Система стратегічного планування розвитку підприємства
Теоретико-методологічні проблеми управління стратегічним розвитком організації. Стандарт передбачуваності змін зовнішнього середовища підприємства. Аналітичні передумови стратегічного планування розвитку підприємства. Оцінка інтенсивності конкуренції.
| Рубрика | Менеджмент и трудовые отношения |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 09.08.2014 |
| Размер файла | 92,1 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
У роботі обґрунтовано методи оцінки нормативно-технічної, технічної та дискретної потужності суб'єктів логістичної системи.
Запропонований порядок визначення можливого обсягу реалізації товарів кінцевим споживачам передбачає врахування дії функціональних чинників - інтенсивності потоку відвідувачів, середньої ціни покупки й коефіцієнту її завершеності, що дозволяє оцінити резервні можливості зростання реалізації, не змінюючи матеріальну базу підприємства і технологію.
Ресурсне забезпечення збуту готової продукції має однакову з реалізацією товарів кінцевим споживачам видову характеристику та методологію узгодження. Відмінності стосуються структури його ресурсного забезпечення та методичних підходів визначення відповідності розмірів окремих видів ресурсів певному обсягу діяльності. У результаті запропоновано методику розрахунку максимально можливого обсягу обороту по спеціалізованих логістичних одиницях на основі моделювання його раціональної динаміки і підтримуючих товарних запасів в обмежених складських місткостях.
Методичною основою цієї моделі є постулат: збільшення складського обороту в k разів має супроводжуватись пропорційним зростанням страхового запасу і збільшенням запасу поповнення в разів. Їх зростання має граничний обсяг, що відповідає наявній корисній місткості складу. У результаті формалізації зазначених динамічних характеристик запропоновано таку модель:
(2)
де k - максимально можливий коефіцієнт збільшення складського обороту при наявній корисній місткості складу;
Vс - наявна корисна місткість складу;
Зс, Зп - оптимальний обсяг відповідно страхового запасу й запасу поточного поповнення.
При заміні = х можна одержати стандартне квадратне рівняння:
(3)
У роботі наведено методику, за якою на основі визначеного коефіцієнту можливого збільшення складського обороту можна розрахувати час, коли підприємство почне відчувати нестачу складських ємностей.
У третьому розділі "Механізм формування та реалізації стратегії розвитку підприємства" обґрунтовано систему вдосконалення планування стратегічного розвитку підприємства та визначено методичний інструментарій моніторингу та вибору форм коригування діючої стратегії.
Планування стратегічного розвитку передбачає формування системи стратегій підприємства, яка поєднує: корпоративну (загальну), конкурентні, функціональні, операційні та територіальні стратегії. Корпоративна стратегія визначає характер дій підприємства, їхню стратегічну направленість, цілі, у вигляді яких виступають намагання підприємства досягти результатів у майбутньому, обґрунтовує склад сфер діяльності підприємства.
У межах системи стратегічного планування акцентується увага на необхідності формування комбінації конкурентних, функціональних і регіональних стратегій, яка б дозволила досягти загальних цілей прийнятої корпоративної стратегії.
Визначено основні принципи узгодження стратегій, додержання яких створює теоретичне підґрунтя до практичних дій, що реалізуються в з'ясуванні сфер узгодження стратегій підприємства:
§ сфера цільової узгодженості розповсюджується на зв'язки корпоративної стратегії з конкурентними, функціональними та регіональними стратегіями, в яких суперечність цілей нижчого рівня не допускається;
§ сфера ресурсного узгодження поєднує кадрове, фінансове, матеріально-технічне та інформаційне забезпечення стратегій підприємства;
§ сфера часової узгодженості забезпечує синхронізацію функціональних стратегій та поточну відповідність реалізації конкурентних і функціональних стратегій;
§ сфера технологічної узгодженості не має виняткової значимості, але врахування технологічних особливостей мають місце при реалізації конкурентних і функціональних, конкурентних і регіональних, регіональних і функціональних стратегій.
У дисертації доведено, що ефективний розвиток корпоративних сфер бізнесу вирішальною мірою визначається якістю обраних конкурентних стратегій, придатних для застосування на окремих ринках, де представлене підприємство (рис. 4).
Механізм формування конкурентної стратегії підприємства, який має забезпечити її адаптацію до умов зовнішнього середовища і внутрішніх можливостей та цілей розвитку підприємства, передбачає:
§ вибір ефективної моделі стратегічного управління;
§ визначення характеру конкурентних стратегічних дій;
§ з'ясування засобів набуття (утримання) конкурентних переваг.
Зазначенні детермінанти мають незалежний характер, визначають форму і зміст майбутньої стратегії.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Рис. 4. Складові формування конкурентної стратегії підприємства
Модель стратегічного управління визначає форму конкурентної стратегії, яка залежить від рівня передбачуваності змін зовнішнього середовища, і обумовлених ним методів її розробки. Зміст і характер стратегії виявляється в рівні агресивності здійснення конкурентних дій та засобах набуття, або утримання конкурентних переваг. Агресивність конкурентних дій є похідною від прийнятих цілей стратегічного розвитку і потребує конкретизації залежно від результатів стратегічного аналізу зовнішнього й внутрішнього середовища підприємства.
