Розвиток корпоративного контролю в умовах трансформації економіки

Размещено на http://allbest.ru

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Спеціальність 08.06.01 - Економіка, організація і управління підприємствами

Розвиток корпоративного контролю в умовах трансформації економіки

ВИКОНАЛА ЧЕРПАК АНТОНІНА ЄВГЕНІВНА

Київ - 2006

АНОТАЦІЯ

Черпак А.Є. Розвиток корпоративного контролю в умовах трансформації економіки. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01. - економіка, організація і управління підприємствами. - Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, Київ - 2006.

Дисертація присвячена теоретичному обґрунтуванню концептуальних засад розвитку корпоративного контролю і розробці науково-методичних рекомендацій з адаптації системи корпоративного контролю АТ до умов трансформації економіки з метою підвищення ефективності їх фінансово-господарської діяльності. Автором розроблено принципи корпоративного контролю; обґрунтовано об'єктивну необхідність виокремлення коаліційного типу корпоративного контролю; запропоновано комплексний підхід до вдосконалення системи корпоративного контролю в АТ як теоретичної бази його розвитку, зокрема, адаптації до умов трансформації економіки, що базується на застосуванні інструментарію мінімізації інсайдерської ренти.

корпоративний управління інсайдерський рента

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження визначається об'єктивною необхідністю вирішення проблем адаптації систем корпоративного контролю в акціонерних товариствах до сучасних умов функціонування української економіки. Специфічні правовідносини, які виникають між суб'єктами корпоративного управління, відсутність надійних зовнішніх ринкових механізмів контролю, остаточного розмежування власності й управління вимагають уточнення сутності, завдань, суб'єктів та об'єктів корпоративного контролю, розробки механізмів підвищення його ефективності для забезпечення контролю за дотриманням інтересів усіх зацікавлених осіб.

Світовий досвід свідчить, що об'єктивний процес розвитку взаємовідносин між менеджерами та акціонерами корпорацій, який зумовив необхідність розробки наукового інструментарію управління цими відносинами, розпочинався з впровадження базової його функції - корпоративного контролю як нагляду за дотриманням інтересів акціонерів для забезпечення зворотного зв'язку між цілями і результатами діяльності бізнес-систем.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертації є теоретичне обґрунтування концептуальних засад розвитку корпоративного контролю і розробка науково-методичних рекомендацій з адаптації системи корпоративного контролю акціонерних товариств (далі - АТ) до умов трансформації економіки.

Відповідно до визначеної мети визначено та вирішено наступні науково-практичні завдання:

- узагальнено базові положення концептуальних підходів до управління АТ в умовах трансформації економіки; розвинуто теоретичну основу здійснення корпоративного контролю;

- доведено, що в умовах опанування найкращої практики корпоративного управління в акціонерних товариствах України розвиток корпоративного контролю виступає в якості рушійної сили для швидшого впровадження інших функцій корпоративного управління на макро- та мікрорівнях;

- розкрито сутність і зміст поняття корпоративного контролю, розроблено його принципи як основи для визначення завдань і параметрів системи корпоративного контролю з урахуванням суб'єктно-об'єктних взаємозв'язків;

- визначено основні недоліки нормативно-правового регулювання функціонування АТ в Україні, які заважають здійснювати ефективний корпоративний контроль;

- доведено важливість включення аналізу поведінки суб'єктів корпоративного контролю до кола об'єктів корпоративного контролю та удосконалено інструментарій аналізу такої поведінки;

- визначено резерви підвищення прибутковості акціонерних компаній за рахунок мінімізації розмірів інсайдерської ренти, блокування шляхів її стягнення з метою захисту інтересів акціонерів;

- конкретизовано теоретичні засади та роль стратегічного бюджету для забезпечення збалансування інтересів різних зацікавлених груп у процесі управління АТ; обґрунтовано напрямки здійснення стратегічного бюджетування з метою мінімізації розмірів інсайдерської ренти;

- визначено сучасний стан і виявлено специфічні прояви практики розкриття інформації акціонерними товариствами як основи для здійснення та розвитку зовнішнього та внутрішнього корпоративного контролю;

- на основі попередніх теоретико-методичних обґрунтувань параметрів системи корпоративного контролю розроблено принципову схему механізму адаптації системи корпоративного контролю для АТ, що функціонують в Україні.

