Структуризація припускає визначення місця і ролі об'єкту дослідження в рішенні задач більш високого рівня, виділення його основних елементів і встановлення відносин між ними. Процедури структуризації дозволяють представити структуру вирішуваний задача у вигляді, зручному для подальшого аналізу.

Характеризація направлена на визначення системи характеристик, що кількісно описують структуру вирішуваний задача.

Оптимізація припускає вибір якнайкращого варіанту рішення.

Застосування цих трьох груп методів дає можливість послідовно знижувати невизначеність в процесі обґрунтовування рішення, підвищує ефективність розумової діяльності керівника і системних аналітиків.

2. Поєднання формальних і неформальних методів обґрунтовування рішень припускає широке використовування експертних оцінок і людино-машинних процедур підготовки і ухвалення рішень.

3. Включення керівника в процес підготовки, ухвалення і реалізації рішення на всіх його основних етапах.

Комплексний підхід дає можливість сконцентрувати неформальне мислення керівника на найкритичніших аспектах проблемної ситуації, в якій ухвалюється рішення, і пропонованих альтернативах рішення виниклої проблеми.

При цьому виявляються і стають більш ясними приховані припущення, мотиви поведінки, аргументи: вони логічно включаються в моделі процесу підготовки, ухвалення і реалізації рішення.

Залежно від того, на яких аспектах підготовки і ухвалення рішень робиться акцент, можна виділити наступні два підходи до теоретичних побудов в цій області. Найлегша задача - ухвалювати рішення на основі математичних розрахунків, якщо можливо їх зробити. За відсутності достатньої інформації для точного розрахунку може допомогти інтуїція. Інтуїція виникає не на порожньому місці. Інтуїція - це згусток житейського досвіду, досвіду професійного, уміння фантазувати і створювати в мисленні можливі варіанти моделей. Інтуїцією можуть користуватися всі зрілі люди різною мірою.

В рамках математичної теорії ухвалення рішень розробляються нормативні моделі ухвалення рішень. Ціль застосування цих моделей - вибір якнайкращих дій (альтернатив) виходячи із заданого критерію і ситуації, в якій ухвалюється рішення. Нормативні моделі роблять акцент на тому, як керівнику слід підходити до ухвалення рішень.

Математична теорія ухвалення рішень по економічних проблемам є заснований на припущенні, що всі суб'єкти управління є "економічно мислячими" людьми, тобто в межах, допустимих законами, морально-етичними стандартами і т.п., вони прагнуть максимізувати результати виробничо-господарської діяльності підприємства.

Проте в житті суб'єкт управління не завжди прагне максимізувати економічний результат. Натомість він ухвалює "задовільні", "достатньо хороші" рішення. В цьому випадку при ухваленні рішень можуть використовуватися такі критерії, як "прийнятна величина прибутку" і "надійне виконання плану".

Математична теорія ухвалення рішень не дає рецептів для демонстрації того, як рішення фактично повинні прийматися.

2. Спроба осмислити істинні причини ухвалення рішень привела до виникнення дескриптивних моделей, в основі яких лежить поведінкова теорія ухвалення рішень. Вона носить чіткий пояснюючий, а не приписуючий характер. В ній використовуються психологічні моделі, в яких ураховуються процеси і сили, пояснюючі реальну поведінку керівника.

Згідно однієї з психологічних моделей суб'єкт управління швидше прагне "задовольнити", ніж максимізувати, тобто знайти достатньо хороше рішення в конкретних умовах з урахуванням традицій ухвалення рішень. Іншими словами, швидше традиції ухвалення рішень і особисті якості є визначальними, ніж прагнення до максимізації якого-небудь критерію.

РОЗДІЛ 2. РОЗРАХУНКОВА ЧАСТИНА

2.1 Вплив інтервала між поставками на сумарні витрати на зберігання матеріально-технічних ресурсів

Таблиця 1. Вихідні дані

Методика розрахунку

Визначаємо оптимальний інтервал часу між поставками, дні

S - витрати, пов`язані з доставкою, грн..

q- середньодобове споживання сировини, од.

u - витрати на зберігання на од., грн..

p - плата за користування оборотними коштами, грн. за од.

Визначаємо середньодобове споживання сировини

Q - витрата сировини за плануємий період, од.

n - кількість днів в плануємому періоді (30)

Визначаємо оптимальну партію поставки

Розраховуємо витрати на зберігання

Визначаємо зміни витрат на зберігання з урахуванням інтервалу спізнення

грн..

Розрахунок

Визначаємо середньодобове споживання сировини:

од.

од.

од.

од.

од.

од.