Підкреслюється, що обґрунтування засобів набуття підприємством конкурентних переваг виступає змістовною складовою вибору конкурентної стратегії. Основою будь-якої стратегії є базові конкурентні стратегії, вибір якої свідчить про визнання пріоритетності засобу досягнення конкурентних переваг, що в практичній площині може і повинен бути конкретизований відповідно до особливостей зовнішнього середовища і можливостей цільового розвитку підприємства.
Змістовне формування конкурентної стратегії повинно спиратися на послідовно узгоджені операції аналітико-креативного змісту: стратегічний аналіз зовнішнього середовища і внутрішніх можливостей суб'єкта, аналіз придатності базових конкурентних стратегій, вибір пріоритетної базової конкурентної стратегії, розробка засобів набуття конкурентних переваг, визначення змісту оригінальної конкурентної стратегії.
Формування конкурентної стратегії підприємства функціонально пов'язано з перманентним процесом оцінки її якості. Об'єктами такої оцінки визначено ефективність напряму стратегічного розвитку й ступінь методичної придатності плану.
До основних оціночних критеріїв ефективності напряму стратегічного розвитку належать: обсяг позитивного результату, який задекларований у стратегії; сума сукупних витрат на досягнення позитивного результату; ступінь імовірності досягнення цього результату.
На основі поєднання критеріїв сукупних витрат і цільового результату автором обґрунтовано більш агреговану ознаку якості стратегічного плану - стратегічну доцільність. Доцільність напряму стратегічного розвитку доповнено оцінкою ступеня реальності його реалізації, який у кількісних параметрах визначається ймовірністю досягнення поставлених стратегічних цілей.
Головними критеріями оцінки ступеня методичної придатності стратегічного плану є: адаптивність, варіативність планових рішень, оптимальність деталізації, збалансованість елементів, адресність планових завдань, цільова спрямованість.
Визначені критерії якості стратегічного плану складають теоретичну базу для обґрунтованого вибору кращого варіанту стратегічного розвитку підприємства. Кількісне обґрунтування такого вибору рекомендовано здійснювати на основі розробленої автором методики, що передбачає поетапне узагальнення визначених характеристик.
Перетворення стратегічного плану в конкретні дії, які мають забезпечити отримання бажаних результатів, формує стадію реалізації стратегії, яка системно спрямовує зусилля підприємства на здійснення організаційних змін, розробку та контроль ділових процесів, мотивування персоналу на досягнення поставлених стратегічних цілей.
Цей процес відрізняється глибоким рівнем індивідуалізації розробленої стратегії, особливостями стану та цілей підприємства, неповторністю та динамічністю зовнішнього макро- й, особливо, мікросередовища. Формалізованими ознаками його керованості є: відповідність організаційної структури характеру обраної стратегії, оптимальне поточне її фінансування, застосування сучасних підтримуючих систем, зокрема, системи мотивації та заохочення персоналу, створення корпоративної культури.
Реалізації стратегії передбачає використання системи ключових компетенцій, до якої відносяться навички та вміння персоналу конкретного підприємства, що забезпечують досягнення корпоративних цілей визначеними стратегією засобами. У площині прикладної оцінки ключових компетенцій підприємства необхідно ідентифікувати кожну компетенцію з позицій наявних та потенційних можливостей застосування і з'ясувати параметри їх співвідношення. Вирішення цього завдання здійснюється на основі запропонованої оцінки можливих варіантів співвідношення диференційованих характеристик потенційних і наявних компетенцій підприємства.
Основною умовою реалізації обраної стратегії розвитку є створення підприємства, що здатне адаптуватися до поточних змін зовнішнього середовища і здійснити внутрішні тактичні перебудови, що мають забезпечити досягнення стратегічних цілей. Наявні ключові компетенції такого підприємства повинні відповідати характеру та змісту визначених стратегічних перетворень і тому не можуть розглядатися як стандартизований набір позитивних корпоративних навичок і вмінь.
Важливою складовою виконання стратегії є контроль за перебігом її реалізації. У роботі зосереджено увагу на двох напрямах:
§ діагностика внутрішніх процесів реалізації стратегії;
§ моніторинг зовнішнього середовища, зміна якого може обумовити доцільність коригування стратегії.
Діагностика внутрішніх процесів реалізації діючої стратегії підприємства має дати відповідь на питання доцільності слідування певній стратегії, її завершення, коригування або згортання. Основними аналітичними складовими такої діагностики є:
§ рівень результативності виконання діючої стратегії;
§ базові параметри стратегічного розвитку.
Кращим свідченням результативності виконання діючої стратегії є стратегічне положення підприємства на досліджуваному ринку в поєднанні з отриманими фінансовими результатами. Запропоновано її кількісні параметри розраховувати на основі динаміки чистого доходу та ринкової частки підприємства.
Базові параметри стратегічного розвитку визначаються досягнутою конкурентоспроможністю підприємства, що характеризує рівень впливу на суперників на цільовому конкурентному ринку. У ролі оціночних показників такого впливу рекомендовано застосовувати відносні статичні параметри, що використовувались при оцінці результативності діючої стратегії.