Об'єктом дослідження є процес корпоративного управління в АТ в умовах трансформації економіки.

Предметом дослідження виступає формування та розвиток системи корпоративного контролю у процесі збалансування інтересів зацікавлених осіб і підвищення ефективності фінансово-господарської діяльності акціонерних товариств.

Методи дослідження. Дослідження проведене на основі системного підходу до аналізу економічних явищ і процесів, з використанням базових постулатів сучасної економічної теорії і корпоративного управління, зокрема, теорії агентських відносин. Конкретні наукові результати дослідження одержані з використанням методів: узагальнення й семантичного аналізу; абстрактно-логічного аналізу; систематизації, формалізації; статистичного і техніко-економічного аналізу; спостереження і порівняння; класифікації; аналізу і синтезу; експерименту. Інформаційну базу дослідження склали кодекси, закони та інші нормативні акти, офіційні статистичні матеріали, звітні дані, результати анкетування посадових осіб акціонерних товариств України.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає у тому, що

вперше:

- розроблено принципи корпоративного контролю як похідні від принципів корпоративного управління;

- обґрунтовано об'єктивну необхідність виокремлення коаліційного типу корпоративного контролю, характерного для сучасного етапу трансформації економіки України;

- запропоновано комплексний підхід до вдосконалення системи корпоративного контролю в акціонерних товариствах як теоретичної бази його розвитку, зокрема, адаптації до умов трансформації економіки, що базується на застосуванні інструментарію мінімізації інсайдерської ренти;

дістали подальшого розвитку:

- визначення поняття “корпоративного контролю” як функції корпоративного управління та поняття “інсайдерської ренти”;

- класифікація суб'єктів і об'єктів корпоративного контролю та критерії розподілу АТ за моделями корпоративного контролю;

- ідентифікація джерел формування та ознак інсайдерської ренти;

- основні функції корпоративного секретаря акціонерного товариства;

удосконалено:

- інструментарій аналізу поведінки суб'єктів корпоративного контролю спрямований на мінімізацію інсайдерської ренти;

- системні елементи корпоративного контролю на основі урахування суб'єктно-об'єктних взаємозв'язків.

Практичне значення одержаних результатів. Практичну значущість дослідження щодо запровадження механізму вдосконалення системи корпоративного контролю, захисту прав дрібних акціонерів, запобігання стягненню інсайдерської ренти, застосування для цього інструменту стратегічного бюджетування підтверджено результатами їх використання у діяльності підприємств: ВАТ „Харцизький трубний завод”, м. Харцизьк Донецької області (довідка № 5.1-3/219 від 26.01.2004 р.), ВАТ „Івано-Франківська харчосмакова фабрика” (довідка №2676 від 22.04.2005 р.), ВАТ „Трібо”, м. Біла Церква Київської області (довідка №358 від 25.05.2005 р.), а також у навчальному процесі Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана при викладанні дисципліни “Управління корпораціями (АТ)” (довідка від 06.09.2005 р.)

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, проаналізовано ступінь опрацювання проблематики корпоративного контролю у сучасній науковій літературі, визначено мету, завдання, об'єкт, предмет і основні методи дослідження, теоретичну й методологічну базу дослідження, відображено наукову новизну та практичне значення одержаних результатів.

У розділі 1 “Концептуальні засади розвитку корпоративного контролю в умовах трансформації економіки” визначено сутнісні характеристики розвитку функції корпоративного контролю в акціонерних товариствах, особливості функціонування АТ в умовах трансформації економіки, причини необхідності процесу розкриття інформації у системі корпоративного контролю.

Корпоративний контроль визначено як управлінську функцію власників і зацікавлених у діяльності корпорації осіб, що мають право на отримання інсайдерської інформації про АТ та здійснення коригувального впливу на прийняття управлінських рішень в АТ. Ця функція спрямована на сприяння досягненню встановлених цілей, що випливають із інтересів учасників корпоративних відносин, за рахунок забезпечення ефективного зворотного зв'язку, й полягає у відстеженні відхилень від прийнятих рішень, корекції та забезпеченні їх виконання найоптимальнішим з точки зору витрат ресурсів способом для досягнення необхідного результату шляхом балансування інтересів зацікавлених у діяльності корпорації осіб.

