Вдосконалення управління експортним потенціалом підприємства

2011 р.

2012 р.

Абсолютне

відхилення,

(+,-)

обсяги, м/шт.

Вартість, грн.

обсяги, м/шт.

Вартіст, грн.

обсяги, м/шт.

Вартіст,

грн.

Тканина

76961,2

2308836

128287,2

3848616

112909,6

3387288

1078452

Гудзики

280710

421065

492159

738239

419926

629889

208824

Молнїї

24778

74334

41605

124815

37490

112470

38136

Нитки

230883,6

357

384861,6

595

338728,8

525

168

Бірки

24778

123890

41605

208025

37490

187450

63560

Всього

2928482

4920290

4317622

Рис. 2.4 Динаміка імпорту ПП «Уманська швейна фабрика»*

*згруповано за даними підприємства

Здійснюючи виробництво будь -якого товару, кожне підприємство зіштовхується з тим що потрібно десь збути свою продукцію. Підприємство ПП «Уманська швейна фабрика» здійснює реалізацію своєї продукції закордоном в поаному обсязі. Та в повному обсязі здійснює експорт серовини. Країнми партнерами які закуповують продукцію, та доставляють сировину є такі країни: Австрія, Панама, Угорщина (зустрічається в 2010 р.)

Дослідивши динаміку імпорту та експорту важлтвим є подивитися динаміку експорту і імпорту у розрізі по країнам, що дасть можливість побачити яка країна є постійним партнером. Дану динаміку можна побачити по таблиці 2.9. По якій видно що у 2010 році найбільший обсяг продукції експортовано до Панами (15560 шт. на суму 1074769 грн.). В 2011 та 2012 роках головним партнером є Панама (обсяги поставок 34365 шт. та 32609 шт. на суму 2029096 грн. та 1460975). Постійними та стабільним партнерами підприємства є країни Панама та Австрія, тоді як Угорщина зустрічається тільки у 2010 році.

Таблиця 2.9 - Динаміка експорту ПП «Уманська швейна фабрика»

Рік	Країна	Продукція за контрактом	Кількість,шт.	Сума, грн
2010	Австрія	Жакет жіночий	5779	454344
	Угорщина	Пальто чоловіче	4865	262593
	Панама	Жакет жіночий	3506	244526
		Пальто жіноче	4076	288832
		Пальто чоловіче	7978	541410
	Всього	15560	1074769
2011	Австрія	Жакет жіночий	6351	359909
		Пальто жіноче	2334	171396
	Всього	8685	531305
	Панама	Жакет жіночий	14860	726109
		Пальто жіноче	2213	132735
		Пальто чоловіче	17292	1170252
	Всього	34365	2029096
2012	Австрія	Жакет жіночий	4390	277800
		Пальто жіноче	491	36326,9
	Всього	4881	314127
	Панама	Жакет жіночий	15140	628248
		Пальто жіноче	3277	164122
		Пальто чоловіче	14192	668605
	Всього	32609	1460975

Здійснюючи експорт товару, підприємство також здійснює і імпорт, оскільки для виробництва своєї продукції ПП «Уманська швейна фабрика» отримує сировину для виробництво продукції, так як працює на давальницькій сировині. По таблиці 2.2.5 можна побачити динаміку імпорту по якій видно що у 2010 році найбільше імпортовано товару з Панами (сума склала 1904940 грн.) , у 2011 та 2012 році також прослідковується що Панама здійснила найбільший обсяг імпорту (4118784 грн. та 3875897 грн.).

Що показує що головним партнером є Панама. Угоршина прослідковується в 2010 році з невеликим обсягом поставки. По више наведеним таблицям можна побачити що постійними партнерамиє Австрія та Панама.

Таблиця 2.10 - Динаміка імпорту ПП «Уманська швейна фабрика»

Рік	Країна	Продукція за контрактом	Кількість, м/шт.	Сума, грн
2010	Австрія	Тканина	16181,2	485436
		Гудзики	53515	80272,5
		Молнїї	5779	17337
		Нитки	48543,6	74,36
		Бірки	5779	28895
	Всього	612015
	Угорщина	Тканина	16541	496230
		Гудзики	63245	94867,5
		Молнїї	4865	14595
		Нитки	49623	76,01
		Бірки	4865	24325
	Всього	630094
	Панама	Тканина	49985,2	1499556
		Гудзики	187116	280674
		Молнїї	15560	46680
		Нитки	149955,6	229,69
		Бірки	15560	77800
	Всього	1904940
2011	Австрія	Тканина	25251,6	757548
		Гудзики	95535	143303
		Молнїї	8685	26055
		Нитки	75754,8	116,04
		Бірки	8685	43425
	Всього			970447
	Панама	Тканина	107482,4	3224472
		Гудзики	412599	618899
		Молнїї	34365	103095
		Нитки	322447,2	493,902
		Бірки	34365	171825
	Всього	4118784
2012	Австрія	Тканина	13863,2	415896
		Гудзики	53691	80536,5
		Молнїї	4881	14643
		Нитки	41589,6	63,70
		Бірки	4881	24405
	Всього	535544
	Панама	Тканина	101131,2	3033936
		Гудзики	387083	580625
		Молнїї	32609	97827
		Нитки	303393,6	464,717
		Бірки	32609	163045
	Всього	3875897

Здійснюючи зовнішньоекономічну діяльність велике значення для підприємства має аналіз економічної ефективності зовнішньоекономічної діяльності, оскільки дасть можливість подивитися чи ефективно здійснюється зовнішня діяльність підприємства. Дану ефективність можна побачити по таблиці 2.11. По якій видно що обсяг експорту більший, ніж імпорту, що є позитивним, оскільки підприємство більше отримує прибуток ніж купує товару.

