Організаційно-економічний механізм управління відтворенням основних засобів підприємства (на прикладі підприємств хімічної промисловості)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки україни

Національний гірничий університет

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Організаційно-економічний механізм управління відтворенням основних засобів підприємства (на прикладі підприємств хімічної промисловості)

Спеціальність 08.06.01 - Економіка, організація і управління підприємствами

Швець Наталія вячеславівна

Дніпропетровськ - 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Сєвєродонецькому технологічному інституті Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля (м. Сєвєродонецьк)

Науковий керівник: кандидат економічних наук, доцент

Савіна Галина Григорівна,

Херсонський національний технічний університет Міністерства освіти і науки України,

доцент кафедри менеджменту та маркетингу

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Хобта Валентина Михайлівна, Донецький національний технічний університет Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри економіки підприємства (м. Донецьк)

кандидат економічних наук, старший науковий співробітник Микитенко Вікторія Володимирівна,

Об'єднаний інститут економіки НАН України, провідний науковий співробітник відділу міжгалузевих пропорцій та промислового потенціалу (м. Київ)

Провідна установа: Інститут економіки промисловості НАН України, відділ фінансово-економічних проблем використання виробничого потенціалу (м. Донецьк)

загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Економічний розвиток країни не можливий без постійного вдосконалювання й розширення виробничого потенціалу, що головним чином забезпечується процесом відтворення основних засобів. При сповільненні цього процесу відбувається старіння засобів праці, погіршення якості та зниження конкурентоспроможності продукції, що виробляється. Прикладом тому є ситуація, яка склалася на вітчизняних підприємствах хімічної промисловості. Поряд з такими причинами старіння виробничих фондів, як недосконалість правової бази й інноваційної політики, дефіцит інвестиційних ресурсів, варто виділити непристосованість діючого організаційно-економічного механізму управління відтворенням основних засобів до сучасних умов господарювання.

Питанням організації процесу відтворення засобів праці, аналізу його ефективності й планування присвячена значна кількість робіт, однак більшість із них орієнтовані на централізоване управління цим процесом, і тому теоретичні, методичні рекомендації, що містяться в них, не відповідають вимогам ринкової економіки. Сучасні розробки у сфері управління відтворенням основних засобів характеризуються досить вузькою галузевою спеціалізацією. При цьому спостерігається їхній дефіцит у хімічній промисловості, виробництва якої відрізняються складністю технологічних систем і організацією виробничих процесів. У зв'язку з цим, вирішення завдання підвищення технічного рівня підприємств хімічного комплексу потребує подальших теоретичних і методичних досліджень по вдосконалюванню організаційно-економічного механізму управління відтворенням основних засобів, що й обумовило вибір теми дисертаційної роботи, визначило її актуальність, практичну значимість.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Елементи дисертаційної роботи знайшли своє відображення в держбюджетній науково-дослідній роботі кафедри економіки підприємства Сєвєродонецького технологічного інституту Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля на тему "Організаційно-економічний механізм забезпечення ефективності господарської діяльності підприємств" (номер державної реєстрації 0103U007720). Особисто автором обґрунтовано теоретичні та методичні положення управління процесом відтворення основних засобів, розроблені методичні та практичні рекомендації щодо удосконалення організаційної структури управління процесом відтворення основних засобів і підвищення ефективності планування відтворювальних заходів на підприємствах хімічної промисловості.

Мета та завдання дослідження. Метою дослідження є формування теоретичних, методичних положень і розробка практичних рекомендацій з удосконалювання організаційно-економічного механізму управління відтворенням основних засобів підприємства.

Для досягнення мети були поставлені та вирішені наступні завдання:

розглянуто сутність процесу відтворення і досліджені питання формування фактичної ефективності основних засобів;

досліджено теоретичні основи побудови та функціонування організаційно-економічного механізму управління відтворенням основних засобів;

дано оцінку діючому організаційно-економічному механізму управління відтворенням основних засобів хімічних підприємств на відповідність сучасним умовам господарювання;

розроблено рекомендації щодо організації та планування відтворювальних заходів з урахуванням прогнозу витрат на ремонти крупнотоннажних хімічних агрегатів;

обґрунтовано необхідність удосконалення системи планово-попереджувальних ремонтів та показана можливість оптимізації їх структури з метою мінімізації загальних витрат.

Об'єктом дослідження є управління відтворенням основних засобів підприємства.

Предметом дослідження є теоретичні, методичні та практичні аспекти дії організаційно-економічного механізму управління відтворенням основних засобів на підприємствах хімічної промисловості.

Методи дослідження. У процесі дослідження використовувалися наступні методи: логічного аналізу (при уточненні й упорядкуванні термінології в понятійному апараті процесу відтворення); групування й статистичного аналізу (при аналізі стану основних виробничих фондів і ефективності їхнього відтворення); експертних оцінок (при визначенні пріоритетності виробництв, що вимагають відновлення основних засобів і прогнозування відмов устаткування); економіко-математичні методи (при розробці моделі прогнозування ремонтних витрат).

Наукове положення, що захищається

Ефективність процесу відтворення основних засобів на хімічних підприємствах в умовах високого зносу технологічного обладнання забезпечується удосконаленням організаційно-економічного механізму управління на підставі посилення організаційного супроводження цього процесу, врахування прогнозу зміни ремонтних витрат при плануванні поетапного проведення заходів щодо відновлення устаткування та оптимізації структури попереджувальних ремонтів, яка передбачає мінімізацію загальних витрат на ці заходи.

