Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Підвищення ефективності праці керівників аграрних підприємств

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. Формування в Україні розвинутої ринкової економіки є об'єктивною необхідністю. Серед багатьох проблем цього формування важливе місце займає рішення складного завдання - удосконалювання праці керівників і фахівців народного господарства, його оцінки й мотивації, і зокрема - у галузях сільськогосподарського виробництва.

Без повного використання енергії, потенціалу, здібностей і можливостей кожної людини, особливо керівників, ні добробут, ні прогрес суспільства недосяжні. Для виходу з цього положення, паралельно з реформуванням відносин власності в сільському господарстві, необхідно вирішувати проблему ефективного управління аграрним сектором економіки на всіх рівнях. У цих умовах підвищується роль управління, зростають вимоги до управлінського персоналу. Потрібна не тільки висока кваліфікація, але ініціативність і творчий, підприємницький підхід складних технологічних, організаційно-економічних і соціальних проблем, які виникають при їх рішеннях. Життям поставлена задача підвищення ефективності управлінської праці.

Виникнувши в результаті відокремлення, вичленовування функції сукупного робітника для організації виробництва, управлінська праця в матеріальному виробництві є працею продуктивною. Але в силу того, що управлінська праця вливається як складова частина в створену продукцію, виникають труднощі в об'єктивній оцінці її результатів і здійсненні обґрунтованого стимулювання. Питання оцінки праці керівників знайшло відображення в роботах багатьох вітчизняних і зарубіжних вчених економістів. Серед них: М. Альберт, М. Вудкок, В. Зигерт, М. Мескон, Д. Мерсер, Л. Хеифец і інші. У вітчизняній літературі особливу значущість мають теоретичні напрацювання та практичні рекомендації учених - О.Ю. Амосов, В.Я. Амбросова, В.Г. Андрійчука, Л.М. Анічина, Д.П. Доманчука, В.А. Линевича, М.Й. Маліка, М.Ф. Соловйова, В.М. Трегобчука, В.І. Шияна, та інших. Методологічні та методичні питання розвитку менеджменту в сільському господарстві розкриваються в наукових працях О.Д. Гудзинського, Й.С. Завадського, М.П. Сахацького, О.В. Ульянченка, О.М. Шпичака та інших.

Разом з тим, в економічній літературі перехідного періоду не знайшла достатнє відображення оцінка ефективності методів менеджменту і зовсім не розроблені питання мотивації праці фахівців і керівників, що привело до втрати їхнього інтересу до продуктивної праці. Таке положення негативно позначається на термінах і якості виконуваних сільськогосподарських робіт, а в остаточному підсумку - обумовило падіння ефективності виробництва.

Недостатня розробленість проблем оцінки ефективності менеджменту і мотивації управлінської праці, а також зростання його значимості в становленні ринкових відносин визначили тему дослідження дисертації.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації входить у план НДР Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського з проблем: «Управління ефективним функціонуванням соціально-економічної системи в регіоні» (2000-2005 р.) і в річний план науково-дослідної роботи кафедри економічної теорії ТНУ на 2004 рік з комплексної теми: «Проблеми розвитку ринкових відносин у сучасній системі України» (номер державної реєстрації 01971/0019 56); етап IV; «Основні тенденції і регіональні аспекти формування ринкової економіки в Криму».

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є розробка й обґрунтування методики оцінки економічної ефективності управлінської праці в сільськогосподарських підприємствах і використання цієї оцінки при матеріальному стимулюванні працівників управління.

Виходячи з поставленої мети, у роботі зважуються наступні задачі:

- аналіз методичних підходів оцінки управлінської праці в сільському господарстві, уточнення поняття «менеджменту і управління» і «сутності управлінської праці», виділення категорії працівників, зайнятих управлінською працею;

- обґрунтування критеріїв оцінки праці керівника, приватних критеріїв і показників, що відображають специфічні риси діяльності і методику визначення економічної ефективності управлінської праці;

- уточнення методу тарифікації праці керівників і фахівців сільського господарства;

- розкриття шляхів удосконалювання мотивації праці керівників і фахівців та обґрунтування системи винагороди за їхню працю в перехідний до ринкової економіки період.

Об'єкт дослідження. Об'єктом дослідження є управлінська праця в сільськогосподарських підприємствах, спрямована на реалізацію виробничих задач.

