Управління якістю і конкурентоспроможністю продукції аграрних підприємств

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЛУГАНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Спеціальність 08.00.04 - економіка та управління підприємствами

УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ І КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЮ ПРОДУКЦІЇ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ

Виконала Соколова Наталія Сергіївна

Луганськ - 2010

АНОТАЦІЯ

управління якість конкурентоспроможність реінжиніринг

Соколова Н.С. Управління якістю і конкурентоспроможністю продукції аграрних підприємств. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - економіка та управління підприємствами. - Луганський національний аграрний університет, Луганськ, 2010.

Дисертацію присвячено розробці науково-теоретичних і методичних основ забезпечення якості і конкурентоспроможності продукції вітчизняних аграрних підприємств. Розроблено теоретико-методичний базис, функціонально-структурну характеристику і механізм системи управління якістю. Подано діаграму впливу факторів на конкурентоспроможність продукції аграрних підприємств, в основі якої знаходиться якість продукції. Досліджено макроекономічні передумови управління якістю і конкурентоспроможністю продукції аграрних підприємств України в умовах інтеграції та глобалізації. Запропоновано стратегію підвищення якості продукції шляхом інтеграції підприємств аграрного сектору. Розроблено пріоритети державної політики забезпечення якості та конкурентоспроможності продукції. Побудовано трирівневу систему управління якістю продукції.

Запропоновано реалізовувати програмно-цільовий підхід до розвитку персоналу для підвищення рівня його кваліфікації. Розроблено стратегічну карту розміщення підприємств в залежності від рівня якості і конкурентоспроможності продукції. Запропоновано досліджуваним підприємствам комплекс заходів з удосконалення управління якістю і конкурентоспроможністю продукції.

Ключові слова: якість продукції, система управління якістю, конкурентоспроможність продукції, інтеграція, глобалізація, конкурентна перевага, конкурентна стратегія, моделі ділової досконалості.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Сучасні перетворення, що відбуваються у господарському комплексі України під впливом процесів інтеграції та глобалізації, супроводжуються появою нових вимог до якості продукції, що виробляється аграрними підприємствами та її конкурентоспроможності. Поширені у вітчизняній науці та практиці дослідження особливостей функціонування аграрних підприємств зумовлені значущістю агропромислового комплексу в економіці країни та розглядом розвитку аграрної сфери в якості пріоритетного напряму, про що йдеться у Програмах розвитку держави. Аграрний сектор відіграє не лише найважливішу роль у забезпеченні продовольчої безпеки України, а й з урахуванням її геостратегічного положення, має розглядатися як конкуренто-спроможний сектор на європейському продуктовому ринку. Таким чином, робота аграрних підприємств має знаходитися під постійною увагою науковців, доробки яких у змозі позитивно вплинути на управління якістю і конкурентоспроможністю сільськогосподарської продукції.

Найвідомішими дослідниками-практиками в сфері якості продукції є американські та японські фахівці: Е. Демінг, Дж. Джуран, К. Ісікава, Г. Тягуті, А. Фейгенбаум і У. Шухарт. Саме вони заклали фундамент сучасних теоретичних та практичних досліджень у сфері якості продукції. Російська школа, витоки якої знаходяться в радянському часі, представлена широким колом дослідників, таких як: Г. Азгальдов, М. Бурчаков, А. Гусаров, А. Гличев, О. Глудкін, В. Гісін, І. Мазур, В. Нікітін, В. Панов, Н. Решетов, М. Свиткин, В. Шапиро. Значний внесок в дослідження управління якістю продукції різних галузей народного господарства зробили вітчизняні науковці: Л. Дудар, А. Запорожець, В. Кислицин, В. Кривощоков, Л. Купинець, Ю. Макогон, О. Момот, О. Мороз, В. Руденко, Л. Ткачук, М. Шаповал, С. Шолудченко, Н. Фомичева, С. Харичков, О. Царенко, Н. Янковський та ін.

Серед відомих вітчизняних дослідників, праці яких присвячені вирішенню проблем, що мають місце в агропромисловому комплексі, слід виділити О. Амосова, В. Богачова, В. Гончарова, Й. Завадського, О. Кочеткова, О. Крисального, Ю. Лопатинського, І. Лукінова, В. Месель-Веселяка, О. Могильного, Л. Мельника, О. Оніщенка, Г. Підлісецького, П. Саблука, В. Ткаченко, Є. Фірсова, В. Юрчишина та ін. Проте вирішення науково-прикладного завдання забезпечення якості та конкурентоспроможності продукції аграрних підприємств не завершено, що надає можливості здійснювати подальші розробки в окресленій області сучасної науки та практики, а функціонування аграрних підприємств характеризується невизначеністю сталих тенденцій та існуванням протиріч, що, в свою чергу, негативно впливає на якість їхньої продукції. Незважаючи на чисельні проблеми, що мають місце у зазначеній сфері, вітчизняні аграрні підприємства мають значний ресурсний потенціал, а впровадження їх керівниками наукових наробок теоретиків і практиків-фахівців здатне створити умови для стрімкого розвитку агропромислового сектору.

Таким чином, існуючі проблеми приводять до невідповідності якості продукції аграрних підприємств, яка забезпечує її конкурентоспроможність, світовим вимогам, що і зумовило вибір теми дисертаційної роботи, мету, перелік і зміст завдань для ґрунтовного її розкриття й впровадження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана у відповідності з планом науково-дослідних робіт кафедри менеджменту і права Луганського національного аграрного університету на 2006-2010 рр. за темою: «Формування організаційно-економічного механізму управління діяльністю підприємств в умовах глобалізації економіки» (№0108U010052), що була складовою науково-дослідних робіт університету.

