Формування логістичної моделі управління діяльністю комунальних фармацевтичних підприємств в умовах менеджменту якості

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

Актуальність теми. Головною метою діяльності комунальних фармацевтичних підприємств (КФП) є виконання соціальної функції щодо максимально повного і ефективного забезпечення населення регіону доступними за ціною та якісними лікарськими засобами (ЛЗ) і виробами медичного призначення (ВМП).

В той же час, функціонування в ринкових умовах вимагає постановки та реалізації завдань із посилення конкурентних позицій, скорочення логістичних витрат, підвищення прибутку, який є головним джерелом фінансування розвитку та реорганізації вітчизняних фармацевтичних підприємств (ФП) в умовах переходу до вимог міжнародних стандартів якості та правил належних практик.

Одним з перспективних напрямків для вирішення зазначеної проблеми стає впровадження логістичного підходу в управління діяльністю КФП.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є обґрунтування та розробка науково-практичних засад управління товарорухом ЛЗ в КФП на засадах логістичного менеджменту і менеджменту якості для більш повного і своєчасного задоволення потреб населення в якісних і доступних за ціною ЛЗ.

Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити такі завдання:

– визначити місце та завдання КФП в системі лікарського забезпечення населення в Україні;

– здійснити аналіз нормативно-правової бази, що регламентує управління товарорухом ЛЗ в Україні та за кордоном;

– дослідити сучасний інструментарій логістики в управлінні рухом ЛЗ, наукові підходи до визначення й оцінки логістичного потенціалу ФП;

– проаналізувати існуючий стан процесу управління товарорухом ЛЗ в КФП, дослідити фактори впливу на його ефективність;

– обґрунтувати напрямки організаційної реструктуризації діяльності КФП на принципах логістики і менеджменту якості;

– розробити логістичну процесну модель управління товарорухом в КФП, адаптовану до вимог міжнародних стандартів якості і правил належних практик (GDP, GSP);

– вдосконалити підходи щодо управління асортиментом ЛЗ в КФП на засадах логістики і процесного підходу;

– опрацювати використання інформаційних технологій для оптимізації процесу управління рухом ЛЗ в КФП;

– обґрунтувати поняття та структуру логістичного потенціалу КФП, систему показників його оцінки, методику управління розвитком логістичного потенціалу.

1. Теоретичні засади управління рухом лікарських засобів в комунальних фармацевтичних підприємствах

Визначено місце та завдання КФП в системі лікарського забезпечення населення України, узагальнено їх функції стосовно якісного та ефективного лікарського забезпечення населення певних регіонів та організації системи охорони здоров'я в областях. Обґрунтовано роль і значення реорганізації діяльності КФП на засадах логістичного менеджменту та у відповідності до вимог належних практик (GDP, GSP) і міжнародних стандартів якості серії ISO 9001:2000. Досліджено нормативно-правову базу, яка регламентує діяльність комунальних і оптових ФП в Україні та за кордоном, визначені ключові елементи, які повинні бути враховані при побудові логістичної процесної моделі управління товарорухом ЛЗ відповідно до вимог міжнародних стандартів якості і правил належної практики. Проведено узагальнюючий аналіз сучасного інструментарію логістики в управлінні рухом ЛЗ та досліджено існуючі наукові підходи до визначення й оцінки логістичного потенціалу ФП.

2. Методологічна основа дисертації та основні методи дослідження

Визначені найбільш актуальні проблеми, які потребують вирішення в умовах впровадження на вітчизняних КФП логістичної моделі управління рухом ЛЗ, гармонізованої з вимогами міжнародних стандартів якості та правилами належних практик (GDP, GSP).

3. Аналіз стану управління рухом лікарських засобів в комунальних фармацевтичних підприємствах

На підставі анкетування, в якому брали участь понад 300 експертів із 10 областей України, досліджено вплив факторів на існуючу систему управління рухом ЛЗ в КФП (табл. 1).