Наукова новизна отриманих результатів полягає в наступному:

уперше:

запропоновано оцінювати надійність технологічного обладнання безперервних крупнотоннажних хімічних виробництв комплексним показником "збитки від відмов", який на відміну від існуючих враховує витрати на зупинку і наступний запуск агрегату та збільшення плати за забруднення навколишнього середовища;

обґрунтовано необхідність врахування прогнозу зміни ремонтних витрат при плануванні поетапного проведення заходів щодо відновлення устаткування, який ґрунтується на встановленій залежності між збитками від відмов основного технологічного обладнання, його середнім віком у звітному році і обсягом витрачених коштів на ремонти в попередньому періоді;

дістали подальшого розвитку:

визначення структури організаційно-економічного механізму управління відтворенням основних засобів, яке на відміну від існуючих більш повно описує його складові елементи, ролі і завдання кожного з них, що дозволяє багатосторонньо аналізувати функціонування цього механізму;

теоретичні положення науки управління виробництвом з питань відтворення основних засобів, які уточнюють характерні ознаки напрямків цього процесу та визначають класифікаційні ознаки розподілу його організаційних форм, що є необхідним для розробки стратегічного та тактичного планів підприємства;

метод оптимізації в плануванні проведення попереджувальних ремонтів устаткування, який на відміну від існуючих враховує рівень зношування одиниці устаткування, витрати на зупинку і подальший запуск агрегату, що дозволяє підвищити точність планів, забезпечити їх гнучкість та повноту.

Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що основні положення, обґрунтовані автором у дисертації, доведені до рівня методичних розробок і рекомендацій з метою вдосконалювання організаційно-економічного механізму управління відтворенням основних засобів підприємств хімічної промисловості. Результати дослідження можуть бути використані при проведенні аналізу ефективності процесу відтворення основних засобів, виборі його напрямків і організаційних форм, у плануванні заходів щодо підтримки й відновлення устаткування та при розробці проектів модернізації, реконструкції хімічних агрегатів. Упровадження рекомендацій автора дозволяє значно підвищити ефективність управління відтворенням основних засобів та створити умови для поступового й планомірного техніко-технологічного розвитку підприємств хімічної промисловості.

Отримані результати дисертаційної роботи, які підготовлені до практичного використання у формі методичних рекомендацій, упроваджені на Сєвєродонецькому державному виробничому підприємстві "Об'єднання Азот" (довідка № ТО-15-36/122 від 30.06.2004 р.) та в Державному науково-дослідному та проектному інституті "Хімтехнологія" (м. Сєвєродонецьк) (довідка № УЧ-636 від 12.10.2004 р.).

Результати наукового дослідження використовуються в навчальному процесі Сєвєродонецького технологічного інституту при викладанні курсів: "Планування діяльності підприємства", "Економіка й організація діяльності підприємств галузі" (довідка № 01-17/01-386 від 11.04.05 р.).

Особистий внесок автора. У дисертаційній роботі викладений авторський підхід до вирішення наукового завдання по визначенню шляхів підвищення технічного рівня й конкурентоспроможності хімічних підприємств.

Здобувачем самостійно розроблені основні положення роботи, дані рекомендації, виконані розрахунки, представлені в дисертації.

Апробація результатів дисертації. Основні положення й результати дисертаційного дослідження доповідалися й були схвалені на техніко-економічній раді СДВП "Об'єднання Азот", на науково-технічній раді ДНДПІ "Хімтехнологія", а так само на науково-практичній конференціях: "Еколого-економічні проблеми розвитку підприємств регіону" (Ялта-Лівадія, 2000 р.), "Україна наукова" (Дніпропетровськ, 2001 р.), "Маркетинг: теорія і практика" (Київ, 2002 р.), "Організація виробництва у трансформаційній економіці: теорія і практика" (Воронеж, 2003 р.), "Університет і регіон" (Луганськ, 2003 р.).

Публікації. Основні положення й результати дослідження опубліковані в 11 працях, серед яких - 3 статті в збірниках наукових праць, 3 статті - в наукових журналах, 2 статті - в науково-практичних журналах і 3 публікації - в матеріалах наукових конференцій. Загальний обсяг публікацій - 3,5 д.а., з них особисто авторові належить 2,8 д.а.

Структура й обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів і висновків. Загальний обсяг роботи - 157 сторінок друкованого тексту. Матеріали дисертаційної роботи містять 23 рисунки та 28 таблиць. Список використаних джерел із 181 найменування подано на 17 сторінках і 3 додатки - на 8 сторінках.

осноВний зміст дисертаційної роботи

Перший розділ - "Теоретичні основи управління відтворенням основних засобів підприємства" присвячено дослідженню сутності процесу відтворення, особливостей управління цим процесом і оцінки ефективності засобів праці на хімічних підприємствах, питанням побудови та функціонування механізму управління відтворенням основних засобів.

У дисертаційній роботі проведено аналіз існуючих позицій учених з питання визначення сутності відтворення основних засобів, який свідчить про наявність розходжень в оцінці масштабності і рівня завдань, що вирішуються у процесі відтворення засобів праці. Подібні розбіжності приводять до виникнення проблем внутрішнього менеджменту й труднощів у спілкуванні з інвесторами.

