Размещено на http://www.allbest.ru/252521

Размещено на http://www.allbest.ru/

Регулювання соціально-економічних умов праці в системі управління її результативністю в аграрних підприємствах

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Сучасний стан економічного розвитку аграрного сектора України пов'язаний з кардинальними перетвореннями відносин власності й реформуванням сільськогосподарських підприємств у нові організаційно-правові форми господарювання ринкового типу. Критерієм економічної ефективності їх виробничої діяльності є максимізація прибутку на одиницю витрат ресурсів при високому рівні якості праці та забезпеченні конкурентоспроможності продукції. Сприятливі соціально-економічні умови праці є важливим чинником як самої мети виробництва - отримання прибутку, так і засобів її досягнення: підвищення працездатності працівників аграрних підприємств, продуктивності праці, її результативності, мотивації трудової й соціальної активності.

Певна економічна незалежність власників новостворених сільськогосподарських підприємств ринкового типу, їх прагнення будь-якою ціною зменшити витрати на виробництво зумовили зневажливе ставлення до умов праці, охорони життя та здоров'я працівників. Експлуатація значної кількості фізично й морально зношених машин та устаткування, незадовільна організація праці, низький рівень виробничої і трудової дисципліни, відсутність заінтересованості керівників у поліпшенні умов та безпеки праці, а також ряд інших чинників визначають сучасний стан соціально-економічних умов праці в сільському господарстві як незадовільний. Як наслідок - спостерігаються такі негативні явища як виробничий травматизм і захворюваність, зумовлені шкідливими і небезпечними факторами виробництва, знижується працездатність, погіршується здоров'я працюючих тощо. У 1995-2002 рр. в АПК України на виробництві загинуло близько 3 тис. працівників. Всього за цей період травмовано понад 65 тис. осіб, з яких 24,5 тис. осіб стали інвалідами, 7 тис. сімей втратили своїх годувальників.

З огляду на ринкові перетворення, що відбуваються в Україні, а також прагнення її інтегруватись у світову систему господарювання як повноправний партнер, великого значення набуває і потребує вирішення проблема створення сприятливих і безпечних умов праці. Важливі економічні аспекти функціонування умов праці, чинників та елементів, що впливають на їх формування, висвітлені у багатьох працях вітчизняних та зарубіжних економістів. Значний інтерес становлять наукові праці О.Амоші, Д.Богині, Г.Гогіташвілі, О.Гржегоржевського, О.Грішнової, М.Долішнього, В.Лагутіна, А.Кутиркіна, В.Макушина, О.Новікової, В.Рубіна, Г.Черкасова та ін. Питанням гуманізації умов праці в сільськогосподарському виробництві присвячені наукові роботи О.Бугуцького, В.Гаркавого, В.Дієсперова, В.Збарського, Г.Купалової, М.Маліка, І.Миценка, М.Орлатого, М.Поліщука, І.Прокопи, В.Рябоконя, П.Саблука, В.Терещенка, Л.Шепотько, О.Шкільова, К.Якуби, І.Ярошенка й інших дослідників. Проте в умовах реформування аграрної економіки окремі теоретичні та прикладні проблеми регулювання соціально-економічних умов праці вивчені недостатньо й потребують поглибленого дослідження. Зокрема, чітко не визначено місце і роль умов праці в системі управління її результативністю; не розроблено єдиної методики економічної оцінки впливу умов та безпеки праці на ефективність виробництва; недостатньо відпрацьована існуюча система організаційно-економічних методів регулювання умов й охорони праці як з боку держави, так і підприємств.

Необхідність вирішення проблеми забезпечення гуманізації умов праці й визнання пріоритетної ролі людського фактора у створенні ефективної системи управління результативністю праці в аграрних підприємствах в умовах ринку зумовила вибір теми дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, темами. Дисертаційна робота виконувалася в Державному агроекологічному університеті як складова частина науково-дослідної тематики кафедри менеджменту організацій за ініціативною темою “Розробка і обґрунтування системи організаційно-економічних заходів з покращання умов праці в сільському господарстві та підвищення матеріальної заінтересованості працівників, які працюють в несприятливих умовах”, реєстраційний номер 9.9.1, згідно з тематичним планом науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт Державного агроекологічного університету на 2001-2005 рр., затвердженого Науково-методичною радою при Центрі наукових досліджень університету, протокол №3 від 06.03.2001 р.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка та обґрунтування організаційно-економічного механізму регулювання соціально-економічних умов праці в аграрних підприємствах, що сприятиме удосконаленню системи управління її результативністю й підвищенню ефективності сільськогосподарського виробництва в процесі ринкової трансформації АПК.

Для досягнення поставленої мети в роботі вирішувалися такі завдання:

- дослідити системоутворюючі чинники результативності праці, науково обґрунтувати необхідність системного підходу до процесу управління ефективністю праці та виявити особливості його здійснення в умовах реформування відносин власності на селі;

- уточнити і поглибити економічну сутність категорії “умови праці” та особливості її застосування в сільському господарстві; опрацювати методичні підходи до вивчення соціально-економічних умов праці в цій галузі;

- визначити динамічні тенденції та проаналізувати санітарно-гігієнічні, психофізіологічні, естетичні та соціально-психологічні умови праці сільськогосподарських працівників та виявити міру їх впливу на ефективність виробництва;

Об'єктом дослідження є процес управління результативністю праці в аграрному секторі економіки. Дослідження проведено на матеріалах сільськогосподарських підприємств Волинської області.

