Організаційно-економічний механізм державного регулювання професійної зайнятості населення

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ ІНСТИТУТ

МІНІСТЕРСТВА ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

УДК: 331.5: 331.34

Спеціальність 08.00.03 - економіка і управління

національним господарством

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Організаційно-економічний механізм державного регулювання професійної зайнятості населення

Гаркавенко Наталія Олександрівна

Київ - 2010



Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Науково-дослідному економічному інституті (НДЕІ) Міністерства економіки України.

Науковий керівник доктор економічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України Бондар Інтерна Касянівна, НДЕІ Міністерства економіки України, головний науковий співробітник відділу методичного забезпечення розробки та реалізації державних цільових програм економіки України, завідувач відділу соціальної політики

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Лич Володимир Миколайович, Київський національний університет будівництва і архітектури (КНУБА), завідувач кафедрою економічної теорії

кандидат економічних наук Заюков Іван Вікторович, Вінницький національний технічний університет, доцент кафедри менеджменту, будівництва та цивільної оборони

Захист відбудеться 22 грудня 2010 року о 16.00 годині на засіданні Спеціалізованої вченої ради Д 26.801.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук НДЕІ Міністерства економіки України за адресою: 01103, м. Київ-103, бульвар Дружби народів, 28, 5-й поверх, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитись в науковій бібліотеці НДЕІ Міністерства економіки України за адресою: 01103, м. Київ-103, бульвар Дружби народів, 28, 1-й поверх.

Автореферат розісланий « 20 » листопада 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, д.е.н., професор О. Ю. Рудченко



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Конкурентоспроможність національної економіки, її динамічний розвиток значною мірою залежить від ефективної зайнятості професійно-кваліфікаційного складу робочої сили, здатної конкурувати на ринках праці. Забезпечення професійної зайнятості населення має важливе значення в ринкових умовах, де відносини обміну робочої сили на основі попиту і пропозиції впливають на рівень вартості робочої сили, продуктивності праці, формують ринок праці та його сегментацію. Необхідність дослідження даних проблем актуалізується тим, що даний напрям пов'язаний із соціально-економічними відносинами щодо підготовки висококваліфікованої робочої сили в умовах розвитку новітніх технологій і знань.

Теоретичні та методологічні аспекти регулювання зайнятості населення, створення нових високоефективних робочих місць, міграційних процесів, формування економіки знань в Україні постійно знаходяться в полі зору вітчизняних і зарубіжних науковців: Л. Абалкіна, Н. Анішиної, В. Антонюк, Л. Антошкіної, А. Базилюк, С. Бандура, З. Бараник, Д. Богині, І. Бондар, В. Геєця, О. Грішнової, М. Долішнього, О. Ємельянова, Т. Заяць, Т. Кір'ян, Л. Колєшні, А. Колота, А. Кудріна, О. Кузнєцової, В. Лича, Е. Лібанової, І. Манцурова, І. Петрової, Т. Петрової, В. Покрищука, О. Пономарьової, О. Рудченка, Н. Ушенко та інших. Поряд із цим залишаються недостатньо вирішеними питання державного регулювання професійної зайнятості населення, адекватної сучасним умовам створення і розвитку економіки знань в Україні. Не знайшли достатнього висвітлення в науковій літературі теоретичні аспекти та методологічні підходи щодо регулювання процесів професійної зайнятості населення та пов'язані з ними питання системи підготовки та підвищення кваліфікації робочої сили в умовах інноваційного розвитку.

Аналіз професійної зайнятості населення засвідчив, що в країні існує дисбаланс між попитом і пропозицією працюючих, який поглиблюється через низькі якісні характеристики робочих місць, а також невідповідність значної частини робочої сили вимогам інноваційного розвитку економіки України. В цих умовах актуальним є вдосконалення концептуальних положень щодо державного регулювання професійної зайнятості населення, що вимагає нових підходів до організації професійного навчання економічно-активного населення. Вище зазначені обставини й зумовили вибір теми, її мету, структуру та основні задачі.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження пов'язане з планами НДР НДЕІ Міністерства економіки України, зокрема з темами: «Розроблення методики визначення вартості послуг з підготовки одного фахівця, аспіранта, докторанта та кваліфікованого робітника, підвищення кваліфікації та перепідготовка одного фахівця за бюджетні кошти, другий етап» (№ державної реєстрації 0108U008351; особисто автором узагальнено методичні підходи визначення вартості освітньої послуги за бюджетні кошти, а також автор приймала участь у розробці названої методики); «Методичні підходи та аналіз визначення потреб забезпечення економіки трудовими ресурсами і їх збалансованості з обсягами випуску фахівців та робітничих кадрів» (№ державної реєстрації 0108U003685; автор узагальнила методичні підходи визначення потреб забезпечення економіки трудовими ресурсами).

Дане дисертаційне дослідження пов'язане також із планами НДР НДІ праці і зайнятості населення Міністерства праці та соціальної політики України і НАН України, зокрема з темами: «Розробка організаційно-економічних механізмів формування мотивації незайнятого населення до трудової діяльності» (№ держреєстрації 0107U004924) та «Теоретико-методологічні засади розробки та реалізації державних програм у сфері зайнятості населення» (№ держреєстрації 0108U004829), де особисто автором розроблено пропозиції щодо ефективної реалізації організаційно-економічних механізмів мотивації незайнятого населення до праці, а також автор брала участь в підготовці методологічних положень до формування програмно-цільових державно-управлінських рішень у сфері зайнятості населення.

Мета та завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка теоретико-методологічних засад, методичних і практичних рекомендацій щодо вдосконалення організаційно-економічного механізму державного регулювання професійної зайнятості населення.