Мета корпоративного контролю, на відміну від типової для будь-якого підприємства контрольно-управлінської системи, полягає у підвищенні ефективності функціонування ринково-орієнтованих АТ за рахунок своєчасного впливу на процес балансування інтересів зацікавлених осіб, що забезпечується через свідомо побудовану систему корпоративного контролю. Остання має бути спрямована на вирішення завдань, які поставлені перед нею, за рахунок формування на основі принципів корпоративного контролю такого складу елементів та взаємозв'язків між ними, який дозволяє забезпечити збалансування інтересів суб'єктів корпоративного контролю з метою розвитку корпорації, при витрачанні суб'єктами оптимальної кількості ресурсів на контроль та застосуванні мінімальної кількості контрольних заходів щодо обраних об'єктів контролю.

Суб'єкти корпоративного контролю - це фізичні або юридичні особи, які мають право або можливість здійснювати постійний моніторинг об'єктів корпоративного контролю й за допомогою адекватних умовам середовища та інтересам зацікавлених осіб механізмів здійснюють коригувальний управлінський вплив. На рис.1. представлено склад суб'єктів корпоративного контролю.

Рис.1. Суб'єкти корпоративного контролю

Ступінь впливу кожного суб'єкту корпоративного контролю на прийняття управлінських рішень в АТ також в значній мірі залежить від розміру пакету акцій, яким він володіє, або управляє.

Інтереси суб'єктів корпоративного контролю розповсюджуються на сфери: використання майна, капіталу, людських, часових та інформаційних ресурсів корпорації в інтересах зацікавлених осіб; формування достовірної звітності та задоволення інформаційних потреб зацікавлених осіб; прийняття управлінських рішень і процеси у внутрішньому й зовнішньому середовищі АТ, які впливають на баланс інтересів суб'єктів корпоративного контролю; результати функціонування корпорації; дотримання стандартів корпоративного управління, норм чинного законодавства.

Зважаючи на це, визначено об'єкти корпоративного контролю (див. рис. 2), що є важливими для виконання системою корпоративного контролю своїх функцій. Із зазначених об'єктів власники обирають найважливіші для них.

Об'єкти корпоративного контролю - це визначені суб'єктами корпоративного контролю об'єкти моніторингу, для яких встановлюються адекватні умовам середовища та інтересам зацікавлених осіб „зони” (точки) контролю, здійснюється розробка та впровадження коригувальних заходів. Вплив на ці точки дозволяє збалансувати інтереси зацікавлених осіб і забезпечити розвиток корпорації. На практиці коло об'єктів корпоративного контролю визначається з урахуванням: інтересів суб'єктів корпоративного контролю та наявності у них навичок, легітимних прав і ресурсів (фінансових, матеріальних, інформаційних, інтелектуальних, часових) для здійснення контролю.

За результатами дослідження розроблено принципи корпоративного контролю, що логічно випливають з основних принципів корпоративного управління і дозволяють закласти теоретичну базу для побудови системи корпоративного контролю та визначення напрямків її розвитку. До них віднесено принципи: законності; балансування інтересів; розподілу повноважень щодо контролю; збалансованості контролю; своєчасності контролю; безперервності та об'єктивності контролю; розкриття суттєвої інформації; достовірності контрольної інформації; єдності елементів системи корпоративного контролю; ефективності контролю; незалежності оцінки.

Історичні особливості становлення корпоративного сектору економіки України, які призвели до формування великої кількості дрібних власників цінних паперів, в умовах недостатнього рівня розвитку фондового ринку стали головною передумовою виникнення специфічного типу корпоративного контролю - коаліційного, який характеризується створенням в АТ коаліцій інсайдерів та аутсайдерів, а також зовнішніх суб'єктів корпоративного контролю, які не володіють акціями АТ, але контролюють його діяльність - органів державної та місцевої влади, кредиторів, постачальників, споживачів.