На основі матричного позиціонування визначених характеристик результативності діючої стратегії та базових параметрів розвитку формуються рекомендації щодо продовження виконання діючої стратегії підприємства. Дослідження змін зовнішнього середовища, що відбулись у процесі реалізації стратегії, здійснюється за ознаками суттєвості й напряму цих змін. Зроблено висновок, що управління в умовах суттєвого посилення нестабільності середовища, рівно як і у випадку зменшення ознак динамізму, не може відбуватись на засадах, визначених при розробці стратегії.
Підкреслено, що вирішення цієї проблеми не завжди може бути обмежено заміною механізму реалізації стратегії. За умов значної трансформації середовища порівняно з його параметрами в період розробки стратегії, необхідно не лише змінити механізм управління, а й вивчити доцільність коригування прийнятої стратегії. Інформаційною базою для цього слугує запропонована матриця ідентифікації напряму та рівня змін зовнішнього середовища підприємства (табл. 6).
Таблиця 6
Матриця ідентифікації напряму і рівня змін зовнішнього середовища підприємства
|
Рівень змін |
Суттєвий (С) |
Помірний (П) |
Невідчутний (Н) |
|
|
Зростання нестабільності НС |
НС С |
НС П |
НС Н |
|
|
Зменшення нестабільності НС |
НС С |
НС П |
НС Н |
На основі конфігурації факторів, що визначають характер зовнішнього середовища, формулюються рекомендації щодо форм коригування діючої стратегії (табл. 7).
Таблиця 7
Напрями коригування стратегії при зміні параметрів динаміки зовнішнього середовища підприємства
|
Конфігурація факторів |
Управлінські дії |
|
|
НС С |
Коригування механізму реалізації стратегії та визначення доцільності уточнення стратегії |
|
|
НС С |
Коригування механізму реалізації стратегії та вивчення доцільності уточнення стратегічних цілей на основі можливого збільшення строку стратегічної перспективи |
|
|
НС П |
Можливе коригування механізму реалізації стратегії без помітних змін стратегії |
|
|
НС П |
Можливе коригування механізму реалізації стратегії |
|
|
НС Н НС Н |
Стабільність механізму реалізації стратегії |
Для прийняття рішення щодо коригування стратегії або механізму її реалізації необхідно виявити причини невиконання планових стратегічних параметрів розвитку підприємства. Вирішення проблеми залежить від якості комплексного аналізу управлінських дій та динаміки зовнішнього середовища і передбачає визначення аналітичних підконтрольних ознак, на яких слід зосередити увагу. Їхній зміст випливає з варіативності оцінок відповідності стратегічних змін на підприємстві цілям діючої стратегії та динамізму зовнішнього середовища.
Зазначені складові контролю реалізації стратегії ілюструють процес оцінки стратегічного розвитку у поєднанні з аналізом рівня змін зовнішнього середовища, що забезпечується завдяки методу попарного аналізу усіх можливих варіантів оцінки зазначених об'єктів.
Отримані варіанти конфігурації досліджуваних характеристик дозволяють сформулювати висновки щодо результатів реалізації стратегії підприємства.
За умов епізодичної відповідності стратегічних змін в підприємстві цілям діючої стратегії відмова від стратегії або її коригування є неминучою справою. При цьому характер змін зовнішнього середовища вказує на причини, що призвели до цього: у разі суттєвого ускладнення змін зовнішнього середовища - це об'єктивні обставини, які не могли бути враховані на стадії формування стратегії; при стабільному середовищі причина має суб'єктивний характер і полягає в низькій якості стратегічного плану і/або неефективності поточного управління.
ВИСНОВКИ
У дисертації представлено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової проблеми, що виявляється в розробці теоретико-методологічних основ і методичного інструментарію побудови системи стратегічного планування розвитку підприємств в умовах диференційованих змін зовнішнього середовища. Результати проведеного дослідження дають можливість зробити такі висновки:
1. Виникнення стратегічного планування обумовлено необхідністю врахування змін у зовнішньому та внутрішньому середовищі організації. Воно має свою сферу ефективного застосування, що пов'язано з індивідуалізацією сприйняття і передбачення майбутніх трансформаторних зрушень.
У системному форматі стратегічне планування відіграє роль об'єднуючої методології, що складає базис для використання всіх існуючих стратегічних підходів в управлінні. Система стратегічного планування забезпечує формування перспективних цільових рішень, в основі якої лежить вибір адекватної моделі стратегічного управління й обґрунтування змісту стратегічних напрямів розвитку підприємства, характеру стратегічних дій та засобів їх реалізації, що разом складають змістовну основу його стратегії.
2. Модель стратегічного управління є еталоном системних управлінських дій, спрямованих на досягнення визначених стратегічних цілей засобами, які відповідають певному рівню передбачуваності змін зовнішнього середовища.
Вибір моделі управління (прогностичного, аналітичного, ситуативного, інтуїтивного та принципологічного) залежить від потреб і умов середовища та внутрішніх управлінських можливостей і стратегічних пріоритетів об'єкта управління. Усі підприємства, незалежно від обсягів діяльності та організаційно-правових форм господарювання, є реальними або потенційними об'єктами стратегічного планування, яким відповідає та чи інша модель стратегічного управління.