Таблиця 2.11 - Аналіз економічної ефективності зовнішньоекономічної діяльності підприємства

Показник	2010 р.	2011р.	2012 р.	Абсолютне відхиленя, (+,-)
1. Обсяг експортної продукції, грн.	1572619,23	2457283,29	1775053,9	202434,67
2.Обсяги імпортної продукції, грн	2928482	4920289,5	4317622	1389140
3. Ціна експортного товару, вал. од./од	65	60	50	-15
4. Ціна імпортованого товару, вал. од./од	55	50	40	-15
5. Митні платежі, грн.	29284,84	49202,915	43176,24	13891,4
6. Податок на додану вартість, тис. грн.	1171396,8	1968119,8	1727052,8	555656
7.Імпортне мито	29284,84	49202,915	43176,24	13891,4
8. Діючий ринковий курс дол. США до гривні	7,9	8,12	8,2	0,3
9. Повні витрати на експорт продукції, грн.	78000	89000	84000	6000
10. Повні витрати на імпорт продукції, грн.	48000	59000	50000	2000
11. Виручка від реалізації продукції, тис. грн.	1572619,23	2457283,29	1775053,9	202434,67
12. Рентабельність експорту, %	55,15	53,85	48,91	-6,24
13. Рентабельніст імпорту, %	70,11	70,32	70,34	0,23

Але найбільший обєм експорту та імпорту спостерігається у 2011 року,а в 2012 року починає падати. Якщо дивитися на витрати, то вони найвищі у 2011 році, оскільки в цей рік найбільші обсяги збуту та закупок. А далі іде на спад. Рентабельність експорту іде на спад з 2011 року (обсяг якого складає 53,85 %) і в 2012 році складає 48,9 %. Рентабельність імпорту приблизно залишається на місті, міняється лише в дисяті та соті відсотка. Найнищий обсяг в 2010 році (складає 70,11%), а найвищий в 2012 році (складає 70,34%). Загалом зовнішня ліяльність іде на спад, але все ще є рентабельною.

Здійснюючи ЗЕД для підприємства велике значення має договір. Договір (контракт) укладається відповідно до Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" та інших законів України з урахуванням міжнародних договорів України. Суб'єкти підприємницької діяльності при складанні тексту договору (контракту) мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо або у виключній формі Законом України "Про зовнішньоекономічну діяльність" та іншими законами України.Зовнішньоекономічний контракт зазвичай складається з таких елементів:

Місце укладення контракту. Його треба визначати чітко, оскільки від цього залежить, правом якої країни регламентуються правові відносини між контрагентами під час укладення та виконання умов міжнародного контракту. Сторони можуть домовитися також про те, що вони використовують право третьої країни.

Дата укладення та набуття контрактом чинності.

Преамбула. Зазначають повні найменування фірм (підприємств) контрагентів та їхні скорочені назви, які використовуватимуть у тексті договору (контракту), а також основні документи, на підставі яких діють сторони під час укладення договору (контракт): статут, статутний договір тощо.

У преамбулі визначаються особи, які мають право підписувати цей контракт, а також зміни та доповнення до нього. Повноваження представника на укладання зовнішньоекономічного договору (контракту) може випливати з доручення, статутних документів, договорів та інших підстав, які не суперечать Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність".

Предмет договору (контракту). У цьому розділі визначається, який товар (роботи, послуги) один з контрагентів зобов'язаний поставити (здійснити) іншому із зазначенням точного найменування, марки, сорту або кінцевого результату роботи, що виконується. У разі бартерного (товарообмінного) договору (контракту) або контракту на переробку давальницької сировини визначається також точне найменування (марка, сорт) зустрічних поставок (або назва товару, що є кінцевою метою переробки давальницької сировини). Якщо товар (робота, послуга) потребує більш детальної характеристики або номенклатура товарів (робіт, послуг) досить велика, це зазначається у додатку (специфікації), який має бути невід'ємною частиною договору (контракту). Про це робиться відповідна відмітка в тексті договору (контракту). Для бартерного (товарообмінного) договору (контракту) згаданий додаток (специфікація) балансується іще за загальною вартістю експорту та імпорту товарів (робіт, послуг). У додатку до договору (контракту) про переробку давальницької сировини зазначається відповідна технологічна схема такої переробки. Технологічна схема переробки давальницької сировини повинна відображати: усі основні етапи переробки сировини та процес перетворення сировини на готову продукцію; кількісні показники сировини на кожному етапі переробки з обґрунтуванням технологічних втрат сировини; втрати виконавця переробки на кожному етапі переробки.

Кількість. Обумовлюють одиницю виміру товару (у тоннах, кількості місць, штуках тощо). У технічних нормативах зовнішньоекономічної діяльності передбачені одиниці вимірювання всіх товарів. їх і застосовують. Як правило, існує посилання на документи, що засвідчують кількість товару, -- коносамент, транспортну накладну, сертифікат кількості та інше.

Якість. Визначають її згідно з певними вимогами, стандартами. Як правило, якість товару повинна відповідати сертифікату якості виробника. Може бути зазначений момент проведення перевірки якості -- перед навантаженням, після доставки тощо.

Гарантії та претензії. Постачальник повинен надати гарантію на свою продукцію на певний строк, протягом якого він безумовно приймає претензії щодо якості, кількості, комплектності тощо. Тому мають бути визначені строки, умови і спосіб надання гарантій та отримання (подання) претензій.

Строки дії контракту. Як правило, контракт набирає чинності здати його підписання (якщо сторони недомовляються про інше).

