Соціально-економічна ефективність систем менеджменту машинобудівних підприємств

U = 1,323 + 1,273z1 - 1,46z2 - 1,034z3 + 0,766z4 + 1,399z5 + 1,241z6 +1,861z7 + 2,881z8 + 3,95z9 + 3,812z10, R = 0,893709, R2 = 0,798716, (9)

де U - індекс мотивованості працівників; z1, z2 - високий та середній рівні ризику у роботі керівника, відповідно; z3 - рівень самовираження керівника; z4, z5 - повага з боку керівництва та підлеглих, відповідно; z6 - активний вплив керівника на прийняття управлінських рішень; z7, z8 - фізична та психологічна безпека керівника, відповідно; z9, z10 - заробітна плата керівника відповідно понад 3000 грн. та 2000 грн.

Запропонована R-теорія мотивації дасть змогу: сформувати індекс мотивованості керівника як важливого індикатора оцінювання рівня СЕЕСММП; регулювати соціально-економічну ефективність діяльності керівників із виокремленням груп працівників за критерієм схильності до ризику; сформувати кожному із керівників сукупність завдань відповідно до його соціально-психологічних здібностей; змусити значну частину менеджерів наблизитись до менталітету підприємця та реалізувати інноваційні програми підприємства; чітко контролювати та здійснювати моніторинг діяльності підприємства; максимально використати управлінський потенціал усіх працівників; підвищити рівень СЕЕСММП та ефективність діяльності підприємства шляхом удосконалення системи регулювання соціально-економічної ефективності діяльності керівників. Використовувати R-теорію мотивації можна для регулювання ефективності діяльності керівників усіх без винятку рівнів управління, однак найвищі результати можна отримати при застосуванні розробленої R-теорії мотивації до діяльності топ-менеджерів підприємства, оскільки їхні соціально-психологічні особливості найбільше впливають на забезпечення СЕЕСММП.

Висновки

категоріальний економічний машинобудівний мотивованість

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової проблеми - розроблення теоретичних положень та прикладних рекомендацій щодо оцінювання та регулювання СЕЕСММП на засадах забезпечення збалансованості при встановлені та досягненні різноспрямованих цілей зацікавлених груп у багатоаспектній діяльності машинобудівних підприємств. Наведені у дисертаційній роботі наукові теоретичні та практичні результати сприятимуть виокремленню стратегічних напрямів концентрації зусиль систем менеджменту, ідентифікуванню проблемних місць розвитку управлінських підрозділів, виконанню завдань удосконалення процесів прийняття управлінських рішень, своєчасному внесенню коректив у діяльність систем менеджменту, зміцненню довіри акціонерів та інших зацікавлених груп до керівництва підприємства, визначенню адекватної інвестиційної вартості підприємства, підвищенню інвестиційної привабливості підприємства, встановленню необхідного та достатнього рівня винагороди менеджерів, оцінюванню потенціалу, компетентності керівників, а отже комплексному та системному удосконаленню управлінських систем підприємства. Виконані дослідження дали змогу зробити такі узагальнення та висновки:

1. Розвиток економічних відносин в Україні на ринкових засадах супроводжується структурними змінами у галузі машинобудування, поступовим упровадженням у всіх підприємствах галузі та рівнях управління організацій принципів ефективності, які ґрунтуються на системності, комплексності та збалансованості діяльності підприємства і потребують прикладних підходів до оцінювання та регулювання СЕЕСММП. Теоретичні дослідження та конструктивне опрацювання наукової літератури дали змогу удосконалити понятійно-категоріальний апарат теорії оцінювання та регулювання ефективності систем менеджменту підприємства. Зокрема, СЕЕСММП характеризує стан керуючої системи, яка своїми досягненнями та результатами впливу на керовану систему (виражаються у цілях, управлінських рішеннях, методах менеджменту, тобто діях та бездіяльності) забезпечує баланс інтересів зацікавлених груп у встановленні та досягненні цілей підприємства із урахуванням інституційних обмежень та фактора часу. Використання такого трактування СЕЕСММП у практиці діяльності машинобудівних підприємств сприятиме дотриманню власниками та керівниками багатовекторності у розвитку систем менеджменту підприємств.