Головною передумовою формування коаліційної моделі контролю є наявність у статутному фонді АТ пакетів акцій, управління якими здійснюється формально, або взагалі не здійснюється. Ці активи контролю не використовуються їх номінальними власниками внаслідок відсутності раціональних мотивів: витрати на контроль більші ніж очікувана сума дивідендів; акціонери не володіють необхідними навичками для здійснення активного контролю або свідомо ухиляються від нього. Найчастіше такими формальними активами контролю є акції дрібних акціонерів і державні малі пакети акцій. Коаліційні відносини інсайдери налагоджують і з акціонерами з числа працівників АТ, маніпулюючи питаннями збереження робочих місць, гарантування певного рівня заробітної плати, збереження й можливого розширення соціальної інфраструктури підприємств.

Поєднання критеріїв концентрації власності й балансування інтересів дозволило виокремити чотири моделі корпоративного контролю за ознакою основної контролюючої групи, притаманні умовам трансформаційного етапу економіки, коли відсутність зовнішніх механізмів контролю компенсується посиленням внутрішніх механізмів, а саме:

1) одноосібного контролю, яка характеризується концентрацією контролю у фізичної особи та афілійованих йому (їй) осіб (членів родини) і домінуванням реалізації інтересів одного власника;

2) коаліційного контролю, для якої властивою є концентрація контролю групою юридичних і фізичних осіб, які досягли коаліційної згоди за основними питаннями, що стосуються реалізації інтересів кожної групи, яка входить у коаліцію;

3) інсайдерського контролю, при якій формально 70-90% акцій АТ належить кільком взаємопов'язаним юридичним особам, які формують органи управління АТ зі своїх представників, що дозволяє повністю контролювати фінансові потоки АТ і забезпечити домінування реалізації інтересів певної бізнес-групи;

4) державного контролю, при якій контрольний чи блокуючий пакет акцій належить державі, і реалізуються інтереси цього основного власника.

За результатами аналізу міжнародної практики розкриття інформації акціонерними компаніями та нормативно-правового забезпечення цього процесу в Україні сформульовано основні підходи до підвищення рівня прозорості діяльності АТ як основи для здійснення корпоративного контролю, сформовано організаційний механізм забезпечення цього процесу, виокремлено засоби реалізації політики розкриття інформації і розроблено схему взаємовідносин між суб'єктами корпоративного контролю з приводу формування та контролю за виконанням внутрішніх нормативних документів, які регулюють порядок використання інсайдерської інформації в АТ.

У розділі 2 “Аналітична оцінка базових складових системи корпоративного контролю акціонерних товариств в умовах трансформації економіки України” охарактеризовано суперечності нормативного регулювання корпоративних взаємовідносин в Україні, проведено критичний аналіз стану суб'єктів і об'єктів корпоративного контролю і розподілу повноважень щодо контролю в АТ (згідно уточненої у першому розділі класифікації).

Доведено, що існуюча в Україні законодавча база не відповідає реальному характеру взаємовідносин у корпоративному секторі економіки, що створює перепони у здійсненні корпоративного контролю за цілим рядом об'єктів. Виявлені численні суперечності між Цивільним і Господарським кодексами України та Законом України „Про господарські товариства” негативно впливають на функціонування системи корпоративного контролю, не дозволяють забезпечити ефективний захист і реалізацію прав акціонерів, в тому числі держави як акціонера.

В процесі дослідження було проаналізовано процес здійснення корпоративного контролю та вплив структури власності на результативність діяльності 32 АТ, які господарюють у найбільш прибуткових галузях економіки України: промисловості будівельних матеріалів, металургії, машинобудуванні, нафтовидобувній, гумотехнічній, у сфері транспорту та зв'язку.

Зроблено аналітичну оцінку характеру розподілу повноважень між органами управління АТ щодо здійснення контролю за діяльністю правління, практики функціонування підсистеми розкриття акціонерними товариствами інформації про свою діяльність, діючих механізмів забезпечення реалізації акціонерами своїх прав, різних аспектів проведення загальних зборів акціонерів. Проведено порівняння практики корпоративного управління у компаніях, де є і де немає посади корпоративного секретаря.