Відповідно до функцій менеджменту ЗЕД на підприємстві виконуються такі функції: планування, організації, координації, мотивації, контролю, маркетингу, інформаційного забезпечення. Функція планування проявляється в тому що плануються всі показники, також сдійснюється стратегічне та тактичне планування. Організації в тому що здійснюється розподіл обовязків, розробляються ефективні організаційні структури управління. Відповідно до функції координації, на підприємстві відбувається координація діяльності працівників їхніми керівниками. Що є ефективно при виникнинні труднощів при виконанні роботи. Найбільш потрібною функцією яка виконується на підприємстві є мотиваційна функція. Відповідно до даної функції відбувається мотивування працівників, шляхом преміювання тих прцівників, які виконали роботу понад норму.

Мотвація також працівників відбувається також шляхом різних подяк та підвищень заробітньої плати. Що мотивує працівників до роботи. Також на підприємстві застосовується така функція як контороль. Ця функція є дуже важливою та проявляється в тому що відбувається конторль за виконанням завдання. Функція маркетингу застосовується на підприємстві, та проявляється в рекламі продукції, та відвантаження продукції та просування, шо є дуже важливо. Відповідно до функції інформаційного забезпечення, підприємство повністю забезпечене інформацією про стан ринку, різною статистичною інформацією, про прийняття різних законів.[34]

Роблячи висновок по даному питанню, можна сказати що підприємство здійснюючи ЗЕД, підприємство використовує різні методи. ПП «Уманська швейна фабрика» здійснює як імпорт так і експорт, оскільки підприємство здійснює переробку давальницької сировини. Головним партнером як в імпорті, так експорті є Панама. Імпорт та експорт підприємства іде на спад. Піком імпорту та експорту є 2011 рік.

2.3 Особливості формування експортного потенціалу ПП «Уманська швейна фабрика»

Експортний потенціал підприємства визначається багатьма складовими, що характеризують різні сторони його функціонування. В цілому діяльність підприємства у зовнішньоекономічній сфері складається із взаємопов'язаних процесів, кожний з яких при визначенні експортного потенціалу розглядається окремо. В свою чергу результати дій цих процесів утворюються в наслідок не лише тільки їх функціонування, але і їх взаємодії між собою та ланками зовнішнього середовища.

Експортний потенціал характеризується кількісним, якісним, структурним станом наявних у суб'єкта ресурсів (виробничих, фінансових, трудових і т.д.); їхнім взаємозв'язком і взаємоузгодженням; можливістю у визначений часовий термін мобілізувати резерви для досягнення поставлених цілей; можливістю збільшення й удосконалювання всіх складових експортного потенціалу та їхніх сполучних ланок. Окрім цього дефініція «експортний потенціал» на рівні підприємства містить три рівня зв'язків та відносин: по-перше, зв'язки і відносини, які відображають минуле як сукупність наявних властивостей, накопичених в результаті розвитку підприємства; по-друге, зв'язки і відносини, які характеризують сучасне, тобто усі можливості (здатності), які реально можуть бути реалізовані у процесі експортної діяльності; по-третє, зв'язки і відносини, які зорієнтовані на майбутнє та дозволяють в процесі експортної діяльності не лише реалізовувати наявні можливості, але і відтворити нові можливості як додаткові сили підприємства.

Також експортний потенціал, безпосередньо підприємства, визначається як готовність, спроможність підприємства здійснювати зовнішньоекономічну діяльність, зокрема експортну діяльність, яка полягає у виході на цільові зовнішні ринки збуту. Експортний потенціал є основою для розробки стратегії виходу підприємства на зовнішній ринок. Отже, фактори, які впливають на розвиток експортного потенціалу також опосередковано впливають і визначають процедуру формування стратегії виходу підприємства на зовнішній ринок та рівень репрезентативності підприємства на зовнішньому ринку.

До найбільш значимих факторів розвитку експортного потенціалу доцільно віднести наступні:

- організація управління підприємством;

- інформаційне забезпечення зовнішньоекономічної діяльності;

- планування експортного виробництва;

- облік та аналіз експортних поставок;

- кадровий менеджмент.

Відповідно до цих факторів на ПП «Уманська швейна фабрика» відбувається формування експортного потенціалу підприємства. Відповідно до фактору організації управління підприємством, на підприємстві добре організовано управління. Тобто керівник керує підприємством якому підчиняється його змісники, яким підчиняються певні сектори, за які вони відповідають. Для розвику та формування експортного потенціалу підприємства необхідне інформаційне забезпечення, тобто збирати інформацію про зовнішній ринок товару на який планується вийти, та про ту країну в якій збираються купити. Також необхідно зібрати і іншу інформацію. Таку інформацію і збирає підприємство, що дозволяє ефективно розвивати експорт підприємства. Також головним фактором формування і розвиток експортного потенціалу є планування експортного виробництва. Відповідно до якого віддбувається планування обсягу виробництва, відповідно до якого визначається обсяг товару, який експортується , а який продається на внутрішньому ринку. Оскільки ПП «Уманська швейна фабрика» всю продукцію експортує закордон то в підприємства немає потреби планувати експортного виробництва. Крім інших факторів на підприємстві відбувається облік та аналіз експортних поставок, тобто аналізуються ці поставки чи ефективні вони чи ні. Також є важливим каадровий менеджмент, але на підприємстві він не використовується. Важливим елементом формування експортного потенціалу та розвитку, є якість продукції яка експортується. Оскільки чим якісніша продукція, тим в більше країн і більше товару буде експортовано.

ПП «Уманська швейна фабрика» доцільно віднести наступні:

- організація управління підприємством;

- інформаційне забезпечення зовнішньоекономічної діяльності;

- планування експортного виробництва;

- облік та аналіз експортних поставок;

- кадровий менеджмент.

Також можна виділити складові експортного потенціалу які використовує ПП «Уманська швейна фабрика». Який можна побачити по рис. 2.5. Де видно що підприємство використовує потенціал внутрішніх рисурсів та потенціал цільового зарубіжного ринку. По даним складовим можна сказати що підприємство використовує не всі складові експортного потенціалу.

