Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Сукупне планування виробництва



1. Прогнозування незалежного попиту

незалежний попит тренд планування

Обсяг незалежного попиту складається з прогнозу попиту випадкових споживачів і твердих замовлень споживачів, які вже надійшли і відомі на момент планування. Таким чином спочатку необхідно спрогнозувати попит випадкових споживачів, який виконується у такому порядку:

- Обирається метод прогнозування;

- Визначаються параметри тренду;

- Прокладається тренд в минуле і майбутнє (статистичний ряд позбавляється сезонності і циклічності);

- Обирається метод врахування сезонності (циклічності) та визначаються її параметри;

- На основі трендових значень з урахуванням сезонних (циклічних) коливання складається прогноз на весь горизонт планування.

1.1. Визначення параметрів лінійного тренду

В цій роботі для прогнозування попиту використовуємо метод лінійного тренду, який для опису тренду передбачає використання лінійної функції:

Т = а + вХ (1),

де Х - номер часового періоду (планового чи прогнозованого) відносно базового;

a i b - параметри тренду, які визначаються за даними статистичного ряду за формулами:

b=

a= (2),

де Y - значення статистичного ряду; N - кількість значень статистичного ряду згідно із завданням.

Підставляємо отримані значення a і b в рівняння тренду (1) та обираємо відповідні значення Х, розраховуємо прогнозні значення попиту на наступні шість місяців.

Таблиця 1. Попит за останні 12 місяців та тверді замовлення на 5-й та 6-й місяці на виріб А

Варіант №8	Попередні місяці	Поточний місяць	Планові місяці
	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	5	6
Попит на А	624	564	528	480	444	684	660	600	540	420	360	324
Замовлення А													133	124

Таблиця 2. Розрахунок сум статистичних рядів по виробу А

Місяць	Х	Х2	Y, попит	ХY
1	-11	121	624	-6864
2	-10	100	564	-5640
3	-9	81	528	-4752
4	-8	64	480	-3840
5	-7	49	444	-3108
6	-6	36	684	-4104
7	-5	25	660	-3300
8	-4	16	600	-2400
9	-3	9	540	-1620
10	-2	4	420	-840
11	-1	1	360	-360
12	0	0	324	0
Суми	-66	506	6228	-36828



Виходячи з табл. 2, визначимо параметри тренду b і а для виробу А:

де N = 12 - кількість значень статистичного ряду (12 місяців).

1.2 Прогнозування незалежного попиту випадкових споживачів

Для формування прогнозу попиту випадкових споживачів необхідно визначити показники тренду в минулому і майбутньому. Для цього в рівняння тренду (3) підставимо значення Х для відповідного місяця.

В нашому випадку це буде мати вигляд:

для першого місяця в минулому отримаємо

для п'ятого місяця в майбутньому отримаємо

Результати виконаних таким чином розрахунків для виробу А зведені у табл. 3 в колонку 4. Нижня частина табл. 3, яка відокремлена лінією, відповідає прогнозному інтервалу.



Таблиця 3. Розрахунок прогнозованого попиту

Місяць, і	Х	Попит, Y	Тренд, T	Cезонність, I
1	2	3	4	5
1	-11	624	618	1,01
2	-10	564	600	0,94
3	-9	528	582	0,91
4	-8	480	564	0,85
5	-7	444	546	0,81
6	-6	684	528	1,30
7	-5	660	510	1,29
8	-4	600	492	1,22
9	-3	540	474	1,14
10	-2	420	456	0,92
11	-1	360	438	0,82
12	0	324	420	0,77
1	1	406	402	1,01
2	2	361	384	0,94
3	3	332	366	0,91
4	4	296	348	0,85
5	5	268	330	0,81
6	6	404	312	1,30

Далі будемо використовувати метод прогнозування циклічності.

На статистичному інтервалі індекси коливань визначаються за формулою:

I₁^P=,

де і - порядковий номер місяця на статистичному інтервалі.

Наприклад, для першого місяця для виробу А індекс становитиме:



Обчислимо прогнози попиту в наступних місяцях за наступною формулою:

Аналогічно розраховуємо індекси для інших місяців. Отримані результати переносимо в колонку 5 табл. 3.

Отримані прогнозні величини для виробу А вносяться в нижню (прогнозну) частину колонки 3 табл. 3 і за ними будуємо графік руху попиту та відповідний тренд (рис. 1).