Відповідно до зазначеної мети в дисертації вирішувалися такі завдання:

- узагальнити теоретичні та концептуальні положення щодо зайнятості населення, уточнити сутність поняття «професійна зайнятість населення» та розкрити особливості її державного регулювання;

- проаналізувати стан і тенденції розвитку в сфері професійної зайнятості населення;

- розробити концептуальні положення щодо державного регулювання професійної зайнятості населення в умовах інноваційного розвитку економіки;

- розкрити роль підприємництва в контексті розширення професійної зайнятості населення;

- вдосконалити організаційно-економічний механізм державного регулювання професійної зайнятості населення з позицій реалізації вимог підвищення якості робочої сили, забезпечення збалансованості потреби економіки у професійно підготовлених працівниках та пропозиції робочої сили відповідних професій;

- розробити методичні положення визначення вартості послуг з підготовки та перепідготовки одного фахівця за бюджетні кошти.

Об'єктом дослідження є державне регулювання професійної зайнятості населення України, а його предметом - теоретико-методологічні, методичні положення та практичні питання організаційно-економічного механізму державного регулювання професійної зайнятості населення та напрями його вдосконалення в умовах інноваційного розвитку.

Методи дослідження. Теоретичну та методологічну основу дисертаційної роботи склали фундаментальні положення економічної науки щодо досліджуваних явищ та проблематики. В роботі застосовувалися загальнонаукові (діалектичний, аналітичний, метод синтезу) та спеціальні методи дослідження, зокрема історико-логічний (при визначенні закономірностей розвитку наукової думки щодо зайнятості та професійної зайнятості населення); системно-структурний метод та логічного узагальнення (при уточнені сутності поняття «професійна зайнятість населення», розробці організаційно-економічного механізму державного регулювання професійної зайнятості населення); економіко-математичний, статистичний, порівняльний аналіз та метод експертних оцінок (при визначенні сучасних тенденцій професійної зайнятості населення в умовах інноваційного розвитку, встановленні найбільш впливових макроекономічних факторів на рівень та динаміку професійної зайнятості населення). професійний зайнятість фахівець бюджетний

Наукова новизна одержаних результатів. Наукові результати, що одержані автором і становлять предмет захисту, полягають у наступному:

одержано вперше:

- методичні положення визначення вартості послуг з підготовки та перепідготовки одного фахівця за бюджетні кошти, суть яких полягає в оцінці вартості освітньої послуги за державним замовленням (шляхом обчислення вартості одного кредиту ECTS на підготовку фахівця певної професії в сфері освіти) в умовах запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу. Формування та запровадження в дію цих методичних положень дозволить обґрунтувати обсяг бюджетних витрат при підготовці фахівців певної професії та кваліфікації;

удосконалено:

- організаційно-економічний механізм державного регулювання професійної зайнятості населення як взаємопов'язаний комплекс теоретичних засад, концептуальних положень, блоків забезпечення, конкретних напрямів і заходів, основною метою якого є сприяння збалансованості між попитом і пропозицією за відповідними професіями на національному і регіональних ринках праці. Запровадження даного механізму на ринку праці дасть змогу перейти до комплексного цілеспрямованого державного регулювання зайнятістю за професійною ознакою;

- напрями державної політики в сфері професійної зайнятості населення щодо реалізації вимог підвищення якості робочої сили відповідно до завдань інноваційного оновлення виробництва (шляхом розширення взаємодії навчальних закладів і роботодавців щодо підготовки фахівців відповідних професій, введення в навчальні програми нових професій і спеціальностей; зміни існуючих обсягів підготовки фахівців і робітничих кадрів відповідно до потреб регіональних ринків праці; перепрофілювання професійно-технічних навчальних закладів за новими професіями; удосконалення профорієнтаційної роботи в навчальних закладах в співпраці з роботодавцями), що дозволить підвищити конкурентоспроможність виробництва, продукції та робочої сили на внутрішніх та зовнішніх ринках;

- організаційні питання державного регулювання професійної зайнятості населення з метою сприяння забезпечення збалансованості потреби економіки у професійно підготовлених працівниках та пропозиції робочої сили відповідних професій шляхом створення системи професійних бюро (в підпорядкуванні Міністерства праці та соціальної політики), основними функціями яких є: нормативна (розробка стандартів професій та професійної підготовки робочої сили в навчальних закладах у відповідності з потребами ринку праці, пропозицій щодо удосконалення законодавчої і нормативної бази з проблем професійної зайнятості населення) та прогнозна (прогнозування професійної зайнятості на короткострокову та довгострокову перспективу для удосконалення підготовки робочої сили різних професій);

дістало подальшого розвитку:

- визначення сутності поняття «професійна зайнятість населення», яка розглядається як система соціально-економічних відносин, що склалася в процесі реалізації професійного потенціалу, котрий сформований в різних сферах діяльності як при цілеспрямованому набутті знань у відповідних навчальних закладах різного рівня акредитації, так і за рахунок набуття професійного досвіду. Такий підхід дозволить розглядати зайнятість населення з позиції забезпечення потреб національної економіки у працівниках відповідної професії і кваліфікації;

- система економічних та організаційних заходів щодо регулювання професійної зайнятості в сфері підприємництва, зміст яких полягає у внесенні змін та доповнень до законодавчо-правових положень з позицій посилення соціального захисту працюючих, збереження ефективно діючих робочих місць та створення високопродуктивних нових, підвищення якості робочої сили (шляхом безперервного професійного навчання), що дозволить забезпечити баланс суспільних інтересів в сфері зайнятості.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що наукові розробки дисертаційної роботи доведені до рівня теоретико-методологічних положень, методичних та практичних рекомендацій щодо удосконалення організаційно-економічного механізму державного регулювання професійної зайнятості населення, котрі знайшли впровадження в практичній роботі, зокрема: Міністерства праці та соціальної політики України - при підготовці проектів Концепції та Загальнодержавної програми зайнятості населення України на 2009-2011 роки в частині методологічних підходів до формування програмно-цільових державно-управлінських рішень (довідка про впровадження №795/021/106-09 від 01.10.2009 р.); НДЕІ Міністерства економіки України - при виконанні НДР щодо визначення вартості та потреби забезпечення економіки трудовими ресурсами (довідки про впровадження №1/321 від 21.07.2009 р., №1/323 від 21.07.2009 р.); НДІ праці і зайнятості населення Міністерства праці та соціальної політики України і НАН України при виконанні науково-дослідних робіт з питань реформування ринку праці, зайнятості, доходів та заробітної плати населення (довідки про впровадження №01/4-78 від 19.02.2008 р., №01/4-85 від 09.02.2009 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є завершеною одноосібною самостійною науковою працею. Наукові результати, викладені в дисертації, одержані автором самостійно та є його науковим здобутком.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дисертаційної роботи пройшли апробацію на міжнародних та науково-практичних конференціях: «Державотворчі процеси і соціально-економічні моделі розвитку України на сучасному етапі» (м. Бердянськ, 2007 р.), «Людський капітал України: стан, проблеми, перспективи відтворення» (м. Київ, 2007 р.), «Регіональні проблеми людського та соціального розвитку» (м. Донецьк, 2008 р.) та ІХ Конгрес ділових, наукових і творчих кіл України (м. Київ, 2007 р.).