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає в обґрунтуванні теоретико-методичних засад управління якістю продукції як основи конкурентоспроможності аграрних підприємств.

Досягнення цієї мети обумовило необхідність постановки та вирішення комплексу наступних завдань:

- уточнити зміст категорії «якість» в системі економічних категорій;

- розкрити сутність системи управління якістю продукції як засобу забезпечення функціонування підприємства;

- обґрунтувати конкурентоспроможність продукції в контексті її якості та дослідити фактори впливу на конкурентоспроможність продукції через її якість;

- визначити передумови управління якістю і конкурентоспроможністю продукції аграрних підприємств в умовах інтеграції та глобалізації;

- дослідити вплив факторів на рівень якості продукції вітчизняних аграрних підприємств, визначити їх склад та характер;

- проаналізувати рівень конкурентоспроможності продукції підприємств аграрного сектору та можливі напрями державної політики щодо створення системи управління якістю продукції в них;

- обґрунтувати роль менеджменту персоналу як інструменту забезпечення якості продукції аграрного сектору;

- запропонувати методичне забезпечення управління якістю і конкурентоспроможністю продукції на підприємствах аграрного сектору.

Об'єкт дослідження - процеси управління якістю продукції аграрних підприємств.

Предмет дослідження - теоретико-методичні засади, методи, підходи до забезпечення конкурентоспроможності вітчизняних підприємств аграрного сектору шляхом створення умов для виробництва якісної продукції.

Методи дослідження. Зазначені мета і завдання дослідження досягаються використанням системи загальнонаукових та спеціальних методів і прийомів: діалектичного методу - для визначення еволюції систем управління якістю в часі; структурно-логічного аналізу - для побудови логіки та структури дослідження; статистичного аналізу - для визначення тенденцій розвитку агропромислового комплексу України і конкурентоспроможності продукції на макро-, мезо- та мікрорівнях; графічного - для наочного подання статистичних даних і схематичної побудови зв'язків положень дисертації; багатовимірного факторного аналізу - для виявлення груп показників, які формують сукупну величину якості продукції і ключових факторів, що вирішальним чином обумовлюють її рівень, таксономії - при розрахунку інтегрального коефіцієнту якості продукції і коефіцієнту конкурентоспроможності продукції підприємств; системного підходу - для формування системи управління якістю продукції; процесного підходу - для методичного забезпечення впровадження системи управління якістю продукції на підприємстві.

Інформаційними джерелами дослідження стали чинні законодавчі та нормативні акти, офіційні матеріали Державного комітету статистики України та органів статистики Луганської області, інформаційно-аналітичні матеріали статистичної звітності підприємств, результати власних досліджень.

Наукова новизна дослідження. Наукові результати, які отримані автором і виносяться на захист, полягають у розробці теоретико-методичних засад управління якістю продукції та науково-методичного забезпечення умов конкурентоспроможності підприємств аграрного сектору України. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що в дисертації вперше:

- обґрунтовано теоретико-методичний підхід до управління якістю продукції та розроблена схема, яка, на відміну від існуючих, має ієрархічну побудову і містить закони та закономірності управління якістю, цілі, варіанти політики, повноваження та відповідальність, а також принципи побудови процесів, спеціальні функції та етапи;

- розроблено модель системи управління якістю, яка, на відміну від існуючих, базується на концепції управління якістю, детермінантом якої є структурно-функціональна характеристика упорядкованої сукупності процесів в рамках життєвого циклу продукції на основі організаційної структури системи управління якістю та функціонального аналізу елементів, діє на основі механізму функціонування, який побудовано у вигляді алгоритму, що інтегрує процедури виділення ключових точок в окремі «вузли» механізму, визначення рівня конкурентоспроможності продукції на основі закладених в механізм «вузлів» та вбудовування процедур калькулювання витрат на управління якістю;

удосконалено:

- методичне забезпечення управління якістю і конкурентоспроможністю продукції, яке, на відміну від існуючих, базується на послідовному оцінюванні рівня якості та конкурентоспроможності продукції підприємств з використанням сучасних засобів багатовимірного статистичного аналізу й на обґрунтуванні методів управління якості шляхом забезпечення зниження витрат на якість;

- методичний підхід до оцінки впливу факторів зовнішнього середовища (у складі державного регулювання, демографічних, екологічних та законодавчо-правових) та факторів внутрішнього середовища, а саме - впливу техніко-технологічних, економічних, соціальних та організаційних факторів на рівень якості продукції на основі визначення системи кількісних показників, що значно відрізняється від загальноприйнятих оцінок факторів та зумовлюють розгляд якості продукції через вплив факторів, специфічних для аграрних підприємств, отриманих в результаті багатовимірного статистичного аналізу;

- програму розвитку персоналу аграрних підприємств, властивості якого є передумовою високої якості продукції, внаслідок керування в управлінні розвитком персоналу програмно-цільовим підходом, метою якого, на відміну від існуючих, є підвищення професійно-кваліфікаційного, інтелектуального та компетентнісного рівня працівників з метою випуску високоякісної продукції;

дістало подальшого розвитку:

- теоретичне трактування змісту категорії «якість» з урахуванням особливостей агропромислового комплексу в умовах інтеграції та глобалізації, що, на відміну від поширених трактувань, розглядається з позиції комплексного підходу як така, що визначається сукупністю взаємопов'язаних характеристик властивостей продукції, обумовлених об'єктивними вимогами споживачів на основі їх потреб та необхідністю забезпечення продовольчої безпеки країни, яка створюється в системі підприємства в процесі його сталого функціонування при забезпеченні еколого-економічної ефективності діяльності та відповідає сучасним міжнародним стандартам з якості агропромислової продукції в умовах глобалізаційно-інтеграційних процесів розвитку суспільства;

- теоретичне обґрунтування необхідності поширення процесів інтеграції та кластеризації як заходу підвищення якості і конкурентоспроможності продукції у формі великотоварних підприємств, що поєднують промислове виробництво, сільське господарство, фінансові установи, науково-дослідні та дослідно-конструкторські організації у складі фінансової, виробничої та соціальної інфраструктури на основі відповідних зв'язків, з орієнтацією на виробництво кінцевої продукції високої якості з метою підвищення соціально-економічної ефективності агропромислового виробництва та конкурентоспроможності вітчизняної продукції на світовому ринку;

- стратегічне забезпечення підвищення якості сільськогосподарської продукції на внутрішньому і зовнішньому ринках як реалізація комплексної системи управління якістю на великомасштабних виробництвах, які повинні базуватися на використанні значних земельних ресурсів, на основі горизонтальної та вертикальної інтеграції, в рамках якої можливе впровадження інноваційних технологій за рахунок залучення інвестицій та об'єктів інтелектуальної власності.

Практична значимість результатів полягає в тому, що теоретичні та методичні положення дисертаційної роботи доведено до рівня конкретних методичних рекомендацій щодо управління якістю і конкурентоспроможністю продукції аграрних підприємств. Розробки автора призначені для використання при формуванні напрямків удосконалення управління якістю продукції на сільськогосподарських підприємствах Луганського регіону: довідка від Луганської обласної державної адміністрації №14/34 від 7.09.2010 р.; довідка обласної громадської організації «Аграрна дорадча служба» №18/38 від 10.08.2010 р.

Науково-практичні положення дисертаційної роботи були використані при розробці заходів з удосконалення системи управління якістю продукції на сільськогосподарських підприємствах - ППАФ «Лан» Сватівського району Луганської області (довідка №85 від 6.09.2010 р.), ФГ «Дон» Старобільського району Луганської області (акт впровадження від 3.09.2010 р.).

У навчальному процесі Луганського національного аграрного університету застосовуються результати дослідження, зокрема, при викладанні навчальної дисципліни «Менеджмент» і «Менеджмент організацій» (довідка №01/1247 від 30.06.2010 р.).

Особистий внесок автора. Дисертаційна робота є самостійною науковою працею та містить отримані автором нові результати в економічній науці, які вирішують наукову проблему управління якістю і конкурентоспроможністю продукції на аграрних підприємствах і знайшли відображення в наукових публікаціях.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі розглянуто загальну характеристику дисертаційної роботи, обґрунтовано вибір теми та її актуальність, визначено мету, завдання, об'єкт, предмет дослідження, наведено положення наукової новизни, дані щодо апробації одержаних результатів та їх опублікування.

У першому розділі - «Обґрунтування науково-теоретичних засад управління якістю і конкурентоспроможністю продукції» - визначено сутність і місце якості і конкурентоспроможності продукції в системі економічних категорій; розглянуто особливості управління якістю продукції, запропоновано теоретико-методичний базис і функціонально-структурну характеристику системи управління якістю продукції та розроблено механізм функціонування системи управління якістю продукції; на основі ретроспективного аналізу розкрито еволюцію концепцій управління якістю продукції; досліджено фактори впливу на конкурентоспроможність продукції аграрних підприємств.

У дослідженні проаналізовано такі поняття, як «якість» і «управління якістю» з метою визначення характерних особливостей управління якістю в рамках системи менеджменту підприємства. Проведено структурно-морфологічний аналіз категорії «якість продукції в умовах інтеграції та глобалізації» на основі аналізу категорій: «властивість», «характеристика», «об'єкт», «продукція», «процес», «вимога», «потреба», «міжнародний стандарт», «інтеграція», «глобалізація», що дозволило визначити її як комплексну категорію, яка формується сукупністю взаємопов'язаних характеристик властивостей продукції, обумовлених об'єктивними вимогами споживачів на основі їх потреб, що створюється в системі підприємства в процесі його сталого функціонування та відповідає сучасним міжнародним стандартам з якості в умовах глобалізаційно-інтеграційних процесів розвитку суспільства.

Узагальнення науково-теоретичних і практичних результатів досліджень відомих науковців у сфері управління якістю дозволило сформулювати теоретико-методичний базис системи управління якістю продукції, основу якого складають закони і закономірності управління якістю. Вони обумовлюють цілі, політику, повноваження та відповідальність в межах даної системи, елементи системи управління якістю (СУЯ), положення (принципи) і процеси СУЯ. Реалізацією даного базису на практиці виступають спеціальні функції системи управління якістю і її етапи. Використання запропонованого теоретико-методичного базису СУЯ продукції дало можливість дослідити існуючу організаційну структуру. Дослідження горизонтальних зв'язків між підрозділами підприємства дозволяє змоделювати структурно-функціональну характеристику СУЯ, яка складається з трьох фаз: формування, контролю і забезпечення якості продукції, кожна з яких ділиться на послідовні етапи управління якістю продукції, які в свою чергу декомпозуються на конкретні процеси, поєднані між собою міжфункціональними зв'язками.