2. Доведено, що домінуючою складовою ефективності діяльності підприємства є СЕЕСММП, яка забезпечує та інтегрує різні функціональні види ефективності підприємства (виробничу, технологічну, проектну, фінансову тощо) для досягнення цілісних соціально-економічних результатів на визначеному зацікавленими групами рівні. Основна відмінність СЕЕСММП від соціально-економічної ефективності діяльності підприємства полягає у синтезі локальних та загальних результатів діяльності підприємства, ідентифікуванні причинно-наслідкових зв'язків між локальними та загальними результатами, що доцільно враховувати експертам з оцінювання рівня СЕЕСММП.

3. На основі вивчення наукових праць та практики діяльності підприємств обґрунтовано, що основними чинниками, які визначають рівень СЕЕСММП, є такі: цілі основних зацікавлених груп у діяльності організації; інституційні обмеження, підходи та стратегії управління обмеженнями; тенденції у зовнішньому середовищі підприємства; рівень “тінізації” сфери діяльності організації та часовий фактор. Адекватне оцінювання цих системоутворювальних чинників та синтезування отриманих результатів дасть змогу керівникам підприємств визначати вірогідний рівень СЕЕСММП.

4. Шахрайство, опортуністична поведінка керівників та необхідність виокремлення реального рівня СЕЕСММП зумовили врахування інституційних обмежень діяльності підприємств, що є базовими регуляторами економічних відносин, вони визначають особливості поведінки суб'єкта, а дотримання обмежень забезпечують добровільні або вимушені санкції, закладені в нормативно-правових актах, законах природи чи звичаях, які найчастіше є джерелами обмежень. З'ясовано, що одночасне дотримання системою менеджменту підприємства всіх обмежень неможливе, через те що інституційні обмеження є суперечливими, а обов'язковому виконанню підлягають законодавчі обмеження. Щодо інших формується стратегія, яка і визначає склад обмежень, що виконуються, та рівень їх дотримання. Існує причинно-наслідковий зв'язок між обмеженнями та розвитком системи менеджменту. Він полягає в тому, що обмеження сприяють розвитку системи менеджменту, яка здатна створювати нові та ліквідувати неадекватні інституційні обмеження, чи стримують його.

5. Пов'язавши проблематику регулювання СЕЕСММП з управлінням інституційними обмеженнями підприємства, розроблено такі стратегії суб'єкта щодо управління обмеженнями: пасивну, активну та змішану. Пасивну стратегію реалізують шляхом адаптації елементів системи управління до існуючих обмежень, активну ж стратегію управління обмеженнями реалізують такими способами: обхід (використання недосконалостей та прогалин у законодавчих актах чи неформальних обмеженнях) системи обмежень; вплив на формування обмежень (зв'язки з громадськістю, реклама, перетин директорату, лобіювання, інтеграція або злиття тощо); оптимізація системи обмежень; комбінований (поєднання перерахованих підходів). Змішана стратегія управління інституційними обмеженнями поєднує елементи як пасивної, так і активної стратегій. Використання різних стратегій топ-менеджерами підприємств забезпечить формування оптимальної структури обмежень та зростання рівня СЕЕСММП.

6. На основі аналізування обмежень запропоновано модель оцінювання ймовірності порушення нормативно-правових обмежень керівниками машинобудівного підприємства. Модель побудовано у вигляді симультативної моделі, незалежними змінними якої є такі: кількість невиконаних контрактів або умов контрактів; кількість порушень нормативно-правових актів, виявлених контролюючими органами; рівень ризиковості стратегії підприємства; сума сплачених штрафів, пені, компенсацій тощо; форма власності підприємства; витрати на заробітну плат; кількість доган, отриманих керівниками підприємства; рівень мотивованості керівників підприємства та фактор часу. Врахування прогнозних значень індикаторів ймовірності порушення нормативно-правових обмежень керівниками підприємств підвищить якість та результативність прийняття управлінських рішень.