Рисунок 1.1. Прогноз попиту на виріб А [Складено автором на основі табл. 1.3]

1.3 Розрахунок загального обсягу незалежного попиту

У цьому підрозділі необхідно розрахувати загальний обсяг незалежного попиту за місяцями планового горизонту. Для цього необхідно побудувати таблицю 1.4 та скористатися отриманими прогнозами попиту (табл. 1.3) та даними значеннями твердих замовлень (табл.1.1).

Таблиця 1.4. Розрахунок загального обсягу незалежного попиту

	Місяць планового горизонту
	1	2	3	4	5	6
Прогноз попиту	406	361	332	296	268	404
Тверді замовлення	0	0	0	0	133	124
Загальний обсяг незалежного попиту	406	361	332	296	406	534

Отже, загальний обсяг незалежного попиту буде дорівнювати сумі прогнозу попиту та твердих замовлень. Оскільки на перші 4 місяці тверді замовлення відсутні, то загальний обсяг незалежного попиту буде такий, як прогноз попиту за цими місяцями, а для 5 та 6 місяців загальний обсяг незалежного попиту становитиме - 406 та 534 одиниць відповідно.



2. Сукупне планування виробництва

2.1 Визначення виробничих завдань на кожний місяць планового горизонту

В цьому розділі, виходячи з обсягу незалежного попиту (таблиця 1.4) і заданих показників необхідно визначити виробничу потребу по кожному місяцю планового горизонту.

Сукупне планування необхідно провести для виробу А на всі 6 місяців планового горизонту. Вихідні дані представлені в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1. Вихідні дані для сукупного планування

Показники	Місяці
	Січень	Лютий	Березень	Квітень	Травень	Червень	Загалом
Незалежний попит (таб.1.4)
Місячна кількість робочих днів	18	17	22	20	23	19	119
Місячні витрати на зберігання одиниці продукції	20 грн. на одиницю продукції на місяць
Місячні втрати, обумовлені дефіцитом одиниці продукції	25 грн. на одиницю продукції на місяць
Вартість одиниці продукції, отриманої за субпідрядом	130 грн. за одиницю продукції
Витрати по найму і навчанню одного робітника	70 грн. на одного робітника
Витрати на звільнення одного робітника	160 грн. на одного робітника
Трудомісткість одиниці продукції	12 нормо-години на одиницю продукції
Погодинна тарифна ставка (в основний робочий час)	7 грн. за годину
Запас на початок першого місяця (січня)	140 одиниць
Резервний запас	40% місячного попиту

До складання планів необхідно розрахувати чисті місячні обсяги виробництва продукції, які визначають місячні виробничі завдання. Для цього, виходячи з загального обсягу незалежного попиту (таблиця 1.4), спочатку необхідно розрахувати резервні запаси.

Створення резервних запасів необхідно для зменшення вірогідності невиконання замовлень випадкових споживачів, оскільки на початок місяця детальної інформації про їх попит завжди не вистачає. Резервний запас розраховується за відсотком до прогнозованого попиту (в даному варіанті -- 40%), який встановлюється підприємством по статистичним даним.

Надалі розраховуються місячні виробничі програми, виходячи з незалежного попиту, резервного запасу і запасу на початок місяця:

де ВП_i - виробнича програма i-го місяця;

П_Н - незалежний попит цього місяця;

З_Р - резервний запас;

З_п.м. - запас на початок місяця.

Оскільки запас готової продукції на початок першого місяця (січня) складає 70 одиниць, то виробнича програма для січня становить:

од.

І, нарешті, визначається запас на кінець поточного місяця, який водночас є запасом на початок наступного місяця.

де З_к.м. - запас на кінець місяця;

З_п.м. - запас на початок місяця;

ВП_i - виробнича програма i-го місяця;

П_Н - незалежний попит цього місяця.

Наприклад, запас на кінець січня місяця буде дорівнювати:

од.

Необхідно зазначити, що в процесі планування резервні запаси ніколи не використовуються, тому запас на кінець місяця завжди дорівнює резервному запасу поточного місяця. Необхідні розрахунки проводимо аналогічним чином для всіх 6-ти місяців планового горизонту.

Результати розрахунків представлені в таблиці 2.2.