На заключному етапі розробки СУЯ було запропоновано механізм функціонування системи управління якістю продукції, представлений на рис. 1, який розглядається як сукупність процесів та кінцевих результатів, пов'язаних один з одним логікою «вхід-вихід». Особливістю механізму є виділення в окремі «вузли» функціонування механізму ключових точок управління якістю: характеристики продукції, вимоги до процесів та вхідних об'єктів, параметри приймального контролю продукції, виявлення причин втрат, а його функціонування передбачає визначення рівня конкурентоспроможності продукції на основі закладених в механізм «вузлів», що забезпечують якість продукції.

Принциповістю запропонованої моделі механізму є вбудовування процедур калькулювання витрат на менеджмент якості для управління собівартістю і ціною продукції.

Внаслідок того, що в роботі вирішується важлива проблема управління якістю продукції вітчизняних аграрних підприємств як основи її конкурентоспроможності, було досліджено специфіку факторів (причин), що обумовлюють якість, які, в свою чергу, залежать від ряду інших причин, що представлено на рис. 2.

Рис. 1. Фактори впливу на якість і конкурентоспроможність продукції

Дана структура дозволяє визначитися з головною гіпотезою дослідження, яка полягає в тому, що якість є найголовнішою передумовою конкурентоспроможності продукції, її основою.

У другому розділі - «Аналіз управління якістю і конкурентоспроможністю продукції на підприємствах АПК» - розглянуті макроекономічні умови управління якістю і конкурентоспроможністю продукції аграрних підприємств України в умовах інтеграції та глобалізації; визначено основні напрямки забезпечення якості і конкурентоспроможності сільгосппродукції на базі SWOT-аналізу; здійснено діагностику стану управління якістю продукції на аграрних підприємствах Луганського регіону; визначено рівень конкурентоспроможності продукції підприємств аграрного сектору України в умовах інтеграції та глобалізації.

Рівень якості і конкурентоспроможності продукції вітчизняних аграрних підприємств залежить від характеру впливу зовнішнього соціально-економічного середовища, серед найголовніших чинників якого слід виокремити такі: існуюча неефективна структура власності на землю і організаційно-правові форми аграрного землекористування не дозволяють ефективно запроваджувати інновації; низький рівень вертикальної і горизонтальної інтегрованості вітчизняних аграрних підприємств до агропромислового комплексу України не дає можливості побудувати діючу наскрізну систему управління якістю продукції - від виробництва сировини до готової продукції, забезпечити залучення інвестицій і інновацій шляхом включення фінансових установ до інтеграційних об'єднань; незадовільне матеріально-технічне забезпечення, відстала механізація та автоматизація, які відображають відсталість вітчизняного сільськогосподарського машинобудування, суттєво знижує можливості інтенсифікації аграрного виробництва і якість продукції; деградація демографічно-відтворювального потенціалу села поряд з негативними міграційними процесами, які ведуть до скорочення чисельності сільського населення, подрібнення і згортання поселенської мережі обумовлюють кадровий голод. Узагальнюючи проведений аналіз зовнішніх чинників якості продукції аграрних підприємств, було запропоновано як головний напрямок підвищення якості їх продукції впровадження в агросекторі науково-практичної діяльності з метою покращення властивостей існуючих продуктів для поліпшення їх якісних характеристик. Це повинно стати науково-технічною базою власних агроінновацій, на основі сприятливих природно-економічних умов та при використанні інтелектуального капіталу кадрів агросфери.

Діагностика стану управління якістю продукції на аграрних підприємствах здійснювалася на прикладі підприємств Луганської області шляхом дослідження впливу факторів внутрішнього середовища підприємства на рівень якості продукції, до яких віднесено: техніко-технологічні, економічні, соціальні й організаційні чинники. Використовуючи інструментарій багатовимірного статистичного аналізу (факторний аналіз) було визначено внутрішню структуру обраних показників, які відображають характер зазначених факторів впливу на якість продукції. Отримані результати дозволяють стверджувати про те, що рівень якості продукції аграрних підприємств перш за все залежить від використання основних фондів і оплати праці, друге місце посідає економічний чинник, на третьому - інвестування в основні фонди. Соціальний аспект якості продукції, який реалізується в останніх факторах, свідчить про недостатність уваги до людського чинника на підприємствах аграрного сектору. Дані висновки підтверджуються проведеними групуваннями аграрних формувань Луганської області (табл. 1-2).

Таблиця 1. Групування аграрних господарств Луганської області за рівнем цінової конкурентоспроможності за 2008 р. (натуральні показники)

Таблиця 2. Групування аграрних господарств Луганської області за рівнем цінової конкурентоспроможності за 2008 р. (вартісні та відносні показники)

Більш глибокий аналіз за матеріалами господарств, представлених у групуванні, свідчить, що на рівень цінової конкурентоспроможності найбільшим чином вплинули - загальні витрати у сільському господарстві на 100 га сільськогосподарських угідь, коефіцієнт спеціалізації, загальна виручка від реалізації продукції сільського господарства та оплата праці 1 працівника на рік.

Дослідження рівня конкурентоспроможності продукції аграрних підприємств України поряд з країнами Європи дає можливість стверджувати про неефективне використання природних, людських ресурсів та нерозвинутий менеджмент, однією з головних складових якого у вітчизняному аграрному секторі є управління якістю продукції.