Таблиця 1. Результати експертної оцінки чинників, які впливають на ефективність управління товарорухом у КФП

Визначено, що найбільш вагомими факторами, що зумовлюють ефективність управління товарорухом у КФП, є асортимент ЛЗ і ВМП, використовувані методи замовлення ЛЗ та ВМП, та якість виконання загальних логістичних функцій, пов'язаних з параметрами точності руху ЛЗ до кінцевого споживача.

За допомогою методу хронометражу проведено оцінку ефективності існуючого процессу товароруху в КФП.

По результатах експерименту визначено, що основними недоліками існуючого процесу управління товарорухом ЛЗ в КФП є дублювання або відсутність певних логістичних функцій; нераціональність розподілу функцій між підпроцесами; великі витрати часу на простої, пов'язані з узгодженням та очікуванням документів; нераціональний розподіл центрів відповідальності за виконання функцій процесу; відсутність документів та відповідної нормативно-методичної бази, що мають регламентувати виконання операцій; низький рівень автоматизації управління процесом; необґрунтованість управлінських рішень щодо формування асортиментного портфелю КФП у зв'язку з недосконалістю підпроцесу «Маркетинг» та ін.

Оскільки невід'ємною умовою побудови оптимальної моделі управління товарорухом ЛЗ на засадах логістичного менеджменту і менеджменту якості є ефективне організаційне забезпечення цього процесу, діагностовано його існуючий стан на КП «Фармація» міст Миколаїва, Кривого Рогу, «Полтавафарм» та КП «ЛО «Фармація», а також на ФП інших форм власності.

Встановлено, що функції щодо забезпечення та збереження якості ЛЗ не інтегруються між усіма ланками товароруху в КФП, а покладені лише на контрольно-аналітичні лабораторії. Суттєвим недоліком також є відсутність взаємозв'язку логістичних функцій із функціями забезпечення й збереження якості ЛЗ відповідно до вимог міжнародних стандартів якості і правил належних практик (GDP, GSP), що свідчить про необхідність удосконалення організаційного забезпечення процесу товароруху ЛЗ в КФП.

4. Реінжиніринг процесу управління рухом лікарських засобів в комунальних фармацевтичних підприємствах на засадах логістики і міжнародних стандартів якості

Запропоновано створення служби логістики, яка повинна тісно взаємодіяти з різними функціональними підрозділами КФП, визначені її ключові завдання.

Розроблено Положення про відділ логістики, посадові інструкції менеджера з логістики та заступника директора КФП з якості (уповноваженої особи), запропоновано показники оцінки якості та ефективності організаційної структури КФП.

Розроблено типову матрицю відповідальності за управління процесом товароруху ЛЗ на засадах логістичного менеджменту та менеджменту якості, що чітко розкриває резерви підвищення ефективності управління цим процесом. Так, формування замовлення відбувається на рівні аптечної мережі, а не відділу збуту, посилення контролю за збором та аналізом дефектури дозволяє постійно мати в асортиментному портфелі соціально значущі препарати та ін.

З урахуванням важливості фактору удосконалення асортименту ЛЗ для підвищення ефективності процесу товароруху ЛЗ в КФП розроблено рекомендації щодо введення нових ЛЗ в асортиментний портфель, алгоритм оптимізації асортименту ЛЗ-аналогів, що закуповуються КФП, на підставі використання системного та експертного підходів.

Для підвищення ефективності управління рухом ЛЗ в ланці КФП «склад - аптечна мережа» запропоновано напрямки удосконалення методів передачі та формування замовлення телефоном (факсом), модемним зв'язком та через локальну мережу FТР. Доведено, що з враховуванням чинника витрат часу на зв'язок і передачу замовлення, найбільш оптимальним є метод передачі замовлення за допомогою інтернет-мережі (локальної мережі FТР).

Проаналізовано рівень впровадження комп'ютерних технологій в діяльність КФП, визначено особливості використання різних видів інформаційних технологій та обґрунтовано рекомендації щодо вибору комп'ютерних програмних продуктів, найбільш доцільних для застосування в управлінні товарорухом в КФП.