На основі узагальнення різних точок зору автором сформульовано визначення сутності відтворення, відповідно до якого це безперервний процес формування, забезпечення працездатного стану й розвитку основних засобів підприємства згідно з його стратегічними орієнтирами.

В організаційному аспекті відтворення розглядається як процес, що відбувається в кількох напрямках. У командній економіці традиційно виділяли просте й розширене відтворення засобів праці, розмежовуючи їх шляхом зіставлення величини витрат на проведення заходів з вартістю реновації. В умовах жорсткого державного регулювання цін такий підхід був виправданим, але для ринкових умов господарювання він став практично неприйнятний. Сучасні роботи, присвячені відтворенню (відновленню) основних засобів, відрізняє чітка галузева прив'язаність і відсутність теоретичних розробок, які б враховували специфіку організації виробничих процесів та умови експлуатації засобів праці на хімічних підприємствах. Тому уточнення напрямків відтворення основних засобів на підприємствах хімічної промисловості є об'єктивною необхідністю.

У роботі відтворення діючих основних засобів хімічного підприємства розглядається як процес, що відбувається у двох основних напрямках: підтримка і відновлення. Відмітні ознаки цих напрямків представлені на рис.1.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис.1. Порівняльна характеристика напрямків відтворення

Запропонований систематизований перелік відмітних ознак базується на розмежуванні широко відомих форм відтворення у відповідних напрямках, що забезпечує прозорість організації процесу відтворення та дозволяє одержати базову інформацію для тактичного й стратегічного планування.

Дослідження процесу управління відтворенням основних засобів передбачає розгляд сутності ефективності засобів праці та врахування особливостей виробничих процесів й технологічного устаткування для об'єктивної її оцінки.

У дисертації ефективність функціонування хімічних агрегатів розглядається через поняття фактичної ефективності, під якою розуміється досягнення максимально можливої годинної продуктивності апаратів протягом заданого календарного фонду часу й одержання при цьому високоякісної готової продукції з мінімальними загальними витратами. На думку автора, рівень фактичної ефективності в певний момент часу визначають три складові системи, що її формують: вихідна ефективність, рівень використання технологічного устаткування і його відтворення. Слід зазначити, що в умовах масштабної експлуатації засобів праці з високим рівнем зношування, значно зростає роль останньої складової. На кожний елемент системи формування фактичної ефективності основних засобів впливає безліч факторів, які, з метою забезпечення системного підходу до управління виробництвом, класифіковані за різними ознаками: стосовно об'єкта дослідження, за характером впливу на досліджуваний об'єкт, за рівнем їхнього формування, за напрямком діяльності. З усіх розглянутих факторів автором виділені ті, які безпосередньо впливають на результативність відтворення основних засобів в сучасних умовах. Серед внутрішніх факторів найбільш значимими є: наявність у підприємства фінансових ресурсів, стратегія його розвитку, ефективність організаційно-функціональної структури, організація і якість ремонтів, кваліфікаційний рівень персоналу, наявність наукового потенціалу. До найбільш значимих зовнішніх факторів віднесені: рівень НТП, інноваційна й екологічна політика держави, інвестиційний клімат у країні.

Ефективність відтворення основних засобів на рівні підприємства досягається за умови успішного рішення завдань кожної стадії цього процесу водночас для всіх засобів праці, що забезпечується функціонуванням відповідного організаційно-економічного механізму. За результатами проведених досліджень зроблено висновок, що в теорії управління відтворенням основних засобів підприємства відсутнє цілісне уявлення про складові елементи цього механізму, що не дає можливості виробити комплексний підхід до його вдосконалювання. Тому в дисертаційній роботі визначена структура організаційно-економічного механізму управління відтворенням основних засобів підприємства, яка включає:

організаційну складову, що визначає ролі та взаємозв'язки кожного суб'єкта, який бере участь у процесі відтворення, його завдання, функції й способи функціонування;

економічну складову, що створює планову основу управління відтворенням, націленого на раціоналізацію витрат у процесі експлуатації основних засобів і одержання максимальної економічної ефективності при реалізації будь-якої форми відтворення. Ця складова має набір економічних методів управління відтворенням, які реалізуються за допомогою визначеної системи показників;

загальні методи управління, які є сполучуваним елементом організаційної та економічної складової і містять методи виконання функцій управління та методи прийняття управлінських рішень.

Механізм управління відтворенням повинен відповідати основним принципам створення управлінської системи, таким як керованість, плановість, економічність і модельованість, при цьому його побудова повинна здійснюватися на основі системного підходу, що передбачає єдність механізму управління відтворенням з іншими елементами загального господарського механізму підприємства й забезпечення односпрямованості їхніх цілей. управління відтворення основний засіб

Другий розділ - "Дослідження функціонування механізму відтворення та напрямків його вдосконалювання" містить висновки щодо причин кризового стану основних виробничих фондів підприємств хімічної промисловості, визначення можливих способів інвестування відновлення основних засобів, оцінку ефективності їх відтворення за визначеними параметрами та аналіз практики планування відтворювальних заходів.