У третьому розділі - «Удосконалення управління якістю і конкурентоспроможністю продукції аграрних підприємств в умовах інтеграції та глобалізації економіки» - запропоновано впроваджувати аналіз ризиків контрольних точок виробництва (НАССР) в поєднанні з ДСТУ ISO 9001; розроблено програмно-цільовий підхід розвитку персоналу для підвищення кваліфікації співробітників з метою підвищення якості і, як наслідок, конкурентоспроможності продукції; визначено основні напрямки підвищення якості і конкурентоспроможності досліджуваних підприємств на базі розробленої стратегічної карти; розроблено схему реалізації методичного забезпечення управління якістю і конкурентоспроможністю продукції аграрних підприємств в умовах інтеграції та глобалізації економіки.

Досліджуючи специфіку аналізу ризиків контрольних точок виробництва (НАССР) як найсучаснішого інструментарію управління якістю продуктів харчування, до яких відносяться результати діяльності аграрних підприємств, було розроблено систему зв'язків між НАССР і ДСТУ ISO 9001. Вона базується на послідовності етапів НАССР: аналіз факторів небезпеки, визначення критичних контрольних точок (ССР), встановлення межі коливання критичних контрольних точок, впровадження документації і обліку, визначення відповідальних за критичні контрольні точки, впровадження системи для здійснення контролю за ССР, визначення коригувальних дій, встановлення процедури для перевірки ефективності функціонування системи НАССР у поєднанні зі стандартними складовими системи ДСТУ ISO 9001.

З метою підвищення кваліфікації працівників досліджуваних аграрних підприємств було запропоновано запровадити програмно-цільовий підхід, який базується на синтезі ряду підходів, оскільки пов'язаний з розробкою комплексних цільових програм (цільовий і програмний підходи) діяльності (системний підхід) у єдності її елементів (структурний підхід) і функцій (функціональний підхід) в усіх напрямках (комплексний підхід). Тому у програмно-цільовому підході здійснюється інтеграція і синтез основних принципів менеджменту персоналу і управління якістю продукції: цільового - спрямованості на кінцевий результат, комплексності зв'язку цілей і ресурсів, конкретності, єдності галузевого і територіального планування. Даний підхід забезпечує максимальне підвищення кваліфікації працівників при мінімумі матеріальних, людських, фінансових витрат.

Аналіз даних 17 аграрних господарств Луганської області, потенціал яких найбільшим чином відповідає можливостям впровадження системи управління якістю, дозволив прослідити динаміку цих показників і розташувати їх на стратегічній карті (рис. 2). Враховуючи розташування підприємств і характер зміни інтегральних коефіцієнтів якості і конкурентоспроможності продукції, запропоновано окремим групам підприємств - кластерам конкретні напрямки поліпшення управління якістю і конкурентоспроможністю продукції.

Рис. 2. Напрямки змін розміщення підприємств за середніми значеннями досліджуваних показників на стратегічній карті

Так, абсолютному лідеру ТОВ «Промінь» для посилення своїх лідерських позицій рекомендується запроваджувати самооцінку, яка полягає у всебічному, систематичному і регулярному аналізі діяльності підприємства і досягнутих результатів у сфері управління якістю продукції та їх відповідності визначеним критеріям, що проводиться за ініціативою самої організації. ПСП «Агрофірма Привілля» і СТОВ «Роздольне» рекомендовано використовувати як основу СУЯ моделі ділової досконалості, слідкування яким має допомагати підприємствам досягати високої конкурентоспроможності. Такі моделі використовуються регіональними організаціями як основа для визначення найкращих підприємств і присудження національної винагороди з якості. Підприємствам третього кластеру запропоновано різноманітні шляхи вдосконалення в залежності від характеру динаміки інтегральних коефіцієнтів якості і конкурентоспроможності. ПП «Провалля» необхідно використовувати бенчмаркінг як впровадження у власну практику господарювання методів системи управління якістю успішно працюючих підприємств шляхом порівняння з ними та виділення власних слабких сторін в конкурентній боротьбі. ТОВ «Айдар», КСП «Кірова» і ПП «Агрофірма Довжанська» доцільно орієнтуватися на систему «шість сигм», що дозволяє знижувати варіабельність процесів і стабілізувати характеристики продукції шляхом вдосконалення процесу виробництва, метою якого є знаходження та усунення причин помилок і дефектів у бізнес-процесах шляхом зосередження на тих вихідних параметрах, які є критично важливими для споживача. Агропідприємствам ППАФ «Лан» і СТОВ ім. Енгельса необхідно реалізовувати стратегію помірного реінжинірингу, як поступового поліпшення в рамках існуючих процесів з орієнтацією на ключові процеси, від яких залежить якість і конкурентоспроможність продукції, як і підприємствам другого кластеру, доцільно запроваджувати моделі ділової досконалості. Представникам четверного кластеру: ФГ «Дон», ФГ «Мрія», ТОВ «Зоря», СВК «Батьківщина» і СВОК «Слобожанський» на основі позитивної динаміки досліджуваних показників необхідно реалізовувати синтез помірного і радикального реінжинірингу. Під радикальним реінжинірингом розуміють реалізацію проектів прориву, де окрім вдосконалення існуючих процесів, домінує впровадження принципово нових процесів, що складають основу СУЯ. А господарству ФГ «Ріск» доцільніше запровадити радикальний реінжиніринг. Аутсайдерам ПСП «Агропродукт» і АПФ «Донбасагрогаз» необхідно також дотримуватися радикального реінжинірингу.

Висока ефективність запровадження системи управління якістю на основі синтезу НАССР і ДСТУ ISO 9001 підтвердилася в результаті проведених розрахунків, наданих в табл. 3.