Формування експортного потенціалу на підприємстві ПП «Уманська швейна фабрика» відбувається в умовах розширення ЗЕД, що передбачає наявність сукупності можливостей, що дозволяють здійснювати таке розширення. В зв'язку з цим доцільно виділити певні елементи експортного потенціалу, за якими здійснюється його формування на підприємстві. На підставі дослідження функцій ЗЕД промислового підприємства виділяється наступний склад елементів експортного потенціалу: виробничий, логістичний потенціал, ринковий, інформаційно-маркетинговий, комунікаційний, людський.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2.2 Складові експортного потенціалу

Відповідно до виробничого елементу на підприємстві відбувається нарощування виробництва, але останнього року виробництво зменшується що спричиняє ослаблення даного елеметна. Відповідно до логістичного елементу експорту на підприємстві діє логістична система збуту продукції, за якою відбувається реалізація продукції. Відповідно до ринкового потенціалу, підприємство намагається розширювати свої ринки перебуваючи постійному в пошуку нових країн для збуту продукції. На даний час підприємство має невеликий ринок для збуту. Також підприємство має інформаційно-маркетинговий здійснюючи різні маркетингові заходи. Відповідно до комунікаційного елементу, на підприємстві відбувається різні переговори з своїми партнерами, також відбувається розвиток комунікацій. Підприємство має певний людський потенціал, який повністю задовільнє підприємство. Даний потенціал активно нарощується підприємство, але в останньому році на одного працівника кількість працівників зменшилась, але для розвитку своїх потенціалів підприємство повинне збільшувати кількість працівників, аби збільшити виробництво продукції.

Отже, ПП «Уманська швейна фабрика» викокистовує певні елементи експортного потенціалу, які намагається поліпшувати та розвивати, аби збільшувати та розширити експорт в умовах жорсткої конкуренції.



РОЗДІЛ 3. НАПРЯМКИ ВДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛІННЯ ЕКСПОРТНИМ ПОТЕНЦІАЛОМ ПП «УМАНСЬКА ШВЕЙНА ФАБРИКА» ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

3.1 Основні напрямки удосконалення управління експортним потенціалом підприємства

Для успішно перебування на зовнішньому ринку при збуті своєї продукції, підприємству постійно потрібно розвивати та вдосконалювати експортний потенціал. Тому що перебуваючи на закордонному ринку підприємство може зіткнутися з жорсткою конкуренцією, якою підприємство можуть просто виштовхнути підприємства з більш вигідними умовами. Тому ПП «Уманська швейна фабрика» здійснюючи свою діяльність повинна удосконалювати управління експортним потенціалом підприємства, і для цього використовувати певні елементи. До основних елементів підвищення конкурентоспроможності підприємства, що здійснює стратегію розвитку експортного потенціалу можна віднести:

- реалізація програми технічного переозброєння підприємства за рахунок технічних та технологічних, реконструктивно-капітальних заходів;

- зміна структури товарної продукції з метою збільшення питомої ваги випуску рентабельної продукції;

- зниження питомої ваги бартерних операцій і взаємозаліків;

- формування надійних схем забезпечення підприємства сировиною;

- розробка заходів мінімізації негативного впливу зміни цін на внутрішньому та зовнішньому ринках;

- оновлення стану обслуговуючих та ремонтних служб у відповідності з виробництвом та реалізацією експортної продукції.

Крім перерахованих основних напрямків підвищення ефективності системи управління експортною діяльністю підприємства велика увага повинна бути приділена оцінці ризиків і формуванню системи безпеки підприємства, удосконаленню методів розробки бізнес-планів, формуванню способів залучення іноземних інвестицій, методикам оцінки ефективності зовнішньоекономічної діяльності підприємства. [45]

Властива для більшості підприємств функціональна організація зовнішньоекономічної діяльності не відповідає сучасним вимогам зовнішніх ринків, не сприяє адекватному розвитку експортного потенціалу підприємства і не забезпечує очікуваний рівень конкурентоспроможності підприємства. Реорганізація системи управління зовнішньоекономічної діяльності підприємства передбачає якісні структурні зміни, перш за все, в експортному потенціалі підприємства, оскільки саме на основі наявного експортного потенціалу формуються стратегії і програми виходу підприємства на зовнішні ринки. Також окремим напрямом перспективних досліджень має бути формування єдиної методики для оцінки експортного потенціалу підприємства, яка б дозволила уніфікувати процес оцінки експортного потенціалу підприємств і створила б відповідне інформаційне підґрунтя для розробки адекватної стратегії виходу підприємства на зовнішні ринки.

В сучасних умовах динамізації науково-технічного прогресу необхідною вимогою формування реальної основи експортного потенціалу, є підвищення рівня прогресивності його структурних елементів. Можна вважати, що високий організаційно-технічний рівень експортного потенціалу дозволяє, з одного боку, впроваджувати прогресивні структуроутворюючи елементи, а з іншого боку, розширює діапазон гіпотетичного аспекту. Також характерною рисою експортного потенціалу є його перспективність.[36]

В умовах побудови і розвитку інформаційного суспільства одним і ключових факторів розвитку експортного потенціалу ПП «Уманська швейна фабрика» є використання інформаційних технологій. Зростаючі потоки інформації як всередині підприємства, так і ззовні, вимагають її оперативної обробки для адекватного подальшого використання. Для цього підприємство має бути забезпечене відповідною технічною базою і підготовленими спеціалістами. Вдосконалення окремих елементів інформаційного забезпечення системи зовнішньоекономічної діяльності промислового підприємства з метою розвитку експортного потенціалу може бути реалізоване за наступними напрямками:

- технічне і технологічне забезпечення інформаційної системи;

- розробка комплексної програми підвищення кваліфікації кадрів, пов'язаних з інформаційними потоками;

- впровадження сучасних засобів зв'язку і передових інформаційних технологій;

- створення системи оперативно-інформаційного забезпечення керівництва підприємства для внутрішнього контролю і прийняття обґрунтованих управлінських рішень щодо експорту продукції;

- розробка єдиної інформаційної моделі фінансового, податкового та управлінського обліку;

- автоматизація робочих місць в різних службах підприємства;

- використання автоматизованих систем «Експортний контракт» та «Розрахунок експортної ціни»;

- інтеграція систем обліку, планування та нормування різних видів витрат при виробництві експортної продукції.