3. За своїм характером системне стратегічне планування є адаптивним, оскільки забезпечує відповідність цільової орієнтації розвитку підприємства внутрішнім можливостям і майбутнім змінам зовнішнього середовища. Методологія стратегічної корпоративної адаптації базується на теорії самоорганізації, яка визначає засоби адаптивного розвитку суб'єкта ринку. Стратегічна адаптація виявляється у глибинній трансформації внутрішнього середовища підприємства та пристосуванні майбутніх параметрів зовнішніх змін у вигідному для себе форматі для забезпечення гармонійного цільового розвитку у стратегічній перспективі.
Змістовною базою адаптивного стратегічного планування слугують принципи індивідуалізації, гармонізації, перманентності, пріоритетності, системності, послідовності, варіативності й відповідності, системне врахування яких створює теоретичні передумови формування стратегії підприємства.
4. Напрям стратегічного розвитку підприємства має відповідати головній меті господарської організації, яка трансформується відповідно до фаз її розвитку і складає послідовну метаморфозу виживання, існування, зростання. Вона відображає об'єктивний процес зміни економічних пріоритетів розвитку і є результатом корпоративного компромісу інтересів усіх груп учасників підприємства.
Наближення до головної мети здійснюється на основі реалізації системи стратегічних цілей розвитку підприємства, яка має індивідуальний характер і формується відповідно до принципів адаптивного стратегічного планування.
5. Результативність стратегічної адаптації підприємства обумовлена рівнем невизначеності зовнішнього середовища, який залежить від об'єктивних ознак його нестабільності й індивідуальної здатності щодо їх пізнання з урахуванням суб'єктивних аналітико-інформаційних і аналітико-прогностичних можливостей. Ознаками нестабільності середовища виступають варіативність, динамічність і флуентність змін, які визначають межі відхилень, швидкість і плавність значимих для підприємства зовнішніх процесів.
6. Аналітичною основою системного стратегічного планування слугують результати стратегічного аналізу зовнішнього та внутрішнього середовища підприємства. Об'єктами аналізу є значимі явища й процеси в макросередовищі й конкурентному середовищі досліджуваного підприємства, основними з яких є: кількість і склад конкурентів, інтенсивність конкуренції, рівень конкурентоспроможності й ринкової небезпечності суперників.
Основними об'єктами стратегічного аналізу внутрішнього середовища підприємства виступають ресурсні й управлінські можливості його стратегічного розвитку.
7. Інтенсивності конкуренції, яка означає ступінь протидії конкурентів у боротьбі за споживача, не має показників безпосередньої оцінки, тому можливим є побічне її визначення, основане на оцінці контрольованих наслідків відносин конкуренції. Існуючі методи базуються на дослідженні статичної варіації ринкових часток, які лише фіксують потенційні ознаки рівня суперництва і тому можуть виконувати допоміжну функцію.
Для реальної інтенсивної конкуренції характерна постійна зміна положень суперників на ринку, що дозволяє оцінювати інтенсивність конкуренції на основі запропонованого методу динамічної варіації ринкових часток підприємств-конкурентів.
8. Територіальні межі досліджуваного конкурентного ринку визначаються за принципом спільності потенційних споживачів, на основі якого формуються зони диференційованого конкурентного впливу суперників на досліджуване підприємство. Тим самим географічна розмірність ринку є наслідком обґрунтування складу наявних і потенційних конкурентів, що визначається бажаним ступенем повноти аналізу конкуренції.
9. Конкурентоспроможність як характеристика конкурентного положення суб'єкта ринку має реальні порівняльні ознаки прояву, оцінка яких формується на основі суб'єктивних уявлень щодо його конкурентних можливостей на конкретному ринку у визначений час. Для комплексної характеристики конкурентних можливостей підприємства з позицій вміння суб'єкта ринку не лише створювати, а й утримувати конкурентні переваги, доцільно враховувати рівень досягнутої, потенційної та динамічної конкурентоспроможності.
Для відображення бажаного рівня конкурентоспроможності використовуватиметься поняття "ефективна конкурентоспроможність", що характеризує економічну доцільність певного конкурентного положення підприємства на ринку і визначається рівнем досягнутої конкурентоспроможності, співвіднесеної з обсягом авансованого капіталу.
10. Сукупність індивідуальних зусиль впливу суперників на цільового конкурента визначається поняттям "ринкова небезпечність". Вона містить ознаки конкурентоспроможності, територіальної значимості суперника й характеру його діючої стратегії. Ринкова небезпечність конкурента має два формати прояву: поточну конкурентну значимість і корпоративні стратегічні наміри, які разом відображають намагання суперника послабити ринкові позиції конкурента і заволодіти відповідним сегментом ринку.
11. Ресурсні можливості розвитку підприємства залежать від рівня ефективності і ступеня раціональності структури ресурсного потенціалу. Нерівномірне забезпечення обсягу діяльності окремими видами ресурсів призводить до неефективного використання тих із них, які відповідають потенційно більшому обсягу діяльності. Вирішення цієї проблеми полягає у розрахунку реальної потужності підприємства на основі нормативно-технічних, технічних і дискретних параметрів його діяльності.
12. Стратегічний розвиток підприємства передбачає формування системи стратегій підприємства, яка поєднує: корпоративну, конкурентні, функціональні, операційні та територіальні стратегії. При здійсненні системного стратегічного планування необхідно забезпечити їх цільове, ресурсне, часове й технологічне узгодження, яке реалізується при дотриманні системи розроблених принципів: підпорядкованості, пріоритетості та методологічної єдності.