Предметом дослідження є теоретичні, методологічні і практичні проблеми та напрями удосконалення управлінської діяльності, а також її вплив на ефективність роботи аграрних підприємств.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дослідження є діалектичний метод пізнання, системний підхід до вивчення економічних явищ, напрацювання вітчизняних та зарубіжних учених із питань управлінської діяльності, нормативно-правові акти щодо розвитку сільського господарства на ринкових засадах. У процесі дослідження використовувались абстрактно-логічний метод (теоретичне узагальнення і формулювання висновків), монографічний (для вивчення особливостей підприємницької діяльності в умовах трансформаційного періоду), економіко-статистичний, метод аналітичних порівнянь (оцінка ефективності підприємницької діяльності у виробничій сфері), експертний (оцінка використання підприємницьких здібностей керівника сільськогосподарських підприємств), економіко-математичний (побудова моделі, яка дозволяє прогнозувати рівень економічної ефективності залежно від ступеня використання підприємницьких здібностей), а також методи варіантних розрахунків (у виявленні оплати праці як елементу мотиваційної політики підприємства), графічні (при наочному зображенні управлінських досліджень), індексний (при визначенні характеристики управлінської діяльності), анкетування (при соціометричних опитуваннях керівників та фахівців), розрахунково-конструктивний (при обґрунтуванні формування та функціонування управлінської служби), а також багатофакторні моделі фінансового менеджменту, які дозволяють добиватися високої певності висновків та пропозицій.

Інформаційною базою дослідження були офіційні матеріали Державного комітету статистики України, Міністерства аграрної політики України, науково-дослідних закладів Української академії аграрних наук, довідникові та нормативні матеріали, наукова і освітня література економічного профілю звітність та матеріали бухгалтерського обліку сільськогосподарських підприємств, результати власних спостережень.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що в дисертації уточнюються поняття управління сільськогосподарським підприємством. Обґрунтовуються нові наукові положення з оцінки якості та розрахунку економічної ефективності управлінської праці, на основі багатофакторних моделей. Функції управління розчленовано залежно від масштабів керівництва, рівня відповідальності, розмірів підприємства, напруженості праці, що дозволяють обґрунтувати нову тарифну систему оплати праці керівників та фахівців.

Вперше на регіональному рівні запропоновано методичні підходи до оцінки ступеню використання підприємницьких здібностей як одного з факторів підприємницької діяльності на підставі критеріїв повноти, регулярності, самостійності виконання основних функцій, методів керівництва, умов реалізації підприємницьких здібностей.

Дістали подальший розвиток теоретичні аспекти формування системи оплати праці керівників та провідних фахівців сільськогосподарських підприємств, засновані на ступені використання підприємницьких здібностей, оцінених відповідно до пропонованих методичних підходів, що дозволяє більш повно забезпечити реалізацію відтворювальної та стимулюючої функцій, покладених на систему оплати праці як основного елементу політики мотивації і стимулювання використання підприємницьких здібностей.

Доповнено методичні підходи щодо підвищення ефективності реалізації підприємницьких здібностей керівника сільськогосподарських підприємств через функціонування механізму управління, характерного для аграрної сфери.

Запропоновано методику систематизації факторів, що формують умови реалізації підприємницьких здібностей керівників сільськогосподарських підприємств, що обумовлюють особливості здійснення ефективної підприємницької діяльності в сільськогосподарській галузі.

Практичне значення одержаних результатів визначається системою пропозицій і рекомендацій, що можуть бути використані для оцінки діяльності керівників і фахівців, тарифікації їхньої праці і винагороди за результати їхньої діяльності. Результати досліджень можуть бути застосовані для розробки стратегії реформування системи управління в умовах структуризації економіки в Криму й інших регіонах України. Методика оцінки ділових якостей управлінських кадрів може використовуватися на всіх рівнях регіонального управління АПК для атестації, підбору і перепідготовки керівників і працівників (довідка №11/321 від 11.11.2004 р.). Мається акт на прийняття висновків і пропозицій Міністерства АПК Криму (довідка №42 від 10.09.2002 р.).

Особистий внесок здобувача в наукових працях, опублікованих одноосібно, полягає в наступному: зроблено анкетування для складання соціального портрету керівника сільськогосподарського підприємства.