7. Оцінюючи рівень витрат для формування необхідних обмежень у системі менеджменту організації, доведено доцільність ідентифікування та адекватного врахування часових лагів у СЕЕСММП. Часовий період між очікуваними і реальними результатами може зумовити появу негативних оцінок, призвести до зниження довіри до обраної моделі визначення СЕЕСММП, прийняття помилкових управлінських рішень тощо. Емпіричні дослідження впливу часових лагів на рівень СЕЕСММП показали, що тривалість лагів є значною. Її розрахунок за допомогою розробленої дистрибутивно-лагової моделі дасть змогу керівникам підприємств удосконалювати заходи з регулювання системи обмежень підприємства.

8. Методологічною основою формування прикладних інструментів оцінювання рівня ефективності менеджменту машинобудівних підприємств стало застосування методів багатовимірного аналізу: факторного, кластерного аналізів, багатовимірного шкалювання та дискримінантного аналізу. Варто зазначити, що поступове їхнє застосування дало можливість сформувати дієві інструменти оцінювання рівня СЕЕСММП. Зокрема, використання економістами результатів кластерного аналізу в багатовимірному шкалюванні забезпечить ідентифікування еталонних значень індикаторів, а результати кластеризації сукупності підприємств за рівнем СЕЕСММП можна використовувати як залежні змінні у розрахунках параметрів дискримінантних функцій.

Оцінювання СЕЕСММП за допомогою багатовимірного шкалювання дає змогу експертам, що виконують таке оцінювання, визначити місце підприємства за рівнем ефективності серед конкурентів шляхом розрахунку інтегрального показника; сформувати сфери максимального задоволення потреб різних зацікавлених груп у діяльності машинобудівного підприємства за критерієм рівня ефективності менеджменту підприємств; встановити кількість та природу показників, що використовувались для оцінювання рівня СЕЕСММП, з позицій різних зацікавлених груп; виконати пофакторний аналіз, порівнявши просторові мапи оцінювання рівня СЕЕСММП, розроблені з урахуванням і без урахування вибраних показників; оцінити машинобудівний комплекс у національній економіці за показниками рівня СЕЕСММП.

9. У роботі запропоновано метод оцінювання ефективності діяльності управлінських підрозділів, який враховує галузеві тенденції та темпи розвитку економіки загалом. Для цього визначають вагові коефіцієнти напрямів оцінювання ефективності й найбільше значення вагового коефіцієнта отримують ті показники, за якими об'єкт оцінювання має найменше значення порівняно із середньогалузевими або із середніми значеннями об'єктів, що утворюють сукупність оцінювання. Використання такого принципу топ-менеджерами підприємств, які розробили корпоративну стратегію, що є функціонально схожою до стратегії лідера галузі, ринку, стимулюватиме підсилення слабких сторін діяльності підприємства та забезпечить підвищення СЕЕСММП.

10. Важливим компонентом формування ефективності діяльності системи менеджменту машинобудівних підприємств є керівник. Завданням оцінювання ефективності діяльності менеджерів є визначення їхнього особистого внеску в діяльність підприємства на підставі результатів виконання основних видів робіт, попередніх досягнень та вдосконалення управлінської роботи. Проте не можна вважати, що праця управлінських працівників тим ефективніша, чим більше розпоряджень вони видають за одиницю часу, формують нові методи менеджменту, беруть участь у більшій кількості нарад тощо. Експертам з оцінювання доцільно визначати рівень соціально-економічної ефективності керівників не стільки за кількістю прийнятих рішень та сформованих методів менеджменту, скільки за тим ефектом, який вони приносять або можуть принести виробничо-господарській діяльності підприємства, загалом, що насамперед залежить від якості результатів праці.