Публікації результатів дослідження. За результатами проведеного дослідження автором опубліковано 12 одноосібних наукових праць (загальним обсягом 8,3 друк. арк.), зокрема, 6 наукових статей в періодичних наукових фахових виданнях України (3,4 друк. арк.), участь у 4 колективних монографіях (3,8 друк. арк.), 2 тези доповідей у збірниках праць за матеріалами конференцій (1,1 друк. арк.).

Обсяг і структура роботи. Відповідно до мети, завдань, логіки розробки проблеми визначено структуру роботи, яка складається із вступу, 3 розділів, висновків, списку використаних джерел, що нараховує 187 найменувань. Загальний обсяг дисертації становить 200 сторінок друкованого тексту. Робота містить 23 таблиці, 18 рисунків, 12 додатків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У першому розділі «Теоретико-методологічні засади державного регулювання професійної зайнятості населення» розглянуто та узагальнено теоретичні концепції зайнятості населення, її державні регуляторні інструменти (зокрема, програми професійної зайнятості). В основі теоретичних концепцій зайнятості населення містяться положення соціології праці, економічної психології, соціальної демографії та інших наук, професійні інтереси яких перетинаються на економіці, а наявність кваліфікації і спеціальної підготовки вважається обов'язковою і загальною ознакою професії.

Економічна природа професійної зайнятості обґрунтовується трудовою теорією вартості, розумінням простої та складної праці. Складна праця - це зведена в певну ступінь проста праця, що створює більшу вартість. Якісна відмінність будь-якої складної праці полягає в наявності у працівника специфічних знань і навиків, властивих лише цій праці. Це означає, що складна праця - завжди конкретна праця, якою займається конкретний працівник певної професії та кваліфікації. В процесі праці (простої або складної) такий працівник виробляє відповідну вартість, плюс деяку додаткову вартість, яка тим більше, чим складніша праця здійснюється, оскільки професійні уміння і навики, що «виробляють» додаткову вартість включені в процес виробництва капіталу і товарного обігу, то саме є специфічними вартостями (як всякий продукт у товарному виробництві) та належать працівникові на правах інтелектуальної власності. Тобто із зростанням рівня продуктивних сил зростає й вартість робочої сили, її інтелектуальний капітал. У сучасних умовах інноваційного розвитку ринок праці стимулює збільшувати рівень професійних знань та вмінь для підвищення конкурентоспроможності робочої сили.

Розробки вітчизняних та зарубіжних вчених щодо визначення особливостей зайнятості, її наповнення та професійної стратифікації дали можливість будувати моделі професій, серед яких найбільш вагомою виступає Міжнародна стандартна класифікація занять. Соціального змісту професія набуває в тому сенсі, що в її межах має місце різний рівень кваліфікації, нерівність у доходах і владних повноваженнях, у престижі і способі життя, і використовується термін соціально-професійна стратифікація, яка розглядається як соціальний аспект проблем зайнятості. Зайнятість, як складна соціально-економічна категорія, стратифікується на елементи, що відбуваються по різних ознаках і критеріях, і має декілька зрізів, які накладаються один на одного. Але в її основі лежить професія, тому форма зайнятості - це спосіб і міра залучення населення в трудову діяльність, а вид зайнятості - професійно-кваліфікаційний статус працівника і сфера використання його праці.

На наш погляд, соціально-професійний зріз зайнятості та її види має найбільш важливе значення в двох сенсах. По-перше, відображає трудову нерівність в суспільстві (нерівність за якістю і кількістю праці) і його місце в загальній системі соціальної нерівності того або іншого конкретно історичного типу суспільства. По-друге, він слугує основою для оцінки відповідності економічного і соціального аспектів системи зайнятості. Це зумовило уточнення визначення сутності поняття «професійна зайнятість населення», котра розглядається як система соціально-економічних відносин, що склалася в процесі реалізації професійного потенціалу, котрий сформований у різних сферах діяльності як при цілеспрямованому набутті знань у відповідних навчальних закладах різного рівня акредитації, так і за рахунок набуття професійного досвіду. Такий підхід дозволить розглядати зайнятість з позиції забезпечення потреб економіки у працівниках відповідної професії і кваліфікації.

Державні регуляторні важелі професійної зайнятості населення є складним комплексом методів впливу на політику зайнятості шляхом використання економічних, нормативних та організаційних засобів управління. Їхнє обґрунтування базується на тенденціях, що склалися при формуванні трудового потенціалу в регіонах України та їх демографічній ситуації. Державне регулювання професійної зайнятості населення спрямоване на підвищення конкурентоспроможності робочої сили та продуктивності праці. В умовах інноваційного розвитку галузей економіки посилюється дія регуляторних важелів забезпечення професійної зайнятості для всіх категорій населення згідно з їх здібностями і професійною підготовкою.

Головним пріоритетом економічної політики держави в сфері регулювання професійної зайнятості населення в ринкових умовах є забезпечення скоординованої дії функціонування ринку праці і капіталу, руху інвестицій з урахуванням можливостей розширення професійної зайнятості населення і конкурентоспроможності робочої сили. Інструментом реалізації державної політики в цій сфері на всіх рівнях управління є відповідні програми сприяння професійної зайнятості населення.