Проведено ранжирування об'єктів оцінки праці фахівців агрономічної служби, визначено коефіцієнт конкордації та виявлено значимість показників оцінки головного агронома.

Уточнено методику оцінки діяльності керівників сільськогосподарських підприємств і обґрунтовано метод обліку якості праці керівників і фахівців при розрахунку виробничого потенціалу господарства.

Виявлено залежність установлення чисельності працівників від обсягу виробленої валової продукції й інших факторів виробництва, методом кореляційно-регресійного аналізу.

Проведено порівняльну оцінку рівня самоорганізації керівника на основі самооцінки й експертної оцінки, а також розраховано вплив компетенції керівників на продуктивність праці.

Обґрунтовано параметри чисельності агрономічної й інженерної служби підприємства; подано оцінку діяльності бригадира овочівницької бригади.

Розглянуто структуру витрат робочого часу при виконанні управлінських операцій, що оптимізована в результаті раціоналізації; Розроблено критерії і показники оцінки якості праці керівників і фахівців сільського господарства.

Обґрунтовано аналітичний метод функціонального розчленовування управлінської праці для тарифікації заробітної плати працівників сільського господарства; розроблено методичні підходи до системи оплати праці, що стимулюють управлінську діяльність.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дисертації пройшли апробацію на XXIX Науковій конференції професорсько-викладацького складу Таврійський національний університет ім. В.І. Вернадського (м. Сімферополь, 2000 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Актуальні проблеми та перспективи розвитку економіки України» (м. Алушта, 2002 р.); XXXI Практична конференції професорсько-викладацького складу ТНУ ім. В.І. Вернадського (м. Сімферополь, 2002 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Актуальні проблеми та перспективи розвитку економіки України» (м. Алушта, 2004 р.).

Публікації. Основний зміст дисертації викладено в 8 одноосібних наукових працях загальним обсягом 11,96 друк. арк., опублікованих у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Повний обсяг -193 сторінки, в тому числі: основний зміст викладено на 173 сторінках комп'ютерного тексту, включає 60 таблиць і 8 рисунків та списку використаних джерел із 173 найменувань.

Основний зміст дисертаційної роботи

мотивація керівник тарифікація сільський

У вступі обґрунтовується актуальність обраної теми дисертаційної роботи, формулюються мета, основні задачі, предмет та об'єкт дослідження, виділяються елементи наукової новизни та практичне значення одержаних результатів, відображається їх апробація, визначається особистий внесок здобувача.

У першому розділі «Сучасні теоретичні підходи до визначення ефективності управлінської праці» визначено сутність управлінської праці, уточнені критерії управління і обґрунтовані методичні підходи до оцінки економічній ефективності управлінської праці.

Керування - це процес сприйняття, перетворення і передачі інформації керуючим об'єктом - керованому у вигляді розпорядження з метою виконання ним зазначених дій, контролем їхнього виконання й аналізом отриманих результатів.

Сутністю управлінської праці є творча діяльність людини, спрямована на здійснення процесу управління як єдиного цілого, тобто сприйняття інформації, ухвалення рішення (перетворення інформації) у вигляді управлінського рішення і віддачу розпоряджень (передачу інформації), контролю за діючим перетворенням рішення в практичному житті. Основою мистецтва управління є талант керівників і насамперед організаторський талант. Будь-яке управлінське рішення реалізуються через колективи (бригади, ферми, цеху), що є соціальними організаціями, які складаються з людей із різною психологією. Тому мистецтво керівництва тісно пов'язано з емоціями конкретних людей. Воно включає насамперед підбор і розміщення працівників у сферах виробництва і управління. Апарат управління може ефективно працювати тільки при гарному підборі фахівців, інтегративності колективу та їхньої гармонії з працівниками управління. Мистецтво управлінського рішення повинно знаходитися в гармонії колективних, колегіальних і одноособових дій. Управлінський успіх визначається в сільському господарстві насамперед мистецтвом використання землі, рослин і тварин і т. п., мистецтвом управління персоналом і, нарешті, мистецтвом ефективного використання засобів виробництва.

