Сучасні підходи до ефективної організації діяльності трудового колективу навчального закладу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Реферат

на тему: «Сучасні підходи до ефективної організації діяльності трудового колективу навчального закладу»

Зміст

Вступ

Інноваційні підходи до керування колективом навчального закладу

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Уже двадцять років освітня система України розвивається в умовах незалежності. За цей період державою здійснено низку важливих заходів щодо її модернізації. Визначено нові пріоритети розвитку освіти, формується відповідна правова база, оновлюється зміст освіти, змінюється мережа навчальних закладів, відповідно здійснюються і нові підходи до управління системою освіти. Окремої уваги потребує перебудова державної системи управління загальною середньою освітою, пошук нових та модернізація старих механізмів її здійснення в умовах переходу до ринкової економіки.

Методологічне значення для розуміння й усвідомлення проблем державного управління освітою в нових соціально-економічних умовах мають положення, викладені в працях В. П. Андрущенка, С. І. Гончаренка, Д. І. Дзвінчука, І. А. Зязюна, В. Г. Кременя, С. В. Крисюка, В. І. Лугового, Т. О. Лукіної, В. С. Лутая, В. К. Майбороди, С. В. Майбороди, В.С. Пікельної, Н. Г. Протасової та ін. керівник навчальний інноваційний

До окремих теоретичних і практичних аспектів діяльності регіональних органів управління освітою звертаються Е. С. Березняк, М. М. Дарманський, Д. І. Дейкун, П. І. Дроб'язко, Г. В. Єльникова, О. І. Зайченко, Л. М. Калініна, М. І. Кондаков, М. Я. Корніяка, А. В. Мазак, Г. І. Сурмило, Г. В. Федоров, П. В. Худомінський та ін.

Проблеми вдосконалення системи управління загальноосвітньою школою розкрито в наукових працях В. І. Маслова, Л. І. Даниленко, Н. М. Островерхової, Ю. А. Конаржевського, М. С. Сунцова та ін.

У Державній національній програмі “Освіта” (Україна ХХІ ст.) визначено стратегічні завдання реформування управління освітою: перехід від державного до державно-громадського управління, чітке розмежування функцій між центральними, регіональними і місцевими органами управління; забезпечення самоврядування навчально-виховних закладів і наукових установ; утвердження у сфері освіти гармонійного поєднання прав особи, суспільства і держави. Зазначено, що “... нова модель системи управління сферою освіти має бути відкритою і демократичною. У ній передбачається забезпечення державного управління з урахуванням громадської думки, внаслідок чого змінюються навантаження, функції, структура і стиль центрального та регіонального управління освітою” [1, с. 11].

Мета реферату - проаналізувати окремі сучасні підходи в управлінні освітою, висвітлити і обґрунтувати вимоги до керівника сучасного навчального закладу та його професійної підготовки.

Інноваційні підходи до керування колективом навчального закладу

Інноваційним підходом у керуванні навчальним закладом є державно-громадська модель управління. Адже освіта розвивається як відкрита єдина державно-громадська система. Завдяки цьому громадяни стають активними учасниками навчально-виховного процесу. Держава розробляє напрями розвитку освітньої політики, забезпечує правове поле, гарантії населенню в здобутті освіти. Громадськість має змогу в межах визначеного правового поля впливати на формування освітньої політики. Нормативно-правові документи регламентують цю взаємодію. Важливо передбачити органічне поєднання засобів державного впливу з громадським управлінням, що розширюватиме управлінські можливості громадської думки. Проте не завжди теоретичні засади реалізуються на практиці державно-громадського управління освітою. Практика сьогодення підтверджує ще монопольне ставлення держави до управління загальною середньою освітою.

До інноваційних технологій у керуванні навчальним закладом належить зміна технологій ухвалення управлінських рішень. Під управлінським рішенням слід розуміти одну з управлінських функцій, яка спрямована на моделювання наступної діяльності, визначення її мети, завдань, засобів та часу реалізації з урахуванням можливостей, умов і особливостей діяльності керівників та виконавців. У залежності від повноти, обґрунтованості і конкретності управлінського рішення, його аналітичності і реальності виконання залежить якість кінцевого результату діяльності. Управлінське рішення будь-якого рівня має певну універсальну логіку, тобто послідовність етапів його розробки. Звичайно, що в залежності від характеру рішення кількість і повнота (обсяг) здійснення етапів може змінюватись, або взагалі дані етапи можуть бути виключені, наприклад, у вузькому ситуативному рішенні можуть бути відсутні етапи діагностики, розробки варіантів та вибір оптимального рішення. Але розробка повного класичного управлінського рішення на наукових засадах потребує взаємопов'язаних дій у процесі його підготовки у відповідності до вимог технологій теоретично обґрунтованого практичного менеджменту [2, с. 99]. Процедура прийняття управлінського рішення реалізується у відповідності до вимог конкретних методів. Сучасна наука менеджменту визначає головні:

Метод єдиноначалля. Рішення приймається особисто керівником.