В п'ятому розділі «Науково-практичні підходи до оцінки логістичного потенціалу комунальних фармацевтичних підприємств» обґрунтовано, що невід'ємною складовою ефективного функціонування КФП є розвиток його логістичного потенціалу, який слід розглядати як синергічну здатність його складових до збалансованої та узгодженої взаємодії з метою забезпечення необхідного рівня результативності та ефективності логістичної діяльності. Логістичний потенціал КФП являє собою складну відкриту систему, яка включає певні підсистеми, що входять до його складу як рівноправні елементи та завдяки їх взаємодії обумовлюють певний рівень ефективності функціонування логістичної системи.

Запропоновано структуру логістичного потенціалу КФП, визначено його суб'єктні (потенціали закупівлі, складування, транспортування, розподілу ЛЗ і ВМП, потенціал логістичного обслуговування споживачів) та об'єктні складові (потенціал управління логістичною діяльністю, маркетинговий потенціал логістичної діяльності, потенціал управління інформаційними ресурсами).

З метою управління логістичним потенціалом КФП запропоновано методику, яка полягає у ретельному підборі локальних, комплексних та інтегральних показників логістичного потенціалу, визначенні стратегічних напрямків його розвитку та впливу логістичного потенціалу КФП на основні показники фінансово-господарської діяльності.

На підставі проведеного анкетування та використання методу кореляції сформовано систему показників для оцінювання логістичного потенціалу КФП за обраними суб'єктними складовими.

З огляду на те, що по всіх досліджуваних КФП значення комплексних показників логістичного потенціалу знаходяться на середньому рівні, визначено існування значного потенціалу його розвитку. Стратегічні рішення в напрямку управління логістичним потенціалом КФП, з огляду на отримані результати, мають бути спрямовані на розвиток найменш розвинених складових потенціалу.

Для визначення залежності між величиною логістичного потенціалу КФП та його окремими складовими, а також незалежними змінними побудовано регресійні моделі. Також за допомогою регресійного аналізу доведено вплив інтегрального показника логістичного потенціалу (Ілог.пот) на основні фінансово-економічні показники діяльності КФП.

Отримані дані свідчать, що найбільш вагомою, з точки зору формування логістичного потенціалу КФП, є складова розподілу ЛЗ та ВМП. В свою чергу, серед фінансово-економічних показників, на які найбільше впливає рівень логістичного потенціалу КФП, є показник загальної рентабельності.

Таким чином, логістичний потенціал будь-якого КФП обумовлює ступінь реалізації його стратегічних цілей і є вирішальним чинником забезпечення конкурентоспроможності.

Висновки

фармацевтичний логістика медичний

1. У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та нове вирішення актуального науково-практичного завдання з оптимізації управління рухом ЛЗ в КФП на засадах логістичного менеджменту та менеджменту якості, що має істотне значення для реалізації як соціальної функції КФП, так і задоволення їх економічних інтересів.

2. Визначено місце та завдання КФП у своєчасному забезпеченні населення якісними та доступними за ціною ЛЗ, узагальнено нормативно-правову базу, що регулює товарорух ЛЗ в Україні і за кордоном, обґрунтовано актуальність удосконалення управління товарорухом та необхідність реорганізації діяльності КФП відповідно до вимог належних практик (GDP і GSP) та міжнародних стандартів якості серії ISO 9001:2000.

3. Обґрунтовано концептуальну модель управління товарорухом ЛЗ в КФП, яку побудовано на засадах логістики. Впровадження запропонованої моделі сприятиме забезпеченню прозорості і регламентованості всіх аспектів логістичної діяльності КФП, більш повному задоволенню потреб клієнтів, підвищенню якості і своєчасності їх обслуговування за умов оптимізації використання ресурсів і не допущення необґрунтованого зростання логістичних витрат.

4. Здійснено аналіз основних факторів впливу на управління товарорухом ЛЗ в КФП та діагностику існуючого стану цього процесу, доведено необхідність реінжинірингу діяльності у всіх ланках логістичного ланцюга КФП (маркетинг, закупівля, складування, управління запасами, транспортування, розподіл, доставка в аптечну мережу) для підвищення конкурентоспроможності.