Продукція сільськогосподарського виробництва є результатом і управлінської праці. Продуктивний характер управлінської праці обумовлює проблему пошуку його ефективності. Праця працівників управління, в основному, розумова, хоча і пов'язана з витратами фізичних сил. Це творча праця, що обумовлює неможливість привести її до будь-яких норм часу. Управлінська праця характеризується високим ступенем складності, яка визначається насамперед особливостями сільськогосподарського виробництва, тому складність самих управлінських функцій вирізняється високим ступенем самостійності їхнього виконання. Визначити результативність управлінської праці в чистому вигляді дуже складно, оскільки продукт праці є загальним підсумком діяльності сукупного працівника. Від якості управлінського забезпечення виробництвом суттєво залежить результативна вартість зробленого сукупним робітником продукту. Чим вища якість управлінських рішень, тим краща організація виробництва, тим нижчі витрати живої та упредметненої праці та тим більш одержуваний сільськогосподарський ефект.

Стосовно управлінської праці її продуктивність у найзагальнішому вигляді варто визначити як взаємозв'язок між результатами управлінської діяльності, що виражена виконаним обсягом робіт у заданий термін та виробничими затратами на їх виконання, тобто отримання валової продукції на одного працівника управління. Ефективність праці у порівнянні з продуктивністю є поняттям більш широким. Продуктивність управлінської праці - один із важливих, але не єдиний показник його ефективності. Крім того, поняття продуктивності може бути застосовано не до всіх видів праці з управління, а тільки до праці технічних виконавців та деяких фахівців, зайнятих виконанням масових повторюваних операцій, результати яких можна вимірити в одиницях виконаного обсягу робіт. До праці керівників та кваліфікованих фахівців поняття продуктивності праці застосувати важко.

Не можна вважати, що праця управлінських працівників тим ефективніша, чим більше розпоряджень він видає в одиницю часу. Їхню працю треба оцінювати не стільки за кількістю виконаних ними різного роду робіт (проектів, звітів тощо), скільки за тим ефектом, який він приносить або може принести виробництву, що залежить від якості результатів праці. Значить до праці керівників та фахівців більше підходить поняття ефективності, а не продуктивності. Це поняття комплексне та точно відображає оцінку різних сторін прояву результатів управлінської праці. Поняття «ефективність управлінської праці» не тотожне поняттю «ефективність виробничо-господарської діяльності» у силу розходження сутності управління та виробничо-господарської діяльності.

Ефективність управлінської праці в сучасних умовах у значній мірі визначається системою управління, яка єднає механізм управління та управлінську діяльність, пов'язану з використанням управлінських здібностей. Ефективність управління є основоположною складовою оцінки ефективності підприємницької праці. З одного боку, вона дозволяє дати оцінку рівня організації, управління та контролю за використанням всіх видів ресурсів. З іншого боку, якість управлінських рішень, які визначають ефект від їх втілення, в значній мірі залежить від рівня і ступеню використання управлінських здібностей керівника або сукупності зазначених здібностей усіх працівників апарату управління сільськогосподарським підприємством. Від ступеня їхнього використання в значній мірі залежить ефективність управлінської праці загалом. Як результат, що відображає дієвість механізму управління, можуть виступати ефективність виробничої та комерційної діяльності, зокрема отриманий економічний ефект.

Таким чином, ефективність управлінської праці може бути визначена як ефективність функціонування економічної системи за відношенням стосовно досягнення поставлених цілей, які сприяють максимальному задоволенню споживчого попиту з досягненням економічної користі для підприємництва, за рахунок найбільш повної реалізації керівниками своїх здібностей, управлінського таланту.

У другому розділі: «Методи економічної оцінки ефективності управлінської праці в сільському господарстві» зроблено аналіз існуючих методик показників та критеріїв ефективності управлінської праці в сільському господарстві, запропоновано напрямки їх удосконалення.

На основі аналізу й оцінки методик якості праці управлінських працівників була здійснена їхня кваліфікація, виявлені достоїнства і недоліки. У методологічному плані всі існуючі розробки поєднує спільність цілей і задач, найважливіша з яких - це удосконалювання системи роботи з кадрами, підвищення ролі управлінської праці в суспільному виробництві. Разом з тим, існують безліч методичних підходів до оцінки управлінської праці, але крім позитивного ефекту, вони несуть і мінуси. Вони випливають з цілої низки наявних розходжень між окремими методиками з такими важливими аспектами як вимірювані показники праці, їхнє позначення і ступінь формалізації, механізм оцінки, порядок і періодичність її здійснення, організаційне і правове забезпечення, документальне оформлення отриманих результатів (див. табл. 1).