Предметом дослідження є теоретичні, методичні й практичні засади регулювання соціально-економічних умов праці в аграрних підприємствах як важливого чинника системи управління її результативністю.

Методи дослідження. Методологічною й теоретичною основою дослідження визначено діалектичний метод пізнання та системний підхід до вивчення соціально-економічних явищ, основні положення сучасної економічної теорії, наукової організації праці, спрямовані на розвиток ринкових засад господарювання. Розв'язання поставлених у роботі завдань здійснювалося із залученням таких методів дослідження: наукової абстракції - при дослідженні теоретичних аспектів умов праці, визначенні чинників та елементів їх формування; різноманітні прийоми статистико-економічного методу: статистичне спостереження - для збору масових емпіричних даних щодо теми дослідження по 16 районах Волинської області в динаміці; прийоми статистичного групування, порівняння; соціометричний (анкетування працівників рослинництва, керівників, спеціалістів, інженерно-технічних працівників); кореляційно-регресійний аналіз (аналіз річної продуктивності праці та рівня рентабельності виробництва); графічний тощо. Монографічний метод застосовано для економічного обґрунтування необхідності проведення атестації робочих місць за умовами праці в окремих аграрних підприємствах області. Крім того, у процесі дисертаційного дослідження використовувалися окремі прийоми абстрактно-логічного, розрахунково-конструктивного, економіко-математичного (розробка економіко-математичної моделі оптимізації результативності праці), балансового методів.

Дослідження ґрунтувалися на законодавчих та інших нормативно-правових документах України стосовно розвитку АПК з урахуванням основних положень Конвенцій Міжнародної організації праці, офіційних матеріалів Державного комітету статистики та Державного комітету України з нагляду за охороною праці, даних звітів сільськогосподарських підприємств Волинської області про господарську діяльність, розробках науково-дослідних установ щодо створення безпечних умов праці та вдосконалення системи охорони праці в сільському господарстві, особистих спостереженнях автора.

Наукова новизна одержаних результатів. У процесі дослідження дисертантом особисто одержано такі теоретико-методичні та практичні результати, що становлять його наукову новизну і виносяться на захист:

- доведено необхідність системного підходу та встановлено, що основними системоутворюючими чинниками результативності праці є працездатність, інтенсивність, напруженість та продуктивність, рівень трудової активності, мотивація та умови праці, які визначають закономірності й особливості процесу управління результативністю праці в умовах реформування відносин власності на селі;

- доповнено та поглиблено соціально-економічну сутність поняття “умови праці” як категорії ринкової економіки, що повинна враховувати не лише сукупність факторів природно-біологічного та техніко-організаційного характеру, але й систему існуючих соціально-економічних відносин в державі, виявлено характерні особливості формування умов праці в сільському господарстві, які полягають у тому, що саме організаційна й технологічна специфіка галузі є визначальним чинником умов праці та виробничих ризиків в аграрному виробництві; розроблені рекомендації щодо удосконалення комплексної оцінки умов праці на основі визначення інтегрального коефіцієнта рівня умов праці;

- виявлено динамічні тенденції та здійснено всебічний аналіз сучасного стану санітарно-гігієнічних, психофізіологічних, естетичних і соціально-психологічних елементів умов праці, її безпеки й охорони, зокрема встановлено, що низький рівень економічної ефективності аграрного виробництва зумовлений такими чинниками як непродуктивна праця в шкідливих і несприятливих умовах, погіршення стану матеріально-технічної бази, низька забезпеченість засобами індивідуального захисту, виробничий травматизм і захворюваність, незадовільна організація режиму праці та відпочинку, низька трудова та виробнича дисципліна;

- запропоновано підходи до організаційно-економічного та нормативно-правового механізму регулювання соціально-трудових відносин у сфері умов і охорони праці на основі узагальнення вітчизняного та зарубіжного досвіду, особливістю цього положення є визначення ролі й обґрунтування функцій держави, власників і працівників аграрних підприємств у процесі регулювання соціально-економічних умов праці, які враховують основні принципи соціального партнерства та засоби державного впливу;

- вперше з теоретичних та методичних позицій обґрунтовано необхідність здійснення атестації робочих місць за умовами праці, завданням якої є всебічне вивчення й об'єктивна оцінка умов праці в аграрних підприємствах та запропоновано використання графічного методу аналізу беззбитковості виробництва для визначення економічної ефективності заходів, спрямованих на поліпшення умов праці, який ґрунтується на поєднанні планових показників виробництва та працеохоронних витрат;

- за допомогою методів економіко-математичного програмування розроблено економіко-математичну модель оптимізації результативності праці в аграрних підприємствах у сучасних умовах та опрацьовано пропозиції щодо підвищення матеріального стимулювання працівників, зайнятих в несприятливих умовах: сутність їх полягає в обґрунтуванні системи пільг і компенсацій, що забезпечуватиме економічну та соціальну захищеність працівників і ґрунтується на об'єктивній та якісній оцінці фактичного стану умов праці на робочих місцях в результаті проведеної атестації.

Практичне значення одержаних результатів. Викладені в дисертаційній роботі методичні та практичні положення й рекомендації можуть бути використані для вирішення проблем створення сприятливих та безпечних умов праці персоналу сільськогосподарських підприємств, зменшення матеріальних витрат, пов'язаних із виробничим травматизмом і захворюваністю працівників, підвищення мотивації праці, її результативності та ефективності аграрного виробництва.