5. Запропоновано модель організаційної реструктуризації процесу управління рухом ЛЗ в КФП в умовах менеджменту якості і логістичного менеджменту. Обґрунтовано оптимальний розподіл логістичних функцій між складовими товароруху в КФП, запропоновано типову матрицю відповідальності згідно логістичної моделі управління товарорухом, розроблено проект Положення про відділ логістики, посадові інструкції менеджера з логістики та уповноваженої особи з якості КФП.

6. Розроблено типову процесну модель управління товарорухом ЛЗ в КФП на засадах логістики і менеджменту якості, здійснено декомпозицію основних підпроцесів з визначенням виконуваних функцій, центрів відповідальності та документального супроводження, запропоновані точки контролю за якістю підпроцесів та їх відповідністю соціальним вимогам, вимогам чинного законодавства та міжнародним стандартам якості.

7. Запропоновано методичні підходи до обґрунтування управлінських рішень з оптимізації асортименту ЛЗ-аналогів КФП на підставі використання системного та експертного підходів, розроблено відповідні форми документів для підвищення обґрунтованості вводу нових ЛЗ в асортиментний портфель КФП, запропоновано процесну модель прийняття управлінських рішень щодо формування оптимального асортиментного портфелю КФП.

8. Розроблено алгоритми оптимізації взаємодії складу та аптечної мережі КФП на підставі вибору найбільш прийнятних технологій зв'язку з метою удосконалення процесу оформлення заявки. Обґрунтовано необхідність формування та впровадження логістичних інформаційних систем в діяльність КФП на підставі сучасного програмного забезпечення та розроблено рекомендації щодо вибору комп'ютерних програмних комплексів, найбільш доцільних до застосування в КФП.

9. Обґрунтовано сутність та структуру логістичного потенціалу КФП, сформовано систему показників для його оцінювання, побудовано регресійні моделі залежності між інтегральним показником логістичного потенціалу КФП та основними фінансово-економічними показниками, які дозволяють оцінити ступінь впливу зміни логістичного потенціалу на динаміку цих показників.

10. Соціально-економічна значущість дисертаційних досліджень полягає в тому, що за їхніми результатами розроблено і впроваджено в діяльність КФП та ФП інших форм власності, у навчальний процес вищих фармацевтичних і медичних закладів освіти 3 методичні рекомендації, затверджені ПК «Фармація» МОЗ та АМН України.

Література

1. Гудзенко О.П. Аспекти фармацевтичного ринку антисептичних лікарських засобів вітчизняного виробництва / О.П. Гудзенко, В.М. Толочко, С.В. Барнатович // Фармацевтичний журнал. - 2005. - № 2. - С. 22-25.

2. Гудзенко О.П. Оптимізація діяльності оптово-роздрібних фармацевтичних підприємств в сучасних умовах ринку / О.П. Гудзенко, С В. Барнатович // Вісник фармації. - 2005. - №2 - С. 43-46.

3. Гудзенко О.П. Регіональне виробництво лікарських засобів та маркетинг в сучасних умовах / О.П. Гудзенко, С.В. Барнатович // Фармацевтичний журнал. - 2005. - № 2. - С. 55-58.

4. Барнатович С.В. Эффективное управление ассортиментом лекарственных средств на оптово-розничных фармацевтических предприятиях / С.В. Барнатович // Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики : збірник наук. статей. - Вип. XV, Том 2. - Запоріжжя: Вид-во ЗДМУ, 2006. - С. 475-477.

5. Барнатович С.В. Дослідження сучасного стану товаропросування на рівні аптечної мережі та напрямки щодо його удосконалення / С.В. Барнатович, О.П. Гудзенко // Фармацевтичний журнал. - 2007. - № 6. - С. 3-9.

6. Барнатович С.В. Розробка методичних підходів з оптимізації асортименту препаратів-аналогів на прикладі КП «Луганська обласна «Фармація» / С.В. Барнатович // Фармаком. - 2007. - № 4. - С. 82-89.

Размещено на Allbest.ru