Використання перерахованих напрямків розвитку експортного потенціалу дозволить ПП «Уманська швейна фабрика» ефективно перебувати на звнішньому ринку, та активно розвивати експорт свого підприємства. Що дозволить збільшувати прибутки.

3.2 Перспективи нарощування експортного потенціалу ПП «Уманська швейна фабрика»

Нарощування експортного потенціалу відбувається, насамперед, за рахунок зміцнення конкурентоспроможних позицій підприємства. У зв'язку з цим основним елементом, що впливає на формування експортного потенціалу, є конкурентоспроможність. Тому найбільшу увагу ПП «Уманська швейна фабрика» повинна приділяти конкурентоспроможності й експорту як основним елементам нарощування і використання експортного потенціалу. Для нарощування експорту, підприємство повиннозбільшувати експорт та виробництво продукції, але як видно з попереднього розділу обсяги виробництва та збуту падають. Тому для розвитку експорту перш за все необхідно збільшувати обсяги виробництва.

Поряд із традиційними видами експорту необхідно створювати й виробництво нових видів продукції, що ґрунтуються на новітніх досягненнях науки і техніки. Іноземні кредити доцільно спрямувати, насамперед, у придбання нового обладнання для удосконалення виробництва.

Нарощування експортного потенціалу тісно пов'язаний із кардинальним підвищенням якості продукції, що значною мірою диктується технічним рівнем виробництва та якістю комплектуючих і сировини. Тому необхідним є проведення постійного аналізу технічного рівня та якості продукції, що передбачає оснащення підприємств сучасними засобами виміру та контролю технологічних процесів, випробувальним обладнанням, стендами та приладами.

Для ефективного нарощування експорту на підприємстві необхідно провести аналізу зовнішньоекономічної діяльності підприємства. Для цього доцільно об'єднувати різні методи: аналіз за допомогою коефіцієнтів, аналіз на підставі результатів попередніх експортних контрактів, аналіз на підставі статистичних даних про стан світового ринку.

Впровадження сучасних методів обліку і аналізу зовнішньоекономічної діяльності з урахуванням закордонного досвіду дозволить забезпечити якісно новий рівень управління витратами виробництва і формуванням цін на експортну продукцію, що дозволить підвищити конкурентні можливості промислового підприємства. Своєчасний і якісно проведений аналіз зовнішньоекономічної діяльності підприємства дозволить знизити ризикованість на всіх стадіях підготовки і здійснення експортної операції.[27]

Вагомим джерелом посилення експортного потенціалу промислового підприємства є реалізація конкурентної стратегії управління персоналом підприємства, головне завдання якої реорганізації підготовки і навчання кадрів. Необхідна розробка комплексної ефективної системи визнання трудових заслуг, що забезпечувала б посилення трудової мотивації всіх працівників підприємства. Основні компоненти цієї системи наступні:

об'єктивна оцінка результатів діяльності кожного працівника;

удосконалена система оплати праці всіх категорій працівників підприємства;

гнучка система матеріального заохочення;

формування процесу зміни психології працівників.

Нарощуваня експортного потенціалу промислового підприємства за рахунок підвищення ефективності управління персоналом відбувається за рахунок:

Реорганізації системи підготовки кадрів.

Вдосконалення системи обліку кількості та якості результатів праці кожного робітника.

Створення умов для творчої ініціативної праці.

Впровадження різних методів заохочення та визнання трудових досягнень кожного робітника.

Запровадження механізму відповідальності за забезпечення конкурентоспроможності продукції.

Залучення робітників підприємства до прийнятті управлінських рішень.

Забезпечення соціального захисту працівників.

Реалізація розглянутих по кожному фактору розвитку експортного потенціалу заходів сприятиме підвищенню конкурентних позицій підприємства, ефективному просуванню продукції підприємства на цільовому зовнішньому ринку. Тобто зазначені фактори впливають не лише на розвиток експортного потенціалу, а в кінцевому результаті вони здатні посилити конкурентоспроможність промислового підприємства в цілому.[29]

Ефективна реалізація запропонованих дій щодо нарощування експортного потенціалу промислового підприємства вимагає проведення окремих досліджень щодо організаційного забезпечення стратегії розвитку експортного потенціалу та економічної оцінки зміни експортного потенціалу. Також окремими напрямком перспективних досліджень на нарощування експорту є формування єдиної методики для оцінки експортного потенціалу промислового підприємства, яка б дозволила уніфікувати процес оцінки експортного потенціалу промислових підприємств і створила б відповідне інформаційне підґрунтя для розробки адекватної стратегії виходу підприємства на зовнішні ринки.

Поряд із традиційними видами експорту необхідно створювати й виробництво нових видів продукції, що ґрунтуються на новітніх досягненнях науки і техніки. Іноземні кредити доцільно спрямувати, насамперед, у придбання нового обладнання для удосконалення виробництва.

Нарощування удосконалення експортного потенціалу тісно пов'язаний із кардинальним підвищенням якості продукції, що значною мірою диктується технічним рівнем виробництва та якістю комплектуючих і сировини. Тому необхідним є проведення постійного аналізу технічного рівня та якості продукції, що передбачає оснащення підприємств сучасними засобами виміру та контролю технологічних процесів, випробувальним обладнанням, стендами та приладами.