Ефективність функціонування механізму управління відтворенням основних засобів значною мірою визначається умовами зовнішнього середовища і особливо наявністю інвестиційних ресурсів. Аналіз динаміки інвестиційних вкладень в розвиток хімічного комплексу України свідчить про їх тривале зниження, що спонукало вповільнення процесу відтворення, яке привело до кризового стану технічної бази підприємств. Останнім часом спостерігається зростання прямих інвестицій у хімічну й нафтохімічну промисловості, однак їх розмір залишається недостатнім для покриття існуючої потреби.

У дисертації обґрунтовано, що основним способом вирішення проблеми інвестування технічного розвитку підприємств хімічної промисловості є формування власних джерел фінансування і, насамперед, закріплення за господарськими суб'єктами прав на збереження й накопичення амортизаційних коштів. При розробці амортизаційної політики слід всебічно обґрунтовувати вибір методу нарахування амортизації, який необхідно здійснювати виходячи з вартості технологічного устаткування, нормативних строків його експлуатації й структури продажів продукції на різних географічних сегментах ринку.

Одним із основних завдань управління процесом відтворення основних засобів є досягнення ефективності використання інвестиційних ресурсів, що потребує детального, системного аналізу та оцінки результативності відтворювальних заходів, які були проведені у звітному періоді й плануються в майбутньому. Об'єктивність такої оцінки значною мірою залежить від правильного вибору критеріїв ефективності.

Вивчення специфіки й проблем ряду виробництв на підприємствах хімічного комплексу дозволило сформувати перелік параметрів, які різнобічно характеризують результативність процесу відтворення основних засобів. До цих параметрів належать такі як: надійність технологічної системи; енерго- і матеріалоємність виробництва; якість готової продукції; ступінь впливу на навколишнє природне середовище; раціональність використання природних ресурсів.

Серед зазначених параметрів в роботі особлива увага приділяється параметру надійності основного технологічного устаткування, який у багатьох випадках визначає значення інших параметрів і впливає не тільки на техніко-економічні, але й фінансові показники діяльності підприємства. Надійність технологічної системи визначається за допомогою технічних і економічних показників, які засновані на понятті "відмова". У якості економічного показника надійності хімічного агрегату було запропоновано комплексний показник "збитки від відмов", що складається з: витрат на усунення неполадок (або наслідків аварії), витрат на зупинку й наступний запуск агрегату, втрат від недовиробітку продукції, а також збільшення плати за забруднення навколишнього середовища.

За результатами аналізу динаміки показників надійності аміачного агрегату СДВП "Об'єднання Азот" було зроблено висновок, що основною причиною відмови устаткування є його зношення. Порівняльний аналіз витрат на проведення капітальних ремонтів і збитків від відмов устаткування свідчить про зниження економічної ефективності підтримуючих заходів, що обумовлено ростом позапланових зупинок у міжремонтному циклі й збільшенням витрат на ремонти. Така ситуація є типовою для більшості досліджених аміачних виробництв на українських підприємствах.

Проведене дослідження довело необхідність переходу від устояної на хімічних підприємствах практики відтворення основних засобів шляхом проведення капітальних ремонтів до реалізації широкомасштабних заходів щодо відновлення діючого технологічного устаткування. Розробка таких заходів повинна бути націлена на вирішення основних, взаємозалежних завдань, у перелік яких входять: удосконалювання технологій наявних виробництв; відновлення виробничого апарата; підвищення конкурентоспроможності вітчизняної хімічної продукції. Ефективність проведення заходів щодо підтримки основних засобів у працездатному стані та їх відновлення залежить від рівня організації й планування виконання цих робіт.

Аналіз існуючої на хімічних підприємствах системи планування відтворення основних засобів свідчить про досить часте невиконання основних вимог до процесу розробки планів. Планування відтворення, особливо робіт спрямованих на підтримку працездатного стану активної частини основних фондів, має формальний характер, що, відповідно, підвищує ризик зриву планових завдань з виробництва продукції. На сьогоднішній день підприємства хімічної промисловості керуються нормами, встановленими "Системою технічного обслуговування й ремонту технологічного й теплоенергетичного устаткування хімічних підприємств Міністерства промислової політики України". При цьому, як показали дослідження, у процесі розробки графіка планово-попереджувальних ремонтів не враховується вік і стан засобів праці, тобто кількість ремонтів впродовж року для однотипного устаткування незалежно від ступеня його зношеності планується однакова. У результаті підприємства мають значні непередбачені видатки, обумовлені проведенням позапланових ремонтів. Таким чином, система планово-попереджувальних ремонтів потребує вдосконалення з урахуванням рівня зношування устаткування та специфіки виробничого процесу. Взагалі, планова робота на підприємствах повинна здійснюватися за двома основними напрямками: планування відновлення основних засобів і визначення необхідної інтенсивності проведення підтримуючих заходів; планування комплексу робіт для кожного відтворювального заходу окремо.

Кризовий стан виробничих фондів на підприємствах хімічної промисловості потребує проведення крупномасштабних робіт і їх відповідного ресурсозабезпечення. У зв'язку з цим актуалізується питання раціонального використання всіх видів ресурсів, яке може бути вирішене шляхом застосування в практиці планування відтворення основних засобів оптимізаційних методів, застосування яких дозволить змоделювати протікання цього процесу таким чином, щоб досягти економічної ефективності організаційно-технічних заходів. Рівень організації та планування визначає ефективність управління відтворенням основних засобів, саме тому ці питання у роботі досліджені найбільш детально.