Оскільки в умовах трансформації економіки офіційно встановлені звітні показники роботи АТ реально не відображають ефективність роботи їх виконавчих органів, виникає проблема вибору адекватних показників, які можуть використовуватись суб'єктами корпоративного контролю для оцінки ефективності діяльності бізнес-систем, тобто відображати характеристику окремих об'єктів.

Аналіз показників прибутковості АТ у розрізі моделей корпоративного контролю засвідчив їх нестабільність (див. рис.3), майже повну відсутність дивідендних виплат, хоча головним показником ефективності роботи правління АТ, що заохочує інвесторів, є стійка тенденція зростання норми чистого прибутку на власний капітал за два-три роки, що, однак, не було характерне для досліджених АТ.

Рис.3. Динаміка зміни прибутковості 1 акції компанії у розрізі моделей корпоративного контролю (без урахування збиткових АТ)

Так, з чистим прибутком 2002 рік закінчили 74% АТ, у 2003 році - 59% АТ. При цьому, тільки 52% АТ мали чистий прибуток у 2002 і 2003 році. І лише у 15% АТ чистий прибуток зріс у 2003 році порівняно з попереднім роком. Незважаючи на прибутковість більшої частини АТ, дивіденди виплачували лише 11% з них.

Порівняння темпів росту виручки від реалізації продукції та чистого прибутку АТ, ефективності використання менеджментом реінвестованого акціонерами прибутку, рентабельності власного капіталу АТ і динаміки дебіторської заборгованості дозволило констатувати, що відсутність системної роботи щодо мобілізації всіх можливих доходів у сукупності з нарощуванням необґрунтованих витрат в інтересах інсайдерів негативно впливає на прибутковість АТ і свідчить про явище, що отримало назву інсайдерської ренти.

Інсайдерська рента - це частина недоотриманого АТ чистого прибутку за рахунок проведення інсайдерами неефективних і незаконних операцій з активами товариства, необґрунтованого зменшення доходів й збільшення витрат. Ця рента розподіляється між домінуючими в органах управління АТ інсайдерськими групами без урахування інтересів дрібних акціонерів, у тому числі працівників підприємства. На підставі емпіричних досліджень практики господарювання АТ детерміновано основні джерела стягнення інсайдерської ренти, а саме: фінансові потоки, пов'язані із закупівлею та отриманням виручки від реалізації товарів, робіт і послуг, кредитуванням, страхуванням майна, отриманням доходів від здачі в оренду активів АТ, продажу реальних активів, спільної діяльності АТ з афілійованими інсайдерам фірмами, а також необґрунтовані, неефективні, незаконні та необов'язкові витрати АТ.

В досліджених АТ через стягнення інсайдерської ренти у 2003-2004 роках менеджментом не використано можливість скорочення нераціональних витрат на загальну суму 222,9 млн. грн., іммобілізовано у дебіторську заборгованість 382,2 млн. грн.

В умовах домінування інсайдерів ринкова вартість акцій вітчизняних компаній визначається з урахуванням готовності інсайдерів відмовитися від частини особистого неофіційного доходу на користь зовнішніх акціонерів, а також їх зацікавленості у проведенні легальних інвестицій.

Саме цим можна пояснити те, що ринок цінних паперів ще не став в Україні вагомим джерелом залучення інвестицій, а також не грає помітної ролі у перерозподілі власності від менш ефективних власників до більш ефективних: інсайдерськими групами це питання вирішується між собою. Це означає, що в умовах української економіки інсайдерська рента має стати важливим об'єктом корпоративного контролю.

За результатами дослідження зроблено висновок про незбалансованість існуючих в Україні систем корпоративного контролю і невиконання ними своїх функцій, що пояснюється недостатнім розвитком інструментарію корпоративного контролю, адекватного специфічним об'єктам корпоративного контролю в умовах трансформації економіки.

У розділі 3 “Адаптація системи корпоративного контролю до умов трансформації економіки” обґрунтовано об'єктну базу корпоративного контролю, особливості розвитку суб'єктно-об'єктних взаємозв'язків у системі корпоративного контролю АТ і формування механізму її адаптації.

