДУ НАДУ, 2008. -- С. 426--430.

12. Шершньова, О.В. Методичні засади побудови Стратегії розвитку туризму в малих містах Рівненщини [Текст] / О.В. Шершньова // Університетські наукові записки. -- Хмельницький: ХУУП, 2008. -- № 3(ІІ) спецвипуск. -- С. 271--272.

13. Шершньова, О.В. Нормативно-правове закріплення видових класифікацій туризму в Україні та їх відповідність міжнародним вимогам [Текст] / О.В. Шершньова // Верховенство права у процесі державотворення та захисту прав людини в Україні: матер. ІХ Всеукр. наук.-практ. конф. (30-31 травня 2008 р., м. Острог). -- Острог: Вид-во Нац. ун-ту «Острозька акад.», 2008. -- С. 390--393.

14. Шершньова, О.В. Специфіка комплексу маркетингу міст в контексті розвитку регіонального туризму Рівненщини [Текст] / О.В. Шершньова // Наукові записки: Серія «Культура та соціальні комунікації». -- Острог: Вид-во Нац. ун-ту «Острозька академія», 2009. -- Вип. 2. -- С. 160--166.

15. Szerszniowa, O. Infrastruktura turystyczna stan i perspektyvy rozwoju na przykіadzie miasta Ostrуg na Ziemi Rуwieсskiej = Consideration of modern situation and perspectives of development infrastructure of tourism in Ostroh on the Rovne Land [Text] / O. Szerszniowa // Problemy rozwoju turystzki edukaczjno-kulturowej w Polsce i na Њwiecie. -- Warszawa: WSTiJO, 2008. -- Tom ХІ. -- S. 327--338.

16. Шершньова, О.В. Перспективні шляхи впровадження інформаційних технологій в регіональному управлінні туризмом Рівненщини [Електронний ресурс] / О.В. Шершньова // Науковий блог Нац. ун-ту «Острозька акад». -- Режим доступу: http://naub.org.ua/?p=553. -- Загол з екрану.

17. Шершньова, О.В. Тенденції розвитку віртуального туризму [Електронний ресурс] / О.В. Шершньова // Нова інформаційна ситуація та тенденції альтернативного розвитку ЗМК в Україні: зб. тез доповідей І Всеукр. наук.-практ. конф. (12-13 квітня 2010 р., м. Острог). -- Режим доступу: http://uosa.uar.net/doc/zbirnik.pdf. -- Загол з екрану.

18. Шершньова, О.В. Інформаційні системи та технології в туризмі й готельній індустрії [Електронний ресурс]: навч.-метод. комплекс для дистанц. навч. / О.В. Шершньова. -- Режим доступу: http://moodle.uosa.uar.net/course/ view.php?id=134. -- Загол з екрану.

Размещено на Allbest.ru