У другому розділі «Стан професійної зайнятості населення та тенденції її розвитку» розглянуто діючі положення державного регулювання професійної зайнятості населення, проаналізовано вплив основних факторів на її рівень та динаміку. Визначено проблеми професійної зайнятості: за період 2000-2008 років чисельність економічно активного населення зменшилася на 1,9%, спостерігалося збільшення чисельності безробітного населення протягом 2007-2008 років на 7,5 тис. осіб, або на 0,5%, що свідчить про негативний вплив фінансово-економічної кризи. Аналіз попиту та пропозиції робочої сили по певних кваліфікаційних групах доводить наявність стійкого дисбалансу між ними на національному ринку праці, а динаміка професійної зайнятості населення за період 2006-2008 років відображає невідповідність кваліфікаційного рівня працюючих вимогам роботодавців, а також розширення тіньової зайнятості (табл. 1).

Таблиця 1 - Динаміка професійної зайнятості населення за період 2006-2008 років

Роки	Все населення, тис. осіб	2008 р. у % до 2006 р.
	2006	2007	2008
Зайняте населення у віці 15-70 років, всього, тис. осіб	20730,4	20904,7	20972,3	101,2
у тому числі за професійними групами:
законодавці, вищі державні службовці, керівники, менеджери (управителі)	1513,3	1588,8	1572,9	103,9
професіонали	2529,1	2634,0	2726,4	107,8
фахівці	2487,6	2383,1	2411,8	97,0
технічні службовці	767,0	752,6	734,0	95,7
працівники сфери торгівлі та послуг	2736,4	2843,0	2957,1	108,1
кваліфіковані робітники сільського та лісового господарства, риборозведення та рибальства	311,0	271,8	230,7	74,2
кваліфіковані робітники з інструментом	2487,6	2634,0	2831,3	113,8
робітники з обслуговування, експлуатації та контролю за роботою технологічного устаткування, складання устаткування та машин	2653,5	2634,0	2642,5	99,6
найпростіші професії	5244,9	5163,4	4865,6	92,8

Джерело: складено автором за даними Держкомстату України

В цих умовах актуальними є питання підвищення ефективності підготовки кваліфікованої робочої сили. Дослідження структури зайнятості населення за рівнем освіти засвідчило, що у 2007-2008 роках питома вага зайнятих осіб з повною і неповною вищою освітою є найбільшою (23,0-24,0%), а найменшу складали соціальні групи з базовою загальною та початковою загальною освітою (9,7-0,8%). На початок 2008 року рівень зайнятості осіб із повною вищою освітою становив 76,4%. Це доводить, що в умовах впровадження нових технологій потреба працівників з вищою освітою збільшується в порівнянні з менш конкурентоспроможними групами населення, які мають низьку освіту та кваліфікацію. На реєстрованому ринку праці зафіксовано, що в період 2001-2008 років найбільша чисельність незайнятих спостерігалася з професійно-технічною та повною загальною середньою освітою (відповідно 33,0% та 35,0%). Тобто підготовка спеціалістів у професійно-технічних навчальних закладах не завжди відповідає вимогам роботодавців щодо професійно-кваліфікаційного рівня та посилює необхідність розробки державного механізму регулювання в цій сфері. Аналіз за 2000-2008 роки свідчить, що спостерігається збільшення потреби в робочій силі на фоні зменшення кількості учнів у професійно-технічних навчальних закладах та збільшення студентів. Це призводить до розбалансованості у формуванні професійно-кваліфікаційної структури кадрів, перенасиченості ринку праці фахівцями з вищою освітою поряд із дефіцитом робочих кадрів із ряду професій (гірники, електромеханіки, зварники, монтажники та ін.) (табл. 2). Систему підготовки робочої сили у професійно-технічних навчальних закладах потрібно кардинально оновлювати, приводити у відповідність до сучасних вимог виробництва та інноваційних потреб економіки.

Таблиця 2 - Підготовка кваліфікованої робочої сили у вищих та професійно-технічних навчальних закладах

Показник	Навчальний рік	2007/2008 н.р. у % до 2000/2001 н.р.
	2000/ 2001	2001/ 2002	2002/ 2003	2003/ 2004	2004/ 2005	2005/ 2006	2006/ 2007	2007/ 2008
Показники діяльності вищих навчальних закладів І-IV рівнів акредитації
Кількість закладів, одиниць	979	983	997	1009	966	951	920	904	92,3
Чисельність студентів, тис. осіб	1931	2109	2270	2437	2575	2709	2787	2814	145,7
Прийняті студенти, тис. осіб	537	588	612	635	657	672	659	634	118,1
Випущені студенти, тис. осіб	422	460	512	579	464	515	551	603	142,9
Показники діяльності професійно-технічних закладів
Кількість закладів, одиниць	970	965	962	953	1011	1023	1021	1022	105,4
Кількість учнів, тис. осіб	525	512	502	493	507	497	474	454	86,5
Прийнято учнів, тис. осіб	307	309	311	311	328	314	304	299	97,4
Випущені учні, тис. осіб	267	279	282	276	283	287	289	285	106,8
Разом випущених фахівців і робітників, тис. осіб	689	739	795	855	748	802	840	888	128,9
Потреба в робочій силі, тис. осіб	68	97	124	139	167	187	171	170	2,5 рази
Умовна вакансія на вільні робочі місця, осіб	10	8	6	6	4	4	5	5	50,0

Джерело: розроблено автором на основі даних Мінпраці та соціальної політики України.

Одним з головних факторів впливу на професійну підготовку кваліфікованої робочої сили є розвиток мережі професійної навчально-технічної матеріальної бази. В той же час за період 2001-2008 років значно ослабшала роль держави в організації та регулюванні професійного навчання населення. Тому необхідно вдосконалювати мережі професійної навчально-технічної матеріальної бази та методичну роботу з впровадження нових технологій навчання.