Впровадження в практику викладених в роботі пропозицій дозволить розробити і реалізувати систему організаційних, науково-технічних, санітарно-гігієнічних, соціально-економічних, правових та інших заходів, спрямованих на забезпечення життя, здоров'я і працездатності сільськогосподарських працівників у процесі трудової діяльності. Основні висновки і результати роботи розглянуто й прийнято до впровадження Головним управлінням сільського господарства і продовольства Волинської облдержадміністрації (лист № 1668/13-22 від 31.10.2002р.); матеріали анкетування керівників та спеціалістів і розроблений організаційно-економічний механізм регулювання умов й охорони праці враховані фахівцями Волинської державної інспекції охорони праці в АПК та невиробничій сфері Територіального управління Держнаглядохоронпраці по Волинській області (лист № 01-09/347 від 29.10.2002р.); обґрунтування необхідності проведення атестації робочих місць за умовами праці прийнято до впровадження Управлінням сільського господарства і продовольства Горохівської районної державної адміністрації Волинської області (лист № 128/2-29 від 01.11.2002р.); розрахунки економічної ефективності заходів щодо поліпшення стану умов й охорони праці методом аналізу беззбитковості виробництва враховані ПСП ім. Шевченка Горохівського району Волинської області (довідка № 209 від 01.11.2002р.). Теоретичні узагальнення, а також практичні аспекти дисертаційного дослідження використовуються при викладанні навчальної дисципліни “Економіка підприємств” для підготовки студентів економічних спеціальностей в Державному агроекологічному університеті (довідка № 778 від 19.09. 2003р.).

Особистий внесок здобувача. Наукові результати, що наводяться в дисертаційній роботі, одержані автором особисто. На основі поглибленого дослідження сучасного стану умов та безпеки праці в реформованих сільськогосподарських підприємствах встановлено кількісні параметри їх впливу на результативність праці та ефективність виробництва в цілому.

Апробація результатів дослідження. Основні результати, одержані автором у процесі досліджень, доповідались й обговорювались на засіданнях кафедри менеджменту організацій та ради факультету аграрного менеджменту Державного агроекологічного університету, а також апробовані на: науково-практичній конференції “Проблеми реформування власності колективних сільськогосподарських підприємств” (м. Житомир, березень 2000 р.), міжнародній науково-практичній конференції “Реструктуризація аграрних підприємств і земельна реформа: стан, проблеми, перспективи” (м. Київ, жовтень 2000 р.), міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми ефективного функціонування АПК в умовах нових форм власності та господарювання” (м. Харків, травень 2001 р.), всеукраїнській науково-практичній конференції “Соціально-економічні проблеми природокористування та екології” (м. Миколаїв, жовтень 2001 р.), міжнародній науково-практичній конференції “Соціально-економічні умови ефективного функціонування АПК в післяреформений період” (м. Мелітополь, червень 2002 р.), міжнародній науково-практичній конференції “Ринкова трансформація економіки АПК” (м. Харків, грудень 2002 р.), міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми сільськогосподарської радіології: 17 років після аварії на Чорнобильській АЕС” (м. Житомир, червень 2003 р.)

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження опубліковані в 12 наукових працях загальним обсягом 3,0 д.а. (з них особисто автором - 2,69 д.а.), з яких 9 - в наукових фахових виданнях (2,36 д.а.).

Обсяг і структура дисертації. Основний зміст роботи викладений на 176 сторінках комп'ютерного тексту. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, який налічує 210 найменувань, та 21 додаток. У тексті роботи розміщені 41 таблиця та 22 рисунки.

Основний зміст

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, визначено мету, завдання, вказано об'єкт і предмет дослідження, розкрито наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, відображено особистий внесок автора, апробацію та публікації основних результатів дослідження.

У першому розділі “Теоретичні основи дослідження соціально-економічних умов праці в системі управління її результативністю” доведена необхідність системного підходу до процесу управління результативністю праці, встановлені закономірності й особливості його здійснення в умовах ринкової трансформації АПК, поглиблені теоретичні положення щодо сутності умов праці як категорії ринкової економіки, уточнені класифікація чинників та елементів умов праці; розроблені рекомендації щодо удосконалення оцінки й організаційно-економічного механізму регулювання умов праці в аграрних підприємствах.

У процесі дослідження теоретико-методологічних основ процесу управління результативністю праці встановлено, що вибір результативності праці як об'єкта управління в соціально-економічній суспільній системі є закономірним. Лише системний аналіз результативності праці як складного економічного явища, системоутворюючими елементами якого є велика сукупність чинників, дає змогу по-новому підійти до вимірювання продуктивності та підвищення ефективності аграрної праці в умовах функціонування ринкової економіки. Пізнання сутності й механізму дії кожного з цих чинників є необхідною умовою визначення конкретних шляхів підвищення ефективності праці та науково обґрунтованого управління даним процесом.

Визначено, що основними якісними характеристиками результативності праці є працездатність, інтенсивність, напруженість та продуктивність праці, рівень трудової активності працівників, умови й мотивація праці. Встановлено, що умови трудової діяльності (соціально-економічні, організаційні, правові, психологічні, санітарно-гігієнічні, естетичні, природні та ін.) мають значний вплив як на функціональний стан людини (працездатність, здоров'я), її всебічний розвиток, ставлення до праці, так і на ефективність виробництва в цілому.