Метод більшості. Рішення приймається шляхом голосування. За умов некритичного ставлення до процесу голосування, краща альтернатива не обов'язково буде обрана.

Метод консенсусу. Узгодження всіх дискусійних питань і думок в процесі вироблення рішення. Воно досягається шляхом обговорення, консультацій, дискусій. З цією метою використовують спеціальні ігрові методики: метод “рінгі”, метод “брейн-стромінг”, “мозкова атака”, різні види групової роботи.

Заслуговує на особливу увагу в управлінні метод “рінгі”. Запозичений в Японії. Перекладається як “отримання згоди на рішення”. Процедура “рінгі” складається з п'яти етапів:

1. Керівник спільно з представниками спеціалістів обговорює проблему, всі виказують свої думки.

2. Передача проблеми “донизу”, організація її обговорення в колективі.

3. Детальне узгодження варіанту рішення з виконавцями, відсікання різних точок зору, послаблення розбіжностей.

4. Проведення цілеспрямованого обговорення з представниками спеціалістів, вироблення документа рішення.

5. Затвердження (офіційне) рішення керівником [3, с. 213].

Цей метод визнано у всьому світі, оскільки найефективнішою теорією і практикою управління на сучасному етапі вважається японський менеджмент.

Варто назвати і ті фактори, які впливають на процес прийняття управлінських рішень:

- середовище прийняття рішень (визначеність та ризик);

- інформаційні обмеження (зростання витрат на отримання додаткової інформації);

- взаємозалежність рішень;

- готовність до можливих негативних наслідків;

- можливість застосування сучасних технічних засобів;

- наявність ефективних комунікацій;

- відповідність структури управління цілям та місії організації;

- процедури реалізації функцій управління.

- особисті якості керівника;

- поведінка керівника [4, с. 57].

Стратегічне управління є інновацією в управлінні, найважливішим чинником успішного розвитку організацій у ринкових умовах, що постійно ускладнюються. Сутність стратегічного управління полягає у визначенні перспектив, довгострокових цілей, шляхів та організації колективу щодо їхнього досягнення. Необхідність стратегічного управління можна обґрунтувати тим, що:

- необхідно визначати пріоритети у потребах, видах діяльності, послуг;

- зростає конкуренція на ринку освітніх послуг;

- необхідно активізувати роботу колективу;

- науковий підхід до управління вимагає розробки та реалізації систем стратегічного планування;

- проблема розвитку стала невідкладною і необхідно його спрямувати;

- зміна керівництва зумовлює зміну у пріоритетах розвитку.

Стратегічне управління базується на творчому підході, узагальненні кращого досвіду, впроваджені інновацій. Проте дуже часто можна спостерігати брак стратегічної спрямованості в діях керівників сучасних шкіл, що і призводить до простого їх функціонування без будь- якого розвитку структурних підрозділів та людських ресурсів. Процес стратегічного керування школою розпочинається з обґрунтування мети та завдань розвитку системи на близьку й далеку перспективу, передбачення заходів, які забезпечують їхню реалізацію, здійснення моніторингу, виконання плану дій. Адже слово “стратегія” пішло від грецького strategia, що означало “мистецтво генерала”. Керівник сучасного закладу освіти повинен вести колектив до нових досягнень і успіхів, формувати імідж установи, проявляючи високий рівень професійної майстерності. Це і є “мистецтво генерала” [3, с. 329]. Тому визначальними для нашого часу стають і зміни в характері управлінської діяльності керівника загальноосвітнього навчального закладу.

В сучасних умовах демократизації суспільства, зміни змісту й структури освіти, зростання автономності діяльності загальноосвітніх навчальних закладів, особливого значення набуває питання підготовки резерву керівників закладів до управлінської діяльності. Як свідчать дослідження, в умовах ринкової економіки й зростання конкурентоспроможності спеціалістів у всіх соціальних сферах посилюються вимоги до їх професійної діяльності в цілому і, зокрема, до управлінської діяльності керівників у галузі освіти.

Спеціальна підготовка керівного складу освітянської галузі є проблемою важливою і невідкладною для розв'язання. На жаль, здебільшого керівники навчальних закладів, працівники районних, міських, обласних управлінь освіти не мають відповідної професійної підготовки до управління. Як правило, вони є висококваліфікованими фахівцями із різних учительських спеціальностей. Тому підґрунтя проблеми невідповідності реального рівня функціональної компетентності керівників навчальних закладів необхідному для ефективного управління криється саме у відсутності саме професійної освіти [5, с. 329].