13. Механізм формування конкурентної стратегії підприємства, який має забезпечити її адаптацію до умов зовнішнього середовища і внутрішніх можливостей та цілей розвитку підприємства, передбачає вибір ефективної моделі стратегічного управління, визначення характеру конкурентних стратегічних дій, з'ясування засобів набуття (утримання) конкурентних переваг.
Зазначені детермінанти мають незалежний характер і визначають форму та зміст майбутньої стратегії.
Вибір засобів набуття конкурентних переваг здійснюються на альтернативній основі, що обумовлює необхідність оцінки якості варіантів плану стратегічного розвитку. Об'єктами такої оцінки визначено ефективність напряму стратегічного розвитку й ступінь методичної придатності плану. Запропонована методика визначення якості стратегічного плану дозволяє отримати кількісні параметри, необхідні для прийняття відповідного управлінського рішення.
14. Виконання стратегії залежить від результативності контролю за її перебігом і передбачає діагностику внутрішніх процесів та моніторинг зовнішнього середовища, зміна якого може обумовити доцільність коригування стратегії. Рекомендації щодо продовження виконання стратегії формуються на основі матричного позиціонування її результативності, базових параметрів розвитку, напряму та рівня змін зовнішнього середовища. Свідченням результативності виконання стратегії є досягнення підприємством визначених цілей розвитку.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Смолін І.В. Стратегічне планування розвитку організації: Монографія. - К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2004. - 344 с.
Смолін І.В. Стратегічне планування розвитку організації. - К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2004. - 344 с.
Статті у фахових виданнях
2. Смолін І.В. Оцінка якості маркетингової стратегій // Маркетинг: Стан і основні напрями розвитку: Зб. наук. пр. - К.: Київ. держ. торг.-екон. ун-т, 1997. - С. 24-27.
3. Смолін І.В. Методичні основи визначення інтенсивності конкуренції в торгівлі // Вісн. Київ. держ. торг.-екон. ун-ту. - 1998. - № 1. - С. 67-73.
4. Смолин И.В. Прикладные аспекты оценки интенсивности конкуренции торговых предприятий на региональном рынке. // Экономические инновации: Сб. науч. работ. - Одесса: Ин-т проблем рынка и экон.-экол. исслед. НАН Украины, 1999. - Вып. 4: Международное и межрегиональное экономическое сотрудничество в Черноморском бассейне. - С. 188-190.
5. Смолін І.В. Методологічні передумови підвищення ефективності використання ресурсного потенціалу торговельного підприємства // Торгівля і ринок України. - Донецьк: ДонДУЕТ, 2000. - Вип. 10, т. 2. - С. 324-330.
6. Смолін І.В. Генезис видів конкурентоспроможності та їхня взаємодія // Вісн. Київ. держ. торг.-екон. ун-ту. - 2000. - № 5. - С. 26-35.
7. Смолін І.В. Ресурсні обмеження стратегічного розвитку роздрібного товарообороту підприємства та оцінка їхніх параметрів // Вісн. Київ. нац. торг.-екон. ун-ту. - 2001. - № 5. - С. 27-37.
8. Смолін І.В. Фінансові обмеження системи стратегічного планування на підприємстві // Соціально економічні дослідження в перехідний період: Зб. наук. пр. / Ін-т регіонал. дослідж. НАН України. - Львів, 2002. - Вип. 2 (ХХХІІІ), ч. 1. - С. 259-265.
9. Смолін І.В. Регіональні особливості формування конкурентних стратегічних груп підприємств торгівлі // Наук. вісн. Чернів. торг.-екон. ін-ту Київ. нац. торг.-екон. ун-ту. - Чернівці, 2002. - Вип. 2: Економічні науки, ч. 2. - С. 150-153.
10. Смолін І.В. Стратегічні детермінанти розвитку оптового товарообороту торговельного підприємства // Вісн. Київ. нац. торг.-екон. ун-ту. - 2002. - № 2. - С. 140-144.
11. Смолін І.В. Особливості конкурентного середовища у торгівлі споживчими товарами // Економіка і підприємництво: стан та перспективи: Зб. наук. пр. - К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2002. - С. 73-78.
12. Смолін І.В. Система цілей підприємства: стратегічна узгодженість та поточні протиріччя // Зб. наук. пр. Черкас. держ. технол. унту - Черкаси: ЧДТЕУ, 2002. - С. 140-144. - (Серія: Економічні науки; Вип. 3 /6/).
13. Смолін І.В. Мотивація стратегічних цілей підприємства // Економіка і підприємництво: стан та перспективи: Зб. наук. пр. - К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2003. - С. 93-100.
14. Ільїн В.В., Смолін І.В. Креативність концепту адаптації сучасних корпоративних стратегій // Вісн. Київ. нац. торг.-екон. ун-ту. - 2003. - № 2. - С. 106-113.
15. Смолін І.В. Конкурентоспроможність торговельних підприємств та її оцінка // Экономические инновации: Сб. науч. работ. - Одесса: Ин-т проблем рынка и экон.-экол. исслед. НАН Украины, 2003. - Вып. 15. - С. 81-87.
16. Смолін І.В. Моделі стратегічного управління та умови їх застосування // Статистика України. - 2003. - № 3. - С. 52-55.