Праця, її умови та результати є матеріальною основою й об'єктом трудових відносин. Різні тлумачення сутності та змісту умов праці в науковій літературі об'єктивно відображають багатогранність дослідження цієї проблеми. Соціально-економічна суть умов праці випливає із природи праці, тому умови праці в більшості досліджень розглядаються як сукупність зовнішніх і внутрішніх факторів, що впливають на людину в процесі праці. Однак, розглядаючи питання про роль праці і її умов в розвитку виробничих сил суспільства, не можна обмежуватися працею поза її безпосереднім зв'язком із засобами та предметами праці, формами власності на ці засоби й системою соціально-економічних відносин, за яких здійснюється праця. В сучасних умовах необхідно враховувати процес взаємодії людини і факторів виробничого середовища з економічних позицій.

На основі поглибленого теоретичного аналізу зроблено висновок, що умови праці - це невід'ємна частина виробничого процесу, яка формується під впливом природно-кліматичних, організаційно-технічних й соціально-економічних чинників і в умовах ринкової економіки дасть змогу підвищити ефективність виробництва при високому рівні якості праці та мінімальних затратах виробничих і трудових ресурсів. Санітарно-гігієнічні, психофізіологічні, естетичні й соціально-психологічні елементи, які формують умови праці, діють одночасно і в єдності, зумовлюючи характер виробничого середовища. На основі аналізу існуючих методичних підходів до вивчення умов праці встановлено, що найбільш ефективною є комплексна оцінка умов праці на основі визначення інтегрального коефіцієнта рівня умов праці. Для реалізації економічних важелів стимулювання роботодавців забезпечувати нормальні умови праці своїм працівникам, насамперед, необхідно правильно й всебічно оцінити ці умови та підтвердити їх відповідність вимогам встановлених норм і допустимих рівнів. Здійснити це можливо лише за допомогою проведення атестації робочих місць.

У дисертації досліджено організаційно-економічний механізм регулювання умов праці (рис.1), який передбачає порівняння економічних затрат і доходів підприємств, пов'язаних з умовами праці, та вимагає обов'язкового врахування при розробленні стратегії розвитку кожного аграрного підприємства на перспективу, оскільки забезпечення нормальних умов праці формує сукупність вимог ринкової економіки.

У процесі дослідження встановлено, що будь-які зміни умов праці відповідають коливанню розміру прибутку для підприємця. Роботодавці орієнтуються на економію витрат і зниження собівартості продукції за рахунок заходів, що створюють безпечні й нешкідливі умови праці, хоч ухилення від додержання правил охорони праці може дати лише короткочасний позитивний ефект. Проведене дослідження дає змогу зробити висновок, що чим незадовільніші умови праці, тим більше споживається робочої сили в продуктивній формі, тобто у вигляді праці. Як наслідок - підвищується трудомісткість продукції, знижується результативність і мотивація праці, зростають травматизм та профзахворювання тощо. Отже, в умовах ринкових відносин сільськогосподарське підприємство не зможе досягти успіхів у конкурентній боротьбі, якщо не буде створено сприятливих і нешкідливих умов праці.

У другому розділі “Аналіз сучасного стану соціально-економічних умов праці і їх впливу на результативність праці та ефективність виробництва” здійснено оцінку сучасного стану виробництва в сільськогосподарських підприємствах Волинської області, досліджено основні елементи умов праці й виявлено міру впливу їх на результативність праці та ефективність аграрного виробництва.

У процесі дослідження встановлено, що виробничий потенціал агропромислового комплексу та його ефективне використання впливає на економічний стан і розвиток Волинської області. Сільське господарство - це провідна сфера АПК, де створюється майже половина валового продукту області. В 2002 р. виробництвом сільськогосподарської продукції на Волині займались 504 реформованих підприємств суспільного сектора, 617 фермерських господарств та 248,5 тис. особистих селянських господарств. Доведено, що сучасне аграрне виробництво Волинської області відчуває органічну потребу в запровадженні дієвої системи управління результативністю праці на основі всебічної гуманізації виробництва. При цьому особлива увага приділяється галузі рослинництва, оскільки саме в ній у більшості підприємств санітарно-гігієнічні, психофізіологічні та інші елементи умов праці не відповідають встановленим нормам.

Умови праці необхідно розглядати лише в поєднанні і зіставленні з іншими елементами виробничого процесу: технічними, технологічними, організаційними, соціальними тощо, оскільки власне людський фактор є тим інтегруючим чинником, який визначає рівень результативності праці й ефективності аграрного виробництва. Сучасний стан умов праці в аграрних підприємствах Волинської області зумовлює вирішення ряду першочергових проблем. За матеріалами Волинського обласного управління статистики, в 2002 р. у сільському господарстві на робочих місцях, що не відповідають санітарно-гігієнічним нормам, працювало 17,5% осіб, що на 1,3% більше, ніж у 1997році. З них в умовах, що перевищують гранично допустимі рівні шуму, інфразвуку, ультразвуку - 47,6%, підвищеного рівня вібрації - 31,5%, запиленості повітря робочої зони - 28,7%, його загазованості - 24,5%, важкості й напруженості праці - 30,4% зайнятих у шкідливих умовах (табл.1).