У третьому розділі - "Удосконалювання організаційно-економічного механізму управління відтворенням основних засобів" обґрунтована необхідність та розроблені рекомендації щодо удосконалення організаційної структури управління відтворенням основних засобів на підприємстві, запропонована схема функціонування механізму управління відтворенням та надані рекомендації щодо удосконалення планування й організації проведення відтворювальних заходів.

Оперативність і оптимальність рішення завдань, пов'язаних з відтворенням основних засобів, значною мірою залежать від діючої на підприємстві організаційної структури управління цим процесом. У роботі досліджені організаційні структури управління відтворенням, що діють на ряді підприємств Луганської області та зроблений висновок про їхню однотипність, на що вказує наявність елементів з однаковим характером співпідпорядкованості. Поряд із загальними рисами, у цих структурах виявлені й відмітні характеристики, обумовлені масштабністю виробничої діяльності підприємства, особливостями організації роботи ремонтних служб і специфікою засобів праці.

У результаті детального вивчення системи управління відтворенням основних засобів на СДВП "Об'єднання Азот" виявлено, що вона не цілком відповідає таким принципам класичного підходу до організації управління, як: діапазон контролю, економічність масштабу, зміст роботи і координація. Наприклад, головний інженер, який очолює роботу з відтворення основних фондів, перевантажений великою кількістю підлеглих, в результаті чого його фактичний діапазон контролю виходить за межі оптимальності. Крім цього, інформаційні потоки, що надходять від структурних підрозділів до головного інженера, роз'єднані й недостатньо скоординовані, а інформація, що подається дуже часто, не відповідає критеріям якості. Це зумовлює високу ймовірність запізнювання прийняття та реалізації важливих рішень по відтворенню основних фондів, що не припустимо в умовах їх кризового стану. Небезпека цієї локальної кризи полягає в тому, що вона може поширюватися на всю систему організації, ставлячи під загрозу її життєздатність.

З метою швидшого та ефективнішого подолання кризових явищ у роботі запропоновано вирішення проблеми високого зношування фондів здійснювати на принципах антикризового управління. До таких принципів відносяться: мобільність і динамічність у використанні ресурсів, посилення уваги до попередніх і наступних оцінок управлінських рішень, здійснення програмно-цільових підходів у технологіях розробки й реалізації управлінських рішень, підвищена чутливість до фактора часу в процесах управління.

Керуючись теоретичними положеннями та досвідом спеціалістів з питань антикризового управління, а також з огляду на результати дослідження існуючої організації управління відтворенням основних засобів, у дисертації запропоновано створити на підприємстві інформаційно-діагностичний сектор, який буде забезпечувати керівництво повною та достовірною інформацією про поточний і прогнозований стан основних виробничих фондів. Доцільність впровадження в організаційну структуру управління відтворенням СДВП "Об'єднання Азот" інформаційно-діагностичного сектора доведена в результаті проведеного порівняльного аналізу витрат на створення та утримування цього структурного підрозділу (113,74 тис. грн) із середньою величиною збитку від однієї відмови основного технологічного устаткування аміачного виробництва (6 млн. грн).

Дослідження господарчої ситуації дозволяє зробити висновок, про неможливість відновлення всього складу основних виробничих фондів підприємства одночасно за короткі строки. У зв'язку з цим запропонована принципово нова схема функціонування організаційно-економічного механізму управління відтворенням основних засобів (рис.2), яка передбачає поетапне відновлення технічної бази підприємства відповідно до встановленої пріоритетності серед об'єктів, що підлягають відновленню та підвищення інтенсивності проведення ремонтних заходів для іншої частини фондів.

Послідовність і зміст кожного етапу необхідно планувати з таким розрахунком, щоб досягався максимально можливий ефект на кожному окремому етапі й забезпечувалася ресурсна оптимальність усього процесу відновлення. Процес розробки плану повинен базуватися на принципах системного підходу, що передбачає врахування всіх майбутніх витрат і очікуваних результатів при виконанні економічної оцінки кожного етапу.

У дисертації досліджені характер і динаміка збитків від відмов, витрат на ремонти та показника середнього віку основного технологічного устаткування виробництва аміаку СДВП "Об'єднання Азот". За допомогою кореляційного аналізу встановлено, що між цими показниками існує причинно-наслідковий зв'язок, на підставі якого розроблена двохфакторна лінійна математична модель:

,

де Y_t - збитки від відмов основного технологічного устаткування за рік t;

N_t - середній вік основного технологічного устаткування за рік t;

X_t-1 - витрати на всі види ремонтів, виконанні впродовж року t-1.

Отримана модель дозволяє прогнозувати витрати на ремонти аміачного агрегату з урахуванням очікуваного або необхідного рівня його надійності та на підставі отриманих результатів планувати етапи проведення заходів щодо відновлення устаткування.

Рис. 2. Схема функціонування механізму управління відтворенням основних засобів

Методичні рекомендації щодо прогнозування ремонтних витрат, розроблені для аміачного агрегату СДВП “Об'єднання Азот”, прийнятні й для інших крупнотоннажних безперервних хімічних виробництв. Їхнє застосування дозволить забезпечити раціональність технічним і управлінським рішенням, а значить ефективно організувати процес відновлення основних засобів.