В умовах відродження виробництва зростає потреба у створенні нових високоефективних робочих місць із відповідними умовами праці та оплатою. Дослідженням встановлено, що в більшості випадків на ринку праці пропонуються малоефективні робочі місця з низькою заробітною платою, що стало на перешкоді працевлаштування значної кількості незайнятого населення. В цілому по Україні на початок 2008 року пропонувалися робочі місця, в яких заробітна плата складала від мінімальної до прожиткового мінімуму - 43,7%, від прожиткового мінімуму до рівня середньої заробітної плати - 48,2% і понад середню заробітну плату - тільки 8,2%. Це призводить до нестабільної тенденції щодо збільшення потреби працівників за професійними групами.

Аналіз дозволив встановити, що в перспективі в сфері зайнятості та ринку праці діятимуть такі фактори, як: істотне скорочення природного приросту населення в цілому по країні; посилення нерівномірності забезпечення регіонів країни робочою силою; подальші структурні зміни. Ключем до заходів щодо сприяння продуктивної професійної зайнятості є поліпшення доступу до професійної підготовки, капіталу, технологій, ринків, а також таких основних соціальних благ, як охорона здоров'я, освіта тощо.

Державне регулювання професійної зайнятості населення в сучасних умовах має базуватися на: приведенні національного законодавства з питань професійної зайнятості у відповідність з міжнародними нормами і принципами; підвищенні якості робочої сили на базі залучення інвестицій для розвитку матеріальної бази навчальних закладів; вдосконаленні професійно-освітньої підготовки кадрів, підвищення якості робочої сили (зокрема, створенні системи безперервної освіти, розробки професійних стандартів з урахуванням вимог до професійного рівня працівників, що дозволить забезпечувати якість і продуктивність виконуваних робіт); сприянні розвитку самостійної зайнятості населення з метою створення передумов обмеження безробіття та розширення професійної зайнятості громадян, які потребують соціального захисту; реалізації нормативних положень щодо надання першого робочого місця випускникам шкіл, випускникам професійних і вищих навчальних закладів; розвитку соціального партнерства на всіх рівнях регулюванні соціально-трудових відносин (зокрема, створенні умов для підвищення територіальної, професійної і соціальної мобільності робочої сили); наданні соціальних послуг зареєстрованим безробітним на базі вдосконалення професійної освіти та профорієнтаційної роботи.

У третьому розділі «Вдосконалення державного регулювання професійної зайнятості населення» розроблено концептуальні положення регулювання професійної зайнятості населення в умовах інноваційного розвитку та структурних змін в економіці, пропозиції щодо розширення професійної зайнятості в корпоративному секторі економіки, а також напрями державного регулювання професійної зайнятості населення.

Концептуальні положення регулювання професійної зайнятості населення передбачають необхідність запровадження принципу комплексності при забезпеченні зайнятості населення, зокрема узгодження показників програми професійної зайнятості населення з показниками економічного і соціального розвитку України, пріоритетами розвитку окремих територій, галузей економіки і передбачити створення нової моделі зайнятості, що має сприяти: розширенню зайнятості і можливостей вибору працівниками відповідних її видів, котрі відповідають здібностям і інтересам кожного; формуванню корпоративного сектору, його сегментів для збереження робочих місць; підтримці малого і середнього підприємництва; вдосконаленню законодавства у сфері зайнятості.

Важливе місце в системі підвищення професійної зайнятості населення посідають питання формування ефективного власника, розвиток підприємництва, перехід на інноваційний шлях розвитку, який ґрунтується на активній інвестиційній політиці. В цих умовах важливим є удосконалення законодавчо-нормативних документів з підвищення кваліфікації персоналу за рахунок інвестицій, забезпечення соціального захисту і соціальних гарантій найманим працівникам, а також справедливого розподілу ресурсів і доходів.

Організаційно-економічний механізм державного регулювання професійної зайнятості населення має за мету забезпечення збалансованості між попитом і пропозицією за відповідними професіями на національному і регіональних ринках праці на базі створення широкомасштабної сучасної системи підготовки, підвищення кваліфікації, перекваліфікації, профорієнтації в умовах інноваційного розвитку економіки України. Даний механізм передбачає реалізацію пріоритетних напрямів державного регулювання професійної зайнятості населення щодо попиту і пропозиції на робочу силу за професіями через систему регуляторних важелів (рис. 1).

Формування збалансованого національного ринку праці за відповідними професіями вимагає створення в системі Мінпраці професійних бюро в усіх секторах економіки, в керівництві яких знаходилися б досвідчені фахівці з високим рівнем професійної компетентності. Професійні бюро своєю діяльністю мають об'єднати професійну освіту та роботодавців в ефективну систему співпраці. Основними функціями професійних бюро мають стати такі: нормативна (розробка стандартів професій та підготовки фахівців певних професій і кваліфікацій, підготовка пропозицій щодо удосконалення законодавчої і нормативної бази з проблем відповідних професій та професійної зайнятості), прогнозна (моніторинг та прогноз певної професійної зайнятості) та контрольна (контроль за дотриманням законодавства з даних питань). Такі професійні бюро мають отримувати бюджетне фінансування для здійснення державних програм у даній сфері.

Однією з основних функцій професійних бюро мають стати також розрахунки прогнозів потреби у робочій силі за професіями, балансів попиту і пропозиції робочої сили в

Рис. 1. Організаційно-економічний механізм державного регулювання професійної зайнятості населення (ПНЗ) України

Джерело: складено автором.

розрізі професій. Загальний баланс робочої сили за професіями на ринку праці характеризує формула 1:

, (1),

де - чисельність незайнятого населення певної професії працездатного віку, яке потребує працевлаштування на початок року, що прогнозується, осіб;

- пропозиція робочої сили певної професії за прогнозний період, осіб;

- попит на робочу силу певної професії за прогнозний період, осіб;

- чисельність незайнятого населення певної професії працездатного віку, яке потребує працевлаштування на кінець року, що прогнозується, осіб;

i - індекс професій; t - індекс розрахункового періоду;

0, к - індекс початку та кінця прогнозного року.