Таблиця 1. Динаміка чисельності працюючих у несприятливих умовах за факторами шкідливого впливу на підприємствах Волинської області

Слід зауважити, що умови праці в сільському господарстві набагато гірші, ніж у цілому по області. Наприклад, в 2002 р. за шкідливого впливу вібрації в галузі працювало 31,5% зайнятих у несприятливих умовах, а по області цей показник дорівнював 14,9 відсотків. Найвищими темпами зростає чисельність працюючих під впливом забрудненості повітря, вібрації на робочому місці, важкості й напруженості праці. Такий незадовільний стан щодо санітарно-гігієнічних елементів умов праці характерний і для рослинництва.

Для аналізу сучасного стану умов й охорони праці рослинників, трудової мотивації та інших соціально-економічних проблем у досліджуваній області розроблена анкета і проведене соціологічне обстеження 480 осіб, які за своїм віком, статтю, рівнем освіти та кваліфікації репрезентують працівників галузі рослинництва. Серед респондентів 27,7% були зайняті на ручних роботах, 48,9% - визначили характер своєї роботи як частково механізований і 23,4% - повністю механізований. За допомогою соціометричного опитування було проаналізовано сучасний стан умов праці в галузі, визначено чинники й елементи, які найбільше ускладнюють трудовий процес і мають шкідливий вплив на стан здоров'я працівників, а також визначено узагальнений показник ступеня задоволеності умовами праці, який дорівнював 0,22 (він розрахований за методикою І. Миценка).

На основі даних річних звітів та матеріалів державної і відомчої статистичної звітності 16 районів Волинської області, які відображають сучасний стан умов й охорони праці в сільськогосподарських підприємствах, у 2001 р. проведено багатофакторний кореляційно-регресійний аналіз річної продуктивності праці. До моделі включено такі параметри: - вихід валової продукції сільського господарства (в порівнянних цінах 2000 р.) на 1 середньорічного працівника, грн.; - питома вага машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, які не відповідають нормативним актам про охорону праці,%; - витрати на заходи з охорони праці з розрахунку на 1 середньорічного працівника в рік, грн.; - питома вага працівників, зайнятих в умовах, що не відповідають санітарно-гігієнічним нормам,%; - забезпеченість засобами індивідуального захисту,%; - тривалість тимчасової непрацездатності внаслідок виробничого травматизму та нещасних випадків з розрахунку на 1 потерпілого, днів.

Розв'язання рівнянь на ЕОМ показало, що найдостовірніші результати одержано при застосуванні лінійної функції, яка враховує найбільшу частину варіації виходу валової продукції з розрахунку на середньорічного працівника під дією включених до моделі факторів (формула (1)):

(1)

Коефіцієнти регресії показують, на скільки в середньому зміниться річна продуктивність праці при зміні кожного фактора на одиницю його виміру при фіксованих значеннях решти факторів, включених у рівняння. З рівняння регресії випливає, що з врахованих факторів найбільший вплив на продуктивність має питома вага працівників, зайнятих в умовах, які не відповідають санітарно-гігієнічним нормам. Так, збільшення питомої ваги працівників, зайнятих в несприятливих умовах праці на 1% знижує вихід валової продукції сільського господарства на 286,82 грн. з розрахунку на середньорічного працівника. Коефіцієнт множинної кореляції підтверджує досить тісний зв'язок між рівнем продуктивності праці та факторами, які її зумовлюють. Коефіцієнт детермінації (R²=0,7857) свідчить, що 78,57% варіації річної продуктивності праці пояснюється дією вищезазначених чинників. Достовірність кореляційного відношення оцінювалася за допомогою F-критерію, фактичне значення якого дає змогу зробити висновок про достовірність кореляційного зв'язку. Незважаючи на те, що нами був виконаний аналіз на рівні районів, загальні тенденції досліджуваних чинників збережені.

У результаті проведеного дослідження встановлено, що ефективність господарської діяльності значною мірою залежить від умов праці. За даними 60 господарств Іваничівського та Локачинського районів визначено залежність показників, які характеризують економічну ефективність виробництва продукції рослинництва від питомої ваги працівників галузі, зайнятих у несприятливих санітарно-гігієнічних умовах у 2001 році.

Дані табл. 2 свідчать, що значення кожного економічного показника знижується за групами, тобто з погіршенням умов праці знижується економічна ефективність виробництва продукції. Так, порівняння груп, де питома вага працівників, зайнятих у шкідливих умовах, становить відповідно до 19,6% та понад 39,2%, показує, що в І групі річна продуктивність праці вище на 6077 грн., або в 1,8 раза, погодинна - на 2,88 грн., рівень рентабельності - на 109,7%. Істотна різниця спостерігається і між іншими показниками.

Таблиця 2. Вплив умов праці на економічну ефективність виробництва продукції рослинництва в сільськогосподарських підприємствах Волинської області

У цілому можна зробити висновок, що високий рівень результативності праці та економічної ефективності забезпечується продуктивною працею в безпечних і нешкідливих умовах. Аналіз стану безпеки праці в сільськогосподарських підприємствах Волинської області дає підстави для занепокоєння. Статистичні дані підтверджують зростання травматизму, особливо із смертельними наслідками, через порушення правил техніки безпеки під час роботи на сільськогосподарській техніці, транспортних засобах, організації робіт і відпочинку.

У третьому розділі “Основні напрями поліпшення умов праці та підвищення матеріальної заінтересованості працівників сільськогосподарських підприємств” обґрунтовується механізм регулювання соціально-економічних відносин у сфері умов та охорони праці, розкриваються шляхи поліпшення умов праці, підвищення матеріальної заінтересованості працівників сільськогосподарських підприємств, зайнятих у несприятливих умовах.