Пропозицією по даній темі курсової роботи для ПП «Уманська швейна фабрика» можна запропонувати збільшувати обсяг виробництва продукції, та збільшувати асортимент виробів. Новим асортиментом може бути випуск вишиванок. Оскільки це дасть можливість збільшити прибутки підприємства, як за рахунок більшого виробництва, так і за рахунок оновлення виробництва. Що дасть можливість збільшити експортний потенціал підприємства. Також пропозицією може бути розвиток маркетингової сфери, а саме проведення активної реклами продукції та підприємства в різних засобах масової інформації. Це дасть можливість здільшити попит на продукцію та відбудеться поява нових клієнтів. Дані заходи сприятимуть збільшити та розвинути експортний потенціал.

Можна зробити висновок, що використовуючи запропоновані методи поліпшення експорту, дасть підприємству можливість збільшувати прибутки та розширювати експорт.



ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

Дослідивши дану тему, даної курсової роботи можа зробити висновок, експортний потенціал являється однією зі складових економічного потенціалу, яка забезпечує, на відміну від інших складових (виробничого, трудового, природного, фінансового, інформаційного потенціалу тощо) не процес виробництва, а процес споживання, тобто процес реалізації продукції на зовнішньому ринку.Спроби визначення експортного потенціалу вітчизняними науковцями відносяться до 90-х років ХХ-го ст. з початком розвитку ринкових відносин, коли результати діяльності суб'єктів господарювання зумовлені не тільки можливостями виробництва, а й можливостями реалізації продукції. При виході на зовнішні ринки головною передумовою розвитку зовнішньоекономічних зв'язків стає розвиток зовнішньоекономічного потенціалу, складовою якого є експортний потенціал. Експорт - це вивіз за межі країни товарів для реалізації їх на зовнішньому ринку або кількість та вартість вивезених за кордон товарів. Самуельсон та Нордхауз визначають експорт як товари та послуги, які виробляються всередині країни та продаються за кордон. Потенціал (від лат. potentia сила, можливість, напруга) - в широкому розумінні означає засоби, запаси, джерела, які є в наявності та які можуть бути використані для досягнення певної мети, здійснення плану, рішення якоїнебудь задачі.Дослідження методологічних підходів до оцінки експортного потенціалу дозволяє стверджувати, що загальноприйнята методика його визначення відсутня. Як правило, дослідження експортного потенціалу закінчується прогнозними розробками експорту за товарною і галузевою структурами, яким передує аналіз його ретроспективної динаміки, товарної і географічної структури. Це пов'язано, на нашу думку, з неможливістю кількісної оцінки експортного потенціалу через деяку суб'єктивність цього поняття, відсутністю прямої залежності між потенціалом і ринковою позицією фірми, а тим більше -- країни. Крім того, економічний, виробничий, промисловий чи експортний потенціал не має відповідного аналога в західній літературі.

Управління експортним потенціалом підприємства є цілеспрямованою діяльністю керівництва, яка включає розробку системи напрямків розвитку експортного потенціалу. Дуже важливо враховувати вплив різноманітних факторів макро-, мезо- та мікрорівня, які можуть призвести до істотного зміну у функціонуванні всієї системи. До ключових чинників формування експортного потенціалу, управління якими забезпечує його ефективну реалізацію, відносять: конкурентоспроможність продукції, можливість виробництва експортного товару в заданих обсягах, якість ресурсного забезпечення виробництва експортного асортименту, якість товаропровідної і збутової мереж, наявність відділу ЗЕД на підприємстві, характер комунікацій, що використовуються. Сукупний вплив цих чинників зачіпає всі стадії управління експортним потенціалом підприємства. Їх аналіз повинен проводитися не послідовно, а системно.

Важливою пропозицією для ПП «Уманська швейна фабрика» є впровадження управління розвитком експортного потенціалу що передбачає формування системи заходів, спрямованих на впровадження змін і, відповідно, зміцнення експортного потенціалу промислового підприємства в майбутньому у порівнянні з поточним його станом. Розробка заходів має ґрунтуватися на формуванні і оцінці експортного потенціалу, розвиток же є кінцевою метою управління, що забезпечить більш якісний стан системи, якою є експортний потенціал. Для реалізації заходів щодо розвитку експортного потенціалу необхідно виявити резерви. Резерви - це певний запас, тобто джерело, з якого можуть бути використані нові можливості. Коли мова йдеться про експортний потенціал, резерв можна розглядати як таку його величину, на яку потенціал повинен збільшитися, щоб забезпечити підприємству ефективну експортну діяльність в умовах розширення ЗЕД. Результати оцінки експортного потенціалу.

Досдіджуване підприємство ПП«Уманська швейна фабрика» функціонує за рахунок імпортної сировини, а її продукція призначається для вивезення за межі країни. На даний час ПП «Уманська швейна фабрика» працює на давальницькій сровині. Та випускає такі види одягу: жакети, пальта чоловіче та жіноче. Організаційна структура управління підприємства, має добру структуру та підходить підприємству. Товарна структура показує що підприємство виробляє невелику кількість видів продукції. Обсяги її виробництва є нестабільними, оскільки спочатку зростають, а потім падають.

Визначивши спеціалізацію підприємства можна сказати що вона висока. Дивлячись на показники аналізу витрат та використання рисурсів, можна сказати що всі вони ідуть на спад. Окремі його показники зростають такі як: оборотні фонди, фондоємкість. Показники ефективності підприємства також ідуть на спад, а чистий прибуток в мінусі. Що є дуже негативно. Підприємство майже повіністю забеспечене працівниками, в 2012 році році звільняє двох працівників.Що показує на спад працівників. При здійснені своєї діяльності підприємство використовує різні методи ЗЕД.