Таблиця 2.2. Виробничі завдання

Показники	Січень	Лютий	Березень	Квітень	Травень	Червень
Запас на початок місяця	140	162	144	133	118	107
Незалежний попит	406	361	332	296	406	534
Резервний запас	162	144	133	118	107	162
Виробниче завдання	428	343	321	281	395	589
Запас на кінець місяця	162	144	133	118	107	162

З даних табл.2.2 видно, що виробниче завдання найбільшим є у січні - 428 одиниць, найменшим - у травні - 107 одиниць. Також у червні резервний запас є найбільшим.

Наступним етапом буде розрахунок витрат за трьома стратегіями.



2.2 Розрахунок витрат за першою стратегією

План №1: обсяги виробництва відслідковують місячні виробничі завдання, що досягається виключно варіацією чисельності робітників, повністю зайнятих тільки в основний робочий час 8-годинного робочого дня.

Реалізація такої стратегії передбачає щомісячне додаткове наймання або звільнення робітників, що можливо тільки за погодженням з профспілковою організацією.

Отже, для проведення відповідних розрахунків за планом №1, нам необхідні наступні дані:

- виробниче завдання - розрахунок цього показника представлений в таблиці 2.2;

- трудомісткість одиниці продукції (таблиця 2.1), дорівнює 12 нормо-год;

На основі цих даних, можна розрахувати трудомісткість виробничої програми за формулою:

де Т_ВП - трудомісткість виробничої програми i-го місяця;

ВП_i - виробнича програма i-го місяця;

Т_од. - трудомісткість одиниці продукції.

Отже, для першого місяця (січень): -год.

Визначимо місячний фонд робочого часу одного робітника:

де N_міс. - місячна кількість робочих днів (табл.2.1).

Отже, для першого місяця (січень):

Наступним кроком буде розрахунок планової чисельності робітників:

Отже, для січня:

.

Наступним етапом визначаємо кількість працівників, яку необхідно додатково найняти та звільнити. У січні приймаємо, що кількість робітників дорівнює плановій чисельності, тобто 36 роб. У лютому планова чисельність становить 30 роб, отже необхідно у цьому місяці звільнити 6 працівників (36 - 30). У березні планова чисельність 22 працівника, отже звільняємо ще 8 роб. (30-22). За аналогічною методологією розраховуємо до кінця періоду.

Звичайно, наймаючи і звільняючи робітників, підприємство понесе певні витрати.

Отож, витрати на додаткове наймання розраховуються наступним чином:

де Н_д - додаткове наймання робітників;

В_{найм 1 роб.} - витрати на наймання 1 робітника (табл.2.1).

Отже, у наймаючи працівників тільки у червні, витрати на найм:

Витрати на звільнення розраховуються аналогічним чином.



Наступний показник, який необхідно розрахувати, це пряма оплата праці:

де Т_ВП - трудомісткість виробничої програми i-го місяця;

З_год - погодинна оплата праці (табл.2.1) - 7 грн.

Для січня:

Аналогічно розраховуємо представлені показники для інших місяців. Даний розрахунок і відповідні значення представлені в таблиці 2.3.

Останнім етапом буде розрахунок загальних витрат:

Таблиця 2.3. Розрахунок витрат за першим варіантом сукупного виробничого плану

Показники	Січень	Лютий	Березень	Квітень	Травень	Червень	Всього
Виробниче завдання	428	339	320	278	393	583
Трудомісткість ВП	5136	4116	3852	3372	4740	7068
Місячна к-сть робочих днів (табл.2.1)	18	17	22	20	23	19
Місячний фонд робочого часу одного робітника	144	136	176	160	184	152
Планова чисельність робітників	36	30	22	21	26	46
Додаткове наймання робітників	0	0	0	0	5	0
Витрати на найм	0	0	0	0	350	0	350
Звільнення робітників	0	6	8	1	0	20
Витрати на звільнення	0	960	1280	160	0	3200	5600
Пряма оплата праці	36288	28560	27104	23520	33488	48944	197904
Загальні витрати, грн.	204174



З даних табл.2.3 можна зробити висновок, що при використанні даної стратегії підприємство протягом півроку має додатково найняти 5 і звільнити 45 осіб, при цьому витрати підприємства на додатковий найм складуть 350 грн, витрати на звільнення - 5600 грн, пряма оплата праці - 197904 грн. У результаті, якщо підприємство буде діяти відповідно до стратегії №1, загальні витрати складуть 204174 грн.