Для розрахунку балансу робочої сили за професіями та прогнозу професійної зайнятості в Україні необхідно удосконалити систему показників та статистичну звітність підприємств та організацій по професійній зайнятості. Так, пропонується ввести такі додаткові показники: фактична зайнятість населення в розрізі професій; додаткова чисельність робочої сили відповідної професії для заміщення вакантних і заново створених робочих місць та розширення самозайнятості; чисельність робочої сили відповідної професії на ліквідованих робочих місцях; чисельність зайнятого населення певної професії за призначенням (за наявності документа про отримання відповідної професії та кваліфікації); чисельність зайнятого населення певної професії не за призначенням (за відсутності документа про отримання відповідної професії та кваліфікації).

З метою обґрунтування державного фінансування підготовки фахівців, автором запропоновано методичні положення щодо розрахунку обсягу бюджетних витрат на формування пропозиції робочої сили на первинному професійному ринку праці. Послідовність розрахунків охоплює визначення вартості послуг з підготовки одного фахівця за державним замовленням на мікрорівні (рис. 2) в умовах запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу з подальшим узагальненням на макрорівні.

Формалізований вигляд розрахунку вартості підготовки одного фахівця, кваліфікованого робітника, підвищення кваліфікації та перепідготовка одного фахівця за державні кошти можна представити так (формула 2):

, (2)

де,,,, - калькуляційні статті собівартості освітнього процесу підготовки одного фахівця s-тої спеціальності e-того освітньо-кваліфікаційного рівня f-тої форми навчання.



Рис. 2. Схема формування вартості підготовки одного фахівця за бюджетні кошти на мікрорівні.

Джерело: складено автором.

Вартість одного кредиту ЕСТS на підготовку одного фахівця s-тої спеціальності, e-того освітньо-кваліфікаційного рівня, f-тої форми навчання, як залікової одиниці трудомісткості навчального процесу, представлений формулою 3:

, (3)

де - фактична вартість одного кредиту підготовки одного фахівця s-тої спеціальності e-того освітньо-кваліфікаційного рівня f-тої форми навчання, грн.;

- собівартість послуги з підготовки одного фахівця s-тої спеціальності e-того освітньо-кваліфікаційного рівня f-тої форми навчання, за бюджетні кошти на рівні навчального закладу, грн.;

- загальна кількість кредитів підготовки одного фахівця s-тої спеціальності e-того освітньо-кваліфікаційного рівня f-тої форми навчання, грн.

На макрорівні розрахунок вартості навчання одного фахівця за державні кошти у плановому календарному році може бути здійснено (формула 4):

, (4)

де - планова (прогнозна) вартість навчання одного фахівця s-тої спеціальності e-того освітньо-кваліфікаційного рівня f-тої форми навчання, які здобуватимуть освіту за державні кошти в навчальних закладах d-того державного замовника, грн.;

- фактична за базовий (звітний) рік вартість навчання одного фахівця s-тої спеціальності e-того освітньо-кваліфікаційного рівня f-тої форми навчання, які навчалися за державні кошти в навчальних закладах d-того державного замовника, грн.;

- прогнозний індекс інфляції на плановий рік;

- поправочний коефіцієнт неврахованих витрат при навчанні одного фахівця s-тої спеціальності e-того освітньо-кваліфікаційного рівня f-тої форми навчання d-того державного замовника.

Зазначені методичні положення потребують апробації та впровадження, що дасть змогу визначати вартість підготовки фахової робочої сили за певними спеціальностями з урахуванням економічної ситуації в державі. Процеси ціноутворення в освіті потребують розвинутої аналітичної бази як на рівні навчального закладу, так і держави. Тому необхідно розробити та впровадити програмний інтегрований інформаційний ресурс щодо обліку витрат на освітянські послуги за кошти державного бюджету в межах всієї країни. Це надасть можливість структурно та методично підійти до процесу ціноутворення на освітні послуги серед навчальних закладів, унеможливить різносторонній підхід до формування статей фактичної собівартості підготовки фахівців за бюджетні кошти, збільшить можливість аналізу і контролю використання освітніх статей державного бюджету та покращить фінансування освіти.



ВИСНОВКИ

Дисертаційна робота спрямована на розв'язання важливої економічної проблеми - розробки теоретико-методологічних засад, методичних та практичних положень організаційно-економічного механізму державного регулювання професійної зайнятості населення. Вона розвиває актуальні питання державного регулювання професійної зайнятості населення в умовах інноваційного розвитку.

Результати проведеного дослідження дозволяють зробити такі висновки теоретико-методологічного, методичного та практичного характеру.

Узагальнення наукових концепцій зайнятості населення свідчить про необхідність їх вдосконалення в сучасних умовах розвитку. З цих позицій поняття «професійна зайнятість населення» доцільно визначити як систему соціально-економічних відносин, що склалася в процесі реалізації професійного потенціалу, котрий сформований у різних сферах діяльності як при цілеспрямованому набутті знань у відповідних навчальних закладах різного рівня акредитації, так і за рахунок набуття професійного досвіду.

Державне регулювання професійної зайнятості населення на основі її ринкових регуляторів пов'язане з ринком робочої сили, формування якого в різних регіонах має специфічні особливості. У зв'язку з цим у сучасних умовах особливість механізму державного регулювання професійної зайнятості полягає в тому, що його слід розглядати через систему джерел формування пропозицій робочої сили і визначення трудового потенціалу на основі попиту на робочу силу. Важливим інструментом забезпечення регулювання професійної зайнятості є розробка і реалізація державних і регіональних програм професійної зайнятості населення. Програма професійної зайнятості має містити аналіз ситуації, прогноз на перспективу, оцінку реальних масштабів можливого вивільнення працівників певних професій і його соціально-економічних наслідків; передбачати єднання економічних заходів і заходів у сфері професійної зайнятості в єдину систему.