Здійснюючи ЗЕД виконує як імпортні так і імпортні операції. Оскільки воно працює на давальницькій сировині. Обсги експорту падає, піком його є 2011 рік.. Імпорт ПП «Уманська швейна фабрика» також іде на спад. Що є негативним при отримані прибутку. Зниження експорту пояснюється тим що підприємству мало імпортується сировини, як наслідок зменшення обсягу випуску, так і імпорту продукції. Головним партнером підприємства є Панамська компанія.

Головним фактором формування і розвиток експортного потенціалу є планування експортного виробництва. Відповідно до якого віддбувається планування обсягу виробництва, відповідно до якого визначається обсяг товару, який експортується , а який продається на внутрішньому ринку.

Для розвитку експортного потенціалу небхідно викристати такі елементи як:

- реалізація програми технічного переозброєння підприємства за рахунок технічних та технологічних, реконструктивно-капітальних заходів;

- зміна структури товарної продукції з метою збільшення питомої ваги випуску рентабельної продукції;

- зниження питомої ваги бартерних операцій і взаємозаліків;

- формування надійних схем забезпечення підприємства сировиною;

- розробка заходів мінімізації негативного впливу зміни цін на внутрішньому та зовнішньому ринках;

- оновлення стану обслуговуючих та ремонтних служб у відповідності з виробництвом та реалізацією експортної продукції.

Також головною пропозицією підприємства може бути нарощування експортного потенціалу. Нарощування експортного потенціалу тісно пов'язаний із кардинальним підвищенням якості продукції, що значною мірою диктується технічним рівнем виробництва та якістю комплектуючих і сировини. Тому необхідним є проведення постійного аналізу технічного рівня та якості продукції, що передбачає оснащення підприємств сучасними засобами виміру та контролю технологічних процесів, випробувальним обладнанням, стендами та приладами.

Для ефективного нарощування експорту на підприємстві необхідно провести аналізу зовнішньоекономічної діяльності підприємства. Для цього доцільно об'єднувати різні методи: аналіз за допомогою коефіцієнтів, аналіз на підставі результатів попередніх експортних контрактів, аналіз на підставі статистичних даних про стан світового ринку.

Загалом діяльність підприємства з 2012 року де на спад, найвищі показники його були в 2011 року. Спад також прослідковується і в ЗЕД. Для поліпшення експорту, підприємство повинне збільшити імпорт сировини за рахунок чого і збільшеться і експорт.

Пропозицією по даній темі курсової роботи для ПП «Уманська швейна фабрика» можна запропонувати збільшувати обсяг виробництва продукції, та збільшувати асортимент виробів. Новим асортиментом може бути випуск вишиванок. Оскільки це дасть можливість збільшити прибутки підприємства, як за рахунок більшого виробництва, так і за рахунок оновлення виробництва. Що дасть можливість збільшити експортний потенціал підприємства. Також пропозицією може бути розвиток маркетингової сфери, а саме проведення активної реклами продукції та підприємства в різних засобах масової інформації. Це дасть можливість здільшити попит на продукцію та відбудеться поява нових клієнтів. Дані заходи сприятимуть збільшити та розвинути експортний потенціал.



СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1 Про зовнішньоекономічну діяльність: Закон України від 16.04.91 р. // Укр. митниця: Довідник. - К.: Лібра, 1993. - 67 с., // Відомості Верховної Ради України. - 1991. - №29.

2 Про єдиний митний тариф: Закон України // Відомості Верховної Ради України. - 1992. - №19.

3 Про інвестиційну діяльність: Закон України // Відомості Верховної Ради України. - 1991. - №47.

4 Про іноземні інвестиції: Закон України // Відомості Верховної Ради України. - 1992. - №26.

5 Про державну програму заохочення іноземних інвестицій в Україні: Закон України // Бізнес. - 1994. - №6.

6 Про режим іноземного інвестування: Закон України № 93 96 - ВР від 19.03.96р. // Орієнтир. - 1996. -№ 77-78. - С. 9 - 10.

7 Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон: Закон України від 13.10.92 р. //Укр. митниця: Довідник. -К.: Лібра, 1993. - 134 с.

8 Про Єдиний митний тариф: Закон України від 05.02.92 р. // Укр. митниця: Довідник. -К.: Лібра, 1993. - 134 с.

9 Митний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. - 2002 - №38-39.

10 Про режим іноземного інвестування: Декрет Кабінету Міністрів України // Закон і бізнес - 1993 - №29.

11 Порядок визначення митної вартості товарів та інших предметів у випадку їх переміщення через митний кордон України: Постанова КМУ № 1598 від 05.10.97р. // Бізнес- 1998.- №42.

12 Положення про порядок реєстрації окремих видів зовнішньоекономічних договорів (контрактів) від 07.11.94 р. № 695/94 // Нове в митних правилах України. - К.: Укр. екон. студія, 1998.

13 Про застосування міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів: Указ Президента України від 04.10.94 р. // Нове в митних правилах України. - К.: Укр. екон. студія, 1998.

14 Дмитрук Б.П. Спільне підприємництво в сільському господарстві / Б.П.Дмитрук, Н.Я.Пітель, С.М.Подзігун. Навчальний посібник. - К.: Центр учбової літератури, 2007 - 228 с.

15 Михайлова Л.І. Міжнародний менеджмент: Навчальний посібник / Михайлова Л.І., Юрченко О.Ю., Данько Ю.І., Михайлов А.М.- К.: ЦУЛ, 2007. - 200 с.

16 Міжнародний менеджмент. Навчальний посібник / Білозубенко В.С., Озаріна О.В., Семенов А.А.; за ред. О.Б.Чернеги. - К.: ЦНЛ, 2006. - 592 с.

17 Международный менеджмент /Под ред. Пивоварова С.., Тарасевича Л.С., Майзеля А.И. - СПб: Питер, 2002. - 576 с.

18 Завадський Й.С. Менеджмент / Завадський Й.С.- У 3-х томах. - К.: Вид-во Європ. ун-ту. - 2001. - 542 с.