Дослідженнями встановлено, що аграрна реформа, яка здійснюється в нашій державі, вимагає перетворення не лише форм власності та типів господарювання на селі, а й усієї системи соціально-трудових відносин і методів їх регулювання. Встановлено, що соціально-трудові відносини - це комплекс взаємовідносин між їх сторонами - найманими працівниками та роботодавцем - за участю держави, що охоплюють досить широке коло питань, у т. ч. відносини в сфері умов й охорони праці. Проведений аналіз сучасних умов та безпеки праці в сільськогосподарських підприємствах Волинської області зумовлює необхідність формування нових аспектів соціально-трудових відносин в сфері праці.

На основі соціологічного опитування керівників, спеціалістів, інженерно-технічних працівників аграрних підприємств Волинської області (кількість респондентів 300 чол.), для кардинального поліпшення умов та охорони праці в аграрних підприємствах в умовах ринкової трансформації економіки пропонується впровадити у виробництво таку систему заходів:

- у колективному договорі чітко визначити права, обов'язки й відповідальність власників і працівників у сфері працеохоронної діяльності та суворо дотримуватись їх, а при укладанні його працівники повинні бути поінформовані керівником про стан умов праці на робочому місці та можливі наслідки їх впливу на здоров'я й працездатність;

- для активізації інвестиційної діяльності аграрних підприємств надавати пільгові кредити для цілеспрямованого використання на оновлення основних виробничих фондів, заміни техніки та технологій та покращання умов праці;

- здійснювати обов'язкове проведення атестації робочих місць за умовами праці у всіх аграрних підприємствах, незалежно від форм власності та господарювання, де існують шкідливі й небезпечні виробничі фактори;

- посилити штрафні санкції до власників, що порушили чинні норми і правила безпеки та гігієни праці, оскільки існуюча система матеріальної відповідальності не спонукає власників аграрних підприємств здійснювати ресурсне забезпечення працеохоронних заходів тощо.

У багатьох країнах з розвинутою ринковою економікою накопичено позитивний досвід вирішення питань поліпшення умов і охорони праці. Тому для України на сучасному етапі досить важливим є досвід зарубіжних країн, який дасть змогу переорієнтувати свідомість керівників аграрних підприємств на розуміння і реалізацію ринкових вимог. В післяреформений період, коли елементи ринкового механізму ще не діють досить ефективно, необхідно трансформувати соціально-економічні відносини у сфері умов та охорони праці, враховуючи основні принципи соціального партнерства, але при збереженні окремих важелів державного впливу.

Власник відповідає за стан умов і охорони праці в підприємстві, тому він забезпечує розробку та реалізацію програми комплексних заходів щодо поліпшення безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, через відповідальних осіб організовує облік показників умов й охорони праці, турбується про стан здоров'я та працездатність підлеглих. Кожен працівник також має бути максимально вимогливим до умов і охорони праці на своєму робочому місці, разом з тим він повинен постійно підвищувати продуктивність праці, свій кваліфікаційний і професійний рівень. Профспілки забезпечують захист прав та інтересів працівників у сфері охорони праці. Держава ж виконує допоміжну функцію у забезпеченні нормальних взаємостосунків між власником підприємства та його працівниками: створює нормативно-правове законодавство в галузі охорони праці, комплекс наглядових органів, формує інфраструктуру виробничо-технічного, науково-інформаційного та фінансового забезпечення діяльності в сфері умов й охорони праці.

У процесі дослідження доведено, що атестація робочих місць за умовами праці - це дуже важливий і необхідний захід, який дає змогу визначити фактори й причини виникнення несприятливих умов праці, правильно і всебічно ці умови оцінити і підтвердити їх відповідність вимогам встановлених норм і нормативів й обґрунтувати надання пільг і компенсацій за роботу в шкідливих умовах, передбачених законодавством. За матеріалами атестації робочих місць, проведеної в ПСП ім. Шевченка Горохівського району, встановлено, що даний захід є логічно обґрунтованою й економічно доцільною складовою системи мотивації працеохоронної діяльності. Графічний метод аналізу беззбитковості виробництва дає змогу поєднати планові показники виробництва і працеохоронні витрати. Визначення обсягів витрат для поліпшення умов праці повинне супроводжуватися розрахунком критичної точки беззбитковості виробництва основних видів сільськогосподарської продукції, оскільки прибуток аграрних підприємств залежить як від обсягів виробництва та ціни реалізації одиниці продукції, так і від суми постійних і змінних витрат, у т. ч. пов'язаних з охороною праці при одержанні певного виду продукції.

Визначення й дослідження взаємозв'язку показників стану умов та охорони праці в аграрних підприємствах Волинської області дало змогу розробити економіко-математичну модель оптимізації результативності праці. В процесі створення математичної моделі за критерій було вибрано максимальний рівень продуктивності праці, а одним із основних обмежуючих параметрів, в рамках яких розв'язувалась задача - сума необхідних витрат для забезпечення нормальних умов праці одного сільськогосподарського працівника протягом року. Для забезпечення максимальної продуктивності праці сільськогосподарських працівників Волинської області в сприятливих і нешкідливих умовах необхідно щороку виділяти не менше 24 грн. з розрахунку на одного працівника згідно з колективним договором.