Аналіз професійної зайнятості населення свідчить, що в сучасних умовах має місце невідповідність кваліфікаційного рівня працюючих вимогам роботодавців, неефективні робочі місця, а також розширення тіньової зайнятості. Крім того, у перспективі в сфері зайнятості та ринку праці діятимуть такі фактори впливу: істотне скорочення природного приросту населення в цілому по країні; посилення нерівномірності забезпечення регіонів країни робочою силою; подальші структурні зміни. Таким чином, визначальними чинниками економічного зростання України мають бути якісні характеристики людського капіталу: рівень освіти, кваліфікації, прагнення до отримання новітніх знань протягом трудового життя. Особливу увагу слід приділяти підвищенню якості зайнятого населення, вдосконаленню методів підвищення кваліфікації працівників.

В умовах інноваційного розвитку в Україні виникає попит на нові професії, кваліфікації, а також необхідність застосування системи постійної перепідготовки висококваліфікованого персоналу, для чого потрібно прогнозування розвитку пріоритетних галузей економіки, створення нових високотехнологічних галузей, створення високотехнологічних робочих місць. Важливого значення також набувають інвестиції в освіту та відтворення і розвиток людського капіталу.

Вдосконалення концептуальних положень регулювання професійної зайнятості населення полягають у необхідності суттєвого коригування змісту Державної програми зайнятості населення. В ній доцільно охоплювати такі заходи: фінансове, матеріально-технічне і організаційне забезпечення, що можливе лише на загальнодержавному рівні; визначення загальної концепції політики професійної зайнятості та загального прогнозу розвитку ринку праці; взаємопов'язаність макроекономічних співвідношень професійної зайнятості та інвестицій, професійної зайнятості та обсягів виробництва, послуг і т. ін.; стимулювання розвитку ефективних робочих місць і професійного ринку праці (включаючи пріоритетні райони); пом'якшення соціальної напруги на тих територіях, де спостерігається різке зростання безробіття; здійснення державної політики щодо розвитку професійної освіти.

Одним із факторів, що впливає на професійну зайнятість населення, є розвиток підприємництва, який викликає структурні зміни професійної зайнятості у бік збільшення частки зайнятих у приватному секторі економіки, що не завжди відбувається згідно з отриманими професією та кваліфікацією. Це потребує удосконалення нормативно-правових актів щодо соціального захисту працюючих у даному секторі економіки.

Удосконалено організаційно-економічний механізм державного регулювання професійної зайнятості населення, де визначено напрями державного регулювання в частині попиту та пропозиції на робочу силу за професіями з метою забезпечення їх збалансування на ринку праці в умовах інноваційного розвитку економіки. Організаційно-економічний механізм державного регулювання професійної зайнятості населення є складним взаємопов'язаним комплексом методів, важелів та інструментів впливу на політику професійної зайнятості в умовах інноваційного розвитку економіки. Реалізація запропонованих заходів державного регулювання сприяє підвищенню конкурентоспроможності робочої сили на внутрішньому та зовнішньому ринках праці.

У сучасних умовах загострюються питання, пов'язані з встановленням відповідності між розвитком галузей економіки і вимогами роботодавців до якості робочої сили; модернізацією системи вищої і професійної освіти та забезпеченням їх взаємозв'язку з розвитком ринку праці; розробкою професійних стандартів, удосконаленням державних освітніх стандартів, приведенням їх у відповідність до міжнародних вимог; підвищенням престижу професій. Ефективне вирішення зазначених проблем можливе за умови створення дієвої системи професійних бюро, в керівництві яких знаходилися б досвідчені фахівці з високим рівнем професійної компетентності, які своєю діяльністю мають об'єднати професійну освіту, ринок праці та роботодавців в одну ефективну систему співпраці. Основними функціями професійних бюро мають стати такі як: нормативна та прогнозна.

Для визначення вартості підготовки професійних кадрів для національної економіки необхідні розробка та впровадження програмного інтегрованого інформаційного ресурсу щодо обліку витрат на освітянські послуги за кошти державного бюджету в межах всієї країни. Це дасть змогу структурувати процес ціноутворення на освітні послуги серед вищих навчальних закладів, унеможливити різносторонній підхід до формування статей фактичної собівартості підготовки фахівців за бюджетні кошти, збільшити можливість аналізу і контролю використання освітніх статей державного бюджету та покращити фінансування освіти. Даний процес - довготривалий і має відбуватися в декілька етапів. Авторський підхід розглядається як перший етап цього процесу через узагальнення методичних підходів визначення вартості послуг підготовки одного фахівця, кваліфікованого робітника, підвищення кваліфікації та перепідготовки одного фахівця за бюджетні кошти в вищих та професійних навчальних закладах.



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ У МОНОГРАФІЯХ ТА НАУКОВИХ ФАХОВИХ ВИДАННЯХ

1. Гаркавенко Н.О. Концептуальні підходи регулювання професійної зайнятості населення в умовах інноваційного розвитку в економіці / Н.О. Гаркавенко // Формування ринкових відносин в Україні: зб. наук. праць / Наук. ред. І.К. Бондар. - К.: 2007. - Вип. 8(75) - С. 118-127.

2. Гаркавенко Н.О. Напрями вдосконалення політики зайнятості населення у ринкових умовах / Н.О. Гаркавенко // Україна: аспекти праці. - 2008. - №6. - С. 26-32.

3. Гаркавенко Н.О. Проблеми зайнятості та безробіття на національному ринку праці / Н.О. Гаркавенко // Формування ринкових відносин в Україні: зб. наук. праць / Наук. ред. І.К. Бондар. - К.: 2007. - Вип. 4(71) - С. 168-172.

4. Гаркавенко Н.О. Проблеми збалансованості регіональних ринків праці / Н.О. Гаркавенко // Україна: аспекти праці. - 2007. - №4. - С. 40-44.

5. Гаркавенко Н.О. Проблеми формування професійно-кваліфікаційного потенціалу України в умовах інноваційного розвитку економіки / Н.О. Гаркавенко // Формування ринкових відносин в Україні: зб. наук. праць / Наук. ред. І.К. Бондар. - К.: 2007. - Вип. 7(86) - С. 87-92.