од.

Визначаємо оптимальну партію поставки:

од.

од.

од.

од.

од.

од.

од.

Розраховуємо витрати на зберігання:

грн.

грн.

грн.

грн.

грн.

грн.

грн.

Визначаємо зміни витрат на зберігання з урахуванням інтервалу спізнення:

грн.

грн.

грн.

грн.

грн.

грн.

грн.

Результати розрахунку зведемо до табл.2.

Таблиця 2. Розрахунок витрат на зберігання

Отже, при зменшенні інтервалу спізнення, витрати на зберігання зменшуються на 1872,52 грн.

висновки

Непостійна економічна і політична обстановка, що склалася в нашій країні, примушує підприємства ретельніше і зважено ухвалювати різні рішення, складати плани розвитку, оцінюючи існуючу реальність.

Неокласична концепція економічної організації виходить з необхідності ухвалення суб'єктами раціональних рішень. Це підкріплюється основними виведеннями теорії мікроекономіки - рівновага споживача на основі раціонального вибору (максимізація отриманої корисності при даному доході), рівновага виробника також на основі раціонального вибору (максимізація прибутку в короткостроковому періоді). Проте доводиться констатувати, що насправді раціональні рішення для фірми маловірогідні. Перш за все, через той, що погоджуватися і непродуманої політики економічних суб'єктів.

Різноманіття, що проводяться в США, свідчать про те, що навіть процвітаючі бізнесмени ухвалюють обґрунтовані і осмислені рішення тільки в половині випадків. Можна тільки дивуватися з того, як деякі бізнесмени ухвалюють рішення, неспроможність яких видно навіть недосвідченій людині. Адже підвищення якості рішень, що приймаються господарськими керівниками, є найважливішим резервом підвищення ефективності всього суспільного виробництва.

Незадовільні результати перш за все обумовлені незнанням або зневажливим відношенням до теорії ухвалення рішень в менеджменті. Менеджери багато кого рахують ухвалення управлінського рішення як щось саме собою розуміюче.

Ціллю даної курсової роботи було довести важливість і необхідність надання особливої уваги процесу ухвалення управлінських рішень в операційному менеджменті.

Список використаних джерел

Соснін О.С., Казарцев В.В. Виробничій та операційний менеджмент. Підручник для вузів. К. : Київ, 2002.

Геловєй Д. Операційний менеджмент. Принципи і практика.-Харьків, 2001.

Макаренко М. В., Макарова О.М. Виробничий менеджмент- К., ЮНІТІ - 1998.

Венеделін, А.Г. Підготовка та ухвалення управлінського рішення: Методологічний аспект/ А.Г.Венделін. - М.: Економіка, 1996. - 150 с.

Герчикова И.Н. Менеджмент: Рекомендований підручник для Вузів.-М.: Банки і біржі, ЮНІТІ, 1994.

Голубков Е.П. Яке ухвалити рішення? (Практикум господарника). - М.: Економіка, 1997. - 189 с.

Джон Діксон. Проектування систем: винахідництво, аналіз і ухвалення рішень. - М.: «Мир», 1996, -440с.

Імітаційні системи ухвалення економічних рішень./ Під ред. К.А.Багріновського, В.С. Прокопова. - М.: Наука, 1998.

Міжнародний менеджмент. Підручник для вузів/ Під ред. С.Е.Півоварова, Д.І.Баркана, Л.С.Тарасевіча, А.І.Майзеля. - СПб: видавництво "Пітер", 2000. - 624с., мул.

Ромащенко В.Н. Ухвалення рішень: ситуації і поради. - Київ: Політіздат України, 1990.

Старобинский Э.Е. Як управляти персоналом/ Видавництво 4-е, перераб. і доп. - М.: ЗАТ «Бизнес-школа "Интел-Синтез"», 1998. - 368 с.

Солнишков Ю.С. Обґрунтовування рішень: (Методологічні питання). - М.: Економіка, 1999. - 168 с.

Акулов В., Рудаков М. Особливості ухвалення рішень суб'єктом стратегічного менеджменту// Міжнародний журнал (Проблеми теорії і практики управління) - 1999. - №3.

Герчикова И.Н. «Менеджмент», М.: Юніті, 1994

Меськон М., Альберт М., Хедоурі Ф. «Основи менеджменту», М. Справа, 1993

Ладанов И.Д. Практичний менеджмент. Підручник для вузів. М. - Наука. 1995. -255 с.

Василенко В.А., Ткаченко Т.І. Виробничий (операційний) менеджмент. Київ-ЦУЛ, 2003, с.530

Размещено на Allbest.ru