2.3 Розрахунок витрат за другою стратегією

План №2 передбачає незмінний темп виробництва, який відповідає такому, який забезпечує виконання виробничої програми планового горизонту (тобто за 6 місяців). Обсяг запасу готової продукції змінюється, можливий дефіцит запасу.

Відповідно до цього плану, чисельність робочих, які зайняті в основний робочий час, - фіксована і визначається, виходячи з середньої потреби в робітниках, яка забезпечує виконання виробничого завдання планового горизонту:

де ЧР_ф.пл. - фіксована планова чисельність робочих;

N_заг. - загальна кількість робочих днів планового горизонту.

Підставивши відповідні дані у формулу, отримали:

працівників

У цьому випадку запас на початок січня становить 140 одиниць, а запас на початок лютого дорівнює запасу на кінець січня і так далі.

Спочатку, таким же чином, як і в попередньому випадку, розраховуємо місячний фонд робочого часу на одного робітника. Після чого, знаходимо місячний фонд робочого часу:

Для січня:

Після цього розрахуємо обсяг планового виробництва продукції:

Для січня:

Показники незалежного попиту були розраховані в таблиці 1.4. Вписуємо їх відповідні значення в розрахункову таблицю.

Наступний показник, який необхідно розрахувати, це запас на кінець місяця. Він розраховується аналогічним чином, як за планом №1. Проте якщо за першою стратегією виробниче завдання буде дорівнювати плановому виробництву продукції, то в даному випадку - це різні показники. Тому, у формулі використовуємо розраховані показники саме планового виробництва продукції.

Далі розраховуємо дефіцит готової продукції, якщо він є, тобто це запас на кінець місяця, в разі, якщо він негативний. Місячні витрати, обумовлені дефіцитом продукції визначаються:

де В_д.од. - витрати, обумовлені дефіцитом одиниці продукції;

Д_пр. - дефіцит готової продукції.

В даному випадку дефіцит продукції відсутній.

Наступний рядок - резервний запас, переноситься із табл.2.2.

Далі розраховуємо надлишок готової продукції. Це різниця між запасами на кінець місяця і резервними запасами, якщо вона позитивна.

Для січня: Н_пр=70 - 162 = -92 шт, різниця від'ємна, отже надлишок рівний нулю.

Місячні витрати, обумовлені надлишком продукції визначаються:

де В_н.од. - витрати, обумовлені надлишком одиниці продукції (20 грн -таб.2.1);

Н_пр. - надлишок готової продукції.

Для квітня: В_з = 64 ? 20 = 1280 грн.

Останній показник - витрати на оплату праці, який розраховується як добуток місячного фонду робочого часу на погодинну тарифну ставку:

Для січня: ЗП = 4032 ? 7 = 28224 грн.

Підрахувавши всі витрати, можна знайти сумарне значення, тобто загальні витрати. В даному випадку, цей показник визначається наступним чином:

де В_з - вартість зберігання надлишку продукції.

В_заг.=9350 + 3240 + 186592 = 199182 грн

Відповідний розрахунок всіх показників поданий у таблиці 2.4.



Таблиця 2.4. Розрахунок витрат за другим варіантом сукупного виробничого плану

Показники	Січень	Лютий	Березень	Квітень	Травень	Червень	Всього
Запас на початок місяця	140	70	26	105	182	205
Міс. фонд роб. часу 1 робітника	144	136	176	160	184	152
Міс. фонд роб. часу	4032	3808	4928	4480	5152	4256
Планове вир-во продукції	336	317	411	373	429	355
Незалежний попит	406	361	332	296	406	534
Запас на кінець місяця	70	26	105	182	205	26
Дефіцит готової продукції	92	118	28	0	0	136
Місячні витрати, обумовлені дефіцитом продукції	2300	2950	700	0	0	3400	9350
Резервний запас	162	144	133	118	107	162
Надлишок готової продукції	0	0	0	64	98	0
Вартість зберігання надлишку	0	0	0	1280	1960	0	3240
Пряма оплата праці	28224	26656	34496	31360	36064	29792	186592
Загальні витрати, грн.	199182

З даних табл.2.4 можна зробити висновок, що при реалізації даної стратегії на підприємстві працюватиме 28 осіб, дефіцит продукції становитиме 374 од., але буде надлишок у розмірі 162 одиниці. При цьому витрати, обумовлені дефіцитом складатимуть 9350 грн., а на зберігання надлишку становитимуть 3240 грн, пряма оплата праці дорівнюватиме 186592 грн. Отже, загальні витрати за даного варіанту сукупного планування, складуть 199182 грн.