Таблиця 3. Ефективність впровадження системи управління якістю

Отриманий ефект оцінювався експертним шляхом за рахунок економії на витратах на якість, використовуючи управлінську інформацію підприємств та прогнози фахівців. Отже система управління якістю, в основі якої знаходиться синтез ISO 9001:2000 і НАССР, дозволяє успішним підприємствам і аутсайдерам покращувати якість продукції, підвищувати ефективність діяльності, що втілюється у забезпечення конкурентоспроможності вітчизняних аграрних підприємств.

ВИСНОВКИ

У дисертації подано нове вирішення важливої наукової проблеми підвищення якості і конкурентоспроможності продукції вітчизняних аграрних підприємств, що дозволило сформулювати такі науково-теоретичні і практичні висновки, які характеризують сутність вирішених завдань відповідно до мети дослідження.

1. У дослідженні на основі структурно-морфологічного аналізу було запропоноване визначення якості продукції як багатоаспектного поняття, яке визначається сукупністю взаємопов'язаних характеристик властивостей продукції, обумовлених об'єктивними вимогами споживачів на основі їх потреб та необхідністю забезпечення продовольчої безпеки країни, яка створюється в системі підприємства в процесі його сталого функціонування при забезпеченні еколого-економічної ефективності діяльності підприємства та відповідає сучасним міжнародним стандартам з якості продукції аграрних підприємств в умовах глобалізаційно-інтеграційних процесів розвитку суспільства.

2. При формуванні методологічної основи системи управління якістю окрім теоретико-методичного базису була змодельована її структурно-функціональна характеристика як розгорнута схема процесів в рамках життєвого циклу продукції з уточненням функцій та взаємозв'язків між ними на основі розгляду організаційної структури системи управління якістю та функціонального аналізу роботи елементів зазначеної структури. Дієвим елементом системи управління якістю є механізм її функціонування, який було побудовано у вигляді алгоритму, що інтегрує такі процедури: виділення в окремі «вузли» функціонування механізму ключових точок, визначення рівня конкурентоспроможності продукції на основі закладених в механізм «вузлів» та вбудовування процедур калькулювання витрат на управління якістю.

3. Визначення економічної сутності якості продукції як абсолютної категорії дозволило розглянути конкурентоспроможність продукції як відносну категорію, похідну від якості, що обумовлено існуванням конкуренції в межах ринкової економіки та конкурентними перевагами - цінністю у вигляді наявного або потенційного ресурсу, використання якого має забезпечити відмінність продукції від аналогів конкурентів та забезпечити їй успіх у боротьбі на ринку. Аналіз існуючих підходів до розуміння конкурентоспроможності продукції дозволив узагальнити існуючий досвід та запропонувати таке визначення: здатність продукції задовольняти суспільні вимоги у порівнянні з іншими аналогічними товарами в певній стратегічній групі конкурентів на визначеному сегменті ринку з урахуванням потенціалу підприємства для забезпечення своєї конкурентоспроможності в майбутньому. Причинно-наслідковий зв'язок якості і конкурентоспроможності продукції в дослідженні відображений у вигляді діаграми Ісікави з виділенням головних чинників: система управління якістю, матеріально-технічне забезпечення, менеджмент персоналу і стандартизація та сертифікація та другорядних, які, в свою чергу, впливають на головний чинник. Основою діаграми є якість продукції, а результативною ознакою - конкурентоспроможність продукції.

4. Дослідженням передумов управління якістю та конкурентоспроможністю продукції аграрних підприємств в умовах інтеграції та глобалізації в Україні на макрорівні встановлено, що сучасна експортно-імпортна схема «експорт сировини - імпорт продовольчих товарів» є неефективною і призводить до постійного відставання в рівні економічного розвитку. Головними проблемами визнані питання власності на землю та організаційно-правові форми сільськогосподарського землекористування. Саме тому для забезпечення високої якості продукції необхідно розвивати процеси агропромислової інтеграції та кластеризації як формування великотоварних підприємств, що поєднують промислове виробництво, сільське господарство, фінансові установи, науково-дослідні та дослідно-конструкторські організації у складі фінансової, виробничої та соціальної інфраструктури на основі відповідних зв'язків, з орієнтацією на виробництво кінцевої продукції високої якості з метою підвищення соціально-економічної ефективності аграрного виробництва та конкурентоспроможності вітчизняної продукції на світовому ринку.

5. Висунуту гіпотезу про вплив факторів на рівень якості продукції верифіковано та доведено шляхом факторного аналізу. З аналізу джерел виокремлено чотири фактори зовнішнього середовища: державного регулювання, демографічні, екологічні та законодавчо-правові, а також чотири фактори внутрішнього середовища: техніко-технологічні, економічні, соціальні та організаційні. Виходячи з виокремлених факторів було розраховано значення первинних локальних показників по 17-ти сільськогосподарським підприємствам Луганської області за 2007-2009 роки. Проведений факторний аналіз дозволив виділити такі шість чинників: управління використанням основних фондів з урахуванням розміру заробітної плати, організаційно-економічний, економічний, управління інвестиціями в основний капітал, соціально-економічний і організаційно-соціальний. Отримані результати дозволяють стверджувати, що рівень якості продукції сільськогосподарських підприємств перш за все залежить від використання основних фондів та економічних чинників, таких як ціна, собівартість продукції та заробітна плата.