Проведений аналіз практики стягнення інсайдерської ренти як найбільш актуального для українських підприємств об'єкта корпоративного контролю дозволив зробити висновок, що поряд з традиційними інструментами підвищення ефективності управління фінансовими потоками, потребують обґрунтування й впровадження додаткові інструменти мінімізації розмірів інсайдерської ренти. Результати дослідження засвідчили, що в умовах трансформації економіки, відсутності належного зовнішнього контролю, проблему інсайдерської ренти, необхідно вирішувати за участю всіх органів управління АТ і незалежних експертів, для чого мають бути розроблені формальні процедури, що відповідають повноваженням органів управління АТ (рис.4).

Як було доведено у другому розділі роботи, інсайдери мінімізують прибуток АТ за рахунок максимізації витрат і мінімізації доходів, що у практиці господарювання означає акумулювання частини доходів у афілійованих підприємствах і завищення вихідних фінансових потоків, необґрунтоване збільшення витрат, побудову за участю афілійованих суб'єктів господарювання неефективних мереж для спільного виробництва та реалізації продукції.

За оптимістичним прогнозом частка інсайдерської ренти у загальній сумі операційних витрат АТ і недоотриманих АТ доходів буде утримуватися на рівні мінімальних відсоткових ставок по банківським депозитам, інакше інсайдери шукали б альтернативні джерела отримання доходів. Тому розмір інсайдерської ренти за певний період може бути розрахований за формулою:

І_R = (O_v + D_t ) * П_д /100, (1)

де І_R - інсайдерська рента, грн.; O_v - операційні витрати за поточний період, грн.; D_t - дебіторська заборгованість на кінець періоду, грн.; П_д - мінімальна відсоткова ставка по банківським депозитам в гривнях, %.

За песимістичним прогнозом розміри інсайдерської ренти можна розрахувати за наступною формулою:

І_R = (O_v + D_t ) * (?GI_пр - ? М)/100 + (O_v + D_t ) * П_д /100, (2)

де І_R - інсайдерська рента, грн.; O_v - операційні витрати за поточний період, грн.; D_t - дебіторська заборгованість на кінець поточного періоду, грн.; ?GI_пр - темпи зростання чистого доходу від реалізації продукції за попередній період, %; ?М - темпи зростання особистих доходів інсайдерів за попередній період, %; П_д - мінімальна відсоткова ставка по банківським депозитам в гривнях, %.

Особистий доход інсайдера складається із винагороди отриманої в АТ за виконання посадових обов'язків та у вигляді дивідендів.

Задачу оптимізації рівня інсайдерської ренти для акціонерного товариства в узагальненому вигляді можна описати наступним чином:

(3)

де І_R - інсайдерська рента, грн.; GI - чистий доход від реалізації продукції АТ, грн.; O_v - операційні витрати АТ, грн.; TІ_R - загальні витрати на заходи щодо мінімізації розмірів інсайдерської ренти, грн.; opt - оптимальні.

З метою поліпшення фінансових результатів АТ як основних об'єктів корпоративного контролю спостережна рада має здійснювати постійний моніторинг найбільш ризикованих щодо стягнення ренти операцій та ініціювати встановлення внутрішніх обмежень діяльності контрольованого інсайдерами виконавчого органу товариства для мінімізації рівня ренти. Зазначене дозволить забезпечити збалансування інтересів зацікавлених у діяльності АТ осіб.

Вирішити визначену за результатами емпіричних досліджень проблему забезпечення безперервності корпоративного управління та контролю в АТ має корпоративний секретар. З метою реалізації цієї задачі уточнено зміст основних груп функцій корпоративного секретаря - організаційних, координаційних, наглядових, - які, є складовими головної його функції - модератора взаємовідносин між суб'єктами корпоративного контролю. Розроблено перелік обов'язкових питань необхідних для проходження конкурсу на цю відповідальну посаду.

На підставі визначених теоретичних засад формування системи корпоративного контролю, враховуючи результати проведених емпіричних досліджень розроблено принципову модель механізму адаптації системи корпоративного контролю АТ до умов трансформації економіки, яка базується на удосконаленні суб'єктно-об'єктних взаємозв'язків.

