Сучасні методи та моделі підвищення якості продукції підприємства

Размещено на http://www.allbest.ru/

СУЧАСНІ МЕТОДИ ТА МОДЕЛІ ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ ПРОДУКЦІЇ ПІДПРИЄМСТВА

Духота Д.В.,

(ф-т МЕіМ, ІІ курс)

Актуальність. У ринковій економіці проблема якості є найважливішим чинником підвищення рівня життя, економічної, соціальної й екологічної безпеки, тому що тільки продукція високої якості може бути конкурентоспроможною. Відповідно, вітчизняні підприємства мають посилити увагу на забезпеченні цивілізаційного розвитку ринку, а саме на поліпшенні якості своєї продукції.

Постановка проблеми. Метою дослідження є розгляд сучасних методів та моделей, за допомогою яких підприємства підвищують якість продукції.

Результати дослідження. Створення ефективних шляхів підвищення якості продукції та процесу їх формування на підприємстві є стратегічним напрямком успішного функціонування підприємств в сучасних економічних умовах. Особливої актуальності набуває дострокове підвищення конкурентоспроможності підприємств на основі формування ефективних шляхів управління якістю продукції. Ключовими моментами в області підвищення якості продукції підприємства є висока ступінь відповідальності керівництва щодо діяльності організації та орієнтація на споживача. Шляхом дослідження ринку формуються вимоги потенційних споживачів.

Кожне підприємство, в умовах ринкових відносин, бере за мету досягнення максимальних результатів своєї діяльності та прибутку, а наявність конкуренції обумовлює необхідність відводити на підприємствах велику увагу цим питанням, орієнтуючись на світовий досвід створення сучасних систем управління якістю продукції.

Для кожного підприємства дуже важливо постійно підвищувати рівень якості продукції, застосовувати новітні технології для її поліпшення. Адже якість, як економічна категорія, відбиває сукупність властивостей продукції, що зумовлюють міру її придатності задовольняти потреби людини відповідно до свого призначення. Якість продукції завжди була головним чинником, який визначав рівень попиту на продукцію.

Існують різні концепції та методи управління якістю. Основною є концепція управління на основі якості «TQM», яку розробили американські вчені Уолте Шухарт та Уільям Едвард Демінг. Шухартом вперше була запропонована циклічна модель, що поділяє управління якістю на 4 стадії - планування (Plan), реалізацію (Do), перевірку (Check) та корегуючі впливи (Action). А. Демінг, у свою чергу, розробив та запропонував програму спрямовану на підвищення якості праці, яка базується на таких аксіомах: будь-яка діяльність може розглядатися як технологічний процес, що означає, що вона може бути покращеною; виробництво потрібно розглядати як систему, що знаходиться у стабільному або нестабільному стані, необхідні фундаментальні зміни у процесі; головне керівництво підприємства має брити на себе відповідальність за свою діяльність.

Говорячи про сучасні методи управляння якістю не можна не згадати про концепцію Джозефа Джурана, який розробив просторову модель, що визначає стадії безперервного розвитку робіт щодо управління якістю, що отримала назву «Спіраль Джурана». Ця «спіраль» має поступовий вигляд. За концепціїю Джурана - безперервне покращення - це рух по сходам. Його концепція має назву «AQL - щорічне покращення якості». Головною її ідеєю є отримання високих конкурентоспроможних та довгострокових результатів.

Ще одним вченим, що займався проблемами управління якістю, був Ф. Кросбі, що розробив концепцію ZD (нуль дефектів) - «бездефектне виготовлення продукції». Ключовим принципом програми бездефектного виготовлення продукції є неприпустимість будь-якого рівня дефектів, окрім нульового. управління якість технологія контроль

Вчений А. Фейгенбаум розробив теорію комплексного управління якістю. Основна ідея якої - всеохопне управління якістю, яка торкається усіх стадій створення продукції, а всі рівні управління підприємством при реалізації технічних, економічних, організаційних та соціально-психологічних заходів.

Автор японського варіанту комплексного управління якістю - Каору Ісікава, виділив такі концептуальні положення: основною рисою є участь працівників в управління якістю, потрібно внести систематичні внутрішні перевірки функціонування системи якості, безперервне навчання кадрів, широке впровадження методів статистичного контролю. К. Ісікава ввів оригінальний графічний метод аналізу причинно-наслідкових зв'язків. Ця схема отримала назву «Скелет риби». Його метод є одним з найбільш простих методів управління якістю.

Концепція Тагутті є подальшим розвитком використання методів статистичного контролю. Головною ідеєю в його розробках стало підвищення якості з одночасним зниженням його вартості. Розвитком його концепції став метод QFD - «розгортання функції якості». Його сутність полягає в плануванні характеристик продукції на основі дослідження ринку з метою максимального задоволення потреб споживачів з найвищою якістю в найкоротші терміни і при мінімальних затратах виробників.

Висновки. Висока ступінь відповідальності керівництва щодо діяльності організації та орієнтація на споживача є ключовими моментами в області підвищення якості продукції, а стратегічним напрямком успішного функціонування підприємств є створення ефективних шляхів підвищення якості продукції. Однією з найефективніших моделей вважається модель «TQM», яка дозволяє покращити якість продукції за допомогою зменшення мінливості процесу, виготовляючи якісну продукцію, підприємство зменшує витрати на виробництво.

Список використаних джерел

1. Давидова О.Ю. Управління якістю продукції та послуг/ О. Давидова, І. Писаревський, Р. Ладиженська // Формування ринкових відносин в Україні. - 2012. - № 1. - С. 174 - 240.

2. Сіднєва Ж.К. Актуальні питання створення систем управління якістю на підприємствах / Ж.К. Сіднєва // Формування ринкових відносин в Україні. - 2010. - № 10. - С. 108 - 111.

3. Труш Ю. Я. Обґрунтування основних шляхів підвищення управління якістю продукції / Ю. Я. Труш // Формування ринкових відносин в Україні. - 2010. - № 8. - С. 91 - 94.

Размещено на Allbest.ru