6. Фактичний рівень конкурентоспроможності продукції досліджуваних підприємств розраховано таксономічним методом на основі таких показників як: інтегральний коефіцієнт якості продукції, ціна 1 ц продукції, частка ринку, інтегральний коефіцієнт ефективності господарської діяльності. Отримані значення в цілому характеризують конкурентоспроможність продукції як таку, що дуже відстає від необхідного рівня. Розбиття підприємств на групи на основі їх рейтингу дозволило визначити три кластери суб'єктів господарювання зі схожим рівнем конкурентоспроможності продукції.

Встановлено, що система управління якістю продукції має бути трирівневою: на макрорівні повинні вирішуватися питання державної стратегії забезпечення якості і конкурентоспроможності продукції аграрних підприємств, формування правового середовища, розробка стандартів. Центральні органи виконавчої влади мають здійснювати ліцензування та сертифікацію систем управління якістю продукції. На регіональному рівні повинні вирішуватись питання сприяння розвитку окремих галузей і здійснення регіональної конкурентної політики. На рівні підприємств аграрного сектору управління якістю забезпечується формуванням системи стандартів підприємства.

7. З урахуванням передового досвіду відокремлені елементи розвитку персоналу аграрних підприємств на основі реалізації елементів, до яких включено наймання, адаптацію й соціалізацію персоналу, оцінку потенціалу, навчання на основі програмно-цільового підходу, оцінку результатів навчання, мотивацію персоналу, досягнення результатів у вигляді підвищення якості і конкурентоспроможності продукції. Визначені елементи програмно-цільового підходу до професійного навчання як складової розвитку персоналу підприємств аграрного сектору, які включають планування й аналіз потреби в навчанні, організацію навчання із зазначенням методів, бюджету, матеріальних засобів навчання й індивідуального плану розвитку кожного слухача, проведення навчання й визначення ефективності його проведення.

8. В дослідженні на основі отриманих результатів значень факторних навантажень на показники, які ввійшли до них, було розраховано інтегральний коефіцієнт якості продукції та шляхом таксономічного аналізу було визначено коефіцієнт конкурентоспроможності продукції на досліджуваних сільськогосподарських підприємствах за 2007-2009 рр. На основі розрахованого середнього значення даних показників було побудовано стратегічну карту та розміщено на ній всі підприємства в залежності від значень показників. Для отримання оцінки динаміки показників було побудовано діаграми, які відображали зміну інтегрального коефіцієнту якості продукції і коефіцієнту конкурентоспроможності продукції. Узагальнюючи отримані результати позиціювання підприємств, їх було згруповано за секторами стратегічної карти та визначено головні характеристики, що відображають рівень якості і конкурентоспроможності продукції на кожному підприємстві. Узагальнюючи існуючий інструментарій управління якістю, було запропоновано використовувати відповідні сегментам стратегічної карти напрямки поліпшення якості продукції, такі як: бенчмаркінг, моделі ділової досконалості, реінжиніринг, система «шість сигм», система загального технічного устаткування та самооцінка. Для поліпшення конкурентоспроможності продукції було запропоновано систему управління витратами на якість та використання функції втрат Тягуті. Вищезазначені підходи формують основу методичного забезпечення управління якістю і конкурентоспроможністю продукції на аграрних підприємствах.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Соколова Н.С. Проблеми управління якістю та конкурентоспроможністю продукції на підприємствах України / Н.С. Соколова // Збірник наукових праць Луганського національного аграрного університету. Серія «Економічні науки» / За ред. В.Г. Ткаченко. - Луганськ: Вид-во ЛНАУ, 2006. - №60(83). - С. 353-357. (0,208 ум.-друк. арк.).

2. Соколова Н.С. Конкурентоспособность продукции АПК на мировом рынке / Н.С. Соколова, О.А. Пантелеева // Збірник наукових праць Луганського національного аграрного університету. Серія «Економічні науки» / За ред. В.Г. Ткаченко. - Луганськ: Вид-во ЛНАУ, 2006. - №61(84). - С. 173-177. (0,208/0,146 ум.-друк. арк., особистий внесок: визначені основні конкурентні переваги країни на основі аналізу динаміки експортно-імпортної діяльності країни).

3. Соколова Н.С. Питання якості як основного критерію конкурентоспроможної продукції при вступі України до СОТ. / Н.С. Соколова, О.О. Пантелеєва // Вісник СНУ імені Володимира Даля. Частина 2. Науковий журнал. - 2007. - №9(115). - С. 149-152. (0,042/0,029 ум.-друк. арк., особистий внесок: запропоновано алгоритм підвищення конкурентоспроможності продукції шляхом запровадження державної програми підтримки за вимогами СОТ).

4. Соколова Н.С. Рыночная экономика как эффективный механизм решения проблемы «качество - конкурентоспособность» / Н.С. Соколова // Збірник наукових праць Луганського національного аграрного університету. Серія «Економічні науки» / За ред. В.Г. Ткаченко. - Луганськ: Вид-во ТОВ ТРК «РКТ», 2007. - №73(96). - С. 142-148. (0,292 ум.-друк. арк.).

5. Соколова Н.С. Конкурентоспроможність підприємства та чинники які її визначають / Н.С. Соколова // Збірник наукових праць Луганського національного аграрного університету. Серія «Економічні науки» / За ред. В.Г. Ткаченко. - Луганськ: «Елтон-2», 2008. - №85. - С. 124-134. (0,417 ум.-друк. арк.).

6. Соколова Н.С. Особливості розвитку АПК в умовах інтеграції та глобалізації / Н.С. Соколова // Економіка: проблеми теорії та практики: Збірник наукових праць. Випуск 256: В 10 т. Т.Х. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2009. - С. 2510-2515. (0,25 ум.-друк. арк.).