Система пільг і компенсацій за роботу в несприятливих умовах повинна лише доповнювати комплекс заходів щодо поліпшенню стану умов й охорони праці в аграрних підприємствах області та застосовуватись лише в тих випадках, коли неможливо знешкодити джерела виробничої небезпеки та поліпшити умови праці. Залежно від об'єктивної оцінки фактичного стану умов праці на робочих місцях запропоновано систему заходів, спрямованих на підвищення економічної й соціальної захищеності працівників, зайнятих у важких, шкідливих і небезпечних умовах праці. В основу даних заходів покладено: лікувально-профілактичні заходи (проведення медичних оглядів, безплатне харчування та видача знешкоджувальних засобів та ін.); використання так званого “захисту часом” (регламентовані перерви на відпочинок, скорочений робочий день, додаткова відпустка, зменшення віку виходу на пенсію тощо); диференціацію доплат до заробітної плати залежно від класу шкідливості умов праці; належне санітарно-побутове обслуговування (наявність їдалень, лазень, кімнат відпочинку та ін.).

Отже, враховуючи ринкові перетворення, які відбуваються в Україні, а також прагнення нашої держави інтегруватись у європейський і світовий ринок праці, насамперед необхідно забезпечити дотримання основного принципу у сфері охорони праці - пріоритет життя та здоров'я працівників відносно результатів виробничої діяльності, який визнаний у світі.

Висновки

У дисертації наведено науково-теоретичні узагальнення, розроблено й обґрунтовано систему організаційно-економічних важелів впливу на процес формування сприятливих і нешкідливих умов праці як важливого чинника системи управління її результативністю в період аграрної реформи економіки України, результатом застосування яких буде поліпшення здоров'я й працездатності працівників, підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва. Виконане дослідження дозволяє сформулювати ряд висновків та пропозицій:

Системний аналіз результативності праці як складного суспільного явища, системоутворюючими елементами якого є велика сукупність чинників, дозволяє по-новому в теоретичному аспекті розглянути сутність умов праці як категорії ринкової економіки, що повинна враховувати не лише сукупність виробничих факторів природно-біологічного, техніко-організаційного та соціально-психологічного характеру, але й систему існуючих соціально-трудових відносин у державі.

Проведений аналіз методичних підходів до вивчення умов праці в сільському господарстві доводить, що санітарно-гігієнічні, психофізіологічні, естетичні й соціально-психологічні елементи, що формують умови праці, діють одночасно і в нерозривній єдності. З огляду на організаційні й технологічні особливості сільського господарства встановлено, що нині найбільш науково обґрунтованими та пристосованими до виробництва є комплексна оцінка умов праці та розрахунок інтегрального коефіцієнта рівня умов праці в результаті проведеної атестації робочих місць.

У процесі дослідження та розроблення теоретико-методологічних і методичних засад формування організаційно-економічного механізму регулювання соціально-економічних умов праці встановлено, що лише досконала нормативно-правова, інформаційна та фінансово-економічна база регулювання соціально-економічних відносин стосовно умов праці дасть змогу створити таку економічну атмосферу, за якої і працівник, і роботодавець, і держава були б зацікавлені в поліпшенні умов праці та удосконаленні системи управління результативністю праці в аграрних підприємствах.

Визначені динамічні тенденції та аналіз сучасного стану санітарно-гігієнічних, психофізіологічних й інших елементів умов праці сільськогосподарських працівників Волинської області підтверджують, що умови праці не є оптимальними і не відповідають встановленим нормам. З року в рік простежується негативна тенденція збільшення питомої ваги працюючих у шкідливих та несприятливих умовах: найбільш швидкими темпами зростає чисельність працюючих під впливом забрудненості повітря, вібрації на робочому місці, важкості й напруженості праці. Це підтверджується як статистичними даними, так і результатами проведеного соціологічного опитування.

Встановлено, що ефективність господарської діяльності значною мірою залежить від факторів виробничого і невиробничого середовища, в якому здійснюється ця діяльність. Проведений кореляційно-регресійний аналіз річної продуктивності праці та рівня рентабельності, підтверджує, що вищий рівень економічної ефективності забезпечується продуктивною працею в нешкідливих і сприятливих умовах, які відповідають встановленим нормам.

У результаті проведених досліджень виявлено збільшення випадків виробничого травматизму, особливо із смертельними наслідками, у зв'язку з порушеннями правил техніки безпеки під час роботи на сільськогосподарській техніці й використанні транспортних засобів, низькою організацією режимів праці та відпочинку, зниженням трудової та виконавчої дисципліни. Кількість травм на виробництві, їх частота, втрата робочих днів, коефіцієнт важкості нещасних випадків, показники професійної й загальної захворюваності в сільськогосподарських підприємствах Волинської області свідчать про незадовільний стан безпеки й охорони праці в галузі.

Для корінного поліпшення умов та охорони праці в сільськогосподарському виробництві у процесі реформування ринкової економіки необхідно: в колективному договорі чітко визначити права, обов'язки та відповідальність власників і працівників у сфері працеохоронної діяльності й суворо дотримуватись їх; надавати пільгові кредити підприємствам для цілеспрямованого використання на оновлення основних виробничих фондів і поліпшення умов праці; зобов'язати власників аграрних підприємств провести атестацію робочих місць за умовами праці; посилити штрафні санкції щодо власників, які порушили чинні норми і правила безпеки та гігієни праці тощо.