В дослідженні також формалізовано підвалини взаємодії зацікавлених осіб в процесі збалансування їх інтересів, що надає суб'єктам корпоративного контролю інструмент аналізу та прогнозування поведінки учасників корпоративних взаємовідносин. Крім того, узагальнено найважливіші принципи голосування на загальних зборах акціонерів з метою забезпечення рівних можливостей реалізації своїх прав суб'єктами корпоративного контролю. Обґрунтовано необхідність внесення змін до чинного законодавства для поширення практики кумулятивного голосування, визначено об'єктивні передумови запровадження у практику корпоративного управління системи голосування за дорученнями акціонерів, проведено розрахунки можливостей консолідації пакетів акцій, належних дрібним акціонерам, у довірчому управлінні банків, сум додаткових річних доходів банків від надання послуг з голосування.

Розроблено правила формування кількісного складу спостережних рад та забезпечення представництва у них інтересів різних груп акціонерів. Проведено розрахунки необхідного збільшення чисельності спостережних рад та визначено джерела покриття відповідних витрат за рахунок мобілізації внутрішніх фінансових резервів АТ.

Таким чином, адаптація системи корпоративного контролю в АТ можлива за рахунок коригування підсистеми розкриття інформації, розподілу повноважень між органами управління АТ, внесення змін до внутрішніх документів АТ, запровадження стратегічного бюджетування, вдосконалення процедур голосування, встановлення обмежень щодо стягнення інсайдерської ренти, вдосконалення організації та процедур роботи органів управління АТ.

Зазначений підхід дозволяє, враховуючи специфічні особливості кожного АТ, структуру його власності, контролюючу групу та систему управління, формулювати адресні пропозиції щодо вдосконалення системи корпоративного контролю.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та запропоновано нове вирішення наукового завдання щодо визначення сутності поняття корпоративного контролю, його об'єктів і суб'єктів, розвитку суб'єктно-об'єктних зв'язків, розробки та обґрунтування теоретико-методичних підходів до управління системою балансування інтересів зацікавлених осіб.

Результати дисертації дозволяють зробити наступні висновки теоретико-методичного змісту та науково-практичного спрямування:

1. Управління підприємствами корпоративного типу потребує використання специфічного інструментарію корпоративного управління, а досягнення його мети, яка полягає у збалансуванні інтересів зацікавлених осіб для збільшення добробуту акціонерів, можливе лише через невід'ємну його складову - систему корпоративного контролю.

2. Необхідність адаптації систем корпоративного контролю в АТ до умов трансформації економіки зумовила розробку принципів корпоративного контролю, визначення основних параметрів реалізації функції контролю у корпораціях, завдань системи корпоративного контролю, кола його суб'єктів і об'єктів.

3. Варіювання підходів до формування кола об'єктів корпоративного контролю дозволила закласти теоретичні підвалини подальшого дослідження поведінки зацікавлених в діяльності корпорації осіб залежно від базової системи їх інтересів, що надає суб'єктам корпоративного контролю інструмент аналізу та прогнозування такої поведінки.

4. Поєднання критеріїв концентрації власності та балансування інтересів дозволило виокремити моделі корпоративного контролю за ознакою основної контролюючої групи, притаманні умовам трансформаційного етапу економіки, коли відсутність зовнішніх механізмів контролю компенсується посиленням внутрішніх механізмів, а саме: одноосібного контролю, коаліційного контролю, інсайдерського контролю, а також державного контролю.

5. Аналітична оцінка суперечностей чинного законодавства, які суттєво впливають на можливості реалізації суб'єктами корпоративного контролю своїх прав на контроль, поглиблений аналіз стану суб'єктів і об'єктів корпоративного контролю й існуючого характеру їх взаємозв'язків дозволили виявити притаманні трансформаційному періоду економіки особливості здійснення корпоративного контролю, обґрунтувати адекватну об'єктну базу корпоративного контролю й запропонувати шляхи розвитку суб'єктно-об'єктних взаємозв'язків у системі корпоративного контролю у середньостроковій перспективі.