17. Смолін І.В. Стратегічна конкурентоспроможність підприємства та форми її прояву // Торгівля, комерція, підприємництво: Зб. наук. пр. Львів. комерц. акад. - Львів: ЛКА, 2003. - С. 198-202.
18. Смолін І.В. Принципи та форми адаптації організації до змін зовнішнього ринкового середовища // Статистика України. - 2004. - № 1 (24). - С. 87-90.
19. Смолін І.В. Параметри оцінки стратегічної невизначеності змін у позаорганізаційному середовищі // Регіонал. перспективи. - 2004. - № 3-5(40-42). - С. 130-131.
20. Смолін І.В. Стратегічна небезпечність конкурента та формати її визначення // Конкуренція. - 2004. - № 2 (11). - С. 47-51.
21. Смолін І.В. Зовнішнє середовище організації та сучасні ознаки його трансформації // Вісн. Укр. держ. ун-ту водного госп-ва та природокористування. - Рівне, 2004. - Економіка. Вип. 2, ч. ІІ. - С. 137-141.
22. Смолін І.В. Механізм адаптації корпоративних стратегічних дій // Управління сучасним містом. - 2004. - № 4-6 (14). - С. 194-199.
23. Смолін І.В. Потужність торговельного підприємства та інструментарій її оцінки // Вісник Донец. держ. ун-ту економіки і торгівлі. - 2004. - № 3 (23). - С. 181-188.
24. Смолін І.В. Концепція інтегрованого системного планування діяльності підприємства // Економіка і підприємництво: стан та перспективи: Зб. наук. пр. - К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2004. - С. 141-149.
25. Смолін І.В. Концепція стратегічного планування у динамічному конкурентному середовищі визначення // Конкуренція. - 2004. - № 6 (15). - С. 30-36.
В інших виданнях
26. Смолин И.В., Барановский А. И. Совершенствование планирования розничного товарооборота на нормативной основе // Организация и планирование отраслей народного хозяйства: Респ. межведомств. науч. сб. - К.: Выща шк., 1984. - Вып. 76. - С. 48-53.
27. Иваницкий В.И., Бланк И.А., Смолин И.В. Ресурсы и затраты // Экономика торговли. - К.: Выща шк., 1985. - С. 213-306.
28. Смолин И.В. Совершенствование нормирования товарных запасов в торговле // Интенсивность торговли. - К.: Киев. торг.-экон. ин-т, 1985. - С. 46-49.
29. Смолін И.В. Нормативное планирование розничного товарооборота. - К.: Выща шк., 1986. - 51 с.
30. Смолин И.В., Бондарь И.Ю. Нормирование складского товарооборота // Резервы интенсивного развития торговли: Сб. науч. работ. - К.: Киев. торг.-экон. ин-т, 1987. - С. 83-88.
31. Смолин И.В., Новикова И.Ф. Разработка напряженного плана складского товарооборота // Хозяйственный механизм торговли в условиях экономической реформы: Сб. науч. работ. - К.: Киев. торг.-экон. ин-т, 1991. - С. 19-25.
32. Смолін И.В., Новикова И.Ф. Оценка дефицита и избытка мощностей складов оптовых баз // Торговля в условиях рынка: Сб. науч. работ. - К.: Киев. торг.-экон. ин-т, 1992. - С. 123-129.
33. Лещук Н.М., Смолін І.В. Методика оцінки конкурентного статусу торговельного підприємства // Проблеми територіального управління і підтримки підприємств в постприватизаційний період: Матеріали наук.-практ. конф. - Донецьк, 1996. - С. 102-105.
34. Лещук Н.М., Смолін І.В. Методика оцінки якості стратегії розвитку підприємства // Ринкові реформи в Україні: Тези доп. ІІІ Всеукр. наук.-практ. конф. - Чернівці: ЕПІ, 1996. - С. 97-99.
35. Лещук Н.Н., Смолин И.В. Особенности формирования стратегии развития торговых предприятий в условиях экономического кризиса в Украине // Проблемы комплексного регионального развития: Тез. докл. на междунар. науч.-практ. конф. - М.: СОПС и ЕС, 1996. - С. 89-92.
36. Лещук Н.М., Смолін І.В. Особливості стратегічних напрямків розвитку торговельних підприємств в умовах економічної кризи // Маркетинг: теорія і практика: Зб. наук. пр. - К.: Київ. держ. торг.-екон. ун-т, 1996. - С. 126-129.
37. Смолін І.В., Лещук Н.М. Стратегія розвитку торговельного підприємства в ринкових умовах. - К.: Київ. держ. торг.-екон. ун-т, 1999. - 73 с.
38. Смолін І.В. Стратегічне планування в системі забезпечення сталого економічного розвитку // Розповсюдження інновацій з економіки сталого розвитку: Матеріали міжнар. наук.-практ. симпозіуму. - Донецьк: ДонДУЕТ, 2001. - С. 195-197.
39. Смолін І.В. Стратегічне планування у системі державного регулювання економіки // Державне регулювання торгівлі у ринкових умовах: Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. - К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2001. - С. 226-228.
40. Смолін І.В. Стратегічне планування як елемент управлінської системи на фінансовому ринку // Банківська система в умовах трансформації фінансового ринку України Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. - К.: КНТЕУ, 2003. - С. 292-296.