У країнах з розвинутою ринковою економікою нагромаджено позитивний досвід вирішення питань поліпшення умов і охорони праці. Для України на сучасному етапі досить важливим є використання досвіду цих країн, який дасть змогу спрямувати свідомість керівників аграрних підприємств на розуміння і реалізацію ринкових вимог. В умовах трансформаційних перетворень в агропромисловому комплексі, коли елементи ринкового механізму діють ще не досить ефективно, регулювання соціально-економічних відносин у сфері умов та охорони праці повинно здійснюватися з урахуванням основних принципів соціального партнерства, але при збереженні окремих важелів державного впливу.

Атестація робочих місць за умовами праці як дуже важливий і необхідний захід, дозволяє встановити фактори та причини виникнення несприятливих умов праці, правильно й всебічно визначити ці умови, оцінити, підтвердити їх відповідність вимогам встановлених норм і нормативів та обґрунтувати надання пільг і компенсацій за роботу в шкідливих умовах, що передбачені законодавством. За матеріалами атестації робочих місць, проведеної в ПСП ім. Шевченка Горохівського району, встановлено, що даний захід є обґрунтованою й економічно доцільною складовою системи управління результативністю праці.

10. Графічний метод аналізу беззбитковості виробництва дає змогу поєднати планові показники виробництва і працеохоронні витрати. Визначення обсягів витрат для поліпшення умов праці повинно супроводжуватися розрахунком критичної точки беззбитковості виробництва сільськогосподарської продукції, оскільки прибуток аграрних підприємств залежить як від обсягів виробництва та ціни реалізації одиниці продукції, так і від суми постійних і змінних витрат, у т. ч. пов'язаних з охороною праці, необхідних для одержання певного виду продукції.

11. Дослідження економіко-математичної моделі оптимізації продуктивності праці дало змогу визначити оптимальну суму необхідних витрат для забезпечення нормальних умов праці за умови зростання результативності праці та підвищення економічної ефективності сільськогосподарського виробництва. Система пільг і компенсацій за роботу в несприятливих умовах повинна лише доповнювати комплекс заходів щодо поліпшення стану умов та охорони праці в аграрних підприємствах області і використовуватись лише в тих випадках, коли неможливо знешкодити джерела виробничої небезпеки та поліпшити умови праці.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Соколова А.О. Умови праці як важливий соціально-економічний стимул сільськогосподарського виробництва //Аграрна наука - селу /За ред. О.В. Гончарука.- Кам'янець-Подільський, 1998. - Вип. 6. - С.160-161.

Соколова А.О. Про необхідність невідкладного вдосконалення охорони праці в сільському господарстві // Вісник ДААУ. - 1999. - №1-2. - С.188-192.

Поліщук М.П., Соколова А.О. Умови і охорона праці в приватизованих аграрних підприємствах // Проблеми формування ринкової економіки: Спец. вип. “Реструктуризація аграрних підприємств і земельна реформа: стан, проблеми, перспективи”. - К.: КНЕУ, 2000. - С.194-197. (Особистий внесок автора: проаналізовано стан умов й охорони праці в реформованих аграрних підприємствах Волинської області).

Соколова А.О. Організаційно-економічні важелі вдосконалення умов і охорони праці: зарубіжний досвід і перспективи для України // Вісник ДААУ. - 2000. - №2. - С.251-257.

Соколова А.О. Безпека праці і її вплив на фінансово-економічну діяльність сільськогосподарських підприємств // Проблеми ефективного функціонування АПК в умовах нових форм власності та господарювання: Кол. монографія у двох томах. Т. 2./ За ред. П.Т. Саблука, В.Я. Амбросова, Г.Є. Мазнєва. - К.:ІАЕ, 2001. - С.218-219.

Соколова А.О. Забезпечення сприятливих і безпечних умов праці в приватизованих сільськогосподарських підприємствах // Проблеми реформування власності колективних сільськогосподарських підприємств: Матеріали наук.-практ. конф., 23-25 березня 2000р. - Житомир: ДАУ, 2001. - С.172-173.

Поліщук М.П., Соколова А.О. Умови і охорона праці в аграрних формуваннях: проблеми, досвід, перспективи // Аграрна освіта і наука на початку третього тисячоліття: Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. у двох томах. Т. 2. - Львів: Львівський держ. аграр. ун-т, 2001. - С. 125-129. (Особистий внесок автора: розроблено і обґрунтовано організаційно-економічний механізм регулювання умов та охорони праці в аграрних формуваннях).

Соколова А.О. Умови праці в сільському господарстві та їх вплив на ефективність виробництва // Економіка АПК. - 2002. - №1. - С.121-123.

Соколова А.О. Соціально-психологічні умови праці в сільськогосподарських підприємствах на Волині // Економіка АПК. - 2002. - №4. - С.111-113.

Соколова А.О. Основні напрямки поліпшення стану умов і охорони праці в приватизованих аграрних формуваннях // Науковий вісник НАУ. - 2002. - Вип.52. - С.118-121.

Соколова А.О. Формування та регулювання нових соціально-економічних відносин у сфері умов та охорони праці в сільському господарстві // Ринкова трансформація економіки АПК: Кол. монографія у чотирьох частинах. Ч.2 /За ред. П.Т. Саблука, В.Я. Амбросова, Г.Є. Мазнєва. - К.: ІАЕ, 2002. - С.672-676.