19 Дикань Н.В. Менеджмент: Навч. посібник / Н.В.Дикань, І.І.Борисенко. - К.: Знання, 2008. - 389 с.

20 Бюджетування зовнішньоекономічної діяльності підприємства. Навчальний посібник / О. Є. Кузьмін, О. Г. Мельник, Л. С. Ноджак. Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2006. - 352 с.

21 Віднійчук-Вірван Л.А. Міжнародний бізнес. Українська бізнес-енциклопедія / Л.А. Віднійчук-Вірван, Н.В.Вірван - Чернівці: ТОВ «Видавництво «Наші книги», 2008. - 2008. - 376 с.

22 Горін Н. В. Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності: Навч. посіб. / Горін Н. В. - К.: Знання, 2008. - 330 с.

23 Дідківський М.І. Зовнішньоекономічна діяльність підприємства. Навч. посіб. / Дідківський М.І. -- К.: Знання, 2006. -- 462 с.

24 Зовнішньоекономічна діяльність підприємств: Навч. посіб. / За ред. Ю.Г Козака, Н.С. Логінової, І.Ю.Сіваченка. К.: ЦНЛ, 2006.- 792 с.

25 Козак Ю.Г. Транснаціональні корпорації. / Козак Ю.Г. Навчальний посібник. - К.: ЦУЛ, 2011.- 420 с.

26 Козак Ю.Г. Зовнішньоекономічна діяльність підприємств: кредитно-модульний курс. / Козак Ю.Г. Навчальний посібник. - К.: ЦУЛ, 2010.- 286 с.

27 Міжнародна економіка: Підручник. - 3 вид. перероб. і доп. К.: Знання, 2008. - 622с.

28 Міжнародний маркетинг у діяльності українських підприємств / Каніщенко О.Л. -- К., 2007. -- 446 с.

29 Міжнародні страхові послуги: теоретико-прикладні засади. Навчальний посібник / О. Є. Кузьмін, А. С. Завербний, Н. Л. Іващук. Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2009. - 200 с.

30 Основи зовнішньоекономічної діяльності. Зінь Е.А., Дука Н.С. Підр. / За ред. д.е.н., професора Е.А.Зіня Підручник -К.: Кондор, 2009 - 432с.

31 Пазуха М.Д. Зовнішньоекономічна діяльність. / Пазуха М.Д. Навчальний посібник рекомендований МОН України. - К.: ЦУЛ, 2008.- 230 с.

32 Ризик-менеджмент. Старостіна А. О. Навчальний посібник - К.: Кондор, 2009 - 220с.

33 Ризики в підприємництві: Оцінювання та управління: Навч. посіб. Рекомендовано МОН / Шегда А.В., Голованенко М.В. -- К., 2008. -- 271 с.

34 Стратегічний менеджмент: Навч. посіб. -- 2-ге вид., перероб. і доп. Рекомендовано МОН / Кіндрацька Г.І. -- К., 2010. -- 406 с.

35 Управління ризиками в інноваційній діяльності. Навчально-методичний посібник / О. Є. Кузьмін, Н. Ю. Подольчак, Н. І. Подольчак. Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2009. - 176 с.

36 Чайка Г.Л. Культура ділового спілкування менеджера. Навчальний посібник. К.: Знання, 2005. - 442 с.

37 Чернега О.Б. Міжнародний менеджмент. / Чернега О.Б. Навчальний посібник рекомендовано МОН України. . - К.: ЦУЛ, 2006.- 592 с.

38 Юхименко П.І. Міжнародний менеджмент. / Юхименко П.І. - Навчальний посібник. - К.: ЦУЛ, 2011.- 488 с

40 Дахно І.І. Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності підприємства / Дахно І.І. Навч. посіб. - К.: ЦУЛ, 2006.- 304 с.

41 Сухарський В.С. Управління зовнішньоекономічною діяльністю: теорія, методологія, практика / Сухарський В.С. Курс лекцій, - ТАНГ, Тернопіль.: “Астон”, - 2001. - 284 с.

42 Сухарський В.С. Зовнішньоекономічна діяльність: організація, технологія, практика, управління / Сухарський В.С. Навч. посіб. 2006. - 528 с.

43 Агєєв Є.Я. Зовнішньоекономічна діяльність: основи, менеджмент, маркетинг, облік, ефективність / Агєєв Є.Я. Навч. посіб. 2006. - 480 с.

44 Дахно І.І. Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності підприємства. / Дахно І.І. Електронна книга. - 2009.

45 Захарченко В.И. Менеджмент во внешнеэкономической деятельности / Захарченко В.И. Учебное пособие. - Харьков: ООО «Одиссей». - 2003. - 384 с.

46 Загородній А.Г. Зовнішньоекономічна діяльність: Термінологічний словник / А.Г.Загородній, Г.Л.Вознюк. - К.: Знання. 2007. - 168 с.

47 Планування, організування та мотивування зовнішньоекономічної діяльності. Навчальний посібник / О. Є. Кузьмін, А. О. Босак, Р. З. Дарміць. Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2009. - 324 с.

48 Стрaхувaння зoвнiшньoекoнoмiчних oперaцiй. Нaвчальний посібник / А.С. Завербний, Н.Л. Іващук, Н.В. Завербна. Львiв: Видaвництвo Львiвської пoлiтехнiки, 2010. - 160 с.

49 Тимошенко Н.Л. Корпоративна культура: діловий етикет. Навч. посіб. -- К.: Знання, 2006. -- 391 с.

51 Добикіна О.К., Рижков В.С. Потенціал підприємства: формування та оцінка: Навчальний посібник / О.К. Добикіна, В.С. Рижков. - К.: Центр учбової літератури, 2007. - 208 с.

Размещено на Allbest.ru