Відповідно до розробленої схеми функціонування механізму управління відтворенням основних засобів для тієї їхньої частини, що не підлягає відновленню в даному періоді, передбачається підвищення інтенсивності підтримуючих заходів. У зв'язку з чим виникає необхідність вирішення оптимізаційної задачі, що зводиться до забезпечення працездатного стану виробничої системи при мінімальних витратах.

У дисертації запропоновано метод розробки графіка планово-попереджувальних ремонтів на основі індивідуального підходу до визначення нормативів тривалості міжремонтного періоду та оптимізації структури планових ремонтів. Алгоритм розробки такого графіка показано на рис.3. Доцільність застосування запропонованого методу обґрунтовано збільшенням ефективного фонду часу роботи агрегату з виробництва неконцентрованої азотної кислоти СДВП "Об'єднання Азот" на 419 годин і зниженням загальних ремонтних витрат на 647158,9 грн.

Умовні позначення:

i - кількість поточних ремонтів одиниці устаткування;
- нормативна тривалість міжремонтного циклу для одиниці устаткування (годин); - нормативна тривалість міжремонтного періоду для одиниці устаткування (годин); - поправочний коефіцієнт, що враховує рівень зношування одиниці устаткування; [ ] - ціла частина частки; С - сумарні витрати на планові поточні ремонти; С_j - сумарні витрати на планові поточні ремонти кожної j-ої ремонтної групи; m - кількість ремонтних груп; - кількість поточних ремонтів за нормативом для j-ої ремонтної групи; - нормативні витрати на один поточний ремонт j-ої ремонтної групи; - витрати на відновлення кожної j-ої ремонтної групи.

Для забезпечення ефективності виробничої діяльності підприємства необхідним є створення цілісної системи, яка охоплює планування ремонтів і простоїв устаткування в резерві. Слід зазначити, що пріоритетність повинна залишатися за плануванням ремонтів, але з урахуванням обов'язкової умови резервування необхідної кількості одиниць обладнання та максимізації річного ефективного фонду часу його роботи.

Виконані розрахунки за даними роботи агрегату з виробництва аміачної селітри показали, що деталізація плану резервування апаратів використання тепла нейтралізації, узгодження часу простою цього встаткування в ремонті й резерві дозволяють: скоротити кількість попереджувальних ремонтів і, як наслідок, річні ремонтні витрати цеху; збільшити в плановому році фонд робочого часу даного встаткування на 6797 годин, що дозволить збільшити обсяг виробництва аміачної селітри на 15%.

У дисертаційній роботі зроблений висновок, що завдання оптимізації структури планових ремонтів повинне вирішуватися на основі ситуаційного підходу, який передбачає визначення цільової функції та вибір методу оптимізації з урахуванням особливостей технологічної системи і умов зовнішнього середовища.

висновки

У дисертаційній роботі здійснено теоретичне обґрунтування і рішення науково-практичного завдання щодо удосконалювання організаційно-економічного механізму управління відтворенням основних засобів на підприємствах хімічної промисловості. Основні висновки і результати, отримані в процесі дослідження, зводяться до наступного.

1. У сучасній науці управління виробництвом не достатньо теоретичних та методичних розробок з питань управління відтворенням основних засобів, які відповідають вимогам ринкової економіки й можуть бути застосовані в умовах крупнотоннажних безперервних хімічних виробництв. Це приводить в багатьох випадках до неефективності дій підприємств по вирішенню завдань, пов'язаних з відтворенням основних засобів.

2. Відтворення основних засобів на хімічному підприємстві слід розглядати як процес, що відбувається у двох напрямках: підтримка устаткування в працездатному стані та його відновлення. При цьому необхідно чітко розмежовувати ці напрямки за визначеними відмінними ознаками, що забезпечує однозначність розуміння процесу відтворення та дає базову інформацію для його планування.

3. Фактичну ефективність основних виробничих фондів, на відміну від існуючих позицій вчених, запропоновано розглядати як результат одночасної дії трьох факторів: вихідної ефективності, використання засобів праці та їх відтворення. Ступінь їх впливу буде різним залежно від тривалості експлуатації устаткування. В сучасних умовах значна роль належить відтворенню, що визначає його важливість як об'єкту в системі управління виробництвом.

4. Існуючі наукові положення управління відтворенням основних засобів в своїй більшості містять рекомендації щодо організації й планування заходів тільки за окремими напрямками та формами відтворення і не дають цілісного уявлення про всі складові елементи організаційно-економічного механізму управління цим процесом на підприємстві. Запропоноване визначення структури такого механізму уточнює його організаційну та економічну складові, їх ролі й завдання в процесі управління відтворенням основних засобів, що дає можливість всебічно аналізувати функціонування механізму, виявляти невідповідність між його елементами й умовами господарювання з подальшим удосконаленням.

5. Вибір параметрів для оцінки ефективності відтворення основних засобів конкретного виробництва необхідно виконувати з урахуванням його техніко-економічних особливостей. Загальний перелік таких параметрів повинен включати: надійність технологічної системи; енерго- і матеріалоємність виробництва; якість готової продукції; ступінь впливу на навколишнє природне середовище; раціональність використання природних ресурсів. Найбільш значимим визнано параметр надійності, для оцінки якого запропоновано використовувати комплексний показник "збитки від відмов". Використання цього показника в практичній діяльності дає змогу повніше оцінювати результативність відтворювальних заходів.