2.4 Розрахунок витрат за третьою стратегією

Відповідно до стратегії №3 плановий темп виробництва відповідає найменшому місячному виробничому завданню на протязі планового горизонту при фіксованій чисельності робітників, зайнятих в основний робочий час 8-ми годинного робочого дня. У разі перевищення попиту понад мінімальну місячну виробничу програму використовується субпідряд.

Чисельність робітників визначається за наступною формулою:

де ЧР_ф.мін. - фіксована планова мінімально необхідна чисельність робочих;

ВП_мін. - найменше місячне виробниче завдання.

Найменше виробниче завдання у квітні - 281 шт (табл.2.2); відповідна кількість роб. днів - 20 (табл.2.1).

Підставивши відповідні дані у формулу, отримаємо:

Такі показники, як: виробниче завдання, місячний фонд робочого часу одного робітника, місячний фонд робочого часу, планове виробництво продукції, надлишок виготовленої продукції, пряма оплата праці - визначаємо аналогічним чином, як у попередніх варіантах.

Також, для цього варіанту, ще необхідно розрахувати показники субпідрядного виробництва продукції:

де В_п - планове виробництво продукції;

Н_гп - надлишок готової продукції.

Проте варто врахувати той факт, що формулу використовуємо лише в разі, коли різниця між виробничим планом і плановим виробництвом продукції - позитивна.

Для січня: В_суб.= 428 - 252 =176 шт.

Після цього розраховуємо вартість продукції за субпідрядом:



В_суб.=Вир_суб. ? Вит_суб.од.

де Вит_суб.од. - вартість виробництва одиниці продукції субпідрядом, 130 грн (табл.2.1)

Далі розраховуємо загальні витрати:

де В_суб. - вартість продукції, виготовленої по субпідряду.

Аналогічно розраховуємо відповідні показники для кожного місяця планового горизонту. Розрахунок доцільно подати в таблиці 2.5.

Таблиця 2.5. Розрахунок витрат за третім варіантом сукупного виробничого плану

Показники	Січень	Лютий	Березень	Квітень	Травень	Червень	Всього
Виробниче завдання (табл.2.2)	428	343	321	281	395	589
Міс. фонд роб. часу 1 робітника	144	136	176	160	184	152
Міс. фонд роб. часу	3024	2856	3696	3360	3864	3192
Планове вир-во продукції	252	238	308	280	322	266
Надлишок готової продукції	0	0	0	0	0	0
Субпідрядне вир-во продукції	176	105	13	1	73	323
Вартість продукції, виготовленої по субпідряду	22880	13650	1690	130	9490	41990	89830
Пряма оплата праці	21168	19992	25872	23520	27048	22344	139944
Загальні витрати, грн.	229774

З даних табл.2.5 можна зробити висновок, що при реалізації даної стратегії підприємство використовуватиме 19 робітників. У результаті субпідрядне виробництво продукції складе 691 одиниці. При цьому витрати на субпідрядне виробництво становитимуть 89830 грн, пряма оплата праці 139944 грн. Загальні витрати за третім варіантом виробничого планування склали 229774 грн.

Отже, за результатами розрахунків доцільно обрати другу стратегію, оскільки витрати будуть найменшими у порівнянні з іншими стратегіями:

199182 (2)< 204174 (1)< 229774 (3).

2.5 Графічне порівняння варіантів сукупних планів та вибір оптимальної стратегії сукупного планування

Для побудови графіку складемо окрему таблицю даних (табл.2.6).