7. Соколова Н.С. Повышение конкурентоспособности предприятия посредством реализации перспективных организационно-управленческих мероприятий / Н.С. Соколова, В.Н. Гончаров, Н.В. Зось-Киор, Н.Н. Кальченко // Вісник Хмельницького національного аграрного університету. Серія «Економічні науки», 2009. - №6. Том 2. - С. 19-26. (0,36 ум.-друк. арк., особистий внесок: розроблено методичний підхід до покращення конкурентоспроможності підприємства за рахунок підвищення оперативності процесів управління).

8. Соколова Н.С. Впровадження системи управління якістю продукції на підприємствах АПК / Н.С. Соколова // Науковий вісник Луганського національного аграрного університету. Серія «Економічні науки» / За ред. В.Г. Ткаченко. - Луганськ: Вид-во ЛНАУ, 2010. - №15. - С. 387-391. (0,167 ум.-друк. арк.).

9. Соколова Н.С. Применение современных подходов к делегированию полномочий, как фактор повышения конкурентоспособности предприятия / Н.С. Соколова, Н.В. Зось-Киор, Н.Н. Кальченко, И.Д. Заруцкий // Науковий вісник Луганського національного аграрного університету. Серія «Економічні науки» / За ред. В.Г. Ткаченко. - Луганськ: Вид-во ЛНАУ, 2010. - №10. - С. 122-134. (0,5/0,125 ум.-друк. арк., особистий внесок: запропоновано кількісний підхід до делегування повноважень на підприємстві).

10. Соколова Н.С. Особливості управління якістю продукції на підприємствах / Н.С. Соколова // Вісник Хмельницького національного університету. Науковий журнал. Економічні науки. Том 2. (149) - Хмельницький: Хмельницький національний університет, 2010. - №2. - С. 28-31. (0,167 ум.-друк. арк.).

11. Соколова Н.С. Діагностика стану управління якістю продукції на підприємствах агропромислового комплексу / Н.С. Соколова // Наукове видання. Комунальне господарство міст. Науково-технічний збірник. Випуск 92. Серія: Економічні науки. - Київ: Видавництво «Техніка», 2010. - С. 358-364. (0,292 ум.-друк. арк.).

12. Соколова Н.С. Организация системы контроля качества и сертификации производимой на предприятиях продукции / Н.С. Соколова, В.Н. Гончаров, Н.В. Зось-Киор, Н.Н. Кальченко // Теоретический и научно-практический журнал «Организатор производства». - Москва: Изд-во «Экономика и финансы», 2009. - №3(42). - С. 31-35. (0,208/0,052 ум.-друк. арк., особистий внесок: запропоновано удосконалення системи управління якістю продукції шляхом підвищення кваліфікації працівників).

13. Соколова Н.С. Питання якості як основного критерію конкурентоспроможної продукції при вступі України до СОТ / Н.С. Соколова, О.О. Пантелеєва // Збірник матеріалів МНПК «Управлінський потенціал у системі економічного розвитку» (м. Луганськ, 22-23 жовтня 2007 р.). - Луганськ: Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2007. - С. 112. (0,042/0,029 ум.-друк. арк., особистий внесок: розроблено національний ромб конкурентних переваг країни на основі державної політики).

14. Соколова Н.С. Шляхи підвищення конкурентоспроможності підприємств АПК / Н.С. Соколова // «Проблемы и пути повышения конкурентоспособности предприятий»: материалы ІІ Всеукр. НПК студентов, аспирантов и молодых ученых (г. Севастополь, 9-11 октября 2008 г.). - Севастополь: Изд-во СевНТУ, 2008. - С. 192-194. (0,125 ум.-друк. арк.).

15. Соколова Н.С. Якість продукції як складова сталого розвитку економіки / Н.С. Соколова // Економічні, екологічні та соціальні проблеми сталого розвитку аграрного сектору економіки: Матеріали МНПК студентів, аспірантів і молодих учених (м. Харків, 1-3 жовтня 2008 р.). - Харків: Харківській національний аграрний університет імені В.В. Докучаєва, 2008. - С. 81. (0,042 ум.-друк. арк.).

16. Соколова Н.С. Якість продукції як засада її конкурентоспроможності / Н.С. Соколова // Матеріали першої МНПК молодих учених «Теоретична і прикладна економіка: задачі та перспективи» (м. Тернопіль, 16-17 жовтня 2008 р.). - Тернопіль: Тернопільський державний технічний університет ім. Івана Пулюя, 2008. - С. 184-185. (0,083 ум.-друк. арк.).

17. Соколова Н.С. Управління якістю продукції на макроекономічному рівні / Н.С. Соколова // Наука і вища освіта: тези доповідей учасників 17 МНПК студентів і молодих учених (м. Запоріжжя, 9-10 квітня 2009 р.). В 4-х т. Т.1. - Запоріжжя: Класичний приватний університет, 2009. - С. 367-368. (0,083 ум.-друк. арк.).

18. Соколова Н.С. Вплив організаційно-правових форм землекористування на управління якістю та конкурентоспроможністю продукції АПК / Н.С. Соколова // Научный информационный журнал «Бизнес информ»: - матеріали Всеукраїнської НПК «Стратегія розвитку національної економіки в умовах зміни ролі та місця людини в системі суспільного виробництва» (м. Харків, 24 листопада 2009 р.). Харків: ИД «ИНЖЕК», 2009. - №11(2). - С. 93-95. (0,125 ум.-друк. арк.).

Размещено на Allbest.ru