Анотація
управління стратегічний планування конкуренція
Смолін І.В. Система стратегічного планування розвитку підприємства. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.06.01 "Економіка, організація і управління підприємствами". - Київський національний торговельно-економічний університет. - Київ, 2005.
Дисертацію присвячено формуванню методології системного стратегічного планування, яке поєднує існуючі концепції стратегічного підходу в управлінні, а також забезпечує врахування причинно-наслідкових зв'язків між змінами зовнішнього організаційного середовища і внутрішніми ресурсними й управлінськими можливостями суб'єкта ринку, що обумовлюють вибір адекватної моделі управління та цілеорієнтованого напряму стратегічного розвитку.
Розроблено концепцію адаптивного стратегічного планування, що забезпечує відповідність форми та змісту конкурентної стратегії рівню диференційованої нестабільності змін зовнішнього середовища, співвіднесеної із суб'єктивними умовами їхньої передбачуваності та внутрішніми можливостями цільового розвитку підприємства.
Удосконалено аналітичний інструментарій дослідження зовнішнього та внутрішнього середовища підприємства на основі редукції ознак конкурентоспроможності, визначення рівня ринкової небезпечності конкурентів, розширення переліку методів оцінки інтенсивності конкуренції, рівня нестабільності зовнішнього середовища підприємства, моделювання раціональних обсягів діяльності торговельних підприємств.
Розроблено організаційно-аналітичний механізм формування, діагностики реалізації та умов коригування стратегії підприємства на основі результатів моніторингу змін у зовнішньому середовищі й внутрішніх організаційних можливостей розвитку.
Ключові слова: стратегія, стратегічне планування, адаптація, конкурентоспроможність, стратегічний аналіз, ринкова небезпечність, конкуренція, товарооборот.
Аннотация
Смолин И.В. Система стратегического планирования развития предприятия - Рукопись.
Диссертация на соискание научной ступени доктора экономических наук по специальности 08.06.01 "Экономика, организация и управления предприятиями". - Киевский национальный торгово-экономический университет. - Киев, 2005.
Диссертация посвящена формированию методологии системного стратегического планирования, которое объединяет существующие концепции стратегического подхода в управлении и обеспечивает учет причинно-следственных связей между изменениями внешней организационной среды, а также внутренними ресурсными и управленческими возможностями субъекта ринка, которые обусловливают выбор адекватной модели управления и целеориентированного направления стратегического развития.
Осуществлен анализ генезиса сущности экономической стратегии и методологии ее формирования, доказана метафоричность происхождения понятия "стратегия предприятия", которое имеет предельную форму конкретизации и представляет собой плановую парадигму развития субъекта рынка с определенными способами достижения стратегических целей.
Получило дальнейшее развитие понимание целевой функции предприятия на основе компромисса интересов собственников (учредителей) и наемных работников, которая объективно трансформируется в соответствии с метаморфозой фаз развития предприятия и должна учитываться при формировании его стратегии.
Значительное место в работе уделено исследованию сущности и состава внешней среди предприятия. Обоснованы теоретико-методологические и методические подходы к определению ее нестабильности на основе признаков вариативности, динамичности и флуэнтности, что обеспечивает объективную оценку изменений условий стратегического развития предприятий.
Разработана концепция адаптивного стратегического планирования, которая обеспечивает соответствие формы и содержания конкурентной стратегии уровню дифференцированной нестабильности изменений внешней среды, соотнесённой с субъективными условиями их предсказуемости и внутренними возможностями целевого развития предприятия.
Идентифицированы модели стратегического управления: аналитического, прогностического, ситуативного, интуитивного и принципологического, - которые определяют форму стратегии предприятия и способы ее реализации.
Усовершенствован аналитический инструментарий исследования внешней и внутренней среды предприятия на основе редукции признаков конкурентоспособности, определения уровня рыночной опасности конкурентов, расширения перечня методов оценки интенсивности конкуренции, уровня нестабильности внешней среды предприятия, моделирования рациональных объемов деятельности торговых предприятий.
Конкурентный статус предприятия рассмотрен с позиций достигнутой, потенциальной и динамической конкурентоспособности, разработана методика их определения и последовательность анализа. Оценка интенсивности конкуренции на основе вариации рыночных долей предприятии дополнена динамическим аналогом, что позволяет сформировать системное представление об условиях рыночной конкуренции и их последствиях. Для выбора основных конкурентов предложен метод оценки территориальной значимости предприятий, позволяющий дифференцировать соперников с учетом общности потенциальных потребителей.
На примере торгового предприятия разработан методический инструментарий оценки перспектив стратегического развития, обоснованы методики расчета возможного объема розничного и оптового (складского) товарооборота с учетом резервов роста эффективности использования существующего ресурсного потенциала.
Обоснован комплекс видовых параметров конкурентной стратегии предприятия, обусловленных принятой моделью стратегического управления, способами получения конкурентных преимуществ, уровнем агрессивности конкурентных действий. Это обеспечивает возможность формирования индивидуальных базовых параметров стратегического развития.