6. Для забезпечення своєчасності та ефективності вирішення завдань, які виникають в процесі управління відтворенням основних засобів на хімічному підприємстві, необхідно впровадити в діючу організаційну структуру управління інформаційно-діагностичний сектор, основним завданням якого повинне стати надання керівництву повної й достовірної інформації про поточний і прогнозований стан основних виробничих фондів.

7. Процес відтворення основних засобів в сучасних умовах господарювання повинен здійснюватися на основі поетапного їх відновлення відповідно до встановленої пріоритетності серед об'єктів, які потребують першочергового відновлення, та підвищення інтенсивності проведення ремонтних заходів для іншої частини засобів праці. Функціонування механізму управління відтворенням за схемою, яка запропонована, дозволяє послідовно й раціонально вирішувати завдання підвищення технічного рівня підприємства.

8. Планування поетапного проведення комплексу робіт щодо відновлення крупнотоннажних агрегатів повинне здійснюватися з урахуванням прогнозної оцінки витрат на ремонти устаткування, яка виконується ґрунтуючись на встановленій кореляційній залежності між збитками від відмов основного технологічного обладнання, його середнім віком у звітному році і обсягом ремонтних витрат в попередньому періоді. Такий підхід дозволяє підвищити об'єктивність фінансово-економічних показників проектів відновлення та створює передумови для прийняття обґрунтованих рішень щодо вибору форми відтворення основних засобів.

9. Розробка графіка планово-попереджувальних ремонтів на основі індивідуального підходу до визначення нормативів тривалості міжремонтного періоду з наступною оптимізацією структури планових ремонтів, дає змогу знизити ризик зриву планових завдань з виробництва продукції та зменшити витрати підприємства на ремонти технологічного устаткування.

перелік основних опублікованих автором праць за темою дисертації

У наукових фахових виданнях:

1. Большенко С.Ф., Швец Н.В. Проблемы экологической безопасности в условиях развития рыночных отношений в Украине // Вісник Східноукраїнського державного університету. - Луганськ, СУДУ, 2000. -- №4. - С.121-125.

Особистий внесок автора: обґрунтовано ефективність впровадження природоохоронних заходів на промислових підприємствах з еколого-небезпечними виробництвами.

2. Швец Н.В. Развитие промышленности и экологические проблемы // Вісник Східноукраїнського державного університету. - 2001. -- №1(35). - С.265-268.

3. Швец Н.В. О системе формирования эффективности основных производственных фондов предприятия // Стратегія економічного розвитку України. Наук. зб. - Вип. 14. - К.: КНЕУ, 2003. - С.220-224.

4. Швец Н.В. К вопросу совершенствования механизма воспроизводства основных средств предприятия // Економіка: проблеми теорії та практики. Зб. наук. праць. Вип. 184: В 3 т. Том І. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2003. - С.127-136.

5. Швець Н., Бродський О. Удосконалення методики планування відтворення основних засобів з урахуванням специфіки хімічних виробництв // Схід. Аналітично-інформаційний журнал. - 2004. - №3(61). - С.29-32.

Особистий внесок автора: розроблено економіко-математичну модель яка дозволяє прогнозувати витрати на ремонти встаткування.

6. Савина Г.Г., Швец Н.В. Формирование механизма воспроизводства основных средств химических предприятий на основе совершенствования организационной структуры управления // Економіка: проблеми теорії та практики. Зб. наук. праць. Вип. 197: В 5 т. Том І. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2004. - С.215-228.

Особистий внесок автора: виконано аналіз ефективності організації управління відтворенням основних засобів на хімічних підприємствах та розроблено рекомендації з удосконалення управління на основі принципів антикризового управління.

Опубліковані в інших виданнях:

7. Швец Н.В. Современные проблемы экономики природопользования // Матеріали Першої всеукраїнської науково-практичної конференції "Україна наукова 2001". - Том 1. - Дніпропетровськ: Наука і освіта. - 2001. - С.28-29.

8. Швец Н.В. Проблемы управления маркетинговой деятельностью на химических предприятиях // Матеріали VI міжнародної науково-практичної конференції "Маркетинг: теорія і практика". - К.: КНЕУ, 2002. - С.126-127.

9. Швец Н.В. О проблеме кризисного состояния основных средств на предприятиях химической промышленности // Матеріали ІХ міжнародної науково-практичної конференції "Університет і регіон". - Часть 2. - Луганск.: вид-во СНУ ім. В.Даля - 2004. - С.107-108.

10. Швец Н.В. Проблемы организации процесса воспроизводства основных фондов // Организатор производства. Теоретический и научно-практический журнал. - 2004. - №1(20). - С.27-30.

11. Швец Н.В., Митронов А.П. Обновление агрегатов аммиака. Прогноз ремонтных расходов при планировании // Хімічна промисловість України. - 2004. - №5. - С.57-59.

Особистий внесок автора: обґрунтовано необхідність врахування економії витрат на ремонти після оновлення основних виробничих фондів в розрахунках ефективності інвестиційних проектів.

АНОТАЦІЯ

Швець Н.В. Організаційно-економічний механізм управління відтворенням основних засобів підприємства (на прикладі підприємств хімічної промисловості). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01 - Економіка, організація і управління підприємствами. - Національний гірничий університет, Дніпропетровськ, 2005.