Інноваційним підходом у керуванні навчальним закладом можна вважати нову етику стосунків, засновану на партнерстві. Керівник - це передусім знавець людей, психолог, який уміє створювати такі стимулюючі умови, які викликають у кожного працівника інтерес до роботи, бажання досягти високих результатів. Вищим критерієм мистецтва керівника як організатора є вміння викликати в педагога творче ставлення до праці. “Дух творчого пошуку, дослідження не терпить грубого дотику, адміністрування”, - писав В. О. Сухомлинський.

Однією з найважливіших умов розвитку демократичних засад в управлінні школою є докорінна зміна погляду на вчителя, максимальне розширення його прав [2]. Вагоме значення для злагодженої, творчої праці керівника школи та вчителя має об'єктивне оцінювання діяльності кожного працівника. Оцінка стимулює вчителя, якщо вона достатньо аргументована, виноситься з урахуванням можливостей кожного педагога. Не можна аналізувати результативність роботи вчителя лише за підсумковими роботами за семестр чи за рік, і ні в якому разі не можна порівнювати результативність успішності між класами. Адже класні колективи сформовані по-різному. Важливо сприяти самоаналізу, самооцінці вчителем власної діяльності. Для цього доцільно застосовувати моніторинг, який дасть змогу оцінити не тільки результати, а й якість і кількість перетворень у діяльності вчителя і учня, чинники, що вплинули на ці зміни; виробити, ухвалити та реалізувати управлінське рішення.

У нинішніх умовах керівник стає ключовою фігурою у консультуванні та коригуванні діяльності свого колективу. Прямого контролю, команди від керівника сьогодні вже не повинні очікувати. Керівник прогнозує помилку підлеглого, спостерігаючи за його діяльністю, створює умови для попередження помилки. Керувати - це вести співробітників до успіху і самореалізації. Навчаючи, він повинен вчитися в колег, особливо цінувати ділові критичні зауваження у свою адресу. Від стилю роботи керівника значно залежить його авторитет у колективі. Авторитетному керівнику немає потреби керувати силою влади, він має більшу силу - заслужену довіру та повагу колег.

Російський дослідник проблем освітнього менеджменту Е. Коротков вживає таке поняття як “професіоналізм управління” і виділяє його характерні риси:

- наявність і статус освітніх підрозділів у структурі системи управління;

- спеціалізовані технології роботи з персоналом, сучасне інформаційне забезпечення процесів управління;

- наукова методологія й ефективна організація розробки управлінських рішень;

- розвинуті прогнозування та стратегічний підхід;

- раціональне використання ресурсів часу [6].

Висновки

Таким чином, система управління є найбільш значущим чинником, що впливає на результат діяльності будь-якої соціальної системи, у тому числі й системи освіти. Особливо зростає роль і значення державного управління на переломних етапах розвитку.

Сьогодні, в умовах переходу до інформаційного суспільства, широкої соціальної трансформації, значення державного управління як вирішального чинника успішного здійснення реформаційних змін в освіті визначається його роллю як генератора змін всієї системи освіти відповідно до викликів часу і потреб суспільства.

Це обумовлює необхідність пошуку нових, відкритих і демократичних моделей державного управління освітою, нових підходів до здійснення і посилення державного впливу на освітні процеси в умовах відходу від адміністративно-командних методів, децентралізації управління і посилення регіоналізації освіти, появи навчальних закладів різних форм власності, зростання їх автономії, конкуренції освітніх послуг, підвищення управлінської компетентності керівників загальноосвітніх навчальних закладів.

Література

1. Національна доктрина розвитку освіти // Освіта України. - 2002. - № 33. - 23 квітня. - С. 4 - 6.

2. Маслов В. І. Наукові основи та функції процесу управління загальноосвітніми навчальними закладами : навч. посіб. / В. І. Маслов. - Тернопіль : Астон, 2007. - 150 с.

3. Мармаза О. І. Інноваційні підходи до управління навчальним закладом / О. І. Мармаза. - Х. : Видав. гр. “Основа”, 2004. - 240 с.

4. Даниленко Л. І. Управління інноваційною діяльністю в загальноосвітніх навчальних закладах : монографія / Л. І. Даниленко. - К. : Міленіум, 2004. - 358 с.

5. Кремень В. Г. Освіта і наука в Україні - інноваційні аспекти. Стратегія. Реалізація. Результати / В. Г. Кремень. - К. : Грамота, 2005. - 448 с.

6. Карамушка Л. М. Психологія управління закладами середньої освіти / Л. М. Карамушка. - К. : Ніка-центр, 2000. - 332 с.

7. Лалак Н. В. Сучасні інноваційні підходи в управлінні освітою.

Размещено на Allbest.ru