Разработан организационно-аналитический механизм формирования, диагностики реализации и условий корректирования стратегии предприятия на основе результатов мониторинга изменений внешней среды и внутренних организационных возможностей развития. Предложена система контроля реализации принятой стратегии, предполагающая диагностику стратегического положения предприятия на рынке с учетом полученных финансовых результатов, а также диагностику уровня и направлений изменения параметров внешней среды. На основе матричного позиционирования данных характеристик формируются рекомендации относительно продолжения выполнения действующей стратегии.
Ключевые слова: стратегия, стратегическое планирование, адаптация, конкурентоспособность, стратегический анализ, рыночная опасность, конкуренция, товарооборот.
Annotation
Smolin I.V. An enterprise system of strategic
planning and development. - Manuscript.
Dissertation for scientific degree of a doctor of economics in speciality 08/06/01 "Economics, organisation and management of an enterprise". - Kiev National University of Trade and Economics.
Dissertation is devoted to conduct an original framework and to consolidate the methodology of systematic strategic planning process. The framework ought to clarify the implementation of world known basic strategic management utilities in structured conjunction with adequate assessment of internal resources, managerial potential and external prognostic factors.
There proposed a concept of adaptive strategic planning which leads to logical framework of contentious matching of some definite strategic features that depends on the level of environmental stability, level of confidence and possibility of forecasting, and special factor of goal-directed internal behaviour.
The work introduces an improvement of analytic utilities of environmental analysis using the adjustment to consider "reduction factors" in assessment of competitors treat and other characteristic of competitive environment. Also there extended methodology of competition intensity assessment, introduced a model for optimal economic activity limitation.
For the purpose of proper in time co-ordination of strategic goals implementation, dissertation research introduce original framework of smooth strategy co-ordination on the basis of monitoring of external factor and new internal opportunities.
Key words: strategy, strategic planning, adaptation, competitiveness, strategic analysis, market threat, wholesale circulation, and competition.
СМОЛІН ІГОР ВАЛЕНТИНОВИЧ
СИСТЕМА СТРАТЕГІЧНОГО ПЛАНУВАННЯ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА
Підписано до друку 15.04.05. Формат 60x84/16. Папір письм.
Ризографія. Ум. друк арк. 1,9. Ум. фарбо-відб. 2,02
Обл.-вид. арк. 2. Тираж 100 пр. Зам. 372.
Центр підготовки навчально-методичних видань КНТЕУ. 02156, Київ-156, вул. Кіото, 19
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Поняття стратегії, стратегічного планування і стратегічного управління. Загальна характеристика діяльності приватного підприємства "АНСЕАЛ". Аналіз фінансового стану та середовища підприємства. Форми стратегічного контролю та реалізації стратегії.
дипломная работа [268,3 K], добавлен 04.12.2010Теоретичні аспекти та концепція стратегічного управління підприємством. Методологія, еволюція розвитку, елементи та принципи стратегічного управління. Аналіз стратегічних факторів зовнішнього середовища, дослідження конкурентоспроможності підприємства.
дипломная работа [133,3 K], добавлен 10.08.2010Характеристика системи показників організаційного розвитку підприємства. Аналіз політики його стратегічного розвитку. Розробка системи інформаційно-аналітичного забезпечення процесу стратегічного управління. Побудова моделі стратегічного розвитку.
дипломная работа [294,3 K], добавлен 10.04.2013Планування своєчасних рішень та розвитку стратегічного управління. Етапи розвитку управлінських систем. Процедура довгострокового планування на підприємстві. Оцінка та діагностика мезосередовища підприємства. Методологія аналізу ризику, його фактори.
контрольная работа [1,3 M], добавлен 17.05.2009Роль стратегічного менеджменту в організації. Об'єкти стратегічного управління. Процес планування стратегії организації. Спеціалізація підприємства ПАТ "Автотранспортне підприємство №2562". Цілі і задачі функціонування. Аналіз внутрішнього середовища.
дипломная работа [220,3 K], добавлен 19.03.2014Еволюція розуміння та передбачення майбутнього підприємств. Довгострокове планування, бюджетування та фінансовий контроль, особливості стратегій конкуренції підприємства. Основні інструменти стратегічного аналізу та планування стратегії підприємства.
контрольная работа [657,1 K], добавлен 19.10.2010Роль планування в управлінських системах. Розробка стратегії організації. Особливості формування бізнес-стратегії. Складання стратегічного балансу підприємства за допомогою SWOT- аналізу. Оцінка конкурентного потенціалу підприємства з використанням ПЕОМ.
курсовая работа [210,5 K], добавлен 27.10.2010Правове забезпечення формування стратегії розвитку підприємства. Стратегічне планування як елемент системи стратегічного менеджменту підприємства. Розробка базової стратегії підприємства як фактор зниження ступеню невизначеності його діяльності.
курсовая работа [157,3 K], добавлен 21.04.2015Економічна сутність та еволюція становлення потенціалу підприємства. Фактори впливу зовнішнього середовища на його формування. Розробка механізму стратегічного управління. Інструментальні засоби проведення експертної діагностики діяльності організації.
магистерская работа [2,1 M], добавлен 09.05.2014Структура, технологія та персонал організації. Загальна характеристика ПАТ "ВКФ". Зовнішнє середовище організації. Змінні внутрішнього середовища. Заходи щодо удосконалення системи управління. Загальні пропозиції щодо стратегічного розвитку підприємства.
курсовая работа [120,3 K], добавлен 14.06.2015