Таблиця 1. Аналіз і оцінка методик виявлення якостей праці управлінських працівників сільськогосподарських підприємств АР Крим

Поряд з якісною характеристикою критерію колективної праці необхідно і кількісне його вираження для характеристики даного явища чи процесу. Критерії відображають зміст процесів у системі. Практично використовуються звичайно не самі критерії, а побудовані на їх основі показники, отримані шляхом простих процедур розрахунку. При визначенні критеріїв та показників оцінки ефективності управлінської праці об'єктом оцінки є особистість (керівник, фахівець), а метою такої оцінки виступає характеристика використання праці керівників, фахівців, оцінка виступає як інструмент роботи з кадрами. Закон соціального порівняння полягає у тому, що люди регулюють свою поведінку на основі постійної оцінки самих себе, своїх досягнень. В основі оцінок керівників та фахівців підприємства повинен лежати принцип ділового підходу, відповідно до якого про них судять з їхніми справами, за результатами діяльності. Отже, ефективність праці працівників апарату управління варто оцінювати впливом їх на кінцеві результати діяльності сільськогосподарських підприємств, тобто виробництво продукції, яка буде визнана на ринку і дасть прибуток. Як що за критерії оцінки управлінських кадрів брати провідні виробничі показники, така оцінка найповніше характеризує ефективність роботи цієї категорії працівників, оскільки за основу беруться результативні показники. Проте ви користування рекомендованих показників при визначені економічної ефективності управлінської праці становить певні труднощі (табл. 2). Зіставимо результати використання цієї методики у трьох господарствах Сімферопольського району.

Таблиця 2. Ефективність праці працівників апарата управління в господарствах Сімферопольського району АР Крим (2003 г.)

Доведено, що у разі оцінки результату по за показниками валової продукції господарства, то найбілтша ефективність роботи апарату управління представлена на ВАТ «Південна». В інших випадках використовуються показники товарної продукції, прибутку. Тут на перше місце виходить агропромисловий кооператив «Виноградний». Якщо брати фондовіддачу, то перше місце має ТОВ «Агрофірма «Пригородна». Тому існують певні традиції при визначенні більшої економічної ефективності праці сільськогосподарського підприємства.

Визначення ефективності управлінської праці припускає включення в це поняття як результативності роботи (дії, процесу), так і економії виробничих затрат на реалізацію управлінського рішення. Одна результативність не може повністю характеризувати ефективність, тому що результат може бути значним, але не кращим (дорогий, несвоєчасний тощо). З іншого боку економія витрат на управління також недостатньо характеризує ефективність, тому що можуть бути мінімальні витрати які показали незадовільні або невисокі результати діяльності господарства. Критерій ефективності управлінської праці підлеглий загальному критерію ефективності суспільного виробництва. Це означає, що ефективність управлінської праці обумовлена основним економічним законом отримання максимального прибутку та характеризується співвідношенням витрат і результатів праці, тобто досягнення цього результату відбувається при найменших витратах виробничих ресурсів (земельних, трудових, матеріальних і фінансових). Отже, визначати ефективність праці керівників та фахівців необхідно виходячи із економічної ефективності праці всього виробничого колективу, тобто управлінського персоналу та безпосередньо виробників продукції.

Отже, економічний результат управління - приріст прибутку - доцільно зіставляти з грошовими параметрами факторів виробництва землі (ОЗ), трудових ресурсів (ОТР) і матеріально - технічних засобів (МТР) у вигляді формули норми прибутку:

(1)

В остаточному підсумку це відношення приросту прибутку до зміни сукупного сільськогосподарського капіталу, як грошової оцінки усіх залучених факторів виробництва (СХК). Але прибуток є результат, отриманий як різниця між вартістю реалізованої продукції (РП) і сумою виробничих витрат (ЗП + УЗ), а тому можна формулу видозмінити як:

(2)

Відомо, що річні виробничі витрати можливо розділити на чотири групи: амортизацію, зарплату, податки й оборотні спожиті засоби (умовно матеріали)

Зп = А + ЗР + Н + М (3)