Дисертаційна робота містить теоретичні, методичні положення та практичні рекомендації з удосконалювання діючого механізму управління відтворенням основних засобів на хімічних підприємствах. Розкрито сутність відтворення, розглянуті особливості та визначені основні завдання управління відтворенням основних засобів на хімічних підприємствах у сучасних умовах. Виявлено, що темпи зношування основних виробничих фондів набагато випереджають темпи їхнього відновлення, а існуюча система планово-попереджувальних ремонтів не здатна забезпечити необхідний рівень надійності технологічного устаткування.

Досліджено складові елементи механізму управління відтворенням основних засобів і розроблена схема його функціонування, що передбачає поетапне відновлення технічної бази підприємства відповідно до встановленої пріоритетності серед об'єктів, що підлягають відновленню та підвищенню інтенсивності проведення ремонтних заходів для іншої частини фондів.

Запропоновано організаційний супровід процесу управління відтворенням основних засобів, орієнтований на посилення організаційної структури й підвищення ефективності аналітичної роботи на етапі вибору напрямку та форми відтворення.

Ключові слова: механізм, відтворення, управління, технологічне устаткування, надійність, відновлення, ремонт, витрати, ефективність.

Швец Н.В. Организационно-экономический механизм управления воспроизводством основных средств предприятия (на примере предприятий химической промышленности). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.06.01 - Экономика, организация и управление предприятиями. - Национальный горный университет, Днепропетровск, 2005.

В диссертационной работе содержатся теоретические, методические положения и практические рекомендации по совершенствованию действующего механизма управления воспроизводством основных средств на химических предприятиях.

На основании проведенного исследования уточнены: сущность воспроизводства основных средств, его направления и организационные формы с учетом специфики химических производств. Обоснована необходимость учета отраслевых особенностей при определении эффективности основных производственных фондов и представлена классификация факторов, влияющих на ее уровень. Рассмотрены теоретические и методические разработки по вопросам построения и функционирования механизма управления процессом воспроизводства средств труда. Уточнена сущность, определена структура организационно-экономического механизма управления воспроизводством основных средств предприятия и сформулированы принципы его построения.

Дана оценка состоянию технической базы химического комплекса Украины и сделан вывод о высоком уровне физического и морального износа оборудования. Выявлены причины замедления процесса воспроизводства основных средств на предприятиях отрасли и обоснованы возможные способы решения задачи инвестирования технического развития предприятий. Сформирован перечень параметров, с использованием которых дана оценка эффективности воспроизводства основных средств по ряду химических производств. Исследована действующая система планирования воспроизводства основных фондов. Обоснована целесообразность применения в практике планирования воспроизводственных мероприятий оптимизационных методов.

Исследованы составляющие элементы механизма управления воспроизводством основных средств и разработана схема его функционирования, которая предусматривает поэтапное обновление технической базы предприятия в соответствии с установленной приоритетностью среди объектов, подлежащих обновлению и повышение интенсивности проведения восстановительных мероприятий для остальной части фондов. Предложено организационное сопровождение процесса управления воспроизводством основных средств, ориентированное на усиление организационной структуры и повышение эффективности аналитической работы на этапе выбора направления и формы воспроизводства. Для эффективной организации процесса обновления крупнотоннажных химических агрегатов предложена методика прогнозирования ремонтных затрат, основанная на количественной связи между убытками от отказов, средним возрастом основного технологического оборудования и затратами на его ремонты в предыдущем периоде. Выявлено, что существующая система планово-предупредительных ремонтов не способна обеспечить необходимый уровень надежности технологического оборудования. В связи с этим предложен метод оптимизации структуры плановых ремонтов, основанный на индивидуальном подходе к определению межремонтного периода. Разработаны практические рекомендации по созданию целостной системы планирования ремонтов оборудования и простоев его в резерве.

Ключевые слова: механизм, воспроизводство, управление, технологическое оборудование, надежность, обновление, ремонт, затраты, эффективность.

Shvets N.V. Organizational and Economic Mechanism of Control of Reproduction of Fixed Assets of the Enterprise (on the base of Chemical Industry Enterprise). - Manuscript.

Thesis for a candidate's degree of economic science in speciality 08.06.01 - Economics, organization and management of enterprises. - National Mining University, Dnepropetrovsk, 2005.

The thesis contains theoretical, methodological statements and practical recommendations on improving the existing mechanism of control of reproduction of fixed assets at chemical plants. The paper describes the essence of reproduction of fixed assets, considers the peculiarities and determines the main tasks of fixed assets reproduction control at chemical industry enterprises in the present conditions. It is brought out that the rates of wear-and-tear of the basic production assets lead the rates of their renewal by far, and the existing system of preventive maintenance is unable to assure the required degree of reliability of the technological equipment.

The constituent elements of the mechanism of control of fixed assets reproduction are investigated and a procedure of its functioning is developed, which procedure provides for renewal of the production facilities of the plant by stages in correspondence with the established priority among the objects of renewal and an increase in the rate of reconditioning for the rest of the funds.

An organizational accompaniment of the fixed assets reproduction control process is proposed, which accompaniment is directed toward strengthening the organizational structure and raising the efficiency of the analytical work in a stage of choosing the line and form of reproduction.

Key words: mechanism, reproduction, control, technological equipment, reliability, renewal, repair, expenses.

Размещено на Allbest.ru