6. Гаркавенко Н.О. Професійна зайнятість населення в умовах зміни форм власності та розвитку підприємництва / Н.О. Гаркавенко // Формування ринкових відносин в Україні: зб. наук. праць / Наук. ред. І.К. Бондар. - К.: 2007. - Вип. 10(77) - С. 132-142.

7. Гаркавенко Н.О. Професійна зайнятість населення в умовах інноваційного розвитку економіки та кризових явищ в Україні / Н.О. Гаркавенко // Інтелектуалізація людського капіталу: монографія / за ред. Бондар І.К. - К.: ВД «Корпорація», 2008. - С. 46-55.

8. Гаркавенко Н.О. Професійна зайнятість населення та її гуманістична функція / Н.О. Гаркавенко // Соціально-економічні парадигми сучасного гуманізму: монографія / за ред. Бондар І.К. - К.: ВД «Корпорація», 2007. - С. 163-180.

9. Гаркавенко Н.О. Професійна зайнятість населення як економічний чинник гуманізації суспільства / Н.О. Гаркавенко // Державні економічні механізми та важелі гуманізації суспільства: монографія / за ред. Бондар І.К. - К.: ВД «Корпорація», 2008. - С. 324-339.

10. Гаркавенко Н.О. Професійні кадри як складова інтелектуальної економіки України / Н.О. Гаркавенко // Соціальні аспекти інтелектуальної економіки: монографія / за ред. Бондар І.К. - К.: ВД «Корпорація», 2008. - С. 75-90.

11. в інших виданнях:

12. Гаркавенко Н.О. Зайнятість та безробіття в системі соціально-трудових відносин / Н.О. Гаркавенко // Державотворчі процеси і соціально-економічні моделі розвитку України на сучасному етапі: зб. наук. статей: в 2-х т. - Т. 1, ч. 2. - Донецьк: ТОВ «Юго-Восток, Лтд», 2007. - С. 306-312.

13. Гаркавенко Н.О. Професійно-технічне навчання як фактор формування професійної зайнятості населення / Н.О. Гаркавенко // Регіональні проблеми людського та соціального розвитку: Тези доп. і повідом. міжнарод. наук.-практ. конф. (Донецьк, 4-5 листоп. 2008 р.): В 2 т. Т. 1 / НАН України. Ін-т економіки пром-сті; Редкол.: О.І. Амоша (відп. ред.) та ін. - Донецьк, 2008. - С. 185-189.



АНОТАЦІЇ

Гаркавенко Н.О. Організаційно-економічний механізм державного регулювання професійної зайнятості населення. - Рукопис

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук із спеціальності 08.00.03 - економіка та управління національним господарством. К.: Науково-дослідний економічний інститут Мінекономіки України, 2010.

Дисертація присвячена розробці науково-методологічних основ державного регулювання професійної зайнятості населення. В роботі розглянуто теоретичні концепції економічної природи категорії «професійна зайнятість» та визначено державні регуляторні механізми професійної зайнятості населення. Визначено програми професійної зайнятості як механізм державного регулювання зайнятості населення.

Розроблено напрями вдосконалення організаційно-економічного механізму державного регулювання професійної зайнятості населення, здатного забезпечити збалансованість між попитом і пропозицією за відповідними професіями на національному і регіональних ринках праці на базі створення сучасної системи підготовки, підвищення кваліфікації, перекваліфікації, профорієнтації в умовах інноваційного розвитку економіки України. Визначено та науково обґрунтовано напрями та важелі державного регулювання професійної зайнятості населення з урахуванням стратегії розвитку економіки в цілому, які сприяють формуванню високопрофесійного людського капіталу, здатного конкурувати на міжнародних ринках праці.

Ключові слова: професійна зайнятість населення, механізм державного регулювання, людський капітал, ринок праці, економіка знань, інноваційний розвиток, профорієнтація, кваліфікація, робочі місця.



Гаркавенко Н.А. Организационно-экономический механизм государственного регулирования профессиональной занятости населения. - Рукопись

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.03 - экономика и управление национальным хозяйством. К.: Научно-исследовательский экономический институт Минэкономики Украины, 2010.

Диссертация посвящена разработке научно-методологических основ государственного регулирования профессиональной занятости населения. В работе рассмотрены теоретические концепции экономической природы категории «профессиональная занятость» и определенны государственные регуляторные механизмы профессиональной занятости населения. Обоснованы программы профессиональной занятости как механизм государственного регулирования занятости населения. Осуществлены аналитические оценки состояния и тенденций профессиональной занятости населения в условиях формирования экономики знаний. Исследовано влияние основных факторов и условий на уровень и динамику профессиональной занятости населения. Установлено, что в ближайшей перспективе будут действовать такие важные факторы: существенное сокращение естественного прироста населения в целом по стране, усиление неравномерности обеспечения регионов страны рабочей силой, последующие структурные изменения. Автором сделан вывод о том, что определяющими факторами экономического роста Украины должны быть качественные характеристики человеческого капитала: уровень образования, квалификация, стремление к получению новейших знать в течение трудовой жизни. Поэтому особое внимание следует уделить повышению качества занятого населения, совершенствованию методов повышения квалификации работников.

Установлено, что для расширения профессиональной занятости населения предприятия должны разрабатывать свои программы профессиональной подготовки, которые учитывают их собственные потребности, которые должны быть связаны с программами государственной системы профессионального образования. Автор акцентирует внимание на необходимости усовершенствования и развития современной сети профессиональной учебно-технической материальной базы и усовершенствовании методической работы по внедрению новых технологий обучения.

Разработаны направления совершенствования организационно-экономического механизма государственного регулирования профессиональной занятости населения, способного обеспечить сбалансированность между спросом и предложением по соответствующим профессиям на национальном и региональных рынках труда, на базе создания современной системы подготовки, повышения квалификации, переквалификации, профориентации в условиях инновационного развития экономики Украины. Определенны и научно обоснованы направления и рычаги государственного регулирования профессиональной занятости населения с учетом стратегии развития экономики в целом, которые способствуют формированию высокопрофессионального человеческого капитала, способного конкурировать на международных рынках труда.