Таблиця 2.6. Зведені дані для побудови графіків планового виробництва

Показники	Січень	Лютий	Березень	Квітень	Травень	Червень
Місячна к-сть робочих днів	18	17	22	20	23	19
Роб. дні зростаючим підсумком	18	35	57	77	100	119
Планове вир-во зростаючим підсумком за планом №1	432	772	1095	1375	1774	2357
Планове вир-во зростаючим підсумком за планом №2	336	653	1064	1437	1866	2221
Планове вир-во зростаючим підсумком за планом №3	252	490	798	1078	1400	1666

З даних таблиці видно, що найбільша кількість продукції вироблятиметься при реалізації першої стратегії (загальна сума становитиме 7805 од.), але в квітні й травні планове виробництво становитиме 1375 та 1774 одиниці відповідно, що є меншим на 62 та 92 од. у порівнянні з другою.

На основі таблиці необхідно побудувати графіки планового виробництва по кожному варіанту сукупного плану за весь горизонт планування, які представлені на рис.2.1.



Рис. 2.1. Планові обсяги виробництва зростаючим підсумком [Складено автором на основі табл. 2.6]

Задля узагальнення результатів, доцільно навести підсумкову порівняльну таблицю 2.7.

Таблиця 2.7. Порівняння варіантів планів

Стаття витрат	План 1	План 2	План 3
Витрати по найму робітників	350	0	0
Витрати на звільнення робітників	5600	0	0
Вартість зберігання надлишку продукції	320	3240	0
Місячні втрати від дефіциту продукції	0	9350	0
Вартість продукції, виготовленої за субпідрядом	0	0	89830
Оплата надурочної роботи	197904	186592	139944
Пряма оплата праці	204174	199182	229774
Загальні витрати	350	0	0

Аналізуючи графік та витрати за трьома варіантами сукупного планування, можна зробити висновок, що сума загальних витрат найвища за стратегії №3, становить 229774 грн. Тенденція зростання обсягу виробництва поступається стратегії №1 та №2 і на кінець червня обсяг виробництва є найменшим - 1666 одиниць. Відповідно до стратегії №1, то тут загальні витрати складають 204174 грн., що є меншим за стратегію №3 на 25600 грн. При цьому обсяги виробництва є найбільшими в трьох перших місяцях, і лише наприкінці періоду, у квітні та травні, значення показників поступаються стратегії №2.

Стратегія №2 є найбільш вигідною, оскільки тут найменші загальні витрати, які складають 199182 грн. До того ж, обсяги виробництва є не найменшими і на кінець червня складають 2221 одиниць продукції.

Отже, можна зробити висновок, що підприємству буде доцільним діяти відповідно до другого варіанту сукупного планування, так як він забезпечує найменші витрати.

Здійснивши порівняльну характеристику варіантів сукупного планування, необхідно скласти остаточний сукупний план виробництва, який представлений у таблиці 2.8.

Таблиця 2.8. Остаточний сукупний план виробництва

Показники	Січень	Лютий	Березень	Квітень	Травень	Червень	Всього
Місячна к-сть робочих днів (табл.2.1)	18	17	22	20	23	19	119
Незалежний попит (табл.2.2)	406	361	332	296	406	534	2335
Виробниче завдання (табл.2.2)	428	343	321	281	395	589	2357
Планова чисельність робітників (стр. 16)	21	21	21	21	21	21
План виробництва (табл.2.5)	336	317	411	373	429	355	2221
Надурочне виробництво	0	0	0	0	0	0	0
Субпідрядне вир-во продукції (табл.2.5)	0	0	0	0	0	0	0
Запас на початок місяця (таб.2.2; 2.5)	140	0	0	0	0	0	0

Використовуючи дані табл.2.8, можна зробити висновок, що при реалізації другої стратегії виробниче завдання становитиме 2357 одиниць, при цьому на підприємстві буде працювати 21 робітник, загальний план виробництва становитиме 2221 одиниць. Наведеної вище кількості працівників вистачить, щоб виробити таку кількість продукції.

Висновки

У процесі виконання курсової роботи були розглянуті методи прогнозування попиту та проекти сукупного планування для підприємства.

У першому розділі для розрахунку прогнозного значення елементу А використовувався метод лінійного тренду. У результаті розрахунків отримали рівняння тренду:

При розрахунку незалежного попиту споживачів врахована сезонність.

Під час розрахунку було спрогнозовано попит на шість місяців, виходячи із даних за попередній рік та використовуючи «наївний» метод прогнозування. У п'ятому та шостому місяцях було визначено загальну потребу у виробі, так як на цей місяць існують тверді замовлення (133 і 124 од. відповідно), значення яких додавались до прогнозованого попиту.