6. Критичний перегляд об'єктної бази корпоративного контролю дозволив виявити рентні тенденції мотивації інсайдерів в українських АТ, визначити фінансові потоки, за рахунок контролю над якими утворюється інсайдерська рента, ідентифікувати показники, які свідчать про її наявність, розробити принципову схему вирішення проблеми обмеження її рівня, визначити задачу оптимізації рівня інсайдерської ренти та окреслити повноваження й заходи, які мають вжити органи управління АТ з цією метою, розрахувати економічний ефект від встановлення обмежень щодо стягнення інсайдерської ренти.

7. Оцінка існуючих механізмів здійснення корпоративного контролю в АТ довела необхідність модифікації інструментів впливу на поведінку зацікавлених осіб, що дозволило обґрунтувати роль стратегічної бюджетної політики для мінімізації розмірів інсайдерської ренти, визначити інструменти її практичної реалізації в АТ. Як наслідок, розвиток корпоративного контролю спонукає до вдосконалення корпоративне планування.

8. Визнання суттєвості впливу механізмів реалізації зацікавленими особами своїх прав на прийняття управлінських рішень в АТ дозволило узагальнити найважливіші принципи голосування для рівної реалізації прав суб'єктів корпоративного контролю, обґрунтувати необхідність внесення змін до чинного законодавства для поширення практики кумулятивного голосування, визначити об'єктивні передумови запровадження у практику корпоративного управління системи голосування за дорученнями акціонерів, провести розрахунки частки акцій дрібних акціонерів, які можливо консолідувати у банківській системі для довірчого управління й зменшення формальних активів контролю, підсумувати додаткові річні доходи банків від надання послуг з голосування.

9. Необхідність збалансування інтересів зацікавлених груп при голосуванні на засіданнях спостережних рад, обумовила проведення розрахунків збільшення чисельності останніх і розробку на цій підставі відповідних правил формування кількісного складу ради для забезпечення представництва у ній інтересів різних груп акціонерів. Враховуючи вищезазначене, також запропоновано проект Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів з питань корпоративного управління”, у якому враховано необхідність усунення суперечливих положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України „Про господарські товариства” і передбачено зміну підходів до формування спостережних рад акціонерних товариств.

10. Потреба вирішення поставлених у дослідженні завдань обумовила проектування за результатами концептуалізації теоретичних засад корпоративного контролю і проведення емпіричних досліджень принципової схеми механізму адаптації системи корпоративного контролю у процесі логічного її розвитку до умов трансформації економіки.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Черпак А.Є. Суб'єкти та об'єкти корпоративного контролю в умовах трансформації економіки // Ринок цінних паперів України. - 2004. - №1-2. - С.29-37. - 0,7 д.а.

2. Черпак А.Є. Вплив фактору розкриття інформації на здійснення корпоративного контролю в акціонерних товариствах // Теоретичні та прикладні питання економіки. Збірник наукових праць. Випуск 8.(за заг. ред. д.е.н., проф. Євтушевського В.А., к.е.н., доц. Бутенко Н.В.) - К.: 2005. - С.196-201. - 0,4 д.а.

3. Черпак А.Є. Корпоративний контроль в системі управління акціонерним товариством // Вісник Тернопільської академії народного господарства. - 2005. - №3.-С.162-170. - 0,6 д.а.

4. Черпак А.Є. Особливості нормативно-правового регулювання діяльності акціонерних товариств в Україні // Ринок цінних паперів України. - 2005. - №1-2.-С.33-43. - 1,2 д.а.

5. Черпак А.Є. Роль стратегічного бюджету в діяльності акціонерного товариства з часткою державних корпоративних прав // Стратегія економічного розвитку України: Наук. зб. - Вип.15 / Голов. ред. А.П. Наливайко. - К.: КНЕУ, 2005.- С.164-170. - 0,5 д.а.

6. Черпак А.Є. Роль корпоративного секретаря у здійсненні корпоративного контролю в акціонерних товариствах // Стратегія економічного розвитку України: Наук. зб. - Вип.17 / Голов. ред. А.П. Наливайко. - К.: КНЕУ, 2005. - С.92-100. - 0,7 д.а.

7. Черпак А.Є. Інсайдерська рента як специфічний об'єкт корпоративного контролю // Економіст. - 2005. - №11. - С.73-75.- 0,5 д.а.

Размещено на Allbest.ru