11. Регулювати соціально-економічну ефективність діяльності керівників доцільно, поділивши їх за схильністю до ризику як мінімум на три категорії - схильних до ризику (R1), нейтральних (R2) та несхильних (R3). Як показують дослідження, працівник, що не є схильним до ризику, ніколи ефективно не працюватиме в галузі, на підприємстві чи на посаді, які вимагають прийняття та реалізації рішень з високим рівнем ризику. Такий менеджер у ситуації навіть з незначним рівнем ризику може призвести до втрати контролю в управлінні, поведінці тощо.

Беззаперечним є і той факт, що працівник, схильний до ризику, ніколи ефективно не працюватиме впродовж тривалого періоду на посаді із низьким ступенем ризику. Позитивні результати від його праці можна отримати тільки в короткотерміновому періоді, а пізніше, задовольнивши певний рівень фізіологічних потреб, керівник, схильний до ризику, захоче відчути адреналін у крові, задоволення потреби у ризику набуде для нього ще більшого значення. І поки працівник не знайде посади із відповідним рівнем ризику, керівництво може наражатись на поведінку працівника, спрямовану на погіршення морально-психологічного клімату колективу.

12. На підставі результатів виконаного дослідження можна запропонувати:

- Міністерству економіки України, Міністерству промислової політики України при розробленні нормативних документів з управління ефективністю на підприємствах використовувати сформульовані в дисертації рекомендації щодо застосування методів оцінювання та регулювання СЕЕСММП;

- Міністерству освіти і науки України при підготовці спеціалістів у сфері підприємництва та менеджменту використовувати теоретичні та методологічні положення дисертації щодо особливостей та елементів оцінювання та регулювання СЕЕСММП.

Література

1. Подольчак Н.Ю. Проблеми оцінювання та регулювання соціально-економічної ефективності систем менеджменту машинобудівних підприємств: [монографія] / Н.Ю. Подольчак. - Львів: Національний університет “Львівська політехніка”, 2010. - 340с.

2. Планування соціально-економічного розвитку підприємств: [монографія] / М.Р. Тимощук, О.Є. Кузьмін, Р.В. Фещур, Р.В. Шуляр, Н.Ю. Подольчак, І.Б.Олексів. - Київ.: УБС НБУ, 2007. - 449 с.

3. Інноваційні системи економічної діагностики підприємств на засадах індикаторів: теоретико-методологічні та методичні засади: [монографія] / О.Г. Мельник, І.Б. Олексів, Н.Ю. Подольчак, Р.В. Шуляр. - Львів: Національний університет «Львівська політехніка», 2009. - 212 с.

4. Подольчак Н.Ю. Підвищення рівня ефективності менеджменту підприємств на засадах використання R-теорії мотивації / Н.Ю. Подольчак // Економіка України. - 2005. - № 9. - С. 61-69.

5. Подольчак Н.Ю. Оцінка ефективності систем менеджменту підприємств за допомогою кластерного аналізу (на прикладі підприємств легкої промисловості України) / Н.Ю. Подольчак // Наукові записки. - Київ: Видавничий дім “Києво-Могилянська академія”. - 2006. - Том 56. - С. 94-99.

6. Подольчак Н.Ю. Розробка R-теорії мотивації та механізмів її реалізації за допомогою поєднувального аналізу // Науковий економічний журнал “Актуальні проблеми економіки”. - Київ: Національна академія управління. - № 11. - 2004. - С. 134-144.

7. Подольчак Н.Ю. Використання багатовимірного шкалювання для визначення рівня ефективності системи менеджменту підприємства / Н.Ю. Подольчак // Наукові вісті Національного технічного університету України “Київський політехнічний інститут”. - 2006. - № 1. - С. 5-11.

Размещено на Allbest.ru