У процесі виконання другого розділу були визначені виробничі завдання на кожен місяць планового горизонту. Було розглянуто 3 варіанти стратегій сукупного плану та визначені витрати для кожної з них.

За план №1 обсяги виробництва відслідковують місячні виробничі програми, що досягається виключно варіацією чисельності робітників повністю зайнятих тільки в основний робочий час 8-годинного робочого дня. Реалізація такої стратегії передбачає щомісячне додаткове наймання або звільнення робітників, що можливо тільки за погодженням з профспілковою організацією. Змінний обсяг запасу готової продукції, можливий дефіцит запасу. Відповідно до даної стратегії загальні витрати становитимуть становить 204174 грн. Тенденція зростання обсягу виробництва частково поступається стратегії №2, але на кінець червня обсяг виробництва є найбільшим - 2357 одиниць.

План №2 передбачає, що незмінний темп виробництва відповідає такому, який забезпечує виконання виробничої програми планового горизонту (тобто за 6 місяців). Чисельність робітників, які зайняті тільки в основний робочий час, -- фіксована і визначається виходячи з середньої потреби в робітниках, яка забезпечує виконання виробничої програми планового горизонту, тобто в нашому випадку 28 робітників. Слід відзначити, що для задоволення очікуваного попиту в цьому варіанті плану використовуються місячні резервні запаси. Сума загальних витрат за стратегії №2 становить 199182 грн., що є найменшим показником у порівнянні зі стратегіями №1 та №3 на 4992 та 30592 грн. відповідно. При цьому обсяги виробництва є найбільшими кожного місяця, і лише наприкінці періоду поступаються стратегії №1. Тому можна сказати, що стратегія №2 є найбільш вигідною.

За плану № 3 плановий темп виробництва відповідає мінімальній місячній виробничий програмі протягом планового горизонту при фіксованій чисельності робітників, зайнятих в основний робочий час 8-ми годинного робочого дня. В разі перевищення попиту понад мінімальну місячну виробничу програму використовується субпідряд.

Варто зазначити, що тут виникають додаткові витрати за рахунок вартості продукції, виготовленої по субпідряду, проте за умови, що фіксована чисельність працівників менша від другого плану на 7 (28 - 21) робітників, відповідно і витрати на оплату праці є меншими.

Отже, можна зробити висновок, що підприємству доцільно діяти відповідно до другого варіанту сукупного планування, так як він забезпечує найменші витрати.



Список використаних джерел

1. Корж М. А. Методичні вказівки до виконання курсової роботи з дисципліни «Операційний менеджмент» / М.А. Корж. - К., 2010

2. Гэлловэй Л. Операционный менеджмент. - СПб: Питер, 2002. - 320 с. (Серия «Теория и практика менеджмента»).

3. Козловский В.А., Маркина Т.В., Макаров В.М. Производственный и операционный менеджмент/Практикум. -- СПб.: «Специальная литература», 1998. -- 216 с.

4. Козловский В.А., Маркина Т.В., Макаров В.М. Производственный и операционный менеджмент/Учебн. -- СПб.: «Специальная литература», 1998. -- 366 с.

5. Производственный менеджмент: Учеб. для вузов/С.Д. Ильенкова, А.В. Бандурин, Г.Я. Горобцов и др. Под ред. С.Д. Ильенковой. -- М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2000. -- 583 с.

6. Риггс Дж. Производственные системы: планирование, анализ, контроль. -- М.: Прогресс, 1972. -- 344 с.

7. Стивенсон В.Дж. Управление производством/Пер. с англ. - М.: Издательство «Лаборатория Базовых Знаний», Издательство «БИНОМ», 1998. - 928 с.

8. Чейз Р.Б., Джейкобз Ф.Р., Аквилано Н.Дж. Производственный и операционный менеджмент, 10-е изд.: Пер. с англ. под ред. Н.А.КОРЖА - М.: Издательский дом «Вильямс», 2007. - 1184 с.

9. Чейз Р.Б., Эквилайн Н.Дж., Якобс Р.Ф. Производственный и операционный менеджмент, 8-е изд.: Пер. с англ. под ред. Н.А.КОРЖА - М.: Издательский дом «Вильямс», 2010. - 704 с.

Размещено на Allbest.ru